Шановні користувачі! У липні та серпні поточного року відбувається оновлення нашого інформаційного ресурсу, тому можливі тимчасові технічні складнощі у користуванні сайтом
Просимо вибачення за незручності

Роман Набєгов "Ни шагу назад"

Роман Набєгов “Ни шагу назад”

Презентація книги

Від автора: Сьогодні на сході України точаться криваві бої. Там вирішуються доля і майбутнє нашої держави ціною життя героїв АТО. Жахлива трагедія сталася під містом Іловайськ Донецької області, коли на криваву бійню був перетворений вихід наших захисників із Іловайська. Серед загиблих був старший інспектор батальйону патрульної служби міліції особливого призначення  “Миротворець” Роман Набєгов…

Він був не лише мужнім воїном та патріотом. Роман був поетом. Мало хто знав, скільки віршів він написав. Лише після його загибелі мама, Оксана Набєгова, зібрала всі поезії і видала книгу під назвою “Ни шагу назад”.

К84(4УКР)6-5
У2кр
Н 13

Набегов Роман Валерьевич.
Ни шагу назад [Текст] : стихотворения, проза, записи из дневника/ Р.В. Набегов; ред. О.В. Набегова. - Херсон : Айлант, 2015. - 215 с.

Вперше книга була презентована в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара в серпні 2015 року. Збірку “Ни шагу назад” Оксана Набєгова подарувала центральним бібліотекам районів та міст області.
Фоном заходу є презентація “Роман Набєгов”. В сценарії вказуються конкретні слайди (к.1 для прикладу).

Сценарій проведення заходу

Прикрашена сцена. Перед заходом тихо грає класична мінорна музика.
Вмикається музика, яку виконує Рома, гучно, виходить ведучий, і музика тихо грає протягом заходу.
На екрані демонструється фото-презентація.

Ведучий 1: (к.1)

Люби Україну! Вона не забуде,
Люби Україну, душі краще буде.
І в мить, коли ворог вже майже погубить,
Вона як дитину укриє, полюбить…

Вірш Романа Набєгова, написаний у 2008 році…

Ведучий 2: (к.2) Найсвятішими для кожного з нас є слова “Україна”, “Батьківщина”. Адже Батьківщина – це не тільки Україна, а й рідна домівка і те місце, де ти народився і виріс, де минули найкращі роки твого життя. (к.3) Батьківщина – це не просто та держава, в якій живеш ти, а й та, яка живе в тобі.

Ведучий 1: (к.4) Вже 25 років українській державі. І знову життя поставило перед нами випробування. Події останніх років примусили кожного українця відчути свою причетність до долі своєї країни. Боротьба з російським агресором за свободу і незалежність країни триває в наш час.

Ведучий 2: (к.5) На Сході точаться криваві бої. Там сьогодні вирішуються доля і майбутнє України. (к.6) Герої АТО відстоюють незалежність країни ціною власного життя… (к.7) Минуло два роки від жахливої трагедії, яка сталася під містом Іловайськ Донецької області, коли на криваву бійню був перетворений вихід наших захисників із Іловайська (к.8), справжніх патріотів України, (к.9) бійців добровольчих батальйонів, підрозділів МВС та Збройних Сил України, Воїнів Світла.
(відео “Пам’яті героїв Іловайська”)

Ведучий 1: Іловайськ перетворився на майже братську могилу…(к.10) І серед загиблих був старший інспектор батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Миротворець", (к.11) молодший лейтенант міліції  РОМАН НАБЄГОВ, наш земляк…

Ведучий 2: Вічна пам'ять всім героям… (к.12) Вшануємо їхню пам'ять хвилиною мовчання.
(хвилина мовчання. Метроном)

Ведучий 1: (к.13) 24 серпня 2014 року о 4 ранку командир батальйону “Миротворець” вишикував особовий склад, привітав бійців батальйону з Днем Незалежності України. Було поставлено бойове завдання – забезпечити тилову охорону, прикрити наші підрозділи, бо одна частина Іловайська – українська, інша – сепаратистів. 25 серпня, відносно невеликими силами, було взято під контроль залізничне депо міста Іловайськ.(к.14) Це величезна будівля на самому передньому краї української частини Іловайська. Батальйони “Миротворець” і “Херсон” 5 днів в оточенні тримали оборону на цьому передньому рубежі. (к.15) Частина батальйону “Миротворець” була в депо, а друга частина, в складі якої був Роман зі своєю розвідротою, прикривала своїх в секретах. Всі ці дні вони знаходились під обстрілами градів, ураганів, мінометів, танків і ствольної артилерії, майже без води та їжі, але в боях утримували позиції.
26 серпня, рано вранці, два дні знаходячись в оточенні та під обстрілами, Роман з чужого мобільного телефону надіслав своїй матусі sms (к.16): "Всё хорошо  связи нет  когда появится позвоню. РОМА". Це був останній його запис. Прийшов наказ вибиратися із секретів до своїх , (к.17) виходити із оточення, через начебто наданий "зелений коридор". Зранку 29 серпня, під час виходу із Іловайського оточення Роман загинув…, не доживши до свого 28-річчя 2 місяці… (к.18) За спогадами хлопців з батальйону “Миротворець”: " Роман до останньої секунди залишився самим собою – відповідальним, надійним хлопцем, з яким вони брали участь не в одному розвідувальному поході. Він ніколи не говорив, що йому складно, що потрібна допомога… Воїн Світла – Роман Набєгов, він навічно залишився вірний присязі і рідній землі!

Читець:

Я за Україну,
Якщо треба – згину,
Бо навчила мати
До кінця стояти.
Є у мене крила,
Соколина сила
І дух України,
І любов родини.
Ти в мені від Бога:
Добра і убога,
Щира і багата
Найрідніша мати.
Щедра і привітна,
Жовта і блакитна,
Дорога перлина
Світла Україна.

Ведучий 2: Вірш написав Роман у 2007 році, а у 2008 – такою була відповідь:

Читець:

Я напишу вам свой ответ –
Такой, как Украина – нет!
Вы в одиночестве бессмысленно живите,
А у меня страна, народ – смотрите!

Ведучий 2: Ці слова написав Роман задовго до сьогоднішніх подій в Україні.
Романтик, поет і лицар, справжній офіцер, патріот, людина честі і надійний друг.... Він умів любити життя… свою маму, бабусю, свою країну. Любив світанок, небо і море, слухати музику, коли йде дощ за вікном, радіти своїм успіхам та успіхам своїх друзів, дарувати подарунки своїм коханим… можна довго перераховувати всі якості цієї світлої людини…
І зараз на нашому заході лунає музика у виконанні Романа…
(звучать класичні твори у виконанні Романа)

Перша мелодія
Друга мелодія
Третя мелодія
Четверта мелодія
П'ята мелодія
Шоста мелодія

Ведучий 1:  (к.19) Народився Роман 11 листопада 1986 року. (к.20) У 2005 році закінчив загальноосвітню школу №50 міста Херсона. (к.21) Випускник Харківського національного університету внутрішніх справ, (к.22) за плечима якого була строкова служба у Військово-морських Силах Збройних Сил України. (к.23) Із листопада 2012 року – оперуповноважений (к.24) кримінального розшуку і з січня 2013року (к.25) – слідчий Цюрупинського (зараз – Олешківського) РВ УМВС (к.26) України в Херсонській області. (к.27) На війну Роман пішов добровольцем. (к.28) Написавши рапорт, потрапляє до батальйону патрульної служби міліції особливого призначення “Миротворець”. (к.29)
(к.30) Роман віддав своє життя заради всіх нас, щоб мир панував над нами. (к.31)Він є героєм нашого часу! Пам’ятаймо завжди про це!...

Ведучий 2:  У липні 2006 року Роман написав у своєму щоденнику: “Україна є ціль, мрії, імпульс, поштовх. Її успіх – мій успіх. Її проблеми – мої проблеми”.
Телеканал “Скіфія” першим підготував і зняв фільм про Рому. Фільм має назву “Я - УКРАЇНЕЦЬ!”
(перегляд  фільму)

Ведучий 1:  7 листопада 2015 року у рідній школі Романа було відкрито меморіальну дошку. Давайте переглянемо сюжет.
(перегляд  відео)

Ведучий 1:  А 22 липня 2016 року – у Олешківському РВ УМВС України в Херсонській області.
(перегляд  відео)

Ведучий 2: (к.32) Небагато людей з оточення Романа знали, що він писав вірші і прозу. Сьогодні ми презентуємо його книгу “Ни шагу назад”. У цій книзі є цікаве оповідання, нарис під назвою “Я пророк”, ось такі рядки з першої частини “Апокаліпсис”.

Читець: Целая жизнь остановилась! Я стою посреди серой улицы, на плечах разбиваются капли дождя, в глазах горит огонь, ненависть, война. Кулаки сжаты, и миг решений, секунда действия наступили. Все как-то почернело, люди слились с темнотой, я и остался один. Как будто весь город исчез, но все равно вокруг раздаются какие-то стоны и крики вперемешку с рычанием, шипением и зверским воем. Зло пришло к нам, оно вернулось… мы так долго копили его в душах, и вот настал тот час, когда оно вырвалось наружу. Все! Все чего мы тысячелетиями боялись, теперь перед нашими глазами!”. 

Ведучий 1: Це було написано 2008 року… Хто з нас міг тоді подумати, що через 6 років це стане дійсністю, що нам доведеться воювати з сильним, жорстоким підступним ворогом, який прикривається жінками, дітьми, стариками, який б'є по нас артилерією з-під лікарень, дитячих садочків, житлових дворів…, який збиває цивільні літаки, який знищує “Градами” мирних людей, як це сталося під Волновахою, у Маріуполі… Роман передбачив цей Апокаліпсис. І для себе здер цю завісу, цю маску з нашого старшого брата вже давно. Ось його щоденниковий запис:

Читець: “…Вчера дочитал “Белая Гвардия” Булгакова. Я разочарован. Нет, не в книге, в нашем народе. Как все глупо. Мне стала проясняться одна истина. Сколько веков существовала Россия, она никогда не будет уважать, считать своим партнером и уж тем более любить Украину. Не любовь к Украине у россиян в крови. В союзе с Россией Украине нужно только подчиняться, взаимных прав, взаимоуважения тут никогда не будет…”

Ведучий 1: От такі складні та актуальні зараз роздуми Романа у його записах за 2006 рік, але його роздуми та вірші не тільки філософські і патріотичні, іноді іронічні, а є вірші, наповнені коханням до дівчини, до життя. І зараз прозвучать вірші Романа у виконанні студентів (учнів, вихованців).
(читають вірші)

Ведучий 2: (к. 32) Шлях принципів – шлях сильних. Не кожен може пройти, тому що йти таким шляхом дуже важко. Роман знав, що робить і який саме путь обрав. Не встиг....звичайно...так багато він не встиг… у свої надто молоді роки… Його життя стрімке і цілеспрямоване, як політ птаха. Стрімкий…, але, на жаль, дуже короткий політ…
Зараз ми переглянемо з вами відео на вірш Романа “Мгновение”. Розбитий білий автобус мчить по так званому “зеленому коридору”. За 10-15 хвилин до фатальної засідки під хутором Горбатенко.
За розкладом Роман їхав на сходинках, відкривши загороджувальний вогонь, коли його скосило осколками снаряда…
Ми дивимось це відео, і всього лише якась мить відділяє Романа від вічності…
Його останні слова, сказані в автобусі, які пам’ятає побратим: “Всё будет хорошо. Скоро будем дома”.
(відео “Мгновение”)

Ведучий 1: Запрошуємо до слова найближчу та найріднішу людину Роми – маму Оксану Василівну Набєгову.
(виступ мами)
(перегляд фільму
“Ни шагу назад: Роману Набегову посвящается”)

Ведучий 1: За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Набєгов Роман Валерійович Указом Президента України №109/2015 від 26 лютого 2015 року  нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно). Він шукав себе, а знайшов Україну,

Ведучий 2:  Він шукав правду, а знайшов Батьківщину.
За свою знахідку він заплатив найвищу ціну, Але передав її нам.
Сподіваємося, що його душі зараз краще, бо свою любов Роман довів беззастережно…

Ведучий 1: 11 листопада 2016 року Роману мало виповнитися 30 років… Дивовижний вік, коли сходяться всі життєві лінії, глибоке осмислення особистого життя, час злетів у професійному плані… все обірвалося…
ідео  “Оксана Набєгова”)

Ведучий 1: Але живе пам’ять... пам’ять рідних, коханої, друзів і бойових побратимів… …Вклоняємося матері, яка виховала героя…

Читець:

Не заросте ніколи та стежина,
що провела Тебе в останню путь.
Похилиться зажурена калина,
і добрим словом люди пом’януть.....

(відео “Он выходил с под Илловайска”)

Сценарій підготувала Волкова В.В. (КЗ "Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара" Херсонської обласної ради)

Календар подій

   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031