"Призначення людини бути нею"
"Призначення людини буди нею"
етична година
Мета: розкрити поняття “толерантність”, показати певні рівні толерантної поведінки людини; виховувати спостережливість, уважність до інших людей; виховувати здатність бачити і розуміти відмінність іншої людини від себе, вчити встановлювати стосунки на доброзичливій основі; виховувати чуйність, взаємоповагу, людяність, терпимість і небайдужість.
Обладнання: заставка на екрані з епіграфом, матеріали “Декларації принципів толерантності” (анкети, бланки опитувальника), дерево з листочками, афоризми про толерантність, мішечок порад.
Ведуча: Французький філософ-просвітитель XVIII ст. Ф. Вольтер сказав: “Ваші ідеї мені глибоко осоружні, але я віддам життя за право їх виголошувати!”.
Погодьтеся, що досить важливо терпимо, з розумінням, толерантно ставитися до поглядів,
переконань, думок, традицій інших людей. Останнім часом стало модним говорити про толерантність. Для нашого слуху поняття “толерантність” незвичне. Нам ближче наше слово “терпимість”. Толерантність (від лат. tolerance) – терпіння, прийняття іншої людини такою, якою вона є, зі всіма її достоїнствами і недоліками. Толерантність людей є найважливішою умовою миру і злагоди в сім’ї, колективі та суспільстві.
Вправа “Асоціативний ряд”
Давайте спробуємо на кожну літеру слова «толерантність» назвати рису притаманну толерантній людині. Отже, розшифровуємо кожну букву.
Ведуча: “Людина може обійтись без багатьох речей, але не без іншої людини”,– сказав один учений. Навіть на самоті вона подумки звертається до інших людей. Наприклад, коли приміряєш новий одяг або робиш зачіску, думаєш, що скажуть твої друзі, чи не вважатимуть тебе відсталим або занадто “крутим”. Попри все людські стосунки нерідко спричиняють проблеми: непорозуміння, суперечки, конфлікти. Щоб запобігти цьому, треба навчитися ладнати з різними людьми. Толерантність – це мистецтво жити в світі несхожих людей та ідей. Толерантність – це терпимість до думок, поведінки та поглядів інших.
Толерантні люди більше знають про свої недоліки та переваги. Вони критичні відносно до себе і не прагнуть у всіх бідах звинувачувати інших.
Ведуча: Толерантна людина не ділить світ на дві частини – чорне та біле; не робить акцент на розбіжностях між “своїм” та “чужим”, тому готова вислухати та зрозуміти інші точки зору. Ми живемо в складний і неспокійний час, а причини занепаду нашої моралі ми пояснюємо, виправдовуємо економічною та екологічною кризами, недоліками ринкових стосунків тощо. Глобальні проблеми, що їх має розв’язувати людство, дедалі більше загострюються, а конфлікти стають усе не безпечнішими, і тому зростає усвідомлення необхідності співпраці людей і очевидність привабливості ідей толерантності. Ми і схожі і не схожі один на одного і, щоб мирно співіснувати, нам треба миритися з цим розмаїттям. Зараз проведемо дослід, який показує, що ми дуже різні. Будь ласка, п’ять учнів підійдіть до мене. Візьміть однакові аркуші паперу. Потім усі одночасно виконайте наступні дії:
1. Складіть аркуш навпіл.
2. Відірвіть верхній правий кут.
3. Знову складіть навпіл.
4. Відірвіть правий верхній кут.
5. Знову складіть.
6. Знову відірвіть верхній правий кут.
7. Складіть аркуш надвоє.
8. Якщо можна, відірвіть правий верхній кут.
9. Розгорніть аркуш і покажіть іншим.
Чи можемо сказати, що хтось виконав роботу неправильно? Чому аркуші відірвані так по-різному? Чи можете ви сказати, що всі, хто відірвав аркуші інакше, ніж ви, є гіршими за вас? Чи буває так, що ми оцінюємо людину тільки з огляду на те, чи робить вона щось так само, як ми? Чого навчає ця вправа?
Ведуча: Дуже важливо сприймати людей такими, якими вони є, навіть коли їх уподобання відмінні від твоїх. Але інколи ми стаємо сліпими і не хочемо прислухатися до чужої думки і вважаємо свою думку правильною.
Прочитавши “Декларацію принципів толерантності”, дамо відповіді на поставлені запитання. Декларація принципів толерантності. Проголошена і підписана Юнеско у 1995 році. Ця організація опікується питаннями освіти, науки і культури в усьому світі.
Юнак: Що таке толерантність людини?
Стаття 1. Толерантність означає поважання, сприйняття та розуміння багатого розмаїття культур нашого світу, форм самовираження та самовияву людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Толерантність – це єдність у різноманітності. Це не тільки моральний обов’язок, а й політична і правова потреба. Толерантність – це те, що уможливлює досягнення миру, сприяє переходу від культури війни до культури миру.
Толерантність – це не поступка, поблажливість чи потурання. Це передусім – активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини. Толерантність – це обов’язок сприяти утвердженню прав людини, демократії та правопорядку. Стосовно поважання прав людини виявлення толерантності не означає терпимого ставлення до соціальної несправедливості. Це означає, що кожен може дотримуватися своїх переконань і визнає таке саме право за іншими. Це означає визнання того, що людина за природою своєю відрізняється зовнішнім виглядом, становищем, мовою, поведінкою і має право жити в мирі, зберігаючи свою індивідуальність. Це також означає, що погляди однієї людини не можуть бути нав’язані іншим.
Юнак: Реалізація принципу толерантності на державному рівні.
Стаття 2. На державному рівні реалізація принципу толерантності передбачає існування справедливого та неупередженого законодавства, дотримання правопорядку, адміністративних та інших норм. Потрібно також, щоб економічні та соціальні можливості були доступними для кожної людини без будь-якої дискримінації. Без толерантності не може бути миру, а без миру неможливі розвиток і демократія.
Юнак: З чого починається виховання толерантності?
Стаття 4. Виховання є найефективнішим засобом запобігання проявам нетерпимості. Виховання в дусі толерантності починається з прищеплення людям знань о їхні права та свободи з метою забезпечити їхню реалізацію та зміцнити прагнення кожного до захисту прав інших.
Ведуча: А зараз давайте продовжимо наше заняття легендою “Все в твоїх руках”.
Дівчина: Колись давно на півдні Африки жив розумний але дуже пихатий вождь. Увесь день його складався з примірянь вишуканого вбрання та розмов із підданими про свій розум. Так минали дні за днями, роки за роками... Аж ось прокотилася країною чутка, що в пустелі з’явився мудрець. Дуже розлютився вождь: як можна називати якогось там старця найрозумнішою людиною в світі?! Але нікому свого обурення не показав, а запросив мудреця до себе. І ось настав день зустрічі. Зібралось усе плем’я, щоб послухати найрозумніших людей у світі. Вождь сидів на високому троні й тримав у руках за спиною метелика. До нього підійшов невеличкий худорлявий чоловік, привітався й сказав, що готовий відповісти на будь-яке запитання. І тоді, недобре посміхаючись, вождь сказав:
“Скажи-но мені, що я тримаю в руках, живе чи мертве?”. Мудрець трохи подумав, усміхнувся й відповів: “Усе в твоїх руках”.
Ведуча: Як ви розумієте слова мудреця?
Спираючись на загальне визначення поняття “Толерантність”, спробуйте визначити терміни: етнічна толерантність, релігійна толерантність, політична толерантність. Наведіть конкретні приклади толерантної реакції на поведінку, погляди, переконання інших людей.
Анкетування “Ваш рівень толерантності” (проводиться загальне анкетування)
Ведуча: Свою терпимість, розуміння ми можемо проявляти по-різному, можна сказати, на різних рівнях: відсторонено, без зайвої критики; витримано, спокійно, вичікуючи компромісного для усіх варіанту; доброзичливо, активно розуміючи мотиви такої поведінки людини, намагаючись допомогти в разі необхідності.
Для того, щоб досягти успіху в житті, не витрачати сил на конфлікти, “побутові війни”, доцільно сформувати в собі толерантність як рису характеру.
На якому рівні така риса як толерантність розвинена у вас, допоможе з’ясувати анкета. Наскільки ми з вами толерантні зараз і взнаємо пройшовши тест.
Тест на слайдах “Чи толерантна я людина?”
(вибирають ту відповідь, яку вважають вірною)
1. Для того, щоб не було війни:
а) нічого не можливо зробити, тому що війни будуть завжди;
б) треба зрозуміти, з якої причини вони відбуваються.
2. У школі розповідають про героїв, які проявили толерантність:
а) тобі це не цікаво;
б) ти бажаєш більше дізнатись про них.
3. Ти протистоїш насильству:
а) насильством;
б) приєднуєшся до інших людей, щоб сказати “Ні”;
4. Тебе зрадив товариш:
а) ти йому помстишся;
б) ти будеш намагатися налагодити з ним відносини.
5. Коли говорять про дітей, що постраждали від війни:
а) ти почув і забув;
б) співчуваєш і хотів би чимось допомогти;
6. Ти не згоден з кимсь:
а) ти не даси йому договорити;
б) ти його дослухаєш.
7. На уроці ти вже відповідав:
а) ти хочеш відповідати ще;
б) ти даси змогу відповідати іншим.
8. Тобі пропонують листуватися з іноземцями:
а) тобі це не цікаво, ти не хочеш ділитися з ними своїми мріями, своїми думками;
б) тобі цікаво з ними листуватися, пізнавати про їх життя, їх мрії, ділитися своїми мріями.
Якщо в тебе майже одні “б”. Ти проявляєш високу толерантність. Ти в майбутньому будеш громадянином світу, відповідальним, активним провідником миру у всьому світі. Розкажи друзям, як тобі це вдається.
Якщо в тебе від 3 до 7 “б”. Ти не дуже толерантний. Ти намагаєшся завжди нав’язати свої ідеї. Але ти допитливий, в тебе добра уява. Використовуй ці якості для боротьби з нетерпимістю.
Якщо в тебе менше ніж 3 “б”. Ти зовсім не толерантний. Якби ти був більшим оптимістом і тобі б подобалось вести дискусії, ти б став більш щасливим. Намагайся прикладати для цього більше зусиль.
Ведуча: А давайте послухаємо притчу-блюз.
Дівчина: Жив собі хлопець із жахливим характером. Якось батько дав йому мішок із цвяхами і сказав по одному забивати у паркан щоразу, коли хлопець втратить терпець і посвариться з кимось. Першого дня хлопець забив 37 цвяхів. Згодом він навчився себе опановувати, і кількість забитих цвяхів щодня зменшувалася. Хлопець зрозумів, що легше навчитися стримувати свої емоції, ніж забивати цвяхи.
Нарешті настав день, коли він не забив жодного цвяха. Син підійшов до батька і сказав про це. Тоді батько наказав синові витягти з паркана по цвяху у ті дні, коли він не втратить самоконтролю і ні з ким не посвариться.
Минали дні, і згодом син міг сказати батькові, що в паркані не залишилося жодного цвяха. Батько підвів сина до огорожі та сказав: “Ти добре поводишся, синку, але подивися, скільки дірок залишилося… Огорожа вже ніколи не буде такою, як колись…”.
Коли ви з кимось сваритеся і кажете йому щось неприємне, ви залишаєте в іншій людині такі рани, як ці діри. І рани зостаються, попри те, скільки разів потім ви просите вибачення. Словесні рани заподіюють такий самий біль, як фізичні. Діти, не забиваймо цвяхів ворожості, нерозуміння і жорстокості в душі людей. Будьмо толерантними, а, отже, розуміймо одне одного.
Ведуча: Переходимо до конкурсу “Цікаве слово”. Запрошуються команди, які обирають собі конверт з літерами. Літери розподіляються між членами команди, які за короткий час повинні вишикуватися так, щоб утворилося слово (наприклад: дружба, злагода).
Ведуча: Вправа “Як проявляти толерантність”.
Проаналізуйте ситуацію, оберіть свій варіант відповіді й поясніть його.
Ситуація 1.
Дмитро має нетипову для хлопця зачіску – занадто довге волосся. Як поводитися тим, кому такий стиль не подобається.
Варіанти:
Постійно демонструвати своє негативне ставлення, в різкій формі рекомендувати змінити зачіску.
Виходити з того, що людина має право на самовираження, і може робити будь-що зі своїм волоссям.
Вимагати слідувати загальному стилю одягу та зачіски на заняттях у школі.
Ситуація 2.
Юрко постійно виявляє неповагу, брутальний щодо своїх однокласників. Що робити?
Варіанти:
Відповідати брутальністю на брутальність.
Уникати спілкування з ним.
З’ясувати мотиви такої поведінки, проводити з хлопцем роз’яснювальну роботу.
Що нового ви дізналися після цієї діагностики? Чи є в нашому класі толерантні особистості?
Ведуча: Ви мабуть помітили це деревце, яке плодоносить дозрілі, срібні листочки. Воно не просте, це – дерево пізнання. Зірвавши листочок, можна пізнати його мудрість.
“Мудрість з дерева пізнання”
(Обговорення висловів видатних людей про толерантність. Учні по черзі виходять до дерева, зривають листочки і зачитують вислови. Після цього кожна група пропонує свої думки з приводу висловлювань визначних людей про толерантність).
Ведуча: Толерантність – терпіння до чужих думок, поведінки, повага до національних і культурних відмінностей, прагнення до взаєморозуміння між народами світу.
Ведуча: Толерантність – це визнання і повага до інших людей, вміння жити разом з іншими людьми.
Ведуча: Толерантність передбачає, що у мене є свої погляди, у когось іншого вони інші, і хоча я ці погляди не поділяю, але терпимо до них ставлюся.
Ведуча: Чи багато ми знаємо про диких гусей? Чому я задала таке питання, бо зараз ви прослухаєте одну дуже гарну та повчальну легенду.
“Гуси голосно кричать і боляче щипаються. А ще вони клином восени летять на південь. Летячи клином, вони здатні долати відстань в 1,7 раз більше, ніж поодинці, оскільки зменшується опір повітря, і найскладніше тому, хто летить попереду. Якщо перший втомився, він вирушає в кінець зграї, і його негайно підміняють. І кожен з гусей буває в цій ролі. Якщо один з гусей захворів або втомився і опускається нижче, ще двоє опускаються з ним і залишаються до тих пір, поки той не набереться досить сил”.
Ви чули, як кричать гуси, коли клин пливе по горизонту? Це вони підбадьорюють того, що летить попереду, і точно знають, що їх також підбадьорюватимуть, коли вони опиняться на його місці.
Чи часто нас, якщо ми “летимо попереду” підтримують?
Чи не забувають про нас, коли ми втомилися і “відстаємо”?
Для того, щоб була можливість “летіти” вперед, важливо мати надійний “тил”.
Як ми поводимося, коли хтось помиляється?
Чи “спускаємося з ним вниз”, щоб підтримати?
Або нам легше вигнати його із “зграї”? Ось такі запитання можна поставити самому собі і знайти гарну відповідь.
Ведуча: Іноді риси характеру друга чи подруги вас нервують, іноді – навпаки, вам допомагають прийняти певне рішення. І, незважаючи на відмінності у характерах, ви є друзями, вам цікаво разом. Тому ж терпимість, толерантність потрібно проявляти до всіх. Щоб досягти успіху в житті, не витрачаючи сил на конфлікти, “побутові війни”, доцільно сформувати в собі толерантність як рису характеру.
Скажімо самі собі: “Я толерантна особистість, або я буду наполегливо працювати над собою, щоб нею стати”.
А на закінчення нашого засідання ми пропонуємо вам скористатись нашими порадами “Мішечка порад”.
(кожен з присутніх дістає з мішечка пораду і зачитує в голос)
Ведуча: Ми щиро вдячні вам, що прийняли участь у нашому заході та маємо надію що кожний з нас відповість собі на запитання “Чи толерантна я людина”?
Підготувала: відділ обслуговування, клуб “Старшокласник” Качур О. П.,
