“Герої не вмирають. Вони повертаються на небо”

“Герої не вмирають. Вони повертаються на небо”

вечір до третьої річниці Революції Гідності

Мета: вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість, розвивати бажання стати гідними громадянами України.

Оформлення: Прапор України, мультимедійне обладнання, книжкова виставка, речі та книги з майдану.
(кліп з кадрами майдану Maidan. Ukraine. Revolution”)

Юнак:

Для чого люди вийшли на Майдан?
Що їхні сонні душі розбудило?
Розвіявся густий-густий туман,
Що прикривав всю правду так грайливо...
Для чого мерзнем, нащо стоїмо?
Бо хочем Україну ми підняти!
Її “Європою” ми гордо назвемо
Бо вона гідна статус такий мати.
У всіх містах великих і малих,
У всіх куточках неньки України
Всі люди, всі від юних до старих
Пророчать позитивні й стрімкі зміни.
Тож не сидіть тихенько в стороні,
Не будьте ви до цих подій байдужі!
Бо знайте, ви сьогодні не одні!
А разом ми нестримні й справді дужі!
                                        (джерело)

Ведуча: Доброго дня, шановні присутні. Минуло три роки з часу тих буремних подій і від тої зими, що нас змінила, але багато, що ще треба осмислити і  усвідомити. Тож згадаймо епічні і трагічні сторінки тих подій трирічної давності.
(на фоні фотокадрів з Майдану розповідається  хронологія знакових подій “Євромайдан: Революція Гідності. Повна хронологія!”)

21 листопада. Кабмін України, на таємній частині свого засідання ухвалив постанову, якою призупинив процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію з Європейським союзом. У соціальних мережах поширились заклики вийти на Майдан на знак протесту. На 23.00 налічувалось близько 2 тисяч не байдужих українців, обурення висловили і мешканці інших міст України.

22 листопада. Кількість протестуючих зростає. На 14.30 вивели “Беркут”, який перешкоджає мітингувальникам встановлювати намети. У вечері на мітинг виходить вже до 5 тисяч людей. Майдан відбувається і в регіонах.

23 листопада. В Києві відбувається стотисячна хода “За європейську Україну!”. Євромайдани проходять у багатьох європейських містах. Відбулися перші сутички з міліцією, яка застосувала гумові кийки, слізогінний газ, світло шумові гранати.

30 листопада. Кривавий розгін. Близько 4-ї ранку беркутівці оточили площу і жорстоко побили учасників протесту, переважно студентів. 5 учасників було затримано. Ця подія стала однією з ключових у мирному спротиві активістів.

1 грудня. Після розгону студентів євромайданівські протести набули ще більшого розмаху. Був створений Штаб національного спротиву, основною вимогою якого була відставка Кабміну, а також проведення позачергових виборів Президента й уряду. У цей день відбулось Всеукраїнське віче. Активісти наголошують на правах людини та принципах свободи і демократії.

8 грудня. В столиці відбувся Марш Мільйонів – Народне Віче за європейське майбутнє України, в якому взяли участь близько  мільйона українців. Одночасно відбувається і провладний мітинг, який охороняють силовики та не пускають журналістів. В Києві активісти повалили пам’ятник Леніну.

12 грудня. “Ніч Гідності”. Після зустрічі з спец-представником ЄС.
Кетрін Ештон та помічником Держсекретаря США Вікторією Нуланд, Віктор Янукович заявив, що “влада діятиме виключно в рамках закону і ніколи не вживатиме сили проти мирних зібрань”. Однак вже вночі відбулась масштабна спроба зачистки Майдану. Ситуацію врятували кияни, які відгукнулись на заклики мітингувальників про допомогу. Як наслідок силовики були змушені відступити. Однак із боку протестуючих були постраждалі і затримані.

16 січня. Ухвалено “диктаторські закони”. Закони ухвалювались підняттям рук, без використання системи “Рада” та без обговорення, а їхні тексти стали доступні тільки після того, як депутати за них проголосували. Ці законодавчі акти обмежували права громадян, надавали органам державної влади більшої свободи дій у сфері покарання учасників акцій протесту.

17 січня. Янукович легітимізує диктатуру, підписавши закони, проголосовані Верховною Радою 16 січня.

19 січня. Пройшли новорічно-різдвяні свята, Майдан стоїть. Починається нова хвиля протестів, на Майдан  вийшли півмільйона протестувальників. Майданівці розчаровані бездіяльністю опозиції, почали штурм силовиків на вулиці Грушевського, розібрали частину бруківки і кидали нею та “коктейлями Молотова” убік блокпостів. Своєю чергою, силовики відповідали гранатами, що викликають важкі осколкові поранення, гумовими кулями та водометами.

22 січня. Кривавий  День Соборності. Загострення конфлікту між майданівцями та силовиками. Стягнення військ до Києва, штурм “Беркута”. За офіційними даними, було вбито 3 молодих чоловіків. Перші з Небесної Сотні.

18 лютого. Кривавий вівторок. Зранку було заплановано “Мирний наступ” – багатотисячну ходу учасників Євромайдану до Верховної Ради України. Але дорогу їм заблокувала міліція. На розі вулиць Грушевського та Кріпосного провулку учасники демонстрації штурмували міліцейські автомобілі. Бійці “Беркуту” застосували спецзасоби. Силове протистояння відновилось. Україна в вогні. Близько 20 години під час антитерористичної операції з усіх боків на Майдан Незалежності розпочався наступ силовиків. Проти демонстрантів, яких на Майдані перебувало близько 20 тисяч, зі сторони вулиці Інститутської були застосовані водомети та підтягнуто 2 БТРи.

19 лютого. Протистояння в Києві триває. З екранів телевізорів лунають слова “екстремісти”, “госдеп”, “іноземні агенти”, а Майдан тримає позиції. Далі палають шини. Задіяні водомети. Кількість загиблих станом на 14:52 збільшилась до 26. Постраждав щонайменше 21 журналіст.

20  лютого. “Чорний четвер”. Почались масові розстріли мітингувальників. За різними даними в День скорботи 20 лютого загинуло від 70 до 100 українців.

21 лютого упізнано тіла 67 загиблих мітингувальників і 12 правоохоронців.

Останній ультиматум. Лідери опозиції підписали з Віктором Януковичем угоду щодо врегулювання кризи в Україні. Відповідно до угоди, впродовж 48 годин з моменту її підписання мала б відновити дію Конституція України в редакції 2004 року та сформовано новий коаліційний уряд; до вересня 2014 року треба було провести конституційну реформу; до грудня 2014 року – провести позачергові президентські вибори. Того ж дня Рада підтримала Конституцію 2004 року. В Херсоні, Запоріжжі, Дніпропетровську, Харкові, Львові, Вінниці та інших містах не вщухають промайданівські мітинги. В країні набирає обертів “ленінопад”.

22 лютого. Втеча Януковича, перша екскурсія до Межигір’я .

23 лютого. Неділя жалоби. За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 з них загинули, але це не повні дані.

Ведуча: То що ж таке Майдан, як суспільне явище? Майдан – це наша незалежність, наше майбутнє, наша єдність. Справжня непідкупна єдність українського народу. Маленькою частиною майдану міг стати кожен, саме тут можна було відчути колорит українського народу у справжніх його барвах. Майдан – це свідчення того, що українцям набридло свавілля влади.
(на фоні кадрів з майдану “Maidan. Ukraine. Revolution” звучить вірш)

Юнак:

Майдан… з Героями іде прощання…
Тисячі людей зібралися в цю мить.
Для когось на землі вона передостання,
А хтось в землі сирій вже мирно спить…

Вже не побачить батько, не зустріне мати…
Живого сина в світі більше вже нема…
Прийшли у путь останню проводжати
Своїх Героїв… вічная їм честь й хвала…

Ридають всі… не стримати гірку сльозу…
Покотились сльозі по щоках і обороні…
Сотники, що полягли,- не встануть з сну,
Не посивіють у майбутньому вже скроні…

Не побачить дівчина ще юна і кохана
Героя свого на яву, а тільки в сні…
А когось вже не побачать діти й мама…
Когось дружина не побачить… ні…

Не збудуться мрії заповітні та бажання…
Хтось одружитися хотів, а хтось дітей,
Розбили вщент усі надії й сподівання,
Кулі, що були вийняті з голів й грудей
                                 (Назар Гузій) 

Ведуча: У нас на заході присутній свідок і учасник тих буремних подій Федчишин Василь Борисович. Запрошуємо вас до слова.
(виступ Федчишина Василя Борисовича – учасника революції гідності)

Ведуча: Президент України Петро Порошенко підписав Указ “Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні”. Документом встановлено щорічне відзначення 20 лютого Дня героїв Небесної Сотні – “на знак вшанування відваги, сили духу громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України”.
(кадри розстрілів майдану)

Ведуча: Герої не вмирають. Вони відлітають від нас у небесну блакить, що би там у вселенському безмежжі янгольськими сотнями захищати рідний край від демонів зла. Щоби очистити небесний простір від брехні та бруду, яким його вимазували антихристи десятиліттями. Їх понівечені тіла повертаються до зажурених осель, вони повертаються на останню зустрічі з рідними та близькими у тисових домовинах, щоб притулити на останок до прострелених  грудей жменьку рідної землі, якій вони віддали найдорожче – власне життя. Будьмо достойними наших небесних ангелів! Вічна пам’ять Героям!
(хвилина мовчання, метроном, після хвилини перегляд відеокадрів Прощання на майдані та цитування вірша)

Юнак:

А Сотню вже зустріли небеса.
Летіли легко, хоч Майдан ридав.
І з кров'ю перемішана сльоза...
А батько сина ще не відпускав...
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду – сотник, молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній – сивий-сивий.
І рани їхні вже не їм болять...
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло.
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна Сотня в вирій полетіла...
                                       (Людмила Максимлюк)

Ведуча: На Майдані пліч-о-пліч стояли люди різних віросповідань і різних національностей. Так вже сталося, що першими життя за свободу України віддали не етнічні українці а вірменин Сергій Нігоян і білорус Михайло Жизневський.
(кадри з М. Жизневським і С. Нігояном, портрети У. Голоднюка і Н. Войтовича)

Ведуча: В нашій бібліотеці є книжечка “Зима, що нас змінила...”. Видана Збаразькою районною бібліотекою вона присвячена подіям на Майдані і двом загиблим героям-землякам, один із них той самий хлопчина в голубій касці – 19-річний Устим Голоднюк і наймолодший із Небесної Сотні Назарій Войтович.
Устим Голоднюк – це він просив у разі небезпеки кричати “Небо падає”, щоб не наполохати людей і одночасно дати зрозуміти що Майдан у небезпеці. Останнє, що він написав на сторінці в соцмережі: “Рабів до раю не пускають!”. Тримай для нас небо, хлопче!
Назарій Войтович навчався на 3 курсі відділення дизайну у Тернопільському кооперативному коледжі, хлопець, обожнював живопис. Усі роботи Назарія мали український дух, на малюнках зображав калину, тризуб чи козаків. Саме патріотизм підштовхнув юнака в останню хвилину поїхати на Майдан до Києва, За дві години його не стало, куля снайпера відібрала життя, у 17-річного талановитого юнака.

Ведуча: Феномен Майдану. Унікальне явище, яке варте професійної оцінки. Майдан  очима історика. Запрошуємо до слова історика і правознавця Галину Дмитрівну Нігачову.
(виступ Галини Дмитрівни на екрані заставка Слава Небесній Сотні)

Ведуча: Сьогодні прозвучали вірші людей, які стояли на Майдані, які оплакували героїв Небесної сотні, які пропустили Майдан через власне серце. Хай палає в душах праведний вогонь любові до України! І хай від серця до серця передається пам'ять про подвиг Небесної сотні! Ми всім дякуємо за небайдужість до історії до віри в наше майбуття, і на останок пропонуємо Вам переглянути кліп на пісню яку виконує А. Б. Пугачова.
(кліп А. Пугачової “Нас бьют, мы летаем”)

 

Підготувала: Добровольська І. П., відділ обслуговування, клуб “Дивослово”
Каланчацька центральна бібліотека.

Календар подій

      1
234 5 678
9101112131415
16171819202122
23 24 2526272829
30