145 років служіння громаді

145 років служіння громаді

Актуальне для сучасних бібліотек спрямування роботи на  задоволення потреб місцевої громади було і є лейтмотивом діяльності протягом усього часу існування Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара  – однієї з перших загальнодоступних провінційних книгозбірень на теренах України.
Своїм народженням бібліотека зобов’язана прогресивній інтелігенції міста. Ідею щодо створення книгозбірні на початку 1871 р. запропонував брат знаного художника Миколи Ге – Григорій Миколайо­вич. Її підтримали міська влада, найпередовіші із впливових містян. До числа засновників т. зв. бібліотечного товариства, крім ентузіастів, увійшов і місцевий губернатор.
Було розроблено демократичний статут, затверджений Міністерством внутрішніх справ у січні 1872 р. У цьому документі зазначалося, що бібліотека засновується з метою надання жителям м. Херсона і його околиць сприяння у справі самоосвіти. Статут надавав право кожному члену бібліотечного товариства брати участь у вирішенні всіх організаційних питань роботи бібліотеки.
26 березня 1872 р. відбулися перші загальні збори заснов­ників, на яких обрали дирекцію бібліотеки. З числа директорів обирався директор-розпорядник, між іншими обов’язки розподілялися таким чином, що кожний виконував конкретну роботу, очолюючи окремі ділянки діяльності. Надалі, наприклад, певний директор опікувався кількома розділами фонду, організацією лекцій, літературних і музичних вечорів, виступів акторів, залученням коштів на потреби бібліотеки тощо. Склад дирекції оновлювався постійно, оскільки не всі витримували досить напруженої роботи і відмовлялись від громадських посад.
18 червня 1872 р. Херсонську громадську бібліотеку було відкрито для публіки. Завдяки енергійності та знанням засновників заклад успішно розвивався. Багато заможних громадян надали йому тимчасово книги, журнали, зробили солідні грошові внески. В багатьох документах того часу підкреслювалося, що пожертвування робилися дійсно добровільно. І вже у звіті дирекції за 1872 р. зазначалося, що бібліотека – перша в Херсоні установа дійсно громадська, адже відкрилася з ініціативи і на кошти самого населення й мала самоврядування.
Перші п’ять років  бібліотека розміщувалась у залі Дворянського зібрання. Саме сюди прийшли перші читачі. Користу­вання абонементом було платним. У читальній залі літературу видавали безоплатно, що приваблювало охочих до читання, але небагатих людей, переважно із різночинної інтелігенції, учнівства. З 1874 р. на утримання бібліотеки почали надхо­дити субсидії від міської управи, згодом вони збільшувалися. Здійснювався ретельний облік книг і періодики, контингенту користувачів. У 1879 р. було видано перший каталог фонду бібліотеки – систематичний.
У 1890 р. розпочався новий етап діяльності бібліотеки. Було впорядковано облік фонду, запроваджено ведення статистики, реєстрацію складу читачів, уперше зверне­но увагу на комплектування фонду науковими видання.  Також було надруко­вано каталоги на всі розділи фонду.
В 1891 р. незаможним верствам населення знизили плату за користування абонементом, що значно збільшило кількість відвідувачів. Видали додатковий каталог на книги, котрі надійшли протягом 1888–1891 рр. Громадськість стала активніше брати участь у літературно-музичних вечорах та інших заходах, які влаштовувала бібліотека. У 1891 р. було вирішено створити при бібліотеці особливий, імені Потьомкіна, галузевий відділ літератури про край, а також предметних пам'яток місцевої старовини.
Дарування бібліотеці літератури стало традицією. Фонд бібліотеки поповнювався подарунками від приватних осіб, різних організацій, зокрема від книгозбірень Одеси, Миколаєва, Полтави, Харкова, Севастополя, Катеринослава, Кам’янця-Подільського, Санкт-Петербурга. Серед дародавців був і знаний поет О. Плещеєв, відомі в місті діячі – брати Віктор і Михайло Гошкевичі, історики Є. Тарле, Л. Падалка, економіст Т. Осадчий, лікар М. Тезяков та ін. Московський книговидавець К. Солдатенков надіслав у бібліотеку відсутню в ній поліграфічну продукцію свого видавництва. Майже всі державні міністерства, Академія наук, більшість наукових товариств передавали книгозбірні свої видання безкоштовно. Особливо ретельно збирався фонд місцевих видань.

Будівля бібліотеки у 1897–1986.

Новим змістом робота бібліотеки наповнилася з 1897 р., коли вона переїхала до новозбудованого приміщення на Старообрядовій площі (нині – вул. Торгова), зведеного за проектом архітектора, академіка Новоросійського університету М. Толвінського. Це приміщення було розраховано на 50 тис. томів і 75 читацьких місць. Споруда була чи не найвизначнішою в забудові центральної частини міста. Нині її визнано  пам’яткою архітектури ХІХ ст. державного значення. Будівля була власністю міста.
Зручності нового приміщення сприяли не лише зростанню кількості відвідувачів, а й веденню цікавої і змістовної масової роботи. Жителі міста із задоволенням збиралися на літературні та музичні вечори, лекції, концерти, благодійні заходи, що влаштовувалися бібліотекою. Тодішні часописи донесли приклади того, як чуйно реагувала книгозбірня на запити й потреби читачів. Досить було, щоб в одному з номерів місцевої газети «Югъ» з’явилася замітка про незручності, пов’язані з необхідністю для читачів носити з собою чорнило та пера до бібліотеки, якщо вони мають потребу робити якісь виписки з літератури, і вже в наступному випуску повідомлялося, що в читальні з’явились обладнані письмовим приладдям місця.
Уже за перші 25 років свого існування бібліотека накопичила неабиякі книжкові багатства. Та й репертуар отримуваних нею періодичних видань був великим і багатогранним. Тож кількість охочих скористатися громадським зібранням зростало. У 1902 р. в читальні центральної бібліотеки (тобто без філіальних відділень) було зареєстровано 44 тис. відвідувань, щоденна кількість читачів досягала 225 осіб, а інколи людям навіть відмовляли в перепустці до читальної зали через відсутність вільних місць. Звіти того часу свідчать про зростання попиту на книги наукового змісту. На околицях міста – військовому форштадті, передмісті Забалка, а пізніше і в інших його районах, було відкрито філіальні відділення. Це сприяло новому припливу читачів.
Таким чином, у місті, де не було ще жодного вищого навчального закладу, з’явилася громадська бібліотека, яка за складом своїх фондів займала сьоме місце в імперії, а за кількістю виданих книг – друге, поступаючись лише Харківській громадській бібліотеці. У звіті про роботу бібліотеки за 1902 р. підкреслювалося, що вона стала «таємною лабораторією, де незримо здійснюється добра справа запровадження правоти, любові до людини та поваги до людського достоїнства». Пізніше в огляді діяльності закладу за 40 років, указуючи на зростання попиту на книги в 1906–1908 рр. і різке його зниження в подальшому, бібліотеку було названо «барометром розумового життя суспільства».
Своїм успішним розвитком з 1890-х рр.  бібліотека багато в чому зобов'язана активній діяльності В. Шенфінкель (1867–1928), яка очолювала заклад понад 30 років. Віра Костянтинівна завідувала відділами, вела статистику, на громадських засадах займалась оправленням книг. Вона сприяла вдосконаленню просвітницької діяльності книгозбірні, складала статистичні дані до звітів бібліотеки, підготувала низку бібліографічних покажчиків.
На добру пам’ять заслуговує і М. Беккер (1842–1909) – бібліограф-ентузіаст, який подарував бібліотеці чимало книжок зі свого приватного зібрання. Це була енциклопедично освічена, з  прогресивними політичними поглядами людина. яка деякий час обіймала посаду голови міської управи. В 1891 р. М. Беккера  було обрано до складу дирекції, і протягом 18 років він брав активну участь в управлінні установою. На честь заслуг бібліографа після його смерті у фонді було організовано відділ літератури з питань міського самоврядування і земських справ.
Після революційних подій 1917–1920-х рр.  потреби читачів та напрями діяльності бібліотеки змінилися. Книгозбірня стала центром агітаційно-пропагандистської роботи та культурної освіти мас, брала активну участь у всіх соціальних перетвореннях на Херсонщині. Вперше було запроваджено таку форму роботи, як «художні розповіді», що викликало чималий інтерес читачів.
У голодні 1921–1922 рр. кількість відвідувачів значно зменшилася. Так, у середині 1922-го було зафіксовано зменшення з 5 тис. до 600 осіб. У січні 1923-го бібліотеку реорганізовали в центральну міську та перевели на державний бюджет. Також було скасовано плату за користування книгами.
3 1925 р. справи книгозбірні пішли на краще: більш як 5 тис. читачам видавалося щорічно 200–275 тис. примірників книг та періодики. Збереглися красномовні свідчення того, що взимку до читальної зали бібліотеки могла потрапити лише половина  всіх охочих. Бібліотечні працівники, штат яких, до речі, нараховував 5 бібліотекарів та 5 технічних бібліотекарів, відзначали, що такої читацької активності не спостерігалося протягом 53 попередніх років існування закладу.
На час проведення І Всеукраїнського з’їзду бібліотечних працівників (1926) Херсонську центральну міську бібліотеку називали з-поміж п’яти найбільших бібліотек країни. Вона виконувала функції міжокружної і центральноокружної книгозбірні, організаційно-методичного центру для інших бібліотек. При закладі працював колектор. Активізувалася бібліографічна діяльність і з’явився довідково-бібліографічний відділ. З 1938 р. бібліотека стала базою для проведення постійних тримісячних курсів з підготовки бібліотечних кадрів не тільки для Херсонщини, а й Миколаївської та Запорізької областей.
У 1936 р. з метою увічнення пам’яті М. Горького Херсонській бібліотеці у було присвоєно ім’я письменника.
Напередодні німецько-радянської війни бібліотека займала одне з провідних місць у країні за обсягом та змістом роботи. Її книжковий фонд нараховував 300 200 томів. Заклад мав значний архів періодичної преси. На той час послугами бібліотеки користувалися майже 10 тис. осіб.
У період окупації Херсона в 1941–1944 рр. бібліотека деякий час працювала, проте її фонд і майно було пограбовано.
У березні 1944-го місто звільнили від гітлерівських загарбників. Воно мало страшний вигляд. Так само і бібліотека: всюди були вибиті двері, вікна, розтрощені меблі, розкидані книги. За роки окупації було втрачено більш як 215 тис. книжок, загалом завдано збитків на 740 тис. крб. (у старому обчисленні). Та вже через місяць після звільнення, в квітні, розпочалася робота, спрямована на відновлення закладу. Літературу надсилали найбільші бібліотеки країни. А з вересня почали надходити нові книги, в т. ч. обов’язковий примірник видань.
З утворенням Херсонської області в жовтні 1944 р. бібліотеку було реорганізовано в обласну. Її функції розширилися, з’явилися нові підрозділи: методичний відділ, пересувний фонд, сектор літератури іноземними мовами, МБА і заочний абонемент. Бібліотека знову стала центром культурного життя міста, а її працівники проводили різноманітну роботу з пропагування літератури, прищеплювали читачам любов до книги, культуру читання. Чимало зусиль вкладали вони в цей період у справу залучення до активного читання робітників херсонських фабрик і заводів. Якщо в 1957 р. основний контингент  відвідувачів становили студенти, учні, службовці, інженерно-технічні працівники, робітники ж – незначну частину, то 10 років по тому кількість читачів-робітників зросла майже вдесятеро. І не останню роль у цьому відіграло проведення в читальній залі бібліотеки, а також безпосередньо на виробничих ділянках та в робітничих гуртожитках цікавих вечорів, читацьких конференцій, зустрічей з відомими діячами. Для багатьох людей «дотелевізійної епохи» бібліотечні заходи концентрували в собі і джерело інформації, і зустріч з прекрасним, і змістовне дозвілля, і спілкування з приємними співбесідниками.
У цей період значно зросла кількість читачів, збільшився та якісно змінився фонд. Статус і структура книгозбірні також періодично зазнавали змін: у

Сучасна будівля бібліотеки

1966 р. вона стала науковою установою універсального профілю, у 1984-му – обласною універсальною науковою. Проте умови для роботи відвідувачів залишилися такими самими, адже читальна зала, як і колись у 1920-і рр., не могла вмістити всіх охочих. Тому визначною і довгоочікуваною подією як для працівників бібліотеки, так і для її користувачів став переїзд   у 1987 р. в нове приміщення, збудоване за індивідуальним проектом на березі Дніпра. Паркова зона, сучасна будівля з комфортними умовами для читачів, затишні інтер’єри, куточки відпочинку в холах та у відділах, технічне оснащення, зокрема зручна механізована система доставляння літератури з книгосховища, що скорочувала час очікування, відкритий доступ до підсобних фондів відділів – усе це приваблювало читачів. Та, як показав час, закладених у новому приміщенні резервів зростання було недостатньо, враховуючи «читацький бум» 1990-х рр.. Знову, в черговий раз, суботніми та недільними днями відвідувачам доводилося очікувати своєї черги зайняти одне із вивільнених  місць.
Переломні 1990-і рр. були складними і для держави, і для Херсонської ОУНБ, але саме в ці роки діяльність бібліотеки позначилася багатьма починаннями.  В книгозбірні, одній із перших в Україні, було впроваджено автоматизовані бібліотечні технології. Також установа стала навчальною базою для бібліотек мережі Міністерства культури України з питань комп’ютеризації. Це був перший проект бібліотеки, підтриманий Міжнародним фондом «Відродження». В цей же час книгозбірня активно почала працювати над створенням електронного каталогу. Невдовзі взяла участь у міжнародному проекті «Пушкінська бібліотека», що дало можливість збагатити фонди безцінними виданнями.
У 1996 р. бібліотеці було присвоєно ім’я видатного українського письменника Олеся Гончара.
Становлення нових економічних відносин зумовило необхідність відповідних змін у сфері бібліотечно-інформаційної діяльності. В умовах економічної кризи бібліотека не отримувала повноцінного бюджетного фінансування і була змушена для забезпечення окремих напрямів своєї діяльності використовувати різні джерела самофінансування. Впливом двох факторів – розширенням потенціалу бібліотеки у сфері бібліотечно-інформаційного обслуговування та необхідністю заробляти додаткові кошти на свої потреби – і визначився активний вихід книгозбірні на ринок платних послуг.
У 1987 р. наказом тодішнього Міністерства культури СРСР бібліотека, з-поміж 13 найкращих книгозбірень країни,  була затверджена як база з питань вивчення можливостей розширення номенклатури платних бібліотечних послуг, що надаються населенню, і стала учасником експерименту, який тривав два роки. За цей період було проведено апробацію близько 30 видів додаткових бібліотечних послуг. За досвідом щодо їх упровадження до Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара приїздили представники бібліотек з усього колишнього Союзу, тож вона стала ще й базою професійного навчання бібліотечних працівників з цього питання. Бібліотека насамперед активно розвивала послуги, орієнтовані на розкриття її фонду нетрадиційними засобами, на залучення інноваційних технологій пошуку та оброблення інформації, значна увага приділялася сервісним послугам.

3D-принтер у центрі «Вікно в Америку»

На початку нового тисячоліття в Херсонській ОУНБ ім. Олеся Гончара відбулися серйозні зміни, що знаменували перебудову діяльності закладу. Бібліотека  почала брати активну участь у формуванні інформаційного суспільства, пам’ятаючи про те, що основа демократичної держави – це добре поінформовані громадяни. Одним із найважливіших напрямів роботи стала проектна діяльність, котра допомагала залучити позабюджетні джерела фінансування, надала додаткові можливості для збільшення інформаційних та матеріальних ресурсів. Так, завдяки проектам Посольства США в Україні «Інтернет для читачів публічних бібліотек» у книгозбірні було створено інтернет-центр з безкоштовним доступом до Мережі та відкрито інформаційно-ресурсний центр «Вікно в Америку». На основі партнерства з Посольством Норвегії в Україні на базі книгозбірні було відкрито Центр екологічної інформації. Завдяки співробітництву з міжнародними та вітчизняними громадськими організаціями створено  Центр європейської інформації, Канадсько-український бібліотечний центр,  Центр обслуговування людей з особливими потребами та Навчальний регіональний центр, котрі успішно діють і нині.
Завдяки новим інформаційним технологіям бібліотека почала активно створювати власні інформаційні ресурси, серед них потужний веб-сайт (http://lib.kherson.ua/). Це дає змогу забезпечувати обслуговування не тільки реальних, а й віртуальних користувачів. У 2004 р. було започатковано «Віртуальну довідкову службу». Згодом з’явилися досить популярний на сьогодні галузевий веб-портал «АртКавун», а також тематичні інтернет-проекти «Краєзнавство Таврії», «Музей книги», «Віртуальний бібліограф», «Мистецький хайвей», «Методист on-line» тощо. У 2011 р. сайт став переможцем Всеукраїнського конкурсу бібліотечних інтернет-сайтів. Про популярність ресурсу серед віртуальної спільноти свідчить той факт, що  його щороку відвідує до 700 тис. користувачів. 
Херсонська ОУНБ ім. Олеся Гончара сьогодні – не тільки сучасний бібліотечний заклад з читальними залами та книгосховищами, а й справжній інформаційний центр з новітніми технологіями та комфортними умовами для користувачів, високотехнологічна інформаційна система, здатна задовольнити запити найвибагливіших відвідувачів, відкритий інформаційний портал для громади Херсонщини.
Враховуючи сучасні вимоги, бібліотека переорієнтовує свою діяльність, забезпечуючи більший комфорт для відвідувачів (лише протягом останніх років створено релакс-зону та майданчик Maker Space у відділі обслуговування, зону відпочинку у відділі абонемента, обладнано велопарковку тощо). Для наймолодших користувачів працює бібліосалон «Казковий диванчик», в якому батьки можуть залишити свою дитину під наглядом бібліотекаря, доки вони перебувають у книгозбірні. Щоб задовольнити запити творчої молоді зі спільними ідеями та поглядами, реалізується проект «Арт-підвал», у рамках котрого проходять різноманітні заходи: розважальні програми, рок-вечірки, виставки сучасного мистецтва, молодіжні тусовки. Свої потреби користувачі можуть задовольнити в літературному об’єднанні «Кулішева криниця», «Літературній вітальні», клубі любителів мистецтв «Ліра», клубах «Свіжий погляд», «Парус надії», «Елінг», «Дивослово», «Кліо», «Кобзар», «Talk club», «Ракурс», «Легко вивчати таку складну німецьку»  та ін. Кожен охочий має змогу долучитися до проекту екскурсій нового покоління «Міфи та бувальщини міста “Річкової зірки”». Проект «Виїзний абонемент» дає можливість скористатися бібліотечними послугами безпосередньо на робочому місці користувача. Проект «Бібліотека: зміни… реалії… майбутнє» високо оцінили не тільки відвідувачі книгозбірні, а й професійна спільнота, присвоївши Херсонській ОУНБ ім. Олеся Гончара в 2015 р. звання «Бібліотека року».
Дуже важливим для зміни бачення діяльності бібліотеки стало залучення самих користувачів до проведення соціокультурних заходів. Давно ліквідовано стерео тип щодо примусового відвідування останніх або про походи до бібліотеки лише за книгою. Нині користувачі Гончарівки стають і організаторами, і ініціаторами, і учасниками заходів. Так, з їх ініціативи проведено онлайновий конкурс «Якби я був губернатором», проходять щомісячні засідання «Муніципальної лабораторії ідей», тижні фінансової грамотності, Таврійський тиждень мистецтв, реалізується міні-проект вихідного дня «Уїкенд в Гончарівці». Користувачі стають учасниками інтерактивних уроків, заходів Арт-підвалу, Арт-паті, Боді-арту для майбутніх мам.
Бібліотека багато уваги приділяє залученню членів громади до читання. На це завдання було спрямовано чимало проектів та акцій минулих років («Велике читання Великої людини», «Херсон, читай!», «Полювання за книгою» тощо). Цікавим виявився проект «Сім’я в інтер’єрі бібліотеки», завданням якого було відродити традиції відвідування книгозбірні всією родиною.
Визначивши одним із пріоритетних напрямів забезпечення свого розвитку фандрейзингову діяльність, Херсонська ОУНБ ім. Олеся Гончара з кожним роком розширює зону впливу як на потенційних, так і на реальних благодійників, підтримуючи історичні традиції. Започаткована ще в 2002 р. доброчинна акція «Меценат року», підсумки якої традиційно підбиваються напередодні Всеукраїнського дня бібліотек, дає змогу поліпшувати матеріально-технічний стан і комплектування фонду закладу, створювати комфортні умови для обслуговування користувачів та вирішувати безліч інших проблем. Нині утворилося певне коло осіб, котрі постійно підтримують книгозбірню в будь-яких питаннях. Це спонукало створити при ній Піклувальну раду, завданням якої є розвиток традицій кураторства з боку херсонської громади та владних структур. Ефективна співпраця із зазначеним громадським органом забезпечила бібліотеці членство у Херсонській торгово-промисловій палаті та Торгово-промисловій палаті України (з 2006 р.).
Сучасна бібліотека, за висловом відомого англійського письменника Н. Геймана, – це свобода. Свобода читати, свобода спілкуватися. Це і місце, де ми продовжуємо свою освіту, отримуємо доступ до інформації, проводимо дозвілля,  спілкуємося з однодумцями,  маємо змогу реалізувати свої творчі можливості. І Херсонська ОУНБ ім. Олеся Гончара – саме така бібліотека: комфортний, технічно обладнаний центр для отримання будь-якої інформації, навчання, спілкування з друзями, проведення ділових зустрічей, участі в культурних заходах та для багатьох інших справ. Такою бачили члени громади нашу бібліотеку протягом всієї її історії. І сьогодні колектив книгозбірні на чолі з генеральним директором Н. Коротун прагне, щоб вона відповідала міжнародним стандартам публічної бібліотеки, і водночас дбає про збереження традицій. Щодня віддаючи своє тепло людям, які приходять до книгозбірні, бібліотекарі намагаються сформувати у них позитивне сприйняття її як місця, де поважають користувача та його точку зору.
Змінюються часи, змінюються користувачі, змінюється бібліотека… Тож історія першої громадської бібліотеки Херсонщини триває…

Список використаної літератури

1. Коротун Н. Проста формула успіху бібліотеки: роздуми директора / Н. Коротун // Бібл. планета. – 2015. – № 4 (№ 70). – С. 20–21.
2.Літопис Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара, 1871-1927 [Текст] / Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара; уклад. Л.І. Зелена - Херсон : ХОУНБГ, 2008. - Бібліогр.: с. 68-71. - 76 с.
3. Сватула Т. Сучасна бібліотека – європейський рівень обслуговування (портфоліо Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара) / Т. Сватула  // Бібл. планета. – 2015. – № 1 (№ 67). – С. 6–8.
4. Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека: від минулого століття майбутньому : до 125-лiття заснування : зб. ст. / Упр. культури Херсон. обл. держадмін., Обл. універс. наук. б-ка ім. Олеся Гончара, Наук.-метод. від. ; упоряд. Н. Ф. Попова ; ред. Л. І. Зелена. – Херсон : ХОУНБ ім. Олеся Гончара, 1998. – 90 с.
5. Хропач О. М.. Джерело знань : [іст. нарис про Херсон. обл. універс. наук. б-ку ім. О. М. Горького] / О. М. Хропач, О. І. Катушкіна, Н. А. Школьник ; Упр. культури Херсон. обл. держадмін., Херсон. обл. універс. наук. б-ка ім. О. М. Горького. – 2-ге вид., перероб. і допов. / Зелена Л. І., Диба Н. М. – Херсон : ХОУНБГ, 1992. – 47 с.

Т. Сватула, завідувач відділу  КЗ «Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара» Херсонської обласної ради // Бібліотечна планета. – 2017. – №4. – С. 29 –33.

Календар подій

     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930