Успішні бібліотеки України

Мультимедійність і поліфункціональність: принципи успішних бібліотек України

Автор: Анастасія Івашина

Бути привабливою для читача українській бібліотеці вкрай непросто – фонди не оновлюють, приміщення не ремонтують, на проведення заходів кошти не виділяють. А додати сюди ще й забюрократизованість бібліотечної системи, купу звітно-папірцевої роботи, якою обтяжують бібліотекарів тощо.
Та навіть за таких несприятливих умов в Україні є бібліотеки, які можуть похвалитися високою відвідуваністю, різноманіттям заходів і сучасним технічним начинням. При цьому неважливо, де книгозбірня розташована – у мегаполісі чи далекому селі, головне, що всюди вона успішно виконує свою головну роль – об’єднує місцеву громаду та забезпечує інтелектуальні й культурні потреби відвідувачів відповідно до вимог сучасного інформаційного суспільства. А запорукою цього успіху в усіх випадках є завзяття і розважливість працівників книгозбірні, які підходять до роботи креативно й нестандартно, сміливо ламають стереотипи, невтомно працюють над саморозвитком – словом, справді щось роблять, а не імітують бурхливу діяльність.
Ми зібрали історії книгозбірень, які варті уваги й, безсумнівно, можуть слугувати взірцем для інших.

Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ф. Потушняка

Євгенія Напуда, головна бібліотекарка відділу обслуговування

Найяскравіші заходи

  • «Ніч у бібліотеці-2», особливістю якої був благодійний бібліоаукціон на допомогу бійцям в АТО та патріотичне фаєр-шоу
  • «Закарпатські позералки» – швидкі побачення у бібліотеці, які супроводжувалися консультаціями психолога, лікарів з обласного центру планування сім’ї, а також виступом відомого закарпатського рок-гурту «Триставісім»
  • Тематичні танцювальні вечори, заняття з йоги та практична лекція із су-джок-терапії
  • Сходження разом із читачами на Говерлу і встановлення пункту буккросингу біля її підніжжя
  • Вінілова вечірка «Круглий звук»

Здобутки

Ми зруйнували стереотипи для тих, хто не відвідував бібліотеку і навіть уявлення не мали, які послуги можна отримати в сучасній книгозбірні. Ми дали нове життя вініловому фонду, який десятиліття лежав без діла, а зараз користується популярністю серед ді-джеїв міста, які після вечірки стали нашими постійними клієнтами. Вважаю, саме завдяки таким нетрадиційним формам бібліотечної роботи, суспільство змінює своє ставлення до бібліотек.

Переконання

Бібліотечні працівники просто зобов’язані формувати нове мислення і новий погляд на традиційну роботу книгозбірні, а ще важливо швидко адаптуватись до тих змін, які відбуваються у світі. Попит народжує пропозицію, тому зараз недостатньо книжкових виставок та літературних вечорів, потрібно виходити за часові, фізичні та географічні межі і руйнувати стереотипи.
Сьогодні бібліотеки України – на стадії трансформації від тихих, сірих книгозбірень минулого, у яких завжди мала панувати тиша, до бібліотек майбутнього, які є сучасними інформаційно-культурними центрами, платформами для генерації та реалізації нових ідей на користь громади.
Обожнюю ті моменти, коли новий користувач приходить лише за книгою, а коли дізнається про весь спектр бібліотечних послуг, широко округлює очі від здивування, і на наступний день приводить друзів. Саме завдяки таким враженням людей і змінюється система.

Сайт   

Сторінка у Facebook  

Повна версія розмови з Євгенією Напудою

Перша львівська медіатека на базі Центральної міської бібліотеки імені Лесі Українки

Софія Оліферчук, культурний менеджер ПЛМ

Формат медіатеки

  • Мультимедійність фонду (паперові видання, аудіо– й відеофайли тощо).
  • Третє місце поза домом і роботою, вільний майданчик для обміну думками й втілення громадських ініціатив.
  • Відвідування простору є безкоштовним, завітати сюди можуть всі охочі. Серед пропозицій ПЛМ є також можливість випити чаю чи кави, зробивши за це благодійний внесок на розвиток простору.

Ідея

Задум створити ПЛМ належить директору бібліотеки імені Лесі Українки Любові Цяпало, яка надихнулася досвідом Вроцлавської медіатеки у Польщі. Ініціативу підтримало управління культури міської ради Львова. Чиновники забезпечили ремонт приміщення, а техніку для медіатеки купували на кошти, отримані за програмою «Бібліоміст».
Від появи задуму до відкриття ПЛМ минуло чотири роки. При цьому активні роботи – ремонт, розроблення стратегії розвитку медіатеки – тривали протягом року.

Інтер’єр і техобладнання

Медіатека нараховує чотири кімнати. Медіахол – найбільша серед них. Тут розмістили столи з комп’ютерами й шафи з книгами, періодикою, дисками. Тут і місця для читання, прослуховування того, що представлено на полицях.
Над дизайном інтер’єру спеціально працювали молоді львівські архітектори.
Доступ до медіатеки людей із особливими потребами.
Відповідним чином обладнана вбиральня. Також біля одного зі входів до бібліотеки є спеціальний заїзд.

Акції і відвідуваність

Обмежень щодо форматів і тематики акцій медіатека не має. Серед заходів, які проходять у ПМЛ – тренінги, дискусії, кінопокази, розмовні клуби, музичні перформанси, поетичні читання, зібрання громадських організацій, презентації тощо.
Найактивніше медіатеку відвідує молодь, багато також дітей, чию увагу передовсім привертають комп’ютери та ігрова консоль. Заходять до бібліотеки й літні люди, для яких організовують безкоштовні курси комп’ютерної грамотності. Відвідувачі часто приходять сюди з тим, щоб просто почитати.

Сторінка у Facebook

Повна версія розмови з Софією Оліферчук

Публічно-шкільна бібліотека села Грем’яче Острозького району Рівненської області

Лариса Лаптєва, бібліотекарка

Просування бібліотеки

У бібліотеці створюється, постійно оновлюється інформаційно-рекламна продукція: закладки, листівки, настінний календар та кишенькові календарики. А перед великими масовими заходами розповсюджуються іменні запрошення для читачів.

Здобутки

У 2011 році я взяла участь у конкурсі «Організація нових бібліотечних послуг на основі надання безкоштовного доступу до інтернету» від програми «Бібліоміст». Бібліотека як переможець отримала безкоштовно три комплекти комп’ютерного обладнання. Але на цьому я не зупинилась. У 2013 році мій проект переміг на обласному конкурсі інновацій «Бібліофест» і в бібліотеці з’являється електронна книга.
На сьогодні наша бібліотека – інформаційний центр села. Бібліотека стала надійним помічником в освіті та самоосвіті, надає цілеспрямовану допомогу вчителям у підготовці уроків, а учням і студентам в опануванні навчального матеріалу. Тому я приділяю особливе місце у популяризаційній роботі співпраці з місцевими навчальним закладами.
Саме у бібліотеці багато учнів місцевої школи готуються до уроків, а студенти – пишуть дипломи. І школярі, і студенти долучаються до створення позитивного іміджу бібліотеки. А успішні історії жителів села стають найкращим каналом поширення інформації про роботу бібліотеки.
З відкриттям пункту доступу до інтернету збільшило відвідуваність бібліотеки. Кількість користувачів збільшилась на 5%. Відтепер інформаційну прогалину читачі почали задовольняти за допомогою пошуку в мережі інтернет.

Переконання

Щоб читачі відвідували бібліотеку якомога частіше, необхідно знати, що цікавить їх сьогодні, а також потрібно вміти передбачати їхні завтрашні інформаційні потреби. Саме тому бібліотека періодично проводить опитування своїх користувачів (в тому числі й через соціальні мережі).
Водночас бібліотекарі мають самі змінитись, показати, що вони вболівають за бібліотечну справу, за свою власну бібліотеку та громаду, яку обслуговують. Кожен бібліотекар має регулярно навчатись, щоб іти в ногу з часом і не залишатись осторонь від усього, що відбувається у сучасному світі. Треба самим собою показати як користувачам, так і керівництву, що сільський бібліотекар ініціативний, компетентний і здатний працювати краще.

Сайт 

Сторінка у Facebook  

Повна версія розмови з Ларисою Лаптєвою

Острозька центральна районна бібліотека

Ірина Федорчук, методист

Найяскравіші заходи

  • Фестиваль-парад літературних героїв, що збирає в Острозі маленьких прихильників книги з усього району. Містом крокують феї, лицарі, мушкетери, пірати та принцеси. На площі міста учасники фестивалю влаштовують флешмоб.
  • Літня бібліотечна програма «КіноНаВухахСтояння» для дітей, особливо з малозабезпечених родин, які у літній період залишаються на місцях. Програма передбачає щотижневі виїзди працівників ЦРБ із комплектом мультимедійного обладнанням та ноутбуком до книгозбірень району. Зокрема, в рамках програми влаштовуємо переїзний кінотеатр – «Кіно на колесах».
  • Майстер-клас «Книжкові інсталяції – нетипова форма бібліотечної роботи», де працівники Острозьких книгозбірень створювали справжні дива з уже списаних книг, даючи їм нове життя, нову можливість приносити радість.
  • Автопробіг в рамках проекту «Острожчина читає». Під час автопробігу ми зробили чотири зупинки, де представили книжково-спортивні інсталяції «Накачуй  мозок – читай!», провели танцювальний флешмоб «Хорів любить читати!» та «Читання єднає». Побували в «Книжковій лікарні» та завітали до «Літературної кав’ярні» на поетичні читання місцевої літераторки.

Просування бібліотеки

Ми розміщуємо афіші про бібліотечні заходи в місцевому транспорті, школах, на сіті-лайтах у центрі Острога. Друкуємо календарики, буклети, прапорці, оголошення, закладки, які роздаємо мешканцям міста під час проведення різноманітних промо-акцій, таких як: «Я йду  до бібліотеки», «Бібліотека знає відповідь!».
Новою формою просування бібліотеки є звіти-атласи – «365 днів навколо книги, або Бібліотека -2011», «Бібліотека: день за днем…», «Бібліокадр». Це неофіційний звіт книгозбірні перед читачами, підбивання підсумків року, визначення найбільш рейтингових заходів та подій. Тут можна дізнатися про найпопулярніші книги року, відзнаки та перемоги бібліотеки.
Позитивному іміджу бібліотеки сприяє створення відеороликів. Всього Острозькою районною бібліотекою було відзнято 2 аматорських мініфільми, 1 рекламний відеоролик та 3 відеосюжети про діяльність бібліотеки.

Технічна база

Знаковими стали для книгозбірні 2008 та 2012 роки, коли в рамках проекту «Реалізуємо право на інформацію» за підтримки Міністерства закордонних справ Польщі та завдяки перемозі в конкурсі «Організація нових бібліотечних послуг з використанням мережі Інтернет» від «Бібліомосту» було комп’ютеризовано району бібліотеку.
Сьогодні Острозька бібліотека – це 10 сучасно обладнаних робочих місць з доступом до інтернету, Wi-Fi-зона,  принтер, сканер і ксерокс.

Саморозвиток

Минулого року, в рамках проекту «Громадські інформаційні центри у Вінницький, Закарпатській, Львівській та Рівненській області – ІІ етап», переможцем якого стала наша бібліотека, я ознайомились із найкращими практиками просування електронних послуг та функціонуванням електронного урядування в Польщі. Як результат, на базі Острозької книгозбірні було створено Громадський інформаційний центр.

Сайт 

Сторінка у Facebook

Бібліотека села Сутківці Ярмолинецького району Хмельницької області

Іванна Білик, бібліотекарка

Основні проекти:

  • Публічна дискусія «Сільська бібліотека – платформа регіонального туризму»
  • Створення сайту бібліотеки. Ми прагнули запустити ресурс, який би розповідав не лише про діяльність книгозбірні, а й про всі події, що відбуваються в селі, популяризувати Сутківці та зробити їх привабливим для туристів.
  • Участь у проекті з розвитку е-урядування «Поінформована громада – демократична країна». Так у стінах нашої бібліотеки читачі подають онлайн-заявки на вступ до вишів, купують залізничні квитки, оформлюють субсидії, роблять замовлення в інтернет-магазинах тощо.
  • Скайп-зустріч з поетесою Марією Дячок (у рамках клубу «За покликом душі», що діє у бібліотеці)

Промоція послуг

Готуємо рекламну продукцію: буклети та листівки про сучасні послуги бібліотеки, кишенькові та настільні календарі з краєвидами села для туристів, туристичні путівники, довідки про село, краєзнавчі посібники.

Партнери

Нашими партнерами стали туристичне агентство «Мандрівник» (м. Рівне), Ярмолинецький районний центр зайнятості, Ярмолинецьке управління економічного розвитку, інфраструктури та туризму РДА, підприємці села Сутківці.

Саморозвиток

Я дуже люблю навчатись. І чітко розумію, що самовдосконалюватись потрібно постійно, адже від компетентності бібліотекаря залежить імідж самої бібліотеки.
У 2013 році мені пощастило стати фіналісткою проекту «Сучасний бібліотекар» від Бібліомосту. Після завершення проекту я стала тренером для сільських бібліотекарів Ярмолинецького району у «Школі сучасного бібліотекаря», а також проводила тренінг для учасників наступного етапу проекту «Сучасний бібліотекар ІІ». Також отримала неабиякий досвід у співпраці зі ЗМІ, ставши учасницею Всеукраїнського проекту «Регіональні піар-офіси сучасних бібліотек», де наш Хмельницький піар-офіс здобув перемогу.

Сайт

Сторінка у Facebook

* * *

Жодна з цих оптимістичних історій не побудована на надзвичайних інвестиціях. Приклади успішних бібліотек в українському контексті – це приклади невтомної роботи, ентузіазму бібліотекарів та уміння знаходити не лише нові й цікаві формати роботи, але й партнерів / інші можливості для поповнення фондів, залучення нових читачів та розвитку свого простору та навіть регіону.
Ці позитивні приклади, звісно, не вказують на загальні тенденції в українській бібліотечній сфері, яка переживає кризу, але впевнено свідчать про недосконалість законодавчої бази та фінансову кризу, бібліотеки можуть і мають залишатися центрами культурного життя та особливими просторами для плідної інформаційної взаємодії.

http://www.chytomo.com/digest/multimedijnist-i-polifunkcionalnist-principi-uspishnix-bibliotek-ukraiini


26-27 червня 2017 р., напередодні Дня Конституції України, херсонський сегмент соціальної мережі Facebook затопили дописи про найрізноманітніші акції, заходи, книжкові виставки, медіа перегляди і навіть міні-концерти – і всі вони були присвячені Конституції України.

Це був своєрідний флеш-моб бібліотек-філій Херсонської централізованої бібліотечної системи, які вирішили нагадати херсонцям про важливість Конституції – невід'ємного атрибуту незалежної держави.
Флеш-моб (а якщо офіційно – загальносистемна акція «Стоп-кадр») є частиною ширшого бібліотечного проекту «Патріотичні херсонці» та мав на меті довести: саме бібліотеки міста є сьогодні провідними центрами патріотичного виховання херсонської громади.
Було кілька передумов для його проведення. В очах громадськості останнім часом занепадає престиж бібліотечної професії, формуються й поширюються негативні стереотипні уявлення про роботу бібліотек. Причиною цих явищ є, серед іншого, недостатня обізнаність широкого загалу зі щоденною роботою бібліотек-філій. Загальносистемна акція «Стоп-кадр» мала «вихопити» один день з життя кожної з бібліотек Херсонської централізованої бібліотечної системи, розповісти про різноманітні аспекти її щоденної діяльності з популяризації українського Основного Закону.
Протягом одного дня – 26 червня 2017 р. – бібліотека-філія мала в режимі реального часу публікувати на своїй сторінці в соціальній мережі інформацію про свою роботу з популяризації вивчення Конституції України в переддень її Дня, додавати фото робочих моментів, розповідати цікаві історії про книги чи читачів.
Ця акція не була конкурсом серед бібліотек і жодною мірою не нав’язувала їм ті чи інші форми заходів. Відтак кожна з херсонських бібліотек підходила до Дня Конституції творчо – хтось підготував дійсно незвичні акції, хтось посилено працював над безперервним оновленням facebook-сторінки у режимі реального часу, хтось запрошував цікавих гостей, а хтось впорався власними силами.
Бачимо, що загальносистемна акція не просто вдалася – вона перевершила всі сподівання. Безліч херсонців різного віку побували на різноманітних «конституційних» заходах, досвід проведення подібних акцій зацікавив бібліотекарів інших міст України.
Як ми уже зауважили, акція «Стоп-кадр» не була конкурсом. Тому ми не визначаємо бібліотек, які краще (чи гірше) впоралися з її проведенням. Комусь припаде до душі один захід, а комусь – інший. Хтось оцінить незвичну ідею, а хтось – вдале фото. Своє ж завдання ми бачимо в тому, щоб зібрати ці матеріали та запропонувати їх Вам. У цьому підсумковому «зводі» матеріалів ми пропонуємо ознайомитися з тими фото, що їх бібліотеки публікували в межах акції на своїх сторінках у соціальних мережах, та формами роботи, які були ними обрані для популяризації Конституції України.

Завантажити підсумковий матеріал можна за посиланням.


Експерти з Великої Британії ділились досвідом успішних прикладів роботи бібліотечної галузі з представниками бібліотечної спільноти Києва. Захід відбувся 20 вересня, 2017 року в приміщенні Центральна бібліотека ім. Т.Г.Шевченка для дітей м. Києва. Зорина О’Доннелл, Zoryna O'Donnell експерт з місцевого розвитку, представила презентацію "Історії успіху: роль бібліотек у громадському житті Великої Британії". Після світової економічної кризи 2008 року фінансування бібліотечної сфери Великої Британії було суттєво скорочено, у деяких випадках на понад 60%. Це стало поштовхом для оптимізації та реформування бібліотечних служб і пошуку нетрадиційних методів отримання додаткових коштів. Серед можливостей для отримання додаткових прибутків законодавство Великої Британії дозволяє наступні: контракти з державними та приватними установами на надання додаткових бібліотечних та інших послуг, торгова діяльність, платні послуги, надання інформаційно-комунікаційних послуг. Так бібліотеки мають партнерські відносини та отримують плату за послуги від місцевої поліції, департаментів громадського здоров’я місцевих рад тощо. Серед послуг для приватних компаній: Amazon обладнала кілька бібліотек спеціальними скриньками для речей придбаних онлайн.
Бібліотекам дозволена пряма торгівля надлишком книжок, компакт-дисків та канцелярських товарів, а також іншими товарами в рамках створення соціального підприємства при бібліотеці, прибуток від діяльності якого витрачається виключно на потреби бібліотеки. Так Служба бібліотек Брайтона та Хоува має магазин Booklover у бібліотеці Ювілейній і торгує різноманітними товарами від вітальних листівок та сувенірів до книжок та канцтоварів.
Під платними послугами розуміють ті, які не входять до сфери основної діяльності бібліотеки та контрактів з державними і приватними установами, наприклад, дослідницькі послуги, оренда приміщень чи окремих обладнаних робочих місць, доступ до інтернету, користування принтерами та копіювальними апаратами.
Після прийняття Закону «Про локалізм» (2011) громади отримали право створювати громадські бібліотеки, які утримуються силами волонтерів. Зокрема, бібліотечна служба острова Уайт має в складі 5 громадських бібліотек, які працюють на основі самоорганізації. Працівники бібліотек працюють на волонтерських засадах, оренда приміщень та комунальні платежі сплачуються за рахунок платних послуг та інших додаткових шляхів, а влада залишила за собою навчання працівників та поповнення книжкових фондів.
Астрід Девіс, Astrid Davies експерт з бібліотечної реформи, розповіла про бібліотечну мережу графства острів Уайт Isle of Wight Council Library Service. З 2011 року на острові Уайт, де проживає 140 тис. мешканців, функціонує 11 стаціонарних бібліотек, з яких 5 – волонтерські, також 2 тюремні та 2 мобільні бібліотеки. В місті Ньюпорт, адміністративному центрі графства, проживає 23957 мешканців, і працює бібліотека імені Лорда Луї Маунтбеттена. Книжковий фонд бібліотеки складає 32163 книги для дорослих та дітей, з них 73% книг закуплені після 2007 року. Кількість відвідувань складає в середньому 726 на день, але коливається в рамках від 500 до 1000 на день. В бібліотеці працюють 7 людей з кількістю годин від 7 до 37 на тиждень залежно від посадових обов’язків. Щодня працюють 4 працівника, а на час проведення заходів можливий вихід додаткових працівників. Графік роботи бібліотеки: понеділок – субота, неділя – вихідний. Кожен день бібліотека працює з 9.00 до 17.30, а в четвер з 11.00 – 19.00. Бюджет у 2016/17 роках становив £253079, з яких 60% склали витрати на заробітну плату. Прибуток бібліотеки склав 8,5% від загального бюджету, який отримано від оренди приміщення іншими організаціями, продажу списаних книжок, плати за дослідження, використання принтерів та копіювального обладнання.
Детальніше ознайомитися з презентаціями експертів можна за посиланнями:
https://drive.google.com/…/0B-u48RBvKw4GU0xQQVBhRngye…/view…
https://drive.google.com/…/0B-u48RBvKw4GUTUwTWU4ejR6Q…/view…
Захід відбувся в рамках проекту «Трансформація бібліотек в сучасні центри розвитку громад», який впроваджується Благодійним фондом «Бібліотечна країна» за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні British Embassy, Kyiv в рамках національного проекту Підтримка реформи. 

Календар подій

      1
234 5 678
9101112131415
16171819202122
23 24 2526272829
30