за 2013 рік

Українська книга для бібліотек

В рамках державної програми «Українська книга» до бібліотек Цюрупинського району надійшло більше тисячі книг. Мета програми - забезпечити вітчизняні бібліотеки потрібною, важливою літературою та літературою, що користується найбільшим попитом у читачів, а також підтримати національне книговидавництво.
Серед отриманих книг можна виділити видання, що зацікавлять широке коло читачів: «Історія України: Джерельний літопис», «Національний музей історії України», «Нариси історії української революції 1917-1921 років», кн.2, «Князі України».
Історія нашої держави надзвичайно багата на події та героїв. В поданих нижче виданнях змальовано історичні портрети найбільш відомих володарів гетьманської булави давньої України - Русі. Зокрема, це: Коляда І. «Отаман Сірко», Виженко О. «Історія запорозьких козаків для веселих дітлахів», «Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Петро Дорошенко, Іван Мазепа», Сорока Ю.В. «Безгетьмання та останній гетьман України», Чухліб Т. «Гетьмани України-Русі», Леп'явко С. «Козацькі війни К.Косинського та С.Наливайка».
Привертають увагу книги: Артюк Л. «Звичаї українців у народному календарі» та Воропай О. «Звичаї нашого народу», в котрих представлені найбільш значимі свята і звичаї, що й донині шануються та відзначаються в Україні.
Цікавим для читачів буде альбом «Дмитро Гнатюк. Зоряний шлях», присвячений життю та творчості народного артиста України Дмитра Гнатюка.
Районні бібілотеки також пропонують ознайомитись з творами класиків української літератури XIX та XX ст., українською дитячою літературою та ін.

Інф. РДА // Вісник Олешшя. – 2013. – №103/104 (26 груд.). – С.2.

Святкові будні села Тарасівка

У центрі Валерій Кулик і Василь Загороднюк

Осінні місяці багаті на відзначення важливих подій. Протягом вересня - жовтня у Тарасівській сільській бібліотеці проведені заходи до різних ювілейних дат. У вересні для учнів 7-х та 11 -го класу - урок мужності на тему: «Партизанськими стежками». Бібліотекарі розповіли учням про партизанський рух в Україні під час Великої Вітчизняної війни, про партизанів та підпільників нашого краю. Розповіді доповнювались оглядом фотодокументів, книжкової літератури, відеороликів.
А 24-го вересня для маленьких читачів - учнів 2-х класів - приурочено усний журнал на тему: «Людина починається з добра» (подорож до світу маленьких казок В.О.Сухомлинського). Захід проведено до 95-річчя від дня народження видатного педагога і письменника, портрет якого був у центрі виставки. Маленькі читачі із захопленням подивились інсценізації казок Сухомлинського.
30-го вересня бібліотекарі традиційно підготували Свято книги на тему: «Читай і стань успішним» для своїх читачів - учнів 3-х класів. Подорожі, конкурси, вікторини - для дітей було цікаве все. А найцікавіше - 

У сільській бібліотеці

інсценізація української народної казки «Язиката Хвеська», яку поставили волонтери бібліотеки-учні 7-х класів.
У жовтні учнів 4-х класів чекали цікаві конкурси на тему: «Забави козачат на сучасний лад». Юні козаки змагались і на краще знання козацьких звичаїв, легенд, і в спортивних вправах, і в кмітливості, і в спритності.
17-го жовтня у стінах Тарасівської ЗОШ відбулася зустріч учнів з херсонськими поетами Валерієм Куликом і Василем Загороднюком. Незабутню зустріч підготували і провели учні 11-го класу зі своїм вчителем Валентиною Анатоліївною Кілочок. Демонстрація відео-фільму про життя поетів, їх цікаві виступи, читання поезій та виконання пісень учнями, безліч запитань до поетів, жваве обговорення творчості - такі багаті форми спілкування склалися на цій зустрічі, які зафіксовані знімальною камерою оператора ТРК «Скіфія». Бібліотекарі підготували виставкулітератури на тему: «Поети рідного краю».
Наприкінці жовтня вся Україна відзначала 69-ту річницю визволення від німецько-фашистських загарбників. У бібліотеці проведено для учнів 6-х класів урок пам'яті. Все менше свідків живої пам'яті - учасників Великої Вітчизняної війни. У Тарасівці їх залишилось троє: М.О.Небрат, С.М.Павлов, М.С.Чмир. І здоров'я не дає ветеранам змогу виступити перед великою аудиторією, поділитись своїми болючими спогадами. Для нас, нащадків, залишаються свідчення в книгах, фільмах, документах, в граніті пам'ятників. Під час цієї зустрічі читачам представлено уривки документальних фільмів про визволення України, фотокопії архівних документів про визволення нашого краю, про бойовий шлях 87-ї стрілецької гвардійської дивізії, звучали вірші та пісні про війну. Такі зустрічі - це наша маленька данина великому героїзму всіх учасників Великої Вітчизняної війни.
У листопаді готуємось відзначити 70-ту річницю визволення нашого краю від гітлерівських окупантів. Свою частку пошани до цих подій вніс місцевий підприємець О.Д.Номерюк, який подарував для громади   близько 3 тис. кущів розквітлих хризантем. 25 жовтня квіти всіх кольорів веселки були висаджені біля стін Тарасівської ЗОШ, сільської ради, дитячого садка. А біля великих клумб Тарасівського будинку культури безперестанку фотографуються і дорослі, і малеча. Громада села дуже вдячна О.Д.Номерюку за красивий живий подарунок.

Ю.Гулєвата, завідуюча бібліотекою, О.Пофаленко, біблітекар // Вісник Олешшя. – 2013. – №89/90 (07 листоп.). – С.8.

Відзначили державні свята

23 серпня, 10-а ранку. Біля будинку районної ради - дві високі щогли і громадське зібрання. День спекотний і дехто відійшов у тінь. Але більшість стоїть там, де припікає сонце.
Перехожі спостерігають за приготуваннями з непідробним інтересом: що за свято? Деякі підходили ближче, ставали поруч.
Як не крути, а простий народ ще не сприймає День Національного Прапора як свято.
Ведучі районного ЦКД розповідають, коли і за яких обставин засновано це свято і оголошено державним. Коротко знайомлять з історією українського прапора.
Усі підтягнулися, стали урочистішими, коли виконувався національний гімн. Під музику Павла Вербицького почався підйом державного прапора біля адміністративної будівлі Цюрупинської районної ради. Ця місія довірена голові райдержадміністрації Вадиму Андрушкевичу, голові районної ради Ларисі Снігур та міському голові Василю Плотнікову. Так що підняли прапор у повному складі.
Закінчивши покладання квітів до погруддя Шевченка, Вадим Миколайович звернувся до присутніх: а ви хоч програму завтрашнього свята знаєте? І попросив організаторів пояснити, як воно проходитиме.
Того ж дня, 23 серпня, у читальному залі Цюрупинської районної бібліотеки для дорослих відкрито тематичну літературну виставку, присвячену Дню державного прапора та Дню незалежності України. Ще одна така виставка організована у читальному залі бібліотеки для дітей та юнацтва.

Фото і текст Анатолія Полуфакіна // Вісник Олешшя. – 2013. – №69/70 (29 серп.). – С.1. На знімках: урочисте підняття державного прапора України в Цюрупинську; з тематичною виставкою відвідувачів знайомить провідний бібліотекар Наталія Зунукова (ліворуч); учасники урочистого заходу.

Тематичні виставки до свят

Україна відзначила два загальнодержавні свята: 23 серпня - День Державного Прапора України та 24 серпня - День незалежності України.
У рамках відзначення Дня Державного Прапора України (23 серпня) та святкування Дня незалежності України (24 серпня) працівники бібліотечної системи у Цюрупинську підготовали тематичні книжкові виставки, які поєднують розділи, експонати яких розповідають про різні періоди в історії становлення української незалежності.
А в стінах бібліотеки №2, наприклад, з 19 по 24 серпня працювала виставка «Вічно живи, Україно!». Крім того, був представлений огляд літератури «Україно! Будь благословенна у віках!».

Позашт. кор. «ВО» // Вісник Олешшя. – 2013. – №69/70 (29 серп.). – С.5.

Неперехідні цінності

Читальний зал Цюрупинської районної бібліотеки для дорослих зараз не так «завантажений», як зазвичай. Воно й зрозуміло: літо, канікули. Студенти й учні міських шкіл набираються сил, щоб і далі йти до самовдосконалення. Пам'ятаючи при тім слова мудрого чоловіка на ім'я Карл Маркс: «У науці немає широкої прямої дороги, і тільки той може досягти її сяючих вершин, хто, не боячись втоми, підіймається по її кам'янистих стежках».
Можливо, нинішня молодь і не здогадується, що ці слова належать Марксу, він зараз не в ходу, але суть свого завдання по життю на нинішньому його етапі усвідомлює добре: головне - вчитись.
От і завідуюча читальним залом бібліотеки Наталія Зунунова про те ж: скоро тут буде людно. А поки що відвідувачі - із числа дійсних книголюбів, а ще шанувальники творчості земляків та розповідей про них, які представлені на окремих поличках, - цюрупинці Євген Матвеєв, Микола Куліш, Костянтин Кудієвський, а також інші поети й прозаїки нашого краю.
- Ви знаєте, - говорить Наталія Анатоліївна, - інтерес до творчості земляків щоразу підвищується або «до дат», або з виходом у світ нових чи перевидання уже відомих книг. Не втрачає наш читач інтересу до творчості Костянтина Гнатовича Кудієвського, навпаки - цей інтерес зростає. Що також пояснимо: його книжки - це ціла філософія любові, честі, моральності. А такі цінності неперехідні, вони не підвладні часові.

Борис Прищепа // Вісник Олешшя. – 2013. – №67/68 (22 серп.). – С.8. На знімку автора: Наталія Зунунова біля книжкових поличок земляків

Раденськ

Перші відомості про виникнення села Раденськ датуються жовтнем 1796 року. Хоча вже в ті часи в поселенні на території теперішнього села нараховувалось 64 мешканці, переважно то були козаки (втікачі з Правобережної України та колишні запорожці). Ще одна версія виникнення села, за матеріалами історика С.С.Валько, опублікованими в альманасі «Таврійський степ», 2000 р., де автор описує історію Кінбурнської паланки (1790-1793 рр.):«...відомі основні населені пункти паланки (слободи), які існують і по сьогоднішній день, а деякі з них, а саме - Забарино, Велика Лепетиха, Костогризове, Підстепне, Раденськ, були засновані в 1790 р. саме козаками Кінбурнзької паланки.
Є кілька версій назви села:
1. На місці розташування села колись протікала річка Раденка, відповідно поселенці назвали населений пункт Раденськом.
2. Першими поселенцями цих місць були козаки, навкруги були розташовані козацькі поселення, а в цьому селі часто збирались козаки на раду, тому й село назвали Раденськом.
3. А одна з найдавніших версій розповідає про часи, коли на нашій землі проходила татаро-монгольська орда. Прийшовши на місце, де зараз розміщується наше село, розташувавши свої табори, вони назвали цю місцевість Редені, (що в перекладі з татарської мови означає Раденськ).
У 1886 році село нараховувало 288 дворів, у яких проживало 2018 чоловік.
На той час у селі була православна церква, церковно-приходська школа, три лавки.
Населення села займалось землеробством, тваринництвом, садівництвом. За переписом 1885 року, сади мали 108 дворів, а городи 338 дворів. Цьому сприяли кліматичні умови, а також розташування села. Складні були умови для заняття тваринництвом, нестача власних пасовиськ примушувала випасати худобу на сусідніх панських «дачах».
Щоб поліпшити умови життя, селяни не раз намагалися розорювати землі. Але часті сухі літа та вітри не давали змоги освоїти ці землі. Піски рухались, знищуючи хліб та надії селян.
В історії села згадується про господарську діяльність 1851 року. В історії лісорозведення на Нижньодніпровській арені зафіксовано факт, як Олешківський міщанин Шуваєв серед піщаної пустелі розбив вербовий розсадник, довівши його площу до 100 десятин і тут же посадив фруктовий сад. Влада всіляко заохочувала господарювання селян на пісках - не лише пільгами на податок, а й довгостроковими безвідсотковими кредитами. Казенні поселенці ввели в господарський оборот на 1851 рік майже 400 десятин пісків, ведучи закріплення їх та розбиваючи сади (в основному абрикосові, а згодом яблуневі та грушеві). Наступ на піски вівся зі створених «плацдармів», якими були лісорозплідники - спочатку у Великих Копанях, а потім і в Раденську. Пізніше заклали шкілку в Олешках, Збур'ївці, Чалбасах, Козачих Лагерях, Голій Пристані. За поданням Таврійської палати до Лісового департаменту, 22 грудня 1861 року створюється особливе Олешківське лісництво, його незабаром очолив підпоручик Кульберг, а згодом підпоручик Віланд.
Не обійшли раденчан і революційні події. Як засвідчують історичні хроніки, у 1905 році місцеві селяни брали участь у розгромі поміщицьких економій. Що це їм дало? Анічого, крім суттєвих неприємностей.
Радянська влада в селі встановлена в січні 1918 року. А в 20-ті роки був втілений в життя ленінський Декрет про землю, і вже в січні 1930 року створено перший колгосп, головою якого був С.Н. Кушніренко.
У 1930 році в середньому на колгоспний двір припадало на зароблені трудодні 2309 кг. зерна, 1337 крб. грішми, не враховуючи натуральної оплати овочами та кормами для худоби.
З серпня 1941 року до листопада 1943 року село перебувало в тимчасовій окупації.
Більше 200 чоловік погнали фашисти на каторжні роботи до Німеччини.
У Великій Вітчизняній війні брало участь 476 раденців. З них 230 нагороджені орденами та медалями СРСР за бойові заслуги в боях на фронтах під час війни. 230 чоловік з фронту не повернулись... Для увіковічення пам'яті односельчан, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни, вдячні нащадки спорудили в центрі села обеліск, на який занесли прізвища полеглих. А ще відкрито пам'ятник, до якого щовесни на свято Перемоги покладаємо вінки, як знак вдячності та пам'яті про воїнів-визволителів від фашистської навали.
В архівних документах Херсонської області про роки Великої Вітчизняної війни за № 90, командиром підпільної молодіжної групи «Юнармія» Олександра Фоміна згадується про діяльність молоді села: «...Близько 200 молодих робітників, головним чином юнаків та дівчат 16-18-річного віку, ремонтують «Кримштрассе» на дільниці Цюрупинськ-Раденськ.
Григорію Іванову належить ідея ефективного шкідництва: «Мілкі вибоїни ми окирковуємо до розмірів великої ями. На очах у наглядача «гер Фріца» забиваємо ями бутовими каміннями, він схвально джеркоче, задоволений нашим старанням. Але ось Олег, що ходить за Фріцем в ролі перекладача, кличе шефа в інший кінець ремонтного фронту - за три-чотири кілометри. А ми тим часом швидко викидаємо з ям бутовий камінь, засипаємо піском, зверху кладемо щебінь з глиною, поливаємо водою і старанно трамбуємо. На вигляд акуратна асфальтна латка. Таких латок в шахматному порядку наставлено на шосе метрів 500. І якраз в такому місці (п'ятий і шостий кілометри), де об'їзд абсолютно не можливий.
Через дві доби тут був не шлях, а дивовижні руїни. Танки і тягачі витягували з ям машини. Довжелезні колони в два ряди запрудили шосе. На цю ділянку німці кинули саперну частину, щоб якнайшвидше прокласти нову дорогу. А вже в іншому місці - повторення історії шостого кілометра.
Гітлерівці стали підозрювати, що тут не звичайна байдужість ремонтників, надто схожий «почерк» неприємностей. Вони посилили охорону працюючих. Тоді партизани вночі викрали інструменти і закопали їх далеко в кучугурах. Ще на дві доби були припинені роботи.
...Смертю хоробрих загинули бойові товариші: Сергій Пономаренко - в Польщі. Відважний кулеметник після підпілля пройшов славний і переможний бойовий шлях до кордонів Вітчизни. Як і клявся, він помер за визволення Батьківщини. Загинув у боях на Поймі юний розвідник Григорій Іванов».
О.О.Фомін.
(Партархів Херсонського обкому КП України, ф3562, оп.З, д.34, л. 1-5. Оригінал.).
Географічне розташування нашого села в цей час дуже вдале: просто через село проходить автомагістраль державного значення, а поруч залізниця на Крим. Від села до обласного центру всього 41 кілометр, а до районного центру - 20 кілометрів. Якщо подивитися на місцезнаходження села із супутника, можна побачити, що наше село розташоване у так званій зоні Нижньодніпровських пісків. Біля села Європейське диво природи - Олешківська пустеля та солоні озера.
В селі є середня школа, в якій працюють кваліфіковані педагоги, Будинок культури із залом на 250 місць, сільська бібліотека, сільська сімейна амбулаторія, поштове відділення, відділення Ощадбанку, сільське комунальне підприємство «Радсервіс», сільськогосподарський ринок, на який з'їжджаються люди з усієї України: хто з товаром, а хто за товаром. В основному це городина з городів наших односельців. Вирощують в Раденську все: від ранньої капусти, редиски, огірків до пізніх овочів.
Є в селі православна церква. А також будується нова.
В селі працюють три АЗС.
Наше село привітне і відкрите, багате на таланти. Всі люблять своє село і прославляють його. Так, фольклорний колектив «Золоте гроно» сільського Будинку культури знають і люблять далеко за межами Херсонщини. Народний колектив протягом 35 років залишається справжньою окрасою мальовничого села Раденськ.
В нашому селі багато творчих і талановитих людей. Це творці прекрасного. У вільний від роботи час вони вишивають, в'яжуть, пишуть вірші та інше. Наші сільські поети: В.І.Нестеренко (підготовлена перша збірка «В широких ладонях  Олешья», на черзі друга - «Опять весна»), Л.В.Гречка, Ю.Г.Бугаєнко, М.М. Куслій.
Багато для процвітання та добробуту нашого села роблять депутати на чолі із сільським головою Петром Федоровичем Василенком.

Тетяна Нечай, завідуюча сільською бібліотекою // Вісник Олешшя. – 2013. – №63/64 (08 серп.). – С.3.

Постанова Кабміну дозволяє провести передплату по передоплаті

Ми, читачі міської бібліотеки №3, що на Житлоселищі, просимо прояснити ситуацію з фінансуванням передплати періодичних видань для нашого бібліотечного закладу, оскільки вперше за 22 роки незалежної України позбавлені можливості читати газети і журнали.
До 2012 року все було в порядку. А далі почалися проблеми. Прочитавши повідомлення у виданні «Наше місто Цюрупинськ» (N01 від 07.01.2013 р.) про те, що бюджет Цюрупинська збільшився майже втричі, ми піднеслися духом і чекали збільшення асортименту преси. Та сталося все з точністю до навпаки. Минула зима, за нею - весна, у розпалі вже літо, а почитати в міській бібліотеці нічого. Обмінюємось тим, що в кого є. Та хіба це вихід?
Працівники бібліотеки вже стомилися переписувати платіжні квитанції. Невже такої мізерної для міста суми на передплату немає в міській казні? Чи це чиїсь підступи?
Читачі міської бібліотеки №3: Острянська, Єрмаков, Голодняк, Пікуль, Грабовський - всього 11 підписів».

Прокоментувати ситуацію з передплатою періодичних видань для бібліотеки №3 «ВО» попросив заступника міського голови Ольгу Петриченко.
- Необхідні кошти - порядку 3700 гривень для фінансування передплати періодичних видань для бібліотеки №3 - у міському бюджеті на 2013 рік передбачені по одній із програм. Однак кошти «зависли» на рахунках відділення Держказначейства у Цюрупинському районі і ми не можемо профінансувати передплату періодичних видань. Але це буде обов'язково зроблено, як тільки платежі почнуть «ходити», сказала Ольга Миколаївна.
Водночас вона зауважила, що задовольнити потреби всіх бажаючих у періодиці, особливо дорогих журналах, немає змоги. Це будуть, як правило, місцеві та обласні видання.
Від редакції. У міськраді можуть і не знати, але є Постанова Кабінету міністрів України № 1404 від 9 квітня 2006 року (із змінами) «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», у відповідності із якою на строк не більше одного року дозволено передплату періодичних видань на бюджетні кошти по попередній оплаті. Залишається лише дивуватися, чому Цюрупинська міська рада не зробила цього ще минулого року, в період передплатної кампанії...

Кор. «ВО». На знімку: відвідувачі бібліотеки № 3 читають періодику, яку самі передплачують і якою обмінюються // Вісник Олешшя. – 2013. –№55/56 (11 лип.). – С.8.

Конкурс «Історична книга в моєму житті»

Одним із головних напрямків у роботі Цюрупинської районної бібліотеки для дорослих є національно-патріотичне виховання молоді. Плануючи роботу в цьому напрямку, відділом обслуговування бібліотеки створено проект «Наш рідний край - історії скарбниця».
З метою популяризації та підвищення ролі молодіжного читання з історичної тематики, більш глибокого вивчення та пізнання історії рідного краю, героїчного минулого нашої країни, 22 квітня у малому залі ЦКД в рамках Проекту під час Тижня молодіжної книги серед учнів 9-х-11 -х класів міських шкіл організовано та проведено конкурс-змагання для найдопитливіших «Історична книга в моєму житті».
Сім дівчат - учасниць свята, презентуючи свої улюблені книги та перегортаючи сторінки історії України від доби козацтва до сьогодення, ще раз переконали присутніх у тому, що сучасна Україна - це результат тяжкої боротьби та праці багатьох поколінь.
У своїх виступах конкурсанти кожен особисто, але змістовно та емоційно, опираючись на власну думку, донесли до присутніх у залі основну ідею своєї улюбленої книги, тому журі важко було визначитися з переможцем. У конкурсі перемогла учениця 11 -Б класу ЗОШ №2 Яна Письменюк. Приз глядацьких симпатій отримала учениця 11 -Б класу ЗОШ №2 Наталія Захарченко.
Конкурс проводився за підтримки районної організації Партії регіонів, керівник апарату якої Алла Олексіївна Євстаф’єва вручила учасникам конкурсу цінні подарунки та солодощі.
Солістка Цюрупинського центру культури та дозвілля ім. Т.Г. Шевченка Антоніна Потужня та її вихованець Єгор Мірошніченко привітали всіх присутніх на святі патріотичними піснями.

Т.Свистула, бібліотекар юнацького абонементу Цюрупинської районноїбібліотеки для дорослих // Вісник Олешшя. – 2013. – №35/36 (01 трав.). – С.6.

Найкращий читач - 2013

Протягом усього життя ми звертаємося до книги. Вона розкриває перед нами чарівний світ краси і добра, ідей і роздумів, збагачує нас духовно, загострює наш розум.
З метою популяризації кращих надбань української, світової та краєзнавчої сучасної дитячої літератури, виховання у дітей навичок самостійної роботи з книгою у районній бібліотеці для дітей проведено конкурс дитячого читання «Найкращий читач - 2013».
На свято книги зібралися найактивніші читачі, учні 6-7 класів шкіл нашого району разом з вчителями та бібліотекарями. А за здобуття звання кращого читача району змагалося 22 конкурсантів.
Під час тестування учасники показали хороші знання з краєзнавства та літературознавства, а творчий конкурс "Моя улюблена книга" розкрив їх літературні таланти: протягом п'яти хвилин необхідно було розповісти про свою улюблену книгу так, щоб зацікавити нею всіх присутніх.
Деякі діти представили свою  книгу у віршованій формі, інші підготували малюнки до прочитаних творів, плакати, що закликають до читання, мультимедійні презентації, виконали музичні твори.
Читацькі вподобання учасників різні. Це твори класиків дитячої літератури - Жуля Берна, Миколи Носова, Олександра Волкова, Едгара Берроуза. Серед улюблених авторів сучасної літератури для дітей Олександр Єсаулов, Володимир Рутківський, Марина Павленко, Леся Вороніна, Галина Малик.
Журі важко було оцінювати конкурсантів, адже вони показували майже однакові результати. Але переможців все-таки визначено. Перше місце серед учнів 6-х класів виборола Заріна Шафранська із села Тарасівка, серед учнів 7-х класів Оксана Бущук із села Костогризове.
Поки члени журі визначали переможців, діти взяли участь у міні-конкурсі, відповівши на запитання літературознавчої вікторини.
Усі учасники конкурсу отримали відзнаки та солодкі подарунки, а переможців нагороджено книгами сучасних дитячих письменників. Студійці колективів «Сузір'я» та «Мелодія» Цюрупинського центру культури та дозвілля ім. Т.Г.Шевченка привітали учасників та гостей свята чудовими піснями.
Конкурс пройшов за підтримки районної організації Партії регіонів та профспілки працівників бібліотек.

Любов Ямпольська, завідуюча районною бібліотекою для дітей // Вісник Олешшя. – 2013. – №23/24 (21 берез.). – С.8.

Творчий вечір композитора-аматора

У січні у читальному залі Брилівської селищної бібліотеки пройшов творчий вечір-зустріч вчителя місцевої музичної школи, композитора-аматора Ніни Пасинкової із усіма бажаючими односельцями.
Затишний й теплий читальний зал нашої бібліотеки наповнився мелодійним співом під супровід гітари Ніни Володимирівни. На цій зустрічі вона подарувала своїм слухачам 22 пісні: пісні православних поетів, композиторів та виконавців Анатолія Кашки, Олега Скоблі, Світлани Копилової та пісні на слова Наталі Піскунової, поетеси Анни Ахматової, поета-афганця Олександра Єлагіна, музику до яких композитор-аматор написала сама.
Затамувавши подих, слухали присутні голос людини, яка може поділитися не тільки досвідом, не тільки мудрістю, а головне - любов'ю до Бога і ближнього. Це були хвилини духовної насолоди, роздумів, радості. І сам собі дивуєшся, як часто складне питання може мати дуже просту відповідь, місцями усміхаєшся, місцями сумуєш, місцями... Ні, це треба було слухати...
Ніна Пасинкова - викладач філії Цюрупинської музичної школи. її шанують і люблять учні, їх батьки, сельчани. А у вихідні та святкові дні вона співає у православному хорі.

Ольга Пунгіна, завідуюча Брилівською селищною бібліотекою // Вісник Олешшя. – 2013. – №11/12 (07 лют.). – С.2.

Зустріч з поетом

24 грудня у Брилівській селищній бібліотеці пройшов творчий вечір-зустріч із членом Національної спілки письменників України, членом конгресу літераторів України, членом Євразійської Академії телебачення та радіо, учасником бойових дій у республіці Афганістан Олександром Єлагіним.
Захід був приурочений 33-й річниці вводу радянських військ на територію республіки Афганістан.
Олександр Миколайович розповів присутнім про свій життєвий і творчий шлях, про скорботно-героїчні сторінки нашої Вітчизни, написані безпосередньо ним - учасником тих подій. Гість відтворив страшні події тих років: коли навколо чужі гори, які плавляться від вогню, коли ти сам пришелець на чужій землі, хоча із благородними намірами. Тут все змішалося: честь і сором, героїзм і внутрішнє відчуття несправедливості, в якій ти не винен, але все ж винен. Напевно, кожен, хто воював в афганських горах, знає: саме звідси мужнє благородство героїв його поезій.
Олександр Єлагін - автор багатьох дитячих книжок, на його вірші створено багато пісень.
Справжнім сюрпризом для поета став виступ місцевого композитора-аматора, викладача музичної школи Ніни Пасинкової, яка поклала два вірші Олександра Миколайовича на музику.
Надія Лебедєва, доктор філософських наук в галузі культурології, яка досліджувала творчість Олександра Єлагіна і теж приїхала на зустріч, розповіла про те, про що поет скромно промовчав: він - переможець багатьох кінофестивалів, лауреат літературної премії «Серебренное перо Руси», фотохудожник, режисер-документаліст, лауреат Міжнародного фестивалю воєнно-патріотичної пісні та поезії «Автомат і гітара».
Своїми віршами, піснями, добрими справами воїн-афганець Олександр Миколайович Єлагін сприяє героїко-патріотичному вихованню, закликає до глибокого розуміння громадянського обов'язку, любові до своєї Батьківщини, готовності стати на її захист.
На творчому вечорі були присутні воїни-інтернаціоналісти, члени Союзу радянських офіцерів, учні й вчителі Брилівської школи.

Ольга Пунгіна, завідуюча Брилівською селищною бібліотекою // Вісник Олешшя. – 2013. – №1/2 (03 січ.). – С.8.

«Пам'ять про Вас в нашім серці жива»

У Цюрупинську в рамках святкуван­ня 70-річчя з дня визволення міста від німецько-фашистських загарбників в міській бібліотеці №2 пройшла зустріч з учасника­ми Великої Вітчизняної війни під назвою: «Пам'ять про Вас в нашім серці жива». В заході з нагоди святкування 70-річчя з дня визволення міста від німецько-фашистських загарбників взяли участь Т.В. Федоренко - голова громадської організації «Організація ветеранів м.Цюрупинська», В.Ю.Шарова - відповідальний секретар громадської організації «Організація ветеранів м. Цюрупинська» та В.М.Дробіхіна - завідуюча му­зею Бойової Слави ЦДЮТ. В ході зустрічі присутнім була представ­лена книжкова виставка «Війна у пам'яті, біль у серці». Підготовлена літературна виставка включа­ла в собі підрозділи «В битвах за Україну», «Збережемо пам'ять про подвиги земляків», «Є в пам'яті миттєвості війни» та «Рядки опалені війною».

// Наше місто Цюрупинськ. – 2013. – №38 (14 листоп.). – С.3.

День бібліотек у Цюрупинську

Традиційно 30 вересня відзначають своє професійне свято бібліотекарі. З нагоди Всеукраїнського дня бібліотек міський голова Василь Плотніков привітав хранителів книжкової мудрості та висловив найщирішу вдячність за сумлінну працю. Також міський голова відмітив діяльність колективів спрямовану на те, що бібліотеки стають центрами інформації, соціально-психологічної підтримки найменш захи­щених верст населення міста, а також культурно-просвітницькими осередками. З нагоди професійного свята Василь Плотніков відмітив роботу Світлани Бой­ко - провідного бібліотекаря Цюрупинської міської бібліотеки №2 та вручив подяку за сумлінну працю. Творча її стежина пролягла з Сагівської сільської бібліотеки до Цюрупинської міської бібліотеки, де вона працює вже 22 роки. Основним напрямком діяльності стала робота з молоддю. Світлана Федорівна тісно співпрацює з Цюрупинським центром соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді. Разом вони провели безліч заходів на актуальні теми - це боротьба зі СНІДом, туберкульозом, тютюнопалінням і т.д. Завдяки сумлінній праці та профе­сіоналізму Світлана Федорівна виховує майбутнє покоління та робить вагомий вне­сок у розвиток культури міста.

// Наше місто Цюрупинськ. – 2013. – №33 (10 жовт.). – С.2.

"Мій край - моя історія жива..."

У День міста Цюрупинська було створено найбільшу книгу з історії міста «Мій край - моя історія жива...» До авторства залучалися відві­дувачі бібліотек міста та цюрупинчани, які змогли поділитися своїми цікавими спогадами та сьогоденням. Гортаючи сторінки цієї книги, можна здійснити мандрівку «Від Олешшя до Цюрупинська», дізнатись якими «Та­лантами багата Цюрупинська зем­ля», а також відвідати цікавинки від наймолодших «Місто очима дітей». Книга - історія продовжує попо­внюватися новинками. Запрошуємо всіх бажаючих залишити і свою ча­стинку душі...

// Наше місто Цюрупинськ. – 2013. – №30 (19 верес.). – С.2.

До Дня Незалежності України

В Саговской сельской библиотеке состоялось литературно-музыкальное видео-путешествие «Есть на свете такая страна, Украиной зовется она». 24 августа 1991 года весь мир узнал о том, что на карте мира появилось новое суверенное государство - Украи­на, с древней историей, оригинальной культурой, трудо­любивым народом. Вот уже двадцать второй раз мы праздновали День Неависимости Украины. В Саговской сельской библиотеке в преддверии празд­ника, состоялось литературно-музыкальное видео-путе­шествие «Есть на свете такая страна, Украиной зовется она». Гостями библиотеки стали постоянные читатели, дети младших классов. Ребятам было рассказано про Украину о ее государ­ственных и народных символах. Звучало много красивых стихов и песен. Дети с огромным удовольствием посмот­рели фрагменты документального фильма «Это наша Украина». Ребята подготовили к этому празднику заме­чательные поделки и рисунки, посвященные Дню незави­симости Украины. Была оформлена выставка творческих работ детей, представленная широкому вниманию всех читателей библиотеки. За самые оригинальные работы 6ыли вручены призы библиотечной симпатии.

// Наше місто Цюрупинськ. – 2013. – №27 (29 серп.). – С.3. 

Історичний диліжанс "Хрещення Русі" у Цюрупинську

У цьому році в Україні відзначається важлива дата для всього християнського світу - 1025-річчя Хрещення Київської Русі. В рамках українського та обласного свят­кування у місті Цюрупинськ, в бібліотеці №3, що на Житлоселищі, пройшов захід під назвою «Історичний диліжанс «Хрещення Русі» до 1025-річчя Хрещення Русі. Урочисте зібрання розпочала Наталія Никифорова, яка у вступному слові по­відомила присутнім про відзначення в Україні знаменної дати на державному рівні та інформувала про заходи, які про­водяться в державі. На зустріч, присвячену відзначенню 1025-річчя Хрещення Русі, організатори запросили співробітника обласної інспек­ції з охорони пам'яток Ольгу Шкроб, яка розповіла учасникам заходу про історичне значення Хрещення Русі для української державності. Серед активних читачів на заході був присутній цюрупинчанин Станіслав Петер, який продекламував власну поезію, ство­рену на честь ювілею. Окрім того, до уваги учасникам святку­вання було представлено відеоперегляд з «Історії Хрещення Русі» та книжкова ви­ставка «Хрещення Русі-1025». Довідково. День Хрещення Русі відзначається 28 липня - у православному церковному ка­лендарі (за старим стилем 15 липня) в день пам'яті рівноапостольного князя Во­лодимира (960-1015).

// Наше місто Цюрупинськ. – 2013. – №23 (25 лип.). – С.3.