Сучасному користувачеві – сучасний бібліотечний простір
У Києві працюють над створенням пілотного проекту «Сучасний бібліотечний простір», на що в бюджеті планується 15 млн. грн. Про це розповів перший заступник голови КМДА Геннадій Пліс.
«Ми плануємо зробити певну ревіталізацію наших бібліотечних просторів, тому що те, як вони функціонують зараз, нас не зовсім задовольняє. Тож ми мусимо їх реорганізувати та зробити місцем збору молоді, освіченого та активного населення», – зауважив Геннадій Пліс.
Саме для цього, зауважив він, столична влада не лише активно вивчає іноземний досвід, але й дослухається до порад містян.
«Так, є багато людей, які надають перевагу друкованим книгам. Однак і вони хочуть мати можливість не лише брати книги додому, але й працювати чи відпочивати у комфортному приміщенні бібліотеки. Ми маємо оновити наявні бібліотеки, зробити їх сучасними та адаптувати до вимог людей. Це не лише поверне інтерес до читання, але й допоможе згуртувати людей різного віку довкола розвитку та інтелектуального дозвілля», – переконаний Геннадій Пліс.
Нагадаємо, у кінці жовтня минулого року в рамках іншого проекту – «Юним киянам – сучасну бібліотеку» – презентували оновлений простір Центральної бібліотеки ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва – БібліоHUB. На ремонт та переобладнання бібліотеки владою міста виділено 1 мільйон гривень, завдяки чому провели ремонт приміщень, придбали комп’ютерне, технічне обладнання, меблі тощо.
http://kievcity.gov.ua/news/51738.html
У Києві планують відкрити першу в Україні соціальну бібліотеку для дітей B.Book, яка має стати не просто доступним і зручним місцем для читання книг з усього світу, а й спільнотою людей і організацій, об’єднаних однією метою — популяризувати читання, науку й зацікавленість у знаннях. У планах організаторів створити стильний і сучасний функціональний простір, де будуть проходити різні освітні та розважальні заходи, де діти зможуть навчатися, дізнаватися про найсучасніші й інноваційні технології, а також розкривати свій творчий потенціал.
Наша бібліотека – це простір не тільки теорії, але й практики, де паралельно з культурними традиціями у дітей будуть розвивати вміння, необхідні в реаліях сучасного світу: 3D моделювання, робототехніка, графічний дизайн, знання інших мов тощо.
Катерина Сакевич, засновниця проекту B.Book
 |
| Photo: JetSetter |
B.book має стати не просто бібліотекою з широким асортиментом літератури з усього світу, а й актуальним і багатокомпонентним проектом для популяризації читання серед дітей, освіти, обміну досвідом, вивчення інших культур та нетворкінгу. Крім того, у майбутній бібліотеці обіцяють особливі умови та програми взаємодії з соціально незахищеним верствами суспільства, мобільність книги для тих, хто з тих чи інших причин не може відвідувати бібліотеку але прагне читати, партнерські програми зі школами та медичними установами міста, а також інклюзивний простір.
Хороші дитячі книжки коштують дорого, а, оскільки читають їх не довго, існує постійна необхідність купувати нові. Бібліотека вирішує цю проблему. Взяти книжку в бібліотеці буде значно дешевше, а якість від цього не постраждає, адже ми збираємо колекцію сучасних і справді цікавих книг як вітчизняних видавництв, так і іноземних, щоби через літературу діти могли пізнавати культуру інших країн, а також книжок для дітей з особливими потребами.
Катерина Сакевич, засновниця проекту B.Book
Долучитися до створення соціальної бібліотеки може абсолютно кожен. Книжковий фонд B.Book буде формуватися не тільки з власних ресурсів, але й завдяки підтримці видавництв, некомерційних організацій, а також усіх, хто захоче підтримати ідею й подарувати книгу або обмінявши її на подарунок від партнерів проекту.
Так, протягом усього червня, щоби зробити свій вклад у справу, можна просто занести книжки до ЦУМу й залишити їх на 5му або 6му поверсі у місцях, відмічених логотипом B.Book. Крім того, до кінця червня у відкритому просторі ЦУМу відбуваються різноманітні безкоштовні освітні та розважальні заходи для дітей та дорослих, за анонсами яких можна стежити на сторінці B.Book у Facebook.
 |
| Photo: JetSetter |
Після 1 липня книжки можна передати Новою Поштою (1 відділення у місті Київ, з позначкою «B.book»), або обміняти у партнерів на послуги чи товари (стежити на сторінці у Facebook). Також, за словами Катерини Сакевич, планується запуск B.Book Bike – спеціально обладнаних велосипедів, що будуть зупинятися у міських парках, де усі охочі зможуть не тільки почитати книжки, але й обміняти свою книгу на солодку вату або просто подарувати її фонду бібліотеки.
На 1 серпня заплановано запуск ІІ етапу проекту B.Book, у межах якого 100 людей зможуть стати співзасновниками Бібліотеки та зробити Благодійний внесок на її відкриття у розмірі 10000 грн за принципом соціального підприємництва. Після того, як буде зібрано необхідну суму, буде відкрито першу бібліотеку, менша частина прибутку від роботи якої покриватиме витрати на її функціонування, а більша частина витрачатиметься на відкриття нових бібліотек.
http://bokmal.com.ua/events/b-book-library/
Оціум-Бібліотека: як громаді зробити радянську книгозбірню «своїм» місцем
Автор: Анастасія Івашина
З латинської «оціум» означає дозвілля, працю на дозвіллі або ще мир і спокій. Саме таку назву обрала для свого проекту команда активістів, що розгледіли в заскорузлій радянській мережі бібліотек потенціал публічних просторів. На прикладі книгозбірні для дорослих імені В. Маяковського (Дніпровський район Києва) автори «Оціум-Бібліотеки» прагнуть показати місцевим громадам, як без надвитрат зробити з бібліотеки комфортний осередок громадського життя.
Нещодавно проект переміг у столичному конкурсі міських стартапів Best Urban Social Startup, отримавши на реалізацію задуму 200 тисяч гривень. Одна з авторок «Оціум-Бібліотеки» Олена Гранкіна розповіла Читомо про те, чому команда реформує бібліотеку, розташовану подалі від центра міста, як налагоджує комунікацію із місцевими мешканцями та на що витрачатиме грантові кошти.
Про ідею
У нашій команді два архітектори – я і Оля Ферлей. Про бібліотеки ми думали ще в університетські роки. Уже тоді ми розуміли, що бібліотека – це культурна інфраструктура, яка працює неефективно. Водночас це єдина мережа, що лишилася у спадок від соціалістичного міста, з якої, на наш погляд, можна зробити розгалужену мережу культурних і громадських просторів. Отож, нам хотілося щось змінити, тому й взялися за цей проект. Зараз нас у команді четверо, окрім мене й Олі, ще Андрій Антощенко, лінгвіст та аналітик, а також Ігор Тищенко, культуролог і дослідник міста.
Про бібліотеку на Русанівці
Ми обрали Русанівку з кількох причин. Перша – хоча б якась зацікавленість бібліотекарів. Річ у тім, що бібліотекарі об’єднані в дуже відірвану від усіх спільноту та мало відкриті до змін. Так у Києві десять районів, кожен із яких має свою центральну бібліотечну систему. Поспілкувавшись із усіма директорами ЦБС столиці, ми зрозуміли, що лише двоє із них більш-менш проявили інтерес. Для реалізації цього проекту нам потрібна підтримка не лише самої бібліотеки, а хоча б на рівні директора району, тому ми обрали Дніпровський район.
Друга причина полягає в тому, що ми не хотіли братися за бібліотеку в центрі міста, оскільки там і так існує культурна
 |
| Екстер’єр бібліотеки для дорослих імені В. Маяковського |
інфраструктура й громадські простори. Ми ж зацікавлені в тому, щоб розвивати периферію. І третій фактор – просторові характеристики, які також визначають те, чи зможе простір справді стати громадським.
Русанівка – це острів з каналами, така собі «київська Венеція», радянський район, що має хороший потенціал. Бібліотека розташована на самій набережній і має дуже гарний фасад. Ми також зважали на те, щоб приміщення потребувало мінімум ремонту. При цьому мало значення те, щоб у бібліотеці було небагато перегородок (які б інакше довелося зносити), адже великий простір завжди легше використовувати. До речі, обійшовши третину всіх бібліотек Києва (усього їх 134), ми помітили, на наш подив, що більшість із них перебуває у непоганому стані.
 |
| Інтер’єр бібліотеки для дорослих імені В. Маяковського |
Про громаду
На Русанівці насправді досить активна громада – і це теж важливий критерій, бо без громади громадський простір не створиш. Ми приєдналися до групи «Русанівка» в Facebоok, подивилися, які події вони створюють і відвідали їх. У приватних розмовах ми дізналися, що мешканці Русанівки хотіли знайти у своєму районі приміщення для зборів громади, але не знайшли. Почувши про наш задум, люди зізнавалися, що й не замислювалися, що таким простором для них може стати бібліотека.
Після перемоги у конкурсі Best Urban Social Startup ми почали тісніше спілкуватися з громадою. Зараз шукаємо серед них активістів, які допоможуть зі створенням концепції, яку потім представимо для обговорення більш широкій аудиторії. Наразі громада Русанівки проводить свої події у парку на набережній, ми ж плануємо протягом літа організувати для них кілька заходів у бібліотеці, щоби вони відчули, що це їхнє місце.
Головна наша мета, щоб бібліотеку відвідували активні люди, які далі разом можуть реалізовувати свої проекти. В принципі бібліотеки і зараз хтось відвідує, але це дуже неактивне населення, яке нездатне генерувати якийсь результат. І ми розглядаємо бібліотеки як дуже потенційний ресурс.
 |
| Слайд із презентації «Оціум-Бібліотеки» |
Про плани
До вересня цього року ми плануємо розробити концепцію наповнення бібліотеки. Це перший етап проекту, над яким ми працюємо в кількох напрямках. Так ми спілкуємося з громадою, бо хочемо, щоб книгозбірня стала не лише осередком культурної інфраструктури, але й громадським простором. Важливо запровадити функцію самоврядування, щоб люди збиралися й разом керували своїм районом. Паралельно ми шукаємо партнерів із різних культурних та освітніх інституцій, які б використовували бібліотеку як майданчик для своїх подій. І ще один напрямок – це, звичайно, книжки, адже бібліотека залишається бібліотекою, і робота з фондами – одна з її основних функцій. Саме тому ми ведемо переговори з видавництвами, щоб оновити фонд принаймні читальної зали. Видавництва переважно відкриті до співпраці та готові надати по одному примірникові своїх книжок.
Щодо працівників бібліотеки, то наразі вони хочуть все це реалізовувати. Хоча ми маємо сумнів, чи справді вони розуміють нашу кінцеву мету, бо, чесно кажучи, в них дуже обмежене сприйняття бібліотек. Але наш плюс у тому, що ми виграли грант, бо основна скарг бібліотекарів – нестача грошей. Ми ж хочемо зробити багато хороших речей і маємо на це якісь кошти. Найголовніше, що є підтримка від директора району. Вона розуміє, в якому це все стані й що в бібліотеці не може працювати такий великий штат при трьох відвідувачах. І справа не тільки у тому, що вони не мають бюджету, а й у тім, що бібліотека просто застаріла й нікому не цікаво прийти на вечір пам’яті Шевченка.
 |
| Слайд із презентації «Оціум-Бібліотеки» |
Про модель
Ми думаємо, що розроблену нами модель можна потім буде застосувати й для інших бібліотек, бо ситуація скрізь однакова. Єдине, ми розрізняємо методи і саму концепцію, бо основне, що ми зрозуміли після своїх досліджень – це те, що не може бути однакової концепції для всіх книгозбірень. Раніше мережа бібліотек виконувала інформаційну функцію, розповідала усім, що варто почитати і знайти це можна було тільки в бібліотеках. Нині ця система суттєво відірвана від усього міського середовища. Наша мета – прив’язати її до міста. А зробити це можна, лише індивідуально підходячи до кожної бібліотеки.
Наприклад, на Русанівці люди зацікавлені в тому, щоб зробити ОСББ у кожному будинку або говорять, що їм не вистачає курсів англійської мови. Усі ці запити ми з’ясовуємо та розробляємо програму. Іншій бібліотеці треба буде готувати геть інакшу програму, бо, може, там знадобляться заходи для людей із вадами слуху. Але методи, за якими формуватиметься концепція, ми хочемо напрацювати під час цього проекту. Передовсім ідеться тобто етапність. Спочатку ми розробляємо програму спілкування з громадою, потім шукаємо додаткових спонсорів, налагоджуємо взаємодію з департаментом культури тощо. І всі ці кроки ми пропишемо у вигляді інструментарію, скористатися яким зможе кожен, хто захоче реорганізувати бібліотеку свого району. Адже ми не беремося реорганізувати всі 134 бібліотеки у Києві. Якщо проект із Русанівкою буде успішним, ми б залюбки попрацювали ще з кількома книгозбірнями, але щоб реорганізувати систему, потрібна ініціатива на місцях. Це ми й хочемо показати: як громада може сама щось подібне реалізовувати.
 |
| Слайд із презентації «Оціум-Бібліотеки» |
Про досвід
Хорошим прикладом для нас є Перша Львівська медіатека. Але вона створювалася як дуже зразкова бібліотека для міста. Водночас ми акцентуємось на тому, що працюємо не з містом загалом, а з районом, прагнучи створити у бібліотеці місце для громади.
Є ще кілька успішних прикладів, які реалізованих в Україні за допомогою програми «Бібліоміст». Хоча вони більше зосереджувались на бібліотеках у селах і невеликих містах. До речі, для участі в цій програмі сільські бібліотекарі вигадували нові функції для свого закладу, наприклад, допомагати мешканцям села шукати в інтернеті насіння. І для цих потреб просили «Бібліоміст» передати їм комп’ютери з доступом до інтернету. Це зразок того, як бібліотека стає центром села, адже з появою мережі відвідуваність книгозбірні суттєво зростає.
Цікавим також досвід Москви, де Борис Купріянов три роки працював над тим, щоб реорганізувати бібліотечну систему. Із різних причин не все задумане йому вдалося до здійснити, однак чотири бібліотеки були реформовані й зараз функціонують.
Про фінансування
Частина грошей із грантової суми піде на оплату праці культурно-соціального менеджера, який протягом півроку працюватиме фул-тайм над втіленням програми після того, як ми її розробимо. За цей час ми також плануємо за сприяння департаменту культури внести цю людину до штату бібліотеки, який видається маленьким, але насправді просто нераціонально використовується. Окрім цього, 100 000 грн лишається на ремонт – сума невелика, але, повторюся, бібліотека у хорошому стані. Ці кошти підуть на часткове перефарбування стін, часткову заміну підлоги та купівлю нового обладнання – проектора, акустичної системи, які потрібні для проведення заходів.
Для повноцінного ремонту, нам потрібне додаткове фінансування. І ще добре було б поповнити фонд книжками іноземних видавництв, бо з ними не домовишся на громадських засадах і треба купувати. Це також потребує додаткового фінансування, пошуками якого ми також займатимемося.
Про сформований запит
Якщо вгадати з тим, на що є попит, то все вийде. Ми сподіваємося, що ми вгадаємо, бо на периферії попит на культурну інфраструктура і громадський простір дуже великий, а от пропозицій замало. Можливо, якщо взятися за такий проект на Площі Льва Толстого, то навряд чи це вийде. Вважаємо, що зі 134 бібліотек не всі є настільки потенційні. Ті, що в центрі, звичайно конкурують з тим же «Часописом» і «Циферблатом», іншими вільними просторами. І люди, які живуть в центрі, можуть дозволити собі піти в «Часопис». І вони підуть туди або в «Книгарню Є», бо скільки ми б не домовлялися з видавництвами у «Книгарні Є» чи «Чуланчику» буде більше цікавих книжок і кращий простір. А от на периферії, де таких закладів немає, бібліотека – це шалений ресурс, який просто необхідно використовувати.
«Оціум-бібліотека» – дуже соціально орієнтований проект, який справді матиме вплив на місто, якщо ми зможемо його успішно реалізувати.
Сторінка «Оціум-Бібліотеки» на Facebook.
Ворота у майбутнє: сучасні шкільні бібліотеки світу
Бібліотеки — це дійсно ворота в майбутнє. І дуже шкода, що по всьому світу ми бачимо, як місцева влада розглядає закриття бібліотек як легкий спосіб зберегти гроші, не розуміючи, що вони обкрадають майбутнє, щоб заплатити за сьогодні. Вони закривають ворота, які повинні бути відкриті.
Багато хто вважає, що розвиток технологій ставить під загрозу існування паперової літератури і бібліотек. Мовляв, навіщо нам бібліотеки, коли сотні і навіть тисячі книжок можна вмістити у невеличкий гаджет та покласти до кишені. У хибності подібних переконань ми вже колись намагалися вас переконати, сьогодні ж розкажемо кілька реальних історій про те, як саме бібліотеки переходять на новий рівень існування у звичайних школах.
Шкільна бібліотека у Кембриджі (The Stephen Perse Foundation)
Ми дивимося на навчальний простір в цілому, усвідомлюючи, що діти можуть навчатися не тільки у класах-коробках, але будь-де. Ми вирішили, що бібліотеки повинні бути чимось більшим, ніж рядами книжкових полиць, більшим, ніж місцем, де діти змушені сидіти, читати і зберігати спокій під суворим наглядом хранителів книг — бібліотекарів.
говорить Саймон Армітідж, член вищого керівництва фундації Стівена Перса
Бібліотека для учнів початкової школи, редизайн якої виконала студія chadwick dryer clarke, складається із закритого простору з купою затишних куточків для читання наодинці та відкритого простору зі спеціальним місцем для читання вголос (storytelling place). У коридорі, який веде до бібліотеки, стоїть книга, що символізує присутність історії у шкільних коридорах; звичайних поличок та парт у новій бібліотеці немає: меблі — це велетенські літери, на стінах, замість портретів письменників, цитати з повісти «Томів сад опівночі» англійської письменниці Філіппи Пірс, а посеред однієї з кімнат стоїть ліхтар, точно такий, як у книзі Клайва Стейплза Льюїса «Лев, Біла Відьма і шафа».
Одним з цікавих нововведень у кембриджській шкільній бібліотеці є відсутність звичайних підручників. Усі науково-популярні книги знаходяться у класах, а на поличках бібліотеки — тільки пізнавальна та розважальна література у вільному доступі.
Бібліотека підготовчої школи у Лондоні (Rosendale primary school)
Проблему відсутності бібліотеки, керівництво підготовчої школи Розендаля вирішило за допомогою червоного двоповерхового автобуса — найпопулярнішого символу Лондона.
Проект літературного автобусу підготували Кейт Горелі (Kate Gorely) і студія Forge Architects. На перший погляд, нічого надзвичайного у ній немає, але спробуйте уявити собі велетенський червоний автобус з купою книжок та зручних місць для читання у шкільному дворі. Невже дітям не захочеться бодай раз зайти туди?
До речі, відвідувати бібліотеку можуть не тільки учні школи. Щосереди з 15:30 до 16:30 літературний автобус відкритий для усіх охочих.
Сад історій у Корнуолі (Nansloe Academy)
Сад Історій (story garden) — особливий літературний простір для дітей. Натхеннням для його творців послугував проект Едем — ботанічний сад у графстві Корнуол. Маючи невеликий бюджет (близько 15 000 £) і порожнє приміщення 1960 року, вчителі Академії Нанслоу та місцева влада Корнуола вирішили створити шкільний Сад Історій, покликаний популяризувати читання серед дітей.
Будиночок хоббітів, у якому проводять читання, павутиння Шарлотти, ліхтар (що ж то за літературний світ без Нарнії?), шахи із Задзеркалля, казковий палац, чарівні рослини, сцена і навіть театральні костюми — Сад Історій містить усе, щоб з головою поринути у літературний світ.
Бібліотека школи Дейма Бредбері у Сафрон-Уолдені (The Stephen Perse Foundation)
Серцем шкільної бібліотеки у підготовчій школі Дейма Бредбері після реконструкції стало Дерево Знання, яке одночасно слугує і центральним книгосховищем, і місцем для читання. Проект бібліотеки підготувала вже згадана студія дизайну та архітектури chadwick dryer clarke. Як і очікувалося, Дерево Знання привернуло увагу учнів не тільки до бібліотеки, але й до читання.
Бібліотечна ініціатива «Робін Гуд» у Нью-Йорку (The Library Initiative, a partnership of the Robin Hood Foundation)
Бібліотечна ініціатива «Робін Гуд» (яка чудова назва!), за підтримки фонду «Робін Гуд», міського департаменту освіти Нью-Йорка, меценатів та команди архітекторів займається «перетворенням шкільних бібліотек у життєво важливі ресурсні центри для всієї шкільної громади — учнів, викладачів і батьків — що впливатиме і сприятиме поліпшенню рівня успішності учнів». У приклад наводимо кілька фотографій з шкільних бібліотек у Бронксі. Більше фотографій ТУТ.
 |
 |
 |
Шкільна бібліотека у Фредериксхавні (Nordstjerneskolen)
«Усі шляхи ведуть до бібілотеки!» — саме таким мав би бути девіз школи у Фредериксхавні. Бібліотека у вигляді червоної піраміди майя, знаходиться у самісінькому центрі приміщення (ось воно, справжнє серце школи!), на перетині всіх основних шляхів, що служить посиленню її ролі у шкільному житті дітей.
Проект цієї бібліотеки, як і усієї школи, належить данській архітектурній компанії «Arkitema Architects». Відео про цю школу можна подивитись ТУТ.
Бібліотека початкової школи у Конкорді
Зразком чудової роботи архітекторів є й бібліотека початкової школи у місті Конкорд. Школу побудовано за проектом компанії «HMFH Architects», на рахунку якої чимало цікавих навчальних закладів.
http://bokmal.com.ua/places/biblioteky-maibutnyogo/
Відкритість Бібліотеки в Амстердамі
Автор: Галина Рис
Однією з дивовиж Амстердаму є Відкрита Бібліотека - восьмиповерхова споруда, дощенту наповнена книгами, музикою, фільмами та читачами. Читомо відвідало її і пропонує прогулятись приміщеннями бібліотеки та ознайомить вас з різноманіттям її послуг.
Бібліотека розташована поблизу Головного Вокзалу, тому, якщо потрапите до міста потягом, радимо зазирнути туди на якийсь час, адже лише ця бібліотека працює сім днів на тиждень з 10:00 до 22:00, і лише вона може запропонувати таке розмаїття книг, місцин для читання та затишне кафе на даху.
Бібліотека називається відкритою з двох причин. По-перше, вона є відкритою для відвідувачів. Завітати туди, щоб переглянути книги на полицях та взяти участь у літературних заходах може кожен, навіть не маючи читацького квитка. Однак для того, щоб позичати книги додому та користуватися бібліотечним Wi-Fi, потрібно купити річний абонемент, який коштує від 20 до 100 євро на рік.
Усі книги перебувають у вільному доступі
По-друге, між кімнатами бібліотеки немає ані дверей, ані інших перегородок. Ба більше? усі поверхи з’єднані між собою низкою ескалаторів. Таким чином, увесь простір бібліотеки є відкритим, і навіть стоячи на восьмому поверсі, можна краєм ока зиркнути на те, що відбувається на всіх інших поверхах.
Усі поверхи бібліотеки з’єднані між собою ескалаторами
Біля вхідних дверей бібліотеки стоїть фортепіано і усі, хто бажає, можуть на ньому зіграти. Також неподалік входу до бібліотеки розміщений стелаж із книгами, котрі тематично пов’язані із художньою виставкою, що відбувається в одній із зал. Скажімо, якщо у бібліотеці саме експонується художня кераміка, при вході стоятимуть книги, котрі розповідають про історію кераміки, про традиційну голландську кераміку та про техніки створення керамічних виробів. Таким чином, відвідувачі бібліотеки можуть побачити прямий зв’язок між літературою та образотворчим мистецтвом. Окрім того, у залах та коридорах вдосталь місця, щоб читати, вчитися, працювати і навіть обмінюватися думками.
У бібліотеці є вдосталь місця для читання, навчання і не тільки
У бібліотеці періодично відбуваються дискусії літературні теми. Ознайомитися з анонсами усіх подій можна на веб-сайті бібліотеки. Читачі, які не цікавляться художньою прозою чи поезією, а шукають навчальну або тематичну літературу, також з легкістю можуть знайти те, що шукають. Кожен поверх бібліотеки присвячений певному виду книг, як от романи, філософія, медицина, точні науки, музика, фільми, дитяча література та інші.
Кожен поверх бібліотеки пропонує певний вид літератури
Одним з найкрасивіших залів бібліотеки є відділ дитячої літератури, розташований на першому поверсі. Окрім широкого асортименту книг, тут також є вдосталь місця, щоб зручно вмоститися і почитати.
Дитячий відділ Відкритої Бібліотеки
Оскільки читачами цього відділу є, перш за все, діти, бібліотека докладає чимало зусиль, щоб привабити свою цільову аудиторію до книги.
Дитячий відділ Відкритої Бібліотеки
По-перше, поміж книгами є іграшки, конструктори лего та інші принади, які в той чи інший спосіб пов’язані з книгою.
Конструктори леґо поміж дитячими книгами
Наприклад, посередині дитячого залу стоїть двометровий іграшковий будиночок, кожна кімната якого присвячена якомусь ремеслу, як от: палітурному, кондитерському, ткацькому, кравецькому та іншим. Біля будиночка лежить книга, яка розповідає про родину мишей, котра там мешкає.
Іграшковий будиночок у Відкритій Бібліотеці
Також, поруч із відкритими полицями є кілька засклених шафок для дитячих книг початку двадцятого століття, які надихають дітей на подальше ознайомлення з історією книги. На стінах у бібліотеці можна побачити виставки книжкової ілюстрації, що періодично змінюються.
Виставкові експонати у бібліотеці
По-друге, діти можуть самостійно витягувати книги з полиць і читати їх, сівши поруч із шафою. Це дуже важливо, оскільки таким чином вдається втримати дитячу увагу. До того ж, якщо дитині не сподобаються перші кілька сторінок, вона може відкласти книгу в бік і взяти іншу.
Читати у цій бібліотеці можна сидячи і лежачи
По-третє, досвідчені читачі можуть знайти книги свого улюбленого автора, користуючись інтернет-каталогом. Після того, як дитина самостійно знайшла потрібну книгу в каталозі, вона може попросити бібліотекаря допомогти її знайти.
Читачі будь-якого віку мають доступ до електронного каталогу бібліотеки
По-четверте, окрім усього цього, у бібліотеці щотижня відбуваються майстер-класи із вигадування історій. Такі майстер-класи є безкоштовними.
Бібліотекарка дитячого відділу, Барбара Йонхблуд каже: «Чимало дітей з батьками приходять до нас на вихідні або ж у будні, коли у нас відбуваються майстер-класи із вигадування історій (storytelling). Такі майстер-класи проводять як голандською, так і англійською. Англомовні зустрічі організовуємо не ми. Цим опікується Американське Жіноче Товариство. Такі зустрічі відбуваються щочетверга і тривають 45 хвилин. Зазвичай на них приходить дуже багато дітей, особливо діти у віці 4 роки» (переклад з англійської Галини Рис).
Кімната для проведення майстер-класів
Також пані Барбара додає: «Окрім майстер-класів, ми приваблюємо читачів книгами. У нас є книжки на будь-який смак: товсті книги, у яких багато тексту, тонкі книги-картинки, а також книги-іграшки для наймолодших читачів, вони розвивають дитячу моторику та вміння сприймати навколишній світ.
Діти люблять відвідувати нашу бібліотеку. Оскільки бібліотека є відкритою і немає перегородок, галас із дитячого відділу часто чутно у залах для дорослих. Адже діти не читають увесь час. Часом вони шумлять і заважають читачам із горішніх поверхів. Іноді дітлахи також бавляться і бігають між шафами. Однак мені все одно подобається працювати саме тут» (переклад з англійської Галини Рис).
Робоче місце бібліотекаря у дитячому відділі
Дитячий відділ є чудовим місцем не лише для дітей, але і для їхніх батьків, адже їм дозволено вхід із візками. Отож, доки дитина читає, бавиться або спить у візочку, мама чи тато можуть почитати дорослу книжку, взяту із полиці на горішніх поверхах бібліотеки.
У бібліотеку можна заходити із дитячим візком
Не лише діти, але й дорослі можуть знайти у Відкритій бібліотеці книги на будь-який смак, адже як уже згадувалося бібліотеці є аж шість поверхів для дорослих читачів.
Музичний відділ бібліотеки
Відділ із DVD, де зберігаються фільми
Виставковий зал
Мабуть, найпривабливішою рисою Відкритої Бібліотеки є те, що у її залах та коридорах завжди можна знайти затишне місце, де кожен охочий може заховатися від усього світу і почитати.
Несподівані місця для читання
Дочитавши книгу, її можна залишити у спеціально відведених місцях. Зазвичай, біля ліфта. Після цього можна піднятися на горішній поверх і посмакувати кавою, випити склянку соку або ж поласувати томатним супом із салатом цезар. Окрім того, з восьмого поверху бібліотеки відкривається чудовий краєвид на старе місто, музей Немо та кораблі.
Вид з вікна Відкритої Бібліотеки
Порівнюючи Відкриту Бібліотеку в Амстердамі із українськими бібліотеками, варто зазначити, що Центральні та Обласні українські бібліотеки для дітей і підлітків у Києві та Львові нічим не поступаються голандській бібліотеці, оскільки у них також є вдосталь місця для читання та навчання, для книг і для музики, для ігор і майстер-класів та для читачів будь-якого віку. Проте багатьом іншим нашим бібліотекам все ж є куди рости, чого їм і бажаємо! Відкрита Бібліотека в Амстердамі є чудовим місцем для відпочинку та саморозвитку, відкритим як для місцевих жителів, так і для туристів.
http://www.chytomo.com/place/vidkritist-biblioteki-v-amsterdami
Буккросинг від МВС: популяризація читання у сервісних центрах
За останній рік у роботі сервісних центрів МВС, що прийшли на заміну застарілим МРЕВ, відбулося багато нововведень. Одне з останніх – запуск буккросингу. Він функціонує вже більше двох тижнів у 18-ти відділеннях по всій країні. До кінця року планується відкрити 50 сервісних центрів, і кожний — з буккросинг-поличкою. Начальник Головного сервісного центру МВС України Владислав Криклій в ексклюзивному коментарі Читомо розповів про деталі та особливості такої книжкової ініціативи.
– Звідки з’явилася ідея книжкових полиць?
– Згідно зі статистичними дослідженнями, більш ніж половина дорослого населення України вважає, що недостатньо читає. В деяких областях, особливо на Сході, з очевидних причин існують складнощі з постачанням якісних видань. Одночасно мережа сервісних центрів МВС, а це 150 сервісних центрів МВС охоплює територію усієї країни й за рік її відвідує понад 4 мільйони громадян. Ми вирішили скористатися можливостями державної установи задля того, щоб, окрім своїх безпосередніх функцій, сервісні центри відігравали й культурно-соціальну роль. Відтепер, у сервісних центрах МВС є буккросинг.
На даний момент нам передали близько 1000 книжок видавництва та активні учасники флешмобу на підтримку акції. Але, звичайно, у центрах книжок вже значно більше.
– Чому проект на часі?
– Читання, інтелектуальне збагачення та професійний ріст завжди на часі. Наприклад, у багатьох регіонах, взагалі не було буккросингу раніше. Це була популярна акція лише у великих містах.
– Чи читають співробітники МВС?
– Перший збір книжок для буккросинг-полиць, ще до офіційного запуску ініціативи, здійснили адміністратори нових сервісних центрів – то ж так, звичайно, їх бажання ділитися книгами з колегами та клієнтами свідчить про те, що співробітники сервісних центрів читають. Ну, і ми на своїх очах вже бачили як відбувався обмін. Водночас, завдяки новим якісним виданням з професійного спрямування, комунікації та обслуговування, євроінтеграції та історії нашої країні, котрі в сервісні центри передають видавництва, наші працівники теж отримають новий корисний досвід.
– На яких умовах передані книжки? Чи будете розширювати коло видавництв?
– Книги нам безкоштовно передають видавництва та громадяни до головного офісу або безпосередньо у центри. Ми, у свою чергу їх передаємо у регіони. Статтями видатків закупівля літератури в державі не передбачена, на жаль, тому функціонування можливе виключно на волонтерських засадах.
Я гадаю, що інші видавництва будуть долучитися, тому що спочатку було 10 видавництв, якими нам було передано понад 1000 книжок. Потім підключилися дрібніші видавництва – і наші полиці в деякі центрах навіть трохи перевантажені.
Добре, що є постійні активні відвідувачі, які долучаються до цього процесу, тому відбувається активний обмін. Новенька книжка не лежить довго, а йде в ротацію. Звісно, ми максимально хочемо покрити всі сервісні центри. Сьогодні більша частина з них вже має відповідні полиці, але ще покрита не вся Україна. Враховуючи ту кількість відвідувачів, яка є зараз, можна з впевненістю спостерігати, активну зацікавленість до буккросингу і певну увагу до нашої платформи, ми хочемо її використовувати як сервісний центр, як платформу для комунікації між читачами та авторами.
Ми відкриті для пропозицій видавництв та книгарень – кожного тижня до нас звертається дві-три нових організації, які хочуть долучитися до акції, і ми співпрацюємо з усіма зацікавленими. Інформацію про те, як долучитися можна знайти у нас на сайті.
– Чому видавці передають свої книжки безкоштовно, адже видавничий бізнес не є дуже прибутковим, комерційним, порівняно іншими сегментами.
– Я гадаю, що тут є два компоненти. Перший пов’язаний з тим, що всі хочуть нести соціальну місію, соціальну ідею. Зрозуміло, що прибутки це дуже важливо, але враховуючи кількість громадян, які до нас звертаються і враховуючи те, що сервісні центри вже мають дуже позитивні відгуки, – це себе виправдовує. Наші сервісні центри, очевидно, привертають увагу, тому видавництва не могли стояти осторонь, упустити унікальну нагоду, коли ми запроваджуємо подібну акцію, і просто до неї приєднатися при нагоді. Ба більше, отримати піар, підтримку і рекламу. Другий компонент — комерційний. Хоча комерційна, потенційна винагорода для видавництв може бути, а може і не бути. Ми можемо прорахувати. Приходить, ще раз повторююсь, понад 4 млн громадян щороку. Виникає наступна ситуація: певні видавництва дуже часто мають ексклюзиви на ту чи іншу літературу.
Людина, яка зацікавилась певною книжкою, незалежно від того дитяча це література, белетристика, професійна чи бізнесова література – захоче її придбати або комусь подарувати, бо ознайомилась з нею під час перебування в сервісному центрі.
Або припустимо, хтось взяв щось почитати під час очікування надання послуг – і так само потім вирішив придбати.
– Яка тематика книжок? Чому?
– В першу чергу ми хотіли зробити наголос на мотиваційній літературі та літературі, присвяченій темі ефективних комунікацій. Ми вважаємо, що буккросинг-полиці мають бути корисними не тільки для клієнтів, а й для співробітників сервісних центрів, то ж хочемо, аби тематика книг була релевантна їх професії та професійному розвитку. Звичайно, в пріоритеті україномовні видання. Ніяких інших обмежень немає: сервісні центри відвідують громадяни усіх вікових категорій, часто приходять з дітьми, тож і молодіжні романи, і поезії, і класична література, і казки обов’язково знайдуть свого читача.
– Яких книжок за тематикою у вас бракує на полицях, яких хотілося б більше?
– Ми починали з того, що хотіли отримати виключно професійну літературу, більше в напрямі комунікації, ефективного спілкування, державного сервісу. А в результаті ми отримали різноманіття літератури: починаючи від дитячої, бо у нас при сервісних центрах є облаштовані дитячі куточки, тобто найменші відвідувачі наші, які прийшли з батьками, можуть щось почитати, і закінчуючи літературою для підприємців, які прийшли реєструвати одразу кілька машин для свого автопарку.
– Скажіть чи є якісь аналоги таких сервісів у світі?
– Ми подібних речей не зустрічали. Це наша ідея, наше ноу-хау. Поєднання чогось соціального, того, що генерують безпосередньо громадяни-відвідувачі без комерційного зиску і мети, і водночас державні сервіси. Можливо, ми не «коперники» і не довели того, що світ круглий, а не плаский, але ми дійсно відкриті до комунікації, ми робимо реформу, впроваджуємо нові сервіси. Ті речі, які раніше були при МРЕО: закриті кабінети, все нудно, жалюгідно, небезпечно для громадян – викорінюємо.
Ми зовсім інші. У нас є гаряча лінія, підтримка, Facebook-комунікація, навіть Instagram. Уявіть собі колишнє МРЕО, де кабінети постійно зачинені, і тітоньки пили каву і нікого не обслуговували, не надавали в межах своєї компетенції тих послуг, які б мали надавати. І тут така відкритість. Це у людей викликає подив, але разом з тим бажання долучатись. Це один з прикладів того, чому в Україні все-таки масштабується перемога, а не зрада.
– Які інновації в планах?
– Ми хочемо, аби буккросинг-полиці наповнювалися актуальними виданнями, то ж плануємо і надалі співпрацювати з видавництвами та передавати в регіони сучасну літературу. Також вважаємо, що із запровадженням буккросинг-полиць, сервісні центри мають потенціал стати платформою комунікації читачів та авторів, тому розглядаємо можливість проведення публічних зустрічей. Ідей багато і ми над ними працюємо, тож слідкуйте за нашими новинами.
http://www.chytomo.com/news/bukkrosing-vid-mvs-populyarizaciya-chitannya-u-servisnix-centrax
