за 2017 рік

Талант світового рівня

Вже стало традицією відзначати знаменні дати в літературній вітальні селищної бібліотеки. Тож грудневого дня її користувачі повели мову про талант могутній і щедро багатогранний, який зріс на живлющому народ­ному грунті, про драматурга світового рівня, нашого громадянина, що народився під степовим небом Таврії - Миколу Гуревича Куліша.
Цьогоріч виповнюється 125 років від дня народження митця. Бібліоте­кар розповіла учасникам заходу про життєвий та творчий шлях драматур­га і ознайомила з книжковою виставкою «...Крізь смерть затрепетав зо­рею...».
Члени театру книги «Дивоцвіт» показали чудову комедію Миколи Куліша «Мина Мазайло», головну роль в якій зіграв Дмитро Дашковський.
Творчість великого драматурга Розстріляного Відродження не може не вражати. У своїх п'єсах він торкався актуальних «болючих» проблем того часу, передбачав і «пророкував» майбутнє. І, перечитуючи його твори «Патетична соната», «Маклена Траса», «97», «Народний Малахій» та інші, ми можемо тільки пишатися, що така людина народилася на нашій славній Херсонщині. 

Ірина Кутіщева  // Червоний промінь. – 2017. – №52 (29 груд.). – С.8.

Історична подія на Верхньоторгаївській землі

Не так давно я розповідала на сторінках «Чер­воного променя» про відбудову в нашому селі Верхні Торгаї польського костьолу. Реставраційні роботи по відновленню Святині й нині не зупиня­ються ні на хвилину. Ще далеко до повного завер­шення робіт у намоленому роками храмі, але зав­дяки о. Петру Креніцькому і о. Олександру Бого­мазу літургії та служби проходять тут завжди, і ве­лична споруда тепло приймає у своїх стінах чис­ленних вірян.
Спостерігаючи за поступовим відновленням культурної спадщини, я вірила, що пройде неба­гато часу і з'їдуться до костьолу численні гості з інших міст і сіл.
І ось 2 грудня відбулася справжня історична подія - вірники церкви Божого милосердя зустрічали паломників Мелітополя, Лазурного, Нижніх Сірогоз та інших сіл, і прийняли від Лазурнянської гро­мади подорожуючу ікону Сніжної Божої Матері, яка пробуде у верхньоторгаївському костьолі до січня.
Наше село, мабуть, більше ста років не бачило такої кількості вірян, які цього дня зібралися у старовинному костьолі. Старенькі бабусі, сивочолі чоловіки, тендітні дівчата, серйозні юнаки та слухняні дітлахи - всіх об'єдна­ла віра і надія. Віра в Бога, у спасіння. Надія на мир, на краще майбуття.
Дуже приємною та зворушливою була молитва о. Петра Креніцького, о. Олександра Богомаза спільно з о. Юрієм із Приморська та о.Тарасом з Орлова Запорізької області.
Схилялися перед старовинною іконою й прихожани, кожен зі своїм проханням, зі своєю тугою чи журбою.
Хоч гостей було набагато більше, як самих верхньоторгаївців, та не було тут ні своїх, ні чужих. Всі єдині - усміш­ками та рукостисканнями вітали одне одного. Об'єднала також усіх святкова трапеза.
В цей день, як сказав о. Петро, «небо опустилося на землю і був на Верхньоторгаївській землі маленький рай». І ласкаве сонечко не забарилося, заглянуло у вікна до костьолу, щоб зігріти чудодійний образ Сніжної Божої Ма­тері - захисниці всіх праведних вірян.

Оксана Кудловська, бібліотекар Верхньоторгаївської сільської бібліотеки // Червоний промінь. – 2017. – №49 (08 груд.). – С.5.

Страшні роки моєї України

Користувачі Нижньосірогозької селищної бібліотеки поклали квіти до підніжжя нещодавно встановленого надгробного пам'ятника замор­дованим голодом жителям хутора Зеленчук Они-щенко Петру Івановичу та Онищенко Мархві (Єфросинії Косьминій).

// Червоний промінь. – 2017. – №48 (01 груд.). – С.1.

На Сірогозщині відзначили день гідності та свободи

День Гідності та Свободи - історично важливий і па­м'ятний для українців день. Адже саме в цей день чо­тири роки тому на Майдані з'явилися перші намети, що дали початок великій боротьбі свідомого україн­ства проти тогочасного режиму. Українці на весь світ заявили про своє прагнення жити у вільній, незалежній, демократично розвиненій європейській державі.
21 грудня з нагоди свята в районній державній адм­іністрації пройшли урочисті збори на тему: «Україна -територія гідності та свободи».
На заході були присутні голова районної ради Іван Яців, перший заступник голови райдержадміністрації Оксана Полуекто, представники органів місцевого самоврядування, установ і організацій району, волон­тери та громадські активісти.
Звертаючись до зібрання Оксана Полуекто зазна­чила, що сила українського патріотизму та ідейності виявилася наймогутнішою зброєю, яка і сьогодні бо­ронить Україну від зазіхань зовнішнього агресора і внут-рішнього ворога. Молоде покоління показало нам усім, що потрібно боротися, що досягнення самі не приходять, потрібні спільні зусилля всієї нації, всього народу. Також вона підкреслила, що нині всі, кому не­байдужа доля рідної України, повинні об'єднати свої зусилля на благо рідної країни та побудови європейсь­кої незалежної, заможної держави, якою пишатимуть­ся наші нащадки.
Про це говорив і голова районної ради Іван Яців. Та­кож він додав, що події на Майдані змінили наш народ, об'єднали нас в єдиній, соборній та незалежній Ук­раїні, і що нині ми йдемо шляхом свободи й верховен­ства права. Проте наша боротьба не закінчена, доки не виконані всі вимоги Майдану, не втілені вжиття його ідеали.
Під час урочистостей присутнім продемонстрували кадри фільму про події, які відбувалися на Майдані в Києві.
Героїв Майдану і воїнів-захисників України, котрі за­гинули за світле майбутнє нашої держави, вшанували хвилиною мовчання.
Цього дня пройшли урочистості з нагоди Дня Гідності та Свободи в населених пунктах району за участю пред­ставників органів виконавчої влади та місцевого са­моврядування, депутатів усіх рівнів, учасників антитерористичної операції, волонтерів, представників гро­мадських організацій і учнівської молоді.
Екскурсоводи районного Будинку культури провели тематичні екскурсії в районній Музейній кімнаті.
В шкільних і сільських бібліотечних установах було влаштовано книжкові виставки.
Учні шкіл району долучилися до участі в засіданнях «круглих столів», дискусіях і диспутах про масові акції громадянського протесту в Україні, які відбувалися в листопаді 2013 року - лютому 2014 року, говорили про їх значення в розбудові громадянського суспільства та боротьбі за права і свободи українського народу.
У Нижньосірогозькій та Нижньоторгаївській школах проведено покладання квітів до меморіальних дошок випускникам шкіл Анатолію Шилікута Віталію Драньчінкову, які загинули, захищаючи незалежність, суве­ренітет та територіальну цілісність України під час антитерористичної операції на Сході України.

Віта Копенко // Червоний промінь. – 2017. – №47 (24 листоп.). – С.1.

Вчитись ніколи не пізно!

Вміти користуватись комп'ютером повинна кожна людина незалежно від віку. Сучасна молодь і люди середнь­ого віку не уявляють свого життя без гаджетів комп'ютера, Інтернету, мобільного телефона і тому подібне. А багатьом старшим людям усе це здається незбагненне складним.
Нещодавно громадська організація «Українська народна ініціатива», територіальний центр соціального обслу­говування (надання соціальних послуг) та центральна районна бібліотека відкрили безкоштовні комп'ютерні кур­си з метою навчання елементарним навичкам роботи з персональним комп'ютером для людей старшого віку.
Заняття проходять двічі на тиждень у середу та суботу.
Програма курсів включає в себе основи роботи з комп'ютером, вивчення програми \Л/огсІ, як користуватись інтернетом, 31<уре і соціальними мережами.
Крім того відвідання комп'ютерних курсів є додатковою можливістю для людей зустрічатися і спілкуватися в невимушеній атмосфері.

За інформацією центральної районної бібліотеки  // Червоний промінь. – 2017. – №43 (17 листоп.). – С.5.

Ігри патріотів Херсонщини

12 жовтня до районної і бібліотеки завітали пере­можці І туру обласного інте­лектуального турніру «Ігри патріотів Херсонщини», які зібралися, щоб пройти на­ступний етап випробувань - 2-й тур гри та позмагатися за звання переможця. З при­вітальним словом до учас­ників турніру звернувся поет і краєзнавець Юрій  Безух.
У районному етапі змагань  взяли участь 67 школярів з Нижньосірогозької, Верхньосірогозької, Сірогозької, Новоолександрівської, Першопокровської, Вільненської, Червонопартизанської, Степненської, Нижньоторгаївської, Новопетрівської, Анатолівської загальноосвітніх навчальних закладів.
Змагалися діти у трьох вікових категоріях: учні 4-5, 6-7 та 8-9 класів.
Переможцями другого туру обласного інтелектуального турніру «Ігри патріотів Херсонщини» стали: серед учнів 4-5 класів - команда Верхньосірогозької школи, 6 - 7 класів - Вільненської, 8-9 класів - Нижньоторгаївської ЗОШ.

Олександра Польська, завідувач  КЗ «Нижньосірогозька районна бібліотека для дітей» // Червоний промінь. – 2017. – №43 (27 жовт.). – С.7.

В Першопокровці вітали ювіляра

Чимало гостей завітало 12 жовтня до господи першопокровчанина Олександра Васильовича Лазукова. Всі вони прийшли привітати господа­ря з поважним ювілеєм - 90-річчям з дня народ­ження.
Теплі віншувальні слова шановному земляку адресували Першопокровський сільський голо­ва Євген Васильченко, голова ради ветеранів села Валентина Кулішенко, ветеран праці Надія Кривіцька, соціальний інспектор Ольга Остапенко та учасники художньої самодіяльності місце­вого Будинку культури, які подарували іменин­нику чудову привітальну програму.
Ювілейний день народження - це гарний привід згадати прожите й пережите. Тож гості з цікаві­стю слухали розповідь Олександра Васильови­ча про його дитинство, юність і зрілі роки.
Народився Олександр Лазуков у російській глибинці - в селі Тєрєхово Рязанської області в багатодітній селянській родині, де виховувалося дев'ятеро дітей. Жили Лазукові бідно, але дружно, всі разом протистояли випробовуванням долі: в 1933-1934 роках родина пережила голодомор, а влітку посушливого 1936 року в них згоріла хата.
«Терміново, до зимових холодів, довелося будувати нове житло, - розповідає Олександр Васильович. - Дя­куючи небайдужим односельцям, до морозів уже мали своє помешкання».
В 1935 році Сашко Лазуков пішов до першого класу. Провчився п'ять з половиною років. Взимку 1940-го після зимових канікул більше до навчання не повернувся, а почав працювати з батьками та старшою сестрою на лісопилці - заготовляли дрова для держави (за це дава­ли по півкіло хліба на людину). Робота було тяжкою і виснажливою не лише для підлітка, а й для дорослих, адже доводилося цілий день працювати на холоді.
В теплу пору Лазуков підробляв у колгоспі їздовим, підвозив сіно для худоби, навесні допомагав орати і сія­ти, а влітку косити сіно.
«Коли приходили жнива, жінки жали серпами збіжжя, а чоловіки перевозили снопи на тік, а потім молотили молотарками, - ділиться спогадами ювіляр. - Зерно здавали державі, робили ж за трудодні».
Під час війни 1941 - 1945 років тим, хто залишився в тилу, працювати довелося ще більше. Під гаслом «Все для фронту - все для перемоги» виконували і перевико­нували доведені нормативи.
«У війну постраждали не тільки люди, а й природа - було випиляно дуже багато лісу», - згадує наш земляк.
В 1947 році Олександра Лазукова нагородили медал­лю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941 -1945 рр.».
В лютому 1949 року, після смерті батька, юнак при­їздить на Україну в Першопокровку в гості до рідного брата Григорія, який працював у Тарасо-Шевченківській МТС, і залишається тут жити. У грудні цього ж року Олек­сандр їде на навчання у Високопільський район до Ар­хангельської школи механізаторів, де здобуває фах ме­ханізатора широкого профілю.
За рік закінчує навчання і влаштовується комбайне­ром у колгосп «Нове життя», що в селі Косаківка (нині Новопетрівської сільської ради). Сім років поспіль, до 1958 року працює комбайнером у колгоспі ім. Чапаєва (с. Дем'янівка). Там же трудиться і на зборі врожаю ба­вовни.
В цей проміжок часу в житті Олександра Лазукова ста­лася значуща подія: за високі трудові здобутки в 1952 році його було нагороджено орденом Трудового Черво­ного Прапора.
За своє трудове життя О.В.Лазуков провів більше 40 зборів урожаю, зокрема, був у виробничому відрядженні на Кубані, в Хакасії, в Казахстані та Житомирській об­ласті. Навіть після виходу на пенсію продовжував пра­цювати в рідному колгоспі.
А ще Олександр Васильович Лазуков створив власну міцну родину. Разом з дружиною Тетяною, з якою в парі живе до сьогодні, виростили трьох дітей - Людмилу, Ана­толія та Олену. Мають троє внуків і четверо правнуків.
В день високоліття земляки-першопокровчани бажа­ють ювіляру міцного здоров'я та хорошого настрою, а його родині - мирного неба і ясного сонця.

Євгенія Тимошевська, бібліотекар Першопокровської сільської бібліотеки-філії  // Червоний промінь. – 2017. – №42 (20 жовт.). – С.4.

Від сьогодні я читач!

Наше життя ми не уявляємо без інформації. Телевізор, телефон, інтернет - джерела, з яких нині всі черпають знання та інформацію. Але незмінним і вічним джерелом знань була, є і залишається книга.
З метою популяризації книги та читання в Дем'янівській сільській бібліотеці відбулося свято - «По­свята в читачі» для учнів 2 класу.
Привітати маленьких читачів прийшли казкові герої Королева Книга та Дюймовочка, ролі яких зігра­ли учениці 4-го класу Каріна Сокол і Дарія Базенюк. Не обійшлося на святі і без Незнайка (Денис Тепленко), який, читаючи, переплутав усіх казкових героїв. Бібліотекар провела цікаву вікторину, під час якої діти повинні були відгадати казкових героїв. Другокласники розповіли вірші про книги, згада-ли правила повод­ження з книгою та дали урочисту обіцянку, що шанувати­муть книги, поводи­тимуться з ними, як належить.
Свято проходило весело і цікаво. А на­самкінець школярі ознайомилися з но­вою літературою.

Ірина Бондар, бібліотекар Дем'янівської сільської бібліотеки // Червоний промінь. – 2017. – №42 (20 жовт.). – С.6.

Вміємо працювати, вміємо святкувати

Кілька років поспіль жителі вулиці Централь­на в селі Дем'янівка восени святкують День вулиці. Ініціаторами проведення цього заходу виступили депутати Дем'янівської сільради Іван Канаш та Віктор Ширяєв.
Ось і цього року 30 вересня, в день святих Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії, мешканці вулиці поспішали на площу перед сільським Будинком культури, який, до речі, а також школа, дитячий садок, сільська рада, ФАП, магазини, меморіал загиблим воїнам-односельцям, стадіон та зона відпочинку, роз­ташовані по вулиці Центральній.
Гостей свята радо зустрічали і вітали ведучі Наталія Лукащук та Ірина Канаш. Саме вони зробили невеликий екскурс у минуле і розпо­віли, що вулиця, яка нині називається Центральна, була заснована однією з перших і називалася Кумівка. За радянських часів її було названо Леніна. А в 2015 році перейменовано на Центральну. Тут розміщено практично всі об'єкти соцкультпобуту і налічується 34 житлових будинки. До речі, шість садиб перемог­ли у традиційному щорічному конкурсі «Найкращий двір». Це двори Лариси Аверіної, Анатолія Жиляєва, Юрія Галушки, Павла Малихіна, Олександра Шилкіна та Олександра Ящука.
Трудову славу вулиці Центральної становлять представники різних професій: механі­затори, вчителі, будівельники, культпрацівники, приватні підприємці, водії, які примно­жують славу рідного села. Всіх їх об'єднала вулиця і вона стала частиною їх сердець.
Живуть по вулиці Центральній гарні господині та талановиті майстрині - Олена Семе-нкж, Інна Аверіна, Лідія Шилкіна, Світлана Жиляєва, які цього святкового дня влаштували виставку своїх виробів і щедро ділилися секретами традиційної української вишивки, гаптування, в'язання.
У святковий день односельці вшанували найстарших жителів вулиці - Любов Баліцьку і Валентину Козак, яким виповнилося по 83 роки, та найменшенького мешканця - Єгора Скрипаля, якому немає ще й рочка.
Гарні віншувальні слова прозвучали на адресу сімейних пар, що прожили в любові, мирі й злагоді не один десяток років: 40 років - Віктор і Марія Вороні, 40 років - Віктор та Тетяна Панові, 35 років - Микола і Тетяна Галацан, 25 років - Ірина та Юрій Галушки, 20 років - Ігор і Ірина Приходьки.
Вшанували жителі вулиці Центральна мужніх воїнів, які з честю виконали свій грома­дянський обов'язок, - учасників АТО Володимира Настюка і Сергія Жиляєва та воїна-інтернаціоналіста Івана Канаша.
Всіх цих людей було відзначено грамотами, квітами, сувенірами і в подарунок для них прозвучали гарні віршовані рядки та пісні у виконанні аматорів сільського Будинку куль­тури: Інни Трутень, Лізи Шестобуз, ансамбля «Родничок», учнів Дем'янівської школи і гостей з міста Хотин, музичного гурту «Жива вода», які приїхали на запрошення Олексан­дра Шилкіна.
В рамках святкування Дня вулиці було проведено «Забіг у вишиванках», який організу­вала уродженка вулиці Центральна, а нині мешканка Києва Наталія Галацан.
Урочиста частина святкування Дня вулиці завершилася покладанням квітів до меморі­алу загиблим у роки Другої світової війни воїнам-односельцям. Після чого сільський голова Віктор Толкачов подякував землякам за активну життєву позицію, бажання працю­вати заради добробуту Дем'янівської громади і змінювати рідне село на краще та поба­жав злагоди, благополуччя й миру.
Далі розпочалася розважальна програма з піснями, танцями, конкурсами і змагання­ми.
Звісно, яке ж свято без пригощання! І про це потурбувалися організатори заходу. Всіх пригостили караваєм, випеченим з муки нового врожаю, гарячою наваристою сюрпою та запашним розсипчастим пловом. Не забули й про діток - їх пригостили солодощами.
За чудове свято і гарне пригощання дем'янівці щиро дякують його організаторам, а також спонсорам: Миколі Галацану, Юрію Галушкі, Олександру Шилкіну, Ігорю Приходьку, Івану Канашу, Олександру Харкевичу, Сергію Мігулі, Олександру Барсуку та жителям ву­лиці Центральна.
Свято вийшло яскраве, веселе і водночас душевне та незабутнє.

Ірина Бондар, завідувач Дем'янівської сільської бібліотеки // Червоний промінь. – 2017. – №40 (06 жовт.). – С.4.

Летять роки, як журавлі у вирій...

У Братському сільському клубі до Міжнародного дня людей похилого віку і Дня ветера­на відбувся концерт-вогник «Летять роки, як журавлі у вирій...».
Шановних ветеранів зі святом привітав сільський голова Геннадій Здановський, а гар­ну концертну програму подарували учасники художньої самодіяльності, які виконали віночок українських пісень, прочитали вірші та гуморески.
Завітали на свято, аби привітати своїх дідусів та бабусь, вихованці  Братської школи-садка, і натхненно, з хвилюванням продекламува­ли вірші.
Поважних гостей, які зібралися І цього дня в сільському клубі, щед­ро пригощали солодощами і гаря­чим чаєм, а потім ще й запросили пригадати молоді роки й потанцю­вати.
Від   імені   пенсіонерів   села | Братське висловлюємо щиру подя­ку депутатському корпусу Братської сільської ради та сільському голові, які виділили кошти на проведення свята, та учасникам художньої самодіяльності, учням і працівникам Братської школи-садка за чудову концертну програму.

Ганна Ревенко, завідувач Братського сільського клубу, Марія Здановська, завідувач Братської сільської бібліотеки // Червоний промінь. – 2017. – №40 (06 жовт.). – С.4.

30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек

Шановні бібліотекрі Прийміть вітання з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек!
Бібліотекар - перший вісник мудрості і знання! Адже це ви відкриваєте ворота в країну Знань із мовчазних полиць добуваєте тепле слово для освіти спраглих душею. Ваше любляче тепле серце, мудре слово творить істинне чудо з тими, хто того прагне.
Бажаємовам, шановні бібліотекарі, творчої наснаги, міцного здоров'я, нат­хнення, радості, щастя, добра, нових успіхів у вашій благородній просвітницькій справі.

Павло Павлов, голова райдержадміністрації; Іван Яців, голова районної ради // Червоний промінь. – 2017. – №39 (29 верес.). – С.2.

Вітаю з професійним святом духовності, мідрості і знань - Всеукраїнським днем бібліотек!

Бажаю всім бібліотекарям творчого завзяття, нових успіхів у благородній праці на теренах розбудови української науки, освіти, культури, духовності, неодмінного зростання читацького попиту на книгу, інформацію, посилення авторитету бібліотечної справи в суспільстві. Зичу міцного здоров'я, благо­получчя, достатку в кожній оселі і прихильності долі.

Сергій Сорокунський, засновник фермерського господарства «Сапфір-Агро» // Червоний промінь. – 2017. – №39 (29 верес.). – С.2.

Щиро вітаю бібліотекарів!

Удень професійного свята наше суспільство віддає данину шани подвижни­кам бібліотечної справи, людям, які присвятили своє життя служінню наро­ду, книзі, знанням. Бо ж вони забезпечують нерозривний зв'язок минулого і сьо­годення, одержання повного огляду інформації зі світового простору, сприя­ють піднесенню інтелектуального рівня народу.
Бажаю вам, шановні працівники бібліотек, а також читачам, усім, хто лю­бить /шанує книгу, доброго здоров'я, щасливих відкриттів непрочитаних сто­рінок /творчих успіхів для блага Української держави.

Ґеннадій Здановський, Братський сільський голова // Червоний промінь. – 2017. – №39 (29 верес.). – С.2.

Працівники та користувачі бібліотек!

ХХІ століття, визнавши одним із своїх головних пріоритетів вільний обмін і дос­туп до інформації, об'єктивно поставило професію бібліотекаря у перший ряд найнеобхідніших і актуальних.
Сердечно вітаю зі святом усіх шанувальників друкованого слова, бажаю но­вих творчих досягнень, міцного здоров'я, щастя й миру!

Ігор Лоргівнов, Сірогозький сільський голова // Червоний промінь. – 2017. – №39 (29 верес.). – С.2.

Вітаю бібліотечних працівників з Всеукраїнським днем бібліотек!

Бібліотека завжди була збирачем, хранителем і дослідником творів друку — вічних па­м'яток писемності, а ті служителі — вірними зберігачами та популяризаторами духовної спадщини поколінь. За своїм природним призначенням бібліотеки є потужним знаряддям демократії, гармонізації суспільних відносин, важливим чинником інтелектуального, ду­ховного і естетичного збагачення кожної нації. Доносячи до людей увесь спектр різнома­нітних інформаційних потоків і державотворчих ідей, розкриваючи реальну картину світу, вони сприяють всебічному розвитку особистості, вихованню кращих громадських якос­тей та патріотичної свідомості населення.

Олександр Грушко, селищний голова // Червоний промінь. – 2017. – №39 (29 верес.). – С.2.

Дорогі бібліотекарі!

В день вашого професійного свята вітаю вас та бажаю міцного здоров'я, сімейного бла­гополуччя, родинного затишку, а також вдосконалення професійних якостей. Не секрет, що професія бібліотекаря нелегка, але в соціальному плані вона надзвичайно важлива. Від вашої праці залежить інтелектуальне майбутнє нашої держави та її успішний розвиток. Тож дозвольте ще раз поздоровити вас з цим святом і побажати щастя та впевненості у власних силах.

Сергій Дололецький, Верхньогоргаївський сільський голова // Червоний промінь. – 2017. – №39 (29 верес.). – С.2.

Прийміть найтепліші вітання в переддень Всеукраїнського дня бібліотек!

Справжніми помічниками та порадниками на шляху до вершин знань і мудрості народу є бібліотекарі — вірні збирачі духовних скарбів, провідники у світ нового і непізнаного. Саме бібліотекарі допомагають читачам бути обізнаними в сучасних проблемах, пізнавати реальну картину світу.
Бажаювам, шановні бібліотекарі, творчої наснаги, міцного здоров'я, натхнення, радості, щастя, добра і нових успіхів у вашій благородній просвітницькій справі.

Микола Парчук, Степненський сільський голова // Червоний промінь. – 2017. – №39 (29 верес.). – С.2.

Шановні бібліотекарі!

Бібліотека... Древня і вічно юна оселя людського розуму. Ряди книжкових полиць містять у собі допитливий науковий пошук, насолодження прекрасним, отримання знань, розвагу і так до нескінченності. Все життя Всесвіту зосереджене в цьому магічному кристалі, що називається бібліотекою.
Бібліотекарі — це люди, котрі все своє трудове життя присвятили роботі з книгою, які сьогодні не уявляють його без читачів і книг, без бібліотеки. Це люди, які не шукали більшого заробітку, бо дійсно закохані у свою професію. Це висококваліфіковані спеціалісти, настав­ники молоді.
Зі святом вас, шановні, бажаю вам добра, щастя, здоров'я, терпіння, достатку та миру.

Володимир Толкачов, Дем'янівський сільський голова // Червоний промінь. – 2017. – №39 (29 верес.). – С.2.

Бібліотекар - професія на все життя

Напевно, не так багато знайдеться людей, в яких за 40 років праці у трудовій книжці лише один запис про місце роботи. Які, прийшовши на роботу в юності, залишаються на своєму місці на все життя.
В нашому селі Братське така людина є. Це сільський бібліотекар Марія Іванівна Здановська, котра в далекому 1976 році випускницею факультету бібліотечної справи Херсонського училища культури прий­шла до Братської сільської бібліотеки. Тут вона сформувалася як особистість і високопрофесійний фахівець, тут зустріла свою долю -майбутнього чоловіка, тут з'явилися вірні друзі...
Завжди доброзичливу, усміхнену, готову порадити й підтримати, Марію Іванівну люблять і поважають колеги. Вона користується авторитетом і повагою, до її конструктивних порад та мудрих думок завжди прислухаються молоді колеги.
Обов'язкова і сумлінна в підході до будь-якої справи, Марія Зда­новська завжди ретельно й уважно виконує свої посадові обов'язки, а найголовніше, вміє знайти «ключик» до кожного відвідувача кни­гозбірні - і дорослого, і маленького. А ще вона ніколи й думки не допускала, аби змінити місце праці, залишаючись вірною рідній бібліотеці.
В переддень Всеукраїнського дня бібліотек зичу шановній Марії Іванівні щастя, міцного здоров'я, радості, удачі, поваги і многихліт життя!

Геннадій Здановський, Братський сільський голова // Червоний промінь. – 2017. – №39 (29 верес.). – С.2.

Завідуюча центром культурного життя

Сучасну дитину нині зацікавити важко, а людей поважного віку будь-чим здивувати. Але в сільській бібліотеці села Верхні Торгаї уміють привабити читача книжкою, заціка­вити спілкуванням, розворушити допит­ливість дітей і підлітків, залучити пенсіонерів до творчої співпраці. Все це - завдяки ціка­вим традиціям т.а стилю роботи з користу­вачами завідуюче'!'закладом Оксани Павлів­ни Кудловської.
На базі Верхньоторгаївської сільської бібліотеки вирують в емоцій­ному запалі різного роду заходи: конкурси, вікторини, «круглі сто­ли», бібліотечні вечорниці - щоразу цікавіші в сенсі ідей, ініціатив, проектів. А їх постійним організатором є сільський бібліотекар Окса­на Кудловська. Також без її інформаційної підтримки не відбувається жодне сільське свято і шкільний захід.
До того ж про все це Оксана Павлівна встигає розповісти на сто­рінках нашої районної газети. Вже кілька років поспіль вона є одним з найактивніших дописувачів до «Червоного променя».
Залишається дивуватися: коли сільська бібліотекарка встигає впо­ратися з таким обсягом робіт? Як їй це вдається? Й відповідь не забарилася: любить вона і своє рідне село Верхні Торгаї, і своїх од­носельців, і книги, й бібліотечну справу. Тож віддається улюбленій роботисповна і навзаєм отримує слова вдячності від дорослих і ма­леньких верхньоторгаївців.

Віта Копенко // Червоний промінь. – 2017. – №39 (29 верес.). – С.2.

В затишних стінах книгозбірні

Якщо ви вважаєте, що бібліотека - по­хмурий та архаїчний заклад, помиляєте­ся. В цьому легко переконатися, відвідав­ши Нижньосірогозьку селищну бібліотеку, де вам доброзичливо запропонують не лише потрібну книгу, а й можливість відкри­ти свій талант. Завідувач закладу Ірина Ку-тіщева - фахівець з багаторічним досвідом роботи працює за принципом «не відмовляти читачу» і ставить перед собою зав­дання стати третім місцем перебування людини поза домом та роботою (навчанням), де можна не лише працювати, а й відпо­чити з користю.
Попри традиційні форми діяльності, які існують у бібліотеці -робота над книгою та її популяризація, - нині бібліотека є ще й центром дозвілля та розвитку творчих здібностей дітей та до­рослих. Тут працюють різноманітні гуртки, в яких можна займа­тися «хендмейдом», розвивати поетичні, художні і навіть теат­ральні здібності в дітей.
Всю цю роботу проводить одна-єдина людина - завідувач кни­гарні, людина творча й активна - Ірина Кутіщева.
Тож щодня читачі різного віку відвідують книгозбірню, де відбу­ваються цікаві віртуальні подорожі, проводиться читання в го­лос, інсценізація і обговорення прочитаного в теплій, затишній майже домашній атмосфері, яка спонукає до творчості й пізнан­ня нового.

Валентина Журавська // Червоний промінь. – 2017. – №39 (29 верес.). – С.2.

«Рукодільниця»

11 вересня в центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) відбулося засідання клубу «Рукодільни­ця» за участі фахівців центральної районної бібліотеки.
Присутні на заході вшанували пам'ять наших земляків -поета і письменника Віктора Кутіщева та поетеси Ірини Пес-трецової. Оглянули книжкову виставку, на якій було представ­лено їх друковані твори, ознайомилися з добіркою публікацій з районної газети «Червоний промінь» про життя і творчість обдарованих земляків та за «круглим столом» перечитали поезії В.Кутіщева та І Пестрецової.

// Червоний промінь. – 2017. – №37 (15 верес.). – С.2.

Підтримуючи традицію

Вже по традиції, яку започаткували першопокровці, цьогоріч удруге проводився риболовний турнір до 26-ї річниці Незалежності України.
В турнірі взяли участь як бувалі рибаки: Віктор Буйний, Михайло Шардін, Дмитро Побіл, Дмитро Тишечко, Володи­мир Кравченко, Євген Мартинов, Микола Дойонко, так і но­вачки: Віталій Рибальський, навіть один учасник із сусідньо­го села Чеховки - Андрій Трутень.
Хлопці, як і торік, з ранку 24 серпня до ранку 25 серпня ловили карпа. Однак цьогорічний улов виявився не дуже вда­лий, але перше та друге місце таки визначили. Перше місце посів Михайло Шардін - він отримав у подарунок спінінг для карпа (400 грн), друге - Володимир Кравченко - йому в пода­рунок дісталась карпова катушка (300 грн). За участь у заході всім учасникам були вручені грамоти та заохочувальні призи.
Принагідне дякуємо Євгену та Тетяні Мартиновим за організацію турніру.

Євгенія Тимошевська, бібліотекар Першопокровської сільської бібліотеки // Червоний промінь. – 2017. – №36 (08 верес.). – С.3.

Моя країна - Україна

Україна крокує шляхом побудови незалежної держави ось уже 26 років. Торуючи цю нелегку дорогу, вона добивалася успіху, робила помилки, раділа і сумувала та впевнено йде вперед.
З нагоди цієї визначної дати в історії української державності користувачі Нижньосірогозької селищної бібліотеки завітали на мис­тецьке свято «Велична та свята моя рідна земля», щоб піснями, поезією висловити свою гарячу любов до рідного краю. Також учасники заходу взяли активну участь у кон­курсах та вікторинах «Рідна Україна», «Сім загадок», «Міста і села рідного краю», які провели ведучі свята X. Матвєєва та А. Латуненко, ознайомилися з книжковою виставкою «Сильна. Єдина. Вільна». А в конкурсі «Промінчик» на жовтих та блакитних стрічках кожен написав своє побажання для України.
Насамкінець всі учасники заходу взя­ли участь у флешмобі «Перлина Украї­на» та поласували смачним короваєм, спеченим бібліотекарем Іриною Кутіщевою.

Власна інформація // Червоний промінь. – 2017. – №34 (25 серп.). – С.4.

Єдина країна - моя Україна

11 серпня в районній дитячій бібліотеці пройшла презентація книж­кової виставки «Єдина країна - моя Україна», присвячена визначній події в історії нашої Батьківщини - 26-й річниці з дня проголо­шення Незалежності Ук­раїни.
Юних читачів запроси­ли в подорож по рідній країні, аби дати цілісне уявлення про Україну, як незалежну демократич­ну державу, в доступній формі розповіли їм про історію нашої Батьків­щини, її державний устрій, символіку, куль­туру, природні багат­ства та ін.
Бібліотекарі ознайо­мили дітлахів з новими українськими виданнями про історію та су­часність нашої країни і порекомендували для читання твори сучасних  українських авторів.

Власна інформація // Червоний промінь. – 2017. – №33 (18 серп.). – С.2.

Ми - українці

— Доброго ранку, шановні земляки! Рада  вітати вас в бібліотечній вітальні, яка сьо­годні збирає гостей на свіжому повітрі, - цими словами розпочала зустріч, приуро­чену Дню Державного Прапора України та 26-й річниці незалежності України, на тему:  «Ми - українці» бібліотекар Верхньоторгаївської сільської бібліотеки Оксана Кудловська. - До нашої вітальні приходять по­спілкуватися ті, кому небайдуже, що відбу­вається в нашій державі. Сьогодні ж ми зібра­лись, аби поділитися спогадами і думками про найважливішу в житті України подію - проголошення її незалежності.
Верхньоторгаївські жіночки, а саме вони прийшли на гостину до бібліотечної вітальні, висловили думку, що ми можемо самі визначати свою долю, бути рівними серед рівних з-поміж інших народів і бути незалежними, самостійними та впевненими. Також згадали 1991 рік і підняття першого синьо-жовтого прапора у Верхніх Торгаях.
До уваги присутніх бібліотекарка представила підбірку статей про становлення незалежної України.

Власна інформація // Червоний промінь. – 2017. – №33 (18 серп.). – С.3.

Івана Купала

Насичено, яс­краво і по-купальськи магічно зустріли жи­телі вулиці Шев­ченка, що в Нижніх Сірого-зах, найколоритніше свято літа, яке символізує чудодійну силу всього живого. У цей час, вірили наші предки, все нестримно росло, розц­вітало, множилося та раділо життю. Порадіти чудовому святу зібралися на дитячому майданчику, зокрема, люди похилого віку. Тим паче, що до їхньої уваги були запропоновані пісні, гуморески, вікторини у виконанні само­діяльних артистів селищного Будинку культури та клубу (завідувачі Оксана Гритчина, Світлана Баландіна та бібліотекар Ірина Кутіщева).
В організації дійства також брали участь працівники територіального цен­тру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на чолі з ди­ректором Людмилою Бородіною.
Ми отримали багато позитивних емоцій від цього гарного заходу і дякує­мо всім, хто долучився до його організації. Адже добрі справи не залиша­ються непоміченими - вони як маяки світять тим, хто їх чекає. Бажаємо вам, шановні, усіляких благ, здоров'я, процвітання і побільше тепла на життєвому шляху. Нехай доброта і щедрість повер­нуться до вас сто­рицею.

З повагою - В. Величко, М. Дежкіна, І. Маркова, В. Ковлева, О. Грушко, С. Терез, Л. Пшенична.

// Червоний промінь. – 2017. – №28 (14 лип.). – С.2.

Відроджуємо народні традиції

7 липня верхньоторгаївці гучно і весело святкували літнє свято Івана Купала. Біля дитячого майданчика було встанов­лене символіч­не вогнище та купальську ат­рибутику. Люду зібралось чи­мало, і до­рослі, і малі, і молодь села, і всі вони завзято брали участь у різноманітних забавах.
Бібліотекар Оксана Кудловська розповіла односельцям історію та тра­диції святкування купальський свят, провела цікаву вікторину й запропонували розгадати загадки і шаради.
Дуже сподобалися глядачам «Козацькі розваги». Охочим довелося по­казати свою вправність у конкурсах «Як козаки дівчат рятували», «Ко­зацькі страви», «Козацькі перегони» та ін.
Молодь взяла активну участь в імпровізованій інсценізації «на новий лад» усім відомих  ук­раїнських казок «Курочка ряба» та «Ріпка», і за майстерне втілення каз­кових образів зірвали шквал  глядацьких овацій.
Завдяки іпідтримці Верхньоторгаївського сільського голови Сергія Долецького всім учасникам конкурсів було вручено солодкі подарунки. А в кінці свята було влаштоване святко­ве пригощання.
Ще довго на «казковому майданчику» жевріло вогнище, лунали пісні, танцювала молодь, тільки й того, що не шукали квітку папороті (закохані всі були на святі).
За веселе свято щиро дякуємо сільському голові Сергію Долецькому, бібліотекарю Оксані Кудловській, директору сільського Будинку культури Віталію Рябку.

Вдячні жителі с. Верхні Торгаї-Н.О. Дідківська, Л.І. Германська, Н.О. Слотвінська, Л.О. Іващенко.

// Червоний промінь. – 2017. – №28 (14 лип.). – С.2.

Купальські зорі по-дем'янівські

На свято Івана Купала в селі Дем'янівка, яке для односельців влаштували аматори місце­вого Будинку культури, завітало чимало гос­тей.
Ведучі вечора Дмитро Верхоляк і Тетяна Приходько запросили всіх на свято, а також «пісні співати, танцювати, гуляти та Купала стрічати».
У програмі вечора прозвучали українські на­родні та сучасні пісні у виконанні Катерини Гнесь, Інни Трутень, Лізи Шестобуз, Ганни Тру­тень, Сергія Селіванова та дитячого ансамб­лю «Джерельце».
Центром купальського дійства було свят­кове багаття. Його запалили дівчата та паруб­ки з чотирьох смолоскипів, що символізує об­'єднання природних стихій. Також учасники свята спостерігали за спаленням Марени, яка ввібрала в себе всі негаразди і непотріб.
Завітав цього вечора на купальське дійство Водяник (Олексій Синенко) з русалками (Ізабела Харкевич та Дарія Верхоляк). Казковий персонаж зачитав наказ про святкування Івана Купала і запросив всіх на веселі розваги. А його помічниці - русалки окропили водою всіх учас­ників дійства.
Продовжив вечір запальний танок «Чунга-чанго» у виконанні дитячого танцювального ко­лективу. А сценка «Дикуни», ролі яких зіграли Дмитро Іванов та Володимир Синенко, пода­рувала жителям села хвилини гумору та весе­лого настрою.
На Івана Купала дем'янівські дівчата спле­ли вінки, як символ щасливого життя, миру, надії, та прикрасили ними дерево. А потім во­дили хоровод «Гей, на Івана, на Купала».
Ведучі запропонували всім охочим позмага­тися у стрибках через вогонь та запросили шу­кати чарівний цвіт папороті. А тим, хто вже знай­шов свій цвіт папороті, припали до снаги на­родні гулянням та запальні танці.

Ірина Бондар, бібліотекар Дем'янівської сільської бібліотеки // Червоний промінь. – 2017. – №28 (14 лип.). – С.2.

Юні читачі Степненської сільської бібліотеки здійснили віртуальну подорож країнами Європи, під час якої дізналися багато цікавого про європейські країни, історію їх створення та особливості перебу­вання в Європейському Союзі. Огляд книг та журналів за темою спонукав допитливих юних читачів взяти часописи для подальшого вивчення країн Європи.

// Червоний промінь. – 2017. – №20 (19 трав.). – С.2.

Матусенько, голубонько, благославенна тричі будь

14 травня в Дем'янівському будинку культури було проведено святковий вогник, присвячений Дню Матері. Ведучі Дмитро Верхоляк та Ірина Витрикуш теплими віншувальними словами, адресованими любим матусям та ріднень­ким бабусям, відкрили свято. А учасники художньої самодіяль­ності - вихованці дитячого садка (вихователь Н.М.Урбаневич), учасники дитячого ансамблю «Джерельце», вокалісти Інна Тру­тень, Оля Хабенко, Ганна Трутень, Тетяна Приходько та жіночки з вокального ансамлю «Журавка» (керівник У.Й.Селіванова) по­радували присутніх гарними віршами і піснями.
Шановне жіноцтво щиросердно, привітав Дем'янівський сільський голова Володимир Толкачов. Він побажав усім мату­сям щастя, довгих років життя, терпіння, а також любові від своїх дітей та онуків.
Окремі вітання отримали цього дня багатодіні матері, іменинники, а також Георгій Гаврилович і Любов Олексіївна При­ходько, які прожили у шлюбі 45 років.
Свято пройшло в теплій та дружній атмосфері і додало всім присутнім оптимізму та гарного настрою.

Ірина Бондар, бібліотекар Дем'янівської сільської бібліотеки // Червоний промінь. – 2017. – №20 (19 трав.). – С.8.

Світле свято Великоднє

Напередодні Великодніх свят у шкільному Музеї українського мистецтва Вер-хньоторгаївської ЗОШ I-II ступенів пройшов захід «Світле свято Пасха».
Вчитель Валентина Слотвінська розповіла про національні особливості Ве­ликодня. Учні старших класів продемонстрували великодні забави. Про народні прикмети, пов'язані з цим днем, розповіли учні 4-5 класів, а про те, як слід готуватися до Великодня, - вихованці початкових класів. А ще вони затанцюва­ли весняний танок і показали народні забави з крашанками, котрі виготовили власноруч. Потім всіх учасників великоднього дійства запросили до святкового столу. На гостину завітали і працівники місцевого Будинку культури, які розпо­віли школярам про історію виникнення свята Пасхи та святкові традиції.

Оксана Кудловська, бібліотекар Верхньоторгаївської сільської бібліотеки // Червоний промінь. – 2017. – №16 (21 квіт.). – С.2.

Спортивно-музичний флешмоб

До Всесвітнього дня здоров'я в Першопокровці було проведено спортивно-музичний флешмоб.
Біля Будинку культури зібралися учні молодших класів місцевої школи та вихованці дитячого садочка «Дзвіночок» разом з педагогами та вихователями.
Культпрацівники підготували цікаву розважальну програму для малечі: вікторини та ігри на тему здо­ров'я. Під веселу, рухливу музику зробили всі разом зарядку-розминку, а потім взяли участь у ко­мандній естафеті.
Дітям дуже подобаються такі свята, адже вони отримують заряд бадьорості, енергії та гарного на­строю.

Євгенія Тимошевська, бібліотекар Першопокровської сільської бібліотеки // Червоний промінь. – 2017. – №16 (21 квіт.). – С.4.

Дем'янівська толока

Минулого тижня в селі Дем'янівка небайдужі жителі громади впорядкували місцеве кладовище. Ініціатором проведення то­локи виступила Дем'янівська сільська рада.
За кілька годин роботи дем'янівці очистили цвинтар від бур'­янів та сміття. Роботи вистачило всім, адже слід було розчисти­ти кладовище від сухої трави, вирубати парость, винести сміття у спеціально відведене місце.
Сільська рада висловлює подяку жителям села, які відгукну­лися на прохання навести порядок на місцевому кладовищі. Адже чистота в нашому селі залежить від кожного з нас. І в цьому питанні сторонніх і байдужих бути не повинно.

Ірина Бондар, бібліотекар Дем'янівської сільської бібліотеки  // Червоний промінь. – 2017. – №15 (14 квіт.). – С.7.

Казкова країна мудрої книги

Щорічно на весняних канікулах юні читачі Дем'янівської сільської бібліотеки беруть активну участь у про­веденні традиційного свята Книги, присвяченого Всеукраїнському тижню дитячої книги. Його мета - популя­ризація і підтримка дитячого читання, залучення до бібліотеки нових юних користувачів.
Тож і цього разу на дітей чекала цікава зустріч з казковими героями - Попелюшкою, Червоною Шапочкою, Незнайкою та Бабою Ягою, ролі яких зіграли Оля Хабенко, Олександра Ващенко, Дмитро Іванов та Христина Казакова. Юні читачі доводили Королеві книг (Дарія Верхоляк), що вони дуже люблять читати книги, також відповідали на запитання вікторини, пригадали правила поводження з книгою, розповіли прислів'я, вірші і виконати пісні про книги.
Всім учасникам заходу сподобалась інсценівка «Брудна книжка», яку виконали учні 3 та 4 класів і огляд книжкової  виставки «Чарівний світ книжковий». На  завершення  свята  бібліотекар побажала юним читачам ніколи не розлуча­тися з найдорожчим другом - Книгою, ставитися до неї з повагою, шаною і лю­бов'ю.

Ірина Бондар, бібліотекар Дем'янівської сільської бібліотеки  // Червоний промінь. – 2017. – №13 (31 берез.). – С.4.

Єднаймо душі словами Кобзаря

В історії назавж­ди залишаються імена, які з горді­стю вимовляє людство. До них належить ім'я ук­раїнського поета, письменника та художника Тараса Шевченка. Твори Великого Кобзаря читають у всьому світі, його велика мистецька спадщина стала дорогоцінним надбанням української культури, золотим фондом всенародної скарбниці творчості.
До дня народження Т.Г. Шевченка у Степненській сільській бібліотеці-філії для учнів 5-7 класів було проведено годину сплікування «Твоя слава, Кобзарю, не вмре не поляже».
Школярі прослухали змістовну та цікаву розповідь про життєвий і творчий шлях Великого Кобзаря, взяли участь у вікторині «Знавці творів Тараса Шевченка» та конкурсі читців Шевченкових поезій.

В. Іваницька, бібліотекар Степненської бібліотеки-філії // Червоний промінь. – 2017. – №11 (17 берез.). – С.4.

Його імя - то сонячне проміння

Ці слова стали лейтмоти­вом інсценізації «Тарасові шляхи», яку підготували учні І Верхньоторгаївської ЗОШ І-III ступенів під керівництвом і учителя української мови та і літератури Олени Сабадаш.
Зі сцени сільського Будин­ку культури лунали майстерно виконані поезії поета, а також вірші інших авторів про видатного генія, перенизані інсценізацією уривків з  творів Тараса Григоровича.

Оксана Кудловська, бібліотекар Верхньоторгаївської сільської бібліотеки-філії // Червоний промінь. – 2017. – №11 (17 берез.). – С.4.

Гарне свято у Верхніх Торгаях

Жінку-трудівницю, жінку-матір, бабусю вшанува­ли напередодні Міжнародного жіночого дня у Верхніх Торгаях.
Односельчанок поважного віку поздоровив і вру­чив тендітні весняні квіти Верхньоторгаївський сільський голова Сергій Долецький, який особис­то завітав до кожної з них додому зі святковими привітаннями і запрошенням на урочистості й кон­церт з нагоди святкування 8 Березня.
В сільському Будинку культури гарні й мелодійні пісні шановним верхньоторгаївським жіночкам по­дарували Олеся Фелюк, Тетяна Залєвська і Вікто­рія Олійник, а хвилини сміху та неперевершеного народного гумору - виконавці інсценівок і естрад­них мініатюр Наталя Слотвінська, Марія Дєдух, Оксана Кудловська, Микола Сабадаш та Віталій Рябко.
Прекрасним доповненням до святкового дійства став показ слайд-презентації, яку підготувала вчи­тель Верхньоторгаївської школи Алла Парфірян, і яку вона присвятила верхньоторгаївським жіноч­кам. Адже кожна з них заслуговує на окрему роз­повідь про жінку-господиню, про недоспані ночі матері, про трудові здобутки жінок різних професій, ветеранів праці, учасниць війни, котрі творили істо­рію села та рідного краю. Про тих, хто перебуваю­чи на заслуженому відпочинку, не сидить, склавши руки, а допомагає дітям і онукам.
Сільський голова Сергій Долецький поздоровив жительок Верхніх Торгаїв зі святом 8 Березня і, зок­рема, подякував за активну громадську позицію односельчанкам поважного віку.
— Не кожна громада має таких жінок-активісток, що беруть участь у житті села, - зазначив Сергій Дмитрович. - Ви часто організовуєте зустрічі, під час яких розповідаєте про прожиті роки, про дітей і онуків, даєте поради й настанови молодшим од­носельцям. Спасибі вам за душевний неспокій і бажання творити сьогодення нашого рідного села.
Також очільник сільської громади запросив усіх жіночок, які завітали до сільського Будинку культу­ри, скуштувати «весняну» рисову кашу з яблуками та інші смаколики, і долучитися до розважальної програми з піснями й танцями.
Цьогорічне святкування 8 Березня у Верхніх Тор­гаях було сповнене теплого спілкування під гар­ний музичний супровід. Велику подяку за його організацію та проведення від імені жителів села висловлюємо сільському голові Сергію Долецькому, директору Верхньоторгаївської ЗОШ I-II ступенів Лідії Камінській, вчителю Аллі Парфірян, ветерану освітянської ниви Наталії Слотвінській.

Оксана Кудловська, бібліотекар Верхньоторгаївської сільської бібліотеки-філії // Червоний промінь. – 2017. – №10 (10 берез.). – С.4.

Фотоінформація

В усіх закладах культури і освіти Сірогозщини 20 лютого пройшли заходи з вшанування пам'яті героїв Небесної Сотні, з метою

Степненська сільська бібліотека. Година-реквієм «Небесна сотня в вирій полетіла»

прищеплення любові бо Батьківщини та виховання патріотичної свідомості у молодого покоління.

// Червоний промінь. – 2017. – №08 (24 лют.). – С.1.

Час вибрав їх і закрутив в афганській завірюсі

До Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав у центральній районній бібліотеці протягом 6-16 лютого діяла тема­тична книжкова виставка «Крізь пекло афганської війни», на якій було представлено літературу про події тих днів, а також було влаштовано фотовиставку зі світлинами воїнів-сірогозців, що пройшли через аф­ганське горнило.
В рамках години-зустрічі «Час вибрав їх і закрутив в афганській зав­ірюсі» учні 11А класу (класний керівник Лариса Кичук) мали нагоду поспілкуватися з ветеранами афганської війни: Юрієм Кривцовим, Геннадієм Остапенком, Петром Штефюком, Сергієм Плєтньовим. Також на захід завітала головний спеціаліст бюро правової допомоги Олена Садловська, котра привітала колишніх воїнів, подякувала їм за мужність і патріотизм, а також ознайомила з умовами надання безоп­латної правової допомоги.
Впродовж заходу лунали пісні про Афганістан, Україну, зачепили за живе й розчулили прочитані вірші про афганську війну.
Учасники зустрічі хвилиною мовчання вшанували пам'ять нашого земляка Юрія Бугаєнка, який загинув в Афганістані, та всіх воїнів-інтернаціоналістів і учасників АТО, що з честю виконали свій грома­дянський обов'язок.

Олена Тверда, директор центральної районної бібліотеки // Червоний промінь. – 2017. – №07 (27 лют.). – С.9.

Єдність, як запорука сили нашої держави

До Дня Соборності України в центральній районній бібліотеці спільно з бібліотекарем Нижньосірогозької школи Тетяною Куцою з метою вихован­ня у дітей патріотизму, поваги до історичного минулого народу України, пропагування ідеї єдності та спільності історичної спадщини було прове­дено виховний захід у форматі патріотичного роздуму «Єдність, як запо­рука сили України».
В рамках заходу користувачі бібліотеки дізналися цікаві факти з історії нашої держави, зокрема, змістовні повідомлення підготували учні 10Б класу Нижньосірогозької ЗОШ І-ІІІ ступенів, переглянули відео-презентацію «Україна - день Соборності та Свободи», ознайомилися з матеріалами історико-інформаційної книжкової виставки «Соборна мати Україна - одна на всіх, як оберіг».

Тетяна Каменецька, начальник з основного виду діяльності центральної районної бібліотеки // Червоний промінь. – 2017. – №04 (27 січ.). – С.1.

Дорога до храму - дорога до бога

Їдучи дорогою з Нижніх Торгаїв до Верхніх, ще здале­ку починає сліпити очі ясравим світлом жовта, ніби по­золочена баня польського костьолу, що високо здіймається над селом.
Святиня не функціонувала за призначенням ще з часів становлення радянської влади, а використовува­лася як складське приміщення. Тож поступово зане­падала, а прилегла територія захаращувалася сміттям.
Минулого року знайшлися люди, які вирішили відновити це намолене десятками років місце і дати костьолу друге життя. Ініціатором реконструкції виступила греко-католицька спільнота нашого райо­ну, а сход громадян Верхніх Торгаїв підтримав їх ініціа­тиву.
Дещо встигли зробити ще до новорічно-різдвяних свят: звести баню з хрестом, перекрити дах, встано­вити вікна й двері, відремонтувати стелю. Зроблено ще дуже мало, проте це лише перший крок на шляху до повної реконструкції костьолу.
Віднедавна тут проводять святкові служби настоя­тель парафії Різдва Пресвятої Богородиці Української греко-католицької церкви з міста Мелітополя отець Петро Криніцький та настоятель парафії Святого Олек­сандра Царгородського УГКЦ з Нижніх Сірогоз Олек­сандр Богомаз.
Розділити духовну радість з верхньоторгаївцями при­їздять віряни з інших населених пунктів Сірогозщини та й місцеві жителі, незважаючи на примхи природи: сніг, дощ, ожеледицю торують дорогу до костьолу - місце особливої присутності Бога на землі.

В культовій споруді тихо і спокійно, пахне дере­вом та смолою, тут ще немає образів, не па­лахкотять ряди свічок, однак своїм дихан­ням і теплом сердець прихожани зігріва­ють суворі стіни костьолу, затамувавши подих уважно слухають і стараються вло­вити кожне слово, сказане проповідника­ми.
Ось і минулого тижня верхньоторгаївці й гості села завітали до костьолу на святко­ву службу, а тепер з нетерпінням чекають Водохреща. Вони вірять, що через неве­ликий проміжок часу задзвонять дзвони у Верхніх Торгаях, запрошуючи всіх до оновленого католицького храму, що  як життєвий дороговказ стоїть на найвищому місці в селі й вказує серцям вірян дорогу до Бога.

Оксана Кудловська, бібліотекар Верхньоторгаївської сільської бібліотеки-філії // Червоний промінь. – 2017. – №03 (20 січ.). – С.2.

Святкова гостина сім'ї Пшепіровських

Проживає в селі Верхні Торгаї привітна, доброзич­лива і чудова сім'я Пшепіровських - корінних верхньоторгаївців.
Морозної січневої пори, а саме 17 січня, берегині роду і хранительці сімейно­го вогнища, шановній Марії Владиславівні виповнилося 90 років! З цієї нагоди завітало до Пшепіровських чи­мало гостей - Верхньоторгаївський сільський голова Сергій Долецький, голова ветеранської організації села Верхні Торгаї Людми­ла Ружицька, директор сільського Будинку культу­ри Віталій Рябко, директор сільського комунального підприємства Володимир Кудловський, сусідка та по­радниця Наталія Слотвінська. Всі вони прийшли, аби привітати господиню, шановану землячку-трудівницю, доброзичливу, привітну добро­дійку Марію з 90-річчям.
Односельців зустріла усміхнена і щаслива іменинниця,яка, побачив­ши гостей, враз помолодшала років на тридцять! Її очі сяяли радістю, коли вона обіймала численних віншувальників, як рідних діточок.
В житті Марія Владиславівна лагі­дної вдачі, тиха і скромна жінка. Див­лячись на її не по роках тендітний стан, ніколи не скажеш, що їй дове­лося пережити, через які життєві випробовування пройти.
Народилася ювілярка у звичайній селянській сім'ї в родині Владислава Францовича та Доміцелії Циславівни Красівських у далекому 1927 році і була старшою дитиною в родині.
Велике горе спіткало дівчинку ще в дитячі роки - рано померла її мама. Тож усі хатні справи і турбота про чо­тирьох молодших братиків та сест­ру лягли на плечі Марії.
Однак дівчинка встигала порати­ся по господарству і навчатися в школі. В 1941 році закінчила 5-й клас місцевої семирічки, а тут нова біда - розпочалася німецько-радянська війна, яку Марії та її рідним довело­ся пережити в окупації. А потім роз­почалися сповнені важкою, виснажливою працею трудові будні...
Нетривалий час Марія пропрацювала у Верхньоторгаївському дитя­чому садочку, а згодом, аби допомогати родині, влаштувалася на ро­боту в місцевий колгосп «Шлях до комунізму». Працювала на різних ро­ботах, на фермі і в полі.
В 1952 році Марія Красівська знай­шла свою половинку і стала на шлюбний рушник з Леонтієм Валерьяновичем Пшепіровським. У шлюбі в них народилося трійко синів-соколів: Микола, Володимир і Олек­сандр.
Та сидіти вдома й займатися лише хатніми справа - не в характері Марії Владиславівни, тож вона знову вий­шла на роботу. До самої пенсії пра­цювала у тваринництві: телятницею, свинаркою, дояркою. До справи і по­кладених на неї обов'язків ставила­ся відповідально та сумлінно, за що має численні відзнаки і нагороди.
Пенсійний вік для добродійки Марії став відліком нової діяльності - вона почала трудитися в бригаді городників. З ранку до вечора по­лола і проривала буряки та помідо­ри, плекала тендтні паростки огірків, вирощувала капусту. Попри щільний, особливо у весняно-літньо-осінній сезон графік роботи, Марія Владиславівна завжди знаходила для родини та для впорядкування своєї господи.
До речі, двір Пшепіровсь­ких завжди милує око ошатністю. Навесні - че­пурна хатинка ховається в білосніжній піні квітучих вишень, над якими мету­шаться бджілки-трудівниці, підопічні Леонтія Валерьяновича. Восени - радує буйноцвіттям яскра­вих квітів. Взимку - сміхом дітей та онуків, що по­спішають до баби й діда на посиденьки.
Любов'ю та злагодою на­повнений дім Пшепіровсь­ких, щирістю й розумінням. В ювілейний день народ­ження шановної господині ці почуття лилися через вінця. За дружнім іменин­ним столом лунали при­вітальнії олова на адресу іменинниці, згадували і її молоді роки, тож у Марії Владиславівни забриніли сльози на очах. Та рідні й гості не дали засумувати господині й всі разом заспівали пісень, які при­святили шановній землячці, коханій дружині, турботливій мамі, люблячій бабусі Марії.
Лунали за щедрим іменинним сто­лом побажаннями здоров'я та дов­гого подружнього життя, вигукували ювілярці та її незмінному супутнику життя «гірко». І це «гірко» господарі Марія Владиславівна та Леонтій Валерьянович виконали на сто відсотків!
На жаль, цього дня не зміг відвіда­ти аби особисто поздоровити, про­те передав ювілярці теплі привітан­ня і подарунок директор ТОВ «Промінь-21» Віктор Назаревич. Віктор Леонтійович доручив сільському голові Сергію Долецькому запевнити добродійку Марію, що на її сторічний ювілей він завітає обо­в'язково.
Тож ще раз міцного здоров'я Вам, шановна Марія Владиславівно і всій Вашій родині. Хай буде Ваша хата засіяна здобутками Ваших дітей та онуків, а ще - любов'ю, шаною і підтримкою рідних та друзів. І мно­гая, многая, многая Вам літа.

Оксана Кудловська, бібліотекар Верхньоторгаївської сільської бібліотеки-філії // Червоний промінь. – 2017. – №03 (20 січ.). – С.4.