за 2014 рік

Яскрава зустріч з Новорічними святами

Подаруй іграшку дітям Донбасу. Саме під такою назвою за ініціативи сільської бібліотеки у Велетенському пройшла благодійна акція. Добре розуміючи ситуацію на сході держави, напередодні улюбленого свята дітвори - Дня Святого Миколая - було вирішено зібрати іграшки та дитячі ігри і передати їх дітворі Донбасу. Впродовж десяти днів велетенці активно брали участь в акції. До сільської бібліотеки доставили майже 50 іграшок, 15 комплектів різноманітних дитячих ігор, дві родини принесли пакунки солодощів. Підсумки благодійної акції підбили в день Святого Миколая. На захід велетенці запросили добре відомого білозерчанам волонтера Володимира Миколайовича Веденка та дружину воїна, який зараз знаходиться в зоні АТО, Світлану Сергіївну Кошолап. Розчулені небайдужістю велетенців, вони від усього серця дякували місцевим жителям. Дітвора підготувала для учасників акції незвичайний креативний торт, у шматочках якого сховалися поздоровлення. Це вірші та пісні у виконанні малечі.
Зібрані на акції іграшки, ігри та солодощі Володимир Миколайович пообіцяв доставити дітям із Дебальцевого.
Дякую усім небайдужим велетенцям за людяність і розуміння. Особливо колективу Велетенського дитсадка «Сонечко» (керівник Л.О.Сапожник), Велетенській амбулаторії (керівник В.П.Козак), родинам С.В.Миронової, С.О.Сидорової, В.Б.Синчук, О.В.Крисько.
Кожна дитина, яка долучилася до цієї мирної та благородної справи, отримала від Святого Миколая невеличкі подарунки - розфарбовки, а від мене особисто - великий святковий пиріг та запашний трав'яний чай.

Світлана Мішина, завідуюча Велетенською бібліотекою // Придніпровська зірка.  – 2014.  – №52 (26 груд.).  – С.3.

Вчинок та його відлуння

Протягом Всеукраїнського тижня права у районній бібліотеці відбувся ряд заходів. Один з них - бесіда-застереження «Вчинок та його відлуння» зі старшокласниками Білозерської гімназії. Старший оперупрвноважений кримінальної міліції у справах дітей РВ УМВС Ольга Черкащина нагадала учням, що адміністративна відповідальність для дітей настає з 16 років, кримінальна - теж із 16, за скоєння особливо тяжких злочинів - з 14 років. З початку року у районі 16 підлітків здійснили правопорушення, їх вина доведена, міра покарання визначена. Розповідь про конкретні життєві ситуації, показ відеофільму на основі реальних фактів змусили підлітків замислитися над необхідністю знати і поважати закони, дотримуватися їх.
Юрист центру правової інформації і консультацій «Молодіжного центру регіонального розвитку» Людмила Загоровська (на знімку) пояснила основні положення Конвенції ООН про права дитини -міжнародного правозахисного документу, що охоплює весь комплекс правових стандартів захисту і забезпечення благополуччя дітей. Конвенція ООН про права дитини - це комплексна угода, яка зобов'язує держави, котрі її ратифікували, вжити заходів щодо забезпечення і захисту прав дітей.
Наостанок діти переглянули мультфільм «Світ без насильства» і отримали пам'ятки «Великі права маленької дитини».

Наталія Дяченко // Придніпровська зірка. – 2014. – №50 (12 груд.). – С.6.

Тиждень права

На виконання розпорядження голови обласної державної адміністрації від 29 вересня 2014 року №681 «Про затвердження плану заходів з проведення в області у 2014 році Всеукраїнського тижня права», виданого відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року №815-р, у районі планується проведення ряду заходів правоосвітнього та правовиховного характеру, зокрема: книжкові виставки видань про права людини у бібліотеках району, зустрічі за «круглим столом», дискусії, присвячені проблематиці прав людини, правові навчання з населенням, у навчальних закладах відбудутья Всеукраїнський урок на тему «Права людини», години спілкування, лекційні заняття, тренінги, бесіди тощо.
Щорічне проведення заходів Всеукраїнського тижня права затверджено Указом Президента України „Про Всеукраїнський тиждень права" від 8 грудня 2008 року. Відповідно до зазначеного указу Всеукраїнський тиждень права проводиться щороку в тиждень, що включає 10 грудня - День прав людини, який відзначається в пам'ять проголошення Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році Загальної декларації прав людини.
Всеукраїнський тиждень права має сприяти підвищенню рівня правової культури населення, а також інформованості про конституційні права та обов'язки, можливості їх реалізації і захисту.

Андрій Незбай // Придніпровська зірка. – 2014. – №49 (05 груд.). – С.6.

Моделюємо успіх

11 листопада у районній бібліотеці студенти та викладачі Херсонського кооперативного економіко-правового коледжу на заході «Професія: моделюємо успіх» презентували свій навчальний заклад. Такі зустрічі стали тут вже традиційними, бібліотека проводить їх щороку для того, аби дати можливість школярам від мрій перейти до більш конкретних дій: остаточно вирішити питання «ким бути?», визначитися з місцем навчання. Студенти коледжу Яна Сафіуліна та Владислав Фурсенко захоплено розповіли учням 9-х класів Білозерської багатопрофільної гімназії про свій «храм науки» сучасного рівня, який впевнено дивиться в майбутнє.
Представники освітнього закладу не лише ознайомили з професіями, які можна здобути у них, з умовами вступу, напрямками підготовки, формами та перевагами навчання в коледжі, можливістю майбутнього працевлаштування за обраною спеціальністю, а й представили цікаву відеопрезентацію.
У школярів від всього почутого та побаченого залишилось гарне враження.

Лариса Піскун, бібліотекар районної бібліотеки // Придніпровська зірка.  – 2014.  – №46 (14 листоп.).  – С.3.

Край славиться людиною

Незвичайне явище - сімейні династії. Можливо, династія - це певною мірою гени, але ще й скарбниця цінних родинних традицій, вміння і бажання їх берегти й передати наступному поколінню. Головною гордістю села Новотягинка є династія Голобородьків.
Започаткував її сільський вчитель Костянтин Йосипович Голобородько. Народився він 23 листопада 1899 року в селі Новотягинка Херсонської губернії у сім'ї хліборобів. Змалку виявив інтерес до знань. Від перших свідомих років до останніх, вже будучи відомою у Таврійському краї людиною, він цілеспрямовано працював над собою. Жити для нього означало знати. Спочатку навчається у Новотягинській церковно-приходськіи школі. За добрі знання й здібності на кошти земства був відряджений до Станіслава, де у 1914 році закінчив двокласне училище. Тоді Кость Йосипович ще не міг знати, що Станіслав стане дуже важливим у його житті, що з ним будуть пов'язані найбільші досягнення в його педагогічній та літературній творчості. На педагогічний шлях К.Й. Голобородько ступив у 1921 році після завершення учительської семінарії. Десять років вчителював у Новотягинці, навчаючи дітей своїх односельців. Черговий етап у його педагогічному житті розпочався з 1930 року, коли Кость Йосипович назавжди переїжджає до Станіслава. Там у довоєнний час спочатку працює вчителем, а потім завучем (як тоді говорили, завідувачем навчальної частини) Станіславської середньої школи. Там у 30-ті роки він почав систематично писати, опановуючи журналістські форми, й регулярно виступаючи на сторінках обласної газети "Наддніпрянська правда". Кожне нове покоління в своєму духовному розвитку піднімалося на щабель вище: його сини Юрій, Владислав та Олександр, невістка Євдокія, онуки Ярослав та Костянтин - яскраві представники науково-інтелектуальної еліти Херсонщини з родини Голобородьків, яку представляють доктор педагогічних наук, професор, академік Голобородько Євдокія Петрівна; доктор філологічних наук, професор, академік, член Асоціації українських письменників Голобородько Ярослав Юрійович; головний редактор всеукраїнського науково-методичного журналу "Вивчаємо українську мову та літературу" Голобородько Костянтин Юрійович.
Але хотілося б зупинитися на старшому синові Костя Йосиповича - Юрії (на знімку), який народився 9 січня 1927 року в селі Новотягинка колишнього Херсонського району Миколаївської області. Матір'ю майбутнього письменника теж була вчителька - Марія Максимівна. Одразу після народження сина вона померла, тож вихованням Юрія займалися батько і бабуся Агафія Федорівна. Перші роки життя Ю.Голобородька пройшли в Новотягинці, де вчителював його батько. Коли Юрію минуло чотирнадцять, розпочалася війна, а з нею незабаром і німецька окупація. У цей період свого життя Ю.Голобородько зазнав поневірянь, перебуваючи в німецьких таборах і працюючи на важких роботах. Визволений з неволі, добровільно вступив до лав Радянської Армії і брав участь у боях на чехословацькій землі. Писати Юрій Костянтинович почав під час військової служби, спочатку це були кореспонденції для армійської газети. Цілком закономірно, що після демобілізації він вирішив здобути гуманітарну освіту. Навчання в університеті стало важливим етапом у його літературному зростанні.
Неабиякого значення надає журналістиці, пише багато газетних матеріалів, активно друкується в дніпропетровських виданнях. Закінчивши у 1956 році Дніпропетровський університет, Юрій Голобородько певний час працює вчителем, а потім завучем сільських шкіл Дніпропетровщини та Херсонщини. Зокрема, наприкінці 50-х років був завучем Широкобалківської школи. Поряд, у Станіславі, директором школи працював його батько Кость Йосипович Голобородько, на той час вже знаний педагог, заслужений вчитель України. Ю. Голобородько надзвичайно активно писав, переважно журналістські матеріали та коротку прозу - етюди, оповідання, новели. Він усе гостріше відчуває спрямованість свого фаху: журналістика й письменництво. У березні 1960 року в житті Ю. Голобородька відбулася знаменна подія - він переходить на журналістську роботу. Через три роки, у 1963-му, Юрій Костянтинович очолює свій перший журналістський колектив і стає редактором районної газети "Маяк" у Бериславі, а ще через три роки, у 1966-му, отримує пропозицію очолити херсонську обласну молодіжну газету "Ленінський прапор", редактором якої був майже десять років - до 1974 року. Після цього в редакторській діяльності Ю. Голобородька наступила перерва і він активно працював з прозою. Проте з 1992 року письменник знову повертається до редакторського амплуа, редагує херсонську обласну газету "Ветеран". З-під пера Юрія Голобородька вийшло чимало повістей, оповідань, новел, етюдів, які в різний час виходили друком як окремими виданнями, так і в часописах області і України. Серед них - роман "Великий дзвін" ("Радянський письменник", 1987), "І зостанеться в серці назавжди" (збірник "Не забудьте пом'янути" -. Херсон, 1995), "Дороги в грозах" (Київ, "Молодь", 1976), "Таврійські пастелі" (Сімферополь, "Таврія", 1977) та інші твори.
Життєвий і творчий шлях письменника тісно пов'язаний з провідними газетами Херсонщини. Його твори часто друкувались в "Наддніпрянській правді", "Придніпровській зірці", "Голопристанському віснику", "Херсонському віснику", "Новому дні". Багато творів побачили світ у літературно-мистецькому альманасі "Степ". Це історичні нариси "Олешківська Січ", "Кам'янська Січ", документальні оповідання "Тривожні дні", історична повість "Теплий вітер осені". Річ у тім, що художня проза Юрія Голобородька тісно переплітається з публіцистикою. Можливо, якраз це і сприяло появі документальних творів, таких як "Давній знайомий" (збірник "Забуттю не підлягає"), а також ряду нарисів про знаних людей степового краю. Цікава деталь: Юрій Голобородько розпочав власний шлях у велику літературу разом зі своїм батьком Костем Голобородьком. У парі з ним письменник видав дві збірки оповідань "Обрії пахнуть вітрами" та "Вчителю мій дорогий". Ми ще не звикли говорити про Ю.Голобородька у минулому часі, бо помер він зовсім недавно - 3 травня 2009 року. Вічна йому пам'ять.
Всього три роки він ріс на своїй маленькій батьківщині, але ми, новотягинці, пишаємося тим, що маємо таких видатних земляків. Завжди пам'ятатимемо про них.

Леся Вовк, завідуюча КЗ «Новотягинська сільська бібліотека» // Придніпровська зірка.  – 2014.  – №45 (07 листоп.).  – С.7.

Ім'я,  увіковічнене вчинками

У кожної вулиці нашого селища своя історія. Одна з найстаріших і найдовших вулиць Білозерки - П.К.Мижайлевського, нашого односельця - Героя Соціалістичної праці, нагородженого двома орденами Леніна, двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни І ступеня та багатьма медалями. Ця надзвичайна людина стала частиною історії рідного краю.
38 років його немає серед живих. Старше покоління добре пам'ятає Павла Кириловича, у молоді ж його ім'я асоціюється лише з назвою вулиці. Коли ми звернулися до його доньки Н.П.Степаненко з проханням розповісти про свого батька, були вражені скромністю цієї родини. Не зважаючи на татові високі державні відзнаки, Наталія Павлівна якось ніяково, неначе соромлячись, сказала, що він «був нагороджений» орденами та медалями. А їх аж 10! І в цих нагородах відзначилися трудовий внесок Павла Кириловича у розвиток сільськогосподарського виробництва, самовіддана і плідна праця в роки Великої Вітчизняної війни, видатні успіхи у сільському господарстві.
Народився Павло Кирилович Михайлевський 29 лютого 1912 року в селі Григорівці Чаплинського району у сім'ї селянина. Мав ще двох братів. 3 13 років пішов працювати до кам'яного кар'єру. Потім служив в армії на Далекому Сході. Звідти знову повернувся додому. З 1933 року працював заступником голови колгоспу ім. Калініна Чаплинського району, який згодом очолив. Дев'ять років (з 1953 до 1962 рр.) віддав Великій Лепетисі, для якої зробив багато корисних справ. Саме тут відзначили його сторіччя, на яке запрошували Наталію Павлівну. Учасники святкового заходу згадували Павла Кириловича дуже теплими словами, висловлювали глибоку вдячність і шану.
Вік живи, вік учися. Саме цього принципу завжди дотримувався Павло Кирилович. Спочатку він закінчив технікум по захисту рослин, потім здобув вищу освіту. Як пишуть у своїй книзі "Степу легенда" І.Бестюк та Д.Папуша, «Робота була для нього абсолют. ... Робота - підмет, все інше - присудок». Але працювати на благо країни завадила війна. Павло Кирилович захищав Батьківщину в партизанському загоні «Бойовий», який діяв на Слов'янському кущі Кубанської землі. Автоматник Павло Михайлевський взяв участь у жорстокому бою біля хутора Красний Табак. Він і його товариші натрапили на міни... Наслідок - контузія, тимчасова втрата слуху і мови. Після одужання Павло Кирилович став головою колгоспу «14 років Жовтня» в станиці, де був райцентр. Тут він вперше познайомився з рисосіянням.
Білозерським районом П.К.Михайлевський керував з 1965 по 1973 рр. То був час сплеску сільськогосподарського виробництва та будівництва. Урожайність на кожному гектарі збільшувалась на 5,2 центнера зернових культур, достроково виконувались п'ятирічні плани здачі тваринницької продукції. За ініціативи Павла Кириловича у нашому селищі розчистили пляж (хотілося б таке побачити знову). Керівник мріяв про газифікацію Білозерки.
Михайлевський був дуже здібним організатором та оратором, вмів згуртовувати людей. У своїх виступах ніколи не заглядав у книжки та записники. А в житті напрочуд скромний, уникав галасливих та веселих компаній.
Його робочий день розпочинався о четвертій годині ранку і закінчувався далеко за північ. Зі сходом сонця на нього вже чекали колгоспні і радгоспні поля та ферми. Важко уявити, скільки за добу відпочивала ця людина? Він про це вже не скаже, але пам'ятає донька Наталя: «Коли я народилася, батько з Києва прислав мамі апельсини, на які скинулися всі хлопці, щоб порадувати дружину". Не зважаючи на постійну зайнятість, Павло Кирилович був чудовим татом. Наталія Павлівна добре пам'ятає, як він садив її у «бобика» і їхав на нараду, а вона довго-довго чекала його у машині. Дорога для маленької дівчинки, якою б довгою вона не була (адже район великий), закінчувалась дуже швидко, тому що батько постійно розмовляв з донечкою. Розповідав казки, вірші та про кожне дерево, яке зустрічалося на їхньому шляху.
Він давав доньці повну свободу. В їхній сім'ї не було диктату. За браком часу Павло Кирилович не ходив на батьківські збори ні в школі, ні в інституті, їх відвідувала мама Ганна Андріївна.
Дружина завжди була поряд з чоловіком, ділила з ним всі радощі та негаразди. А їх було чимало... Після роботи П.К.Михайлевський знімав   напругу   домашніми   справами: замітав у дворі листя, копав  та садив город, спілкувався з   онуком... Павло Кирилович мав дуже високі преференції, але нічого від них не брав.
15 березня 1976 року несподівано впала з неба «зірка-Людина», «зірка-Батько», «зірка-Дідусь». "Моє життя після смерті батька розділилося на «до» і «після», - ділиться Наталія Павлівна.
Павло Кирилович Михайлевський залишив по собі добрий слід у своїх дітях та онуках, у пам'яті своїх земляків з Чаплинського та Великолепетиського районів, односельців, з якими працював, друзів і просто знайомих.

Ольга Дудченко, заввідділом районної бібліотеки // Придніпровська зірка.  – 2014.  – №45 (07 листоп.).  – С.7.

Зізнання в любові

Дружу з газетою районною, Такою вірною й невтомною, З її працівниками я спілкуюсь, На сторінках її я інколи друкуюсь
У моєму серці живе любов до України, рідного села, родини, професії. А ще я люблю свою вірну і нерозлучну подругу - районну газету «Придніпровська зірка». Як перша ластівка сповіщає нам про прихід весни, так щоп'ятниці бажаною та очікуваною пташкою залітає до моєї оселі улюблена подружка «Зірочка». Коли приїжджаю з роботи, в першу чергу йду до поштової скриньки за газетою. Від неї дізнаюся про події, які відбуваються в районі, знайомлюсь з людьми нашого краю, на її сторінках можу поділитися радістю та розповісти про своє горе.
Я працюю в бібліотеці, і тут моя вірна пташка підставляє своє крило, адже завдяки їй я розповідаю про свою роботу та переймаю досвід у колег. Дуже люблю сторінку для жінок «Світлиця», колись і сама стала її гостею. Завжди чекаю виходу літературно-мистецького вісника «Біле озеро», де знайомлюсь з віршами наших поетів. Завжди пропагую газету своїм читачам та раджу її передплатити. З районкою у мене дуже давній зв'язок, адже мій татусь, Остапенко Сергій Петрович, якого вже немає в живих, колись працював в редакції водієм.
Вітаю свою любу подружку та всіх її працівників з ювілеєм. Щиро зичу творчого натхнення, плідної праці на довгі роки, бажаю, щоб наша люба «Зірочка» світила ясно та довго.

Світлана Кошолап, завідуюча Розливнянською бібліотекою, жителька с. Надеждівка // Придніпровська зірка.  – 2014.  – №44 (31 жовт.).  – С.11.

Як і в багатьох селах району, 18 жовтня в Інгульці пройшов благодійний ярмарок на підтримку української армії.
Захід ініціювало жіноче об'єднання «Берегиня», яке працює при Інгулецькій сільській бібліотеці. Акцію підтримали всі бюджетні установи села, багато інгульчан та приватний підприємець П.Шайдибура. Працівники дитячого садка запропонували цікаві поробки та смачну випічку, колектив СБК пригощав присутніх гарячим чаєм, запашні булочки, пиріжки і тістечка надали школа та сільська бібліотека.
На площі перед СБК лунали українські патріотичні пісні, присутніх тепло зустрічали господині ярмарки - учасниці «Берегині» Галина Мовчан, Євдокія Яковець та Тетяна Оврамець, працював «вільний» мікрофон та панувала атмосфера єдності.
Зібрані на заході кошти - 2100 гривень - передали на придбання рацій для Херсонського територіального батальйону в Стрілковому.
Бажаємо всім українцям довгоочікуваного миру і спокою, а нашим захисникам - завжди відчувати підтримку співвітчизників і швидше повертатися з перемогою до рідних домівок.

Працівники сільської бібліотеки // Придніпровська зірка.  – 2014.  – №43 (24 жовт.).  – С.11.

"Допоможи собі сам"

У сучасному світі психологічна допомога користується величезним попитом. Кожен із нас потребує простого спілкування, задоволення від якого позначається на психологічному комфорті та успішності в будь-якій сфері діяльності. Можливість поговорити про наболіле, коли гебе готові вислухати, зрозуміти, допомогти, приносить щиру радість і почуття співпричетності до життєвих негараздів.
До районної бібліотеки звернулися Тамара Всеволодівна Печорська, вчитель біології та хімії, і Валентина Олександрівна Киян, медпрацівник, з пропозицією відкрити клуб «Допоможи собі сам». Ця потрібна і корисна
ідея дозволить об'єднати однодумців зі спільними інтересами, котрі можуть допомогти один одному у будь-яку хвилину. Іноді вирішити свої проблеми самотужки дуже складно, тому у непростий період життя для відновлення душевної рівноваги краще звернутися за професійною допомогою до психолога, лікаря чи іншого спеціаліста.
Вчора у районній бібліотеці відбулося урочисте відкриття клубу. Наступне засідання заплановане у читальній залі книгозбірні 8 жовтня об 11.00. Запрошуємо всіх, хто бажає стати членами клубу!

Відділ обслуговування районної бібліотеки // Придніпровська зірка.  – 2014.  – №40 (03 жовт.).  – С.6. 

Територія єдності

Бібліотека - це особливий дивосвіт, де дітлахи знайдуть відповіді на будь-які питання. Ми завжди раді нашим читачам - і молодшого, і старшого віку. Особливо приємно, коли до нас приходять родиною.
Одна з активних читацьких сімей - мама Світлана Ноївна, донька Аліна та син Дмитро Жосани з Білозерки, До речі, 4-класниця Аліна та 7-класник Дмитро -волонтери районної дитячої бібліотеки, які допомагають у проведенні цікавих і пізнавальних заходів для молодших читачів. А ще Аліна активна учасниця гуртка «Умілі ручки», який працює при молодшому відділі РДБ. Разом з іншими учасниками творчого об'єднання дівчинка створює чудові поробки з паперу та пластиліну і прикрашає ними книжкові виставки у бібліотеці. Частенько до РДБ приїздить і родина Токмань з Кізомису. Мама з дітками залюбки проводить тут своє дозвілля. Навідується до нашої бібліотеки і родина Махиня з Херсону. Не менш активними серед білозерських родин, які постійно відвідують дитячу бібліотеку, є Аня Шаповаленко з бабусею, Настя Козленко з молодшим братиком, Володя Шмирко із сестричкою Софійкою, брати Андрієвські - Іван та Микола, брати Твердовські - Ярослав і його старший брат, які вже перечитали усі видання про Гаррі Поттера, Шестакова І.Ю. з сином Владиславом та донькою Лєрою, Сілкін Данііл з мамою, Жукова О.В. з донькою Анастасією та синами, Довженко Г.В. з онукою Олександрою. Цей список можна продовжувати і продовжувати, адже для багатьох сімей, як у Білозерці, так і в районі, бібліотека стала улюбленим місцем, де завжди цікаво і весело, де можна знайти інформацію на будь-яку тему.
Тож ми допомагаємо читачам, а вони в усьому підтримують нас, долучаючись до різноманітних бібліотечних заходів: обласних і районних конкурсів, акцій, проектів тощо. Завдяки підтримці родин і шкіл наші читачі - учні Білозерської ЗОШ №3 та Білозерської багатопрофільної гімназії ім. О.Я. Печерського - стали активними учасниками обласного інноваційного проекту з профорієнтації учнівської молоді «ПрофіСтарт: юні обирають майбутнє». Участь у такому проекті - це яскравий приклад взаємодопомоги та співпраці «дитина-родина-бібліотека-школа-вибір професії». Два роки проекту (8 та 9 клас) вже позаду, та залишився останній (10 клас) -третій. У проекті брали участь Артем Ербес, Дмитро Бєлов, Аліна Шпак, Євген Косенко, Артем Смірнов, Анжеліка Демура, Олена і Юлія Шевченко, Олена Павлик, Борис Лесик. Можливо, хтось із них визначиться з вибором професії після 11 класу, а хтось вже пішов навчатись до професійного коледжу.
Тож ми завжди раді будь-якій допомозі та підтримці наших читачів. Адже розумні і допитливі дітки, які обожнюють читати - це найкращий подарунок для бібліотеки.

Світлана Колесник, заступник директора по роботі з дітьми районної бібліотеки // Придніпровська зірка.  – 2014.  – №39 (26 верес.).  – С.6.

Вереснева зустріч напередодні свята

«Бібліотека - центр громади», «Бібліотека і влада», «Громадські обговорення», «Бібліотека - інформаційний центр»... Ось неповний перелік словосполучень, найбільш уживаних на заході, який пройшов на базі бібліотек Миколаївщини. Бібліотекарі вашого району мали змогу відвідати три книгозбірні Централізованої бібліотечної системи Жовтневого району Миколаївської області. Приводом для поїздки делегації у складі 18 фахівців до сусідньої області став другий етап творчої лабораторії «Обмін досвідом - важливий аспект розвитку та вдосконалення роботи бібліотек». Передував цьому перший етап, який пройшов у червні на Білозерщині.
Програма семінарського заняття, яке охопило Лучівську, Шевченківську та Полігонівську бібліотеки, була дуже насиченою. З виступу директора Комунальної установи «Централізована бібліотечна система» Остафійчук Тетяни Григорівни наші бібліотекарі дізналися багато цікавого про роботу модельних бібліотек, які, крім основної функції, мають свій напрямок роботи і акцентують на ньому більше уваги. Таких бібліотек у системі 25 з 29 існуючих. Напрямки роботи - найрізноманітніші. Це і виховна робота з дітьми, і правове та соціально-побутове інформування, і відродження та збереження народної культури та краєзнавство та інше. Бібліотеки, які відвідали наші працівники, є центрами «Підтримки незахищених верств населення» та «Популяризації творчості читачів».
Візит до бібліотек Миколаївщини ще раз продемонстрував користь від співпраці та обміну досвідом. Ми завдячуємо начальнику відділу культури райдержадміністрації С.М.Шевченко та директорові районної бібліотеки Л.Л.Шишкіній за організацію корисного та цікавого навчання, районній профспілці працівників культури (голова В.А.Ландар) - за матеріальну допомогу, Кізомиському, Станіславському, Олександрівському, Томинобалківському, Надеждівському, Правдинському, Киселівському, Чорнобаївському сільським і селищному головам - за розуміння та підтримку своїх бібліотекарів. Ми дуже сподіваємось, що враження від візиту нададуть натхнення працівникам бібліотечної галузі. Адже недаремно зустріч бібліотекарів двох областей відбулася напередодні Всеукраїнського дня бібліотек. Тож побажаємо їм оптимізму, гарного настрою, успіхів у роботі, плідної співпраці, миру і благополуччя.

Світлана Кудіна, завідуюча методичним відділом районної бібліотеки // Придніпровська зірка.  – 2014.  – №39 (26 верес.).  – С.6.

Яскраве завершення літа

Завершилося гомінке літо. У кожного з нас воно асоціюватиметься з певними подіями, зустрічами, розвагами. Маленьким мешканцям Черешеньок обов'язково запам'ятається ця пора. Особливо свято іменинників літа, яке відбулося 29 серпня у місцевому клубі. Захід розпочався театралізованим дійством. Ролі казкових героїв виконали Віка Кондренко, Анюта Зубко, Наташа Левченко, Наташа Синяк, Лариса Кириценко. Діти брали участь у різких конкурсах, пізнавальному квесті та отримали солодкі подарунки від селищної ради.
Дякуємо за чудове свято учасникам художньої самодіяльності, селищному голові Олександру Царюченку та батькам.

Ганна Лобода, завідуюча Черешенським сільським клубом, Світлана Кошолап, завідуюча Розливнянською сільською бібліотекою // Придніпровська зірка.  – 2014.  – №36 (05 верес.).  – С.6.

Хата, сповнена талантом

Потопає в зелені і квітах звичайна олександрівська сільська хата. Та проживає в ній незвичайна людина. Про таких в народі кажуть: «Майстер - золоті руки». Це - Василь Антонович СОКОЛОВ. Надзвичайно талановита людина, народний умілець, майстер різьби по дереву.
Народився   Василь  Антонович 14 липня 1929 року в селі Трипілля Артемівського району Донецької області в багатодітній родині. Шестеро дітей було у батька Антона Семеновича та матері  Параски Кирилівни. Батько працював столяром на вагоноремонтному заводі. В 1941 році пішов на фронт і не повернувся. Пропав безвісти. Так склалося життя, що дітей  виховували дідусь з бабусею. Було і холодно, і голодно, і страшно. В 1943 році не стало дідуся. У цей час Василь Антонович потрапляє на фронт. Чотирнадцятилітнім підлітком стає сином полку. Працювали дорослі, працював і він, тому що це потрібно було для перемоги. Чим міг, допомагав солдатам. Влітку його основною роботою було косити сіно 19 коровам, які були в підсобному господарстві полку. Пройшов шлях від Хмельницького до Дрездена. В 1945 році повернувся додому. Важке дитинство рано зробило його дорослим. Умів і будувати, і столярувати, і пораду слушну дати. З 1950 по 1952 рік - служба в армії. Після служби куди тільки доля його не закидала! Працював і в Барнаулі, і в місті Шевченко, і в Маріуполі. Кругом ставали в пригоді його руки.
Довелося попрацювати Василю Антоновичу і на будівництві тваринницької ферми в радгоспі «12-річчя Жовтня». Дуже сподобалася йому Олександрівка, а ще більше - лиман. І коли у 1989 році постало питання, де зупинитися для подальшого проживання, він вибрав наше село. Пригадалася молодість, мальовничі береги лиману, добрі люди, з якими довелося разом працювати. Влаштувався сантехніком у дитячому садочку. У вільний час займався різьбою по дереву, з вудкою виходив порибалити. Після виходу на пенсію для  улюбленої справи   стало більше часу.
І ось вже минуло 25 років, як Василь Антонович оселився в Олександрівці на вулиці, яка так і називається - Лиманська. На обісті має музей - кімнату, де розміщені його твори: на столах - вази, скриньки, кошики; на стінах - картини, полички, медалі, рамки для ікон, амулети. Багато робіт присвячено 200-річчю  з дня народження Т.Г.Шевченка. Усі вони вражають своєю досконалістю і користуються популярністю у жителів села (можна якийсь виріб чи медаль замовити на подарунок). Творчий доробок майстра не раз демонструвався на виставках в селах району і в Білозерці.
Часті гості у Василя Антоновича - вихованці дитячого садка, школи. Його роботи дарувалися іноземним гостям, так що нашого майстра знають і за кордоном.
Василь Антонович добра, чуйна людина. Завжди готовий прийти на допомогу, покосити сусідам траву чи наклепати косу, зробити топорище, держак, вікно, двері чи просто підтримати у важку хвилину, нагодувати хворого сусіда.
А ще Василь Антонович разом із дружиною Наталією Юхимівною полюбляють співати. Часто до їхнього дуету приєднуються сусіди і виходить співочий ансамбль.
У цьому році народний умілець відсвяткував 85-річчя. Бажаємо йому міцного здоров'я, втілення в життя своїх задумів, щоб нові шедеври знову й знову радували нас, виховували в молодого покоління любов до народних традицій, повагу до старших. Многая літа Вам, шановний Василь Антонович!

Ірина Манойло, бібліотекар КЗ «Олександрійська сільська бібліотека» // Придніпровська зірка.  – 2014.  – №32 (08 серп.).  – С.7.

Мультики у житті дитини

Є багато різних способів, які можуть допомогти батькам розвивати уяву своїх дітей, впливати на їхнє мислення, щоб вони справді виросли людьми, які вміють думати, які можуть бути креативними. Крім того, хорошою практикою у системі виховання є показ мультфільмів. Звичайно, сама ідея демонструвати малюкові мультсрільми може здатися спірною: не всі мультики - корисні, але є й стрічки, які позитивно впливають на психіку дитини.
Мультфільми, де персонажі активно рухаються, дітям на користь - малюкам потрібно прищепити знання, що фізична активність необхідна. Наприклад, в Міністерстві охорони здоров'я Великобританії провели дослідження дитячих програм та мультфільмів і оголосили, що найкращий - це «Скубі-Ду». У цьому мультику герої постійно від когось тікають, і це допомогло їм зайняти лідерську позицію в списку найбільш здорових дитячих персонажів.
Психологи склали список мультфільмів, які буде корисно подивитися дітям у ранньому віці. Отже, найпопулярнішими серед них є: «Маленький Ейнштейн» (для дітей з 6 місяців), «Маленькі Ейнштейни» (для дітей з 3 років), «Вулиця Сезам» (для дітей з 2-3 років), «Лунтик» (для дітей від 3-х років), «Клуб Міккі Мауса» (для дітей від 2-х років).
Звісно, є ще багато цікавих і корисних фільмів для малят. Не поспішайте показувати дітям «Шрека», «Льодовиковий період» тощо. Такі стрічки призначені уже для дітей старшого віку.
Мультик «Губка Боб» радять не показувати дітям до 10 років, психологи сподіваються, що потім дитині буде просто не цікаво його дивитися. Сенсу в серіалі немає, жарти вкрай примітивні. Дитина робитиме дивні вчинки після перегляду: кидати речі, стукати когось по голові тощо.
Якщо батьки прагнуть, аби їхня дитина деградувала, то «Губка Боб» - найкращий спосіб реалізації цього плану.
Діти пізнають світ через зорові образи. А мультфільми мовою цих зорових образів несуть із екранів інформацію дітям. Дуже важливо, що саме батьки будуть показувати дитині. Адже якщо на екрані демонструють насильство, агресію, то, швидше за все, малюк сприйматиме таку модель поведінки й спробує її реалізувати в житті.

Блог Білозерської ЦБС // Придніпровська зірка.  – 2014.  – №32 (08 серп.).  – С.7.

Все, що душа довірила словам...

Поезія... Вона хвилює, дає насолоду, плекає високі почуття, збагачує духовно. Як народжується її величність Поезія в серцях? Цього ніхто не знає. Іноді поети кажуть, що вірш приснився або Муза підкралася так непомітно, що нема на чому записати, тоді вони пишуть навіть на руках або ж запам'ятовують. Як би там не було, але те, що до них приходить прекрасна Муза поезії, вічно молода й юна, - це безмежне щастя і справжній подарунок долі!
У Білозерці в 1982 році започаткована літературна студія з поетичною назвою «Біле озеро», яка вже випустила 95 збірочок, серед них - 15 колективних! Євдокія Дубовалова, Любов Вірна, Надія Дубовалова, Надія Врищ, Олексій Чррнобель, Анатолій Щербина, Віктор Ковальов, Анатолій Дунаєв, Світлана Шеремета та інші - це наші поети, котрими пишається мала Батьківщина.
На минулому тижні у районній бібліотеці відбулася радісна подія - 260-те засідання уславленої студії. У ньому взяли участь голова райдержадміністрації Віктор Романов, директор терцентру Володимир Карась та голова районної ветеранської організації Клавдія Бекряєва. Вітаючи студійців з ювілеєм, голова райдержадміністрації наголосив: «Літературна студія «Біле озеро» - скарбниця духовності нашого району. І ми потребуємо духовного життя - того, що піднімає над буденністю і дає надію у майбутньому».
Керівник студії Євдокія Дубовалова презентувала творчі доробки своїх однодумців: збірку поезій Любові Вірної «Маю право» та першу книгу Світлани Шеремети «Сторінки життя гортаю...».
Любов Вірна ще замолоду почала писати вірші, які приваблювали читача красою слова, мелодійністю і емоційним багатством. Остання збірка поетеси -найсокровенніші думки про людину, сутність життя і поняття щастя, це філософські і ліричні роздуми про близьких людей.
Після важкої хвороби і тривалого періоду реабілітації Світлана Шеремета наче вдруге народилася. Відновилася як поетеса, переглянула свій доробок і видала першу збірку. Це - сповідь жіночої душі, яка завжди прагне серед буденного та одноманітного відчути райдужне багато-цвіття.
На зустрічі любителі поетичного слова із задоволенням слухали виступи жіночого вокального колективу «Калина». Багато віршів членів літстудії покладено на музику і лунають далеко за межами рідного краю. Світ поезії доторкнувся до кожного і ми пишаємося творчими здобутками студійців!

Центральна районна бібліотека // Придніпровська зірка.  – 2014.  – №23 (06 черв.).  – С.7.

Юні обирають майбутнє

24 квітня у дитячій бібліотеці відбувся районний етап проекту «ПрофіСтарт - юні обирають майбутнє». Координатор проекту, заступник директора ЦБС по роботі з дітьми Світлана Колесник привітала всіх учасників і вболівальників та побажала вдалих виступів. «Профікоманда» представила обрані для вивчення професії. Діти підготували відеопрезентації, відеоінтерв'ю з представниками професій, рекламні буклети, нариси, професіограми. Аліна Шпак презентувала професію журналіста, Борис Лесик і Юлія Шевченко - лікаря, Анжеліка Демура, Олена Шевченко і Олена Павлик - вихователя дитсадка, Дмитро Бєлов і Артем Ербес - пожежника, Артем Смірнов і Євген Косенко - кухаря. Оцінювало виступи учасників «Профікоманди» журі, до складу якого увійшли директор ЦБС Людмила Шишкіна, заступник директора районного центру зайнятості Світлана Коновалова, методист з клубної роботи РБК Інна Шевченко. Визначити, яка професія представлена найкраще, було дуже складно, адже діти працювали протягом року і у фінальному виступі виявили максимум творчості креативності, і компетентності. Проте, переглянувши всі профіматеріали школярів, журі прийшло до висновку, що найбільш переконливо була представлена професія пожежника, яку вивчали дев'ятикласники Дмитро Бєлов (Білозерська багатопрофільна гімназія) і Артем Ербес (Білозерська ЗОШ № 3). Саме вони змагатимуться в обласному етапі проекту. Бажаємо їм вдалого виступу!
«ПрофіСтарт» - дуже цікавий і корисний проект з професійної орієнтації шкільної молоді, адже знайомить її зі світом професій і допомагає заздалегідь, ще під час навчання у школі, обрати
справу до душі.

Вікторія Ружина // Придніпровська зірка.  – 2014.  – №18 (02 трав.).  – С.2.

Краса і сила Шевченкового слова

У Білозерській районній бібліотеці ім. П. Григоренка 28 березня зібралися учні загальноосвітніх шкіл для участі у районному конкурсі читців-аматорів «Краса і сила Шевченкового слова». Захід пройшов у вигляді театралізованого дійства, де усі конкурсанти влучним словом дозволили присутнім поринути у спогади про нелегку долю поета. Вони зуміли передати ті відчуття, які переживав Тарас Шевченко у часи поневоленої України. У всіх учасників конкурсу був власний оригінальний підхід до читання віршів Т.Г.Шевченка: учениця Велетенської ЗОШ Проніна Тетяна читала поезію «Думка» з підтримкою народного ансамблю «Велетняночка», під час виконання Кожевніковою Мариною уривку із поеми «Тополя» учні Дніпровської ЗОШ показали театралізовану виставу. Зворушливо й задушевно звучала жіноча тема творів Шевченка у виконанні Бурлак Вікторії (Микіль- ське), Бутрим Вікторії (Олексан- дрівка). На одному подиху про-звучав вірш «Лілея» від Карча- ковської Анастасії (Чорнобаївка). А хлопчаки-конкурсанти Сазонов Сергій (Кізомис), Шкабура Кирило (Розлив), Возов Максим (Широка Балка), як справжні українці-козаки, перевтілювалися в різних героїв епохи Кобзаря. Лисенко Олеся (Микільське), декламуючи вірш «Минають дні, минають ночі», зачарувала своєю харизмою. Присутнім та журі сподобалися виступи Матвієць Юлії (Розлив) та Вершини Юлії (Кізомис). Вірш Ліни Костенко «Посвята Шевченку» у виконанні Стародонової Юлії поза конкурсом нікого не залишив байдужим. Дуже зворушили виступи вихованців Білозерської школи естетичного виховання, народного ансамблю «Велетняночка» та спів Анастасії Карчаковської.
Журі у складі Шевченко С.М. - начальника відділу культури РДА, Шишкіної Л.Л. - директора районної бібліотеки ім.. П.Григоренка, Дудченко О.В. - завідувачки відділом МОО районної бібліотеки визначили найкращі виступи юних шанувальників Шевченкового слова: І місце - Карчаковська Анастасія, II місце отримала Бурлак Вікторія, III місце розділили Бутрим Вікторія (Олександрівка) та Кожевнікова Марина. Всі учасники конкурсу були відзначені подяками та пам’ятними подарунками.
Особлива подяка нашим спонсорам: Сікозі Т., Романченко М., Чупіну О., Гонті В., Василевській Л., Грицик Т.
До знаменної дати народження генія українського народу наш художник-авангардист Печорський Олександр написав і подарував районній бібліотеці портрет Т.Г.Шевченка.

Відділ обслуговування районної бібліотеки  // Придніпровська зірка.  – 2014.  – №14 (04 квіт.).  – С.6.

Втілюйте ідеї у життя!

На початку лютого на Білозерщині стартувала III Школа соціальної активності, організована БРО ХОМГО "Молодіжний центр регіонального розвитку" для активної молоді району. Фінансування проекту відбулося в рамках конкурсу міні- грантів, проведеного молодіжною організацією «Нова генерація» за кошти Національного Фонду розвитку (NED). Минулої суботи у школі відбулося останн заняття. На першому тренінгу учасники проекту - сільські бібліотекарі, вчителі, активісти з різних куточків району - познайомилися та розповіли про задуми, які б хотіли втілити у своїх громадах. Для поширення досвіду роботи на місцях Елла Петренко розповіла про молодіжні ініціативи, які протягом трьох років впроваджує центр - це Ековесна, Епідемія доброти, Docudays, "Подарунок від Святого Миколая", День Європи, акція "Батарейкам - утилізація!".
Другий тренінг був більш теоретичним. Учасниці працювали над формуванням мети та завдань проекту, більше дізналися про роботу з цільовою аудиторією, мотоди її залучення, навчилися командній роботі, мали змогу проявити лідерські якості. На тренінг запросили волонтера Корпусу Миру Соліс Воллер, яка проживає в Музиківці. Селіс розповіла про відповідності співпраці з Корпусом Миру.
Під час третьої зустрічі учасниці школи дізналися про ефективні комунікації, як вести переговори, виконували цікаві вправи. Тренер Максим Єлігулашвілі навчив їх домовлятися, шукати альтернативні шляхи вирішення певних проблем, знаходити спільну мову з людьми, вести переговори та не піддаватися маніпуляціям.
На наступному тренінгу учасниці працювали з ключовим повідомленням, дізняпися більше про бюджет проекту та планування. На захід завітав козак Андрій Лопушинський, керівник кпубу історичної реконструкції «Лицарі Великого Степу». Андрій справим незабутнє враження на учасниць тренінгу. Розповів багато цікавого про свою роботу та проектну діяльність. Також гість приніс із собою музичний інструмент «Бугай», виготовленний власноруч.  Учасниці мали змогу спробувати пограти на ньому та були від цього просто у захваті.
Останній тренінг відбувся минулої суботи. На ньому обговорили шляхи взаємодії із засобами масової інформації та залучення ресурсів. Елла Петренко розповіла учасницям, як написати листа спонсору, отримати грант, організувати ефективну акцію зі збору коштів у громаді. Про вимоги до написання статей, типові помилки дописувачів та практичний досвід роботи розповіла гостя заходу - редактор районної газети Наталія Свирида.
Останнє зібрання стало урочистим - на ньому підбили підсумки роботи школи та вручили дипломи учасницям. Вони ж подіпилися враженнями від проекту та подякували організаторам за отримані знання. Сподіваємося, що учасницям проекту вдасться втілити свої Ідеї у життя!.

Катерина Павловська
P.S. БРО ХОМГО "Молодіжний центр регіонального розвитку" висловлює вдячність Білозерській районній бібліотеці за надане для проведення тренінгів приіщення  // Придніпровська зірка.  – 2014.  – №13 (28 берез.).  – С.3.

Вшановуємо сина України

У переддень ювілею Великого Кобзаря у Велетенській сільській бібліотеці відбулася презентація Тарасового «Заповіту», вишитого незвичним матеріалом. Понад 3000 металевих пайєток синього кольору вишикувались у рядки невмирущого твору. Полотно для виготовлення «Заповіту» надала жителька Велетенського Береговська Л.Д. Консультації щодо тексту провела вчитель Велетенської ЗОШ Фаренюк Л.Д. Майже 2 місяці, копіткої праці пішло на те, щоб нашити пайєтки рівно, склавши їх у слова та рядки. Саме у такий спосіб велетенці вшанували Великого Тараса Григоровича Шевченка, а сам виріб зберігатиметься у музеї, який розміщений у сільській бібліотеці.

Світлана Мішина // Придніпровська зірка.  – 2014.  – №11 (14 берез.).  – С.7.

У Широкобалківській сільській бібліотеці зібралися жителі нашого села, щоб вшанувати пам'ять тих, хто поліг в афганських ущелинах, і тих, хто повернувся живим, хоча і з пораненою душею. Це наші односельці: Якунін Валерій Олександрович, Ярошенко Володимир Григорович, Горб Валерій Валентинович, Рябошапка В'ячеслав Валерійович, Волос Богдан Володимирович, Дудун Микола Валентинович, Козарик Олексій Григорович, Херсун Іван Павлович, Комаренко Ігор Миколайович, Іляшенко Віталій Іванович, Матасарь Михайло Семенович.
Проходять роки, час розводить все далі і далі їхні долі, а те, що припало на молодість, не викинеш із серця. Афганська війна залишила тяжкі спогади воїнам. Наші гості рядовий Козарик О.Г. та сержант Херсун І.П. згадали свій перший бій, втрату друзів. Крім сумних, розповіли цікаві історії з життя в Афганістані. Щороку, у цей особливий день, ветерани зустрічаються з односельцями, школярами, вчителями, щоб вкотре поділитися спогадами та вшанувати світлу пам'ять тих, хто віддав своє життя. На захід завітали сільський голова Самойленко І.Д. і депутат районної ради Кисла Л.Г.

Наталія Яновська, завідувач Широкобалківською сільською бібліотекою  // Придніпровська зірка.  – 2014.  – №8 (21 лют.).  – С.7.

Т.Г.Шевченку - 200

Напередодні  знаменної дати Киселівська сільська бібліотека проводить ряд заходів із вивчення та популяризації спадщини поета.
На літературних читаннях «Пам'ятаємо твоє слово, Тарасе» читачі молодшого та середнього шкільного віку декламували улюблені вірші українського пророка, більш детально ознайомилися з життям та творчістю поета, переглянули електронні презентації, що демонструвалися у читальній залі, перечитали одну з найвеличніших книг в українській літературі «Кобзар», а також ознайомилися з іншими творами Т. Г. Шевченка та про нього, що були представлені на книжковій виставці у бібліотеці. Цей захід покликаний збудити зацікавленість до читання творів великого майстра слова та зрозуміти його вагомий внесок у розвиток української літератури. Також пройшла літературна година «Моя настільна книга - «Кобзар». Читачі завітали до бібліотеки зі збірками творів Шевченка різних років видання, що зберігаються у їхніх домашніх бібліотечках.
Але все це лише початок. Найближчим часом заплановано оформити книжкові виставки та тематичні полички: «Ми чуємо Тебе, Кобзарю», «Світлиця Шевченкового заповіту», провести усний журнал «Тарас Шевченко: життя, творчість і світогляд», літературну годину «Краса і сила Шевченкового слова» та літературно-музичну композицію «Тарас Шевченко - провісник долі України».   

Єліна Бойко, завідуюча Киселівською сільською бібліотекою // Придніпровська зірка.  – 2014.  – №7 (14 лют.).  – С.3.

До ювілею Кобзаря

13 січня перший заступник голови райдержадміністрації І.М.Ляшенко провела засідання організаційного комітету з питань підготовки та відзначення в районі 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка. Про відповідну роботу відзвітували начальник відділу культури С.М.Шевченко, методист відділу освіти, молоді і спорту К.І. Санталова, директор центральної районної бібліотеки Л.Л.Шишкіна і завідувач сектору з питань внутрішньої та інформаційної політики райдержадміністрації А.А.Незбай. До 200-річчя Кобзаря у районі заплановано чимало цікавих та змістовних заходів. Зокрема, у бібліотеках та навчальних закладах району відбулися тематичні вечори "Шевченкові слова добра й любові, як слово батьківське, в душі ми збережемо", "Ми з тобою, Тарасе", мовно-літературний конкурс учнівської молоді, районний конкурс "Наша земля -Україна", виставки малюнків "Творчість Шевченка очима дітей", зустрічі з поетом О.І.Чорнобилем та презентація книги "Шлях до Кобзаря", години спілкування "Чи знаємо ми Т.Г.Шевченка?", усні журнали "Караюсь, мучуся, але не каюся", виставки стінних газет "Народні традиції в житті й творчості Шевченка", літературно-музичні композиції "Любові пам'ять незабутня...", літературні уроки-екскурсії "Шевченковою Україною", літературно-поетичні композиції "Життєпис Тараса Шевченка", "Шануй Шевченка, Україно, як мати рідного сина» тощо. На веб-сайті райдержадміністрації створено спеціальну рубрику "200-річчя Т.Г.Шевченка", де розміщуються відповідні Інформаційні матеріали.
Підсумовуючи засідання, Ірина Миколаївна підкреслила, що Президентом України визначено чіткі завдання щодо належної підготовки до відзначення в регіонах 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Тому до цієї роботи необхідно залучити всі заклади культури, освіти, громадські організації, творчу інтелігенцію, щоб виконати весь комплекс запланованих заходів та на гідному рівні вшанувати пам'ять видатного українського поета.
Творчість Великого Кобзаря не має строку давності. Його поезія та проза, як і в роки поневолення України, здатна зачепити найтонші струни людської душі, закликає до миру та порозуміння, вчить життєвої мудрості. Час не здатен стерти живого слова...

Наталія Свирида // Придніпровська зірка.  – 2014.  – №3 (17 січ.). – С.2.

Українці мають багаті своєрідні традиції і звичаї. Нині, як і багато століть тому, народні традиції є одним із головних чинників відродження українського народу його національної свідомості, людської гідності, адже в цих життєдайних джерелах -душа народу. Щоб відродити традиції різдвяних свят, які тривають з 7 до 19 січня, Розливнянська бібліотека і сільський клуб на свято Меланки влаштували вертеп. Увечері 13 січня дітлахи переодяглися в Козу, Василя, Меланку, Чорта, Лікаря і ходили від хати до хати, щедрували, вітали з новим роком, розважали господарів, бажали щастя, здоров'я, гарного врожаю.

Світлана Кошолап, Раїса Гриненко // Придніпровська зірка.  – 2014.  – №3 (17 січ.).  – С.3.