за 2013 год

Сельськая библиотека - правда ли "в зоне внимания"?

В зоні уваги - сільська бібліотека» таку  назву  мала  стаття директора Закарпатської ОУНБ Л. Григаш, вміщена в журналі «Бібліотечна планета» № 2 (60) за 2013р.
Була рада з того, що врешті-решт у зону уваги потрапила багатостраждальна сільська бібліотека. Але якби мені довелося писати таку статтю, то я назвала б її «В зоні неповаги - сільська бібліотека і її працівники». Чому?
Роботу сільської бібліотеки знаю, як то кажуть, із середини: вже 23 роки працюю методистом Великоолександрівської ЦРБ. Душа болить, коли бачу, як за останніх 20 років занепали не тільки бібліотеки, а й села... Твердо переконана: вини працівників сільських і селищних, районних бібліотек у тому немає. Наша галузь давно вже «впала в кому». «Реанімаційні» заходи провела програма «Бібліоміст» (за що завдячуємо Мелінді та Білу Гейтсам, які розуміють важливість розвитку бібліотек у державі). А от чи підніметься на ноги «хвора бібліотечна галузь», залежить насамперед від держави.
Де, в якій бібліотеці за кордоном працівника зобов'язують витрачати отриману заробітну плату (а в селі це не такі великі кошти, тільки чотири сільських працівника нашої системи мають повне тарифне навантаження) на фарби, папір, книги? І як таку ситуацію можна законно обґрунтувати в нашій країні?
Неможливо втілити навіть найкреативнішу ідею під дахом, що тече, в приміщенні, яке не опалюється, з книгами, котрі не тільки фізично, а й морально застаріли. Бібліотекарі не займаються списанням видань не тому, що ліниві, а тому, що бояться залишитись у порожньому приміщенні, адже кожен розуміє, що не зможе виконувати (хоча б на «слабеньку трієчку») головну функцію бібліотеки - інформаційну. Мітинг, концерт можна провести без призів, друкованої продукції, відеопроекторів, а от будь-яка бібліотечна акція, проект чи елементарна вікторина для дітей без цього неможливі. І якщо підрахувати затрати на кожен захід, то можна побачити, що суми виходять досить солідні.
Можу з упевненістю сказати: інтерактивні районні семінари для багатьох сільських бібліотекарів - це єдине вікно у світ, єдина можливість поспілкуватися хоча б по скайпу із представниками обласних бібліотек, колегами із сільських книгозбірень інших районів та областей України.
Нашій районній бібліотеці до снаги збирати працівників ЦБС хоч і щомісяця: є про що розповісти, чого навчатись, із чим ознайомити, та, знову ж таки, неможливим є фінансування проїзду до районного центру, а потім додому в село. Тому обмежуємося чотирма заходами на рік і намагаємося за досить короткий час дати максимум корисної інформації. Через брак коштів немає змоги й перевірити, як на місцях втілюються нові ідеї, методичні рекомендації.
На сьогодні в нашій ЦБС є дві бібліотеки, яким уже жодні заходи не допоможуть. Тут практично потрібно починати з нуля. У такому випадку найдешевшим варіантом цивілізованого вирішення проблеми є надання можливості ЦРБ використовувати в роботі «Бібліобус». Але, як завжди, постає питання фінансування - транспорт потребує бензину і ремонту. Знову розраховувати на заробітну плату бібліотечних працівників?
Інша проблема: чому фірми, які надають послуги зв'язку, кабельного телебачення і т. п. відмовляють селам у забезпеченні своїми послугами? Відповідь дуже проста: тому що все це є дуже затратним, враховуючи обладнання, перспективи, якість, кількість абонентів, персонал. Як же тоді вижити сільській бібліотеці? Хто ж у змозі потягнути цей збитковий «віз», окрім державного бюджету?
Твердо переконана, що бібліотечні працівники сіл, селищ, районних центрів мають багато цікавих ідей, нереалізованих проектів і, як показує співпраця з програмою «Бібліоміст», прагнуть, щоб їх бібліотеки жили повноцінним життям, повною мірою виконуючи функції інформаційних, культурних і дозвіллєвих установ.
Ось такі думки викликала стаття.

Т. Всяких, методист Великоолександрівської ЦРБ Херсонської області // Бібліотечна планета.- 2013.- №4.- с.26-27.

Устал читать - слушай!
(З досвіду роботи Центру для користувачів з особливими потребами Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара)

У квітні 2010 р. було створено веб-проект Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара «Книжкова шафа» (http://sluhay.blogspost.com). Зараз він розвивається у вигляді аудіоблогу, що наповнюється аудіозаписами творів класичної та сучасної художньої літератури у виконанні майстрів художнього слова Херсонщини, а також бібліотекарів херсонських бібліотек, аматорів. Це стало можливим завдяки багаторічній співпраці бібліотеки з обласним радіо, підключенню книгозбірні до Інтернету, ознайомленню бібліотекарів із сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями.
Створення блогу було зумовлено необхідністю задоволення потреб користувачів, насамперед із вадами зору, стосовно доступу до найкращих зразків літературної спадщини. Згодом виявилося, що така форма надання інформації дуже зручна і для інших категорій користувачів бібліотеки - учнів шкіл та ліцеїв, студентів, викладачів, бібліотекарів сільських книгозбірень, в яких є доступ до Інтернету, місцевих авторів, чиї твори звучали на радіохвилях, та ін.
Власне, «Книжкова шафа» - це спроба архівування однойменної передачі обласного радіо та надання доступу до аудіофайлів через Інтернет як шляхом прослуховування он-лайн, так і з можливістю їх завантаження та прослуховування у будь-який зручний час, на будь-якому пристрої, що підтримує формат mpЗ.
«Людям потрібні не лише новини, публіцистика, а й зустрічі з прекрасним. А радіо - це особливий засіб, що дивовижно впливає на нашу уяву. Схожі відчуття з'являються у момент читання книги з її неповторним ароматом паперу, шелестом сторінок і гарними ілюстраціями» - так вважає радіожурналістка І. Євстаф'єва, авторка та незмінна ведуча «Книжкової шафи».
Щомісяця на хвилі обласного радіо ось уже 10 років звучать класичні й сучасні твори у виконанні професійних акторів, майстрів слова, студентів Херсонського державного університету та училища культури, бесіди з авторами і літературними критиками, дослідниками літературного процесу, розповіді працівників ОУНБ ім. Олеся Гончара про фонди бібліотеки та нові видання.
Важливо наголосити, що радіомовлення, так само як і бібліотечна справа, нині зазнає великих змін. Питання звучать так: чи бути взагалі радіомовленню? Що чекає радіо в умовах стрімкого розвитку переважно візуально орієнтованих інтернет-медіа? Які функції воно повинно виконувати - виховні чи розважальні? Залишатися йому в авангарді чи опускатися до рівня невибагливої аудиторії? Як зберегти ті випуски передач, що вже вийшли в ефір, і надати можливість прослухати їх тим, хто ще їх не чув або потребує почути ще раз? Адже про створення загальнодержавного радіоархіву заговорили зовсім недавно, і втрачати здобутки спільної праці бібліотеки та місцевого радіо було б нерозважливо.
Згадаймо також, що саме для незрячих людей радіо протягом значного часу було чи не єдиним постійним безкоштовним джерелом різноманітної інформації, особливо з огляду на брак коштів у державі для видання художньої літератури шрифтом Брайля або збільшеним шрифтом.
Отже, аудіоресурс «Книжкова шафа» виконує кілька важливих соціально-інформаційних функцій. Він популяризує кращі літературні твори, зберігає їх у зручному й доступному для незрячих форматі, забезпечує доступ до них у безперервному режимі. Також користувачі з вадами зору мають змогу отримати в аудіоформаті краєзнавчу інформацію (тифлокраєзнавство): здійснити аудіопрогулянки або аудіоекскурсії вулицями старого Херсона, місцевими музеями та Гончарівкою, як називають у місті нашу бібліотеку, дізнатися про відомі історичні постаті. У передачах беруть участь херсонські автори і критики, висвітлюються значні літературні події (фестивалі, конкурси, зустрічі з відомими літераторами - гостями Херсона, записи презентацій нових книжок та авторських читань).
Цей адмінресурс також сприяє популяризації української мови через прослуховування аудіоконтенту у виконанні кращих майстрів художнього слова, професійних акторів під час масових заходів у бібліотеці, індивідуальних відвідувань користувачем бібліотеки, поширення посилань на файли у веб-мережі; Завдяки вмонтованим аудіо-плеєрам у веб-сторінки віртуальних виставок ці експозиції стають мультимедійними, і користувачі одразу мають змогу прослухати уривки з літературних творів. Такі технології можуть використовуватись і під час тематичних екскурсій у бібліотеці та поза її межами.
Зазначимо, що час звучання аудіофайлів у середньому не перевищує 30-40 хвилин. Завантаживши їх на мобільний телефон і прослухавши у зручний час, навіть ледачий учень матиме певне уявлення про твір або творчість письменника чи поета.
Аналіз статистики звернень до записів блогу та кількості завантажень аудіофайлів свідчить, що читачі (або слухачі) «Книжкової шафи» найбільше цікавляться творчістю Л. Костенко, Лесі Українки, В. Стуса, І. Франка, К. Мотрич, А. Дімарова, Олександра Олеся. Цікавить їх і доробок херсонських літераторів - В. Нижеголенко, А. Кичинського, К. Стрємоусова, О. Тютюнникової.
На прикладі поетичних творів останньої авторки ми, до речі, маємо новий досвід, адже її вірші записувалися не на обласному радіо: їх начитали, а потім озвучили на хвилях інтернет-радіо для незрячих самі користувачі. Згодом ці записи було передано «Книжковій шафі».
На аудіоблозі також можна знайти посилання на інші аудіоресурси українською мовою, що є у вільному доступі. За допомогою цього блогу будь-яка бібліотека може задовольнити потреби користувачів в аудіоконтенті та поповнити свої фонди аудіозаписами класичної і сучасної літератури, насамперед української.
Зазначимо, що без володіння бібліотекарями сучасними інформаційними технологіями (редагування і монтаж звукових файлів, робота з підкаст-терміналами, в яких фізично зберігаються файли) здійснити цей проект було б неможливо.
На черзі ще велика кількість аудіофайлів, які потребують публікації. Викладання їх на окремому блозі, котрий регулярно оновлюється, дає змогу підтримувати інтерес до аудіоконтенту вже протягом майже трьох років. Ми впевнені, що ця робота з вдячністю сприйматиметься нашими постійними і новими користувачами.
Попереду також активна реклама проекту серед користувачів бібліотеки, консультації і для слухачів, і для бібліотекарів щодо користування блогом, робота з озвучення українською мовою художніх та історико-краєзнавчих творів.

Н.Мірошниченко, бібліотекар Інтернет-центру для користувачів з особливими потребами Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара // Бібліотечна планета .- 2013 .- №4.- с.12-13.

Вы на пляж? А мы в библиотеку!

І діти, і дорослі з величезним нетерпінням чекають на літо, адже це час канікул, відпусток, а для школярів ще й пора оздоровчих таборів. Але як організувати відпочинок дітей так, щоб вони і щось корисне дізналися, і розважилися? Саме в літній період, починаючи з 2008 р., Херсонська ОУНБ ім. О. Гончара реалізує проект «Літо в бібліотеці», мета якого - залучення дітей шкільного віку до книги та читання, а також популяризація бібліотеки як інформаційної та культурної установи. І хоча наш заклад обслуговує переважно дорослих, ми завжди раді вітати у своїх стінах зовсім юних відвідувачів. Повірте, нам є чим їх зацікавити! Ця категорія користувачів особлива, з нею працювати надзвичайно приємно та весело. Можливо, хтось скептично всміхнеться, мовляв, що робити дітям у науковій бібліотеці? Та ми переконані: їх слід залучати до активного бібліотечного життя з раннього дитинства.
Коли постало питання про пожвавлення культурно-просвітницької роботи влітку, ми зрозуміли, що це повинно бути щось нове, а головне - надзвичайно цікаве для дітей. Кожен відділ почав активно працювати над формами роботи та сценаріями заходів для дітлахів різного віку - від молодших школярів до учнів старших класів. Працівники відділу краєзнавчих документів та бібліографії розробили літню програму «Краєзнавчий калейдоскоп», яка включала в себе різноманітні за формою та змістом заходи: гру-вікторину «Краєзнавча п'ятнашка для маленьких пізнайок», краєзнавчий турнір «Люби та знай свій рідний край», арт-урок «Акторська плеяда Херсонщини», краєзнавче асорті «Краєзнавчий автобан», тематичну екскурсію «Херсонщина спортивна».
Бібліотекарі відділу обслуговування створили програму, яка передбачала диференційований підхід до різних вікових груп користувачів. Для маленьких відвідувачів (1-3 класи) було підготовлено два цикли заходів: «Світ екології» (різноманітні ігри та вікторини екологічної тематики, перегляд пізнавальних фільмів про рослинний і тваринний світ) та «У світі казки» (інтерактивні ігри, вікторини про казкових героїв та персонажів дитячої літератури). Більш дорослим учасникам програми пропонувалися віртуальні подорожі («У світі тварин», «Українські зразки паркового мистецтва», «Хортиця - колиска козацтва», «Віртуальна Польща: пам'ятки світової культурної спадщини», «Історія документа») та інтернет-огляди («Розмаїття соцмереж», «Освіта за кордоном»).
Питанням захисту природи, здорового способу життя було присвячено години екологічних повідомлень, вікторини «Екологічні стежки», інтелектуальний квест «Загадки і таємниці України», тематичну екскурсію «Спортивні чемпіони Херсона».
Програма «Літо в бібліотеці» супроводжувалася книжково-ілюстративними виставками та переглядами різноманітної тематики. Так, для молодших школярів було запропоновано виставки «Сьогодні Хворійко, а завтра - Кличко», «Енциклопедія таємниць і сенсацій», для учнів середніх та старших класів - «Історичні постаті», «Коли життя без кайфу - кайф!», «Туристичними стежками України», «Дніпро благає про допомогу», «Крамничка сімейного читання».
Працівники відділу документів з мистецтва організували розважально-ігрове караоке. Тут у пригоді став нещодавно подарований меценатами музичний центр із функцією караоке. Тож 1 червня, до Дня захисту дітей, було проведено захід «Чарівний світ дитинства», під час якого діти співали в караоке відомі дитячі пісні («Детство», «Песенка Мамонтенка», «Учат в школе», «Улыбка», «Песенка друзей» та ін.), а також брали участь в іграх. Ось лише деякі з них:
- «Казка навпаки» - кожне слово із запропонованої назви потрібно замінити на протилежне за значенням, приміром, «Мишка в босоніжках» - «Кіт у чоботях», «Іржавий замочок» - «Золотий ключик»;
- «Кнопка» - участь беруть троє дівчат і троє хлопців, дівчата виступають у ролі гравців, хлопці - у ролі кнопок, їм ставлять запитання і називають варіанти відповідей. Дівчата вибирають правильну відповідь, але перш ніж відповісти - натискають на свою «кнопку», а та видає певний звук: «хрю-хрю», «кря-кря», «іго-го». Для прикладу: запитання - Що загубив віслючок Іа з казки про Вінні-Пуха? Варіанти відповідей: а) совість; б) гриву; в) зуби; г) хвіст;
- «Мої права» - діти повинні відповісти «так» чи «ні» на твердження, що стосуються прав дитини: право на навчання, право на відпочинок, право не відвідувати школу, право смикати дівчаток за косички і т. п.
Зазвичай ці ігри дійсно проходять дуже весело.
Із часом багато заходів набули форми театралізованого караоке, адже були включені до сценаріїв казок-експромтів (діти вдягають костюми, маски героїв і за допомогою рухів, жестів та слів інсценізують якусь казку, скажімо, «Рукавичка», «Теремок», «Ріпка», «Колобок» тощо). Також проводилися танцювальні ігри, наприклад, «Роби як я» (діти повторюють рухи за ведучим).
Розважити наймолодших відвідувачів бібліотеки улюбленими піснями в караоке, експрес-іграми, захопливими квестами, пізнавальними екскурсіями, літературними вікторинами, майстер-класами від народних умільців, переглядами мультфільмів та навіть ДИТскотекою у відділі документів з мистецтва готові завжди.
З 25 травня по 1 вересня наш заклад відвідують діти з пришкільних таборів м. Херсона та області. З деякими таборами навіть укладено угоди про співпрацю на період літніх канікул. Як же було приємно, коли на третій рік існування програми «Літо в бібліотеці» до нас уже телефонували й просили записати для участі у заході. Ми вважаємо, що цей проект справді актуальний, задовольняє потреби аудиторії та допомагає залучати нових користувачів до бібліотеки. Тому не тільки продовжуємо працювати в цьому напрямі, а й розширюємо форми популяризаторської роботи. До цьогорічної програми «Під час шкільних канікул» включено: інтерактивне шоу «По морях, по хвилях», театралізоване караоке «Пісенна мозаїка», інтелектуальну гру «Казковий ринг», пригодницький квест «Подорож країною Здоровляндія», різноманітні майстер-класи, ознайомлення з літературними новинками. І все це адаптовано під певну аудиторію, з урахуванням конкретних побажань.
Можливо, виникне запитання, у чому ж секрет наших заходів, що так «смакують» дітям? Ми готові поділитися з кожним охочим рецептом приготування нашого ігрового міксу, який насправді доволі простий: десяток-другий допитливих, життєрадісних і активних школярів заправляємо гарним настроєм та енергією за допомогою пісень караоке й танців, час від часу охолоджуючи дитяче завзяття читанням цікавих і пізнавальних книг, літературними вікторинами, конкурсами на знання мультиків. Не забудьте при цьому додати родзинку у вигляді казки-експромту - повірте, скільки б не було у вас груп дітей, кожна інсценізує казку по-своєму, оригінально. І на завершення: як будь-яка страва без солі здається прісною, так і будь-який добре організований та проведений літературно-ігровий мікс нічого не вартий, якщо робити все без любові до дітей. Це найголовніша запорука успіху, адже найбільшою радістю для нас є щасливі оченята й непідробний, щирий сміх!
До речі, з 2011 р. у стінах нашої бібліотеки діє комфортна послуга для батьків - дитячий бібліосалон «Казковий диванчик», де малята разом із бібліотекарем можуть почитати книги й погратися в той час, коли їхні мама чи тато працюють з літературою. На «Казковому диванчику» все, як у справжній казці, адже ми, працівники відділу документів з мистецтва, вміємо створювати ігрову атмосферу: перевдягаємося в казкових героїв (Бабу-Ягу, Кощія, Карлсона, Пеппі, Дракона та ін.), святково оформлюємо зал для заходу, виготовляємо костюми, маски, пишемо сценарії театралізовано-ігрових програм, готуємо музичний супровід, танці, пісні, ігри.
Учасниками програми «Літо в бібліотеці» в 2008-2012 рр. стали майже 3,5 тис. учнів ліцеїв, гімназій, загальноосвітніх шкіл, навчально-виховних комбінатів, а також вихованці літніх дитячих таборів «Юнга», «Лідер», «Сонечко».
У 2011 р. було укладено договір із Центром дошкільної роботи та туристичним підприємством «Фаріон», завдяки якому в 2012 р. заходи програми «Літо в бібліотеці» відвідали школярі з міст Миколаєва та Каховки. За час дії програми було проведено понад 65 заходів.
У червні-серпні 2012 р. бібліотеку відвідали 25 416 осіб. У культурно-масових заходах узяли участь 4 763 користувачі, а в програмі «Літо в бібліотеці» - 1 672.
Ось як весело та з користю можна проводити час у бібліотеці! Кожен, хто побував у нас, без вагань відповість, де краще провести вільну годину. І хоч наша бібліотека розташована на березі Дніпра, повірте, влітку в ній дітей набагато більше, ніж на пляжі!
Сподіваємося, проект «Літо в бібліотеці» зацікавить бібліотекарів і, можливо, хтось із них використає у своїй роботі наш досвід. А ми, у свою чергу, із нетерпінням чекатимемо нових зустрічей із нашими маленькими відвідувачами!

Л. Руденко, провідний бібліотекар Херсонської ОУНБ їм. О. Гончара // Бібліотечна планета .- 2013 .- №3 .- с.22-24.

Профорієнтація: нові ідеї, нові партнерства

У Херсонській області в листопаді 2013 року стартував обласний інноваційний проект "ПрофіСтарт: юні обирають майбутнє" на 2012-2015 роки, ініціатором якого виступив обласний центр зайнятості, а його партнером -  обласна бібліотека для дітей. Основна мета проекту - популяризація професій, які користуються попитом на регіональному ринку праці та набуття школярами навичок орієнтації у конкурентному середовищі. Про старт проекту та його концептуальні засади пише автор статті - один із розробників та організаторів партнерського проекту.
Сьогодні я майже щасливий. І як щасливим не бути, якщо я вже більше двох тижнів у омріяній відпустці. Ще одна, глобальніша причина: вдалося запустити проект "ПрофіСтарт". І саме він додає оте "майже", бо я відпочиваю, а він же працює! Як він там?
Що то за проект? Він незвичайний... і несподіваний. Особливість його у його так би мовити батьках: Херсонському обласному центрі зайнятості та Херсонській обласній бібліотеці для дітей. Коли я, нерядовий співробітник названого центру, вперше зіткнувся з інформацією про цю бібліотеку, подумав: "Та ні, так не може бути! То ж просто бібліотека, а вони так не можуть працювати. Якась дивина! До чого у бібліотеці вебінари або квести? А ще скайп-конференції, тролейбусні екскурсії містом, медіазал 3D, печа-куча і ще хтозна що?! Вони ж повинні бути просто жіночками за отими тумбами, де видають і приймають книжки у цілковитій тиші". Згодом, побувавши у самій бібліотеці, зрозумів: тиші вже немає ні у прямому, ні у переносному сенсі. Хоча читацькі зали є, і там таки тихо. Але це перестало бути головним у бібліотеці.
Зараз усе те, чому ще рік тому дивувався, є нашою спільною роботою. А чому б ні? Ми, Херсонський обласний центр зайнятості, теж крайніх не пасемо: працювати вміємо, Інновацій чимало - кожний рік щось новеньке. Тож і виникла пропозиція про співпрацю, до якої Анна Іванівна Бардашевська, директор Херсонської обласної бібліотеки для дітей (ХОБД), поставилась з ентузіазмом, у відповідь запропонувавши не разову акцію, а довгостроковий проект.
Але ж для кого працюватимемо разом? Звісно, для дітей. Точніше - підлітків. Тема - профорієнтація. Чому саме вона? Скажу як фахівець із багаторічним досвідом роботи у цій сфері: дуже шкода дивитися на молодих людей, які марнують свій час і батькові гроші по тих вишах. Абсолютна більшість з них не працюватиме за дипломом, а більше половини врешті-решт знайде себе у робітничих професіях. Так може допомогти їм одразу зробити свій вибір осмисленим? До того ж ми, служба зайнятості, це у різних формах і робимо. Але ситуацію на ринку праці поки що переломити не в змозі: до 80% випускників шкіл йдуть навчатися до ВНЗ, а три чверті наявних вакансій - робітники. Тож запобігання безробіттю молоді - для нас основне.
Та ми не ставили перед собою завдання орієнтувати тільки на робітничі професії - орієнтуємо на те, що потрібне у нашому регіоні (не дарма один із конкурсів, організованих службою зайнятості для школярів, проходив під гаслом "Живи і працюй на Херсонщині").
Із назвою нового проекту визначились досить швидко. Із декількох варіантів обрали, на наш погляд, влучніший: "ПрофіСтарт: юні обирають майбутнє".
Почали з восьмикласників, бо визначились, що проект трирічний. (Чіпати одинадцятикласників недоречно, адже вони на останньому році навчання вже мають знати, яку професію набуватимуть). Для того щоб проект став цікавішим, зробили його конкурсом, у якому змагаються команди з усіх 20 міст і районів області. У кожній команді по десятеро учасників.
З кого обиратимуться учасники? Кандидатів разом визначали районні дитячі бібліотеки та відділи освіти. До того ж обласна бібліотека для дітей з обласним центром зайнятості розробили рекламний буклет проекту. На його зворотній стороні - відривний талон, який після заповнення можна направити до районної або шкільної бібліотеки і стати учасником проекту.
Треба зазначити, що для активної роботи проекту обласного масштабу потрібен незвичайний рівень домовленостей - двосторонніх мало. Тому до угоди про співпрацю у "ПрофіСтарті" долучились управління Херсонської обласної державної адміністрації: освіти і науки; культури і туризму; сім'ї, молоді і спорту. Було визначено зони відповідальності кожної сторони, розроблено деталізовану концепцію проекту.
Організаційний період завершився спільним наказом підписантів угоди. Він визначив, з чого все почнеться і що для цього потрібно зробити. Конкретніше - йшлося про регіональний захід, на який потрібно зібрати усіх учасників "ПрофіСтарту": школярів, бібліотекарів, спеціалістів центрів зайнятості та освітян. Для чого? Дітям - розповісти про проект, так би мовити мотивувати до участі. Дорослим - навчити, що з дітьми робити, як планувати спільну роботу на місцях.
Розробкою проекту займались літніми місяцями. Угоду з наказом підписали у середині вересня. У жовтні підбирали дітей та готували регіональний захід. Провели його, першого тижня листопада.
Управління освіти і науки обласної держадміністрації допомогло знайти оптимальне приміщення для проведення заходу. А це було дуже непросто з огляду на те, що 200 учнів з 20 міст і районів області були поділені на 8 груп, а ще були вчителі, бібліотекарі та спеціалісти із центрів зайнятості. До того ж у кожної з цих груп були окремі маршрути руху, вирішення специфічних і спільних завдань.
Захід пройшов у одному з провідних училищ Херсону (ВПУ № 2). Вибір був доречним ще й тому, що у програмі заходу були і ярмарок професій, і майстер-класи, і огляд майстерень. Між іншим, на ярмарку професій були представлені навчальні заклади, що готують спеціалістів у кораблебудуванні, сфері обслуговування населення, будівельній галузі - провідних у економіці Херсонщини.
Почалося все з інформаційно-художньої композиції із розповіддю про проект, переглядом його відеопрезентації, підготовленої обласною бібліотекою для дітей , інтерактивними іграми з залом, виступами дитячих художніх колективів. Після оголошення урочистого відкриття проекту "ПрофіСтарт" восьмикласники вирушили на ярмарок професій. Подальша робота з ними велась у формі "Живої бібліотеки" (професіографічні зустрічі з представниками професій, членами робітничих династій), "Світового кафе професій" (дискусія школярів на тему "Майбутнє краю за нами"), профорієнтаційних міні-тренінгів тощо.
Тим часом дорослі окремо навчалися спільній роботі у проекті, їм було запропоновано орієнтовний план роботи на перший рік, який потрібно розширити, додаючи свої пропозиції. Завдання вирішувались у групах, після чого пропозиції озвучувались для загального обговорення.
Проведений захід пересвідчив у вдалому виборі нового партнера - креативність і організованість співробітників ХОБД великою мірою сприяли успішному проведенню свята профорієнтації, зробила його не тільки пізнавальним, а й емоційно піднесеним.
Протягом трьох наступних тижнів у містах і районах області було сформовано власні річні плани, за якими робота вже вирує та кипить. У цьому, власне, можна пересвідчитись на блозі проекту "ПрофіСтарт" за адресою: http://profistart.blogpost.com/.
Що чекати у проекті в майбутньому? У три етапи - протягом трьох навчальних років - триватиме робота учасників над груповими та індивідуальними проектами: профорієнтаційні екскурсії; проведення учасниками соціологічного дослідження (визначення найпопулярніших та найперспективніших професій у своєму місті/районі); участь у обласних вебінарах, скайп-конференціях; щомісячна презентація результатів виконаної роботи на сторінці проекту та у соціальних мережах Facebook, "ВКонтакті".
У кінці проекту - публікація об'єднаного електронного ресурсу "Карта професій нашого краю".
Вважаю, що спільні зусилля всіх партнерів у проекті "ПрофіСтарт" є гідним втіленням Стратегії державної кадрової політики, у якій поставлене завдання ліквідації молодіжного безробіття. Ми допоможемо шкільній молоді сформувати мотивацію до праці, прагнення жити і працювати на Херсонщині; сприятимемо професійному самовизначенню школярів та відповідальному ставленню молодих людей до планування власної професійної кар'єри за рахунок розширення знань про світ професій та спеціальностей, особливо актуальних на ринку праці області.
На 22 травня 2013 року призначено святковий фінал першого етапу "ПрофіСтарту" - але про це вже у частині другій...

Андрій Кличановський, заступник начальника відділу організації профорієнтації та профнавчання Херсонського обласного центру зайнятості // Бібліотечний форум.- 2013 .- №3.- с.16-17.

Календарь событий

 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930