за 2016 рік

Життя без СНІДу

Яскраво й цікаво пройшла інформаційна година «Не дай СНІДу шансу», яку працівники Новотроїцької центральної бібліотеки підготували для старшокласників.
Людмила Бондар роз'яснила учасникам заходу чим небезпечна ця хвороба, що поширюється з швидкістю епідемії, як уберегтися від неї, розповіла про історію започаткування Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом і символ цього дня - червону стрічку. .Вона запропонувала всім прикріпити до свого одягу бейджики, на яких зображена червона стрічка, висловивши тим самим надію на майбутнє без цієї хвороби. Олена Свєженцева про­вела бесіду біля книжкової виставки «СНІД - страшний супутник людства». Інформація, яку вона надала про цю хворобу та наркоманію, не залишила байдужими читацьку аудиторію. А відеофільм «Моя правда про СНІД», який переглянули старшокласники, спонукав їх до роздумів щодо необхідності дотримуватися здорового способу життя.
Захід продовжився бібліотечним флешмобом. Старшокласники-волонтери рушили центральною ву­лицею селища, розповідаючи перехожим про акцію «Ми проти СНІДУ», дарували червоні повітряні кульки, вручали буклети та запрошували всіх завітати до бібліотеки.

Ірина Петраківська, методист ЦРБ // Трудова слава. – 2016. – №49 (08 груд.). – С.2.

Дистанційне навчання

Ви все ще вважаєте, що коло компетентності бібліоте­каря обмежується книжками та друкованою періодикою? Помиляєтеся! Вони постійно вдосконалюються, навчають­ся, намагаються іти в ногу з часом. Нині ці спеціалісти з комп'ютером на «ти», залюбки пропонують своїм відвід­увачам сучасні послуги, пов'язані з комп'ютерними технологіями; вправно знаходять потрібну читачу інформацію у всесвітній  павутині - Інтернеті.
Нещодавно Херсонська наукова бібліотека ім. Гончара провела вебінар «Бібліотечна журналістика» з працівни­ками книгозбірень області. Навчання проходило за допо­могою скайп-зв'язку, було воно змістовним і цікавим.
Завідуюча центром екологічної інформації Анастасія Кліментенко навчала бібліотечних фахівців правильно по­давати інформацію про свої заклади відповідно до сучасних вимог - з використанням блогів, - соціальних мереж та Інтернет-ресурсів.
Щиро дякуємо за навчання. Тепер ми зможемо надавати аналогічну допомогу своїм читачам.

Ірина Петраковська, методист Новотроїцької центральної бібліотеки // Трудова слава. – 2016. – №48 (01 груд.). – С.5.

30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек

Шановні бібліотекарі!
Всеукраїнський день біблі­отек, що традиційно відзна­чають в нашій країні, свідчить про глибоку повагу народу до культури, освіти, духовних надбань і, безперечно, - про визнання тієї великої ролі, яку відіграє в державі така поваж­на інституція, як бібліотеки. Бібліотекарі сприяють всебічному розвитку особистос­ті, вихованню кращих громадських якостей і патріотичної свідомості населення. Тож від щирого серця вітаємо бібліотечних працівників району з професійним святом і бажаємо успіхів у вашій благородній просвітницькій справі. Міцного здоров'я, щастя та благополуччя вам і вашим родинам!

Юрій Коцегубов, голова районної ради. Олександр Кондратенко, перший заступник голови районної дерєавної адміністрації // Трудова слава. – 2016. – №39 (29 верес.). – С.2.

Шановні бібліотекарі!

У день вашого професійного свята віддаємо данину шани подвижникам бібліотечної справи, людям, які присвятили своє життя служінню народу, книзі, знанням. Задовольняючи наукові та культурні потреби громадян, бібліотеки забезпечують нерозривний зв'язок минулого і сьогодення, допомагають отримати повний огляд інформації зі світового простору, сприяють піднесенню інтелектуального рівня народу.
Бажаємо вам, шановні працівники бібліотек, а також читачам, усім, хто любить і шанує книгу, доброго здоров'я, щастя і творчих успіхів.

Новотроїцька селищна рада // Трудова слава. – 2016. – №39 (29 верес.). – С.2.

Оновитися й вижити. Таке завдання стоїть перед бібліотеками району

Завтра - Всеукраїнський день бібліотек. Тож професійне свято відзначатимуть ті, хто обрав своєю професією служіння її величності Книзі.

На знімку: Надія Володимирівна Музика вже 38 років працює у Федорівській бібліотеці, її вірність професії ґрунтується на любові до книги та на повазі до людей

У нашому районі працюють 27 бібліотечних закладів, бібліотеки є також прак­тично й у всіх школах. А якщо до працюючих додати ще й ветеранів цієї почес­ної професії, то зі святом вітатимемо чималу «армію» хранителів Книги.
Є в професії бібліотекаря якийсь загадковий феномен. Судіть самі: дехто вважає її другорядною, навіть застарілою; книжкові фонди за державний кошт практично не поповнюються (та й фінансуються бі­бліотеки за залишковим принципом); більшість працівників отримують неповні ставки, обслуговують читачів у холодних приміщеннях... Але плинності кадрів у цій сфері практично немає. Навпаки, навіть досяг­ти пенсійного віку, бібліотекарі залишаються працювати, бо, як кажуть самі, «душею прикипіли» до своєї улюбленої роботи.
«Бібліотека мій дім»
Прикладом такої вірності й відданості обраній профе­сії є бібліотекар із Федорівки Надія Володимирівна Музика. Вона працює в місце­вій книгозбірні вже 38 років! І це - не перша її робота.
Жінка народилася у Білорусі, пізніше сім'я, в якій зростало п'ятеро дітей, а Надійка була старшою, переїхала до Казахстану. Після школи дівчина, котра понад усе на світі любила читати, мріяла вивчитися на бібліотекаря. Однак для вступу не добрала кілька балів. Довелося дівчині в ПТУ освоювати професію будівельника. Пригадує, як в юності у складі великої будівельної бригади їй до­велося з руїн відновлювати місто Ташкент після страш­ного землетрусу, що стався у 1966 році. Відбудова три­вала аж до початку 70-х ...
Переїхати на Херсонщину Надію Володимирівну умовив її перший чоловік Едуард Пушко. Він родом із наших країв, а в Казахстані, де вони познайомилися, служив. Молодята побрали­ся, у них народилося двій­ко дітей. Спочатку жили в Метрополі, потім оселилися у Федорівці. Там і здійснилася мрія молодої жінки - у 1979 році вона прийшла працювати до місцевої бі­бліотеки. Відтоді у Надії Володимирівни запис у тру­довій книжці не змінювався.
Професія їй подобаєть­ся, про свою роботу вона любить розповідати, бо є що: за майже сорок років, які тут пропрацює, скільки всього цікавого було! Разом із колегами-культармійцями (а бібліотека міститься на другому поверсі будинку культури, його очолює а її другий чоловік - Михайло Музика) жінка виступала у складі агітбригади, бра­ла участь у всіх концертах; щодня поспішала з книжка­ми на польовий стан та на ферми, у школи й магази­ни, обслуговувала читачів у бібліотеці; разом з учнями готувала матеріали для ре­фератів, дорослим пропо­нувала книги «для душі», пе­реповідаючи на їх прохання короткий зміст творів...
- Федорівці йдуть у біблі­отеку сім'ями, - пишається земляками Надія Музика. - Я таких дуже поважаю! Та ще й книжковий фонд допомагають поповнюва­ти, передають нам домаш­ні книжкові скарбнички, як, наприклад, Лідія Рева, Світлана Доброскок.
Просторе приміщення бібліотеки Надія Володимирівна поділила на літературні куточки (дитя­чий, історичний, патріотич­ний тощо), де розмістила книжки за тематикою, її бібліотека нагадує своєрідний музей: уявіть собі, тут є рушники, вишиті майже сто років тому на домотканому полотні! В «українському ку­точку» - портрет Шевченка, віночки, калина, соняхи, на­віть старовинна прялка та муляжна піч з казанами!
-  За віком я вже пенсіо­нерка, - зітхає жінка, - втім кинути роботу й піти звідси несила. Тут мій дім, все моє життя. Я не зможу без цьо­го  особливого  «книжного» запаху,   без  спілкування  з людьми, без відвідувачів, з котрими годинами обгово­рюємо прочитане, ділимося сільськими новинами...
Ця    відданість   професії викликає щире захоплення.
Фахівці - "довгожителі"
-  Таких ентузіастів спра­ви  у  нас  в  районі  чима­ло,   -   констатує  директор Новотроїцької районної бі­бліотеки Надія Васильєва та називає бібліотечних «дов­гожителів», хто пропрацював найдовше. Понад 40 років трудяться на цій благородній ниві Катерина Стопчанська з Новомихайлівки, Катерина Гораш із Василівки та Світлана Чайка із Софіївки. Більше 20 років працю­ють Наталя Абрамцова з Новорепівки, Ольга Долгаєва з Громівки, Катерина Зеленська із Сивашівки, Наталя Кожома з Горностаївки, Олена Межевікіна з Дивного, Ольга Чумна з Одрадівки, Наталя Шпонька та Світлана Усенко із Сиваського, Надія Ярцева з Новомиколаївки... І це - не рахуючи праців­ників районної бібліотеки, стаж роботи більшості яких також «за 30 років».
Секрет професійного довголіття, вважає Надія Дмитрівна, простий: якщо людина полюбила книгу, то ця любов - на все життя! До того ж у селах більшості до­свідченим бібліотекарям не­має молодої зміни. А вони розуміють, яке то неоцінен­не багатство - книжковий фонд і не можуть кинути його напризволяще. Натомість дбають, аби їхні бібліотеки були затишними й гарни­ми: оздоблюють приміщен­ня, прикрашають власноруч виготовленими виробами. Особливо умілі майстрині - Ольга Чумна, Надія Ярцева, Ольга Долгаєва.
- Усі наші бібліотекарі сумлінні й старанні, кращі з кращих! - говорить Надія Васильєва. - Для них улю­блена справа - понад усе! Тому працюють і не скар­жаться на незручності.
Найлютіший ворог бібліотек
А незручностей, за сло­вами Надії Васильєвої, ви­стачає. Мало хто із сільських бібліотекарів отримує за свою роботу повний оклад - окрім співробітників  ра­йонної бібліотеки, і ще пра­цівниці Новомиколаївської, Новопокровської, Одрадівської та Чкалївської. Чотири бібліотекарі працюють на 0,75 ставки, тринад­цять - на 0,5 і троє, взагалі, -  на 0,25. Бо при розподілах норм   окладів   враховують­ся різні чинники: і кількість населення та читачів, і на­явність книжкового фонду, і  можливість місцевих бю­джетів. Практично всі книгозбірні району знаходяться у пристасованих приміщеннях - при будинках культури, сільських радах і навіть при дитячих садках. В окремих спорудах розташовані лише Чкалівська та Сиваська бі­бліотеки. Але важко сказа­ти, чи краще це, бо остання вже багато років в аварійно­му стані, потребує капіталь­ного ремонту, який селищна рада з року в рік переносить «на потім»...
З 2001 року всі бібліоте­ки були передані на балан­си сільських та селищних рад. Тож саме від рішень їх очільників і місцевих де­путатів залежить виділення коштів на ремонти примі­щень, передплату, періо­дичних видань, поповнення книжкового фонду. По тому, скільки уваги сільські та се­лищні голови приділяють своїм бібліотекам, можна судити, чи самі вони лю­блять читати і взагалі, яку роль у їхньому житті відіграє «її величність Книга». Поки що більшість сільрад фінан­сують книгозбірні за залиш­ковим принципом, говорить Надія Васильєва.
В останні роки за бю­джетні кошти Володимиро-Іллінська сільська рада за­мінила вікна у Софіївській бібліотеці, двері - в Новорепівській. Вікна у Федорівській бібліотеці оно­вили за спонсорські кошти, які виділив директор агро­фірми «Сиваш» Володимир Ганжа. У Дивному відре­монтували приміщення на першому поверсі будинку культури, перевели туди бі­бліотеку з другого поверху, після чого читачів одразу побільшало, бо літнім лю­дям стало значно зручніше відвідувати книгозбірню. Сучасно й гарно облаштована Горностаївська біблі­отека. Обіцяв перевести у будинок культури місце­ву бібліотеку зеленівський сільський голова, однак поки що сільрада не має коштів на ремонт обраного приміщення.
Та найлютіший ворог бі­бліотек - холод. Практично жодна книгозбірня не опа­люється, крім Чкалівської, Сиваської №1, Маячківської та ще Новопокровської й Василівської (дві останні розміщені у спорудах сіль­рад). У морозні дні в деяких бібліотеках мінусова темпе­ратура! Через це мерзнуть і хворіють працівники, псу­ється (мокріє й пліснявіє) книжковий фонд, некомфортно відвідувачам.
Аби залучати якнайбіль­ше читачів до книгозбірень, насамперед, вважають самі бібліотекарі, треба створити належні умови праці. Вони роблять все від них залеж­не, та як не прикрашай бі­бліотечні кімнати - тепліше в них від цього не стане...
Інтернет - не розкіш
Дехто вважає, що робота бібліотекаря легка й безтур­ботна, бо полягає лише у видачі книжок. Насправді, це дуже помилкове судження. Бібліотекар має бути ерудованим, повинен уміти пра­вильно вести документацію, читацькі формуляри, працю­вати з книжковим фондом, а головне - з людьми.
Наразі бібліотечні пра­цівники району проводять масові заходи практично до всіх календарних дат: це й виставки, й «круглі столи», і зустрічі з цікавими людьми, літературні вітальні та тема­тичні вечори, присвячені ви­датним літераторам... Вони запрошують у книгозбірні дітей і дорослих. Нерідко за власний кошт накрива­ють «солодкі» столи, аби не лише подарувати юним чи­тачам радість спілкування з книгою, а й смачно при­гостити їх. А літнім людям, котрим вже важко ходити, приносять книжки додому, знаходячи час поспілкувати­ся із самотніми...
Та змінюються часи, змі­нюються й вимоги до робо­ти бібліотек. Власне, саме життя диктує нові правила. Комп'ютеризація й Інтернет дали нам небачені раніше інформаційні можливості. Сьогодні можна будь-яку книгу «скачати» із цієї всес­вітньої мережі та читати її прямо з монітора. Існують також електронні книж­ки - невеличкі, практично «кишенькові» пристрої, які можуть містити сотні книг -цілу бібліотеку!
- Незважаючи на ці но­вації, читачів у нас не меншає, - говорить Ірина Петраковська, методист центральної районної бібліотеки. - По-перше, крім літератури ми пропонує­мо різноманітну періодику, а сьогодні передплатити вартісні газети й журнали можуть далеко не всі меш­канці району. По-друге, на­разі в районній бібліотеці - 9 комп'ютерів, під'єднаних до мережі Інтернет. Багато відвідувачів користуються ними. Дуже дякують нам за можливість спілкуватися по скайпу з родичами, котрі залишилися на окупованій території, переселенці з Донбасу. Дехто приходить (чи навіть приїздить з інших населених пунктів району), аби замовити через Інтернет товари, знайти інформацію про недуги та ліки від них тощо. До того ж ми надаємо цілий перелік безкоштовних послуг: можемо допомогти через Інтернет сплатити ко­мунальні послуги, придбати квитки на потяг, знайти та роздрукувати потрібні ма­теріали чи відсканувати їх і відправити адресату в будь-яку точку світу... Сьогодні комп'ютери у бібліотеках - не розкіш, а необхідність!

Руслан Грега єдиний чоловік-бібліотекар району

З отриманням та при­дбанням комп'ютерів у штаті районної бібліотеки вперше за всі роки з'явився співробітник-чоловік. Це - Руслан Грега, який обслуговує комп'ютерне облад­нання. Його роботою дуже задоволені, бо він компе­тентний, акуратний, вічливий, шанобливо ставиться й до колег, і до читачів.
Так звані грантові комп'ютери, отримані за акцією «Бібліоміст», є у Громівській, Одрадівській, Новомиколаївській бібліоте­ках. Для своїх книгозбірень їх придбали Новопокровська, Сивашівська й Подовська сільради. Ці заклади одразу перейшли на інший рівень обслуговування: і їхня робо­та пожвавилася, і контингент читачів помолодшав.
Оновлення, осучаснення бібліотек головним пріори­тетом для їх виживання та розвитку вважає і начальник відділу культури Людмила Лахматова.
- Якщо не вкладати ко­шти у бібліотеки, ми дійсно їх втратимо, - вважає вона. - Час не стоїть на місці, тож і ми маємо рухатися вперед. Книгозбірні слід ремонту­вати, утепляти, оснащувати комп'ютерами, аби й у найвіддаленішому селі людина, котра не має комп'ютера удо­ма, могла скористатися ним у бібліотеці. Бібліотекарям також слід вчитися щодня, володіти найсвіжішою інформацією, залишатися інтелек­туалами.
Та попри всі сучасні но­вації, переконана Людмила Євгеніївна, треба постійно поповнювати літературними новинками книжкові фонди. Адже ніщо не замінить спіл­кування із живою книгою, яку можна взяти до рук, відчути її особливий запах і таємни­че шурхотіння сторінок...
Віднедавна розпочався процес об'єднання книго­збірень району в централі­зовану бібліотечну систему. Всі бібліотечні заклади, як і колись раніше, підпоряд­ковуватимуться централь­ній районній бібліотеці. Попереду досить складна й відповідальна реорганіза­ція, якій можна присвятити окрему тему. Чи на краще такі зміни - покаже час. Наразі головне - зберегти всі заклади, «оживити» їх новим оснащенням, попо­внити сучасною і найчита-бельнішою літературою, а також виховати молоді ка­дри.

Олена Олійник. Фото Віктора Чорного // Трудова слава. – 2016. – №39 (29 верес.). – С.1-4.

Подарунок до свята

Напередодні Дня незалежності Дивненська бібліотека отримала дуже гарний подарунок від сільської ради, котра придбала для книгозбірні дитячу літературу: казки, детек­тиви, пригодницькі оповідання, енциклопедії з яскравими ілюстраціями, що, упевнена, будуть у юних читачів «нароз­хват»! У нашій бібліотеці також з'явилися нові книжки для справжніх патріотів: про історію незалежності країни, про побут та традиції нашого народу. Щиро дякуємо сільському голові Юрію Ларіну за такий чудовий подарунок! А до свята ми вже оформили цікаву книжково-ілюстративну виставку «Україна: крок за кроком», яку за­прошуємо відвідати всіх любителів літератури.

Олена Межєвікіна, бібліотекар // Трудова слава. – 2016. – №33 (18 серп.). – С.2.

Акцію «Зелена бібліотека»

провели працівники дитячої районної бібліотеки для при­шкільних відпочинкових змін райцентру. Акція тривала, доки такі табори функціонували. Щодня, за сприят­ливої погоди, завідувачка Галина Райська та бібліотекар Рита Каранда разом з дітьми виходили на шкільне подвір'я або в місцевий парк і читали- книжки, поринаючи у захоплюючий світ пригод та фантасти­ки, а потім ділилися враженнями від прочитаного. Крім цього, вони пропонували юним відпочивальникам складати пазли, грати в шахи й шашки. Кожна зустріч «на природі» приходила цікаво й весело. Діти так захоплювалися іграми та книжками, що й не помічали, як швидко спливав час. Тому книжки, які не дочитали на свіжому повітрі, охоче брали дочитувати вдома. Ось так легко й не вимушено можна прищепити дітям любов до художньої літератури.

Відділ інформації // Трудова слава. – 2016. – №25 (23 черв.). – С.13.

«Волохаті, лускаті, пернаті» -

так називалася гра-мандрівка, яку для місцевих дітей підготували і  проели працівники Чкалівської сільської бібліотеки. Спочатку завідувачка бібліотеки Наталя Ткаченко розповіла їм про найбільших у світі тварин - гігантських акул, черепах, павуків, плазунів, а потім - про найменших. Свою розповідь вона доповнювала поетичними рядками про тварин українського поета Володимира Верховня. А працівники будинку культури Алла та Андрій Кабаржицькі ілюстрували виступ картинками з Інтернету: на моніторі комп'ютера з'являлись різні екзотичні тварини, що викликали дитяче захоплення. Учасники заходу також дізналися, чому перепілки повертаються з вирію завжди разом з гусьми; чому черешню називають «пташиною вишнею»; чому у котів світяться очі. Вони охоче розповідали про своїх домашніх улюбленців. Діти разом з бібліотекарем проекспериментува-ли, чи справді чути шум моря у мушлі і чи можна почути його в склянці та в долоні, якщо їх піднести до вуха? Школярів пригостили солодощами й ароматним чаєм. Директор місцевого будинку культури Алла Кабаржицька провела рухливі ігри. На закінчення гри-мандрівки відбулася дискотека, де діти натанцю­валися досхочу.                                                     

Відділ інформації // Трудова слава. – 2016. – №25 (23 черв.). – С.13.

Інтернет в читальні

У читачів Новопокровської сільської бібліотеки радість - відтепер вони можуть знайти потрібну літературу в Інтернеті. Комп'ютер та кольоро­вий принтер подарувала закладу місцева сільрада, вона ж оплатила під'єднання до всесвітньої інформаційної мережі. Особливо раді такому цінному подарунку школярі. Подбала сільрада і про наймолодших мешканців села. Місцевій бібліо­теці найбільше не вистачало сучасної дитячої літератури, тож книжковий фонд поповнився чудово ілюстрованими книжками-розкладками 3D, книжками - «музичними скриньками», казками, оповіданнями, збірниками віршів для дітей. Читачі бібліотеки щиро дякують депутатам Новопокровської сільради, працівникам апарату, особисто сільському голові Раїсі Хір'яновій за увагу до бібліотеки й турботу про потреби її читачів.

Олена Дронова, завідувачка сільської бібліотеки // Трудова слава. – 2016. – №25 (23 черв.). – С.13.

Найкращий подарунок

Зазвичай до бібліотек люди йдуть, щоб взяти почитати книжки, а ось до Дивненської чимало читачів ще й власні несуть - у подарунок. Тільки за останній місяць наш книжковий фонд поповнився майже сотнею екземплярів нових книжок. Щедрі подарунки читачам зробили головний бухгалтер місцевої сільради Марина Зінова, вона передала бібліотеці тридцять книг у відмінному стані, серед яких - науково-пізнавальна література, сучасні детективи, історичні романи, атласи, література для дітей. Виділю особливо цінну й дуже гарно оформлену книгу «Моя країна Україна», в якій розповідається про історію, куль­туру та традиції українського народу, вона користується підвищеним попитом у школярів. Більше двадцяти жіночих романів подарувала бібліотеці Галина Гіндич, чим дуже порадувала наших читачів-жіночок. По кілька сучас­них книг із власних книгозбірень передали Оксана Зінова, Валентина Резніченко, Сергій Старостенко, Лідія Карлик. Щиро дякую усім, хто поділився з бібліотекою літературою і споді­ваюся, що й надалі наші земляки активно поповнюватимуть книжковий фонд бібліотеки.

Олена Межевікіна, завідувачка Дивненської бібліотеки // Трудова слава. – 2016. – №23 (09 черв.). – С.10.

Новосілля бібліотеки

Дивненська сільська бібліотека перемістилася у відре­монтоване просторе і світле приміщення. Цю подію при­урочили до Дня села, тож гостей у культосвітньому закладі не бракувало, він навіть поповнився новими читачами. Раніше бібліотека розміщувалася на другому поверсі місцевого будинку культури, що створювало для літніх лю­дей проблеми з відвідуванням, підніматися по сходинках їм важко. Нині її перемістили на перший поверх, причому, - в капітально відремонтоване приміщення. Читачі щиро пора­діли новосіллю, бібліотека виглядає чудово: металопласти­кові вікна, нові двері, білосніжна стеля, утеплені, обклеєні гарними шпалерами стіни, добре продуманий інтер'єр. Тут приємно посидіти з книгою в руках, обмінятися думками з приводу прочитаної літератури, переглянути новини в періодиці. До Дня Перемоги завідувачка бібліотеки Олена Межевікіна оформила в фойє будинку культури фотовиставки «Ветерани війни - наші односельчани» та «Діти війни», а в самій біблі­отеці - книжкову виставку «Ріка нашої пам'яті». Дивненці з цікавістю розглядали фотографії, згадували своїх батьків, дідів, ділилися враженнями. Свято зібрало практично всіх мешканців села, пройшло цікаво й весело. Кажуть, сільські населені пункти занепадають, у них немає перспективи. Селяни переконані - це не про Дивне, бо живуть у ньому працьовиті й мудрі люди, керівники місцевих установ не тільки ефективно господарюють, а й людяно та добросерд­но ставляться до селян. Тож Дивне житиме і процвітатиме!

Відділ інформації // Трудова слава. – 2016. – №20 (19 трав.). – С.2.

Кращі читачі

Завершився другий, районний етап обласного кон­курсу на звання найкращого читача 2016 року «Велика книга читацьких рекордів Херсонщини». Участь у ньому взяли 13 конкур­сантів - учнів 6-7 класів навчальних закладів району, які стали пере­можцями першого етапу. Учасни­ків оцінювало компетентне журі у складі працівників райвідділу освіти та дитячої бібліотеки. Переможців визначали за такими критеріями: розкриття теми й образів героїв прочитаної книги; майстерна пре­зентація творчих завдань; грамот­ність мови учасників. Переможцями II етапу стали Тетяна Мундак, учениця 6 класу гімназії, та 7-класник Олександр Шпак з Новотроїцька ЗОШ №1. їх нагородили грамотами. Тепер Тетянка й Сашко представлятимуть наш район на третьому етапі кон­курсу, що незабаром відбудеться у Херсоні. Інші учасники були нагороджені дипломами за участь у конкурсі.

Галина Райська, заступник директора центральної районної бібліотеки по роботі з дітьми // Трудова слава. – 2016. – №14 (07 квіт.). – С.15.

Гармонія пензля і пера

Днями у читальному залі бібліотеки відбулася презентація книги поезій «Чотири сезони» Олени Олійник - заступника редактора «Трудової слави». На презентацію запросили учнів 10-Б класу Новотро-їцької ЗОШ №1, їх класного керівника Ольгу Панасюк, вчителя-філолога Ольгу Колесник, начальника відділу куль­тури й туризму Людмилу Лахматову, редактора районної газети Валерія Горобця, сестру поетеси Тетяну Піщанську, які сказали багато зворушливих і теплих слів про Олену Миколаївну. На заході також були присутні працівники районної бібліотеки. Усіх гостинно зустріла «господарка» читального залу Зарема Аблякімова. Вели презентацію учениці гімназії - одинадцятикласниці Маша Задорожня та Катя Колосова. Вони розповідали про творчий шлях Олени Олійник; цитуючи рядки із віршів, під­креслювали неповторність та чистоту її поезії. Читали їх за сезонами, починаючи з весни. Декламували твори нашої поетеси й запрошені учні, а також щемко й проникливо -заслужений працівник культури Людмила Лахматова. У цей час на кількох комп'ютерах, встановлених у залі, демон­струвалися чудові картини народної майстрині Марії Гусак із циклу «Пори року». Картини й вірші дуже гармоніювали між собою, ексклюзивні твори пензля та пера доповнювали одне одного, наповнюючи їх новим змістом. Віршами Олени Олійник захоплювалися, їй аплодували. Вона також виступила перед присутніми, подякувала всім за високу оцінку своєї творчості й сказала, що такі зустрічі для неї - натхнення та бажання писати. Поділилася й пла­нами: сподівається, що наступна книга, яку видасть, буде збірник її прозових творів.

Ірина Петраковська, методист центральної районної бібліотеи // Трудова слава. – 2016. – №12 (24 берез.). – С.11.

"Супер-теща" -

так називалася конкурсно-розважальна програма до жіночого свята у Сергіївці. За звання «супер» змагалися найкращі тещі села - кра­суні, розумниці, на всі руки майстрині, мами й бабусі Оксана Загоренко, Надія Борсук, Феона Кальченко, Тетяна Єрещенко. Свято розпочалося піснею «Шануймо жінку». Учасни­ків та глядачів, усіх сергіїв-ських жінок тепло привітали сільський голова Клавдія Пшеницька та голова вете­ранської організації Любов Храпай. Від імені журі Ва­силь Яцко заспівав їм веселу пісню. Конкурсантки складали резюме на зятів, виконували частівки на сімейні теми, готували «коронну» страву, шукали вихід зі складних життєвих ситуацій, приши­вали ґудзики із закритими очима, дефілювали у влас­норуч виготовлених із під­ручних матеріалів костюмах. Глядачі гаряче підтримували жінок оплесками, журі не скупилося на бали. Тож за підсумками конкурсів ви­значилися одразу дві пере­можниці - пані Оксана й пані Феона, друге посіли тещі Надія та Тетяна, їм усім вручили подарунки, а Клавдія Пшеницька - ще й солодощами пригостила. Під час змагань висту­пали самодіяльні артисти Аліна Краєвська, Поліна Горпініч, Ольга Христенко, Марина Гречана, новостворений юнацький гурт «Сюрп­риз», що заспівав пісню «Вишеньки-черешеньки», гуморески читав Віктор Хра­пай. Ведуча вечора Наталя Єфименко подякувала учас­ницям за гарний настрій, а спонсорам - подружжям Чумаченків, Чикаренків, Ле­оніду Єрещенку, Андрію Федоренко - за сприяння в проведенні конкурсу.

Ольга Тімошенко, сільський бібліотекар // Трудова слава. – 2016. – №11 (17 берез.). – С.6.

Серце, що не вмирає

На честь дня народження поетеси Лесі Українки (25 лютого їй виповни­лося б 145 років) Новомиколаївська сільська бібліотека та місцева школа провели спільні заходи під назвою «Я маю в серці те, що не вмирає». У сільській бібліотеці оформили книжкову виставку: «Джерело безсмертного слова» і провели літературно-мистецький тиждень «До Лесі на гостину». А вінцем заходів ста­ло свято «її вірші, як перла многоцінні, як дивний скарб серед земних століть». Його ведучі - шкільний бібліотекар Олена Пилип-чук, одинадцятикласниці Оксана Пилипчук і Катерина Березюк, яка виконувала роль Лесі Українки, читали вірші відомої поетеси, передаючи її глибоку любов до рідної землі, до України. Ліричні, патріотичні поезії вико­нували й інші учні. Будуть проходити віки... А проникливі слова Лесі Українки залишатимуться надією у серцях людей, бо поки живе надія - живий і народ. То ж будемо і ми вчитися терпінню, вірі, любові й надії у нашої неповторної Лесі.

Надія Ярцева, завідуюча Новомиколаївською сільською бібліотекою // Трудова слава. – 2016. – №10 (10 берез.). – С.10.

Першачків посвятили в читачі

Днями працівники Васи-лівської сільської бібліоте­ки організували для першо­класників свято «Посвята в читачі». Для більшості маленьких школярів це було перше знайомство з бібліотекою. Особливо заці­кавила їх яскрава книжкова виставка «У чарівному світі казки». Дітям розповіли про важливе значення книги в житті людини, ознайомили з функціями бібліотеки, вчили шанобливому ставленню до книги. Вони взяли ак­тивну участь у проведенні конкурсу «Чи вміємо ми складати вірші?», відгаду­вали загадки про героїв казок, читали віршики про свою першу самостійно прочитану книжку - Бук­вар. Найбільше перемог у конкурсах здобули Сергій Стаднік, Крістіна Хоменко, Едик Швець, Данил Даніль-ченко, Вітя Сурмам. Діти дали урочисту обіцянку юного читача, кож­ного з них записали до бібліотеки. А на згадку про цю подію їм подарували гарно оформлені пам'ятки «Як правильно користувати­ся книгою». Свято пройшло весело і цікаво, діти пішли з книжечками до дому, а бібліотека поповнилась новими читачами.

Катерина Гораш, бібліотекар Василівської сільської бібліотеки // Трудова слава. – 2016. – №10 (10 берез.). – С.10.

Она жива и будет жить

26 февраля в Новотроицкой централь­ной районной библиотеке прошло ме­роприятие «Горит звезда ее поэзии над краем», посвященное 145-летию со дня рождения Леси Украинки. Присутствующие вспомнили жизненный и творческий путь украинской писательницы, поэтессы, пере­водчицы, человека передовых взглядов. С большим удовольствием декламировали ее стихи, участвовали в викторине «Из ка­кого стихотворения эти строки?» Участники также ознакомились с книжной выставкой "Я маю в серці те, що не вмирає".

// Вестник Приазовья. – 2016. – №9 (03 берез.). – С.4.

Зима, що нас змінила

Історія будь-якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Саме такими стали події, що відбулися в Києві на Майдані Незалежності у лютому 2014 року. Центр культури та дозвілля разом з районною бібліо­текою підготували реквієм, присвячений героям Небесної сотні - «Герої не вмирають». Ведучі Мустафа Аширов та Олексій Салов нагадали всім присутнім, як починалися та розвивалися події на Майдані. Згадували про героїв, котрим судилося стати Небесною сотнею, читали вірші, що викликали сльози у слухачів... Бібліотекар Зарема Аблякімова презентувала книжкову виставку «Хто загинув за Україну, буде жити у віках», всі разом переглянули відеофільм «Небесна сотня. Зима, що нас змінила» та запалили свічку пам'яті. Розмірений бій хронометра відчеканював час скорботи, душевного болю й жалю. Наприкінці заходу виступила начальник відділу культури Людмила Лахматова. Вона зазначила, що сьогодні патрі­отизм стає стрижнем, навколо якого об'єднуються кращі сили суспільства. І саме він наповнює змістом життя і діяльність людей. Заходи до Дня вшанування пам'яті Небесної сотні пройшли і в інших сільських бібліотеках: виставка «Сотня нескорених героїв», бесіда «Забути їх не маєш права», урок-реквієм «Допоки пам'ять в серці - біль не згасне» - у Новомиколаївській; поетичний альбом «Герої не вмирають» у Новопокровській; конференція «Події, що змінили час» у Чкалівській; інформаційна година «Хронологія подій: Майдан 2014 р.» - у Сивашівській; виставка «Революція гідності: зима, що нас змінила» - у Новомихайлівській. Година мужності «Майдан - це стан душі і поклик серця» проведена для старшокласників Володимиро-Іллінки у місцевому музеї.

Ірина Пертаковська, методист центральної районної бібліотеки // Трудова слава. – 2016. – №8 (25 лют.). – С.6.

Їх подвиг незабутній

29 січня 1918 року біля за­лізничної станції Крути у бороть­бі за свободу та незалежність українського народу полягли молоді герої - столичні студенти та гімназисти, їх було триста. Вони виступили на захист своєї Вітчизни і стали в нерівний бій з шеститисячною ворожою армією. Ці юнаки назавжди закарбували себе і в історії України, і в люд­ській пам'яті. Країна пишається своїми ге­роями. Тож до дня пам'яті героїв Крут бібліотекар Новотроїцької центральної бібліотеки Людмила Бондар підготувала історичну го­дину для молоді "І слава їх встає, не вмерши". Молодь селища, працівники культури ознайомилися з фотодокументами та матеріалами про героїчні події під Кругами, пе­реглянули фільм "Крути - молода кров" та книжкову виставку «Це вогненне слово - Крути».

Відділ інформації // Трудова слава. – 2016. – №5 (04 лют.). – С.3.

Соборність - запорука державності

Упродовж століть наш народ та землі України були розрізнені, належали до інших держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання цих частин України в межах однієї держави. Об'єднавчий рух, який наприкінці 1918 -на початку 1919 років охопив майже всю Україну, досяг свого апогею і в двадцятих числах січня перемістився в столицю УНР. Київські видання друкували численні статті, інформації, інтерв'ю, присвячені об'єднанню українських республік. Директорія і Рада На­родних Міністрів призначили урочисте свят­кування об'єднання УНР і ЗУНР на 22 січня. Мабуть, це було не випадково, бо вказаний день збігався з річницею історичного IV Уні­версалу Центральної Ради, згідно з яким УНР проголошувалась самостійною, незалежною державою. Отже, він мав стати днем подвій­ного всенародного свята - Незалежності й Соборності. Саме до цієї події Новотроїцька централь­на районна бібліотека підготувала засідання круглого столу під назвою «Національна єдність - запорука державності України». На засіданні були присутні Анжеліка Балан - за­ступник голови райдержадміністрації, Олена Зленко - завідувач сектора у справах сім'ї, молоді, спорту та охорони здоров'я, Людмила Лахматова - начальник відділу культури і ту­ризму, Олена Мартинова - начальник відділу освіти, Надія Васильєва - директор централь­ної районної бібліотеки, члени молодіжної ради. Вчитель історії Новотроїцької ЗОШ №1 Олена Виселко ознайомила учасників засідан­ня з історією з'єднання ЗУНР (Західно -Укра­їнська Народна Республіка) з УНР (Українська Народна Республіка), усі разом переглянули документальний фільм «Актзлуки: відтворення історичної правди». Чимало цікавої інформації повідомили й ведучі заходу Ігор Сидоренко, Дня Гладка, Аліна Хлистун. Також до свята була оформлена книжкова виставка «Соборність - ознака державності».

Зарема Аблякімова, бібліотекар читальної зали // Трудова слава. – 2016. – №5 (04 лют.). – С.6.

Використання інформаційних технологій та Інтернету в центральній районній бібліотеці

У свідомості людей міцно вкоренився образ бібліотеки як закладу, де можна почитати книгу чи взяти її додому. Однак наша бібліотека вже більше року тому ви­йшла за межі цього сприйняття та пропо­нує відвідувачам сучасні послуги, пов'язані з комп'ютерними технологіями. Перелік їх досить широкий. Це - електронні по­слуги, інтерактивні конференції, надання консультацій користувачам з використання ресурсів Інтернету, безкоштовне та цікаве дозвілля (книги, фільми, ігри, музика), до­ступ до соціальних мереж та спілкування у них. Ми можемо допомогти зробити складний пошуковий запит, надати доступ до баз даних повнотекстових електронних інформаційних видань, зберегти на елек­тронних носіях підібрані матеріали. Бібліотека забезпечує доступ відвідува­чів до публічної інформації, електронного урядування та адміністративних послуг. У нас можна отримати консультації з ви­користання інформації органів державної влади та засобів впливу громадян на законодавчий процес, зокрема, зробити чи підтримати публічний запит до державних установ. Це сприяє демократизації сус­пільства та відкритості органів державної влади і місцевого самоврядування, роз­ширює можливості доступу до офіційної інформації. З особливою увагою ми ставимося до учасників антитерористичної операції та внутрішньо переміщених осіб. Зокрема, учасникам АТО надаємо перелік пільг для них та членів їх сімей. Внутрішньо пере­міщеним особам допомагаємо в оформ­ленні електронної перепустки до зони бойових дій. З таким проханням до нас вже зверталися переселенці і вони отримали допомогу. Дехто з них завдяки бібліотеці зміг зв'язатися по Скайпу зі своїми рід­ними у Донецькій та Луганській областях. Нещодавно батькам, син яких бере участь в АТО, ми переслали по електронній пошті ксерокопію паспорта. Якщо ви безробітний - ми можемо за­безпечити електронний пошук роботи. У бібліотеці можна переглянути усі вакантні місця в Україні, занести до баз даних своє резюме, яке роботодавці побачать при пошуку персоналу. Якщо ви хочете зробити електронний платіж (оплатити покупку чи послугу), але не маєте вдома комп'ютера та Інтернету, можете завітати до районної бібліотеки. Тут вам допоможуть оплатити покупку, зробити безготівкові розрахунки за ко­мунальні послуги та послуги мобільного оператора зв'язку. У бібліотеці діє сервіс електронних квитків. Можна отримати довідку щодо маршруту поїзда, наявності місць, вартості проїзду, часу відправлення й прибуття. А також самостійно обрати вагон і місце, оплатити та роздрукувати квиток, уник­нувши черг. Старшокласникам ми пропонуємо таку послугу, як реєстрація осіб для проходжен­ня зовнішнього оцінювання. За допомогою ресурсу «Електронний вступ» можна пода­ти заяву до вищого навчального закладу. Бібліотека прагне підвищити ступінь користування громадян Інтернетом, вдо­сконалювати доступ до всесвітньої мережі, формувати інформаційні потреби користу­вачів, прискорити розвиток інформаційної інфраструктури району. Для всіх категорій населення викорис­тання ресурсу Інтернету - безкоштовне, воно набуло якості стандартної бібліотечної послуги. Скористатися нею відвідувачам допоможе спеціаліст у галузі інформацій­них технологій. Отож ласкаво просимо до бібліотеки, шановні жителі району.

Ірина Петраковська, методист центральної районної бібліотеки // Трудова слава. – 2016. – №2 (14 січ.). – С.5.

Бібліотекар - професія універсальна

Так вважає Катерина Стопчанська з Новомихайлівки, стаж роботи якої становить понад 40 років.

Особливий запах
- Книга - одне з найбіль­ших чудес, створених лю­диною. З тих пір, як люди навчилися писати, всі свої знання і мудрість вони до­вірили книгам, котрі від­кривають нам світ, допо­магають уявити минуле, заглянути в майбутнє. Декому здається: про­фесія бібліотекаря полягає у тому, щоб просто вида­ти читачеві книжку, а тому бібліотекарем зможе пра­цювати будь-хто. І щиро дивуються з того, що біблі­отечна професія вимагає знань і спеціальної підго­товки, - говорить Катерина Костянтинівна. Сама Катя у дитинстві була постійним відвідува­чем сільської книгозбірні у Новомихайлівці. Тоді бі­бліотекарем тут працю­вав Олександр Антонович Захаров - легендарна осо­бистість, фронтовик, кава­лер багатьох бойових ор­денів, який, незважаючи на поранення та контузії, закінічив інститут і знайшов своє покликання в бібліотечній роботі. Тоді школярці здавалося, що цей шанований на селі чоловік - центр всесвіту, постійно хотілося до нього зайти, бо був надзвичайно ерудований, розповідав багато цікавого, любив дітей. Батько - передовий тракторист і фронтовик та мама, котра куховарила у колгоспі, заохочували потяг молодшої доньки до книг. Та бібліотекарем Кате­рина стала не одразу. Після школи тодішній голова кол­госпу запропонував бать­кам: є направлення на вступ до культосвітнього училища, хай Катерина їде вчитися. Вона погодилась і, одержав­ши диплом режисера, поча­ла працювати у місцевому будинку культури. Зараз пригадує, як кипіла тоді ро­бота у клубі, активно працю­вав відомий на весь район драмгурток, як вона разом з аматорами сцени стави­ла п'єси Кропивницького, Старицького, сама грала у них ролі, яке різноманіття і багатство костюмів мав заклад культури. Та бібліотека, що раніше була розташована тут же, у приміщенні будинку культу­ри, притягувала молоду жін­ку до себе немовби якимись чарами. І вже будучи заміж­ньою, маючи двох маленьких донечок, вона вступила на заочне відділення училища, аби мати диплом бібліоте­каря. Відтоді у книжковому царстві почувається на сво­єму місці. «Бібліотека має особливий запах, - гово­рить Катерина Стопчанська. - Заходячи до абонементу чи читальної зали, відчуваю його і радію з того, що спра­ва мого життя не набридла, не наскучила».
Її чекають
На жаль, сучасні техноло­гії ще не дійшли до бібліоте­ки у Новомихайлівці. Тут не­має комп'ютера, Інтернету. Але й звичні форми роботи залишаються затребувани­ми. Катерина Костянтинівна радо зустрічає дорослих і дітей, які заходять до біблі­отеки. Комусь допомагає підібрати літературу для на­писання реферату, іншому, хто довго гортає сторінки, вагаючись що вибрати, по­радить щось з нових ви­дань. За радянських часів носила книжки для обміну на ферми, польові стани, у будівельну бригаду та ремонтну майстерню, аби заохотити до читання, отри­мання нових знань сільських трудівників, в яких небагато вільного часу. Деякі коле­ги з інших сіл нарікали на такі обтяжливі обов'язки, а Катерина отримувала задо­волення, бо бачила, що чи­тачі її чекають. Бібліотекарка вже дав­но на пенсії, але залиша­ється такою ж невтомною ентузіасткою та ініціатором чималої кількості цікавих заходів. Наприклад, і нині не цурається «походів» без­посередньо до читачів. Аби заохотити молодших шко­лярів до читання, набере до пакету книжок, йде до школи і пропонує їх учням, зваблюючи цікавим сюже­том, яскравими ілюстраціями. Не цурається й комусь з вчителів принести потріб­ну літературу до школи. Досвідчена бібліотекар­ка Стопчанська доброзич­ливо зустрічає кожного, хто завітає до книгозбірні. Особливо радіє відвідинам тих, хто читає багато, ціка­виться літературою. Це шко­лярки Анна Зайцева, Олена Вайда, пенсіонерка Любов Сильніченко, яка постійно читає у бібліотеці газети «Трудова слава» і «Новий день», а додому передпла­чує інші періодичні видан­ня. Микола Данильченко не тільки частий гість тут, а й якось допоміг конкрет­ною справою - скло у вікні вставив. Торік сільська рада ви­ділила 2000 гривень на поповнення бібліотечного фонду. Як правило, після надходження нових книжок відвідуваність бібліотеки відчутно зростає.
Знай і люби свою історію
Сама ж Катерина Кос­тянтинівна любить читати книжки на історичні теми. Взагалі вона не тільки ці­кавиться історією рідного краю, а й вивчала минуле рідного села, записува­ла спогади очевидців по­дій, оформила альбом про про Новомихайлівку. Жінка охо­че розповідає про свою ма­леньку батьківщину. - У 1914 році в нашому селі зупинявся цар Микола II. Він їхав на відпочинок на води і жителі зустрічали його на нижній вулиці біля попівської хати, - розказує бібліотекар Стопчанська. - До цієї події у селі готу­валися: розчистили дорогу, декілька разів поливали її, потім прикатували катками, аби пил не здіймався. Цар зійшов з карети, помахав усім рукою, а від трапези відмовився. Дехто сумні­вається у реальності цієї події. Але я чула розповідь з вуст очевидиці - бабусі Опроськи, 1901 року наро­дження. У роки громадянської ві­йни у Новомихайлівці розташовувався штаб 4-ї ар­мії, тут бували Будьонний і Ворошилов. Старожили розповідають, що й Махно навідувався у село. Раніше верхню вулицю жителі на­зивали Махноекою. - Я люблю розповідати про своє село, - додає його патріотка і знавець історії. У Новомихайлівці наро­дився відомий український письменник, драматург Дмитро Суптеля. Книга з його автографом є окрасою нашої бібліотеки. Раніше у нас була чи не найбільша у районі церква. У 33-ому її підірвали, а камінь вивезли у Сиваське (там був райцентр). Кажуть, що для замішування розчину при будівництві храму викорис­товували шкаралупу яєць, з кожного двору давали для цього по корзині яєць. Коли взимку траплялася хурто­вина, то дзвони у церкві били всю ніч, аби подо­рожні чули куди йти. А ще у Новомихайцлівці був кос­тьол (у селі жили поляки). Я починала працювати у цьо­му приміщенні (його пере­творили у клуб). Пам'ятаю високі стелі, паркет на під­лозі, ковану із заліза бур­жуйку, крилас на балконі. Ми любили дивитися з ньо­го кіно. А через рік збудува­ли новий будинок культури. Іноді вчителі запрошують мене на уроки, із задово­ленням розповідаю дітям про цікаві сторінки з нашої історії.
Щаслива мама і бабуся
Раніше Стопчанські жили великою сім'єю - батьки Катерини Костянтинівни, чоловік Анатолій, який рано пішов з життя, дві їхні донь­ки Жанна і Наталя. Зараз вона, як каже, «одна у чо­тирьох стінах». Але почува­ється задоволеною життям, тим, як склалася її жіноча і материнська доля. Доньки одержали вищу освіту, пра­цюють у Новотроїцькому. Дві бабусині улюблениці - онучки Ліза і Даша нині студентки, вчаться в уні­верситеті. Влітку вони лю­блять гостювати у неї. І тоді Катерина Костянтинівна із задоволенням віддаєть­ся своїй другій улюбленій справі - куховарить: готує всіляки смаколики для  ону­чок, та й доньок із зятями хочеться порадувати смач­ними стравами. Добре, що живуть близько і навідують­ся часто. Тому не відчуває самотності. Є у Катерини Костянтинівни вірний ста­рий друг - песик Савка. А ще опікується майже десят­ком котів, які приблудилися і прижилися у доброї і жа­лісливої жінки.
Сільська активістка
- Катю Стопчанську по­важають всі, - розповідає сільський голова Микола Вайда. - Порядна, пра­цьовита, комунікабельна, творча людина, справжній фахівець своєї справи. А та­кож надзвичайно активна та ініціативна. Без її участі не обходиться жоден масовий захід - свята, пам'ятні дати, дні села. Односельчани оби­рали її депутатом сільської ради, зараз вона є членом виконкому. На всіх виборах Катерина Костянтинівна -незмінний член комісії. На останніх була секретарем і присутні на підрахунку го­лосів представники ОБСЄ схвально оцінили робо­ту виборчої комісії. Вона не просто співпереживає за односельчан, а й гото­ва розрадити, допомогти. Людина глибокої душі і щи­рого серця.

Стопчанська Катерина Костянтинівна наро­дилася у Новомихайлівці, де мешкає й зараз.  Із 1973 року беззмінне працює бібліотекарем. У фонді місцевої бібліотеки ~ 9095 книжок. Гордиться тим, що серед абонентів книгозбір­ні - всі учні місцевої школи. Головним у своїй роботі вважає прищепити любов до читання молодшим школярам. Мріє про мир і стабільність в Україні та про щастя для своїх онучок, яких любить понад усе.

Любов Брусик. фото Віктора Чорного // Трудова слава. – 2016. – №1 (07 січ.). – С.4.

Зимові канікули з книгою в руках

За народним звичаєм, 14 грудня святкували Наума - покровителя розуму, знань і доброчинства. І саме з цього дня раніше починалося на­вчання малечі. Хрещений батько приносив абетку, разом із своїм похресником вони сідали за стіл і вивча­ли перші літери. А потім уся родина їла пшоняну кашу, «бо треба чимало каші з'їсти, щоб опанувати науку». У наш час першокласники на кінець року знають не лише кілька літер, а опанува­ли всю абетку і вже вміють читати. Це і підтвердили пер­шокласники Новотроїцької гімназії, які порадували своїх вчителів Оксану Іванівну Тарасич та Тетяну Петрівну Глєбову. Вони були запрошені до районної дитячої бібліотеки. Там їх гостинно зустріли у святково прикрашеному залі і ввели у чарівну країну казок, оповідань, віршів. Першокласники із задоволенням подивилися на святкове дійство, яке влаштували постійні читачі бібліотеки, учні гімназії Олександр Балацький, Оль­га Базарова та ЗОШ №1 Тетяна Хоминська, Римма Грамкова, Олена Степанюк, Настя Лагодич, Юлія Місько, а також танцюристи БДЮТ. Біля ялинки розігрувалося театралізоване свято, лунали пісні, кружляли у танку "Сніжинки". Діти відгадували загадки про зиму, декламували вірші, дивились мультфільми. Наприкінці свята завідувачка дитячої бібліотеки Галина Райська запросила всіх першокласників за­писатися до бібліотеки, ознайомила їх з правила відвідування книгозбірні та користування книжками. У формулярах наших доньок з'явилися перші за­писи. Додому вони йшли задоволені святом та несли разом з подарунками від святого Миколая перші бібліотечні книжки, які читають зараз, під час зи­мових канікул. Хоч нині час Інтернету та усяких технічних новинок, та книга залишається скарбницею знань. Сподіва­ємось, що вона стане другом і порадником у житті наших дітей.

Ганна Комлєва, Наталія Ларченко, мами першокласниць // Трудова слава. – 2016. – №1 (07 січ.). – С.3.

Calendar

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930