за 2016 рік

Розмова про матеріальне і духовне

Наш Каланчацький район один із тих, де працівники культури забезпечують до­звілля населення на досить високому рівні. Ми, пересічні громадяни, навіть не задумуємось над тим, скільки зусиль докладають працівники культури задля того, аби ми відпочивали душею і серцем. Аби кожен із нас відчув себе частинкою суспільства. Саме про це ми запросили поговорити у переддень новорічно-різд­вяних свят начальника відділу культури і туризму Каланчацької районної державної адміністрації Ірину Лапенко.
- Ірино Михайлівно, яким видався рік, що минає, для працівників культури?  Що вдалося, а до яких вершин ще хочеться дотягнутися?
- 2016  рік був одним  із «найбагатших» у плані матері­ально-технічного забезпечен­ня закладів культури  району.Вперше за 20 років для цих цілей виділено з бюджету по­ над 800 тисяч гривень фінансування. За ці кошти вирішено багато проблем у районному Будинку культури - вдалося придбати нову звукову апара­туру, частково перекрити дах будівлі, придбати нові сценічні костюми для жіночого народ­ного ансамблю «Степовичка», молодіжного вокального ан­самблю «Злагода» та ведучих.
Школа естетичного вихо­вання отримала нові шафи для музичної літератури, сценічні костюми для ансамблю банду­ристів, а ще повністю замінено вікна на склопакети у всій будівлі школи/
Центральна бібліотечна система також не була обді­леною увагою. Зараз ведеться капітальний ремонт у районній дитячій бібліотеці. Поміняли частково старі ві­кна на склопакети у бібліотеці для до­рослих. Виділено кошти для видання альманахів, на гос­подарські витрати та інші потреби. Сподіваємося, що й наступного року робота по вдосконаленню закладів культури продо­вжиться уже в межах об'єднаних територіальних громад.
- Цей рік став успішним і для сільських за­кладів культури. При чому як у ма­теріальному, так і в творчому вимірі...
- Справді, це дійсно так. З 2016 року всі працівники клубних установ району пере­йшли у підпорядкування відділу культури і туризму райдержадміністрації. Завдяки колектив­ній праці, методичній допомозі з боку працівників районного будинку культури вдалося по­кращити культурно-дозг.ілеву роботу майже всіх сільських за­кладів культури.
Особливо творчою ініціа­тивністю відзначаються колек­тиви Гаврилівського сільського будинку культури (директор (директор Валентина Сергєєва-Булаш), селищного будинку культури «Партизан» (Олександр Крайнов), Привільського (Наталя Тимошенко) та Роздольненського (Ілона Бондар) сільських будинків культури. По-новому, із залученням сільської інтелі­генції до лав художньої самодіяльності, працює директор Новокиївського сільського бу­динку культури Наталя Барган. Практично з чистого арку­ша розпочала роботу в Олександрівці Світлана Кудревська. Сільська рада на чолі з головою Андрієм Лабушним придбала музичне обладнання. На сьо­годні село має актив - учасни­ків художньої самодіяльності. І нині всі заходи в селі відбува­ються саме їхніми силами.
У Макарівці сільський бу­динок культури став центром спілкування відтоді як його очолила Ірина Лінєйцева. Це людина неспокійної вдачі, яка прагне зробити своє маленьке село кращим, а своїм одно­сельцям створити кращі умо­ви для відпочинку. Тут дійсно кипить життя. Уже від порогу будинку виникає відчуття, що саме тут відбувається все най­важливіше у житті макарівців. Ірина Іванівна постійно органі­зовує концерти, які із задово­ленням відвідують односельці.
- Якщо погортати підшивку районки за рік, що минає, можна зробити ви­сновок, що цей рік для пра­цівників культури виявився ще й надзвичайно успішним у творчому відношенні.
- Дійсно. Рік виявився творчим, насиченим конкур­сами, фестивалями, святами. Найбільш яскравими стали за­ходи до державних свят. Були учасниками екоетнофестивалю «Душа Півдня» на базі іс­торично-розважального комплексу «Зелені хутори Таврії». Вихованці Каланчацької школи естетичного виховання не про­пустили жодного обласного конкурсу та фестивалю. А вони проходили у Херсоні, в Кахов­ці та Генічеську. І звідусіль по­верталися переможцями або призерами. Учні Любові Кушніренко, Ірини Куликовської та Лілії Зінченко успішно висту­пили в Києві на Міжнародному конкурсі «Україна єднає світ». Вихованці Каланчацької школи естетичного виховання стали успішними учасниками Всеукраїнського проекту «Покажи талант світу». Також у багатьох номінаціях стали переможцями міжрайонного музичного фес­тивалю «Музика нас єднає». І  взагалі, рік був багатим на до­брі та цікаві справи.
- Наша бібліотека та­кож є одним із центрів куль­турного життя району.
- Так, при чому усі поколін­ня від малого до дорослого тут можуть знайти своє захоплен­ня. На базі районної бібліотеки працює клуб «Спілкуймося», де люди старшого покоління мають можливість розглядати злободенні питання, зустріча­ються з керівниками району, спеціалістами різних служб. Активно працює літературний клуб «Дивослово» та пізнаваль­ний - «Старшокласник». Відділ мистецтва активно організовує зустрічі для населення з май­страми  декоративно-ужитко­вого мистецтва.
Протягом року працівники як дитячої бібліотеки, так і для дорослих, були не тільки актив­ними учасниками різноманіт­них конкурсів та проектів, але й виходили з них переможцями. Як нагороди отримали від об­ласних бібліотек електронну книгу, два планшети та кілька бібліотечок на різні теми.
Колективи бібліотек, очо­лювані Надією Федкевич та Світланою Красновид засто­совують інноваційні підходи до роботи з читачем, шукають сучасні напрями роботи і втілю­ють їх у життя.
- Усі   концерти,   масш­табні свята, проходять у ра­йонному Будинку культури. І кожне з них справді для жи­телів та гостей селища стає яскравим дійством.
- Завдяки креативності та професійності незмінним цен­тром методичної і практичної роботи є районний будинок культури під керівництвом Іри­ни Чурай. Тут народжуються творчі ідеї, які спочатку пере­творюються в сценарій, а потім у справжнє свято для глядача. При тому, що всі заходи прохо­дять на високому професійно­му рівні. Але не всі нони мають належну увагу з боку глядача. І стається це не з вини праців­ників культури, а скоріше через те, що люди настільки стурбо­вані власними проблемами, що дозвіллю стали менше приді­ляти часу.
- Тому бажаю, щоб на­ступний рік усім нам приніс менше турбот та більше ра­дості. Дякую за цікаву роз­мову. До побачення.

Інтерв'ю провела Тетяна Лановенька, член НСЖУ, позаштатний кореспондент // Слава праці.  – 2016.  – №52 (29 груд.).  – С.3.

Її доля, її щастя. Її душа, її життя - бібліотека!

Лідія Дмитрівна Лебідь - бібліотекар з величезної літери, професіонал високого ґатунку, ветеран бібліотечної справи, людина найбільш поважного віку нашої бібліотечної галузі - святкує свій 90-річний ювілей.
Лідія Дмитрівна уосо­блює собою кращу дитячу бібліотеку Херсонщини другої половини XX століт­тя, наша гордість, зразок великої любові до бібліо­течної справи, до книги, до юних читачів та відвід­увачів дитячих книгозбі­рень.
Народилася Лідія Дми­трівна Лебідь (дівоче прізвище Петрівська) 24 грудня 1926 року в селі Новокиївка Каланчацького району, тут пройшло її ди­тинство, навчання у Новокиївській школі.
По закінченні Херсон­ського культурно-освіт­нього училища у 1948 році вона за направленням приїхала на роботу в Каланчак і очолила Каланчацьку районну бібліотеку. Лідія Дмитрівна Лебідь - перший спеціаліст-бібліотекар у ра­йоні.
У серпні 1950 року, коли районна бібліотека для ді­тей відокремилася від до­рослої, Лідія Дмитрівна, не замислюючись, очолила районну дитячу бібліотеку й пропрацювала там до кін­ця свої трудової діяльності. Каланчацька районна біблі­отека для дітей під керівни­цтвом Л.Д.Лебідь відразу ж стала кращою в Херсонській області.
Не перелічити скільком поколінням юних прищепи­ла Лідія Дмитрівна любов до читання, скільки книжок віддала юним читачам, зі скількома учнями обговори­ла прочитане та поділилася враженнями від прочита­ного, скільки оформлено книжкових виставок та про­ведено масових заходів... А скільком юним відвідувачам книгозбірні вона дала путів­ку, відкривши широку до­рогу у велике життя завдяки прочитаним книжкам та одержаним знанням!
Бібліотечній справі Лідія Дмитрівна віддала кращих 46 років свого життя з одним-єдиним записом у тру­довій книжці, бо працювала з повною самовіддачею і го­ловне - з великою любов'ю до улюбленої справи.
Портрет нашої колеги по­стійно прикрашав Дошку Пошани Херсонської об­ласної бібліотеки для дітей. Дійсно, Лідія Дмитрівна Лебідь - наша багаторічна гордість, взірець професіонала-бібліотекаря, людини, відданій бібліотечній справі до останньої краплі сил та знань.
Для багатьох поколінь бі­бліотекарів Лідія Дмитрівна стала вчителем, наставни­ком, прикладом до насліду­вання у тому, як віддаватися повністю улюбленій справі.
Уже багато років Лідія Дмитрівна Лебідь на за­служеному відпочинку. Боляче перенесла вона розлуку з бібліотекою... Перші дні, місяці майже щодня навідувалася до книгозбірні - допомага­ла, радила, підказувала й, навіть, робила свої заува­ження, потім все рідше й рідше приходила до рідної бібліотеки.
Зараз вже важко нашій поважній колежанці при­ходити до книгозбірні, роки дають себе взнаки, накладають свій слід на стан здоров'я. Але ми дуже часто згадуємо до­брим словом, із вдячністю та любов'ю нашу дорогу колегу, прекрасну людину - Лідію Дмитрівну.
Від щирого серця вітає­мо нашого шанованого ве­терана зі славним 90-річ-ним ювілеєм. Нехай міцне здоров'я, повага від близь­ких та рідних, усіх оточую­чих завжди супроводжує Лідію Дмитрівну Лебідь ще багато-багато років!

Надія Федкевич, директор Каланчацької ЦБС // Слава праці.  – 2016.  – №52 (29 груд.).  – С.3.

Захоплююча подорож

Розпочалась ця історія, коли у нашу школу завітала краєз­навець, поетеса та просто жінка - Єрмолаєва Олена Володи­мирівна. Ця людина захоплюється вивченням історії нашого краю, а саме - історією родини Софії Богданівни Фальц-Фейн, засновниці порту Хорли. її розповідь не залишила нікого з нас байдужим.
Всі діти, вчителі та гості уваж­но, із захопленням слухали вра­жаючу історію життя про мудру і дуже добру жінку - Софію Бог­данівну, яка допомагала людям і творила добро на нашій землі.
Після прослуханої розповіді нам неодмінно закортіло по­бувати в тих місцях, де жила і працювала Софія Богданівна. Завдяки нашому вчителю - Єрьоменко Олені Гаврилівні, яка організувала поїздку в село Хор­ли, ми мали змогу побачити все те, що побудувала Софія Богданівна Фальц-Фейн.
Ми відвідали багато цікавих місць: у сільській бібліотеці нас вже чекала бібліотекар Євгенія Сергіївна. Як багато зроблено цією людиною для збереження історичної пам'яті! А документи й експонати, з якими нас позна­йомили, мають займати гідне місце в музеї.
Побували також у музеї міс­цевої школи. Поклали квіти до пам'ятника Софії Богданівни і на її могилу. Милувалися краєвида­ми моря.
Ми мали змогу побачити дім, у якому вбили Софію Богданівну. Чомусь саме це місце мене вра­зило найбільше. Перебуваючи біля цього будинку, відчуваєш щось таємне та загадкове, ці емоції не можна порівняти ні з чим, їх треба відчути.
Також ми відвідали приват­ний музей у селі Роздольне. Найцікавіше те, що музей роз­ташований у будинку, де ра­ніше проживала Софія Богда­нівна. І це не могло не вразити нас. Будинок дуже старий, і тому там відчувається якась особлива атмосфера.
У музеї є дуже багато осо­бистих речей Софії Богданівни, а мешканці цього музею ство­рюють особливий домашній побут. Таке відчуття - ніби ти знаходишся вдома, де завжди тепло та затишно. Господар будинку-музею Сопот Микола Максимович розповів багато цікавого, а в останній кімнаті пригостив нас чаєм і солодо­щами.
Екскурсією залишилися за­доволені, дізналися багато но­вого. Але засмучує те, що дуже повільно повертаємо до життя забуті імена. При наявності ма­теріалів і зацікавлених людей, з якими ми зустрілися, відсутній музей до цього часу в селі Хорли.
Протягом всієї екскурсії ми зустрічалися з небайдужими до своєї справи людьми. А ще дуже вдячні Онищуку Олексан­дру Федоровичу, який забезпе­чив транспортом нашу поїздку.

Саківська Олена, учениця 11 класу Новоолександрівської ЗОШ I-III ступенів, лектор музею школи, гурток «Музейна справа» // Слава праці. – 2016. – №51 (22 груд.). – С. 4.

І знов Перемога

Каланчацька центральна районна бібліотека - знов пе­реможець! Переможець в об­ласній патріотичній акції «Ге­рої XXI століття»!
2016 рік - щасливий для Каланчацькоїцентральної ра­йонної бібліотеки!
Але за перемогами у Всеукра­їнському конкурсі проектів, об­ласних фестивалях, конкурсах та акціях стоїть велика щоденна праця, наполегливість у досяг­ненні наміченої мети, і, звичайно ж, велике бажання перетворити книгозбірню на сучасну інфор­маційну установу - працюючу на рівні світових стандартів.
Протягом 2016 року наша кни­гозбірня перемагала: у Всеукра­їнському конкурсі «Все про Єв­ропу: читай, слухай, дізнавайся в пунктах європейської інформації в бібліотеках»; на VI обласному фестивалі молодіжного читання та права «Відкрий свою книгу!»; в обласному конкурсі інноваційних ідей.
І ось, знов перемога, тепер в обласній патріотичній акції «Ге­рої XXI століття»! А перемозі пе­редував великий комплекс захо­дів, проведений бібліотеками району: зустрічі з Героями АТО та їх рідними, вшанування пам'яті загиблих Героїв, збір інформації про учасників АТО, створення картотеки «Учасники АТО - наші земляки» тощо. На бібліотечно­му блозі та сторінці в соцмережах розміщено матеріали та фо­тографії про наших чотирьох Героїв неоголошеної війни, які віддали найдорожче в світі - своє життя, захищаючи мир й спокій, захищаючи нашу землю від підступного ворога. Імена Олександра Берези, Володими­ра Серебринського, Юрія Іржика та Володимира Шаваровського навічно вкарбовані золотими лі­терами в трагічну сторінку історії нашого району, області, нашої країни.
Фінішувала обласна патріо­тична акція «Герої XXI століття» урочистим заходом. Колектив Каланчацької центральної ра­йонної бібліотеки визнано пере­можцем, нагороджено дипло­мом, сучасним планшетом «Lenovo» та бібліотечкою книжок.

Надія Федкевич Директор Каланчацької ЦБС // Слава праці. – 2016. – №43 (27 жовт.). – С.1.

"В дивовижних фарбах мрії оживають..."

Стоять ясні теплі дні, погода така, що хочеться блукати теплими сте­жинами та милуватися красою, що оточує тебе. Очі розбігаються від розмаїття кольорів. Важко уявити собі, яким був би світ без... художників?
-  Він був би сірим, холодним, буденним, сумним, не цікавим...
Протягом 25 років в районній дитячій бібліотеці працює «Клуб цікавих зустрічей», кожне засідання проходить дуже цікаво, запрошуємо різних гостей, майстрів своєї справи: вишивальниць, пекарів, в'язальниць, бан­дуристів. Цього разу наша зустріч з майстринею, яка чудово володіє пен­злем і олівцем, кольором, формою, винахідливістю, а ще вона прекрасний спеціаліст, любляча мама, прекрасна бабуся, гарна господиня - це Юдіна Євгенія Сергіївна, її талант він, мабуть, від Бога - талант художника, бі­бліотекаря, вміння і бажання писати картини, на яких вона оспівує красу свого мальовничого рідного куточка -села Хорли, малює натюрморти, різні пейзажі, малює ікони.
Євгенія Сергіївна дуже тепло розповідала про Клуб юних художників «Палітра», який вона веде в Хорлах на громадських засадах більше 20 ро­ків, де прищеплює любов до прекрасного, розвиває творчість таланови­тих дітей. Девіз Клубу «Шукати. Знаходити. Виявляти таланти». Першим керівником цієї студії був справжній художник В'ячеслав Карпович Захарченко. Він же був засновником ізостудії і в м. Ош Казахстані. Працював живописцем, іконописцем, реставратором, чеканщиком, скульптором. За оформлення, реставрацію ікон «Несение Креста», «Снятие со Креста» й «Святая Троица» в Казанському Соборі м. Сизрань був нагороджений Діа­мантовим хрестом.
За роки існування студії в с. Хорли навчалося більше 50 студійців. Євге­нія Сергіївна тепло розповіла про своїх вихованців, які за ці роки неодно­разово отримували нагороди, різні почесні призи, цінні подарунки. А най­головніше досягнення - це дружба, згуртованість, відданість улюбленій справі. З гордістю можна сказати, ці роки пройшли не даремно. Наші сту­дійці стали професійними художниками, дизайнерами. Наприклад Сацик Богдан - закінчив Київську академію ювелірного мистецтва, працює з діа­мантами експертом. Ковальчук Олена - закінчила Хмельницьку академію -  дизайнер верхнього одягу. Савченко Олена - закінчила Дніпропетров­ську медичну академію, працює сімейним лікарем, але кожного року при­возить свої творчі роботи в Хорли На виставку, які користуються великим попитом у відпочиваючих. Нечмілов Олександр - хоч і закінчив Київський авіаційний інститут, але у 2008 році брав участь у розписі новозбудованого храму імені Святого Пантелеймона під Києвом. Єфімова Регіна - веде свою ізостудію з обдарованими дітьми в м. Києві. А цього року влітку при­везла своїх вихованців на відпочинок, де і організувала виставку робіт, яку приурочила рідному селу Хорли. Грама Світлана - створила міні-фабрику в м. Херсоні, модельєр одягу. Порхун Марина - закінчила Іванівську тек­стильну академію - дизайнер.
Євгенія Сергіївна коротко розповіла про своє захоплення, яке ще зма­лечку проявлялося., та і в юності її приваблювали прекрасні краєвиди рід­ного села, що потім стали життєдайною силою для її власних творів. Наша майстриня вже понад 30 років працює у Хорлівській бібліотеці-філії Ка­ланчацької ЦБС. Завжди доброзичлива, приваблива та привітна до своїх користувачів. І на цій роботі, роботі бібліотекаря, вбачає чудову можли­вість реалізувати усі свої творчі задуми. Скільки натхнення, віри і бажання вкладено в написання ікон, як Образ Матері Божої, «Призри во смире­нне», портрет засновниці села Софії Фальц-Фейн та ще багато інших. А ще Євгенія Сергіївна займається флористикою, створюючи різні картини з різного природного матеріалу: насіння, різних круп і з усього, що є під рукою. А ще вона - цікавий краєзнавець, збирач матеріалу про родовід сім'ї Фальц-Фейнів.
Свій талант наша колега наполегливо розвиває, вдосконалює і в цьому вбачає сенс свого життя - дарувати радість людям!

Красновид С., завідуюча районною бібліотекою для дітей // Слава праці. – 2016. – №43 (27 жовт.). – С.3.

Мудрі та багаті літами

Щорічно 1 жовтня відзначається Міжнародний день людей похилого віку, а також день ветерана праці - свято чисте і світле, свято наших батьків, бабусь і дідусів. День, коли ми віддаємо їм свою лю­бов, шану та вдячність. От і цього року, як і завжди, ми зібралися в приміщенні Привільської сільської бібліотеки, щоб привітати наших ветеранів. Свято розпочали наймолодші вихованці дитячого садка, які прочитали вірші своїм бабусям та заспівали піс­ню. Естафету підхопили учні Привільської ЗОШ, які теж від щирого серця привітали наших гостей. Усі дітки подарували бабусям квіти та свої щирі посмішки. Додала гарного настрою керівник Привільського ансамблю «Українські вечорниці» Тимошенко Н.В., яка розповіла гумореску.
Завдяки коштам, наданим сільською радою, наші поважні гості змогли в теплій, затишній ат­мосфері за чашкою чаю поспілкуватися, поспівати пісень. На святі пролунало багато приємних слів та привітань, але їх ще дуже, дуже багато, рівно стіль­ки, скільки на землі люблячих сердець. Так, нехай же не спорожніють наші серця, наші шкатулочки щастя, і нехай вони відкриваються назустріч один одному, дбайливо зберігаючи спогади, передаючи їх дітям й онукам з покоління в покоління.

Привільський бібліотекар Папко А.В. // Слава праці. – 2016. – №44 (13 жовт.). – С.3.

Краща бібліотека Херсонщини - Каланчацька!

На десятий ювілейний об­ласний фестиваль «Бібліотечна палітра Херсонщини - 2016», який відбувся в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара 21 - 22 верес­ня, з'їхались кращі з кращих, талановиті з талановитіших, креативні з найбільш креативних бібліотекарів з усіх куточків Херсонщини.
Наша централізована бібліотечна система, як й протягом усіх десяти років поспіль, взяла активну участь у фестивалі й представила чотири про­екти в номінаціях: «Краща бібліотечна практика: центральна районна біблі­отека» - інноваційний творчий проект «Популяризація літератури засобами театралізації - Каланчацький ББК - те­атр «Living books», «Краща бібліотечна практика: сільська бібліотека-філія» з проектом Новопавлівської сільської бібліотеки - філії «Зернятка миру», представила сценарій пізнавально-інформаційної гри-подорожі „Моє ко­ріння: Звідки, куди, навіщо?" з циклу заходів патріотичного спрямування «З любов'ю до України» та творчу роботу в конкурсі «Бібліотекар: моє захоплен­ня». Своє захоплення «Веселка святко­вого настрою» представила бібліотекар центральної районної бібліотеки Ольга Гавран. Вона провела цікавий, захоплюючий, святковий майстер-клас.
У рамках фестивалю було організо­вано виставку творчих робіт «Веселка бібліотечних талантів», Каланчацький район представляла майстриня вишив­ки - бібліотекар Новопавлівської сільської книгозбірні Лариса Шаваровська. Складовою фестивалю стала кон­курсна програма «Бібліотека - ореn аіг» відкритий простір». До оргкомі­тету було подано понад 30 заявок від працівників центральних, міських, се­лищних та сільських бібліотек Херсон­щини. Компетентне незалежне журі після ретельного розгляду відібрало вісім найкращих робіт. Проект Каланчацькоі центральної районної бібліо­теки визнано кращим - перше місце серед бібліотек Херсонщини.
Ми отримали в нагороду Диплом за перемогу в конкурсі інноваційних ідей, два сертифікати на отримання гарних нових книг для центральної районної та Новопавлівської сіль­ської бібліотек, чудові квіти та сучас­ний планшет.
Наші творчі роботи - відеоролики запрошуємо переглянути на нашому бібліотечному блозі за адресою:

З великою повагою, Надія Федкевич, директор Каланчацької ЦБС // Слава праці. – 2016. – №40 (06 жовт.). – С.2.

30.09. - Всеукраїнський день бібліотек

Дякуємо усім, хто віддано дбає про книги, оберігає їх та відновлює. Бажаємо Вам, дорогі бібліотечні працівники, щирої всенародної любові та поваги до Вас. Будьте щедрими, мудрими, уважними до людей.
Бажаємо Вам достатку і творчого натхнення, міцного здоров'я та завжди відкритої книги щастя.

// Слава праці. – 2016. – №39 (29 верес.). – С.1.

Місце зустрічі змінити не можна

Так жартома ми називаємо зустрічі у клубі «Спіл­куймось». І це дійсно так - щомісяця в останній четвер, починаючи з 2007 року, коли за пропозицією дирек­тора ЦБС Надії Василівни Федкевич, започатковано клуб, ми збираємось у читальному залі бібліотеки.
А втілила цю ідею в життя пре­красна жінка, бібліотекар за фахом Валентина Леонідівна Кучерова (на жаль, нині покійна, світла їй пам'ять). Спочатку збиралася не­величка група людей, які приходи­ли поспілкуватись про прочитану книгу, обговорити якусь цікаву статтю чи прочитати вірші. Та по­ступово, неначе дзвіночком роз­неслася чутка по селищу, і вже до клубу з символічною назвою «Спіл­куймось» поспішали люди, законі в художню літературу, поезію.
Тепер наш клуб налічує більше 50 членів. Це велика наша роди­на. А нашою «мамою» у 2014 році стала цікава, енергійна, завжди усміхнена, з гумором Петруненко Тетяна Дмитрівна. Вона ніколи не дає нам сумувати.
Тематика засідань різноманітна. Це і «круглі столи» «Пенсіонери за­питують - фахівці відповідають», на які приходять і керівники району, і працівники управлінь та від­ділів. Ми їм дуже вдячні за повагу до людей похилого віку. Це і тема­тичні вечори до Великодня, Нового року, свята осені, Дня матері, Дня Перемоги.
Ми також є частими гостями клубу «Дивослово» (керівник Добровольська Ірина Петрівна). На­зва цього клубу говорить сама за себе. Це незабутні зустрічі з самодіяльними поетами-односельцями Анатолієм Суганяком, Наталею Шелест, Галиною Нігачовою. Словами вірша «Співучий мій таврійський краю - людських та­лантів джерело» розпочався вечір пам'яті поетів Петра Бігана, Петра Герасимчука, Сергія Чурая. Де­кламувалися вірші, а також зучали пісні на їх слова, музику до яких написали Вадим Куршпіль та Віра Пономарчук.
А скільки цікавого, нового ді­знаємося, зустрічаючись з Маргаритою Миколаївною Молдован - керівником сектору мистецтв. Оте розмаїття кольорів україн­ських вишиванок, віночків, одягу, виготовленого умілими руками майстринь, розповіді про звичайні квіти, які ростуть в кожному дворі -захоплюють і вражають. А яка чудова була виставка -гостинна «Чайник» - як привід до бесіди». Доволі цікава історія по­яви чайника, самовара, чаю...
Дуже приємно у свій день на­родження отримати вітання від членів клубу, а в подарунок почути пісню, причому, не тільки у запису, а й наживо, у виконанні народного ансамблю «Южаночка» (керівник Л.Крайнова) та ансамблю «Осіннє золото» (керівник Л.Дем'янова). Частими гостями у такі святкові дні діточки з ДЮЦ під керівництвом Наталі Походай, а також Олек­сандр Крайнов.
Але і серед нас є талановиті люди. Часто слухажмо вірші Люби Радіонової (вона також є ведучою свят та засідань), Оля Марченко, Алла Козачок. А скільки сміху, та, відповідно, й оплесків, викликають гуморески у виконанні Валентини Данько та Анни Панасюк.пишу оці рядки, а сама думаю: скільки треба перегорнути літератури, загля­нути в Інтернет, знайти потрібний матеріал, написати сценарій, щоб він був дійсно цікавим і захоплю­ючим! Усім цим займаються пре­красні жінки, працівниці Інтернет-центру Хребір Наталія Анатоліївна та Гавран Ольга Анатоліївна, наші помічники бібліотекарі читального залу Гриценко Ольга Олександрів­на та Яковлєва Наталія Василівна. А ще велика подяка Надії Василівні Федкевич, завдяки її активності та ініціативі робота бібліотеки висвіт­люється в Інтернеті.
Ці люди віддані своїй улюбленій роботі, і у переддень про­фесійного свята ми, члени клубу «Спілкуймось» надсилаємо їм такі побажання: творчого вам злету, натхнення, успіхів, добробутту, здоров'я, щоб двері бібліотеки були завжди відчинені для людей, закоханих у книгу.

Євгенія Петренко // Слава праці. – 2016. – №39 (29 верес.). – С.3.

Моя бібліотека. Погляд с присмаком осені

Закінчилося літо... Закінчилися шкільні канікули... Від'їжджають відпочиваючі... Закінчилося літо, сповнене захоплюючих подорожей, змістовного від­починку, цікавих книжок... Закінчилося літо й вже можна з впевненістю відповісти на питання: «Чи потрібна бібліотека на селі?».
Бібліотека на селі дуже потрібна! У цьому я вкотре впевнилася сама й по­чувши безліч гарних теплих відгуків, слів подяки від користувачів. Й хоча я працюю на півставки посадового окладу по чотири години в день, мені доводилося все літо працювати - обслуговувати своїх відвідувачів цілі­сінький день - не могла відмовити, закрити двері бібліотеки, коли люди йдуть і йдуть до нашої маленької скарбниці знань.
З самісінького ранку й до пізнього вечора в Хорлівській сільській книгозбір­ні можна було побачити найрізноманітніший контингент читачів: маленьких дітей з батьками, молодь, людей поважного віку. Й кожному треба догодити - знайти книжку до душі. Діти просять книжки зі шкільної програми, батьки беруть дитячі книжки для малюків та романи для себе...
Великим попитом користуються детективи та пригодницька література. Й всіх без винятку дуже цікавить історія нашого прекрасного курортного місця - села Хорли та його засновниці Софії Богданівни Фальц-Фейн.
Спираючись на багатий, роками зібраний в бібліотеці матеріал та архівні дані, можна детально розповідати всім зацікавленим відвідувачам достовірну історію заснування Хорлів та життя незвичайної жінки з великої літери, яка може служити достойним прикладом для наслідування, яскравим взірцем для людей, які цікавляться минулим нашого краю, історією Каланчацького району, стати прикладом для підростаючого покоління, громадським діячам та сучас­ним бізнесменам.
Ділова леді та самовіддана мати великої родини, Софія Богданівна заслу­жила велику повагу та вдячну пам'ять за будівництво порту та села Хорли, за свої добрі безкорисливі справи. За десять років під її керівництвом на нашо­му півострові був створений райський куточок для відпочинку й, в той же час, морський порт кипів діловим життям.
Усім небайдужим до давньої історії Хорлів можна запропонувати книги На­дії Данилевич «Барон Фальц-Фейн. Жизнь руського аристократа» та Василя Климова «Создавая рай...История рода Фальц-Фейнов», а також велику палі­тру статей з періодичних видань, багаточисельні фотографії тих часів.
Розповіді про родину Фальц-Фейнів багатьох відвідувачів книгозбірні про­сто зачаровували й вони навіть не віріли, що все це могло бути: устрична фа­брика, док для ремонту суден та барж, телеграф, банк, метеостанція, готель для моряків, митниця, парк з оркестром.кінотеатр «Ілюзіон», бібліотека та ба­гато чого іншого!
Історія Фальц-Фейнів нікого не полишає байдужим: ні одного читача, чи групу дітей, що забігли до бібліотеки, й відвідувачів баз відпочинку «Южная», «Чорноморець», які запросили до себе на розмову, обмін думками про минуле та сьогодення нашого чудового села Хорли.
Після таких зустрічей, бесід, обговорювань проймаєшся темою, що відвід­увачі, захоплені одержаною інформацією, беруть книги та статті, щоб зробити виписки, ксерокопії, більше дізнатися про Софію Богданівну й розповісти ін­шим про цей славний рід та його великі справи.
Потрібно зауважити, що дуже рідко хто полишав бібліотеку без книжки. Й це дуже радісно!
Не дивлячись на розповсюджений міф поро те, що «про все сьогодні мож­на дізнатися в Інтернеті», люди, як і раніше, люблять традиційну книжку й йдуть за нею до бібліотеки. Якщо ж у бібліотеці потрібної літератури немає, доводиться звертатися до центральної районної книгозбірні чи інші філії бібліотечної системи, щоб мак­симально задовольнити потреби своїх читачів.
Щодня видавала на руки читачам більше 150 книг та ще газети й журнали й робити це приємно та радісно! А після закриття бібліотеки, ввечері, потрібно доставити книжки тим, хто не може прийти самостійно - пенсіонерам, людям з обмеженими можливостями пересування, літнім людям. Адже вони також хочуть читати й бути у курсі всіх подій, потребують спілкування, їм ношу книги по заздалегідь зробленому за­мовленню. Часто обговорюємо прочитане й плануємо, що принести наступ­ного разу. Дуже часто чую слова подяки.
Книжка - духовна насолода для душі й серця, потрібна дуже багатьом на­шим односельцям, адже не «не хлебом единым жив человек»! Й як сказав философ «Пока я мыслю - я существую!» А книжка, інформація допомагає дума­ти, розуміти, розвиватись...
Бувають в бібліотеці й візити незвичних гостей. Наприклад, відома співач­ка Наталія Присич заглянула до книгозбірні, щоб дізнатися про Хорли якомога більше. Прослухавши інформацію про історію порту Хорли, була так здивова­на та зачарована, що подарувала свій диск «Свет без тебя» й висловила свою мрію - колись влаштувати тут концерт для жителів села та гостей краю.
Володимир Мороз, журналіст та головний редактор газети «ВІА плюс» з міста Тернополя, висловив своє захоплення від Хорлів як курортної зони та пообіцяв опублікувати статтю про наш чарівний край на сторінках свого свого ча­сопису.
Шамиль Акичев, науковий співробітник краєзнавчого музею міста Коното­па, приніс у дарунок бібліотеці історико-бібліографічну повість Андрія Матвієнка «Михаил Драгомиров».
Всіх подробиць з повсякденного життя бібліотеки неможливо передати в короткій статі. Але одну думку можна висловити з повною впевненістю: люди читають, книжки потрібні й бібліотека на селі дуже затребувана. Хочеться тільки побажати бібліотеці - нових книжок та журналів, сучасного технічного обладнання та гідного приміщення. Адже славна історія села Хорли заслуговує того, щоб розповідати про неї у відповідній обстановці - гарній, теплій, затишній, сучасній!
Хочеться не червоніти перед відвідувачами бібліотеки - відпочиваючими з різних куточків нашої країни, перед «високими гостями», дарувальниками книг й, просто, читачами свого рідного села за стан бібліотечних залів, а пишатися гарно укомплектованим фондом, сучасним інтер'єром та проведенням за­ходів з використанням сучасного технічного обладнання.

Завідуюча Хорлівською сільською бібліотекою-філією Каланчацької ЦБС Євгенія Юдіна // Слава праці. – 2016. – №39 (29 верес.). –  С.3.

Відзнаки за активну позицію

Напередодні відзначення Дня незалежності України. Каланчацький селищний голова Зінчук В.К. виконав приємну місію,  нагородивши Пам'ятними знаками «25 років незалежності України» багатьох наших земляків, котрі засвідчують активну позицію не лише сумлінно працюючи, а й виконуючи громадські обов'язки. Серед них Почесні громадяни Каланчака, керівники підприємств, установ, закладів, депутати теперішнього та попереднього скликань, очільники громадських організацій.
Момент був справді хвилюючий. Присутні почули слова подяки за ті роки, коли влада і найбільш яскраві, активні представники громади діяли спільно, ставали рушіями багатьох справ. Хоча, безумовно, було і залиша­ється ще чимало нерозв'язаних про­блем, резервів та планів. То ж кожен, отримуючи відзнаку, не лише відчував вдячність, а й мимоволі окреслював для себе наступні кроки та дії.
Пам'ятні знаки «25 років незалеж­ності України» та відповідні посвідчен­ня вручено: Бруяці Ларисі Климівні, Ганчарик Любові Іванівні, Грозинському Ігорю Миколайовичу, Драненку Сергію Володимировичу, Єрохіну Сергію Михайловичу, Єрмишко Галині Йо­сипівні, Зінченко Раїсі Володимирівні, Кулаковському Анатолію Миколайо­вичу, Кравченко Надії Петрівні, Крав­ченку Олександру Володимировичу, Кишинейській Ользі Андріївні, Косенко Тамарі Леонідівні, Киишневській Лідії Романівні, Кулині Михайлу Сте­пановичу, Нотич Ларисі Володимирів­ні, Носову Ігорю Борисовичу, Пономарьовій Оксані Борисівні, Пелешку Павлу Тимофійовичу, Півненісо Євгенії Василівні, Подольчаку Степану Ярос­лавовичу, Радіоновій Лідії Леонтіївні, Ружицькій Людмилі Пантеліївні, Сні-гурській Діні Миколаївні, Супрун-Кравченко Олександрі Іванівні, Самойлик Катерині Семенівні, Семикопенку Івану Івановичу, Свищу Сергію Мико­лайовичу, Скороход Тамарі Олексан­дрівні, Токарю Сергію Івановичу, Фоміну Артуру Євгеновичу, Фурсі Геннадію Федоровичу, Федкевич Надії Василівні, Шевцовій Ларисі Олексіїв­ні, Шиян Олені Василівні, Авраменку Віталію Олександровичу.
Крім того, вручено Подяки селищно­го голови громадським активістам мікро­районів Каланчака.

На знімку: група нагороджених

// Слава праці. – 2016. – №35 (01 верес.). – С.1.

Словом вшануємо край Каланчацький!

Спільне засідання учасників читацьких об'єднань Каланчацької центральної районної бібліотеки - місцевих літераторів, любителів та шанувальників літературного слова «Дивослово» та людей поважного віку «Спілкуймось!» відбулося в літературно-мистецькій залі книгозбірні й пройшло на високій патріотичній ноті та було присвячене Дню слов'янської писемності і культури. Зустріч постійних відвідувачів бібліотеки розпочалася щирими, гарними, натхненними і напутніми словами нашого місцерого поета Петра Бігана, якого, на превеликий жаль, вже немає серед нас:
«Співучий мій Таврійський краю Людських талантів джерело. Веселка ніжна водограю, Дзвінкий, як чисте серебро. З талантів сплетений віночок, Що в перевесло обернувсь -Ти мелодійний мов дзвіночок Тобою, краю мій, горджусь: Так розквітай, перлино степу, Хай пісня лине з краю в край. І композитору, поету Ти відпочинку не давай».
Не випадково прозвучали ці щемні рядочки, адже назва заходу «Пізнаймо в слові рідний край» пе­редбачала розповіді про творчих земляків, які словом і музикою прославляють свою милу батьківщину. Мова про тих, кому даровано талант й свою любов до рідної зем­лі висловити поетичними рядками і покласти ці рядочки на музику. Далі прозвучала «Пісня про Каланчак», яка народилася у твор­чій співпраці самодіяльного поета Анатолія Суганяка і композитора Вадима Куршпіля. Ця гарна мело­дійна пісня свого часу прозвучала у чудовому виконанні наших калан-чацьких виконавців Олександра Бі­лоброва та Василя Криворучка. На жаль, тепер пісню слухали в запи­су - наших талановитих вокалістів вже немає серед живих. Анатолій Степанович Суганяк розповів присутнім історію ство­рення пісні, про співпрацю з міс­цевим композитором Вадимом Куршпілем, про виконання пісні багатьма місцевими вокалістами... А ведучі зазначили, що твор­чий тандем А. Суганяка і В. Курш­піля успішно співпрацює і у їхньому доробку багато прекрасних пісень. Учасники заходу згадали пісні «Випускний вальс», «Журавлі», на­роджені співпрацею, а на святі зазвучала пісня - своєрідний гімн - присвята чарівному жіноцтву Таврії - «Королева із Каланчака». Жіночий вокальний ансамбль «Южаночка» Партизанського се­лищного будинку культури (керів­ник ансамблю Лідія Крайнова) виконали ще декілька пісень на слова місцевих поетів Анатолія Суганяка, Петра Бігана, Петра Герасимчука, покладених на музику Вадима Куршпіля, зокрема, «Грай, сопілко, грай», «Цвіт калини»... Учасники літературно-му­зичного дійства з задоволенням наголосили на тому, що в нашій літературно - мистецькій залі зби­раються найкращі, найдушевніші люди Капанчака, не байдужі до краси і долі рідного краю. Любов Радіонова одна з таких, вона ак­тивний член обох клубів, людина, яка пише прозу і поезію. Любов Андріївна із задоволенням прочи­тала свої твори, присвячені рідній землі, рідному селищу, друзям, односельцям. Дещо з сумом пригадали нашу колегу, людину світлої душі, засновницю клубу «Спілкуймось!" Валентину Кучерову, яка вже майже два роки тому залишила цей світ. Прочитали її невеличке опові­дання - сповідь «Рідна хата». Опо­відання озвучила бібліотекар Ірина Добровольська. Долі людські складаються по-різному. Хтось все життя проживе там, де народився, а когось заки­нуть обставини далеко від рідно­го порогу, і вони живуть, подумки, з теплом згадуючи рідну затишну хату, росяні трави дитинства і пташиний щебет юності... Наша місцева поетеса Юлія Шовкун нині мешкає в Дніпро­петровській області, але часто згадує у своїх віршах Каланчак. Учасниця зразу двох читацьких об'єднань «Дивослово» й «Спілкуй­мось!» Валентина Данько з хвилю­ванням, трепетом в душі, прочитала вірш Юлії Шовкун. Ведучі заходу нагадали, що ім'я Марія Баліцька добре знайоме постійним відвідувачам нашої бі­бліотеки. Вона мешкає в Тернополі, але багато що пов'язує її з нашим краєм, часто в своїх віршах і про­зових творах з великою любов'ю згадує наш степовий край. Член читацького клубу «Спілкуймось!»» Євгенія Петренко представила на­шій увазі твір «Древній Каланчак». А поет, який присвятив вірш початку дня й назвав його "Ранок в Каланчаку" наш місцевий літера­тор Володимир Войтюк. Вірш за­читала учасниця читацького клубу "Спілкуймось!" Ніна Супрун. Галина Нігачова, педагог, іс­торик, громадський діяч, щира і ці­кава у спілкуванні людина, місцева поетеса. У її творчому доробку є багато віршів, присвячених рідно­му краю, зокрема, вірш «Калан­чак», який озвучила Лариса Смолієнко. А ще приємно зазначити, що на вірші пані Галини написано де­кілька пісень. Одна з них створена у співавторстві з вчителькою му­зики Вірою Пономарчук та стала переможцем районного конкурсу. А жіночий вокальний ансамбль «Осіннє золото» дуже душевно ви­конав пісню «Каланчацький вальс». Пісню про Каланчак написала й поклала на музику Лідія Кишиневська, а озвучила на святі Ганна Панасюк. Поділилися спогадами про те, яким побачили вперше наше се­лище, таврійський край, степові простори.трудівників Катерина Стародубцева, Лариса Бруяко,  Тамара Овчаренко, Любов Стринжа, Валентина Данько, Лідія Дем'янова, Світлана Боднарук.  На завершення зустрічі учасни­ки літературно - музичного свята заспівали разом головний музич­ний твір нашого селища - гімн Каланчака (автори Петро Герасимчук та Вадим Куршпіль). Ведучі свята щиро подякували авторам творів та всім присутнім на заході учасникам читацьких об'єднань «Дивослово» та «Спілкуймось!», всім, хто пише, про­славляє, любить, зичить доброї долі нашій спільній землі та поба­жали миру, добра, творчої наснаги та благополуччя.

Керівник клубу «Спілкуймося» Петруненко Т. Д. // Слава праці. – 2016. – №29 (21 лип.). – С.3.

Подорож по країні, якої немє на мапі дитинства

У тридев'ятому царстві, за високими горами, За глибокими морями, Розташувалася країна, якої немає на жодній мапі світу. Вона незвичайна, дивовижна, прекрасна. Це країна Дитинства. Правлять нею чарівні феї - Мрія, Фантазія і Романтика. Ми обладнали наш ігровий майданчик декорацією кора­блів. Перше судно - це поло­вина капітана! Друге судно - це пірати! Для того, щоб вийти у відкрите море, нам потрібно набрати команди ма­тросів. І ми спочатку подиви­мось, на що ви здатні... Ось так розпочалося наше свято до Дня захисту дітей. А далі - конкурси, ігри, пошук скарбів, пісні, танці і, звичай­но - подарунки, багато-багато подарунків: цукерки, печиво, солодощі, фрукти і морозиво. Побували на невідомих островах, шукали скарби, і знайшли найголовніший у ва­шому житті скарб - дитинство! Не спішіть дорослішати, всьо­му свій час. А ми бажаємо вам за канікули набратися сил, здоров'я, гарно відпочити. Ми не прощаємося з вами, ми го­воримо говоримо вам - До побачення! Разом з юнгами на кора­блі весь цей час були коки - Людмила Васи­лівна Серебринська та Наталія Володимирівна Ківа, вони при­гостили всіх морозивом, яке подарували міс­цеві підприємці: Р.В.Лавринович, С. М . Єрохін, Т.Й.Шквір та Б.Л.Кушнірук. Юнги разом з Піратом та Моряком пройшли сильні шторми, незнайомі гавані та острови, шукали зо­лото, скарби й знайшли най­головніший ужитті скарб -ди­тинство.

Шаваровська Лариса, бібліотекар с. Новопавлівка // Слава праці. – 2016. – №26 (30 черв.). – С.4.

Профіквест «В долонях степу і Дніпра»

Херсонський обласний центр зайнятості та Херсонська обласна бібліо­тека для дітей імені Дніпрової Чайки започаткували обласний інноваційний проект «Профіквест» для учнівської молоді «В долонях степу і Дніпра». На всіх етапах організації проекту (їх три - організаційний, навчально-дослідницький та підсумковий) учні-учасники з команди «Non - Stop» з Каланчацької ЗОШ №2 спільно з координаторами з районного центру зайнятості та районної дитячої бібліотеки будуть виконувати різноманітні завдання: визначатимуть туристично-привабливі об'єкти та складатимуть туристично-екскурсійні маршрути по нашому Каланчацькому району, орга­нізовуватимуть літні експедиції за прокладеним маршрутом з відвідуванням визначених об'єктів з метою їх фотографування та відеозйомки, укладати­муть «туристичний путівник» - у формі веб-сторінки у блозі проекту, роз­роблятимуть PR-кампанію власного екскурсійного маршруту. Згідно плану роботи нашої команди «Non - Stop» відбулася зустріч з керівником від­ділу культури та туризму Лапенко Іриною Михайлівною, яка розповіла про розвиток туризму в Каланчацькому районі, зупинилася більше на зе­леному туризмі. Діти отримали консультацію про ті краєзнавчі маршрути, які можна буде використати в даному проекті. Керівник відділу розповіла і про фестиваль "Сонячні дзвони", який проводиться на узбережжі Чорного моря в с. Хорли з метою відродження та популяризації кращих зразків кла­сичної, духовної та патріотичної пісні, примноження культурних традицій православ'я, естетичного та духовного розвитку молодого покоління, ак­тивізації творчих здібностей, подальшого зростання духовності жителів та гостей краю, виявлення нових напрямків сучасного виконавства. На кінець зустрічі керівник відділу відповіла на запитання учасників проекту.

Завідувачка районною бібліотекою для дітей Красновид С.О. // Слава праці. – 2016. – №25 (23 черв.). – С.4.

Найдорожчий скарб - це діти

Першого червня на­шою бібліотекою- фі­лією проведено захід «Дітям світу - сонце й мир», у якому малюки через конкурс малюн­ків змогли відобрази­ти свої мрії та почуття. Особливо активними були Сафон Леся, Ложиця Дар'я, Попов Денис, Гузовець Ліза, Гечман Юлія, Божок Каріна, Ліпська Юлія, Шанько Вікторія та інші. Наприкінці свя­та було частування солодощами, у чому нам допомогли фер­мерське господар­ство «Трієл-Агро» (Окуненко І.М.) та Червоночабанський сільський голова Су­чок А. М.

Бібліотекар с.Макарівка Наумова І.О. // Слава праці. – 2016. – №23 (09 черв.). – С.3.

Моє барвінкове літо

Дитинство - найра­дісніша, найщасливіша пора життя. У казковій його країні живуть наші діти. Для кожного з нас, ви - сенс життя, втілен­ня мрій, наше майбутнє. День 1 червня для ді­тлахів села Привілля пройшов нетрадиційно, вихователь дитячого садка Казаковська Т.Л. , бібліотекар Папко А. В., зав. будинком Культури Корінь Ю.В. та вчитель Сухорукова В.Ю. спіль­ними зусиллями підго­тували та провели для малечі веселе свято, яке символізувало початок літа та святкування Дня захисту дітей. Дітки різ­ного віку зібралися в залі , де їх привітали завід­увач будинку культури Корінь Ю.В. та вчитель Сухорукова В.Ю., по­бажавши злагоди, миру, любові, добра, теплих і щирих посмішок, вірних друзів та якомога більше радісних та щасливих подій у їхньому житті. Далі вихователь Каза­ковська Т.Л. розпочала свято веселою піснею «Моє дитинство чарів­не», діти посміхалися, раділи, плескали в долоні від задоволення. По­тім відбувалися змагання, різні конкурси та естафе­ти . Не зважаючи на вік, разом змагалися школярі та вихованці дит.садка і малята не відставали від старших дітей. Далі бібліотекар запро­понувала дітям розгадати загадки, всі охоче відпо­відали та показали свої знання і кмітливість. А творче уміння дітлахів за­свідчив конкурс малюнка на асфальті. Діти охоче малювали, посміхалися, раділи, а старші дівчатка вправно крутили обручі та стрибали на скакалках. Відвідвши цього дня бі­бліотеку, кожен міг при­красити «Дерево Бажань» листочками з своїми осо­бистими бажаннями, по­бажаннями для своєї сім'ї та нашої України. Діти залюбки писали, а деякі ділилися своїми мріями. Тепер вони прикрасять виставку дитячих робіт у бібліотеці. Наприкінці свята дітей пригостили ласощами, печивом та солодкою водою, які були придбані на кошти зібрані батьками, надані приватним підпри­ємцем Томовою Світла­ною Вікторівною та фер­мером Кручиною Сергієм Григоровичем . Велика їм вдячність за небайдужість до наших дітей. Свято пройшло у атмосфері щирості, радості та доброти! Діти - це безмежна ще не зіпсована щирість і від­вертість, їх майбутнє за­лежить від нас. Наше май­бутнє залежить від них. Діти - це ангели. Вони не повинні страждати від того, що хтось вважає їх чужими. Вони повинні жити в світі, який не знає, що таке жорсто­кість, біль та насильство. Давайте створимо для них такий світ разом, щоб свято було не один раз на рік, а щоденно діти почували себе захизахи­щеними.

Бібліотекар Привільської бібліотеки-філії Папко А.В. // Слава праці. – 2016. – №23 (09 черв.). – С.3.

Європа стає ближчою

У справжнє високопатріотичне свято перетворилося від­криття Пункту Європейської інформації у нашій бібліотеці. Для цього створено інформаційні зони в літературно - мистецькій залі та відділі вільного доступу до всесвітньої мережі інтернет. Інформаційна база складається з підрозділів «Європей­ський Союз: історія розвитку та сучасність» та «Україна - Єв­ропейський Союз: реалії та перспективи», також представлена книжковим фондом європейської тематики, друкованою про­дукцією: буклети, закладки, рекомендаційні списки літерату­ри, пам'ятки, поради та МЕВ - ресурсами - списки сайтів про Європейський Союз, його історію та сучасність, його інститу­ції, країни Європи, Посольства країн Європейської спільноти в Україні, навчання в країнах Європейського Союзу та сайти ке­рівних органів України, які опікуються питаними європейської інтеграції. Інформаційні матеріали розміщені на виставках, стендах, полицях, журнальних столиках. Інформаційна зона прикрашена символікою України та Європейського Союзу, гарно доповнюють на надають святковий настрій патріотичні кульки та стрічки. Наші відвідувачі в захваті від чудового перетворення зали на патріотично - європейський майданчик, який привертає увагу, приємно приваблює, закликає до діалогу, ділового спілкуван­ня, обговорення, налаштовує на змістовну бесіду. Крім того, в центрі селища на площі біля районного палацу культури розміщено стенд, який привертає увагу перехожих та запрошує жителів громади відвідати Пункт Європейської ін­формації в нашій центральній районній книгозбірні. На урочисту подію в житті Каланчацької громади до нашої літературно - мистецької зали зійшлися активісти книгозбірні, представники владних структур - Ольга Василівна Шендрик - заступник голови районної державної адміністрації, Ірина Михайлівна Лапенко - начальник відділу культури та туризму , Світлана Іванівна Харченко - секретар Каланчацької селищ­ної ради, наші партнери з районного відділу кримінальне -виконавчої інспекції УДПтСУ в Херсонській області, вчителі, учасники наших читацьких клубів за інтересами «Дивослово», «Старшокласник», «Спілкуймось!»

Надія Федкевич, директор Каланчацької ЦБС, коор­динатор Пункту Європейської Інформації // Слава праці. – 2016. – №19 (12 трав.). – С.4.

Пам'ять - загиблим, шана - живим!

Книгозбірні району - в обласній патріотичній акції «Герої XXI століття».
З метою вшанування за­хисників України - жителів Каланчацького району та ви­ховання у молодого покоління на їхньому прикладі справжніх патріотів Батьківщини, фор­мування у молоді високої гро­мадянської свідомості, честі і гідності, бібліотеки системи включилися в проведення об­ласної патріотичної акції «Ге­рої XXI століття». На бібліотечному блозі у всесвітній мережі інтернет вже створено спеціальну сто­рінку «Герої XXI століття» за адресою: http://kalanchakcbs.blogspot.com, яка постійно по­повнюється новими матеріа­лами. Протягом тривалого часу в районі триває Всеукраїнська акція «Бібліотека українського воїна», книгозбірні комплекту­ють бібліотечки літератури для учасників АТО та запрошують жителів району долучитися -надати книжки зі своїх домашніх бібліотек. До уваги відвідувачів кни­гозбірень представлені книжкові виставки, перегляди літе­ратури та статей з періодичних видань «Пам 'ять - загиблим, шана - живим!», «Знаймо на­ших Героїв» та виставка однієї книги «Хронологія мужності 2014 - 2015». Видання налічує п'ятдесят невеличких розпо­відей з фотографіями про хер­сонців - Героїв АТО. П'ятдесят різних доль за своїм мирним життям й однаковим у зоні АТО... Є в книжці розповідь й про нашого земляка - Березу Олександра Григоровича. У центральній районній книгозбірні створено тематич­ну картотеку «Учасників АТО -наші земляки». Картотека по­стійно поповнюється новими статтями з періодичних видань. З метою якомога більшого збору матеріалів про наших героїв бібліотекарі зустріча­ються з учасниками бойових дій в зоні АТО, рідними та дру­зями, збирають інформацію та впорядковують одержані матеріали. Створено папку досьє «Учасники АТО». У ній накопичуються матеріали та документи про учасників АТО всього Каланчацького району. Наші місцеві поети вже при­святили по декілька віршів за­хисникам Вітчизни - під час Революції Гідності та Героям АТО. Працівники центральної районної бібліотеки виріши­ли підготувати та видрукувати книжкові кольорові закладки та буклети з віршами. Створені дописи з фото­графіями про Героїв АТО -Олександра Березу «Герої не вмирають ... Вони назавжди в пам'яті народній!», який віддав найдорожче - своє життя за­хищаючи Донецький аеропорт ... та «Сумуємо за героєм... Співчуваємо колезі...» про Володимира Шаваровського з Новопавлівки. Володимир Йосипович Шаваровський рік і місяць вірою й правдою від­служив в АТО, неодноразово смерть дихала йому в обличчя, та вистояв, повернувся живий, але дуже хворий... Два тижні... й пішов у вічність у свої 49 ро­ків ..., розміщено на блозі на­шої бібліотеки у всесвітній ме­режі інтенет. Статтю про Володимира Харатіна з Макарівки під назвою «Сміливість врятувала життя», який добровольцем пішов за­хищати країну, більше року прослужив в зоні АТО, з них майже півроку в полоні у бойо­виків, надруковано в районній газеті «Слава праці». Опублі­ковано також інформацію про відкриття меморіальної дошки загиблому новопавлівцю Воло­димиру Серебринському. Для більш широкого одер­жання різнобічної інформації про Героїв АТО працівниками бібліотеки складаються ре­комендаційні списки сайтів у всесвітній мережі інтернет «Все про захисників Вітчизни», які до послуг користувачів та від­відувачів нашої книгозбірні. Бібліотека планує прове­дення тематичного вечора -вшанування „Уклін вам, воїни АТО!" та ведеться підготовча робота по створенню презента­ції „Герої XXI століття - наші земляки»

Н.Федкевич, директор ЦБС // Слава праці. – 2016. – №18 (05 трав.). – С.2.

Тиждень дитячої та юнацької книги в Новопавловці

Що робити, коли силь­ний вітер, холодно, а по плану - вихід на природу? Вихід є: а чому б не посидіти в бібліотеці і не уявити себе з дру­зями біля вогнища? Просто, так і зробили. І знаєте, не гірше ніж на природі, тихо, затишно, кар­топелька пахне димком, а які розповіді... Про що тільки б не писали діти, саме так, мабуть і народжуються ідеї для нових книг. Таким виявився перший день Тижня дитячої та юнацької книги. Дівчатка чомусь біль­ше хочуть писати про дружбу, кохання, а хлопчики про силу, перемоги і все в жанрі фантас­тики. І погралися ми: і в теніс, і в м'яча і порозгадували різні ре­буси, а наостанок посмакували чаєм з троянди. Ви такий про­бували, та ще й в бібліотеці? Ці­кава зустріч і не шкодуємо, що був вітер. У рамках Тижня дитячої та юнацької книги, для учнів 1-4 класів був проведений конкурс: "Дім без книги - день без сон­ця"! Учні, поділені на команди, змагалися в 11 різноманітних конкурсах на знання дитячих творів, складання прислів'я зі слів-розписів, складання сло-ва-розгадки, знання казок, розгадки ребусів, кросвордів, конкурс - пантоміма, читання віршів. Команди Читайликів та Всезнайок чесно змагалися за перемогу. Швидко промайнув час, але діти встигли показати свої знання і чесно отримати нагороди. Презентація книги Марії Баліцької "Подільська ластівка у Таврійському краї" відбулася для учнів 5 класу. Учні позна­йомилися з біографією сучас­ної письменниці, її життєвим та творчим шляхом. Прослухали уривки з оповідань, які ввійшли в книжку, переглянули виставку творів письменниці. Наш кра­єзнавчий куточок поповнився новою книжкою, і хоча пись­менниця живе в Тернополі, а розповіді про наш край, приро­ду, людей. А наостанок діти на­писали свої побажання в книзі Марії Баліцької нашим солда­там, яку почали заповнювати діти Тернопілля. Така собі еста­фета побажань нашим воїнам від Поділля до Таврії. А ще ми дивилися відео про письмен­ницю, слухали її живий голос і насолоджувалися власним ви­конанням творів.

Л.Шаваровська, с.Новопавлівка // Слава праці. – 2016. – №16 (21 квіт.). – С.3.

Поезія полонить наші душі..

До Всесвітнього Дня поезії в Каланчацькій центральній районній бі­бліотеці відбулося спільне WEB - засідання читацького об'єднання місцевих літера­торів «Дивослово» та літера­торів Іванівської центральної районної бібліотеки по темі «Поезія - ти сила чарівна, що музикою серце надихає...». Його провели керівник клубу «Дивослово» нашої бібліотеки - Ірина Добровольська та біблі­отекар пункту вільного доступу до мережі Інтернет Іванівської ЦБС - Світлана Редько. Учасників заходу запро­сили до літературно - мис­тецького залу, тут на них чекала книжкова виставка поетичних творів української та світової класики, сучас­них українських поетів Хер­сонщини «Гармонія слова», а також каланчацьких авторів. Особливе місце на виставці зайняла поезія видатної укра­їнської поетеси, геніальної особистості, яку з гордістю в народі називають «Живим класиком української літера­тури» - Ліни Костенко. Відбувся обмін інформаці­єю щодо діяльності літератур­них об'єднань обох районів, читали твори місцевих авторів. Свято поезії проводи­лося за спільним сценарієм, паралельно - літератори та бібліотекарі Каланчацької та Іванівської бібліотек, вільно спілкуючись в режимі Оп-Ііпе читали вірші, розповідали про улюблених поетів - поезія дій­сно єднала небайдужі ліричні та романтичні серця любите­лів та шанувальників літера­турного слова. Поезія - це метафора, об­раз, своєрідний код, іскра, яка швидко спалахує. Поезія, як і будь-який інший жанр мис­тецтва, мусить промовляти і надихати. Поезія буває і ра­ціональною і емоційною. У неї немає кордонів і сталих форм, проте хорошу поезію вирізняє одна річ - це мелодика і ритм. Поезія - це почуття, біль, дра­ма, досвід, історія, культура, філософія та естетика, інтуїція та містика... Поезія - це доля... Ми щиро вдячні всім при­сутнім і зичимо поетам на­тхнення, а слухачам ніколи не черствіти душею, бути щи­рими та відкритими до краси, любові, поезії, кохання...

Надія Федкевич, дирек­тор Каланчацької ЦБС // Слава праці. – 2016. – №14 (07 квіт.). – С.4.

"І пам'ятає дерево тепло його долонь"

Людська пам'ять - дивовижна сила. Людські спогади є дуже важливими в нашому житті. Трапляється в житті таке, що коли розлучаєшся з дорогою тобі людиною, то залишаються добрі спогади про неї. Якби дерева вміли гово­рити... Вони б неодмінно роз­повіли історію свого життя. І найперше про людей, котрі це життя їм дали - від того благодійного моменту, коли саджанці потрапили у землю, і до того, коли їх крони ста­ли могутніми. Мабуть, саме цим відрізком часу - життям одного могутнього дерева - вимірюється професійне уміння і захоплення Архіпова Володимира Івановича. Кажуть, щоб залишити слід на землі і водночас зробити добру справу, треба побу­дувати будинок, посадити дерево і виростити сина. Можна уявити, скільки корис­них справ зробив цей добрий чоловік, у пам'ять якого пра­цівниками районної дитячої бібліотеки було проведено вечір-пам'ять. Запросили запрошені сина - Юрія Во­лодимировича, ансамбль «Южаночка» Партизанського СБК та учнів 9-Б класу Каланчацької 30Ш№1(кл. керівник Валуєва Н.В.). Ведучі заходу розповіли яким був Каланчак у 60-х ро­ках. Як він змінювався про­тягом наступних десятиліть. Глиняно-грунтові дороги, в'язкі, непрохідні від дощів. Ноги не витягнеш. Без гумо­вих чобіт не обійтися. Води в нашому краї не було, поливу звичайно теж. А росли тіль­ки де- не- де акації, а з квітів іриси, які особливо не потре­бували поливу. З колгоспних полів, на яких були висіяні зернові, вітер підіймав грунт часом разом з насінням і пе­реносив по степу на кіломе­три. Таку картину природа повторювала з року в рік ще не одне десятиліття. Навіть коли вже було збудовано Пів-нічно-Кримський канал, до­водилося спостерігати як на захисні плити каналу протяж­ністю в декілька кілометрів осідало до десяти сантиме­трів пилу. Багата талановитими людьми, зігріта палючим сон­цем, обвітрена степовими бу­ревіями земля каланчацька. З приїздом в наше сели­ще дипломованого спеціа­ліста агронома-лісомеліоратора Володимира Івановича Архіпова, Каланчак перетво­рився на оазу, на казковий зелений острівець. Це завдяки задумці Архі­пова В.І. ми тепер милуємося стрункими тополями, які ви­соко рвуться в небо, роблять кола чарівного танку ялинки, немов зелені м'ячики, рядочками стеляться вічнозелені екзотичні кущі. «Озеленення райцентру Каланчак Херсонської об­ласті» - так називалася ди­пломна робота Володимира Архіпова, якою він довів, що в посушливих степах України, в зоні так званого ризикова­ного землеробства, можна створити чудові художньо-декоративні композиції із дуже гарних порід дерев та кущів. Впровадження проекту у життя було нелегким. Одного тільки ґрунту на місце болота, що було перед колишньою лікарнею, треба було завез­ти 3 тис.куб. Необхідно було видалити старі дерева, що викликало обурення окремих громадян, і посипались погрози. За допомогою гро­мадськості району взялись за ліквідацію болота. Дві тисячі ходок зробили вантажні ма­шини , щоб завезти родючої земля. Володимир Іванович, скориставшись нагодою, поїхав до старих друзів по спільній роботі у лісництві і по навчанню, щоб допомогли потрібним посадковим мате­ріалом. Київ, Львів, Івано-Фран­ківськ, Грузія, Крим - це да­леко не повний перелік тих місць, звідки завозили дере­ва та кущі. Після ретельної підготовки ґрунту, вся сітка пішохідних доріжок була роз­бита з найбільш раціональ­ним рішенням планування і врахуванням особливостей зонування, масовості відвіду­вання парку, природних умов місцевості. А наступний етап будови парку культури і відпочинку (це за Будинком культури) -це насадження декоративних деревно-кущових порід, що добре ростуть в ґрунтово-кліматичних умовах Калан-чака. Вони були  згруповані і повязаня з рельєфом території парку, планувалися до­ріжки, алеї. Збудували танцювальний майданчик. Зробили альпіна­рій та козацьку могилу. Шко­лярі та працівники комун­госпу займалися посадкою декоративних дерев і кущів. Новим    життям    зажила стародавня     річка    Калан­чак.    Саме тут, на її березі аж до Палацу культури, на 5 га були висаджені дерева і кущі, квіти. Заплановано зе­лені альтанки, містки та інші декоративні прикраси, зона атракціонів, які повинні були зробити    невпізнанною    цю частину селища, навіть пла­нувалися човнова станція. Добру справу зробив цей чоловік, і будинок збудував, і скільки дерев висадив, і двох синів виростив. Нині його справу намагаєть­ся продовжити син Юрій Володимирович. Він також займається озелененням нашого селища (займається підстриганням кущів, чагарників, троянд на території різних організацій нашого селища). Також опікується виготовленням проекту щодо впорядку­вання двох територій у центрі Каланчака і обла­штуванням зон відпочинку та пам'ятних місць. Війнам говорив: коли я це роблю, то за мною ніби стоїть бать­ко і дає мені поради. На зустрічі Юрій Володи­мирович поділився теплими спогадами про батька, розпо­вів про його життєвий шлях, скільки було вкладено душі в кожне посаджене дерево. А ансамбль «Южаночка» на згадку про Володимира Іва­новича заспівав гарні укра­їнські пісні: «Вишиванка», «Рідний край», «На скронях як роса». А діти переглянули відео презентацію з фотогра­фій, на яких був висвітлений його життєвий шлях та поба­чили плоди роботи сучасних паркових насаджень, на те­риторії подвір'я комунально­го господарства та озеленен­ня наших вулиць. Не можна порахувати скільки протягом життя було посаджено дерев сім'єю Архіпових. Справжні профе­сіонали прагнуть передати наступному поколінню свої знання та вміння, достукати­ся до сердець дітей і навчити їх як стати гідною людиною. Кажуть, майстерність при­ходить з роками, а талант у серці. Кожен крок - це талано­вита знахідка, приємне зди­вування, а успіх приходить лише до того, хто любить кло­пітку, творчу щоденну працю. У нашому селищі встанов­лено пам'ятник творцям кра­си рідного краю, на якому ще при житті було викарбовано і прізвище Архіпова В.І.

Красновид С. зав. районною дитячою біліотекою // Слава праці. – 2016. – №13 (31 берез.). – С.3.

Разом зиму проводжали

Ми зібралися сьогодні разом зиму проводжати. Як ве­деться у народі, станем дружно в хороводи. Поспішайте, поспішайте скоріше, нема свята нашого веселіше. Свято Прощеної неділі розпочалося з хороводу і весе­лої пісні. Далі були конкурси, ігри, розваги. Як приємно, коли глядачі активні, веселі. Саме так було у нас. І в конкур­сах участь брали, і частівки та пісні співали, і загадки роз­гадували. Але конкурс млинців був найбльш очікуваним. Яких тільки млинців не було на нашому святі, з найрізнома­нітнішими начинками і солодким чаєм. Дякуючи сільським депутатам, млинців вистачило всім. Ще таких активних де­путатів у нас не було. І за це велика подяка Серебринській Людмилі Василівні, секретарю Новопавлівської сільської ради, яка згуртувала всіх, зробила єдиною командою. З Вами нам добре працюється, легко. На останок свята ми проводжали Зимоньку, спалюючи опудало. Ой, Масляна! Прощавай, прощавай! Як будемо здорові, то побачимось знов. Ти ще один рік почекаєш, прождеш. Знаєм, знову ти до нас прийдеш! - Ми тебе за те так гарно вбрали, зверху хусткою з барвінком споряджали, що ти солодко кормила всіх нас ідавала веселитися нам час! Усім, люди, дякуємо, що в нас гостювали, і Зимоньку-масляну з нами проводжа­ли. На останок прошу, не згадуйте лихом, а лише веселим, добродушним сміхом.

Лариса Шаваровська, сільський бібліотекар // Слава праці. – 2016. – №12 (24 берез.). – С.3.

Поетична світлиця Леся Українки

Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!
Л. Українка

25 лютого 2016 року юві­лейна дата, 145 років тому в місті Новограді-Волинському, тепер Житомирської області, в сім'ї повітового службовця-юриста Петра Антоновича Косача та відо­мої української письменни­ці, громадської діячки Оле­ни Пчілки, сестри Михайла Драгоманова, народилася донька Лариса. Синьоока, білява дівчинка, із душею гордою і ніжною, серцем ла­гідним і чистим, характером сильним, волею незламною. У 9 років почала писати ві­рші. І були вони такі гарні, що їх почали друкувати. Свої вірші дівчинка підписувала так: «Леся Українка». Доля дуже рано навчила Лесю Українку мужності. Вона змушена була змагатися з тяжкою хворобою, що вра­зила її ще в дитинстві, зро­била недосяжною її блиску­чу музичну кар'єру і мучила поетесу всі подальші роки. Нещодавно, у приміщені районної дитячої бібліотеки разом з учнями 2 - Б класу Каланчацької загальноос­вітньої школи № 1 відбулося свято приурочене творчос­ті Лесі Українки. Урочис­то прибране приміщення: портрети письменниці при­крашені вишитими рушниками, квітами, виставки творів Лесі Українки, Олени Пчілки, дитячі малюнки та вишиванки до віршів поете­си. Нас гостинно приймала Красновська Інна Сергіївна її цікава, змістовна розпо­відь лунко перекликалась із виразними, щирими вірша­ми які розповідали учні: Ки-шиневська В., Гриценко Ю., Снігурська К., Демиденко К, Стринжа А., Глуховська Є. та Еккерт О. Діти були дуже вражені, коли почули звуки україн­ського народного музичного інструмента - бандури. Ви­кладач школи музичного ви­ховання Микитюк Анастасія Василівна виконала колис­кову «Місяць яснесенький» композитора К. Стеценка та «Вишеньки черешеньки» музику до якої написав ди­ректор Херсонської музич­ної школи №3 І. Полевіков. Талановиті люди, як зорі, вони залишають свій слід у свідомості майбутніх поколінь. Мовби скрізь серпа­нок легендарності проступає до нас образ поетеси, об­раз ніжний і чистий, майже ніколи - веселий, частіше, в задумі і смутку. Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого наро­ду людина, що ім'я їй Леся Українка.

Вчитель початкових класів Каланчацької загальноосвіт­ньої школи №1 Жук Н.М. // Слава праці. – 2016. – №11 (17 берез.). – С.3.

Видатним постатям краю присвячено

В історії Херсонщини зали­шили свій яскравий слід багато видатних особистостей, яскравих постатей, чиї імена були широко відомі в минулому. Визначні події, подвиги, гарні справи, над якими не владний час. Саме цій темі були присвя­чені надзвичайно цікаві літера­турно - тематичні заходи - ін­формаційні години, проведені в літературно - мистецькому залі центральної районної біблі­отеки для учнів старших класів Каланчацької І-ІІІ ступенів ЗОШ № 1 вчителем вищої категорії, вчителем - методистом, вчите­лем географії Ніною Леонідівною Наумовою разом з працівниками книгозбірні Оленою Гриценко, Наталією Яковлєвою та Наталією Хребір. Затамувавши подих, з цікавіс­тю та захопленням користувачі центральної районної бібліотеки - учні 9-х класів, мандрували іс­торичними стежками Херсонщи­ни, час від часу влаштовували зупинки - привали «Історична», «Іеографічна», «Творча», «Літе­ратурна» . Зупинка «Історична. Розпо­віді про заселення, освоєння краю, до якого причетні князі Потьомкін, Скадовський, Тру-бецький, графи Орлов та Мордвинов доповнювалися уривками та цитатами з книжок, відеофільмами. Пригадали відомі імена генерал -цейхмейстера Ганнібала, його по­слідовника генерал - полковника Корсакова, який загинув під час штурму Очакова і похований на те­риторії Херсонського Катеринин-ського собору. На цій «Зупинці» пригадали й велетнів козацького духу Костя Гордієнка, Василя Єро-феєва та ще понад десять кошових отаманів та козаків. Зупинилися й на цікавих історичних подіях, тіс­но пов'язаних з родиною Фальц -  Фейнів, які створили  справжній оазис серед Херсонських степів. Наступна зупинка «Географічна» дуже екзотичний привал, адже географічне   положення   Херсон­ської області цікаве. Це єдина об­ласть, яка має вихід до двох морів Чорного та Азовського, а вздовж морського узбережжя багато піща­них островів, півостровів, кіс, міл­ководних заток. Багато корисних копалин, прокладені зрошувальні канали...А далі учні разом зі своєю вчи­телькою та бібліотекарями ман­дрували стежками Каланчацької землі. Побували на кордоні між Скадовським, Цюрупинським, Ча-плинським районами та Кримом, милувалися Джарилгацькою та Каркінітською затоками Чорного моря, неозорими степами золотої пшениці, соняшнику, полянами ре­ліктових квітів - тюльпанів...Пригадали Героїв праці наших таврійських степів С.Р.Ткаченка, Т.Є.Кобозєву, В.П.Ремізова, В.Т.Ямкового, П.С.Кудрявцева та інших славних трударів. Говорили про їх життєвий шлях, досягнення у праці, нагороди. Працівники бібліо­теки познайомили учнів з літерату­рою про наших Героїв праці. Зупинка «Творча», її чекали учні з особливим нетерпінням, адже у творчості немає меж та кордонів: примноження та збереження куль­турних надбань, яскрава та багатогранна спадщина. Наша районна бібліотека є депозитарієм краєз­навства та широко популяризує краєзнавчі матеріали через свій блог у всесвітній мережі інтернет. Гучну славу Херсонщині принесли міжнародні фестивалі «Таврійські ігри», «Чорноморські ігри», «Кали­нові острови», «Купальські зорі», «Мельпомена Таврії», «Сонячні дзвони». З метою цікавого представлення зупинки «Літературна» працівни­ки бібліотеки оформили виставку творів місцевих авторів, матеріали про життєвий і творчий шлях наших літераторів, бібліографічний мате­ріал, підготували цікаву презента­цію «Каланчак літературний». Учнів ознайомлено з альманахом «Ка­ланчак літературний», який пред­ставляє 27 місцевих письменників та поетів з їхніми творчими дороб­ками, це фундатори літературного краєзнавства І.Д.Дніпровський, Н.Д.Фогель, сучасники , які сьогод­ні прославляють художнім словом рідний наш Таврійський край: П.І. Біган, В.М. Войтюк, П.В. Герасим-чук, Г.Й. Єрмишко, Н.В. Колесник, Л.Є. Кузьменко, В.Л. Кучерова, Л.Ю. Леоновець, Г.Д. Нігачова, Л.А. Норченко, В.Д. Реут, Г.А. Руд-ницький, А.С. Суганяк, О.В. Тупи­ця, 0. Л. Філіпенко, Г.А. Харченко, В.С. Чістіков, С.О. Чурай, Є.М. Ейсмонт. Твори наших місцевих письменників щирі, поетичні та ліричні, публіцистичні, романтич­ні та патріотичні, є дуже гарні пое­тичні твори - присвяти, присутня громадянська, інтимна та пей­зажна лірика. Літературні скарби наших земляків відображають душу народу, його внутрішню велич і красу, безмежну любов до рідної країни, своєї малої батьків­щини, рідних та близьких людей, невичерпної краси природи та краси самовідданої праці, глибо­кі душевні переживання та красу романтичних почуттів... Захід завершився... Всі зупин­ки - привали пройдено... Юні ко­ристувачі ознайомилися з велич­ними постатями нашого рідного таврійського краю... Але життя кожного дня, кожної миті народжує нових трударів, нових талановитих людей, нові постаті, які своєю працею далі пи­шуть історію нашого сьогоденн. Пройдуть роки, а згадані нами по­статі доповняться вже новими й новими славними іменами.

Надія Федкевич, директор Каланчацької ЦБС // Слава праці. – 2016. – №10 (10 берез.). – С.3.

Година мужності "Одвічний біль Афганістану"

Минають дні, ідуть роки. Життя листки перегортає. А біль Афгану - навіки, В душі людей не замовкає.

Пам'ять! Гірка пам'ять війни! Вона ніколи не згасне. Вона ятрить мозок, збуджує уяву. Пам'ять! Що ти залишила? Похоронки? Сльози матерів? Нарече­них, що недолюбили своїх хлопців? Поминальний дзвін та тепло свічки? Про що ти задумався, ветеране? Які сторінки твого життя гортає пам'ять, від чого сті­кає кров'ю твоє наболіле серце? Чимало літ минуло відтоді, як вивели з Афганістану радянські війська, але рани цієї війни кровоточать і досі. Ми маємо знати про страшні події безглуздої афганської війни і пам'ятати, що і серед нас живуть люди, які в 20-30 років стали свідками й учасниками воєнних подій. На зустріч з нашими користувачами, а це були учні Каланчацької ЗОШ№2, було запрошено колиш­нього афганця нашого земляка Коваленка Віктора Іл­ліча. Який поділився своїми спогадами про ті страшні часи. Він розповів, що призваний був до лав Радян­ської Армії  1983 році! Спочатку курс молодого бійця пройшов в Узбекистані в м. Ташкент. А потім молодих бійців було переправлено на територію Афганістану до Кабула, де й перебував там 22 місяці, демобілізу­вався в званні старшого сержанта. Скалиста гірська місцевість, вдень спека 60° - 70°, а вночі 8°-10° і за­пах смерті. Згадує, що всі вони були згуртованими й дружними, жили як одна родина, у якій було все: і кров, і сльози, і справжня дружба, і товариська підтримка. . Саме його однополчани до останнього по­диху виконували свій військовий обов'язок, довели, що слово патріотизм — це не пусті лозунги, це дійсна любов і відданість Вітчизні. Сьогодні Віктор Ілліч має безліч бойових медалей та подяк, але хіба вони змо­жуть залікувати ті рубці, що залишились у пам'яті та серці вже до кінця життя...? Бібліотекар розповіла дітям легенду про японського журавлика, що людина, яка складе тисячу паперових журавликів, зможе здійснити мрію. Діти отримали різнокольорові журавлики, загадували бажання і просили миру на землі. Учасники заходу побачили тематичний перегляд літератури "Афганіс­тан - біль у моїй душі" та документальний відеоролик «Хроніка афганської війни».

// Слава праці. – 2016. – №9 (03 берез.). – С.6.

"Романтична пара"

Чергове засідання жіночо­го клубу «Альтаїр» присвячене коханню. Саме йому, коханню: неспокійному і спокійному, під­ступному й відданому, гіркому і солодкому, вічному коханню. А пам'ятаєте легенду? Створив Бог чоловіка. І було йому нудно самому...і тоді Господь вирішив створити жінку. Проблема була в тому, що весь людський ма­теріал він потратив на чоловіка. Тоді Бог взяв кілька яскравих променів сонця, всі чарівні фар­би зірок, задумливий смуток мі­сяця, красу лебедя, грайливість кошеняти, граціозність газелі, ласкаве тепло хутра, притяга­ючу силу магніту. Змішав все разом...а потім додав туди: впертість віслюка, в'їдливість мухи, зажерливість акули, рев­нивість тигриці, войовничість пантери, кровожерливість п'явки, отруйність змії, дурман опіуму, безпощадність стихії..., все змішав, оформив фігуру і вдихнув у неї життя. І ви­йшла жінка. Цю жінку Бог передав чо­ловікові і про­мовив:» Бери її такою і не намагайся її переробити, блаженствуй з нею все життя і терпи муки від неї до са­мої смерті». Але я знаю, принаймні декількох коловіків, які готові терпіти муки від своїх жінок до безкінечності. Три пари: Оле­на та Петро Вознюк, Ольга та Василь Шокалюк, Тетяна та Василь Дмитришині, змагалися за звання найромантичнішоі пари року. Різноманітні конкур­си тільки підтвердили, що наші пари неперевершені, з будь-якої ситуації знайдуть вихід, І малювати вміють, і компліменти говорити, і співати й танцювати. Всі присутні мали можливість висловити своє побажання за допомогою сердечок, символу кохання. Звучали пісні про ко­хання у виконанні Віри Плотні-кової та Галини Мілєвської. До уваги присутніх була розіграна сценка «Родина», у виконанні Віктора Труби, Ігоря Реута та авторів цієї розповіді. Звичай­но, наше журі було дуже суво­ре, непідкупне. Але ж , як і у кожному конкурсі, повинні бути переможці. І у нас, звичайно, такі були. Як завжди, перемо­гло кохання. А наші пари вкотре підтвердили, що разом можна здолати всі життєві негаразди, головне поважати і кохати одне одного. Дякуємо нашим парам і всім присутнім за чудові вра­ження від заходу. До нових зу­стрічей.

Лариса Шаваровська, сільський бібліотекар, Галина Мілєвська, директор СБК // Слава праці. – 2016. – №8 (25 лют.). – С.3.

Каланчацька бібліотека - пункт європейської інтеграції!

Каланчацька центральна районна бібліотека одержала нову перемогу, тепер про Каланчакз Херсонщини знають і в Європейському Союзі! Наша бібліотека стане пунктом Європейської інте­грації для жителів району та гостей краю!  За результатами конкурсу з проекту Української бібліотеч­ної асоціації «Все про Європу: читай, слухай, дізнавайся е пунктах європейської інформації в бібліотеках» за підтрим^ Європейського Союзу (програма «Єразмус +») серед пере­можців - дві бібліотеки з Херсонщини - Каланчацька цен­тральна районна бібліотека та бібліотека - філія № 23 ім. І. Багряного для юнацтва Херсонської ЦБС! Вітаємо переможців! Пишаємось перемогою! Каланчацька центральна районна бібліотека взяла актив­ну участь у конкурсі проектів, склала й план його майбутньої реалізації та подала на конкурс разом з іншими допоміжними документами. Й ось не забарився результат ! Приємно, що саме наша бі­бліотека уже не вперше здобуває перемогу у Всеукраїнських конкурсах! Проект реалізовуватиметься протягом лютого 2016-серпня 2018 року. Вивчаючи інтереси, запити читачів, відвідувачів масових за­ходів, виявилося, що жителі місцевої громади дуже зацікав­лені в отриманні простої доступної інформації з питань євро-інтеграції та ЄС, бажають познайомитись ближче з Європою, її країнами та народами, політичним, економічним устроєм, їх життєвими постулатами, дізнатись, як наша країна крокує в Європу... Відкриття в центральній районній бібліотеці Пункту євро­пейської інформації та доступу інформаційних ресурсів сер­вісів мережі Інтернет з питань євроінтеграції та ЄС надасть можливість оперативного та ефективного інформування жи­телів громади з питань європейської інтеграції, розуміння та збільшення кількості прихильників європейського вибору, роз'яснення користувачам різних категорій, молоді, людям поважного віку, всім жителям громади значимості та перспек­тиви євроінтеграції, переваги європейських стандартів життя людей, майбутнього як в захисті України, так й в її подальшому економічному та культурному розвитку, залучення молоді до активної творчої діяльності, виховання патріотизму, шанобли­вого ставлення до історії, культури, обрядів та традицій наро­дів інших країн світу, зокрема Європи. Пункт сприятиме популяризації європейських цінностей, переконливому впливу на жителів місцевих громад щодо єв­ропейського вибору України, укріплення зв'язків між європей­ськими народами - пірнути в невичерпне джерело духовної культури нашого континенту. Діяльність Пункту європейської інформації значно підви­щить імідж Каланчацької центральної районної бібліотеки у світі та постійно, активно, планово, цілеспрямовано, уміло та переконливо поширюватиме знання про Європейський Союз та євроінтеграцію України. Завдяки перемозі у Всеукраїнському конкурсі проектів «Все про Європу: читай, слухай, дізнавайся в пунктах європейської інформації в бібліотеках» за підтримки Європейського Союзу (програма «Еразмус +») та створенням Пункту Європейської інтеграції в Каланчацькій центральній районній бібліотеці, від­криється великий простір, нові можливості, нові перспективи! Сміливо крокуймо в Європейську спільноту!

Надія Федкевич, директор Каланчацької ЦБС // Слава праці. – 2016. – №6 (11 лют.). – С.2.

Пишаємося колегою!

Хочу розповісти про свою коле­гу, подругу, помічницю і просто гар­ну жінку - бібліотекаря Хорлівської сільської бібліотеки-філії Юдіну Євгенію Сергіївну. Знайомі ми вже і працюємо разом 26 років. Хто буває в Хорах, завітайте до бібліотеки, познайомтесь з нею, не пожалкуєте. Уже18 років працює на півставки, але виконує роботу на всі 200%. Плануючи йти в бібліотеку, прихопіть з собою термометр, ви побачите в яких умовах працюєть-ся бібліотекарю. А ще запитайте в неї, за чий рахунок придбані газети, журнали, канцелярське приладдя? Зверніть увагу на краєз­навчий куточок бібліотеки - най­кращий в районі. Євгенію Сергі­ївну поважають і люблять в селі, районі. З любов'ю називають «наша Женічка». Пишаюся своєю подругою і завжди беру з неї при­клад. Дивуюся, як вона все всти­гає: і вдома, і на роботі завжди порядок, чистота. А які торти ви­пікає, які смачнющі страви готує... До того ж ще має громадські дору­чення, голова ветеранської органі­зації. При бібліотеці діє дитячий клуб «Палітра», не одне покоління юних художників викохала Єв­генія Сергіївна. Я б сама залюбки ходила на її заняття. Побільше б таких людей було б у світі, світ став би добрішим. За­прошую завітати на блог Хорлів­ської сільської бібліотеки, Ви ді­знаєтесь набагато більше про саму бібліотеку та бібліотекаря:http://xorlibook.blogspot.com/ Щасти Вам, шановна Євгенія Сергіївна.

З повагою і любов'ю Шаваровська Лариса  Микола­ївна, с.Новопавлівка // Слава праці. – 2016. – №6 (11 лют.). – С.3.     

"Палітра гарного настрою"

У 2015 році нашою  бібліотекою про­водилося багато різних ці­кавих заходів, конкурсів. Але на завершення року відбувся неперевершений захід - презентовано пер­сональну виставку юної художниці, читачки дитячої бібліотеки, учениці 8-А класу Каланчацької ЗОШ №2 ЮЗЕФОВИЧ Тетяни. Ця скромна талановита ді­вчинка закохана в образот­ворче мистецтво, вміє ба­чити вічну красу природи і дарувати її людям через свої чудові малюнки. Увазі гля­дачів були представлені 20 робіт Тетяни, об'єднані од­нією темою «Палітра гар­ного настрою». Більшість картин виконані у техніці «живопис». Усіх присутніх, а це були її друзі, одно­класники, батьки, вразила жива, багата палітра робіт, глибокий зміст та яскрава оригінальність змісту полотен. У кожній роботі - щира душа авторки, її бачення навколишнього світу, добре серце, віддане мистецтву. Слово надане було мамі Тетянки, Олені Володимирівні. Вона по­дякувала бібліотекарям, керівнику гуртка «Юні фантазери», які помітили і розвинули в її дитини за­датки художниці. Класний керівник, Жила Людмила Олександрівна, сказала теплі слова про свою уче­ницю, що вона у них свій художник у класі, яка за­вжди бере участь у різних шкільних конкурсах. Тетя­на висилала свою роботу під назвою «Щастя моє гар­бузове» на Всеукраїнський конкурс дитячих малюнків «Щаслива дитина - квітуча Україна», приймала участь у нас в районній дитячій бібліотеці до Дня Незалеж­ності, до Всеукраїнського Дня бібліотек «Я люблю свою бібліотеку, до Дня селища Каланчак. А щодо самої Тетяни -вона стояла, щиро посміхалася, трохи сором'язлива, але впевне­на у собі, вона знає чого хоче, а мріє дівчина стати дизайнером. Ми щиро ба­жаємо Тетяні успіхів і на­тхнення, здійснення мрій і планів. Хай творчий вогник у її очах ніколи не гасне, а розгорається палким багат­тям любові і щирості. Хай завжди усміхається удача і допомагають добрі люди  юним обдаруванням, які прославлятимуть наш край.

Красновид С. завід­увачка районною дитячою бібліотекою // Слава праці. – 2016. – №1 (07 січ.). – С.3.

"Бібліотечна палітра Херсонщини - 2016"

Як упродовж багатьох останніх років, так і сьогодні бібліо­течні працівники причорноморського Каланчацького району здобувають перемогу за перемогою у престижних конкур­сах, оглядах та акціях. Наприклад, колектив Каланчацької центральної районної бібліотеки (директор Надія Федкевич) здобув першість у конкурсі Інноваційних ідей у рамках X фе­стивалю «Бібліотечна палітра Херсонщини-2016».
— Серед відзнак фестивалю, заслужено отриманих на­шою бібліотекою, диплом І ступеня, два сертифікати на півсотню цікавих книг та планшет «Леново» вартістю 6 ти­сяч гривень. Заслуга в перемозі на конкурсі бібліотекарів районної книгозбірні Ольги Гавран, Катали Хребір, Оле­ни Гриценко та Наталі Яковлєвої. А також безцінний вклад внесла завідуюча Новопавлівської сільської бібліотеки-філії  Лариса Шаваровська.
Крім змістовної презентації, каланчацькі бібліотекарі підготували тематичні відеоролики.

Підготуваав Микола Гурепко // Новий день. – 2016. – №52 (21 груд.). – С.19.

Патріотизм живе у серцях

Працівники Каланчацької ЦБС надіслали матеріали на обласний конкурс, присвячений Всеукраїнському дню бібліотек. Зокрема, представлено кращий сценарій з пат­ріотичного виховання - пізнавально-інформаційну гру-подорож «Моє коріння: зв'язки, куди, навіщо?», ії презентувала бібліотекар Олена Гриценко. Свій проект вона на­звала «З любов'ю до України».
- Це один із циклу бібліотечних заходів, присвячених 25-річчю незалежності України, - розповіла Надія Федкевич директор ЦБС. - Також авторитетне журі конкурсу оцінить оригінальний проект бібліотекаря Ольги Гавран під назвою «Веселка святкового настрою». Знятий нею корот­кометражний відеафільм - розповідь про своє захоплення не залишить байдужим нікого.
У районній книгозбірні та її філіях організовують цикли пат­ріотичних заходів. Крім знатних людей, учнівської та студент­ської молоді, до участі запрошуються учасники Революції гідності, військовослужбовці та добровольці, які своєю мужн­істю й відвагою доказали вірність світлим ідеалам свободи.

підготував Микола Гурепко // Новий день. – 2016. – №39  (21 верес.). – С.16.

Літо з книгою

Ще на початку літа в Каланчацькій ЦБС старту­вала щорічна культурно-інформаційна акція «Книж­кова веселка». За словами директора ЦБС Надії Федкевич, у районній та сільських книгозбірнях проводять цікаві масові заходи для дітвори, зо­крема, літературні години, літні розваги, відеопо-дорожі у цікавий та неповторний світ книги - найпопулярнішого джерела знань всього людства. - Наші діточки з задоволенням беруть участь у всіх бібліотечних заходах, - говорить Надія Федкевич. - Їх цікавить розмаїття книг, що роз­повідають про подорожі у далеке минуле, сучас­не й майбутнє. А творцями цікавої «Книжкової веселки» ста­ли завідуюча відділу обслуговування читачів ЦБС Олена Гриценко, бібліотекарі Наталя Яковлєва, Ольга Гавран та інші.

Микола Буковинець // Новий день. – 2016. – №28 (06 лип.). – С.20.

Корисна обновка книгозбірні

У Каланчацькій районній бібліотеці завдяки перемозі ди­ректора ЦБС Надії Федкевич у всеукраїнському конкурсі «Все про Європу: читай, слухай, дізнавайся» з'явилася перша елек­тронна читанка. Крім цього, бібліотека одержала добірку ціка -вих книг про Євросоюз та країни європейської спільноти. - Тепер кожен мешканець причорноморського району може у стінах бібліотеки скористатися дивом новітньої електроніки,  сказала пані Надія. Слід зазначити, що ЦБС упродовж багатьох років по­сідає призові місця та отримує відзнаки найпрестижніших конкурсів в Україні та за її межами.

Микола Гурепко // Новий день. – 2016. – №24 (08 черв.). – С.17.

Сприяють правоохоронцям

Молодим людям, котрі оступилися в житті та схильні до вчинення правопорушень, необхідне своєчасне реагуван­ня родини, представників влади, правоохоронних органів, свідомих громадян та клубних установ. Такий підхід до важ­ливої справи ми бачимо на прикладі Каланчацької ЦБС, - Наші бібліотеки вносять посильний внесок у важливу справу профілактики правопорушень серед молоді, нала­годивши, зокрема, співпрацю з кримінальне-виконавчою інспекцією Каланчацького підрозділу Скадовського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції, - сказала Надія Федкевич, директор ЦБС. - Лише останнім часом у нашій книгозбірні побували начальник Скадов­ського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції Ірина Рябова, її співробітники Олена Скальськата Ольга Середа. Разом із ними бібліотеку відвідали молоді люди, котрі стоять на обліку в поліції. Для цієї категорії чи­тачів організовуємо масові заходи з правової тематики, а також знайомимо їх з подіями району, області та України. Попередити правопорушення легше, ніж пожинати на­слідки. Цьому слугують бібліотечні масові заходи «Жити у правовому полі», «Єдиний критерій істини - закон», «Межа, яку переступити не можна» та інші.

// Новий день. – 2016. – №15 (06 квіт.). – С.18.

Бібліотека - центр спілкування

Надія Федкевич демонструє альбом "Творці краси каланчацького краю"

К Каланчацькій центральній районній бібліотеці визна­ють: рівень читацької активності щороку знижується. Утім, дефіциту відвідувачів книгозбірня не відчуває. Причина - постійна робота з жителями села та над собою. - Звісно, зараз молоде покоління більше цікавлять інтернет, телепередачі та інші «но­винки», - визнає директор Каланчацької районної бібліотеки Надія Федкевич. - Утім, ми намагаємося знайти нові шля­хи залучення читачів. Саме тому й вирішили перетворити книгозбірню на справжній центр спілкування у райцентрі. За словами Надії Василівни, колектив установи намагається зробити з бібліотеки таке місце, куди б односельці приходили поспілкуватися і розважитися. Спеціально для цього прово­дять різноманітні турніри з ша­шок та шахів, інших настільних ігор, організовують виставки місцевих умільців, регулярно влаштовують засідання клубів за інтересами. Так, капанчакці з задоволенням відвідують збори клубів «Спілкуймося!» для людей поважного віку, «Дивослово» для місцевих поетів і пись­менників та «Старшокласник» для молоді. Варто зазначити, що справжньою гордістю бібліо­текарів є власні видання. В умовах фінансової скрути дру­кувати їх доводиться за власні кошти. Серед таких ексклю­зивних речей - альбом «Творці краси каланчацького краю». Він містить коротку біографію та фотографії робіт 23 народних умільців з усього району. - У нас багато місцевих та­лантів, але не завжди про них відомо широкому загалові, - говорить Надія Федкевич. - Ми сподіваємося, що альбом допоможе зберегти і примно­жити рукотворні дива наших майстрів. Подібного видання немає ніде в області. Директор бібліотеки також з неабияким задоволенням демонструє альманах «Каланчак літературний». У ньому - вся історія життя і творчості місцевих поетів та письмен­ників. Не відмовляються тут і від використання сучасних техно­логій. Адже інформація про події, які відбуваються в бібліотеці, практично відразу з'являється у офіційному блозі закладу. - Ми дуже активно в інтернеті працюємо, - зазначає Надія Василівна. - У нас є два блоги і офіційна сторінка. Це допомагає зацікавити тих мешканців населеного пункту, які не так активно відвідують бібліотеку. Директор закладу зізнається, що широка інформаційна діяль­ність стала можливою завдяки міжнародним грантам.Так, робо­та в цьому напрямі вже дозволи­ла отримати два фотоапарати, мультимедійний проектор та ек­ран. Більше того, у 2004 році Ка-ланчацька бібліотека за сприян­ня уряду США відкрила інтернет-центр.Тоді заклад першим серед районних книгозбірень отримав 5 комп'ютерів. Уже в 2010-му завдяки Раді міжнародних науко­вих досліджень та обмінів за про­грамою «Бібліоміст» вдалося по­повнити комп'ютерний фонд ще на 15 одиниць техніки. Раді бібліотекарі не лише фінансовій, а й інформаційній підтримці з-за кордону. Вже не­вдовзі у Каланчаку на базі за­кладу відкриють «Пункт євро­пейської інформації з питань євроінтеграції та Європейсько­го Союзу». Здійснити проект допомагає Українська бібліо­течна асоціація та Євросоюз за програмою «Еразмус+". Шкода тільки, що держава виділяє обмаль коштів на роз­виток культури загалом та бібліотечної справи зокрема. «Зараз особливо відчутний дефіцит грошей. Адже навіть на зарплату не завжди вистачає, - з сумом говорить Надія Ва­силівна. - Особливо складна ситуація в сільських книго­збірнях. Там майже всі бібліо­текарі працюють на півставки, а деколи навіть на чверть. При цьому їм доводиться само­стійно прибирати приміщення і прилеглі території, виконува­ти роботу, яка не входить до переліку функціональних обо­в'язків». Словом, сьогодні бібліотеч­на справа значною мірою є справою ентузіастів. Працівни­ки установи, крім своїх безпо­середніх завдань, виконують ще й додаткові, бо люблять свою роботу та вірять, що це вкрай необхідно.

Ольга Ющенко. Фото автора // Новий день. – 2016. – №14 (30 берез.). – С.17.

КАЛАНЧАК. «Усе про Європу» - таку назву отри­мав всеукраїнський конкурс проектів Української бібліотечної асоціації за підтримки Європейського Союзу, що вже за­вершився. «У ньому взяли участь 163 бібліотеки з усіх об­ластей нашої держави. «Журі відібрало 83 бібліотеки, в яких будуть створені опорні пункти євроінтеграції, - акцентува­ла Надія Федкевич, директор ЦБС. - 3 Херсонщини ними стали бібліотека-філія № 23 ЦБС м. Херсона та Каланчацька ЦБС. Завдяки реалізації проектів мешканці району ще більше довідаються про європейські країни».

// Новий день. – 2016. – №9 (25 лют.). – С.8.

Леся - в наших серцях

У лютневі дні в Україні та за її межами відзначатимуть 145-у річницю від дня народження геніальної української поетеси Лесі Українки. До цієї події готуються й працівни­ки бібліотек -філій, центральної районноїта дитячої бібліо­тек Каланчацького району. У книгозбірнях, за участі чи­тачів та громадськості, розпочато цикл заходів, присвя­чених безцінній творчій спадщині Лесі Українки. -  На черзі - літературний вечір «Квіти на морозі посій» за активної участі старшокласників двохкаланчацьких за­гальноосвітніх шкіл, - резюмувала директор ЦБС Надія Федкевич. - Увагу шанувальників поезії Лесі Українки при­вертають книжкова виставка «Співачка досвітніх вогнів», бібліографічний конкурс «Хотіла б я піснею стати», літе­ратурний календар «Лісова пісня» тощо. Підготовкою та проведенням заходів займаються пра­цівниці районної книгозбірні Маргарита Молдован і Ната­ля Яковлєва.

// Новий день. – №8 (18 лют.). – С.8.

Село має свою газету

У селі Олександрівці Каланчацького району побачив світ 1-й номер кольорової газети громади «Берегиня». Готує матеріали, організовує дописи та редагує її бібліо­текар сільської бібліотеки-філіалу Наталя Митковська. Вона та мешканка села Валентина Круглякова стали ініціаторами хорошої справи. «Всебічну підтримку у підготовці до друку випуску видання надає олександрівський сільський голова Андрій Лабушний, - уточнила директор Каланчацької ЦБС Надія Федкевич. - У газеті висвітлюватимуться проблеми та події, якими живе село. На вістря пера потраплять ті сельчани, котрі не підтри­мують у чистоті власні садиби, порушують громадський порядок та ухиляються від суспільно-корисних справ, які вирішує громада». Є у газеті також слушні поради та гумор.

// Новий день. – 2016. – №3 (14 січ.). – С.16.