Децентралізація та бібліотеки
Президент підписав закон про приєднання громад до міст обласного значення (+інфографіка)
4 травня Президент України Петро Порошенко підписав Закон щодо добровільного приєднання територіальних громад до міст обласного значення (законопроект №6466).
Закон дозволяє містам обласного значення згуртувати навколо себе сусідні сільські та селищні ради і стати центром об’єднаної громади без зайвих бюрократичних процедур – в тому числі, без проведення виборів.
«Нарешті міста обласного значення можуть очолити процес створення спроможних громад. Політичні і економічні вигоди від приєднання очевидні і для міст, і для сусідніх селищ та сіл. До того ж, рішення громади приймають, як і раніше, добровільно. Вважаю, що не скористаються цим механізмом хіба що ті, хто не розуміє користі від об’єднання для розвитку території і поліпшення якості послуг мешканцям. Розраховуємо, що роз’яснювальну роботу в громадах очолить Асоціація міст України, членами якої, зокрема, є усі міста обласного значення», - прокоментував прийняття закону перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України В’ячеслав Негода.
У прикінцевих положеннях до закону зазначається, що в дію він вступає з 1 травня 2018 року.
Нагадаємо, нагадаємо, закон входив до переліку важливих для продовження децентралізації законопроектів і був прийнятий Верховною Радою України 3 квітня 2018 року.
Регламент ради ОТГ та її виконкому, а також положення про постійні комісії ради: експерти надали зразки документів
Експерти Аналітично-правової групи Центрального офісу реформ при Мінрегіоні підготували зразки документів для об’єднаних громад:
- Регламент ради сільської ОТГ (завантажити)
- Регламент виконкому сільської ОТГ (завантажити)
- Положення про постійні комісії ради сільської ОТГ (завантажити)
Зразки документів були розроблені за підтримки Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою».
Аналітично-правова група Центрального офісу реформ при Мінрегіоні підготувала методичні рекомендації та зразки документів щодо добровільного об’єднання та приєднання територіальних громад відповідно до актуального законодавства станом на лютий 2018 року (ЗАВАНТАЖИТИ).
В анотації до видання зазначено, що при роботі над публікацією використано досвід впровадження децентралізації в Україні, враховано характерні помилки та регіональні особливості, а також судову практику.
Надання соціальних послуг: співпраця НУО та органів місцевого самоврядування
Взаємодія держави та громадянського суспільства в Україні відбувається в різних площинах. Однією з форм співпраці є виконання частини державних функцій неурядовими громадськими організаціями. В умовах, коли довіра до багатьох державних структур у громадян спадає, така діяльність є ефективною та корисною для громади. Проте за недостатнього контролю місцева влада може і зловживати співпрацею з «кишеньковими» ГО.
Практика ефективної співпраці неурядових організацій (НУО) та держави в сфері надання соціальних послуг успішно існує за кордоном. Ці зразки впроваджуються і в Україні.
«У Львівській, Тернопільській та деяких інших областях України успішно відбувається надання соціальних послуг населенню об’єднаних територіальних громад (ОТГ) за державні кошти і за участі НУО, - розповідає директорка ГО «Центр просвітництва та розвитку людини» Наталія Проць. - Важливо, що на це свідомо погодилася місцева влада й надала НУО такі повноваження – реалізовувати діяльність, яка зазвичай виконується державними органами, до того ж за бюджетні кошти. На Львівщині таким зразковим прикладом є Давидівська територіальна громада. Вона налічує 11 населених пунктів, на її території діють 2 громадських об’єднання, що активно працюють з населенням, хоча зареєстровано значно більше».
У Давидівській ОТГ «Центр просвітництва та розвитку людини» надає різні соціальні послуги: це й підтримка літніх людей (що включає домашнє обслуговування, організацію дозвілля тощо), і послуги для молоді (дозвілля, організація заходів для осіб молодше 35 років), і інформаційні послуги, і формування стратегії розвитку громади (планування та прогнозування діяльності).
«Увага ГО, що реалізують послуги для населення, - вважає пані Наталія, - має зосереджуватися на фактичних запитах громади – що їм треба і яких послуг не вистачає. Для цього необхідно проводити попередні дослідження та моніторинг громадської думки. Не варто просто копіювати успішні зразки інших країн і регіонів, хоча, безумовно, вони можуть бути корисними, але кожна громада має свої унікальні потреби: десь більше самотніх літніх людей, яким потрібен догляд, десь дітей без батьківського піклування, десь на перший план виходять екологічні проблеми. Важлива роль громадської організації, що надає соціальні послуги, полягає у тому, щоб згуртувати громаду. І це означає не просто провести масове свято або ярмарок – потрібно ще й залучити самих мешканців до тієї чи іншої форми волонтерства чи благодійної діяльності, щоби кожен відчував себе частиною спільноти».
У деяких громадах до подібної співпраці тільки готуються. «У нашої ОТГ ще не було досвіду співпраці з громадськими організаціями в напрямку соціальних послуг, але планується в найближчому майбутньому, - розповідає Оксана Подвадцятник, директорка Комунального закладу «Гніздичівський центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Гніздичівської селищної ради». (Львівська обл.). - Це буде робота з людьми похилого віку: перегляд фільмів, обговорення, підтримка діалогу між різними поколіннями – молоддю та старшими. Ця функція буде здійснюватися місцевою громадською організацією «Оберіг Гніздичева» з лютого 2018 року. Раніше ми пробували подавати заявки на грантову підтримку (від Центру надання соціальних послуг), але її не підтримали. Співпраця з ГО тут дуже важлива, оскільки збільшує ті можливості, які є у державних (місцевих) організацій. Можливо, далі буде співпраця не тільки в напрямку організації дозвілля для літніх людей місцевої громади, а й надання інших соціальних послуг».
Як відбувається співпраця НУО та органів місцевого самоврядування?
«За умов фінансування місцевих громад, а саме через прийняття цільових програм з використання бюджетних коштів, неурядові 
(громадські) організації можуть реалізовувати різноманітні соціальні, культурні, економічні, комунальні та інші програми, - коментує юрист Роман Михайловський. - Даний процес відбувається наступним чином:
- 1 стадія: підготовка проекту заявки (проект) Програми;
- 2 стадія: надання (затвердження) Програми;
- 3 стадія: реалізація Програми;
- 4 стадія: звітування про хід виконання Програми.
Звітність відбувається на двох рівнях: аналітичному – про стадії (хід) реалізації Програми, та фінансовому – використання грошових коштів в процесі втілення Програми. Взаємовідносини між територіальною громадою та НУО для конкретної Програми здійснюються на підставі Меморандуму чи Партнерської угоди».
«Окрім того, неурядові (громадські) організації для реалізації своїх Проектів (Програм) можуть залучати грантові кошти, що виділяються з Програм Національних та Міжнародних фондів шляхом подання заявки на відкритий конкурс», - нагадує він.
Юрист вважає, що законодавча база, яка стосується співпраці НУО з органами місцевого самоврядування, недостатньо розроблена і потребує вдосконалення: «На законодавчому рівні необхідно прийняти закон, який би цілісно регулював відносини НУО та ОТГ. Особливо, що стосується їхньої співпраці в реалізації різноманітних освітніх, соціальних, культурних та інших програм. Це сприятиме стабільності і розвитку як кожної громади, так і суспільства в цілому, контролюючи при цьому хід бюджетних коштів та запобігатиме їхньому нецільовому використанню».
Хто виграє від того, що соціальні послуги надаватимуть громадські організації?
«Для НУО це важливе досягнення – працювати за бюджетні кошти і реалізувати суспільно-важливі проекти, потрібні саме цій локальній громаді. Оскільки грантові кошти не завжди можуть покрити всі проблеми громади, державне фінансування – це значний відсоток ефективності виконання проектів», - вважає Наталія Проць. - Також така співпраця підвищує рейтинг ГО в очах міжнародних фондів та донорів – їх оцінюють як таких, що варті довіри і співпраці».
«З іншого боку, собівартість соціальних послуг для держави (місцевого бюджету) зменшується, бо в НУО можуть бути ще й інші джерела фінансування. А ще у працівників ГО мотивація досить висока, і вони націлені виконувати покладені на них обов’язки добре», - додає жінка.
Поради для громадських організацій в Україні: що робити, аби ефективно працювати на місцевому рівні?
«По-перше, варто налагодити конструктивний діалог з депутатами, - зазначає пані Наталія. - Як би там не було, представники місцевих рад вирішують багато і від них залежить: хто буде виконувати соціальні послуги в громаді. Важливо показати реальні результати. Не умовно «заплановане», а те, що наразі зробила та чи інша громадська організація для мешканців. І це простіше зробити, коли співпраця триває роками. Збільшити стабільність пропонованих послуг допомагає залучення до співфінансування соціально відповідального бізнесу (локальних підприємств, що буквально відчувають на собі позитивні зміни у власній громаді). Дуже важливою є візуалізація: відео-ролики, листівки, буклети. Те, що ми робимо пости в фейсбуці, – добре, але в невеличких містах краще працює «сарафанне радіо», де люди переповідають про свій досвід одне одному. І, звичайно ж, дуже важливий чинник – це команда. Потрібно мати в команді спеціалістів різного фаху – юристів, соціальних працівників тощо. І останнє, і дуже важливе – необхідно проводити дослідження: що саме дійсно людям потрібно, щоби не витрачати час і ресурси на ту діяльність, яка саме для цих мешканців не актуальна».
Робота на благо для громади чи політичні ігри?
Соціальні послуги для громади – це лише інструмент, і все залежить від того, хто і з якими цілями його використовує. Не секрет, що в Україні розповсюджена практика «ручних», «пригодованих» громадських організацій, через яких місцева влада збільшує свій електорат, особливо серед літніх людей.
«Громадські організації, що співпрацюють з владою, - це звучить якось двозначно, - коментує громадська активістка, помічниця депутата Броварської міської ради Ангеліна Козлова. - В Броварах ціле місто розуміє, в чому полягає ця «співпраця». Ні для кого не секрет, що це відкатана технологія, коли регулярну матеріальну та соціальну допомогу, подарунки, запрошення на «святкові бали для літніх людей» отримують не всі пенсіонери, і далеко не ті, хто цього потребує, а лише ті, хто перебуває під патронатом «провладних» ГО. І це стосується не тільки пенсіонерів. Категорій населення, з якими працюють, значно більше. З якою метою це робиться? Це очевидно – таким чином місцева влада купує лояльність виборців. Це ж стосується культурних проектів: свята проводять такі ж самі «ручні» ГО - в місті суцільні «фестивалі гречки». І цей процес лише набирає обертів».
За даними інтернет-ресурсу «Трибуна Бровари», в 2017 році за рахунок міського бюджету фінансувалися: Броварська міська організація ветеранів, міськрайонна організація Товариства Червоного Хреста, ГО «Можливо все», ГО «Мозаїка», Благодійна організація БФ «Інна», ГО «Авангард АТО Броварії», Центр реабілітації інвалідів «Прагнення» Броварського міського товариства інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату «Прагнення», Броварське відділення спілки ветеранів війни в Афганістані, Бориспільська міжрайонна територіальна організація УТОГ. У 2018 році на фінансування ГО та БФ виділили 3 375 900 грн.
Загалом українське суспільство має приклади як благої та успішної, так і корупційної співпраці НУО та влади, але їхній взаємодії є куди розвиватися. Формальні та заангажовані форми взаємодії мають замінюватися на живі, дієві та корисні. А громадські організації можуть активніше долучатися до сектору надання соціальних послуг, досліджувати потреби громади, цікавитися можливостями фінансування власних проектів за кошти громад.
Кадрові питання в об’єднаних громадах
Експерти Аналітично-правової групи Центрального офісу реформ при Мінрегіоні (за підтримки Програми «U-LEAD з Європою») підготували відповіді на актуальні кадрові запитання від новостворених об’єднаних територіальних громад:
- Щодо виплати вихідної допомоги,
- Щодо затвердження структури ради одразу з усіма відділами,
- Щодо затвердження штатного розпису з урахуванням посад в.о. старост, секретарів (потенційних діловодів ради ОТГ), повноваження яких завершилися,
- Щодо завершення повноважень посадових осіб, які займають виборні посади, у разі їх тимчасової непрацездатності чи перебування у відпустці для догляду за дитиною,
- Щодо прийняття державного службовця в штат ради ОТГ по переведенню,
- Щодо переведення посадових осіб ОМС з виборних посад на невиборні без проведення конкурсу (наприклад, з посади заступника голови на посаду начальника відділу),
- Щодо можливості використання кадрового резерву в ОМС,
- Щодо визначення «рівнозначної» посади в ОМС,
- Щодо вимог до мінімального та максимального кількісного укомплектування для структурних підрозділів в ОМС (департамент, управління, відділ, сектор),
- Щодо посад радників голови ОТГ,
- Щодо суміщення (сумісництва) окремих видів посад та/або діяльності, та інші.
Районні бібліотеки і реформа децентралізації
Реформа децентралізації, котра охоплює дедалі більше громад, кардинально впливає на мережу публічних бібліотек. З огляду на це одним із особливо актуальних питань є перспективи подальшого функціонування районних бібліотек, адже вже непоодинокими стали випадки передачі їх до комунальної власності об'єднаних територіальних громад (ОТГ) із втратою статусу та функцій.
Такі дії органів місцевого самоврядування негативно впливають на діяльність публічних бібліотек району, адже саме районні бібліотеки здійснюють процеси оброблення та каталогізування фондів, координують роботу бібліотек відповідного району, надають їм методичну допомогу, збирають та узагальнюють статистичні дані щодо діяльності цих закладів, дбають про професійний розвиток бібліотекарів. Саме в районних бібліотеках зосереджено найдосвідченіші кадри.
Збереження потенціалу районних бібліотек дасть змогу ефективно організувати бібліотечне обслуговування в ОТГ.
Пропонуємо кілька варіантів розв'язання цього питання.
I. У разі об'єднання всіх територіальних громад одного району в одну ОТГ районна бібліотека, відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад», переходить у комунальну власність об'єднаної громади. При цьому відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про культуру» виключення районної бібліотеки з базової мережі закладів культури районного рівня можливе лише за погодженням із Міністерством культури України.
Оскільки в цьому випадку всі публічні бібліотеки району матимуть одного власника, доцільно на їх базі створити публічну бібліотеку ОТГ із філіями. За публічною бібліотекою ОТГ збережуться всі функції районної бібліотеки.
II. Складнішим є випадок, коли не всі, а лише кілька громад району об'єднуються в ОТГ із адміністративним центром у райцентрі. Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» ОТГ є правонаступником усього майна, прав та обов'язків територіальних громад, що об'єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою ОТГ.
Оскільки районна бібліотека перебуває в спільній комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст району, задовбльняє потреби жителів усіх громад району, вона не набуває статусу комунальної власності ОТГ.
Однак насправді вже фіксуються непоодинокі факти передачі районних бібліотек до комунальної власності однієї з ОТГ району. Обґрунтовуються такі рішення відсутністю коштів у районних бюджетах.
При цьому погодження Міністерства культури України, відповідно до статті 15 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», не потрібно, якщо не відбувається реорганізація чи ліквідація бібліотеки. Але оскільки районна бібліотека виключається із базової мережі закладів культури районного рівня, то таке виключення, відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про культуру», як уже зазначалося, може відбуватися лише за погодженням із Міністерством культури України.
Алгоритм передачі районної бібліотеки до комунальної власності однієї з ОТГ району має бути таким:
1. Орган місцевого самоврядування ОТГ (міська, селищна, сільська рада) звертається до районної ради з пропозицією передати до комунальної власності ОТГ районну бібліотеку – об'єкт спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст району. При цьому необхідно враховувати, що відповідно до абзацу третього пункту 10 перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» районні ради за пропозиціями сільських, селищних, міських рад повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об'єктів спільної власності територіальних громад, які розташовані на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад (у нашому випадку – це філії ЦБС). Тобто районна рада не зобов'язана передавати районну бібліотеку до комунальної власності якоїсь однієї ОТГ. Але якщо виникла така необхідність через відсутність бюджетних ресурсів, то, на нашу думку, районна рада може це зробити, погодивши своє рішення з органами місцевого самоврядування інших громад району, потреби жителів яких задовольняє районна бібліотека.
2. Районна рада приймає позитивне рішення щодо передачі районної бібліотеки до комунальної власності однієї з ОТГ району.
3. Районна рада звертається до Міністерства культури України за отриманням погодження на виключення районної бібліотеки з базової мережі закладів культури районного рівня відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про культуру».
4. Після отримання погодження Міністерства культури України відбувається процедура передачі районної бібліотеки до комунальної власності однієї з ОТГ району.
Орган місцевого самоврядування ОТГ (міська, селищна чи сільська рада) на базі переданих йому бібліотек (районна та публічні бібліотеки, які були в комунальній власності громад, що об'єдналися в ОТГ) утворює публічну бібліотеку ОТГ. Утім, якщо прийнято рішення про ліквідацію чи реорганізацію (у цьому випадку можливі такі форми реорганізації, як злиття, приєднання) якоїсь із цих, бібліотек, орган місцевого самоврядування ОТГ повинен погодити зазначене рішення з Міністерством культури відповідно до статті 15 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу».
Орган місцевого самоврядування ОТГ та інші сільські, селищні, міські ради району, відповідно до статті 4 Закону України «Про співробітництво територіальних громад», укладають між собою договір про спільне фінансування (утримання) публічної бібліотеки ОТГ у частині здійснення нею окремих функцій, які поширюються на всі публічні бібліотеки району (оброблення та каталогізування фондів, методичне забезпечення, збирання та оброблення статистичних звітів тощо).
Примірку форму такого договору затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2014 № 233. Органи місцевого самоврядування, котрі укладають цей договір, узгоджують функції публічної бібліотеки ОТГ, що поширюються на всі публічні бібліотеки району, та розмір коштів, які спрямовує кожна сільська, селищна, міська рада району на забезпечення виконання публічною бібліотекою ОТГ цих функцій.
III. Відомі також випадки, коли територія району повністю покривається ОТГ (один район – кілька ОТГ). Тоді районну бібліотеку передають до комунальної власності лише однієї ОТГ.
У цьому разі для забезпечення належного рівня бібліотечного обслуговування населення всіх громад району можна рекомендувати такі варіанти організації бібліотечної мережі:
1. У першій ОТГ, до комунальної власності якої передали районну бібліотеку, та в інших ОТГ району на базі всіх публічних бібліотек відповідної комунальної власності утворюються публічні бібліотеки ОТГ за алгоритмом, описаним вище. Далі органи місцевого самоврядування всіх ОТГ району, відповідно до статті 4 Закону України «Про співробітництво територіальних громад», укладають із першою ОТГ договір про спільне фінансування (утримання) публічної бібліотеки першої ОТГ у частині здійснення нею окремих функцій, які поширюються на всі публічні бібліотеки району.
Тобто публічна бібліотека першої ОТГ буде для бібліотек усіх ОТГ району виконувати функції оброблення і каталогізування фондів, методичного забезпечення, збирання та оброблення статистичних звітів тощо.
2. Існує й інша можливість зберегти потенціал районної бібліотеки: органи місцевого самоврядування ОТГ району, відповідно до статті 4 Закону України «Про співробітництво територіальних громад», створюють спільний комунальний заклад – публічну бібліотеку (на базі публічних бібліотек усіх ОТГ району).
У цьому разі збережеться координація між усіма публічними бібліотеками району, буде досягнуто найоптимальнішого використання матеріальних та кадрових ресурсів.
Примірну форму договору про співробітництво територіальних громад у формі утворення спільних комунальних підприємств, установ та організацій затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2014 № 233.
Нормативно-правові акти, що регулюють зазначене питання
1. Про добровільне об'єднання територіальних громад [Електронний ресурс] : Закон України від 5 лют. 2015 р. № 157-VIII. – Текст, дані. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 (дата звернення: 09.10.2017).
2. Про культуру [Електронний ресурс] : Закон України від 14 груд. 2010 р. № 2778-VI. – Текст, дані. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2778-17 (дата звернення: 09.10.2017).
3. Про місцеве самоврядування в Україні [Електронний ресурс]: Закон України від 21 трав. 1997 р. № 280/97-ВР. – Текст, дані. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 09.10.2017).
4. Про співробітництво територіальних громад [Електронний ресурс] : Закон України від 17 черв. 2014 р. № 1508-VI. – Текст, дані. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1508-18 (дата звернення: 09.10.2017).
5. Про затвердження Примірних форм договорів про співробітництво територіальних громад [Електронний ресурс] : наказ М-ва регіонал. розвитку, буд-ва та житлово-комунал. госп-ва України від 27.08.2014 № 233. – Текст, дані. – Режим доступу: http://radrda.gov.ua/wp-content/uploads/233.pdf (дата звернення: 09.10.2017).
Н. Розколупа, заступник генерального директора Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, заслужений працівник культури України // Бібліотечна планета. – 2017. – №4. – С. 6–7.
Вплив зовнішніх факторів на організацію та розвиток бібліотек в умовах ОТГ
Говорячи про бібліотеку, ми насамперед акцентуємо увагу на її приміщенні, фондах, технічному оснащенні, персоналі, тобто внутрішніх факторах організації діяльності закладу. Проте бібліотека як відкритий інститут залежить не тільки від цих чинників, а й від зовнішнього середовища.
Факторів впливу зовнішнього середовища на організації та установи дуже багато. Відомий учений, фахівець з міжнародного маркетингу, автор книги «Основи маркетингу» Ф. Котлер вважає, що зовнішнє середовище будь-якої організації, установи, підприємства складається з шести основних факторів: демографічних, економічних, природних, науково-технічних, політичних і факторів культурного середовища [1, с.114].
Зовнішні фактори впливу – це умови і чинники, котрі організація чи установа не може змінити, але повинна постійно враховувати у своїй діяльності.
Вплив зовнішнього середовища значно зростає в умовах децентралізації влади в Україні, створення ОТГ, реформування бібліотечної справи.
Адміністративно-територіальна реформа в нашій країні триває вже третій рік. За цей час, а саме з 25 жовтня 2015 р. по 30 квітня 2017-го, створено 415 ОТГ, які отримали нові повноваження, ресурси, а з ними і можливості зростання рівня якості життя та надання послуг, їх ключовим завданням є заохочення громад до самомобілізації, орієнтації на місцевий розвиток, пошук та використання наявного потенціалу. Адже одним із основних завдань реформи є сталий розвиток, орієнтований передусім на людину та покращення якості її життя, забезпечення комфортного проживання. А високий інтелектуальний рівень жителів у майбутньому має забезпечити конкурентоспроможність громади.
Бібліотека є складовою громади як центр задоволення потреб громадян у публічній інформації, формування в них інформаційних мотивів; як інформаційний посередник між владою та громадою; осередок популяризації книги та читання, соціокультурний центр тощо.
Рішення про організацію мережі бібліотек у населених пунктах спроможної територіальної громади приймає сама громада, адже вони фінансуються з місцевого бюджету. Разом з тим зростає громадська відповідальність за їх організацію та діяльність. Інформаційні ресурси бібліотек є важливим стратегічним потенціалом суспільства та основою покращення різних сфер життя людини, тому турбота керівництва ОТГ про бібліотеки є одночасно турботою про духовний, інтелектуальний і матеріальний розвиток жителів.
Децентралізація створює нові виклики і ризики для публічних бібліотек. Впливаючи на їх внутрішню структуру, на організацію надання бібліотечних послуг в умовах ОТГ, вона разом з тим дає можливість створити бібліотеки, які повністю відповідали б потребам громади, адже рівень розвитку цих закладів є одним із провідних факторів, що впливають на загальнокультурний та освітній рівень населення.
Великий вплив на організацію, розвиток та становлення бібліотек має законодавчо-правовий фактор, тобто правове поле, в якому сьогодні відбувається реорганізація діяльності книгозбірень. Сформована в Україні система законодавчих та нормативно-правових актів визначає цілі, завдання та основні параметри організації діяльності бібліотек. Місцевим громадам надано нові повноваження. Тому в процесі організації бібліотек в ОТГ слід дотримуватись узгоджень законодавства України у сфері адміністративної реформи із законодавством України у сфері культури та бібліотечної справи.
Сформована раніше система законодавчих та нормативно-правових документів змінюється відповідно до потреб суспільства. Рішення про організацію мережі, її статус (централізована бібліотечна система, центральна бібліотека, окремі бібліотеки) приймаються органами місцевого самоврядування з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх і виробничих потреб громад та відповідно до законодавства і державних соціальних нормативів.
Хоча ОТГ і надано право самостійно приймати рішення щодо створення на своїй території мережі установ та організацій, але має бути і базис, тобто мінімальні нормативи, стандарти, індикатори контролю, визначені основні напрями та перелік обов'язкових послуг, котрі надаються бібліотеками. Поки що діють мінімальні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні (1997) [2]. Міністерством культури України розроблено проект «Мінімальний культурний кошик», дія якого спрямована на базовий рівень встановлення і формування мінімальних культурних стандартів для забезпечення соціальних гарантій на рівний доступ до якісного культурного продукту всіх громадян України, незалежно від місця проживання [3].
ОТГ дається право на створення кількох варіантів функціонування бібліотек за різними моделями. Організації роботи щодо надання бібліотечних послуг в умовах ОТГ сприяють «Рекомендації щодо організації надання бібліотечних послуг в умовах об'єднаних територіальних громад», розроблені Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого) [4]. Отримати методичну допомогу в практичному розв'язанні конкретних питань, ознайомитись із кращими історіями успіху та кращим досвідом можна у блозі цього закладу «Публічна бібліотека об'єднаної територіальної громади» [5]. Питання організації публічних бібліотек в умовах адміністративної реформи неодноразово порушувалося на засіданнях круглих столів у НБУ ім. Ярослава Мудрого, на всеукраїнських науково-практичних конференціях «Бібліотека і книга в контексті часу» [6], на Львівському бібліотечному форумі. Так, на конференції «Модерна бібліотека в мінливому світі», що проходила в рамках VII Львівського бібліотечного форуму (2016), було презентовано програму адвокаційної діяльності УБА «Дієва бібліотека – успішна громада», спрямовану на забезпечення права жителів на отримання якісних сучасних бібліотечних послуг, розширення обізнаності кожного мешканця територіальної громади щодо потенціалу і можливостей сучасної бібліотеки, підвищення статусу бібліотекарів у конкретному населеному пункті [7]. Під час роботи студії «Ефективні практики» висвітлювалося питання «Організація діяльності бібліотек в об'єднаних територіальних громадах: перші кроки до оптимізації та модернізації (досвід бібліотек Хмельниччини)» [8].
На VII Міжнародній науково-практичній конференції в смт Славському «Сучасна інформаційно-бібліотечна освіта: європейські орієнтири» (2017) учасники працювали, зокрема, над розробленням моделей організації бібліотечних мереж в ОТГ з урахуванням європейських стандартів та українських реалій [9].
У Хмельницькій ОУНБ для забезпечення методичної допомоги публічним бібліотекам області в питаннях організації діяльності цих закладів в умовах децентралізації створено консультативну робочу групу, до якої ввійшли, крім бібліотечних фахівців, працівники Хмельницького офісу реформ. Спільно із зацікавленими організаціями проведено громадські обговорення «Адміністративна реформа і бібліотеки: нові виклики, нові умови, нові рішення», реалізовано проект «Поінформована громада – демократична країна», 7 бібліотек області спільно з відділенням УБА реалізовують проект «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні». Багато уваги приділяється підвищенню фахового рівня бібліотечних працівників Хмельниччини з цієї теми. Проведено також літню школу бібліотечного менеджера «Трансформація публічних бібліотек в умовах адміністративної реформи» на базі Новоушицької ЦБС. Учасники обговорили важливі питання організації бібліотек, поділилися історіями успіху щодо якісного обслуговування місцевого населення, перетворення їх на інформаційні центри громад. На щорічних обласних форумах бібліотек краю проводяться «Ярмарки бібліотечних ініціатив», конкурси на кращу практику надання інноваційних послуг громаді, бібліоквести тощо.
Не менш важливим чинником зовнішнього середовища бібліотек ОТГ є населення (користувачі та потенційні користувачі). Від його кількості, складу, соціально-демографічних характеристик залежить розвиток зовнішнього середовища громади, що впливає на організацію діяльності бібліотеки. Саме населення є замовником і споживачем послуг, і бібліотека через задоволення його інформаційних потреб бере участь у покращенні життя соціуму (громади). Що більше ресурсів – інформаційних, фінансових, матеріально-технічних, кадрових – громада надає бібліотеці, то якісніше книгозбірня задовольняє інформаційні потреби населення. Це дає змогу формувати мережу бібліотек з огляду на потреби і можливості громад. Головним має бути не просто збереження кількості бібліотек, а забезпечення надання якісних послуг, ураховуючи при цьому економічний стан, тобто економічну спроможність утримувати необхідну кількість закладів культури.
Станом на серпень 2017 р. в Хмельницькій області 213 сільських рад з 12 районів об'єднано у 26 ОТГ з різними економічними і соціальними ситуаціями. Це 12 сільських, 11 селищних, 3 міські ОТГ, до яких увійшло 570 населених пунктів (43% території області). Вони різні за площею, кількістю населених пунктів, чисельністю населення, моделлю організації. Також ці ОТГ мають різний рівень фінансової самостійності, різні доходи в розрахунку на одну особу, відмінну кількість бібліотек.
На етапі створення ОТГ книгозбірні було передано громадам,і ці заклади діяли як окремі публічні бібліотеки. Сьогодні здійснюються активні пошуки оптимальних моделей розвитку бібліотек, най-прийнятніших для конкретної ОТГ, ураховуючи її економічні можливості, демографічну ситуацію, відстань між селами, культурне середовище.
Нині в ОТГ перебувають і працюють 313 бібліотек, що становить 37,5% від загальної кількості книгозбірень Хмельницької області. Чисельність бібліотек в ОТГ різна – від 26 (Чемеровецька селищна ОТГ) до 3 (Розсошанська сільська, Понінківська селищна ОТГ).
Моделі організації публічних бібліотек також різні. У двох ОТГ створено ЦБС із філіями. Ці бібліотечні системи об'єднують 24 (Новоушицька) і 22 (Старосинявська) книгозбірні.
У 6 ОТГ (Волочиська міська, Гуменецька сільська, Дунаєвецька міська, Меджибізька селищна, Полонська міська, Чемеровецька селищна) організовано публічні бібліотеки (юридичні особи) з філіями. Наприклад, спочатку в створену Гуменецьку сільську ОТГ увійшло 13 окремих бібліотек. Пізніше рішенням 20-ї (позачергової) сесії VII скликання Гуменецької сільської ради від 3 травня 2017 р. на базі Гуменецької сільської бібліотеки та бібліотек-філій створено комунальний заклад «Гуменецька публічна бібліотека» з правом юридичної особи. Затверджено структуру закладу, куди ввійшли адміністрація, відділ комплектування та обробки літератури, відділ обслуговування з 4 територіальне відокремленими структурними підрозділами (пунктами видачі) та 9 відокремлених структурних підрозділів (бібліотек-філій). Затверджено Статут комунального закладу з визначенням його методичних функцій та Положення про бібліотеки-філії. Крім того, поки існує Кам'янець-Подільська районна бібліотека, працівники Гуменецької публічної бібліотеки на її базі проходять навчання з підвищення кваліфікації (за погодженням).
У Старосинявському районі створено одну громаду, до якої ввійшли всі 45 населених пунктів району. До об'єднання в районі діяла ЦБС. Рішенням сесії селищної ради зазначену ЦБС прийнято із спільної комунальної власності територіальних громад району у власність Старосинявської селищної ради, затверджено Статут. Мережа, штат, організація бібліотечної справи не змінилися. Нову редакцію Статуту Старосинявської ЦБС затверджено рішенням 4-ї сесії Старосинявської селищної ради № 42 від 2 лютого 2016 р. Державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи «Старосинявська ЦБС» проведено в грудні 2016-го.
У Хмельницькому районі методичне забезпечення бібліотек ОТГ, оброблення літератури для бібліотек 4 об'єднаних територіальних громад – Чорноострівської (11 бібліотек), Гвардійської (8), Лісовогринівецької (8), Розсошанської (3) - здійснює центральна районна бібліотека, яка утримується з районного бюджету.
За останні два роки в бібліотеках Хмельниччини відбулося чимало змін. Це засвідчив і Ярмарок бібліотечних ініціатив «Сучасна бібліотека: розвиваємо місцеві громади», який пройшов напередодні Всеукраїнського дня бібліотек у рамках IX обласного Форуму бібліотек Хмельниччини «Бібліотек@: знай, мрій, твори» і на якому були представлені кращі історії успіху діяльності бібліотек.
Список використаних джерел
1. Котлер Ф. Основы маркетинга : пер. с англ. – Москва : Прогресс, 1995. – 733 с.
2. Про мінімальні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні [Електронний ресурс] : постанова Каб. Міністрів України від 30 трав. 1997 р. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/510-97-%D0%BF (дата звернення: 06.11.2017). – Назва з екрана.
3. Людям дадуть «мінімальний культурний кошик»: КМУ планує до II кварталу 2017 року розробити і затвердити «мінімальний культурний кошик» (мінімальні стандарти забезпечення культурними послугами) [Електронний ресурс]. – Текст, дані. – Режим доступу: http://vgolos.com.ua/news/lyudyam_dadut_minimalnyy_kulturnyy_koshyk_262037.html (дата звернення: 21.08.2017). – Назва з екрана.
4. Рекомендації щодо організації надання бібліотечних послуг в умовах об'єднаних територіальних громад [Електронний ресурс] / Нац. б-ка України ім. Ярослава Мудрого // Бібліотечному фахівцю : [сайт]. – Текст, дані. – Режим доступу: http://profy.nplu.org/download.php?lng=uk&pg=1332 (дата звернення: 21.08.2017). – Назва з екрана.
5. Публічна бібліотека об'єднаної територіальної громади [Електронний ресурс] : блог / Нац. б-ка України ім. Ярослава Мудрого. – Текст, дані. – Режим доступу: http://oth.nplu.org/ (дата звернення: 21.08.2017). – Назва з екрана.
6. Зніщенко М. Об'єднані територіальні громади та їх вплив на формування інноваційних бібліотечних процесів в Україні : (за матеріалами X наук.-практ. конф. «Бібліотека і книга в контексті часу») / М. Зніщенко, Н. Острікова // Бібл. форум: історія, теорія і практика. – 2017. – № 3 (9). – С. 43.
7. Дієва бібліотека – успішна громада!: Програма адвокаційної діяльності Української бібліотечної асоціації на 2017–2021 рр. [Електронний ресурс] / Укр. бібл. асоц. – Текст, дані. – Режим до ступу: https://ula.org.ua/252-dokumenti/dokumenti-uba/ (дата звернення: 21.08.2017). – Назва з екрана.
8. Синиця Н. Організація діяльності публічних бібліотек в об'єднаних територіальних громадах: з досвіду Хмельницького обласного відділення УБА (20.10.2016) [Електронний ресурс] / Н. Синиця. – Текст, дані. – Режим доступу: https://ula.org.ua/news/3540-orhanizatsiia-diialnosti-publichnykh-bibliotek-v-ob-iednanykh-terytorialnykh-hromadakh-z-dosvidu-khmelnytskoho-oblasnoho-viddilennia-uba (дата звернення: 07.11.2017). – Назва з екрана.
9. VII Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна інформаційно-бібліотечна освіта: європейські рієнтири», смт. Славське, 1–4 березня 2017 р. Підсумки [Електронний ресурс]. – Текст, дані. – Режим доступу: https://ula.org.ua/news/3658-vii-mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiia-suchasna-informatsiino-bibliotechna-osvita-ievropeiski-oriientyry-smt-slavske-1-4-bereznia-2017-r-pidsumky (дата звернення: 15.08.2017). – Назва з екрана.
10. Поінформована громада – демократична країна: історії успіху бібліотек Хмельниччини за програмою «Бібліоміст» / Упр. культури, національностей, релігій та туризму Хмельниц. обл. держадмін., Хмельниц. обл. універс. наук, б-ка ім. М. Островського, Хмельниц. обл. від-ня Укр. бібл. асоц. – Хмельницький : Заколодний М. І., 2015. – 68 с.
Н. Синиця, чений секретар Хмельницької обласної універсальної наукової быблыотеки, заслужений працівник культури, голова Хмельницького обласного відділення Української бібліотечноъ асоціації // Бібліотечна планета. – 2017. – №4. – С. 8–10.
Вибори рад ОТГ на Херсонщині показали, що у реформу децентралізації повірили навіть скептики
Два роки тому в Херсонській області, на відміну від інших регіонів, була створена лише одна Кочубеївська об’єднана територіальна громада. Створена як протест проти дій районної влади і усвідомлення того, що гірше, ніж зараз, бути не може.
На сьогодні вже 24 ОТГ в регіоні. Херсонський центр місцевого самоврядування вивчає процеси децентралізації, спостерігає за розвитком громад протягом впровадження децентралізаційної реформи.
«Перша Кочубеївська громада, яка вже має певні успіхи, гостро потребувала змін і єдина в області вийшла на вибори 2015 року. Наступного року участь у виборчому процесі взяла когорта керівників, які ставились до реформи більш виважено, вивчали досвід перших ОТГ, спостерігали за діяльністю громад в інших регіонах, перевіряли, скільки додаткових ресурсів отримує рада. Ми маємо успішні ОТГ 2016 року – Великокопанівську та Музиківську. Четверта хвиля перших місцевих виборів, що відбулась 29 жовтня, теж відрізнялась від решти. Голови 10 новоутворених ОТГ, в переважній більшості, вже очолювали ради і скептично ставились до реформи. Але все ж таки повірили в неї, і ми маємо ще 10 нових об’єднаних громад», – прокоментувала керівник Херсонського центру місцевого самоврядування Оксана Силюкова.
Реформа з децентралізації дає головне – змінює менталітет жителів сіл і селищ. Вони можуть брати участь в громадських обговореннях, визначати пріоритети розвитку населених пунктів, впливати на розподіл коштів, тобто відчувати себе господарями тих територій, де вони мешкають.
Джерело: Український південь
Бізнес-план для селян. Як громадам залучити гроші інвесторів на свої території
Телеканал «1+1» спільно з програмою DOBRE-USAID та американським фондом WNISEF оголошує флешмоб для ініціативних українців та громад, які прагнуть покращити життя у своїй країні, регіоні чи місті.
Учасниками можуть стати українці, які мають ідеї чи вже реалізовані проекти щодо покращення благоустрою міст або розкриття економічного потенціалу свого регіону.
Щоб взяти участь, потрібно записати відео, в якому розкрити свою ідею або розповісти про вже реалізований проект, та викласти його на Фейсбук з хештегом #громади. Переможець, якого оберуть представники каналу «1+1» та програми DOBRE-USAID, отримає поїздку за кордон та консалтинг від кращих європейських спеціалістів.
Крім того, кілька громад з найбільш перспективними проектами, які візьмуть участь у флешмобі, отримають можливість стати учасниками нового проекту на «1+1».
Флешмоб триватиме до 26 листопада 2017 року.
Нагадаємо, телеканал «1+1» починає роботу над новим соціальним реаліті, в якому об'єднані територіальні громади України змагатимуться за інвестиції, створюючи проекти для поліпшення життя в регіонах. Проект стартує на «1+1» у 2018 році.
На Херсонщині завершилися вибори у 10 об’єднаних територіальних громадах. До вже існуючих 14 ОТГ області додалися: Костянтинівська ОТГ Горностаївського району, Бехтерська та Чулаківська ОТГ Голопристанського району, Борозенська ОТГ Великоолександрівського району, Любимівська ОТГ Каховського та Горностаївського районів, Іванівська ОТГ Іванівського району, Білозерська та Станіславська ОТГ Білозерського району, Високопільська ОТГ Високопільського району та Ювілейненська ОТГ Олешківського району.
Явка на виборах в ОТГ по Херсонській області склала - 45,49%. 1059 кандидатів у депутати сільських та селищних рад змагалися за 224 відповідні мандати. Процес організації та проведення виборів забезпечували 132 члени територіальних виборчих комісій та більше ніж 650 членів дільничних виборчих комісій. За інформацією ГМ «Опора», суттєвих, системних порушень, які можуть істотно вплинути на результати виборів на дільницях та підставити під сумнів волевиявлення громадян на перших виборах в ОТГ Херсонської області не зафіксовано. За попередніми результатами у виборах на посади голів ОТГ перемогли наступні кандидати: Білозерська ОТГ - Чередник Антоніна Іванівна, Станіславська ОТГ - Желуденко Володимир Володимирович, Іванівська ОТГ - Дебелий Віктор Олексійович, Високопільська ОТГ - Застава Руслан Миколайович, Любимівська ОТГ - Коновалов Сергій Васильович, Ювілейненська ОТГ - Пустовой Роман Анатолійович, Бехтерська ОТГ - Бурак Михайло Іванович, Чулаківська ОТГ - Корольова Світлана Володимирівна, Борозенська ОТГ - Кузьміна Галина Луківна, Костянтинівська ОТГ - Кільдеров Олексій Володимирович.
До кінця року 24 грудня плануються вибори ще у двох ОТГ – Долматівської Голопристанського району та Роздольненської Каховського.
Департамент з питань внутрішньої та інформаційної політики ХОДА
Моніторинг децентралізації станом на 10 жовтня 2017 року
Лагута Людмила Публічна бібліотека і староста громади: співпраця чи ігнорування?
В ОТГ діє нова посадова особа місцевого самоврядування – староста громади. Посаду створено для того, щоб:
інтереси всіх жителів сіл в ОТГ були належним чином представлені;
соціальні, побутові та інші потреби мешканців села були задоволені;
проблеми місцевого значення вирішувалися швидко, відкрито, зрозуміло…
А наскільки бібліотеки зорієнтували себе на ефективну співпрацю із старостами?
Адже в нових реаліях староста буде враховувати інтереси бібліотеки як «дієвого повноправного суб’єкта території» тоді, коли вона доведе свою вагомість і причетність до соціально-культурних процесів, що відбуваються на цій території.
На жаль, на сьогодні ми не можемо констатувати, що така співпраця здійснюється широкими кроками. Є лише окремі острівці позитивних змін. На нашу думку, збільшенню таких острівців сприятиме налагодження партнерських відносин між бібліотекарем і старостою громади.
Одним з кроків у формуванні тісних взаємин, порозуміння, довіри є традиційне інформаційне забезпечення старост громад. Надання різноформатної актуальної інформації (списки, пам’ятки, прес-дайджести, інформ-досьє , посилання на відповідні web-ресурси тощо) сприятиме формуванню компетентностей старост громад.
Оперативність інформування поліпшать повідомлення через електронну скриньку, Facebook Messenger, Viber Out тощо.
У цьому напрямку пропонуємо звернути увагу на нову редакцію посібника «План дій старости: 10 кроків успішного старту».
Над посібником за ініціативою Дніпропетровського центру розвитку місцевого самоврядування працювала чимала команда науковців та практиків у сфері місцевого самоврядування, які врахували усі найважливіші кроки старости:
– взаємодія старости з виконкомом та депутатським корпусом ради громади;
– визначення правових засад його діяльності;
– формування власного плану дій;
– опрацювання стратегічного підходу у діяльності старости;
– проектний інструментарій старости;
– залучення до бюджетного процесу;
– поліпшення надання адміністративних послуг громаді;
– налагодження конструктивної співпраці з громадськістю;
– долучення громадян до бюджету участі;
– встановлення корисних та продуктивних зв’язків з сусідами.
«План дій старости: 10 кроків успішного старту» – це орієнтир, який допоможе старості вирішити будь-яку найскладнішу проблему своєї громади.
Переглянути і завантажити посібник можна тут.
Не можна обійти увагою інформаційно-аналітичне видання для старост та органів місцевого самоврядування – “Радник Старости”, що видається за підтримки Швейцарсько-Українського проекту “Підтримка децентралізації в Україні” DESPRO .
Видання покликане надати практичну допомогу новим посадовим особам у системі місцевого самоврядування.
Завантажити цей та інші випуски газети можна у нашій електронній бібліотеці тут.
Звісно, що індивідуальне інформування осіб місцевого самоврядування потребуватиме додаткових зусиль,займатиме певний час, але справа того варта. Сила ініціатив та розуму призводить до шалено приємних результатів.
«Посібник з децентралізації у схемах. Друге видання» є частиною проекту «Школа децентралізації», реалізованого за підтримки проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» на території Запорізької, Донецької, Луганської областей у 2017 р. Посібник орієнтований на представників громад, що перебувають на стадії об’єднання, а також вже створених об’єднаних територіальних громад, органів місцевого самоврядування, органів державної влади, представників громадського сектору, журналістів, студентів та інших осіб, які цікавляться процесом реалізації реформи децентралізації.
14+10: Мапа об'єднаних громад Херсонщини
"Книжкове питання: бібліотеки за умов децентралізації". Досвід Одеської області.
Мінрегіон
і презентували моніторинг процесу децентралізації та реформування місцевого самоврядування станом на серпень 2017 року.
Детальніше тут: http://decentralization.gov.ua/news/item/id/6567
Бібліотека в умовах децентралізації: "живий" діалог у колі однодумців (Гостьовий пост)
8-9 серпня 2017 року Чернігівським відокремленим підрозділом установи "Центр розвитку місцевого самоврядування", Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівською обласною універсальною науковою бібліотекою ім. В. Г. Короленка, ГО "Чернігівське обласне відділення УБА" за підтримки програми U-Lead з Європою: "Україна – розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку" проведено семінар "Бібліотека як складова соціально-культурного середовища територіальних громад в умовах децентралізації".
Учасниками семінару були представники органів місцевого самоврядування, відділів (секторів) культури, публічних бібліотек, централізованих бібліотечних систем об'єднаних територіальних громад (ОТГ) з Ніжинського, Козелецького, Сновського, Чернігівського, Менського, Коропського, Корюківського, Ічнянського районів.
Привітно зустріла гостей директор Чернігівського відокремленого підрозділу установи "Центр розвитку місцевого самоврядування" Ірина Кудрик. Привітали учасників заступник директора Департаменту культури і туризму, національностей та релігій, начальник управління культури, національностей, релігій та економічних питань Любов Белінсон, директор Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка, голова ГО "Чернігівське обласне відділення УБА" Інна Аліференко, радник із питань децентралізації Чернігівського відокремленого підрозділу установи "Центр розвитку місцевого самоврядування" Людмила Чабак.
Після вступного слова учасники активно поринули в роботу. Незважаючи на те, що на зустріч зібралися знайомі та незнайомі люди, – всі виявили неабияку зацікавленість бібліотечною справою та питанням функціонування бібліотек в ОТГ.
Жвавий діалог викликала міні-лекція начальника відділу культурного розвитку, мистецтв, навчальних закладів та економічних питань Ліни Артюхової "Збереження бібліотечної мережі в умовах децентралізації", в якій доповідачка ознайомила учасників із сучасним станом мережі Чернігівської області; рекомендаціями Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого щодо організації мережі в ОТГ; проектом міністерства культури Мінімальний культурний кошик (мінімальні стандарти забезпечення населення культурними послугами).
Розкриваючи культурний потенціал ОТГ Чернігівщини, Людмила Чабак акцентувала увагу присутніх на самоідентифікації громади, запровадженні спільних традицій задля застосування можливостей цього культурного потенціалу у роботі бібліотек. Так, вивчивши соціально-культурні потреби населення громад, бібліотеки можуть вдало налагодити співпрацю з іншими закладами культури; привабити до себе кристувачів інноваційними послугами, відкриваючи для них привабливі об'єкти інфраструктури, місцеві визначні пам'ятки, майстрів та умільців.
Практична вправа, яку запропонувала Людмила Чабак, дала змогу учасникам уявити портрет конкурентноспроможної сучасної бібліотеки. Учасники, розділені на групи, виявили, що такою зможе стати бібліотека з комфортним приміщенням, привабливим як ззовні, так і з середини: з лавочками на зелених газонах, пішохідними доріжками, з комфортною температурою повітря, яку підтримують сучасні системи клімат-контролю. З потужною матерільно-технічною базою, яка має включати як оперативний доступ до сучасних літературних друкованих новинок, так і швидкісний доступ до інтернету.
Невід'ємною частиною такої бібліотеки мають стати компетентні кадри та сервісність послуг, починаючи зі зручного паркування для велосипедів та скутерів і закінчуючи доглядом за дітлахами, поки батьки приділяють час собі. Мрії це чи можлива реальність? Покаже час! Але всі погодилилися з тим, що саме така бібліотека дійсно зможе стати "третім місцем" у житті кожної людини.
Юрисконсульт Чернігівського відокремленого підрозділу установи "Центр розвитку місцевого самоврядування" Андрій Гулий повернув учасників до реалій сьогодення з його проблемами реорганізації ЦБС та утворення публічної бібліотеки ОТГ. У режимі "запитання-відповідь" та жвавої дискусії правник терпляче розтлумачував правові аспекти передачі бюджетних установ, розподілу майна між ЦБС та ОТГ, організацію співробітництва, торкався питань трудових відносин.
Інна Аліференко в своїй візуалізованій лекції-бесіді зупинилася на організації діяльності публічної бібліотеки з філіями в ОТГ. Були розглянуті питання управління, фінансування, структури та штатного розпису, необхідних організаційно-нормативних документів, обліку та звітності.
Практичного застосування зможуть набути розроблені у групах структура та штатний розпис публічної бібліотеки ОТГ. Найпрактичнішим було визнано варіант із залученням фахівців-фрілансерів. Ними можуть бути бухгалтер, системний адміністратор, працівник для усунення технічних неполадок та будь-які фахівці, на яких буде запит у користувачів бібліотеки: дієтолог, візажист, психолог, лікар...
У продовження обговорення питань функціонування публічної бібліотеки Олена Сльозка, завідувач науково-методичного відділу Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка, розкрила питання організації бібліотечного фонду та бібліотечного обслуговування в публічній бібліотеці ОТГ. Жвавого обговорення набули питання з комплектування фонду бібліотеки, адже без поповнення фонду та передплат періодичних видань ефективність роботи самої бібліотеки та інтерес до неї громади значно знижується.
На закінчення роботи першого дня семінару Людмила Чабак представила учасникам європейський досвід функціонування бібліотек як культурних осередків громад. Зокрема, мова йшла про побачені на власні очі бібліотеки Польщі, які стали справжніми культурними центрами у своїй місцевості. Активно польські бібліотеки залучають кошти грантодавців для сучасного оснащення, розширення послуг та ресурсів.
Наступний день виявився ще більш плідним та насиченим, адже делегація учасників вирушила за практичним досвідом до Михайло-Коцюбинської ОТГ. В селищі голова громади Микола Завальний представив учасникам семінару інфраструктуру ОТГ, а також разом із начальником відділу культури Лідією Гаєвською презентували культурний простір Михайло-Коцюбинської ОТГ.
Представив свою майстерність народний аматорський хор "Джерело". Делегацію привабила етнографічна колекція закоханого у свою справу Юрія Духна. Із захопленням роздивлялися роботи майстра, чоловіка, який своїми руками прикрашає вишивкою не тільки свій одяг, але й одяг своїх красунь-жінок: дружини та доньки.
Особливістю вивчення кращих практик функціонування публічних бібліотек стало саме те, що в даній ОТГ все вдало поєднано в культурному просторі, і бібліотека є його невід'ємною складовою. Особливо мешканці громади пишаються тим, що саме в цій бібліотеці працює креативна бібліотекарка, відома письменниця, авторка сучасних бестселерів Олена Печорна.
Задля підтримки та відзначення місцевих майстрів-умільців та літераторів із наступного року в громаді започатковується літературно-мистецька премія імені відомого земляка Василя Елана-Блакитного з вагомогою грошовою винагородою.
Як продовження теоретичної частини, на завершення семінару Людмила Чабак та Інна Аліференко ознайомили учасників з можливостями залучення зовнішніх джерел фінансування для розвитку бібліотек в ОТГ.
Зустріч нікого не залишила байдужим. Емоції переповнювали, позитивна енергетика вражала, у дискусіях поступово народжувалася істина. Звичайно, залишилися і питання. Проте консультанти Чернігівського відокремленого підрозділу установи "Центр розвитку місцевого самоврядування" та фахівці Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка завжди готові до відкритого діалогу у їх вирішенні.
Так, жити в часи змін завжди нелегко. Та якщо бібліотекарі будуть вірити в успіх, намагатися втілювати свої мрії, шукати компроміси, передбачати запити своїх користувачів – бібліотеки будуть існувати!
Текст – Алла Мальована, Катерина Райхіль.
Проекти на кошти інфраструктурної субвенції подали 165 об’єднаних громад з 366
Станом на 9 серпня комісія при Мінрегіоні розглянула загалом 847 інфраструктурних проектів об’єднаних територіальних громад (ОТГ), які будуть реалізовані за кошти відповідної державної субвенції. З 366 ОТГ, які цього року отримують інфраструктурну субвенцію, проекти подали поки 165.
Комісія схвалила 754 з поданих ОТГ проекти на загальну суму більше 630 млн грн.
Про це повідомив Перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В’ячеслав Негода, за результатами чергового засідання комісії з розгляду поданих об’єднаними громадами інфраструктурних проектів, які можуть реалізовуватися за кошти субвенції з державного бюджету.
За даними Мінрегіону, об’єднані громади Закарпатської області вже розподілили між проектами усю суму субвенції. Майже розподілили кошти державної підтримки ОТГ Донецької (залишок коштів 5%) та Івано-Франківської (залишок 6%) областей.
На квапляться з поданням проектів ОТГ Харківської (залишок коштів 94%), Рівненської (залишок 76%), Чернігівської (залишок 76%), Херсонської (залишок 75%) та Житомирської (залишок 74%) областей.
Від ОТГ Київської та Миколаївської областей проектів до Мінрегіону поки взагалі не надходило.
«Наголошу, що комісія не впливає на розподіл коштів субвенції між населеними пунктами об’єднаних громад. Це рішення приймає керівництво ОТГ і несе за нього відповідальність перед виборцями. На місцях видніше, куди першочергово слід спрямувати гроші державної підтримки: розділяти більш-менш рівномірно між населеними пунктами, чи більшість грошей вкладати в інфраструктурні проекти центру громади. Пріоритетність тих чи інших проектів має визначатися в громадах, а не в міністерстві. Тому звертаюсь до керівництва ОТГ – публічно пояснюйте мешканцям, чому ви плануєте використовувати кошти саме так», - зазначив В’ячеслав Негода.
Як повідомлялося, держава надає підтримку об’єднаним територіальним громадам, зокрема у питаннях відновлення та розбудови інфраструктури їх територій. Для цього у Державному бюджеті на 2017 рік передбачено 1,5 млрд грн. Ці кошти спрямують на розвиток інфраструктури 366 об’єднаних громад, створених у 2015-2016 роках.
Питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад врегульовано постановою Кабінету Міністрів України № 200 від 16 березня 2016 року.
Стан подання об’єднаними громадами проектів до фінансування за рахунок субвенції з державного бюджету на формування інфраструктури
(9 серпня 2017 року)
Розпочалася реєстрація на онлайн-курс «Децентралізація в Україні – теорія та практика», що стартує 15 вересня на платформі Prometheus.
Викладачем курсу буде Анатолій Ткачук, директор з науки та розвитку ГО «Інститут громадянського суспільства».
Детальніше: http://decentralization.gov.ua/news/item/id/6388
На розгляді Центральної виборчої комісії знаходяться звернення від облдержадміністрацій щодо призначення перших виборів місцевих виборів у 163 об’єднаних територіальних громадах, до складу яких увійшли 722 місцеві ради.
Такі дані щотижневого моніторингу Мінрегіону щодо стану формування об’єднаних громад в Україні.
Найбільше об’єднаних громад, які вже чекають на рішення ЦВК, у Дніпропетровській — 19, Полтавській – 14, Чернігівській та Черкаській – по 12, Волинській — 11, Херсонській – 10, Вінницькій та Сумській – по 9, Житомирській — 8, Кіровоградській та Одеській областях – по 7 громад.
Ще 90 громад — на фінальних стадіях завершення процесу об’єднання:
- по 9 ОТГ облдержадміністрації готують звернення до ЦВК,
- 53 ОТГ приймають остаточні рішення про об’єднання,
- 28 ОТГ чекають на висновок ОДА.
Нагадаємо, 12 липня цього набрав чинності закон який забезпечує фінансування виборів в об'єднаних громадах в 2017 році.
Також повідомлялося, що Уряд перерозподілив деякі видатки державного бюджету і виділив Центральній виборчій комісії майже 13 млн грн на організацію та проведення виборів у об’єднаних громадах.
Протягом 2015-2017 років створено 413 ОТГ, до складу яких увійшла 1971 колишня місцева рада.
Оцінка фінансової спроможності 366 ОТГ за перше півріччя 2017 року
Мінімальний культурний кошик – гарантія забезпечення культурними послугами
Реформа децентралізації має багато позитивних тенденцій, які відображаються, в першу чергу, в наданні права самостійно вирішувати шляхи розвитку громади. Вона має благі наміри: надати місцевим бюджетам різних рівнів більше повноважень, створити стимули для економічного розвитку територій та підвищити ефективність використання державних коштів.
Але ми забуваємо про те, що Децентралізація - це не лише передача владних повноважень на місця, а й децентралізація проблем та відповідальності за власні дії.
Децентралізація в галузі культури
Процес фіскальної децентралізації в галузі культури відбувся в період 1994 – 1996 років, коли на місцеві бюджети були передані повноваження фінансування установ культури. Це була перша хвиля закриття не лише бібліотечних та клубних установ, а й загальні тенденції погіршення фінансування закладів на місцях, зокрема мистецьких шкіл.
Скільки установ було закрито в цей період – данні такої статистики відсутні в Міністерстві культури України. З метою захисту установ культури та враховуючи тенденції, що спостерігались, у 2011 році Законом України про культуру було затверджено базову мережу закладів культури. Згідно статті 22 цього Закону «Виключення закладів культури з базової мережі можливе лише за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв. { Частина третя статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5461-VI від 16.10.2012 }».
Результатом другої хвилі Децентралізації, яка розпочалась у 2014 році та ознаменована створенням 413 громад стало закриття культурних установ базового рівня у кількості понад 2000 одиниць лише за 2016 рік. 19 січня 2017 року Міністр культури України Євген Нищук звернувся до голів ОДА та об’єднаних територіальних громад із листом, в якому було роз’яснено про дію окремих статей закону України про культуру, зокрема статті 22. В разі, коли порушується Закон України про культуру, необхідно звернутись до Міністерства культури та повідомити про порушення чинного законодавства.
Чому із такою легкістю відбувається закриття установ незважаючи на чинне законодавство? Схема достатньо проста.
Більшість культурних установ, шо розташовані на районному рівні, не мають юридичного статусу. Трудові книжки працівників культури знаходяться або знаходились в сільських радах. Під час реорганізації керівного органу дуже легко «втратити» посади, які пов’язані із забезпеченням роботи культурних установ. Таким чином заклад культури зникає. Майно галузі культури розчиняється у круговерті подій створення нової громади.
Чим пояснюють керівники ОТГ власні дії? Дуже просто – відсутністю культурної субвенції від Держави. Тобто керівники новостворених ОТГ прагнучі самостійності, водночас мають бажання і далі отримувати кошти від Держави. Але, передача фінансових повноважень в галузі культури відбулась, як зазначено вище, в період 1994-1996 років. Тому взяття на баланс культурних установ та їх фінансування – це обов’язок керівників новостворених ОТГ. Пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» передбачено, що «якість та доступність публічних послуг, що надаються в об’єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об’єднання». Отже, населення ОТГ необхідно забезпечити культурно-мистецькими послугами, що надаються бібліотечними, клубними у обсягах не менших тих, що надавались до створення об’єднаної територіальної громади.
«Мінімальний культурний кошик»
Вже сьогодні Міністерство культури України працює над документом, який має назву «Мінімальний культурний кошик», дія якого повинна бути спрямована в першу чергу на базовий рівень з метою забезпечення соціальных гарантій населення громад на отримання культурних послуг за місцем проживання.
Даний документ визначає основи встановлення і формування мінімальних культурних стандартів, які забезпечують рівний доступ до якісного культурного продукту громадян України незалежно від місця проживання.
Важливою складовою мінімального культурного стандарту є регулювання та вплив на якість життя населення в громадах базового рівня та субрегіонального рівня.
Упровадження стандартизації надання якісних послуг у системі культури сприяє:
- ефективному та економічному використанню матеріальних ресурсів галузі культури;
- захисту інтересів громадян на основі забезпечення реального рівня культурних гарантій доступності до якісного культурного продукту;
- структурній пропорційності розташування закладів культури;
- раціональному розподілу фінансових ресурсів.
Упровадження стандартизації надання якісних послуг у галузі культури сприяє захисту інтересів та культурних прав громадян України, зокрема створення умов для гуманітарного розвитку особистості на основі забезпечення реального рівня доступності до якісних культурних послуг.
Стандартизація в культурі
В умовах ринкової економіки стандартизація в культурі виконує три основні функції:
економічну — перешкоджання перевитраті фінансових ресурсів держави та раціональне використання матеріальних ресурсів галузі, зокрема матеріальної культурної спадщини;
соціально-освітню — включення у стандарт показників якості об’єкта стандартизації, які сприяють підвищенню якості культурної послуги з урахуванням сучасного рівня розвитку культури;
комунікативну — досягнення взаєморозуміння в суспільстві через обмін інформацією, вираженою стандартними термінами, єдиними правилами діяльності, єдиним трактуванням понять та побудова діалогу на базових принципах:
• перелік та обсяг гарантованого рівня культурних послуг громадянам у державних і комунальних закладах культури;
• нормативи надання культурних послуг, що містять обсяг освітніх, інформаційних та інших завдань;
• нормативи пільгового забезпечення окремих категорій населення культурними послугами;
• нормативи комплектування закладів культури;
• нормативи забезпечення фахового рівня працівників установ;
• показники якості надання культурних послуг;
Державні нормативи у галузі культури визначають базовий пакет культурних послуг, які мають надаватися безкоштовно або за мінімальну платню. Такий пакет має відношення як до окремої людини, так і до населення в цілому та є результатом нормування видів і обсягів культурних послуг, що надаються в умовах обмеженого ресурсного забезпечення. Культурний норматив зобов’язує державні або уповноважені державою органи надавати чи фінансувати певні послуги та забезпечувати право на отримання безкоштовних культурних послуг.
Що має відноситись до мінімальних культурних стандартів, якою повинна бути концепція Нового культурного простору та що саме передбачає реформа Децентралізації в галузі культури читайте в наступних статтях.
Ірина Френкель, експерт з питань культури Проектного офісу секторальної децентралізації, радниця Міністра культури України
Джерело https://lb.ua/blog/iryna_frenkel/372241_minimalniy_kulturniy_koshik-.html
Марія Довгань: Бібліотеки в умовах децентралізації
На сучасному етапі, коли відбувається об’єднання територіальних громад, одним з актуальних питань є функціонування та розвиток бібліотечних закладів області в нових умовах. Про те, якою має бути сучасна бібліотека і про виклики, з якими доводиться зустрічатися у процесі реформ, розповідає заступник директора з питань наукової роботи Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Івасюка Марія Довгань.
М.Д.: Безумовно, що бібліотека сьогодні не може стояти осторонь тих процесів, які відбуваються навколо, тому ми активно вивчаємо питання діяльності бібліотечних закладів в умовах децентралізації. Так, на базі Сторожинецької та Хотинської центральних районних бібліотек на цю тему відбулися круглі столи, під час яких працівники бібліотек спільно з представниками об’єднаних територіальних громад та районної влади розглядали питання щодо співпраці та забезпечення мешканців ОТГ якісними бібліотечними послугами.
Окрім того, обласна наукова бібліотека провела вебінар, в якому взяли участь наші колеги із десяти областей. Мова йшла про одне з найбільш болючих питань – нормативно-правове забезпечення діяльності закладів культури і бібліотек зокрема. Це питання потрібно вивчати, адже сьогодні, на жаль, немає ніяких роз’яснень щодо діяльності бібліотечних закладів в умовах реформи місцевого самоврядування. Все, чим можна керуватися – це Методичні рекомендації з організації мережі публічних бібліотек в об’єднаних територіальних громадах, видані Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого.
На базі обласної бібліотеки нещодавно відбувся круглий стіл «Перший рік роботи в умовах децентралізації», в рамках якого ми обговорювали з представниками бібліотек інших областей деталі правового регулювання бібліотечної справи, обмінювалися досвідом. Багато практичних порад дала експерт з правових питань Офісу реформ у Чернівецькому відділенні Асоціації міст України Ольга Чепель. Такі заходи, веб-конференції ми будемо проводити і надалі – на всеукраїнському рівні, адже бібліотекарі у громадах повинні знати, як працювати і як себе захистити.
«БВ»: Яким, на Ваш погляд, має бути формат роботи бібліотек в ОТГ, адже на сьогодні стоїть питання про їх відокремлення?
М.Д.: Це питання, звичайно, потрібно ретельно вивчати, однак зараз, як показала практика, поки громади не стали «на ноги», недоцільно виводити бібліотеки з добре налагодженої центральної бібліотечної системи. Поясню, чому. По-перше, це комплектація літературою. Обласна бібліотека отримує книги за державною програмою «Українська книга», які ми роздаємо на всі райони, а райони – на села. Нам допомагає з книгами обласна програма підтримки книговидання, також ми співпрацюємо з видавництвами нашої області, з авторами. Бібліотекам, які не входять до ЦБС ми, на жаль, не можемо таким чином передавати книги, для цього потрібно укладати окрему угоду з територіальною громадою.
По-друге, ці бібліотеки фізично не можуть опрацьовувати літературу, оскільки за браком коштів на їх базах поки не створено публічних бібліотек, де мають бути спеціальні відділи обробки і комплектування, методичної роботи тощо. Через це страждає загальна робота, тому що книгу потрібно опрацювати, внести в електронний каталог (а ми працюємо в автоматизованій бібліотечно-інформаційній системі ІРБІС). Окрім того, є постанова Кабінету Міністрів України, яка передбачає відмову від використання бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК) та перехід бібліотек на універсальну десяткову класифікацію (УДК) як міжнародну систему. Це дуже велика робота, адже потрібно переводити всі фонди. Сільські бібліотеки без районних зробити цього не зможуть.
По-третє – звітність. Вже три роки поспіль бібліотеки всієї України працюють в системі ЕСМаР (Електронна система моніторингу базової мережі публічних бібліотек України), куди вносять всі необхідні для звітності дані: про фонди, матеріально-технічну базу, користувачів, заходи тощо. Працівники сільських бібліотек заповнюють перший рівень, надсилають дані районній бібліотеці, та, у свою чергу – обласній, яка вже формує остаточний звіт і відправляє його в Національну бібліотеку імені Ярослава Мудрого.
Перебуваючи в централізованій системі, бібліотеки також мають змогу користуватися єдиним фондом ЦБС. Якщо в сільській бібліотеці немає певної книги, її можна замовити в районній чи обласній.
Ще один важливий момент – це методичне забезпечення, підвищення фахового рівня бібліотечних працівників. Яку документацію потрібно готувати, які є стандарти бібліотечної роботи, нововведення – це все ми розповідаємо на семінарах, на тренінгах. Окрім того, організовуємо навчальні поїздки для обміну досвідом. Це все робиться для того, щоб бібліотеки могли сьогодні вийти на новий рівень, знайти свого читача.
Сьогодні маємо негативний приклад Великокучурівської об’єднаної територіальної громади. За минулий рік вони не закупили жодної книги, лише передплатили періодику. У громаду входить чотири села, у трьох з них бібліотекарів було переведено на півставки. Як результат – проблеми із плануванням, звітністю. Можливо, з часом громада зможе забезпечити бібліотеку, але сьогодні, як ми бачимо, ні.
Ми розуміємо, що потрібно зробити і дороги, і навчальні заклади, але забрати бібліотеки, забрати ту інформацію, яка потрібна населенню – не можна. Не забуваймо, що в селах є багато людей похилого віку, до яких бібліотекар приходить і приносить книги, журнали. Якщо забрати в людей ще це, то вважайте, що село мертве. Сьогодні закрити, а завтра створювати хати-читальні?
Один із кращих досвідів діяльності бібліотеки в умовах ОТГ – це Сторожинецька центральна районна бібліотека, яка уклала угоду про співробітництво територіальної громади зі Сторожинецькою міською радою. ОТГ перерахувала кошти міському відділу культури за послуги, які надає ЦРБ бібліотекам громади: комплектування, обробка літератури, надання методичної, практичної допомоги. Тому на сучасному етапі потрібно або залишити бібліотеки громад у централізованій бібліотечній системі або скласти відповідні угоди про співпрацю територіальних громад з центральними районними бібліотеками. Звичайно, певною мірою спрацьовує і людський фактор у бажанні відокремитися: «Тепер нікому не будемо підкорятися», але варто, все ж таки, пам’ятати про той обсяг роботи, який потрібно виконувати.
«БВ»: Які вони – нові стандарти роботи?
М.Д.: Сьогодні ми говоримо про те, що бібліотеки мають бути центрами громади на селі, культурно-просвітніми та інформаційними центрами, місцем для спілкування і проведення дозвілля. Для цього ми проводимо моніторинг, вивчаємо, що потрібно громаді на сучасному етапі, які послуги повинна надавати сучасна бібліотека. Протягом 2012-2013 рр, ми провели громадські обговорення «Бібліотека і громада: створюємо майбутнє», які пройшли на базі сільських бібліотек в усіх районах області. Ставилося питання, якою бачить громада сучасну бібліотеку.
У 2016 році ми перші провели ярмарку бібліотечних послуг «Це цікаво місцевій громаді». Всі райони презентували послуги, які вони надають. Для прикладу, «Мобільна бібліотека» Сторожинецької ЦРБ: вони мають бібліобус, беруть літературу, є спеціальні стоянки, куди вони їдуть, обмінюють книги, видають читачам нову літературу. Минулий рік був оголошений роком англійської мови, тому багато бібліотек запровадили курси вивчення іноземної мови, залучають волонтерів, вчителів. На базах бібліотек області діє 374 клуби за інтересами.
Практично скрізь є доступ до інтернету, тому бібліотеки, особливо в селі, можуть допомагати з пошуком потрібної інформації. Зараз багато установ для зручності запровадили електронні послуги, скайп-консультування тощо, тому людям сьогодні не обов’язково їхати, наприклад, у відділення Пенсійного фонду чи управління соціального захисту, щоб отримати відповідь на своє запитання, а з’ясувати все в онлайн-режимі. Реєстрація на ЗНО, запис до лікаря, юридична консультація, доступ до нормативних документів і багато інших послуг – все це можна отримати у сучасній бібліотеці. Власне, зазначу, що комп’ютеризація сільських бібліотек проходить сьогодні більш жваво, влада розуміє, що заклади не можуть працювати в сьогоднішніх умовах без доступу до інтернету.
Бібліотеки – це перші помічники для голів об’єднаних територіальних громад, вони можуть підказати, де знайти інформацію, допомогти в організації і проведенні заходів. Ми завжди наголошуємо нашим працівникам, що бібліотека не повинна стояти осторонь від громади, вона має активно працювати з населенням, знати його потреби, а крім того, повинна вміти себе захищати.
Завдяки програмі «Бібліоміст» у нас було проведено низку тренінгів на різні теми: адвокаційні кампанії, інтелектуальна власність, веб-технології, нові інформаційні послуги, менеджмент та маркетинг в бібліотеці. Все це потрібно, тому що інакше ми не можемо жити, нам треба рухатися в ногу з часом. Це вже зовсім інша бібліотека і вже не той бібліотекар, який просто забрав-видав читачеві книгу.
Всі ці питання ми вивчаємо, раз у п’ять років здійснюємо експертно-діагностичне обстеження кожного району, де вивчаємо, як працюють бібліотеки, як у них поповнилися фонди, які нові заходи було проведено, які проекти впровадили в практику, як отримують методичну допомогу, як здійснюється співпраця з владою та громадою. Цього року ми проводили його в Кіцманському районі. Надаємо рекомендації та пропозиції. Дуже часто проводимо соціологічне дослідження, у рік їх не менше п’яти: одне обласне і близько чотирьох всеукраїнських, узагальнюємо досвід бібліотек області.
Багато працюємо над популяризацією книг, намагаємося привернути увагу людей до сучасної української літератури та читання. Цього року ми вже вдруге провели фестиваль «Букфест», в рамках якого відбулося чимало цікавих заходів: презентацій, виставок, зустрічей з письменниками. Проводимо різноманітні конкурси. Цьогоріч буде проводитись конкурс «Бібліотеки – перший крок до успіху», присвячений Всеукраїнському Дню бібліотек. Книгозбірні готують презентації свого досвіду роботи, показують, як працюють з громадою, які заходи проводять, працюють в проектах, програмах.
Нещодавно завершився краєзнавчо-інформаційний проект «Моє село – моя бібліотека». Сільські бібліотечні заклади кожного району презентували в обласній бібліотеці свій проект, на заході були присутні представники влади, навчальних та медичних закладів, активна громадськість. Бібліотека презентувала про своє село, його інфраструктуру, історію, особливості, звичаї і традиції, але головним у презентації було, яке місце займає бібліотека в громаді, як її підтримують. Цей проект тривав три роки, цього року ми підведемо його підсумки.
Ще один цікавий проект, який ми почали втілювати цього року – «Буковина в бібліомаршрутах». Його ідея полягає в тому, щоб наші бібліотеки розробити такі екскурсійні маршрути для своїх сіл, які б могли привабити туристів. Практично скрізь є цікаві місця: будинок, де хтось жив чи гостював з відомих особистостей, будівля, парк, сквер чи криниця, які мають якусь історію чи легенду тощо. Всі результати ми потім підсумуємо і видамо такий цікавий туристичний путівник.
Загалом намагаємося розширювати проектну діяльність. Маємо досвід роботи з міжнародними фондами, зокрема були учасниками проекту ЄС «Бібліотеки – відкриті ворота знань», працювали з програмою «Бібліоміст», завдяки якій в нашій області створено 55 інтернет-центрів. Щороку працюємо в Посольством США в Україні, завдяки їх грантовій підтримці у нас діє «Вікно в Америку», зараз ми виграли новий грант.
Весь час навчаємо наші бібліотеки, як писати проекти, як ведеться контроль над проектною діяльністю. Надаємо методичну допомогу, майстер-класи, тренінги, семінари, вебінари. Завжди інформуємо про оголошені конкурси. Тобто ми не чекаємо, щоб нам хтось щось дав, а намагаємося самі себе забезпечити, і практично все, що ми сьогодні маємо – це результат нашої праці.
«БВ»: Яким ще цікавим досвідом роботи можете поділитися?
М.Д.: Обласна бібліотека проводить дуже активну корпоративну діяльність, ми співпрацюємо з науковими бібліотеками дванадцяти областей України, обмінюємося напрацюваннями. В краєзнавчому характері працюємо з науковою бібліотекою університету: у нас є зведений електронний каталог «Буковина», який ми спільно наповнюємо. Наша обласна бібліотека багато працює з колекціями книг. З останніх – бібліотеки Петра Рихла, Олекси Романця, Миколи Фатова. Вони вже оброблені і в електронному варіанті виставлені на нашому сайті. Працюємо над електронною бібліотекою Буковини. В подальшому плануємо взяти участь у програмі Європейського Союзу, щоб придбати сканер для оцифрування літератури. Він вартує досить дорого, тому купити його за бюджетні кошти немає можливості.
На сайті бібліотеки працює також віртуальна служба. Читач може туди зайти, поставити питання, яка література є за тією чи іншою темою, і ми йому протягом дня надаємо відповідь.
Ведемо активну міжнародну діяльність: проводимо спільні заходи із бібліотеками Вільнюса, Сучави, Кишинева.
Тобто сьогодні бібліотека пішла набагато вперед. Ми навчилися працювати із сучасним читачем, вивчати його потреби. Ми відкриті для спілкування, для співпраці. Нашими партнерами є влада, освітні та медичні заклади, громадські організації. І це дає позитивний результат.
Розмову вела Лілія Халавка
Джерело: http://buk-visnyk.cv.ua/misceve-samovryaduvannya/897/#prettyPhoto[article3]/0/
Бібліотечна реформа в контексті вирішення проблем в системі держзакупівель книг
Григорівська ОТГ: посібник, як за власні кошти громада придбала автобус, відремонтували соціальні об’єкти та відкрила тренажерну залу…
Можна сміливо казати, що 9 червня 2017 року ввійде в історію Присиваської об’єднаної територіальної громади.
Бо того дня там урочисто відкрили унікальний заклад - Ресурсний центр Григорівської сільської ради Присиваської об’єднаної територіальної громади. Проект фінансується Європейським Союзом і ПРООН. На урочисте відкриття завітали гості з інших громад Миколаївської, Запорізької та Одеської областей. А також представники донорських організацій. Чим саме центр він буде займатись? Про це розповіла спеціаліст з питань розвитку території та інвестицій Таміла Зозулінська.
- Існує багато конкурсів грантів, у яких наша громада може взяти участь. І отримати гроші на розвиток та реалізацію своїх задумів. Проекти ми пишемо вже не перший рік, і багато з них були підтримані та реалізовані. Це ми робили ще до об’єднання. Зараз же, після створення ОТГ, у нас виникли нові завдання та нові потреби. Тому будемо шукати не лише гроші у бюджеті, а й можливість залучення коштів іноземних організацій. Також плануємо проводити і методичну роботу, вчити інших писати проекти та шукати кошти на втілення своїх задумів, – розповідає Таміла Володимирівна.
Побачити та почути, чим живе громада, журналісти змогли завдяки прес-туру до об’єднаних громад Чаплинського району «Нові громади : взаємодія та співпраця», організований регіональним відділенням АМУ.
Про життя, здобутки та проблеми, які намагаються вирішити спільними зусиллями, нам розповів голова об’єднаної громади Сергій Кліщевський.
Офіційно громада має називатись на честь свого адміністративного центру. В даному випадку села Григорівка. Відповідно, і ОТГ Григорівська. Проте самі мешканці називають її Присиваською, на честь рожевого озера Сиваш.
Як живе громада із подвійною назвою?
До складу Присиваської ОТГ на Херсонщині увійшли 4 сільські ради: Григорівська, Павлівська, Строганівська та Іванівська. Населення складає більше 4 тисячі 500 осіб.
Перші вибори відбулись в громаді в грудні 2016 року.
Люди не стали чекати особливої допомоги від держави чи обласної адміністрації. А почали шукати гроші на покращення життя громади у різних іноземних фондів. А для цього в громаді працюють одразу кілька громадських організацій.
– Григорівка, яка стала адміністративним центром Присиваської ОТГ, має величезний багаторічний досвід проектної діяльності із залучення коштів міжнародних донорських організацій на розвиток населеного пункту та нарощування таким чином можливостей громади і її потенціалу, – зазначає голова ОТГ Сергій Кліщевський. – В умовах ОТГ - це особливо цінне напрацювання. Серед учасників об’єднання є також сільські ради, котрі до створення ОТГ змогли завдяки подібним проектам, реалізованим активними місцевими громадськими організаціями, залучити додаткові ресурси на свій розвиток.
І громаді дійсно є чим похвалитись. Наприклад, проект «Енергоберігаючі заходи в школі с. Строганівка». Там замінили старі вікна на майже 86 тисяч гривень. З них більше 6 тисяч – власні кошти громади.
Наступним кроком стало доведення до ладу приміщення ФАПу в Григорівці. Бо воно було, м’яко кажучи, у поганому стані. Усередині навіть росли дерева. Громада написала проект, який підтримала міжнародна організація. Як результат – у приміщенні провели капітальний ремонт системи опалення зі встановленням котла на біомасі, замінили вікна на енергозберігаючі, проклали лінії аварійного освітлення. А силами ж громади утеплили, пошпаклювали та пофарбували фасад будівлі амбулаторії. З січня 2017 року ФАП реорганізовано в Григорівську амбулаторію загальної практики сімейної медицини. Також, вікна замінили і у Строганівській амбулаторії.
Завдяки проектам, в ОТГ з’явився комунальний позашкільний навчальний заклад «Центр спорту та дитячо-юнацької творчості». І тепер усі мешканці можуть безкоштовно займатись у новенькій тренажерній залі.
Вирішили у Григорівці питання із водою. Майже чверть мільйона гривень вони витратили на технічне переоснащення місцевої артезіанської свердловини.
А у місцевому дитячому садочку «Дзвіночок» відтепер буде тепло. Бо там відремонтували систему опалення та встановили котел, який працює на відходах від зерно переробки.
Проте громада не зупиняється на досягнутому. Так, вже з початку цього року в усіх навчальних закладах Григорівської ОТГ замінили вікна. У березні відкрили аптеку в Григорівській амбулаторії. У квітні ОТГ отримала новенький шкільний автобус, який придбала разом із державою.
– Це ще один крок до того, аби наші діти мали належні умови для отримання якісної освіти та мали змогу брати участь у спортивних змаганнях та різноманітних олімпіадах, – підкреслює Сергій Кліщевський. – У квітні ми також розпочали ремонт дороги Григорівка–Іванівка довжиною 23 км.
Сьогодні на території громади розпочинається робота з Проектом «Підтримка аграрного і сільського розвитку» (USAID), яким заплановано надання допомоги в розробці та реалізації локальних стратегій економічного розвитку в сільському господарстві. Уже зараз громада розпочинає співпрацю з міжнародною організацією «Глобал Комьюнітіз» по програмі DOBRE. Ця п’ятирічна програма розроблена таким чином, щоб підвищити спроможність керівництва ОТГ ефективно реагувати на пріоритети громадян завдяки належному управлінню ресурсами, підвищенню якості комунальних послуг, стимулюванню місцевої економіки та посиленню залучення громадян.
Громада навіть визначилась із власною символікою. Наприклад, провели конкурс на розробку логотипу. На ньому зібрали одразу кілька знакових місць: озеро Сиваш, вітряки та голуб миру, який означає, що Крим, який знаходиться зовсім поруч, скоро повернеться.
Символічні подарунки за таку ідею отримали її автори: учень 2 класу Павлівської школи Олександр Старинський та учень 11 класу Ілля Кричевський.
Звичайно, є у молодої громади і проблеми. Станом на сьогодні у Григорівській ОТГ працює 4 школи. Дітей в них небагато, і вони запросто могли б ходити-їздити до однієї, опорної школи. Проте її досі не створили.
- На сьогоднішній день опорної школи в нас немає. Місцеві вибори у нас відбулись у грудні минулого року. Тому бюджет ми планували в екстреному режимі. Дійшло до того, що ми «не влізли» в штатні розклади дитячих садочків і шкіл. Тому зараз десь ставок не вистачає, а десь перебір. Ми хочемо їх збалансувати . Питання створення опорної школи більш політичне. У нас тільки з’явився один шкільний автобус, він підвозить дітей з двох сіл. Ми думали зробити опорною Павлівську школу. Подали на неї документи та кошторис на фінансування до Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР). На опалення та утеплення необхідно приблизно 8 мільйонів гривень. У Фонді наш проект не підтримали. У нашому бюджеті таких коштів немає.– розповів голова ОТГ Сергій Кліщевський.
Після створення громада також має утримувати ще 8 бібліотек. Проте, за словами голови ОТГ, вони залишили лише 4. Усі інші, як і спортивні школи та музичну, перевели на гурткову роботу. Усі заняття – безкоштовні.
Ось так розпочала своє життя громада із подвійною назвою на Херсонщині...
Наталія Розколупа: "Публічна бібліотека в структурі центру культури і дозвілля"
З'явився довідник програм регіонального розвитку в Україні, які мають бюджетну підтримку Європейського Союзу
Сьогодні у столиці Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) оголосило наступні 25 громад, що візьмуть участь у новій програмі USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE). Програма допоможе громадам поліпшити якість державних послуг, пожвавити місцеву економіку, боротися з корупцією, а також покращити можливості для участі людей у розвитку громад.
До переліку 25 об'єднаних громад, які отримають підтримку проекту DOBRE потрапили і ОТГ Херсонщини. Зокрема, Чаплинська селищна громада та Присиваська сільська громада.
Довідка: програма USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) - це п’ятирічна програма, спрямована на посилення місцевого самоврядування та створення кращих умов для розвитку ОТГ, підвищення рівня залученості громадян до прийняття рішень та забезпечення підзвітності та прозорості в громадському управлінні.
Зберегти бібліотеки для майбутніх поколінь
Про роль і значення книги в житті кожної людини можна говорити багато. Сьогодні ж мова піде про книжкову скарбницю нашого району – комунальний заклад «Голопристанська районна бібліотека» Голопристанської районної ради Херсонської області та її структурний підрозділ - філію з обслуговування дітей, яка знаходиться в сфері управління Голопристанської районної державної адміністрації.
У минулому році районна книгозбірня відзначила своє 95-річчя. Вона пройшла непрості часи на шляху свого розвитку. Бібліотека виросла з хати-читальні далекого 1921 року – часу розрухи, голоду, нестатків. Удруге вона відродилася 1945 року, після фашистського нашестя, яким була знищена повністю. Немає потреби нагадувати про те, яким було матеріальне становище країни на той час. Зараз вона опинилася під загрозою знищення, хоч немає такої крайньої розрухи, немає голоду. Кажуть: під час будь-яких негараздів першою гине культура, а відроджується останньою. То невже зараз настали часи, гірші за громадянську чи світову війну?
Певні ускладнення в діяльності районних закладів виникли чи не відразу після отримання Голою Пристанню статусу міста обласного значення. Почався поділ учнів, читачів, жителів на міських і районних. Нарешті, черга дійшла і до бібліотек, до їх читачів – "міських" і "районних", хоча кожна бібліотека, починаючи від національної і закінчуючи сільською, обслуговує переважно мешканців того населеного пункту, на території якого функціонує.
До речі, у 2016 році вже виникало питання про закриття дитячої районної бібліотеки, якій у цьому році виповнюється 70 років, але шляхом реорганізації, приєднання її до районної бібліотеки, дитячу книгозбірню вдалося зберегти. Тепер це філія з обслуговування дітей, яка є структурним підрозділом районної бібліотеки.
Районна бібліотека та її філія утримуються виключно за рахунок коштів районного бюджету, а надають послуги переважно міському населенню, чим порушується вимоги Бюджетний кодекс України, тому відшкодування за міських читачів мали б надійти з бюджету міста обласного значення. Але міська влада, категорично відмовляється приймати участь у фінансуванні витрат на утримання бібліотеки, районна влада стоїть перед фактом порушення бюджетної дисципліни, а від цього не легше ні читачам, ні працівникам бібліотек.
Вже є приклади позитивного вирішення подібних фінансових колізій, які виникли у нашому районі, зокрема, "Каховська районна об'єднана бібліотека ім. М.Братана" сьогодні фінансується з бюджетів обох рівнів – і районного, і міського, незважаючи на те, що у місті Каховка, окрім районної бібліотеки, знаходяться декілька міських книгозбірень.
З ліквідацією районної бібліотеки та філії з обслуговування дітей буде закрито доступ до книги не тільки читачам Голопристанського району, а й міським, оскільки в місті немає інших книгозбірень. Стосовно Білогрудівської бібліотеки, що розташована на острові Білогрудовому, яка підпорядкована відділу культури, туризму та з питань діяльності засобів масової інформації виконавчого комітету Голопристанської міської ради та як на підставу відмови у фінансуванні витрат на районну бібліотеку посилається міська влада - добиратися до неї можна лише через річку і подолавши декілька кілометрів бездоріжжя. Та й її фонд (2 367 прим.) сформовано з урахуванням потреб населення острова – близько 200 осіб.
Між тим, районна бібліотека та її структурний підрозділ – філія з обслуговування дітей, з кількістю фонду майже 60 тис. примірників обслуговують близько 3 тис. читачів, половина з яких діти, майбутнє нашої нації. Також бібліотеки надають методичну допомогу з питань бібліотечного обслуговування населення 32 сільським та шкільним бібліотекам району.
Працівники районної бібліотеки та філії з обслуговування дітей організовують підвищення кваліфікації сільських бібліотекарів району шляхом проведення семінарів, школи передового досвіду, школи молодого бібліотекаря, беруть участь у заходах з питань бібліотечної справи.
Окрім цього, усі сільські книгозбірні нашого району отримують безкоштовно через обмінно-резервний фонд Голопристанської районної бібліотеки нову літературу за Державною цільовою програмою. Лише на початку 2017 року між бібліотеками Голопристанського району розподілено 1700 примірників на суму 107 тис. грн. На жаль, для багатьох книгозбірень це єдина можливість поповнити свій книжковий фонд.
Сьогодні бібліотеки несуть набагато ширші функції. При бібліотеках діють: студія творчого розвитку дитини «Долоньки», літературно-музична вітальня «Дніпрова хвиля», кіноклуб «DOCUDAYS UA «Погляд»», в якому демонструється документальне кіно про права людини, бібліотеатр «Пластилін», волонтерська бригада «Бібліо-арт-ватага».
Голопристанська районна бібліотека та її філія надають Інтернет-послуги для населення, розвивають власний сайт, блог, сторінки в соціальних мережах Фейсбук, Вконтакті та корпоративний проект «Сільські бібліотеки Голопристанщини і Олешківщини», який створено спільно з Олешківською районною бібліотекою для дорослих, до речі єдиний в області. Наші бібліотеки беруть участь у Всеукраїнських та обласних проектах, фестивалях, конкурсах, акціях, за що неодноразово були відзначені нагородами.
Місто, в якому проживають близько 13 тис. осіб, з яких 3 тис. – є читачі районної книгозбірні та філії з обслуговування дітей, не можна залишати без бібліотек. Адже згідно з Мінімальними соціальними нормативами забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. №510, «кількість міських бібліотек визначається щільністю населення та поверховістю забудови: у житлових районах з малоповерховою забудовою (1-3 поверхи) - одна бібліотека на 5 - 8 тис. чоловік. Для обслуговування дітей та юнацтва у містах з населенням до 75 тис. жителів - повинна бути як мінімум одна бібліотека для дітей».
У Стратегії розвитку бібліотечної справи в Україні до 2025 року зазначено: "Бібліотеки України... важливі для розвитку інформаційної та мовної культури суспільства, патріотичного, правового та екологічного виховання, формування стійкого інтересу до вивчення та розуміння національної історії та культури. Бібліотеки сприяють розбудові читаючої та мислячої нації. Сталий розвиток демократичного громадянського суспільства, дотримання прав і свобод людини... неможливі без сучасних бібліотек».
Закриття бібліотек негативно вплине на імідж як району, так і міста, сприятиме підвищенню соціальної напруги. Але, на жаль, цими днями колектив районної книгозбірні та філії з обслуговування дітей попереджений про його вивільнення у зв'язку з ліквідацією закладу.
Одним із самих дієвих шляхів вирішення спірного питання – надання міською радою відповідного фінансового ресурсу районному бюджету на утримання зазначеного закладу у вигляді міжбюджетного трансферту за наданні послуги жителям міста.
Сподіваємося, що міська влада прийме виважене рішення щодо подальшого забезпечення жителів міста бібліотечними послугами та на сам кінець буде мати свою власну бібліотеку, як місто обласного значення.
За матеріалами: наради при голові Голопристанської рда від від 03.04.2017 р.; Акта ревізії управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області; листа трудового колективу районної бібліотеки.
За публікацією районної газети "Голопристанський вісник" № 15 (10131) від 13 квітня 2017 року
Методичні рекомендації з організації мережі публічних бібліотек в об'єднаних територіальних громадах
Успіхи Музиківської ОТГ, Херсонська область
Стратегії перших об’єднаних громад є важливим для самих громад, а також можуть стати чудовим прикладом для інших об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Наявність стратегії є передумовою отримання технічної допомоги як від держави, так і від міжнародних донорів. Її обов’язковість також прописана у законодавстві. Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі зазначила Тетяна Кірілова, голова правління ГО «Громадська ініціатива Луганщини». «Відпрацьована унікальна методика, по ОТГ. Хотілося, щоб донори, які будуть працювати з іншими ОТГ цим скористалися. Зараз лише 10% громад мають плани розвитку. Ми маємо задати їм правильний вектор», – вважає вона.
Кочубеївська об’єднана територіальна громада напрацьовувала свою стратегію протягом дев’яти місяців. Провели шість засідань робочих груп та соцопитування мешканців громад. «Люди були задіяні з усіх 14 пунктів громади. Це було опитування, зібрання на робочі групи, зібрання в інших селах, де люди могли висловити свою думку. Зауваження ми почули та відповідно допрацьовували стратегію», – розповів Іван Дудар, сільський голова Кочубеївської сільської ради об’єднаної територіальної громади. За його словами стратегія вже має результати. Завдяки їй громада бере участь у проекті технічної допомоги від USAID. «Стратегія вже працює, завдяки їй нас відібрано у другий тур проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку». У цьому році будемо працювати у частині розвитку кооперативів у сфері молокозбирання […] Люди, які тримають корів, вони вже відчують матеріальну підтримку», – додав сільський голова. «Кочубеївська громада може стати експериментальним майданчиком, на якому представники громади, різні експертні групи зможуть відпрацювати моделі розробки та впровадження стратегічного плану. Ми можемо допомогти іншим громадам перейти до стратегічного планування. Тут у регіоні на підставі нашого досвіду ми можемо запропонувати об’єднаним громадам Херсонської області додатковий сервіс, який дозволить швидко розробити стратегічний документ», – додав Олександр Мошнягул, голова правління ГО «Причорноморський центр політичних і соціальних досліджень».
Головне у стратегії – це її націленість на розвиток, а не на “проїдання” бюджетів. «Добре, що громада навчилася залучати гроші від держави через Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР). Але стратегія покликана на створення власних ресурсів розвитку. Місцева демократія грає тут вирішальну роль, без неї це не буде дієвий механізм, а профанація», – вважає Михайло Золотухін, директор ГО «Фонд розвитку міста Миколаєва». Таку саму ідею впроваджують і у Білокуракінській громаді Луганської області. «Громада подала 26 проектів на ДФРР, отримала 15 мільйонів гривень за 2016 рік на розвиток території. Замість того, щоб закопувати гроші в землю та витрачати їх на віники, ми радили створювати комунальне підприємство, надавати послуг. Це – точка росту для громади», – розповіла Тетяна Кірілова.
У громаді має бути чітка регламентація відносин. Вона допоможе дотримати баланс між центральними та периферійними населеними пунктами. «Ми рекомендуємо громадам якнайшвидше приймати статути громад, де були прописані процедури взаємодії периферійних територій з центральною садибою та периферійних між собою. Така взаємодія – невикористаний резерв реформи місцевого самоврядування», – зазначив Андрій Крупнік, заступник голови ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення». відео
Днями наші колеги – бібліотекарі Великолександрівки проводили семінар – нараду з питання «Бібліотека в ОТГ: готуємось та плануємо». Директор Великоолександрівської централізованої бібліотечної системи Ірина Кравець запросила до участі у відео конференції – обговоренні дуже важливого на сьогоднішній день питання «Бібліотеки в ОТГ: стан, проблеми та перспективи розвитку» директорів Каланчацької ЦБС Надію Федкевич та Чаплинської ЦБС Антоніну Жовнірчук, адже жителі Великоолександрівки на порозі створення територіальних громад, а Каланчацька та Чаплинська централізовані бібліотечні системи вже в новому статусі, відбувся поділ бібліотечних систем, зміна власника, реорганізація бібліотек, а громади – на шляху становлення та розвитку. http://kalanchakcbs.blogspot.com/
Станом на 01.01.2017 р. на території Херсонської області створені 12 об’єднаних територіальних громад в 7 районах (Високопільський район – Кочубеївська ОТГ, Голопристанський – Гладківська сільська ОТГ, Каховський – Зелено-Підська та Тавричанська сільські ОТГ, Олешківський – Великокопанівська ОТГ, Білозерський – Музиківська сільська ОТГ, Каланчацький – Каланчацька та Мирненська ОТГ, Чаплинський – Чаплинська та Асканійська селищні, Хрестівська та Присиваська сільські ОТГ).
Функціонування бібліотечних закладів в новостворених громадах вирішуються різними варіантами.
1.Зберегли ЦБС:
- Каланчацька ЦБС (Каланчацька ОТГ) – 10 бібліотек (центральна бібліотека, районна бібліотека для дітей, Каланчацька селищна бібліотека, Гаврилівська, Новокиївська, Новопавлівська, Олександрівська, Роздольненська, Горьківська, Привільська сільські бібліотеки-філії).
- КУ “Каховська районна об’єднана бібліотека” – на основі договору субвенції між Каховською районною державною адміністрацією та ОТГ залишились філіями Ч.Перекопська, П.Павлівська, Калинівська, А.Слобідська, Дмитрівська сільські бібліотеки (Зелено-Підська ОТГ), Тавричанська, Мар’янівська, Дудчинська, Заозерненська сільські бібліотеки (Тавричанська ОТГ).
2. Стали районною бібліотекою:
Комунальний заклад Чаплинської селищної ради “Чаплинська центральна бібліотека” (Чаплинська ОТГ) – 8 бібліотек (центральна бібліотека, що об’єдналась з районною бібліотекою для дітей, Балтазарівська, Морозівська, Скадовська, Магдалинівська, Кучерявоволодимирівська, Червонополянська. Першокостянтинівська сільські бібліотеки.
3. В структурі клубних закладів:
4 бібліотеки Асканійської ОТГ – Питомницька, Комишанська, Іллінська, Маркеївська бібліотеки.
5 бібліотек Хрестівської ОТГ – Хрестівська, Долинська, Надеждівська, Новонаталівська, Шевченківська сільські бібліотеки.
4. Самостійні сільські бібліотеки:
3 бібліотеки Музиківської ОТГ – Музиківська, Східнянська, Загорянівська сільські бібліотеки.
3 бібліотеки Мирненської ОТГ – Мирненська, Преображенська, Макарівська сільські бібліотеки.
2 бібліотеки Гладківської ОТГ – Гладківська та Таврійська сільські бібліотеки.
2 бібліотеки Великокопанівської ОТГ – Великокопанівська сільська бібліотека для дорослих, Великокопанівська сільська бібліотека для дітей, Абрикосівська сільська бібліотека.
4 бібліотеки Кочубеївської ОТГ – Кочубеївська, Орлівська, Пригір’ївська, Заградівська сільські бібліотеки.
2 бібліотеки Асканійської ОТГ – Асканійська селищна та Молочнянська сільська бібліотека.
5. Бібліотеки об’єднані зі шкільними бібліотеками:
4 бібліотеки Присиваської ОТГ – Григорівська, Строганівська, Павлівська, Іванівська сільські бібліотеки.
6. Бібліотеки самостійних сільських рад в структурі будинків культури:
2 бібліотеки – Хлібодарівська сільська бібліотека (Хлібодарівська сільска рада), Преображенська сільська бібліотека (Преображенська сільська рада) Чаплинського району.
7. Самостійні сільські бібліотеки самостійних сільських рад:
3 бібліотеки – Новоолександрівська сільська бібліотека Новоолександрівської сільської ради, Олексіївська сільська бібліотека Олексіївської сільської ради, Хорлівська селищна бібліотека Хорлівської селищної ради Каланчацького району.
8. Районні бібліотеки для дітей припинили бути самостійними закладами та ввійшли до структури центральних (районних) бібліотек:
Чаплинська, Нововоронцовська, Великолепетиська центральні бібліотеки. Триває процес в Голопристанській районній бібліотеці.
Бібліотечний фонд бібліотек ОТГ
Облік документів, що знаходяться в бібліотечних фондах, регулює Інструкція з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах (затверджено Наказом МКТ України 03.04.2007 N 22).
Відділ комплектування (у разі відсутності відділу (сектору) – уповноважений бібліотечний працівник) ПБ має відкрити нову Книгу сумарного обліку бібліотечного фонду, яка буде пронумерована, прошита, затверджена печаткою нового засновника.
В розділі “Надходження до фонду” зазначається інформація щодо наявного бібліотечного фонду (кількість примірників, вартість БФ). Показники мають співпадати із показниками Акту приймання-передачі, а також із бухгалтерською Інвентарною карткою обліку об’єкта основних засобів.
Індивідуальний облік нових надходжень здійснюється шляхом присвоєння кожному примірнику інвентарного номера. Відділ комплектування (сектор, або уповноважений бібліотечний працівник ) ПБ відкриває новий ряд інвентарних номерів.
ПБ, враховуючи спроможність своїх структурних підрозділів (філій), самостійно визначає форми ведення індивідуального обліку документів (інвентарні книги, обліковий каталог, описи тощо).
Журнальні та газетні видання підлягають обліку в Книзі сумарного обліку бібліотечного фонду. Записи до цієї книги про надходження газетних видань заносяться на підставі річного підсумкового акта приймання-здавання видань (без зазначення ціни).
Записи про надходження журнальних видань заносяться щомісяця (без
зазначення ціни).
Надходження журнальних видань до бібліотеки фіксується у картках обліку журналів. Надходження газетних видань до бібліотеки фіксується у картках обліку газет.
Відділ комплектування (сектор, або уповноважений бібліотечний працівник) ПБ здійснює обробку нових надходжень для всіх структурних підрозділів ПБ. Передача у структурні підрозділи опрацьованих видань здійснюється з необхідним комплектом карток для відображення їх у каталогах.
Для застосовуватися єдиних підходів до обліку, обробки, збереження бібліотечного фонду бажано розробити та затвердити відповідну технологічну інструкцію (наприклад «Шлях документа в процесі обліку та обробки в ПБ» і т.п.).
Щорічно (щоквартально, раз на півріччя) відділ комплектування (або уповноважений бібліотечний працівник) здійснює звірку руху БФ з даними бухгалтерії.
Об´єднана територіальна громада - це краще ?
В літературно – мистецькій залі Каланчацької центральної бібліотеки відбулося чергове засідання читацького об’єднання людей поважного віку «Спілкуймось!», на якому розглянуто питання, яке хвилює всіх. З утворенням в грудні минулого року Каланчацької територіальної об’єднаної громади перед жителями населених пунктів семи сільських рад та одної селищної ради постало питання «Об’єднана Каланчацька громада – це краще?», хоча часу пройшло замало, щоб робити якісь висновки. Але, як в народі кажуть: «Як корабель назвеш, так він й попливе», тобто який даси йому старт.
У відкритому доступі з’явилася книга «Інструменти розвитку об’єднаних територіальних громад в умовах децентралізації влади».
Видання здійснене на запит Мінрегіону за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні».
У книзі узагальнено вимоги законодавства, що стосуються найбільш важливих напрямків роботи об'єднаних громад, та висвітлено питання їхньої повсякденної роботи.
Книга містить практичні поради та інструменти, які дозволять спрямувати діяльність об'єднаних громад на благо інтересів та потреб громадян.
Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого розпочинає новий проект – блог ”Сучасна бібліотека об’єднаної територіальної громади”. Це інформаційно-комунікативна платформа, контент якої має практичну цінність для бібліотек об’єднаних територіальних громад.
Ми запрошуємо практиків поділитися власним досвідом, обговорити актуальні проблеми та спільно віднайти шляхи їх вирішення.
Заходьте до нас за посиланням http://oth.nplu.org/
Жителі Музиківської об’єднаної громади обговорювали свої потреби
У п’ятницю, 17 лютого відбулись громадські обговорення потреб громад у двох селах Музиківської об’єднаної територіальної громади - с. Східному та с. Музиківці. Заходи організовані експертами Програми DOBRE, які запросили представників та представниць громади висловити думки про свої проблеми та потреби. Формат вільного та живого спілкування дав можливість учасникам заходу висловити своє бачення розвитку громади. Експертки ГО «Громадський центр «Нова генерація» брали активну участь у цьому процесі.
У потребах обох громад багато спільних речей – необхідність забезпечення цілодобового якісного водопостачання, ремонт та відновлення дорожньої інфраструктури, покращення екологічного стану річки та еко-контроль відходами ферм, освітлення вулиць, капітальні ремонти будинку культури, ремонт та будівництво дитячого садочка, капітальний ремонт в приміщеннях школи, будівництво житла для молодих сімей, нові магазини та аптека, обладнання фельдшерського пункту, щоденне сполучення з обласним центром («чистий, щоденний автобус до Херсону»), створенні умов для підтримки сільськогосподарських виробників.
Після визначення перших базових потреб на паперових листах у Східному з'явилися й такі соціальні та культурні потреби: створення музичної школи та розвитку інших гуртків (у селі не має жодного), поповнення бібліотечного фонду новими книжками, оснащення школи, садочку та бібліотек новітніми технічними та мультимедійними засобами, створення умов для дозвілля молоді та розвитку спорту, доступний інтернет та багато інших потреб населення.
У Східному вивчення потреб у такому форматі відбулось чи не вперше. Жителі громад висловили сподівання, що із створенням ОТГ та вирішенням болючих проблем громади відбудеться розвиток села та життя людей покращиться.
У Музиківці представники Програми DOBRE та експертки ГО «ГЦ «Нова генерація» мали коротку екскурсію по майже всіх ключових об'єктах соціальної інфраструктури, спілкувались з людьми. Вразив великий досвід місцевої влади у залученні коштів міжнародних програм. Побачили, що громада потребує інформації про суть та перебіг реформи децентралізації, органи місцевого самоврядування готові до співпраці. Мали чудову нагоду спілкуватись безпосередньо з головою сільської ради п. Олександром Лейбзоном та секретарем сільської ради п. Людмилою Погребною.
Вже у понеділок 20 лютого відбудеться наступна Робоча зустріч, під час якої обговорюватимемо детальний план спільних дій в рамках проекту «Голос Громади в Місцевому самоврядуванні», що реалізується в рамках Програми ДОБРЕ.
Громадське обговорення проведено в рамках програми «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE), що виконується міжнародною організацією Глобал Комьюнітіз (Global Communities) та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Автор: Наталя Дорофєєва, ГО «Громадський центр «Нова генерація»
Методичні рекомендації з організації мережі публічних бібліотек в об'єднаних територіальних громадах
І. Загальні положення
1. Ці Методичні рекомендації розроблені відповідно до Законів України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про добровільне об’єднання територіальних громад», «Про співробітництво територіальних громад» та можуть застосовуватися органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у процесі організації мережі публічних бібліотек в об’єднаних територіальних громадах із метою забезпечення належного рівня надання послуг у сфері культури.
2. У цих Методичних рекомендація вживаються терміни, визначені законодавством України.
Інші терміни вживаються у таких значеннях:
бібліотечний пункт – форма нестаціонарного бібліотечного обслуговування, яка передбачає надання бібліотечних послуг територіально відокремленим підрозділом публічної бібліотеки, де працює її штатний працівник;
нестаціонарне бібліотечне обслуговування – обслуговування поза межами стаціонарної бібліотеки, що забезпечує наближення бібліотечних послуг за місцем роботи, навчання, відпочинку або проживання населення; може здійснюватися у формі бібліотечного пункту, пересувної бібліотеки тощо;
пересувна бібліотека – форма нестаціонарного бібліотечного обслуговування, яка передбачає надання бібліотечних послуг за допомогою спеціально облаштованих транспортних засобів (бібліобусів).
3. Мережа публічних бібліотек в об’єднаній територіальній громаді (далі – ОТГ) організовується із врахуванням Мінімальних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 № 510.
4. Необхідно враховувати, що відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» ОТГ є правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об’єднаною територіальною громадою.
5. Виходячи з практики утворення ОТГ, можна виділити наступні типи районів:
- межі району повністю співпадають з межами однієї ОТГ (район – одна громада);
- район, територія якого повністю покривається ОТГ (район – кілька громад);
- район, межі якого майже повністю співпадають з межами ОТГ (декілька сільських рад не входять до складу ОТГ);
- район, в якому лише декілька сільських рад об’єднано в громади;
- район, в якому утворено одну ОТГ з адміністративним центром у центрі району (громада є меншою ніж половина району);
- район, в якому створено одну чи декілька ОТГ з центрами в селах, які в сумі охоплюють площу менше, ніж половина району;
- ОТГ – мала за площею та не відповідає за показниками Методиці формування спроможних територіальних громад, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 № 214.
ІІ. Варіанти організації мережі публічних бібліотек в ОТГ
Щодо організації мережі публічних бібліотек у районах першого типу (район – одна громада):
необхідно враховувати приписи частини третьої статті 8 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» про те, що все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю ОТГ, а пов’язані з таким майном права та обов’язки належать об’єднаній територіальній громаді з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об’єднаною територіальною громадою;
оскільки всі населені пункти району мають один спільний орган місцевого самоврядування, мережу публічних бібліотек у такому районі не є доцільним організовувати як централізовану бібліотечну систему (далі – ЦБС);
оптимальним варіантом організації мережі публічних бібліотек у районах першого типу буде створення рішенням органу місцевого самоврядування ОТГ на базі ЦБС чи всіх публічних бібліотек району (у випадку, коли ЦБС в районі була відсутня) публічної бібліотеки як комунального закладу (бажано – зі статусом юридичної особи), що перебуватиме у власності ОТГ та утримуватиметься з її бюджету.
Місцезнаходженням такої публічної бібліотеки буде колишня районна бібліотека, а інші публічні бібліотеки, розташовані на території району, отримають статус відокремлених структурних підрозділів (філій) публічної бібліотеки ОТГ.
У районах другого типу (район – кілька громад) можуть розглядатися такі варіанти організації мережі публічних бібліотек:
- у разі коли у районі функціонує ЦБС, може залишитися саме така модель. При цьому необхідно врахувати, що ЦБС перебуває у спільній комунальній власності усіх ОТГ району та утримується з районного бюджету;
- рішенням органів місцевого самоврядування в ОТГ утворюються публічні бібліотеки з філіями. Такий варіант організації мережі публічних бібліотек застосувати простіше у випадку коли в районі ЦБС не функціонувала. При цьому районна бібліотека задовольняє спільні потреби усіх територіальних громад району та не може бути передана до комунальної власності однієї з ОТГ без відповідних рішень органів місцевого самоврядування інших ОТГ району;
- у разі коли в районі ЦБС існує, необхідно враховувати, що відповідно до абзацу три пункту 10 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» районні ради за пропозиціями сільських, селищних, міських рад повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об’єктів спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад. Таким чином, до комунальної власності ОТГ можуть бути передані філії ЦБС, що функціонують на території вказаної ОТГ. Районна бібліотека відповідно до законодавства не може бути передана у комунальну власність однієї з ОТГ району(без відповідних рішень органів місцевого самоврядування інших ОТГ району), навіть якщо вона розміщена на її території, оскільки забезпечує потреби жителів усіх населених пунктів району.
Для районів інших типів, зазначених у абзацах чотири – вісім пункту п’ять розділу І цих Методичних рекомендацій,можна запропонувати такі варіанти організації мережі публічних бібліотек:
У разі коли в одному з таких районів функціонує ЦБС, може залишитися існуюча модель. При цьому необхідно врахувати, що ЦБС перебуває у спільній комунальній власності усіх територіальних громад і ОТГ району та утримується з районного бюджету.
У разі, якщо в районі функціонує ЦБС, за зверненнями органів місцевого самоврядування ОТГ рішенням районної ради філії ЦБС, розміщені на території ОТГ, передаються у її власність. Орган місцевого самоврядування ОТГ утворює публічну бібліотеку з філіями. ЦБС продовжує функціонувати у складі районної бібліотеки і філій, що розміщені в населених пунктах поза межами ОТГ.
У разі, якщо в районі ЦБС відсутня, орган місцевого самоврядування ОТГ на базі публічних бібліотек, що функціонують на її території, утворює публічну бібліотеку з філіями. Органи місцевого самоврядування населених пунктів, які не входять до складу ОТГ, продовжують бібліотечне обслуговування населення за існуючою у них моделлю. Утримання бібліотек у таких населених пунктах здійснюється з районного бюджету через міжбюджетні трансферти. При цьому районна бібліотека залишається у спільній комунальній власності територіальних громад, які не ввійшли до складу ОТГ.
Органи місцевого самоврядування ОТГ мають забезпечити в публічній бібліотеці процеси, які до цього централізовано здійснювалися у районній бібліотеці: комплектування та обробка бібліотечних фондів, методичне забезпечення, міжбібліотечний абонемент тощо. Разом із тим органи місцевого самоврядування ОТГ та громад, які не входять до складу ОТГ, можуть вирішити питання організації вищевказаних процесів на базі публічної бібліотеки однієї ОТГ відповідно до законодавства. Так, частина третя статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» дозволяє органам місцевого самоврядування об’єднувати на договірних засадах кошти місцевих бюджетів для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій. А Закон України «Про співробітництво територіальних громад» визначає організаційно-правові засади співробітництва територіальних громад, принципи, форми, механізми такого співробітництва, його стимулювання, фінансування та контролю. Зокрема, відповідно до частини першої статті 4 цього Закону співробітництво територіальних громад може здійснюватися у формі:
- делегування одному із суб’єктів співробітництва іншими суб’єктами співробітництва виконання одного чи кількох завдань з передачею йому відповідних ресурсів;
- реалізації спільних проектів, що передбачає координацію діяльності суб’єктів співробітництва та акумулювання ними на визначений період ресурсів з метою спільного здійснення відповідних заходів;
- спільного фінансування (утримання) суб’єктами співробітництва підприємств, установ та організацій комунальної форми власності - інфраструктурних об’єктів;
- утворення суб’єктами співробітництва спільних комунальних підприємств, установ та організацій - спільних інфраструктурних об’єктів;
- утворення суб’єктами співробітництва спільного органу управління для спільного виконання визначених законом повноважень.
ІІІ. Питання реорганізації ЦБС та утворення публічної бібліотеки ОТГ
У разі якщо ЦБС має статус юридичної особи, на неї розповсюджуються загальні правові норми щодо припинення юридичної особи. Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
У результаті реорганізації юридична особа передає своє майно, права та обов’язки іншим юридичним особам – правонаступникам. Ліквідація юридичної особи здійснюється без переходу її прав i обов’язків до інших осіб, тобто без правонаступництва. При ліквідації юридичної особи її права й обов’язки припиняються.
Загальні вимоги щодо проведення реорганізації юридичної особи містяться у статтях 105 – 108 Цивільного кодексу України. Також необхідно враховувати норми статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Орган, що прийняв рішення про реорганізацію юридичної особи, відповідно до статті 105 Цивільного кодексу України призначає комісію з реорганізації, голову комісії та встановлює порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, який не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
До комісії з реорганізації з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова, члени комісії представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Відповідно до статті 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з реорганізації юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт (розподільчий баланс) затверджуються органом, який прийняв рішення про її припинення.
Необхідно враховувати обов’язкове отримання погодження Міністерства культури України на реорганізацію ЦБС (стаття 15 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу») та на виключення її з базової мережі закладів культури (частина перша статті 22 Закону України «Про культуру».
Без проведення реорганізації передати частину майна, прав та обов’язків ЦБС до створюваної публічної бібліотеки ОТГ можна відповідно до статті 109 Цивільного кодексу України за розподільчим балансом як виділ.
Рішення про створення публічної бібліотеки ОТГ приймає орган місцевого самоврядування ОТГ на пленарному засіданні відповідно до пункту тридцять частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Директора публічної бібліотеки ОТГ призначає на посаду та звільняє з посади сільський (селищний, міський) голова відповідно до пункту десятого частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та з врахуванням статей 21, 211- 215 Закону України «Про культуру».
Орган місцевого самоврядування ОТГ розробляє та затверджує статут публічної бібліотеки ОТГ. Вимоги до статуту юридичної особи наведено в статті 88 Цивільного кодексу України та пунктах вісім – дев’ять частини першої статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
При розробці статуту публічної бібліотеки ОТГ відповідний орган місцевого самоврядування повинен враховувати завдання, права та обов’язки бібліотек, визначених Законом України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», а також завдання, визначені підпунктом п’ятим пункту шість Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII (побудова нової моделі надання послуг музеями та бібліотеками, розширення переліку послуг з організації дозвілля населення з використанням новітніх технологій; створення на базі бібліотек державної та комунальної власності центрів обслуговування громадян, основним завданням яких є задоволення потреб громадян у публічній інформації, забезпечення їх доступу до державних та регіональних електронних інформаційних ресурсів, надання консультативних послуг з питань електронного оформлення звернень до органів державної влади).
Вимоги до найменування юридичної особи викладені у статті 90 Цивільного кодексу України, статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» та Вимогах до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 № 368/5.
Публічна бібліотека ОТГ має у своїй структурі відокремлені структурні підрозділи (філії) відповідно до законодавства. Філія – відокремлений структурний підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Відомості про філії повинні міститися в статуті публічної бібліотеки ОТГ.
Державна реєстрація публічної бібліотеки ОТГ здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
IV. Гарантії працівникам у випадку проведення реорганізації ЦБС, інших публічних бібліотек
Можливість для звільнення працівників у разі реорганізації підприємства, установи, організації, у тому числі і ЦБС, інших публічних бібліотек, допускається тільки за умови скорочення штату або чисельності працівників. Право визначити чисельність і штат працівників належить власникові або уповноваженому ним органу.
Відповідно до частини третьої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпПУ) у разі зміни власника організації, а також у разі її реорганізації дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт один частини першої статті 40 КЗпПУ ).
Власник або уповноважений ним орган повинен додержуватися такого порядку дій:
якщо в організації створена первинна профспілкова організація, власник або уповноважений ним орган має дотримуватися вимог частини третьої статті 22 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". У разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.
Профспілки мають право вносити пропозиції органам державної влади, органам місцевого самоврядування, роботодавцям, їх об'єднанням про перенесення термінів, тимчасове припинення або скасування заходів, пов'язаних з вивільненням працівників, які є обов'язковими для розгляду.
У випадку коли на підприємстві немає профспілки, зазначені питання бажано погоджувати з виборним представником від трудового колективу; слід отримати згоду від виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом один статті 40 КЗпПУ, щодо кожного працівника, крім випадків, коли така згода не вимагається. Подання власника або уповноваженого ним органу розглядається в порядку, передбаченому статтею 43 КЗпПУ;
3.2. скласти і затвердити в установленому порядку новий штатний розпис;
3.3. провести необхідні заходи в зв'язку зі звільненням працівників (не пізніше ніж за два місяці до їх проведення), включаючи ознайомлення працівників з наказом під розпис та вручення письмового повідомлення про звільнення. Одночасно з попередженням запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації).
4. Працівники, яких попереджено про наступне вивільнення, і посади яких відсутні у новому штатному розписі, продовжують працювати ще не менше двох місяців і отримують заробітну плату. Виплата заробітної плати у даному випадку здійснюється на підставі положень чинного трудового договору, дію якого не припинено, тобто трудовий договір продовжується.
5. Частиною другою статті 492 КЗпПУ передбачено, що при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці має враховуватися переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
6. У разі звільнення працівників за пунктом один статті 40 КЗпПУ діють обмеження щодо звільнення окремих категорій працівників, встановлені статтями 184, 1861 Кодексу, а саме: вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - у випадках, передбачених частиною другою статті 179 Кодексу), одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда); батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікунів (піклувальників), прийомних батьків.
У разі прийняття рішення стосовно звільнення працівників слід дотримуватись положень статей 47 та 116 КЗпПУ. Так, відповідно до статті 47 Кодексу в день звільнення власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 Кодексу.
У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
При припиненні трудового договору з підстави, зазначеної пунктом один частини першої статті 40 Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку (стаття 44 КЗпПУ).
V. Структура та штати публічної бібліотеки ОТГ
Структура та штати публічної бібліотеки ОТГ визначаються з урахуванням кількості її користувачів, видачі документів, відвідувань (у т.ч. – веб-сайту та соціокультурних заходів), рівня впровадження інформаційних технологій.
Залежно від цих показників у структурі публічної бібліотеки можуть затверджуватися бібліотека для дітей або відділ обслуговування дітей; відділи (сектори) комплектування та каталогізування фондів; обслуговування користувачів; методичний; нестаціонарного обслуговування; інформаційних технологій тощо.
Із врахуванням кількості будівель (приміщень), у яких розміщується публічна бібліотека, їх площ та інженерних комунікацій у структурі публічної бібліотеки ОТГ можуть функціонувати господарський та технічний відділи (сектори).
Кількість філій визначається з урахуванням Мінімальних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 № 510.
Гранична штатна чисельність керівників, професіоналів та фахівців визначається з урахуванням Типових норм часу на основні процеси бібліотечної роботи, затверджених наказом Міністерства культури і туризму України від 29.12.2008 № 1631/0/16-08.
Штатним розписам публічної бібліотеки ОТГ можуть передбачатися посади заступників директора; посада бухгалтера чи бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером залежно від обраної форми організації бухгалтерського обліку (частина четверта статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
VІ. Організація бібліотечного фонду та бібліотечного обслуговування в публічній бібліотеці ОТГ
Створена публічна бібліотека ОТГ, отримавши бібліотечні фонди за передавальним актом, розподільчим балансом чи іншим документом залежно від способу її створення, організовує їх облік відповідно до Інструкції з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах, затвердженої наказом Міністерства культури і туризму України від 03.04.2007 № 22.
Для сумарного обліку бібліотечного фонду створеної публічної бібліотеки ОТГ відкривається Книга сумарного обліку на весь фонд публічної бібліотеки та окремі книги сумарного обліку на фонди кожної філії.
Для індивідуального обліку книг і брошур відкривається Інвентарна книга (заводиться обліковий каталог тощо). При цьому кожному примірнику видання присвоюється інвентарний номер.
Книги сумарного обліку, інвентарні книги, у яких вівся облік фондів бібліотек, правонаступниками яких стала публічна бібліотека ОТГ, закриваються та зберігаються відповідно до нормативно-правових актів у сфері архівної справи.
Бухгалтерський облік бібліотечних фондів, інших активів публічної бібліотеки ОТГ здійснюється відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та стандартів бухгалтерського обліку в державному секторі.
Бібліотечне обслуговування здійснюється за місцезнаходженням публічної бібліотеки ОТГ та її філій.
У населених пунктах із кількістю жителів до 500 осіб бібліотечне обслуговування може здійснюватися за допомогою нестаціонарних форм (бібліотечний пункт, пересувна бібліотека тощо). При цьому слід враховувати, що бібліотечний пункт не має статусу відокремленого структурного підрозділу бібліотеки (філії)
24 лютого у Національному заповіднику «Софія Київська» під головуванням Міністра культури України Євгена Нищука відбулася 
нарада за участю керівництва відомства та керівників структурних підрозділів у галузі культури обласних, Київської міської державної адміністрації.
Відкриваючи нараду, Міністр культури України зауважив на важливості проведення подібних зустрічей, які вже носять системний характер та дозволять спільними зусиллями напрацювати нові механізми здійснення державної культурної політики.
«Усі ми прагнемо змін, у тому числі у виробленні нових механізмів здійснення культурної політики. Українська громада очікує від Мінкультури послідовних, комплексних, системних дій на обраному шляху реформування країни. Але зміни всередині країни творять підгрунтя для яскравої презентації нас назовні – якими нас хочуть бачити, якими нас можуть бачити, якими ми, українці, є у світі», - сказав Євген Нищук.
Він наголосив, що основною темою нинішньої зустрічі є розгляд та обговорення актуальних проблем діяльності закладів культури в умовах децентралізації.
«Традиційно заклади культури в селищах, районних центрах сприймаються, як установи що надають послуги дозвілля, будь то бібліотека, будинок культури або секція аматорського мистецтва. Проте, вони можуть стати справжнім соціальним інститутом згуртування територіальних громад», - зазначив Євген Нищук.
«Сучасне суспільство вимагає наповнення культурної складової життя громад новим змістом. Місцеві органи влади і громада мають усвідомлювати, що сьогодні культурні інституції несуть набагато ширші функції, а успішний розвиток регіонів безпосередньо пов'язаний з новим баченням культури. Це нові робочі місця і розвиток бізнесу: створення умов для розвитку креативних індустрій, ремесел, сільських музеїв з внутрішнім туризмом, творчої діяльності у кожному конкретному регіоні надання можливості для рівного доступу до медіа ресурсів та багато іншого. І як результат ми маємо отримати згуртованість громади, активних освічених стейкхолдерів суспільного життя, а це зменшить прірву між владою і громадою, децентралізація відбудеться реально, а не на папері».
Міністр культури наголосив, що заклади культури сьогодні мають оновитися, як змістовно, так і функціонально та потребують введення соціальної та економічної складової в концепцію вирішення проблем локальних закладів культури.
Євген Нищук також поінформував про здійснення Міністерством культури впродовж 2016 року та на початку 2017 року кроків для ефективного впровадження реформи децентралізації.
А саме:
- проведено ретельну інвентаризацію і оцінку стану наявних закладів культури у селищах, селах та малих містах;
- ініційовано проведення Радою Європи Аналітичного огляду культурної політики з окремим наголосом на питаннях охорони культурної спадщини і модернізації культурних інституцій та інфраструктури в різних регіонах з метою удосконалення формування державної політики у сфері культури; запущено проект із адаптації, дослідження та запровадження системи індикаторів ЮНЕСКО в Україні(СDIS) для отримання об’єктивних наукових даних про розвиток сфери культури в Україні;
- підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо підтримки впровадження ініціатив з децентралізації влади за відповідними секторальними напрямками, зокрема у сфері культури;
- за пропозицією Мінкультури до проекту Закону України «Про засади адміністративно-територіального устрою України» включено культурний контекст. Тобто, одним із головних критеріїв для формування адміністративно-територіальних одиниць України буде наявність культурного потенціалу.
Окрім того, як зазначив Міністр культури Євген Нищук, до кінця року відомством планується здійснити ще низку заходів. Зокрема, забезпечити включення культури до основоположних нормативно-правових актів, які розроблятимуться з метою впровадження реформи децентралізації; виробити диференційовані моделі функціонування закладів культури; розробити та затвердити мінімальний перелік культурних послуг; активізувати проведення заходів у місцевих громадах щодо адвокації культурних прав.
Розділ "Децентралізація" на сайті Міністерства культури України
Серйозна дискусія «розгорілась» нещодавно у мистецькій залі Тернопільської обласної юнацької бібліотеки. Мова йшла про вироблення стратегії модернізації бібліотечної сфери Тернопільської області в процесі децентралізації. На цей незвичний захід зібралися всі, кому не байдужа доля майбутнього бібліотек, особливо в сільській місцевості: бібліотекарі, журналісти, письменники, видавці, студенти, викладачі,читачі, педагоги, представники громадських організацій, експерти. Перш ніж моделювати образ ідеальної бібліотеки, учасники події зробили аналіз поточної ситуації. Активними учасниками стратегічної сесії «Майбутнє бібліотек Тернопільщини -2020» були також організатори заходу – благодійний фонд «Бібліотечна країна» та управління культури ТОДА. Стратегічна сесія проводилась з урахуванням найкращого міжнародного досвіду у форматі «Світового кафе». Її модератором була – Тамара Сухенко, соціальний психолог, фасилітатор, член IAF – Міжнародної Асоціації Фасилітаторів, один з ініціаторів проекту «Казкове село Бобриця».
На думку начальника управління культури ТОДА Григорія Шергея, позитивних моментів у цій справі дуже багато. Адже сьогодні Тернопільщина попереду в Україні стосовно створення територіально-об’єднаних громад. Звісно, громади бувають різними. Є такі, що можуть створити відділ культури, спорту та молоді, а є такі, що не мають такої можливості. І ми бачимо сьогодні, – каже пан Григорій, – що в деяких новостворених громадах керівники починають вирішувати долю культосвітніх закладів на свій розсуд. У тому й числі – бібліотек. Слава Богу, не маємо проблем з музеями, школами естетичного виховання, навіть з клубами, які потрапили до громад. А що стосується долі бібліотек, мене насторожує подальший розвиток подій. Отож аби уникнути різношерстого підходу до бібліотек, треба проводити подібні зустрічі-семінари. Адже, на жаль, знайшовся вже один керівник, який звільнив працівників бібліотеки, а приміщення замкнув і сказав, що чекатиме на кращі часи. Є й такі, що експериментують з об’єднанням публічних і шкільних бібліотек, але законодавство (особливо бюджетне) на сьогодні настільки різне, що фактично це буде штучне утворення. У зв’язку з цим, питань дуже багато. Сподіваюсь, що ця зустріч спровокує у доброму розумінні цього слова, дискусію у суспільстві щодо становища бібліотек.
Богдан Будний, директор видавництва «Навчальна книга – Богдан», вважає, що закриття бібліотек – це повне безглуздя. Це злочин проти свого народу. Бо відкрити завжди важче, аніж закрити, завжди не вистачатиме коштів.
На семінарі, як приклад, розглядали модель бібліотечної системи в Литві. У цій країні фінансування йде із місцевого і державного бюджетів. Ті ж самі громади нараховують за домовленістю кошти бібліотекам. Централізовані системи там збережені. Кращого виходу із ситуації литовці не знайшли. У них була державна програма, згідно якої кожна сільська бібліотека отримала по три комп’ютери. Щодо українських сільських бібліотек, то вони не мають не лише комп’ютерів, але навіть нових книжок. Це наслідок неправильного розподілу фінансів бібліотечної справи.
Звісно, перевести бібліотечний фонд на електронні носії, а потім закрити книгозбірні – це найлегше, що можна зробити і це можна зробити завжди. Але ж не буває безвихідних ситуацій. Може все ж таки докласти зусиль і реорганізувати бібліотечні приміщення, зробити все так, щоб зберегти систему, яка формувалась в Україні тисячоліттями?
Ми живемо в інформаційну еру, – каже директор обласної бібліотеки для молоді Леся Гук, – і наші користувачі хочуть відповідного обслуговування, і в ідеалі кожна бібліотека має їх надати. Сучасники потребують нових послуг: комп’ютерне забезпечення, мультимедійні дошки, проектори тощо. Повністю підтримуємо модернізацію бібліотек. І до цього процесу мають долучитися абсолютно всі, не лише влада. До їхнього закриття треба ставитись дуже і дуже обережно. Тому що втратити найлегше. Ми оптимісти і віримо, що реорганізація відбудеться якнайкраще для самих бібліотек і для всіх, кого це стосується.
До слова. Уряд схвалив дуже важливий документ «Якісні зміни бібліотек задля забезпечення сталого розвитку України». Практично це стратегія розвитку бібліотечної справи в Україні до 2025 року. Отож, хочеться вірити, що децентралізація, яка зараз відбувається, має вплинути тільки позитивно на майбутнє бібліотечної системи.
Роз'яснення про умови оплати праці в об'єднаних громадах
Вінничанка Ірина Френкель презентувала в Києві концепцію децентралізації в культурі
20 січня на стратегічній сесії щодо децентралізації у сфері культури визначено матрицю реформи, операційні цілі та завдання на 2017 рік. Сесію ініційовано Мінрегіоном спільно з Міністерством культури, Міністерством фінансів та представниками Проектного офісу секторальної децентралізації та Проекту EDGE. Участь у заході взяв Міністр культури України Євген Нищук.
На сесії Ірина Френкель, радник Міністра культури та координатор сектору культура Офісу секторальної децентралізації, презентувала концепцію «Децентралізація: сектор Культура», в якій чітко визначені кроки, попередній розподіл закладів культури за рівнями підпорядкування та індикатори результатів впровадження реформи у галузі. Зокрема, до них належать:
- зменшення індексу злочинності у територіальних громадах;
- підвищення відсотку дітей, які постійно відвідують заклади культури;
- питома вага власних надходжень закладів культури від загального обсягу фінансування на утримання закладів культури;
- кількість створених нових робочих місць в креативному секторі галузі культури.
На основі концепції розроблено LOGIC MODEL реформи та операційний план дій, який затверджено Наказом Міністра культури України.
Міністр культури Євген Нищук зазначив, що протягом 2016 року відбулась повна інвентаризація галузі культури і необхідно зауважити, що за результатами ревізії більш ніж 1500 закладів культури, які розташовані на первинному рівні знаходяться під загрозою закриття. «Станом насьогодні до нас знаходить багато негативних сигналів щодо спроби закриття установ культури органами виконавчої влади ОТГ. Нами направлені листи на голів ОДА про дотримання культурних прав громадян в яких зазначено, що відповідно до статті 22 Закону України про культуру закриття будь яких установ галузі культури має відбуватись за погодженням з Міністерством культури», - підкреслив Міністр культури. Пан Нищук акцентував увагу на тому, що нині заклади культури мають набагато ширші функції, ніж ми привикли сприймати це за радянських часів. Створена робоча група Міністерства культури України зараз розробляє модель «Центрів розвитку громади», які повинні мати освітньо-культурний функціонал. Згідно з планом роботи з реалізації реформи децентралізації, моделі будуть презентовані н прикінці лютого.
Нам вдалось поспілкуватись з пані Іриною – координатором реформи Децентралізації в галузі Культура.
- Ірино, яким чином реформа Децентралізації впливає на розвиток галузі культури в ОТГ?
- Реформа Децентралізації в галузі культури розпочалась із поверненням команди Євгена Нищука в Міністерство культури у 2016 році. Законодавчі зміни – це важкий процес, який потребує часу та має певний алгоритм. На жаль, у 2015 році не було зроблено жодного кроку в цьому напрямку. Тому сьогодні Міністерство працює в пришвидшеному темпі. Зрозуміло, що час втрачено. На разі,і маємо констатувати відсутність розподілу повноважень між рівнями влади в галузі культури та відсутність відповідних нормативів щодо цього. Ми бачимо, що бездіяльність попередньої команди призвела до дисбалансу, коли ми вимушені формально передавати фонди та майно галузі на ОТГ, констатувати закриття деяких установ культури. Так, у Вінницькій області за 2016 рік закрито 20 установ культури. В кожній області - власні показники. Це залежить від того, як виконують обов’язки галузеві обласні управління. Враховуючи статтю 22 Закону України про культуру, - закриття будь-яких установ галузі культури має відбуватись за погодженням з Міністерством культури. На жаль, не всі голови ОТГ знають, що існує такий закон, тому відбувається певні порушення. Саме обласні управління повинні відслідковувати та відповідно реагувати на подібні випадки на містах та проводити роз’яснювальну роботу щодо існуючого законодавства, яким передбачена відповідальність за закриття установ.
- Які кроки заплановані Міністерством для впровадження реформи Децентралізації в культурі?
- Протягом 2016 року команда Міністерства зробила інвентаризацію закладів галузі культури України, вивчили потреби галузі на низовому рівні. Станом на сьогодні прийнято рішення про розробку Моделей «Центрів розвитку громади» із розташуванням бібліотек, клубних установ, філій мистецьких шкіл, ІТ-просторів, багатофункціональних залів, враховуючи Мінімальний культурний кошик, над яким зараз працює робоча група Міністерства культури, і який ми плануємо прийняти до кінця 1-го кварталу цього року. По Міністерству затверджено план роботи із вказанням відповідальних осіб та конкретних термінів виконання операційних кроків. Я впевнена, що збалансована робота приведе до бажаного результату.
- Нові підходи вимагають нових знань…
- Так. Прийнято рішення про впровадження «Освітньої Академії» для перепідготовки ТОП-менеджерів установ базового рівня та молоді, яка має прагнення та творчий потенціал працювати в креативній сфері в громадах. Пілотний проект заплановано в містах Козятин (Вінницької області), Гядач (Полтавської області) та села Петриківка (Дніпропетровської області). Ми розуміємо, щоб охопити необхідну кількість працівників галузі, бюджетних коштів не вистачить. Тому почали працювати з донорськими інституціями.
- Яким чином всі ці плани скоординовані з пріоритетами діяльності Міністерства культури на 2017 рік?
- На виконання доручення Прем’єр Міністра України Володимира Гройсмана, Міністерство культури визначила 5 пріоритетних завдань, 2 з яких пов’язані із Децентралізацією: це якість культурних послуг, в незалежності від місця проживання, та реформа позашкільної мистецької освіти.
- Яким чином будуть скоординовані дії з Децентралізації в галузі культура в регіонах?
- Ми плануємо запровадити «Інститут координаторів реформи». Кожна область буде мати власного куратора від Міністерства культури. Я буду відповідати за реформу в нашій області. Тому із задоволенням попрацюю для рідній Вінниці та області.
По закінченню розмови Ірина Френкель зазначила: «Псевдоекономія бюджетних коштів, які повинні бути спрямовані на фінансування галузі культур, призведе до деградації людського потенціалу та порушенню прав громадян щодо рівного доступу до культурного продукту. Сприйняття культури як того, «що після фуршету», заважає більшості керівників зрозуміти потенціал культурного ресурсу та можливість культурно-економічного розвитку території. Культура як м’яка сила трансформаційних процесів допомагає розбудовувати діалог в громаді. З економічної точки зору, створює передумови для розвитку креативного сектору, наявність якого є характерною ознакою постіндустріального суспільства. «Центри розвитку громад» з розташуванням установ культури повинні стати офіційною платформою перетворень в ОТГ та налагодження конструктивного діалогу».
Більше читайте тут: http://vinnitsaok.com.ua/2017/01/23/222006
"Децентралізація влади: реформа №1 [аналітичні записки]"
Презентація "Публічні бібліотеки у Польщі (децентралізованій)"
Донорські програми та можливості в контексті реформи децентралізації
Все про програмно-цільовий метод у бюджетному процесі: важливо для об'єднаних громад
Сільський голова Хрестівки Сергій Хільченко: Ми приєдналися не до міста. Ми шукали собі рівних
Розмовляємо про майбутнє об’єднання громад, вибори, перспективи, надії та сподівання з сільським головою села Хрестівки Чаплинського району Херсонської області Сергієм Володимировичем Хільченком
Про майбутню об’єднану громаду:
Ми об’єднуємося 5 сільських рад - Надеждівка, Хрестівка, Долинське, Новонаталівка і Шевченка з центром в Хрестівці. Населення всього близько 5,5 тис. чол.
За перспективним планом не планувалося таке об’єднання. А потім, з допомогою адміністрації створили Присиваську громаду. Ще в той час, коли директором Центру був Ю. Горбенко, я 
підійшов і сказав: « Об’єднання все ж таки добровільне. Дайте нам можливість об’єднатися». За перспективним планом ми повинні бути в Чаплинській громаді. Ми цього не захотіли. Я доводив свою точку зору, що так буде краще для громад. Нам дали добро. І ми почали робити цю громаду. Спочатку думали троє – Хрестівка, Надеждівка і Долинське. Зібралися до голови районної адміністрації і говоримо, щоб дав добро на створення громади, бо ж знаємо, бо думаємо для чого робити, а адміністрація буде палки в колеса вставляти. Він сказав: «Рєбята дєлайте». Почали робити, потім до нас приєдналися села Наталівка і Шевченка.
Громада перспективна. Одна з найсильніших у Чаплинському районі. У нас дуже потужні платники податків у трьох громадах – Хрестівці, Наталівці та в Долинському. Це в першу чергу торговий дім «Долинське», керівник … сплачує податки, 100% зареєстрований тут на місці; це базове господарство Хрестівки товариство «Славута Юг», керівник Федоренко Андрій Васильович, також зареєстрований тут і сплачує всі податки; і ще є два керівник, вони поки-що зареєстровані у Херсоні. Але пройдуть вибори і, я думаю, що і в Надеждівці і в Шевченко вони зареєструються в об’єднаній громаді, щоб всі податки йшли в об’єднану громаду.
Нас хвилює багато моментів. В першу чергу - це освіта шкільна, дошкільна. Ми не плануємо понижати рівень, чи це базова школа, чи ні, нам це дозволяє і кількість дітей і фінансові ресурси, якщо держава виконає свої зобов’язання перед нами (освітня субвенція, медична субвенція). То це буде дуже добре.
Наступне. Медицина. У нас було дуже багато дебатів, ми вирішили, що Чаплинська громада і Хрестівська громада, ми залишаємося при районній лікарні ПМСД. Інші громади мають інше бачення. Зразу відійти ми не можемо. У нас немає обладнання, фахівців, а у нас за плечима людське життя. Поки ми не спроможні все це утримувати. Ми поспілкувалися з колегами, головами сільських рад і вирішили, що поки-що ми залишаємося при Чаплинській лікарні на співфінансуванні. З усіх інших питань у нас теж є своє бачення. Ми готові вирішувати всі питання, які стосуються життєзабезпечення нашої громади.
Трохи конкретніше, чим ви займаєтесь сьогодні, та що плануєте зробити після об’єднання?
Ремонтуємо дороги (90 тис. грн.), виділяємо грошовий ресурс на харчування дітей, на утримання працівників їдальні, брали участь в перекритті даху (47 тис. грн..). Суми невеликі, але ми йдемо на накопичення грошей – вільного залишку, і попросили своїх колег у сільських радах. Бо ми йдемо в об’єднану громаду і не знаємо, як будемо фінансуватися. Нам говорять про те, що освітня субвенція буде йти не в повному обсязі, тобто обслуговуючий персонал та енергоносії не прораховані. А це ляже на плечі громади. Прораховано тільки заробітна плата вчителям.
Розкажіть, будь-ласа, скільки часу ви працюєте сільським головою?
Працюю 15 років, це 4 скликання. І тепер теж зареєстрований кандидатом на посаду голови Хрестівської об’єднаної громади. Разом із колегами створив цю громадську організацію, якої не було в перспективному плані. Але, зрозуміло, що обирати людям. Всі сільські голови підтримують мою кандидатуру, тільки голова Долинського подав свою кандидатуру.
Що ви зробили за 15 років, чому люди вирішили вас підтримати?
Постійно працювали. Над дитячим садком, у нас зараз 3 групи, плануємо відкрити 4-ту сезонну групу. Постійно співпрацюємо зі школою. Будинок культури, самодіяльність дуже на високому рівні, наш народний хоровий колектив є постійним учасником «Чорнобаївського заспіву», де серед 20-ти колективів з усієї України зайняв почесне 3-тє місце. Зараз працюємо над питанням освітлення. Постійно на контролі ремонт доріг. Тобто постійно займаємось благоустроєм населеного пункту.
Чи плануєте ви якісь кардинальні зміни?
Ні. Всі структури у нас залишаються, тільки сільські ради зазнають змін, це зрозуміло. Але спеціалістам ми будемо пропонувати робочі місця у відділах освіти, медичного обслуговування, соціальної сфери тощо.
В об’єднаній громаді буде 22 депутати: 6 у Хрестівці, 5 у Надеждівці, по 4 буде в Долинському і в Наталівці і 3 депутати в с. Шевченка.
Чому ми не захотіли в Чаплинську громаду? Тому, що то місто, 12 тис населення, і нам там нема чого робити.
А тут ми всі майже в рівних умовах. Завтра останній день для висування в депутати та в сільські голови. Я бачу, що вже йдуть люди розумні, адекватні, помірковані. І, я думаю, що рада буде працювати нормально, якогось перетягування канату не повинно бути.
Як тільки ми почали робити це об’єднання і були назначені вибори на 11 грудня в нашу громаду і в Асканійську громаду, і все одно дуже переживали через те, що наші спеціалісти з фінансів не дуже добре знають специфіку роботи, тому ми вже знайшли спеціалістів, які прийдуть до нас на роботу.
Нас не залишають на одинці. Районна рада проводить навчання, і навчання фінансистів, і районна адміністрація. Дуже хочеться подякувати заступнику голови обласної держадміністрації Бутрію Дмитру Стефановичу, який навчав нас. Також хочеться подякувати голові адміністрації Андрію Гордєєву, оскільки після виборів кожна громада отримає по 250 тис. грн. Ми з колегами хочемо придбати шкільний автобус.
Ваша громада дуже різноманітна. У вас живуть представники не тільки різних етнічних груп, але й релігійних. Чи не вбачаєте у цьому небезпеки?
Ні, не вбачаємо ніякої небезпеки. На території Хрестівки проживають люди 14-ти різних національностей. Найбільша община – це турки-месхетинці, яка налічує близько 600 наших жителів. Приблизно так і в Надеждівці.
Скажіть, які у вас були аргументи для створення такого об’єднання. Як населення висловлювалося, адже села великі, різні…
Спочатку були неузгодження, проводилися сходи громад, у людей були різні бачення, ми людям пояснювали. Головним аргументом було те, що ми всі фактично рівні. Ми приєдналися не до міста. Ми шукали собі рівних. Ми розповідаємо, що після об’єднання нам держава надасть т.зв. «підйомні» 9,9 млн. грн. Ми хочемо зробити дорогу від Долинського і до Наталівки…
Євген Нищук зустрівся з керівниками структурних підрозділів у галузі культури обласних держадміністрацій
29 листопада у Національному заповіднику «Софія Київська» під головуванням Міністра культури України Євгена Нищука відбулася нарада за участю керівників структурних підрозділів у галузі культури обласних, Київської міської державної адміністрації з метою обговорення напрямків співпраці у сфері культури на 2017-2020 роки.
Відкриваючи нараду, Міністр культури Євген Нищук зазначив, що в умовах викликів сучасних потреб суспільства та в рамках здійснення децентралізації, є велика необхідність в напрацюванні спільного бачення стратегії розвитку культурної політики.
«Сьогодні гостро постає питання, щоб Міністерство культури в рамках децентралізації, не відсторонювалося від загальноукраїнського контексту культурної політики. Адже є багато речей, які викликають дискусію та потребують спільного опрацювання, і ми маємо проводити повноцінну та спільну стратегічну культурну політику по всій Україні і об’єднувати країну з усіма її особливостями, надавати можливість рівного доступу всім. Обличчя кожної області залежить від культурного життя та існування спільноти. Тому дуже важливим є проводити спільні сесії, робочі зустрічі, адже є багато проектів і програм, які міністерство можемо напрацьовувати, але на місцях про них не будуть знати, або мати не повну інформацію», - сказав Євген Нищук.
Під час наради розглядалися основні пріоритети діяльності Міністерства культури на 2017-2020 роки та налагодження ефективної співпраці з місцевими структурними підрозділами у галузі культури в умовах децентралізації.
Під час свого виступу Євген Нищук зупинився на напрацьованих Міністерством культури нових підходах до формування державної культурної політики.
«Для того, щоб змінити модель, закладену ще в радянські часи, нам треба реформувати систему врядування у культурі. Ми почали з себе. По-перше, ми провели реорганізацію міністерства, отримали нові функції – раніше міністерству не притаманні, але які за вимогою часу, вимогою суспільства треба виконувати. Ми розширили рамки компетенції, актуалізували сферу впливу. І наступний крок – це реформування тих інституцій, які знаходяться у сфері нашого впливу, а також осучаснення культурних локальних інституцій. Усе це відображено у пріоритетних кроках Мінкультури, Уряду і усе ми результативно здійснюємо», - сказав Євген Нищук.
Міністр культури акцентував увагу присутніх на напрямках роботи, які на сьогодні є надважливими, і середи них – створення Інституту Книги, основними пріоритетами якого є підтримка сучасних авторів, підтримка прикладів української літератури іноземними мовами, участь у масштабних міжнародних і загальноукраїнських заходах , проектні роботи.
Закладена абсолютно нова філософія в системі закупівлі книжок для поповнення фондів публічних бібліотек. Пріоритети на наступний рік, за якими здійснювалася закупівля - це сучасна українська література,дитяча книжка, якісно перекладена іноземна література.
Ще одним із найважливіших напрямків є формування проектно-цільового фінансування культури.
«Нещодавно Радою Реформ при Президенті України схвалений законпроект «Про український культурний фонд». Це перший крок у трансформації застарілих управлінських інституцій – у нові проектні офіси. Це публічна, прозора система розподілу коштів між усіма учасниками культурного проекту, система, в якій зможуть взяти участь культурні діячі з недержавного сектору. Це потужний процес, в якому візьме участь найширше коло експертів. В цьому році при Мінкультури діє Експертна рада, яка відбирає проекти для надання державної фінансової підтримки. Після запуску в дію «Українського фонду культури» ці функції перейдуть до нього і, я переконаний, процес стане ще більш відкритим, прозорим та незалежним», - розповів Євген Нищук.
Міністр культури також зазначив, що при Мінкультури створено Раду з питань культурно-мистецької освіти, основним завданням якої є розробка стратегії розвитку освіти у сфері культури і мистецтв, підготовка пропозицій щодо дієвих систем внутрішнього та зовнішнього моніторингу якості культурно-мистецької освіти, визначення проблемних питань розвитку культурно-мистецької освіти всіх рівнів та формування пропозицій щодо їх вирішення. Важливим є також і створення Ради сучасного мистецтва при Міністерстві культури.
Євген Нищук висловив сподівання щодо налагодження спільної роботи в подальшому і зазначив, що потрібно шукати різні варіанти співпраці з регіонами та реорганізовувати систему в цілому.
«Ми маємо дати більше можливостей реалізувати себе саме в регіонах. Ми маємо приділити регіонам ту увагу, якої не було тривалий час», - сказав Міністр.
Круглий стіл Чернігівського ОВ УБА "Місце і роль бібліотек в ОТГ"
Про проблеми у реформуванні системи публічних бібліотек України в умовах децентралізації йшлося за круглим столом, за яким зібралися учасники Чернігівського обласного відділення Української бібліотечної асоціації та заступники голів районних державних адміністрацій.
Наразі це питання є надзвичайно актуальним, адже саме органи місцевого самоврядування громади та розміщені тут підрозділи органів виконавчої влади мають забезпечити надання населенню за місцем проживання переважної кількості публічних послуг. Одним із критеріїв визначення спроможної територіальної громади є її здатність забезпечити належний рівень надання послуг у сфері культури. Тому саме новостворені об'єднані територіальні громади повинні бути зацікавлені у створенні на базі бібліотек сучасних закладів забезпечення населення культурними та інформаційними послугами.
В умовах децентралізації створюються передумови кардинальної зміни мережі бібліотек. Подальше їх існування повністю визначатиметься тим, наскільки швидко і органічно бібліотеки зможуть інтегруватися в потреби своєї громади. Але для цього необхідно накреслити та вирішити ряд проблем, які заважають бібліотекам рухатися вперед:
– відсутність реального реформування галузі, спроби реформування бібліотечної системи України мають швидше точковий, а не системний характер;
– відсутність реальної допомоги як на державному рівні, так і на місцевому;
– значне фінансове навантаження на місцеві бюджети при наявній інфраструктурі;
– недостатня активність самих бібліотек в питаннях лобіювання своїх інтересів, розширення спектру послуг громаді.
Хоча в процесі децентралізації начебто не стоїть питання скорочення кількості бібліотек, проте створюються передумови для цього процесу. Порівняно з роками минулого століття дещо зменшилась кількість публічних бібліотек. Відбулася децентралізація однієї централізованої бібліотечної системи області – Ріпкинської. Про недооцінену роль бібліотек як соціальних інституцій у суспільстві йшлося у виступі голови Чернігівського обласного відділення Української бібліотечної асоціації, директора Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка Інни Аліференко. Сучасна бібліотека сьогодні виконує набагато більше функцій, аніж просто збереження та видача документів із фондів. Вона надає безліч різних послуг, традиційних і нових: послуги електронного урядування, дистанційне консультування з правових питань, навчання комп'ютерній грамотності, різноманітні майстер-класи, мовні та літературні клуби тощо. А також створює власні електронні бази, проводить збір і систематизацію інформації про історію та визначних людей краю, організовує краєзнавчі куточки та багато іншого. Осучаснені бібліотеки розширюють спектр послуг і коло відвідувачів, сприяють соціально-економічному розвитку регіонів. Передача бібліотек на утримання сільських рад також має один важливий момент. Роботу оцінюють голова сільської ради та громада, які й вирішують, куди в першу чергу вкласти кошти і чи потрібна жителям книгозбірня. У часи, коли бюджети обмежені, підтримка ключових послуг – тих, які дозволяють поліпшити добробут родин, сприяти розвитку малого і середнього бізнесу, надавати ресурси для особистого і професійного вдосконалення людям різного віку та різних статків – це пріоритет для кожної громади.
Інна Аліференко наголосила, що сьогодні у світі спостерігається глобальне падіння інтересу до читання, особливо серед молоді, пов'язане з бурхливим розвитком комп'ютерних технологій, зростанням впливу Інтернет-культури. Подібна ситуація складається і в нашій країні, що викликає занепокоєння в українському суспільстві. Ціна малограмотності і невмінню читати і аналізувати інформацію стає особливо високою. В результаті недостатніх навичок читання мільйонам людей важко справитися з недостовірною інформацією та відповідальністю у повсякденні. Виявляється, читачі від не читачів відрізняються рівнем розвитку інтелекту. Читачі здатні мислити у межах проблем, схоплювати ціле і виявляти протиріччя, та зв'язок явищ, більш адекватно оцінювати ситуацію, швидше знаходити правильні рішення, мають здатність до безперервної самоосвіти протягом усього життя. "Читання книжки – це здоровий мінімум творчої роботи, яку може і навіть зобов'язаний дозволити собі кожен, хто претендує на те, щоб залишитися людиною розумною" – пишуть у своїй статті "Секретний комплекс вправ для розвитку думок голови" брати Капранови. Тож читання – це робота, що у першу чергу, й робить людину мислячою. А відродження читання як духовної потреби людини є пріоритетним напрямом роботи бібліотек.
Член президії Чернігівського обласного відділення Української бібліотечної асоціації, директор Чернігівської обласної бібліотеки для дітей Тамара Клюй розповіла про роботу дитячих бібліотек, проблеми та загрози, які постають перед ними. Також зупинилась на важливій ролі бібліотек, особливо сільських, у виявленні та розвитку талантів дітей. Зараз народжується багато талановитих дітей, незалежно від расової належності чи матеріальних можливостей батьків. Але щоб талант проявив себе повною мірою, його необхідно спочатку помітити, а потім допомогти розвинути. І від того, який внесок ми вкладемо в їхній розвиток, виховання, чи зуміємо закласти поняття цінностей, таке майбутнє вони й створюватимуть. Задля цього творчо працюють бібліотекарі дитячих бібліотек, а обласна бібліотека для дітей як регіональний методичний центр розвитку дитячого читання проводить чимало заходів, які стимулюють цей процес у бібліотеках області.
З виступів заступників голів районних державних адміністрацій стало зрозумілим, що вони в цілому підтримують той факт, що бібліотеки потрібні та корисні, знають про їх проблеми, вбачають потенціал у розвитку книгозбірень і навіть пишаються досягненнями своїх місцевих бібліотек. Учасники Чернігівського обласного відділення УБА, керівники бібліотек, методисти постійно вивчають й аналізують питання щодо організації бібліотечного обслуговування в регіонах і здійснюють інформаційну та методичну підтримку органів влади задля того, щоб посадовці були обізнані про проблеми бібліотек, для прийняття добре обґрунтованих управлінських стратегічних рішень.
11 листопада 2016 року у Мінрегіоні підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо підтримки впровадження секторальної децентралізації. Документ наразі уклали представники 7 українських міністерств, зокрема:
- Мінрегіон,
- Мінекології,
- Мінінфраструктури,
- Мінкульт,
- Міносвіти,
- Міністерство охорони здоров’я,
- Мінфін.
Другою стороною документу є Проект експертної підтримки врядування та економічного розвитку, який фінансується Міністерством міжнародних справ торгівлі і розвитку Канади та впроваджується компанією Agriteam Canada Consulting Ltd (EDGE).
«Децентралізація – головний національний проект розвитку України. Вона впливає на усі сфери життя людини – освіту, охорону здоров’я, соціальний захист, надання адміністративних послуг, планування розвитку територій, екологію, культуру і спорт. Це те, що сьогодні є обличчям влади. Децентралізації вимагає злагоджених дій громад, державних органів, міжнародних донорів. З цією метою Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ ініціювало підписання згаданого Меморандуму, який підписали 10 міністерств. Це подія, яку ми чекали два роки тому, що координація зусиль всіх міністерств важлива і дає синергію, яка має відобразитися на якості життя кожної української родини», — наголосив під час підписання Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.
Мета Меморандуму – досягти спільного бачення реформи децентралізації, методологічно сприяти поглибленню її секторального виміру. Передбачено розробити низку нормативно-правових актів, сформувати плани децентралізації за секторальними напрямками.
Сторони домовились створити механізм координації секторальної децентралізації між Мінрегіоном та іншими центральними органами виконавчої влади у вигляді Координаційного комітету. Стороною Меморандуму може у подальшому стати будь-яка урядова або неурядова організація або установа, зацікавлена в підтримці реформи децентралізації в Україні.
Посібник складається з таких основних розділів:
- Інформаційно-методичні матеріали щодо розробки проектів інфраструктурного розвитку з фінансуванням за рахунок субвенції з державного бюджету
- Пояснення відносно стандартизованої форми викладення проектної пропозиції (проектної заявки)
- Стандартизована форма проектної заявки та інструкція стосовно її заповнення
- Зразки заповнення
Рекомендована тематика семінарів для працівників районних і міських бібліотек "Соціальні виклики: бібліотечне обслуговування крізь призму потреб місцевих громад" Національної парламентської бібліотеки України
Названо 25 перших об'єднаних громад, які отримають підтримку проекту DOBRE (серед обраних громад - 3 з Херсонщини)
Організація діяльності публічних бібліотек в об‘єднаних територіальних громадах: з досвіду Хмельницького обласного відділення УБА
Якщо проаналізувати основні напрями адміністративної реформи в Україні та останні важливі документи, які стосуються організації і розвитку бібліотек, зокрема «Стратегію розвитку бібліотечної спра
ви в Україні до 2025 року», то видно, що мета у них одна – консолідація суспільства, підвищення якості життя, рівний доступ до інформації, знань і культурного надбання.
Впровадження адміністративної реформи наділяє територіальні громади більшими можливостями і правами, більшими ресурсами, дає змогу переходити на прямі відносини з державою у фінансових питаннях, самостійно, за рахунок власних ресурсів вирішувати питання місцевого значення.
Бібліотека є складовою частиною громади як центр задоволення потреб громадян у публічній інформації, як інформаційний посередник між владою та громадою, як центр формування інформаційних мотивів для громади, як соціокультурний центр і т.д.
Разом з тим, децентралізація створює нові виклики і ризики для публічних бібліотек, впливає як на їх внутрішню організацію, так і організацію надання бібліотечних послуг в умовах об’єднаних територіальних громад, дає можливість створити бібліотеки, які б повністю відповідали потребам громади, адже мережа бібліотек в населених пунктах спроможної територіальної громади буде розвиватись так, як вирішить сама громада, вони фінансуватимуться з місцевого бюджету, а водночас громада нестиме відповідальність за їх організацію та діяльність.
Відповідно до Закону «Про добровільне об’єднання громадян», якість та доступність публічних послуг, що надаються в об’єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об’єднання. Тому важливим при реорганізації бібліотек та формуванні нової мережі є дотримання соціальних стандартів, дотримання прав населення на отримання бібліотечних соціальних послуг, а також дотримання соціальних і трудових прав працівників. Разом з тим, всі рішення ОТГ мають базуватися на основах економічної доцільності та соціального ефекту.
У процесі організації бібліотек в об‘єднаних територіальних громадах потрібно дотримуватись узгоджень законодавства України у сфері адміністративної реформи та законодавства України у сфері культури та бібліотечної справи.
На сьогодні законодавством у сфері культури не прописано повноваження об‘єднаних територіальних громад стосовно управління бібліотеками. Єдиним документом щодо організації надання бібліотечних послуг в умовах ОТГ є «Рекомендації щодо організації надання бібліотечних послуг в умовах об‘єднаних територіальних громад», розроблені Національною парламентською бібліотекою України. Велику допомогу у практичному вирішенні конкретних питань дають фахівці науково-методичного відділу НПБУ у розділі «Бібліотечному фахівцю» офіційного веб-сайту Бібліотеки.
Перші кроки з організації бібліотек в об’єднаних територіальних громадах зроблено на Хмельниччині. В області створено 22 об’єднаних територіальних громади – три міських, десять селищних та дев’ять сільських. До ОТГ увійшло 267 публічних бібліотек, що становить 24% від їх загальної кількості. До сільських ОТГ увійшли 73 бібліотеки, до селищних – 138 бібліотек, до міських – 56 бібліотек.
В області публічні бібліотеки ОТГ створюються за різними моделями організації.
Так Старосинявська селищна територіальна громада увібрала в себе всі 45 населених пунктів району (один район – одна громада). До об’єднання у районі діяла ЦБС. Рішенням сесії селищної ради ЦБС було передано зі спільної комунальної власності територіальних громад району у власність селищної ради, затверджено Статут. Мережа, штат, організація бібліотечної справи не змінились.
У Новоушицькому районі до ОТГ не увійшло 2 сільських ради, але залишилась централізована бібліотечна система, яка забезпечує всі організаційні та технологічні функції усіх бібліотек.
У районах, які до реформи були децентралізовані, районна бібліотека утримується за рахунок районного бюджету і виконує методичну та інші функції (обробка фондів, каталогізація тощо) для усіх публічних бібліотек району, в т. числі і бібліотек ОТГ.
Однією з проблем є те, що чітко не визначено правонаступності головної бібліотеки району як методичного координаційного центру для публічних бібліотек ОТГ на період до завершення адміністративної реформи, адже у новостворених громадах, які утворились не на базі районів, публічні бібліотеки ОТГ не мають ні належної матеріальної бази, ні достатнього кадрового потенціалу. Присутня диспропорція у забезпеченні населення публічними бібліотеками. У трьох районах області районні бібліотеки реорганізовані у публічні бібліотеки громад. В ОТГ створені відділи (сектори) культури, а організаційне керівництво бібліотеками, які не увійшли до ОТГ, покладено на фахівців відділу освіти, культури, молоді та спорту райдержадміністрації. Зараз спільно з головами територіальних громад, відділами культури розробляються договори на співробітництво громад у формі делегування окремих завдань у бібліотечній діяльності (підвищення кваліфікації, методичне забезпечення, організація фондів, розподіл літератури за державними програмами) тощо.
Для належної організації функціонування бібліотек, розміщених на території новоутворених громад, необхідно у межах чинного законодавства здійснити ряд завдань:
˗ здійснити передачу бібліотек з комунальної власності районних рад до власності ОТГ;
˗ внести зміни у штатні розписи та структуру, затвердити Статут, провести юридичну реєстрацію;
˗ внести зміни до базової мережі;
˗ врегулювати трудові відносини з працівниками бібліотек;
˗ розробити та забезпечити організацію внутрішніх технологічних процесів публічних бібліотек ОТГ.
На сьогодні зроблено лише перші кроки організації бібліотек в ОТГ, є багато питань правового характеру. Тому необхідно внести зміни до законодавчих документів, затвердити нові мінімальні соціальні нормативи забезпечення публічними бібліотеками, розробити та реалізувати програми, задекларовані у Стратегії розвитку бібліотечної справи, що сприятиме якісним змінам у бібліотеках з метою надання мешканцям рівного доступу до інформації, змін і культурного надбання.
Надія Синиця, директор Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки, член Президії УБА, голова Хмельницького обласного відділення УБА
Об’єднання тергромад: важливі роз’яснення від Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у листі від 01.09.16 р. № 7/13-10903
Оприлюднено Карту процесу формування об’єднаних громад в Україні
Центральна виборча комісія оголосила на 18 грудня 2016 року вибори в 143 об’єднаних територіальних громадах.
Раніше ЦВК призначила на 11 грудня цього року вибори в 41 об'єднаній громаді.
Протягом 2016 року вже пройшли вибори у 25 об’єднаних громадах.
У 2015 році було створено 159 ОТГ.
Для призначення перших виборів ще у 28 об'єднаних громадах ЦВК не знайшла правових підстав. 25 з яцих громад – це ті, до складу яких увійшли місцеві ради з декількох районів, або центром яких є місто обласного значення.
Отже на кінець 2016 року загалом матимемо 368 об’єднаних територіальних громад.
Процес створення об’єднаних територіальних громадах в Україні по регіонах позначено на цій карті:
Розпорядження Кабінету Мінстирів України від 23 березня 2016 р. № 219-р
1. Схвалити Стратегію розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року “Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України”, що додається.
2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним та Київській міській держадміністраціям забезпечити виконання схваленої цим розпорядженням Стратегії.
Прем'єр-міністр України А.Яценюк
Схвалено
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 23 березня 2016 р. № 219-р
СТРАТЕГІЯ
розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року “Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України”
Загальна частина
Бібліотеки України є базовим елементом культурної, наукової, освітньої, інформаційної інфраструктури держави. Вони важливі для розвитку інформаційної та мовної культури суспільства, патріотичного, правового та екологічного виховання, формування стійкого інтересу до вивчення та розуміння національної історії та культури. Бібліотеки сприяють розбудові читаючої, мислячої та освіченої нації, спроможної практично втілювати набуті знання і досвід у розбудову незалежної України.
Сталий розвиток демократичного громадянського суспільства, дотримання прав і свобод людини, примноження людського, соціального, інтелектуального, технологічного, природного та фінансового капіталу держави, реалізація державної політики неможливі без сучасних бібліотек.
Стратегія є рамковим документом, що формує бачення, визначає пріоритети, завдання та основні дії для досягнення якісних змін у бібліотечній справі України.
Стратегія створює підґрунтя для розроблення державної політики та прийняття рішень у сфері культури, освіти та науки, включаючи рішення щодо фінансування бібліотечних закладів, спеціальних програм і проектів.
Метою Стратегії є визначення ключових проблем розвитку бібліотечної справи в Україні, пріоритетів діяльності сучасних бібліотек у забезпеченні сталого розвитку України, напрямів, завдань та основних дій, спрямованих на їх реалізацію.
Стратегію розроблено як загальне бачення, що разом реалізовуватиметься органами державної влади, органами місцевого самоврядування, бібліотечними закладами, установами освіти, науки і культури, професійними громадськими об’єднаннями.
Стратегії розвитку окремих бібліотечних мереж та бібліотек повинні розроблятися відповідно до цієї Стратегії. Під час виконання заходів слід обов’язково враховувати специфіку обслуговування людей з особливими потребами.
Аналіз сучасного стану бібліотечної справи
Бібліотечна справа потребує ряд комплексних системних організаційних, структурних і технологічних змін згідно із сучасними загальносвітовими тенденціями.
На сьогодні бібліотечна мережа нараховує близько 40 тис. бібліотек державної та комунальної власності, відомчого підпорядкування. Вона складається з мережі публічних (у тому числі спеціалізованих для дітей, юнацтва), технічних, сільськогосподарських, медичних, академічних, освітянських бібліотек та бібліотек вищих навчальних закладів, а також бібліотек для сліпих.
Різноманітні потреби населення в інформації, освіті, культурі забезпечують 15987* публічних бібліотек (з них 13253 - у сільській місцевості). Кожен третій мешканець України (понад 13,7 млн.) є користувачем публічних бібліотек. Бібліотечний фонд публічних бібліотек універсальної тематики становить близько 235 млн. одиниць. Доступ до Інтернету має 3,3 тис. (21 відсоток) бібліотек. Загальна кількість комп’ютеризованих робочих місць у публічних бібліотеках - 16 тис. (в середньому один комп’ютер на одну бібліотеку). Книговидача - 266,3 млн. примірників. Координуючими науково-методичними центрами є Національна парламентська бібліотека, Національна бібліотека для дітей, Державна бібліотека для юнацтва. Загальна кількість працівників бібліотек - понад 36 тис. осіб.
__________
* Відомості подано без урахування тимчасово окупованих територій України та районів проведення антитерористичної операції.
Мережа науково-технічних бібліотек Державної науково-технічної бібліотеки разом з трьома методичними центрами - державним закладом “Центральна державна науково-технічна бібліотека гірничо-металургійного комплексу України”, науково-технічною бібліотекою Державного центру науково-технічної інформації і бібліотечно-бібліографічного обслуговування Південно-Західної залізниці України та Центральною бібліотекою харчової і переробної промисловості - нараховує 109 бібліотек, сумарний бібліотечний фонд становить 7,8 млн. примірників. Академічна мережа обслуговує 141 тис. користувачів та видає 5,1 млн. примірників документів, відвідування веб-сайтів бібліотек становить майже 1,5 млн. звернень, а обсяг записів до електронних каталогів - 820,5 тис. Кількість працівників бібліотек мережі - 260 осіб.
Обслуговування фахівців аграрної галузі забезпечують 185 наукових сільськогосподарських бібліотек, вищі навчальні заклади, наукові установи системи Національної академії аграрних наук. Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук є координуючим науково-методичним центром для цієї мережі. Загалом сільськогосподарські бібліотеки обслуговують до 800 тис. користувачів, до послуг яких документний фонд, що налічує понад 21 млн. примірників. Книговидача становить 17,8 млн. примірників. Кількість працівників мережі - близько 900 осіб.
Потреби медичної галузі забезпечують 700 бібліотек різних типів: обласні наукові медичні бібліотеки, бібліотеки медичних навчальних закладів різних рівнів акредитації, бібліотеки науково-дослідних інститутів та лікувально-профілактичних закладів України. Методичним центром є Національна наукова медична бібліотека, підпорядкована МОЗ. Фонди медичних бібліотек всіх рівнів становлять видання медичної та суміжної з медициною тематики на паперових та електронних носіях загальною кількістю понад 22 млн. примірників (у тому числі електронні ресурси на оптичних дисках), користувачам видається щороку майже 20 млн. примірників, кількість користувачів - понад 600 тис. осіб, кількість працівників медичних бібліотек - понад 1700 осіб.
Бібліотечно-інформаційна мережа Національної академії наук разом з двома науково-методичними центрами - Національною бібліотекою імені В.І. Вернадського та Львівською національною науковою бібліотекою імені В. Стефаника - нараховує 96 бібліотек. Сукупний бібліотечний фонд становить понад 32 млн. примірників. Щороку мережа обслуговує майже 1 млн. користувачів та видає понад 3 млн. примірників документів, відвідування веб-сайтів бібліотек становить понад 15 млн. звернень, а обсяг записів електронних каталогів - майже 3 млн. записів. Кількість працівників бібліотек мережі - понад 1600 осіб.
Мережа освітянських бібліотек України є найчисельнішою і об’єднує 18066 бібліотек МОН та Національної академії педагогічних наук, з них - близько 15000 бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів. Методичним центром є Державна науково-педагогічна бібліотека імені В.О. Сухомлинського. Сукупний бібліотечний фонд становить 333,2 млн. примірників документів. Загальна кількість користувачів - 7,7 млн. осіб, кількість відвідувань - майже 202 млн. Користувачам видається 49 млн. примірників документів щороку. Кількість працівників - понад 20 тис. осіб.
До мережі бібліотек вищих навчальних закладів входить 201 бібліотека різного відомчого підпорядкування. Загальний фонд документів - 120,7 млн. примірників, з яких 2,3 млн. - електронні видання. Кількість користувачів - 1,7 млн. осіб, яким щороку видається понад 105 млн. примірників. Загальна кількість працівників бібліотек - близько 6700 фахівців, з яких 5,5 тис. - з вищою освітою. Кількість автоматизованих робочих місць - 7445. Наукова бібліотека імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка здійснює методичне керівництво бібліотеками вищих навчальних закладів та координує їх діяльність.
Мережа бібліотек для сліпих при УТОСі становить 62 спеціалізовані бібліотеки, загальний книжковий фонд яких - понад 1 млн. 162 тис. одиниць зберігання. Кількість читачів - 18,5 тис. осіб, з яких близько 10,8 тис. - інваліди зору. Книговидача становить 744,7 тис. примірників, кількість працівників - 92 особи.
Бібліотечні мережі мають як спільні, так і особливі проблеми, які потребують консолідованого розв’язання.
Підготовка бібліотечних кадрів здійснювалася за напрямом “Книгознавство, бібліотекознавство та бібліографія” (освітньо-кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр) з орієнтацією на підготовку фахівців для забезпечення роботи бібліотек та інформаційно-аналітичних служб.
Зведених статистичних даних щодо освітнього рівня бібліотечних працівників України не існує. У бібліотеках системи Мінкультури повну вищу освіту мають 39 відсотків працівників, у тому числі лише близько 25 відсотків - вищу бібліотечну освіту. У мережі медичних бібліотек працюють 65 відсотків фахівців з повною вищою освітою, у тому числі 35 відсотків - з вищою бібліотечною освітою.
Підготовку бібліотечних кадрів здійснюють 18 училищ культури та 11 вищих навчальних закладів (університети та академії).
Щороку такі навчальні заклади випускають до 420 бібліотечних фахівців з різним ступенем освіти. Підвищення кваліфікації працівників бібліотек здійснює Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв за державним замовленням Мінкультури.
Нерозв’язаними проблемами у бібліотечній освіті залишаються: оперативна адаптація до оновлення змісту освіти, міжвідомча координація, врахування потреб практики та розвиток зв’язків з роботодавцями, залучення професійних громадських організацій до процесів ліцензування та акредитації освітніх програм.
Інституціональна мережа бібліотечної науки в Україні доволі розвинена і включає соціальні інститути, які забезпечують: продукування наукового знання (дослідницькі центри, творчі колективи), формування та поповнення наукового співтовариства (вищі навчальні заклади, кафедри, наукові школи), наукові комунікації (журнали, інші видання, канали неформального спілкування), використання наукового знання в інших сферах діяльності, а саме: у практиці, системах управління та освіти.
Вітчизняними центрами наукових досліджень у галузі книгознавства, бібліотекознавства та бібліографознавства є бібліотечно-інформаційні установи загальнодержавного значення, чотири з них мають статус науково-дослідних інститутів - Національна бібліотека імені В.І. Вернадського, Львівська національна наукова бібліотека імені В. Стефаника, Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук, Державна науково-педагогічна бібліотека імені В.О. Сухомлинського. Дослідження актуальних проблем розвитку бібліотечної справи проводяться також вищими навчальними закладами (Київський національний університет культури і мистецтв, Харківська державна академія культури, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтва, Рівненський державний гуманітарний університет), національними, державними та обласними універсальними науковими бібліотеками, бібліотеками різних систем і установ.
Існує система фахових журналів та наукових збірників, у яких розглядаються теоретико-методологічні, організаційні та методичні проблеми бібліотекознавства та суміжних наук.
У Національній бібліотеці імені В.І. Вернадського, Харківській державній академії культури, Національній академії керівних кадрів культури і мистецтва, Київському національному університеті культури і мистецтв функціонують аспірантури, докторантури і спеціалізовані ради для захисту докторських і кандидатських дисертацій з бібліотекознавства, бібліографознавства і книгознавства, а також із суміжних галузей - документознавства і архівної справи. Щороку захищається близько двадцяти актуальних дисертаційних робіт, науковці активно беруть участь у відомчих і міжвідомчих дослідженнях, закордонних стажуваннях та обмінах. В усіх регіонах України проводяться міжнародні та всеукраїнські наукові конференції, науково-практичні семінари, засідання за круглим столом та тренінги.
Проте незважаючи на здобутки бібліотечної науки, актуальними проблемами її розвитку залишаються недостатня міжвідомча координація досліджень та, як наслідок, низька ефективність наукового супроводу бібліотечно-інформаційної діяльності у цілому і недосконалість механізму впровадження результатів наукових досліджень у практику; недостатня участь вітчизняних фахівців у міжнародних дослідницьких програмах і обмінах тощо.
В умовах глобального інформаційного середовища для всіх сфер бібліотечної галузі - практики, науки, освіти, управління - велику роль відіграє міжнародне співробітництво. Воно важливе для запровадження міжнародних стандартів бібліотечно-інформаційної діяльності, обміну бібліографічними даними, електронної доставки документів, міжнародного книгообміну, корпоративної каталогізації та створення баз даних, реалізації спільних науково-дослідних проектів тощо.
В останнє десятиліття бібліотекарі України активізували свою участь у роботі професійних міжнародних організацій, у міжнародних навчальних і професійних обмінах, почали розвивати професійні зв’язки із зарубіжними бібліотеками та спорідненими професійними асоціаціями, активніше проводити та брати участь у міжнародних конференціях. У глобалізованому світі міжнародні контакти розглядаються як обов’язкова умова отримання поглиблених знань зарубіжних бібліотечно-інформаційних систем для прийняття професійних рішень з урахуванням європейських і міжнародних вимог, для поширення інформації про Україну.
Бібліотекарі реалізували сотні проектів із залученням позабюджетного фінансування, спрямованих на актуалізацію діяльності бібліотек та поліпшення бібліотечного обслуговування, за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”, Інституту відкритого суспільства в Будапешті, Британської ради в Києві, Гете-інституту в Києві, Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні, Європейської Комісії, представництва Всесвітнього банку в Україні, неурядової організації “Рада міжнародних наукових і освітніх обмінів” (IREX) тощо. Найпотужнішим міжнародним проектом останніх років став проект “Бібліоміст” (“Глобальні бібліотеки-Україна”) Фундації Білла і Мелінди Гейтс, який реалізувала в Україні Рада міжнародних наукових і освітніх обмінів (IREX) разом з Мінкультури, Українською бібліотечною асоціацією та публічними бібліотеками держави.
Членство Української бібліотечної асоціації у Міжнародній федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA) дало можливість вивчати та запозичувати прогресивний міжнародний досвід щодо розвитку бібліотечно-інформаційної діяльності, ділитися кращими напрацюваннями вітчизняної бібліотечної теорії та практики, розповідаючи зарубіжним колегам про українські реалії та кращий досвід, беручи участь у міжнародних проектах і програмах. Представник Української бібліотечної асоціації був у 2010-2015 роках членом комітету FAIFE - Комітету з вільного доступу до інформації та свободи висловлення.
Підвищення ролі бібліотек України у глобальному інформаційному середовищі гальмує відсутність належної законодавчої бази та міжнародних угод для ефективної міжнародної співпраці та обміну інформацією; низький рівень впровадження міжнародних стандартів бібліотечно-інформаційного обслуговування; брак знань і навичок міжнародної співпраці у персоналу бібліотек; недостатнє представництво бібліотечних фахівців у міжнародних професійних організаціях.
Бібліотеки мають потужний потенціал для консолідації суспільства, спрямування його на інтеграцію України у європейське співтовариство, для підвищення якості життя, рівного доступу до інформації, знань і культурного надбання. Водночас існує ряд серйозних проблем, що суттєво гальмують процеси трансформації та подальшого інтенсивного розвитку бібліотечної справи України.
З-поміж них слід виділити:
недооцінку ролі бібліотек у суспільних перетвореннях та забезпеченні прав і свобод людини, що призводить до неефективної реалізації їх потенціалу як соціальних інституцій;
невідповідність нормативно-правової бази та стандартів сучасним вимогам розвитку бібліотечної справи в цілому та діяльності окремих бібліотек, зокрема, що унеможливлює інтеграцію українських бібліотек у глобальне інформаційне середовище;
відсутність стабільної системи фінансування бібліотек в обсягах, достатніх для ефективної діяльності і розвитку;
невідповідність існуючої бібліотечної мережі сучасним потребам суспільства, територіальних громад та окремих громадян;
невідповідність кадрового забезпечення бібліотек, а саме: старіння кадрів, недостатня кількість кваліфікованого персоналу для реалізації сучасних напрямів діяльності бібліотек;
відставання професійної базової освіти бібліотечних працівників від сучасних вимог суспільства, загального рівня розвитку інформаційних технологій та потреб бібліотек;
недостатню ефективність наукового супроводу бібліотечно-інформаційної діяльності, відсутність механізму широкого впровадження результатів наукових досліджень у практику, обмежену участь вітчизняних фахівців у міжнародних дослідницьких програмах та обмінах;
незадовільний стан матеріально-технічної бази бібліотек: більшість приміщень, обладнання та техніки не відповідає сучасним вимогам обслуговування користувачів і збереження бібліотечних фондів, зокрема цінних та рідкісних видань;
невідповідність формування бібліотечних фондів та організації доступу до них сучасним потребам користувачів та вимогам суспільства, зокрема відсутність повноцінного комплектування новими періодичними та неперіодичними виданнями, електронними ресурсами;
недостатні темпи та відсталість впровадження інформаційних технологій у бібліотеках, що ускладнює або унеможливлює виконання виробничих процесів та обслуговування користувачів на сучасному рівні;
відсутність національних проектів та дослідницьких програм, що підтримуються державою, спрямованих на розвиток єдиного інформаційного простору в Україні та інтеграцію в глобальний інформаційний простір;
недостатню внутрішню та зовнішню комунікацію, неефективну координацію дій та співпрацю між бібліотеками різних установ, між установами, у чиєму підпорядкуванні перебувають бібліотеки, між бібліотеками та іншими культурними і науковими закладами (музеї, архіви тощо).
Пріоритети діяльності бібліотек в умовах якісних змін
Пріоритети діяльності бібліотек спрямовані на:
консолідацію суспільства;
дотримання європейських цінностей, інтеграцію у європейське співтовариство;
підвищення якості життя;
рівний доступ до інформації, знань і культурного надбання.
Стратегічні напрями розвитку бібліотечної справи
Удосконалення нормативно-правової бази, яка стосується діяльності бібліотек, та врегулювання стандартів бібліотечно-інформаційної галузі відповідно до міжнародних стандартів
Реалізація напряму передбачає створення нормативно-правової бази та системи стандартів бібліотечно-інформаційної галузі для підвищення ефективності діяльності бібліотек, надання якісних бібліотечно-інформаційних послуг та інтеграції українських бібліотек у світовий інформаційний простір.
Для досягнення зазначеної мети необхідно вжити таких заходів:
внести зміни до чинних та розробити проекти нових нормативно-правових актів у бібліотечно-інформаційній сфері;
гармонізувати нормативно-правову базу, яка стосується діяльності бібліотек;
внести зміни до чинних та розробити нові стандарти бібліотечно-інформаційної галузі відповідно до міжнародних;
впровадити нові стандарти у діяльність бібліотек.
Очікувані результати:
нормативно-правова база та система стандартів, здатна забезпечити ефективну організацію роботи бібліотек;
діяльність українських бібліотек врегульована відповідно до міжнародних стандартів;
можливість участі українських бібліотек у міжнародних корпоративних проектах.
Створення системи гарантованого бюджетного фінансування основних бібліотечних послуг і реформування механізму отримання та використання надходжень з інших джерел фінансування
До стабілізації ситуації обсяг фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Стратегії, здійснюється за рахунок та в межах коштів державного і місцевого бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством, коштів міжнародної технічної допомоги та грантів міжнародних організацій.
Обсяги видатків на виконання Стратегії уточнюються щороку з урахуванням можливостей державного та відповідних місцевих бюджетів, конкретизації завдань за результатами виконання у попередні роки.
У подальшому реалізація напряму передбачає створення стабільної системи достатнього фінансування бібліотек, що забезпечить їх ефективну діяльність та якісне обслуговування користувачів.
Для досягнення зазначеної мети необхідно вжити таких заходів:
переглянути існуючу систему фінансування бібліотек з місцевих бюджетів;
опрацювати питання щодо можливості розширення переліку операцій, на які не поширюється дія законодавства у сфері здійснення державних закупівель.
Очікувані результати:
діюча стабільна система основного фінансування, що забезпечує якісне формування бібліотечних фондів та обслуговування користувачів;
достатнє фінансування для надання основних бібліотечних послуг;
збалансований та гнучкий механізм витрат, що забезпечує економічну доцільність функціонування бібліотек;
збільшення обсягу фінансових ресурсів, що використовуються відповідно до потреб бібліотеки;
ефективне використання бюджетних коштів.
Створення нової архітектури інтегрованої бібліотечної системи держави на основі універсального доступу та економічної доцільності
Реалізація напряму передбачає створення гнучкої та динамічної структури бібліотечної системи, здатної до сталого розвитку і спрямованої на надання широкого спектра послуг для задоволення різноманітних загальнонаціональних і локальних суспільних потреб та підвищення якості життя суспільства і окремих осіб.
Для досягнення зазначеної мети необхідно вжити таких заходів:
розробити та впровадити:
- варіативні моделі бібліотечних мереж;
- механізм інтегрування бібліотечних мереж та інших інституцій (архівів, музеїв, наукових установ, зокрема Державної наукової установи “Книжкова палата України імені Івана Федорова”, університетів, інформаційних центрів, видавництв тощо);
упорядкувати систему нормативів та статистичної звітності з урахуванням традиційних та нових показників бібліотечно-інформаційної діяльності, обумовленої розвитком електронного середовища;
забезпечити безперешкодний доступ до бібліотечної мережі для осіб з особливими потребами;
розробити, прийняти і виконати програму “Мобільні бібліотеки”;
сформувати електронний бібліотечно-інформаційний простір України;
впровадити єдиний читацький квиток для користувачів бібліотек.
Очікувані результати:
нова архітектура інтегрованої бібліотечної системи, яка відповідає сучасним потребам суспільства та територіальних громад;
запроваджена на державному рівні система оцінки ефективності роботи бібліотек за статистичними показниками;
діючі “мобільні бібліотеки” як елемент гнучкої та динамічної структури бібліотечної системи.
Забезпечення професійного розвитку персоналу бібліотек, оновлення системи бібліотечно-інформаційної освіти та підвищення кваліфікації
Реалізація напряму передбачає актуалізацію системи знань, вмінь і навичок працівників бібліотек і трансформацію системи їх безперервної освіти відповідно до міжнародних стандартів.
Для досягнення зазначеної мети необхідно вжити таких заходів:
розробити та впровадити збалансовану структуру підготовки фахівців з вищою освітою для роботи у бібліотеках з урахуванням потреб особи, інтересів держави, територіальних громад і працедавців;
забезпечити підготовку конкурентоспроможних фахівців для високотехнологічного та інноваційного розвитку бібліотек через співпрацю органів державної влади, громадських об’єднань, бізнесу, поєднання освіти з наукою та практикою;
впровадити процедури залучення громадських об’єднань та працедавців до розроблення освітніх стандартів, освітньо-професійних програм та ліцензування освітньої діяльності закладів освіти;
створити інституціональні умови для розвитку гнучкої системи безперервної бібліотечної освіти;
сприяти залученню до професії активної, творчої та ініціативної молоді;
сприяти міжнародній інтеграції системи бібліотечної освіти України у європейській простір вищої освіти за умови збереження і розвитку досягнень та прогресивних традицій вищої школи;
створити умови для прозорого розподілу державного замовлення на підготовку бібліотечних кадрів.
Очікувані результати:
бібліотеки забезпечені фахівцями відповідно до їх потреб;
рівень знань, вмінь та навичок працівників бібліотек відповідає потребам якісних змін у бібліотеках;
вищі навчальні заклади застосовують освітні стандарти і освітньо-професійні програми, що пройшли незалежну експертну оцінку, підготовка фахівців здійснюється за міжнародними стандартами, дипломи визнаються іншими державами;
працівники бібліотек усіх форм власності та відомчого підпорядкування забезпечені гарантованою можливістю безперервної освіти;
збільшення частки молодих фахівців у кадровому складі бібліотек.
Модернізація матеріально-технічної бази та інформаційно-технологічної інфраструктури бібліотек
Реалізація напряму передбачає створення сучасної матеріально-технічної бази та інформаційно-технологічної інфраструктури бібліотек відповідно до міжнародних стандартів для надання якісних бібліотечно-інформаційних послуг та універсального доступу до інформації.
Для досягнення зазначеної мети необхідно вжити таких заходів:
здійснити інформатизацію бібліотек;
поліпшити матеріально-технічну базу бібліотек;
створити сприятливі умови для державно-приватного партнерства з метою залучення ресурсів на модернізацію матеріально-технічної бази та інформаційно-технологічної інфраструктури бібліотек.
Очікувані результати:
бібліотеки із сучасними приміщеннями та обладнанням, що дає змогу ефективно надавати бібліотечні послуги;
у бібліотеках для користувачів забезпечений комфортний, дружній та відкритий простір;
100 відсотків бібліотек комп’ютеризовані та підключені до Інтернету, створено технічну та технологічну інфраструктуру для інтеграції національного бібліотечно-інформаційного ресурсу;
запроваджені нові інформаційно-бібліотечні послуги на основі інформаційно-комунікаційних технологій;
створене бібліотечне інтегроване інформаційне середовище на основі програмного забезпечення з підтримкою міжнародних та національних стандартів;
залучено додаткові ресурси на модернізацію матеріально-технічної бази та інформаційно-технологічної інфраструктури бібліотек.
Інтенсивний розвиток та актуалізація документно-інформаційних ресурсів бібліотек на традиційних та електронних носіях і забезпечення доступу до них
Реалізація напряму передбачає актуалізацію та забезпечення сталого розвитку бібліотечних ресурсів та створення системи універсального доступу до них.
Для досягнення зазначеної мети необхідно вжити таких заходів:
розробити та впровадити дієвий механізм систематичного (регулярного) поповнення та оновлення бібліотечних фондів з урахуванням потреб користувачів;
забезпечити безперешкодний доступ до документно-інформаційних ресурсів бібліотек для осіб з особливими потребами;
створити систему корпоративної каталогізації та зведений електронний каталог бібліотек України;
створити корпоративну базу даних авторитетних національних файлів на осіб, організації, предметних/галузевих;
розробити та впровадити механізм надання бібліотеками доступу до електронних видань;
створити єдиний універсальний портал як точку доступу до національних, освітніх, наукових, пізнавальних, галузевих бібліотечно-інформаційних проектів та інформаційних ресурсів бібліотек;
сприяти створенню відкритого доступу до наукової інформації через розвиток відкритих електронних архівів (університетських інституційних депозитаріїв).
Очікувані результати:
наявні актуальні бібліотечні фонди на різних носіях (традиційних та електронних);
забезпечене розкриття інформаційних ресурсів бібліотек;
відсутнє дублювання та зекономлені трудові ресурси бібліотек у створенні бібліографічних записів та авторитетних файлів;
розширені пошукові можливості у каталогах для користувачів бібліотек;
бібліотеки надають користувачам доступ до електронних вітчизняних і зарубіжних видань;
забезпечений універсальний швидкий, простий та зручний доступ до усіх типів інформаційних ресурсів бібліотек через єдиний пошуковий інтерфейс;
зростає роль бібліотек вищих навчальних закладів у поширенні наукової інформації у світовому науково-освітньому просторі, підвищенні рейтингу українських університетів;
запроваджені сучасні сервіси доставки документів.
Розвиток читання через систему соціального партнерства
Реалізація напряму передбачає підвищення соціальної ролі читання як процесу культурного, професійного та інтелектуального збагачення людини, формування інформаційної і технологічної грамотності, що сприятиме підвищенню якості життя окремої особи і громади, а також сталому розвитку суспільства.
Для досягнення зазначеної мети необхідно вжити таких заходів:
розробити та впровадити інноваційні форми підтримки читання, розвитку інформаційної і технологічної грамотності, організувати національні і локальні кампанії із залученням усіх верств населення;
створити ефективну систему інформування про вітчизняну видавничу продукцію з метою оптимізації поповнення бібліотечних фондів, інформування читачів про літературу та популяризації читання;
створити /долучитися/ ініціювати динамічні, інноваційні та ефективні партнерства на місцевому та національному рівні для популяризації читання, підвищення інформаційної і технологічної грамотності.
Очікувані результати:
залучені до читання усі верстви українського суспільства;
підвищений рівень інформаційної і технологічної грамотності населення;
застосовується дієва система засобів для поширення інформації про вітчизняну і зарубіжну видавничу продукцію, в тому числі сучасні інформаційні технології;
створена мережа заінтересованих інституцій для підтримки та розвитку читання.
Збереження українського культурного надбання в частині документних ресурсів
Реалізація напряму передбачає забезпечення збереження пам’яток національного та світового значення у бібліотечних фондах як складової світової культурної спадщини.
Для досягнення зазначеної мети необхідно вжити таких заходів:
забезпечити створення на загальнодержавному рівні умов для фізичного збереження цінних та рідкісних фондів у бібліотеках;
створити Державний реєстр національного культурного надбання у частині “Книжкові пам’ятки України”;
розробити, прийняти і виконати Державну цільову програму створення Національної електронної бібліотеки.
Очікувані результати:
розроблена та виконана Загальнодержавна програма збереження пам’яток національного та світового значення у бібліотечних фондах;
забезпечено створення умов для збереження пам’яток національного та світового значення у бібліотечних фондах відповідно до міжнародних стандартів;
створена база даних Державного реєстру національного культурного надбання у частині “Книжкові пам’ятки України”;
створена Національна електронна бібліотека.
Науковий супровід розвитку бібліотек в умовах якісних змін
Реалізація напряму передбачає забезпечення наукового супроводу бібліотечно-інформаційної діяльності для якісних трансформацій і сталого розвитку галузі.
Для досягнення зазначеної мети необхідно вжити таких заходів:
спрямовувати фундаментальні та прикладні наукові дослідження на розв’язання нагальних проблем розвитку бібліотечно-інформаційної сфери відповідно до світових тенденцій та надавати їм підтримку в рамках державно-приватного партнерства;
стимулювати проведення комплексних наукових досліджень, залучаючи талановиту молодь та науковців суміжних галузей;
розвивати міжнародне співробітництво у сфері наукової і науково-технічної діяльності;
розвинути систему підготовки наукових кадрів на основі координації та взаємодії установ, що є базами підготовки та підвищення кваліфікації науковців (аспірантура, докторантура), із залученням професійних бібліотечних асоціацій.
Очікувані результати:
актуалізована проблематика бібліотекознавчих досліджень, яка стимулює інноваційний розвиток галузі;
соціально та економічно ефективні результати досліджень впроваджені у практику діяльності бібліотек;
консолідований творчий потенціал наукових інституцій та вчених різних галузей;
впроваджені нові методики наукової і науково-технічної діяльності;
забезпечено наступність та високу якість наукових досліджень;
бібліотекознавці України залучені до міжнародних наукових проектів, визначають світові тенденції розвитку галузі;
створено систему безперервної освіти та підвищення кваліфікації науковців та фахівців у галузі бібліотечної справи.
Розвиток ефективних комунікацій
Реалізація напряму передбачає створення системи ефективної внутрішньої та зовнішньої комунікації для розвитку партнерства, просування спільних цінностей та досягнення стратегічних результатів.
Для досягнення зазначеної мети необхідно вжити таких заходів:
налагодити ефективну комунікацію між бібліотечною спільнотою і органами державної влади та органами місцевого самоврядування;
налагодити ефективну міжвідомчу комунікацію між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, які мають у своєму підпорядкуванні бібліотеки, які суттєво впливають на бібліотечно-інформаційну галузь;
удосконалити внутрішню професійну комунікацію;
налагодити ефективну міжсекторальну комунікацію;
удосконалити зовнішню комунікацію з територіальними громадами та суспільством в цілому;
розвивати міжнародні професійні зв’язки.
Очікувані результати:
збалансована державна політика щодо розвитку бібліотечно-інформаційної галузі, місця, ролі та значущості бібліотек у сталому розвитку суспільства;
оперативне реагування органами державної влади та органами місцевого самоврядування щодо прийняття відповідних рішень з урахуванням інтересів і потреб бібліотек та їх користувачів;
бібліотека функціонує як комунікаційний майданчик суспільства;
просування спільних цінностей та створення нових партнерств;
створення і реалізація ефективних корпоративних бібліотечних та міжгалузевих проектів;
інтенсивне залучення фахівців бібліотечно-інформаційної галузі до системи професійної бібліотечної комунікації;
активне включення суб’єктів бібліотечної галузі України у міжнародне професійне середовище;
створення позитивного іміджу бібліотеки, бібліотекаря та бібліотечної професії;
бібліотека сприймається суспільством як важливий чинник сталого розвитку.
Короткостроковий план дій на 2016-2017 роки:
утворити при Мінкультури робочі групи за кожним із стратегічних напрямів із залученням фахівців, рекомендованих Мінкультури, Мінекономрозвитку, МОН, Мінсоцполітики, Мінфіном, Мін’юстом, громадськими об’єднаннями, провідними бібліотеками, для розроблення плану заходів, необхідних для досягнення очікуваних результатів;
внести зміни до Законів України “Про бібліотеки і бібліотечну справу”, “Про авторське право і суміжні права”, “Про обов’язковий примірник документів”, “Про здійснення державних закупівель”;
прийняти необхідні документи для приєднання України до міжнародних угод, пов’язаних з бібліотечно-інформаційною діяльністю (Флорентійська угода (1950), Марракеський договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності (2013) тощо);
внести зміни до мінімальних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. № 510 (Офіційний вісник України, 1997 р., число 22, с. 67);
розробити нормативно-правові акти з питань інтегрованої бібліотечної системи, краєзнавчої діяльності бібліотек, національної бібліографії;
розширити номенклатуру посад бібліотечних установ відповідно до сучасних потреб галузі на основі єдиного Класифікатора посад, переглянувши Довідник кваліфікаційних характеристик працівників бібліотек;
утворити у складі Технічного комітету стандартизації ТК 144 “Інформація і документація” підкомітет “Бібліотечна діяльність”;
розробити на основі міжнародних і впровадити національні стандарти з бібліотечної статистики, каталогізації, бібліотечного обслуговування, бібліотечних приміщень тощо;
розробити організаційно-методологічні та техніко-технологічні умови для створення Державного реєстру національного культурного надбання у частині “Книжкові пам’ятки України”;
розробити програми:
- створення Національної електронної бібліотеки;
- модернізації матеріально-технічної бази бібліотек;
- інформатизації бібліотек;
- збереження бібліотечних фондів;
розробити та запровадити систему розподіленого комплектування серед бібліотек державного значення;
внести зміни у додаток до Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 2005 р. № 84 (Офіційний вісник України, 2005 р., № 4, ст. 217);
впровадити автоматизовану систему збору статистичних показників діяльності бібліотек усіх форм власності та підпорядкування;
створити координаційний центр системи корпоративної каталогізації бібліотек на базі Державної наукової установи “Книжкова палата України імені Івана Федорова”;
утворити міжвідомчу координаційну раду з науково-дослідних робіт в бібліотечно-інформаційній галузі при Національній бібліотеці імені В.І. Вернадського;
провести наукове дослідження щодо визначення потреби у кадровому забезпеченні бібліотечно-інформаційної галузі до 2025 року з урахуванням нової архітектури бібліотечної мережі, нових стандартів бібліотечної діяльності, інтересів територіальних громад і працедавців та керуватися результатами дослідження під час формування державного замовлення на підготовку фахівців відповідного ступеня вищої освіти;
розробити типовий проект навчального плану ступеневої освіти спеціалістів для бібліотечно-інформаційної галузі, орієнтований на впровадження якісних змін у бібліотеках, та рекомендувати його до використання у вищих навчальних закладах, що здійснюють підготовку фахівців бібліотечної сфери;
забезпечити залучення громадських об’єднань та працедавців до акредитації освітніх програм вищих навчальних закладів;
розробити загальнодержавну адвокаційну кампанію з популяризації читання та бібліотек.
Середньостроковий план дій на 2018-2020 роки:
організувати діяльність інтегрованої бібліотечної системи відповідно до оновленої архітектури бібліотечних мереж;
прийняти і розпочати виконання програм:
- модернізації матеріально-технічної бази бібліотек;
- інформатизації бібліотек;
- створення Національної електронної бібліотеки;
- збереження бібліотечних фондів;
розробити, прийняти і розпочати виконання програми “Мобільні бібліотеки”;
створити Державний реєстр національного культурного надбання у частині “Книжкові пам’ятки України”;
створити зведений електронний каталог бібліотек та базу даних авторитетних національних файлів;
розробити проект єдиного універсального веб-порталу інформаційних ресурсів бібліотек;
створити інформаційно-пошукову систему видавничої продукції, що буде використовуватися для оптимізації поповнення бібліотечних фондів;
розробити і затвердити примірні штати та примірні структури бібліотек;
розробити і запровадити механізм державної грантової підтримки комплексних міжвідомчих наукових досліджень з актуальної проблематики розвитку бібліотечно-інформаційної галузі;
розробити освітні стандарти та освітньо-професійні програми для підготовки спеціалістів бібліотечно-інформаційної галузі відповідно до міжнародних, забезпечити проведення їх незалежної експертної оцінки та використання;
створити мережу закладів, що здійснюють підвищення кваліфікації працівників бібліотечної сфери різного відомчого підпорядкування, у тому числі на регіональному рівні. Розробити та оновлювати програми підвищення кваліфікації, забезпечити їх використання у системах формального і неформального підвищення кваліфікації;
виконати загальнодержавну адвокаційну кампанію з популяризації читання та бібліотек.
Довгостроковий план дій на 2021-2025 роки:
виконати програми:
- модернізації матеріально-технічної бази бібліотек;
- інформатизації бібліотек;
- збереження бібліотечних фондів;
- “Мобільні бібліотеки”;
створити Національну електронну бібліотеку;
реалізувати проект єдиного універсального веб-порталу інформаційних ресурсів бібліотек;
розробити і запровадити загальнодержавну систему електронної доставки документів;
приєднати зведений електронний каталог бібліотек України та електронні каталоги окремих бібліотек до світового зведеного каталогу бібліотечних ресурсів (WorldCat).
Заходи з моніторингу
Основними заходами з моніторингу є:
розроблення індикаторів моніторингу виконання завдань Стратегії;
проведення щорічного моніторингу стану виконання завдань Стратегії.
 |
Посібник «Абетка децентралізації» |
Реформування системи публічних бібліотек України в контексті децентралізації
Реформування бібліотечної системи держави є стратегічно важливим напрямком державної регіональної політики. Доведено, що вкладання коштів у розвиток бібліотечної мережі в перспективі приносить кількаразову віддачу, має безпосередній вплив на зростання валового регіонального продукту, створення нових робочих місць та зростання середньої заробітної плати.
Особливу роль публічні бібліотеки відіграють в умовах економічної, соціальної, політичної та психологічної кризи в суспільстві, адже залишаються доступним та безкоштовним джерелом отримання достовірної інформації, майданчиком, що об’єднує суспільство, виховує терпимість, місцем, де підприємці-початківці можуть отримати знання, необхідні для започаткування власної справи, де вимушені переселенці можуть отримати необхідну юридичну інформацію тощо.
Для аналізу у дослідженні були обрані публічні бібліотеки у сільській місцевості, адже саме цей тип бібліотек зазнає найбільш істотного впливу в результаті реформи адміністративно-територіального устрою та системи місцевого самоврядування.
Дослідженням встановлено, що у ключових суб’єктів реформування бібліотечної галузі відсутнє кінцеве бачення шляхів реформування бібліотечної системи України. Ця проблема викликана кількома причинами:
Невідповідність законодавства щодо публічних бібліотек вимогам децентралізації.
Декларативний характер стратегічних документів.
Низька спроможність державних і регіональних програм підтримки публічних бібліотек.
У досліджені сформульовані три можливі моделі реформування української бібліотечної системи у сільській місцевості в умовах реформи адміністративно-територіального устрою та системи місцевого самоврядування:
мережа публічних бібліотек в об’єднаних територіальних громадах функціонує у власному праві і не об’єднується з іншими інституціями громади (будинки культури, шкільні бібліотеки тощо). При цьому громади на свій розсуд оптимізують мережу бібліотек на своїй території, дотримуючись визначених стандартів, зокрема наявності у кожній громаді принаймні однієї публічної бібліотеки;
публічні бібліотеки об’єднуються із освітянськими (шкільними) бібліотеками;
публічні бібліотеки об’єднуються із народними домами в так звані «центри культури».
Більше про реформування української бібліотечної системи у аналітичній записці Миколи Крата та Олександра Софія: http://dialog.lviv.ua/wp-content/uploads/2016/10/Reformuvannya-sistemi-publichnih-bibliotek-Ukrayini-v-konteksti-detsentralizatsiyi.pdf
