за 2015 рік

Є що почитати

Жителька Сивашівки Валентина Диколенко передала до місцевої бібліотеки 40 книжок, переважно жіночих романів. Тож представниці прекрасної статі можуть напере­додні свят завітати до бібліотеки, вибрати книжкові історії до душі й насолодитися ними у вихідні. Я щиро вдячна Валентині Ва­силівні за поповнення фонду, адже друковані видання наразі недешеві, а кошти на його онов­лення виділяються останнім часом вкрай рідко.

Катерина Зеленська, завідувачка бібліотеки // Трудова слава. – 2015. – №53 (31 груд.). – С.5.

Герої нашого часу

«У нашій пам'яті вони назавжди залишились» - під такою назвою відзначили у Новомиколаївці День Гідності та Свободи. Працівники місцевого будинку культури, сільської і шкільної бібліотек спільно зі школярами й педагогами провели годину-реквієм, приурочену вшану­ванню пам'яті Небесної Сотні та всіх українських військових, які брали й беруть участь у війні на Сході нашої країни.
На цей захід організатори запросили представників органів місце­вого самоврядування, жителя села - учасника АТО Віталія Ткаченка, представників громади. Під мелодію гімну Небесної сотні - пісні «Пливе кача» кожен із присутніх запалив свічку на знак пам'яті про тих, хто віддав своє життя за незалежність України та очищення її від злочин­ного режиму. І на тлі тремтливих вогників звучали слова: «Світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішою від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в людській пам'яті». Пам'ятаймо героїв!

Надія Ярцева, завідуюча сільською бібліотекою // Трудова слава. – 2015. – №48 (26 листоп.). – С.6.

Вшанували кращих

З нагоди Всеукраїнського дня працівників культури і аматорів народних мистецтв, за вагомий внесок у культурний розвиток та відродження українських традицій розпорядженням голови районної ради нагороджено Почесною грамотою викладача Новотроїцької музичної школи Миколу Олексійовича ПАЛАЗНІКА. Бібліотекарю читальної зали Замірі Медатівні АБЛЯКІМОВІЙ оголошено подяку.
Ставлення до працівників культури - це індикатор суспільного благополуччя. Саме культура робить людину особистістю, формує національну спільність. Це культармійці невтомно доглядають і плекають джерела духовності, правди і краси. Тож подякуємо працівникам культури та аматорам народних мистецтв за їх творчій неспокій, громадянське подвижництво.

Ірина Зоріна // Трудова слава. – 2015. – №47 (19 лист.). – С.2.

Професія, освячена любов'ю

Ось уже сімнадцять років поспіль 30 вересня бібліотекарі та їх численна читацька аудиторія відзначють Всеукраїнський день бібліотек. Це не тільки професійне свято, його відзначають усі, хто любить і цінує книгу.
Про одного із представників цієї шанованої професії - методиста Новотроїцької районної бібліотеки Ірину Петраковську ця розповідь.
Тридцять шість років її трудового стажу раз і назавжди віддані обраній ще з дитинства професії бібліотекаря. Були часи, коли платили за цю роботу мінімальну ставку, періоди, коли різко падав інтерес читачів до книги, бо людям доводилося думати як заробити і вижити. Але бібліотечній справі вона не зрадила.
- Книги в нашій сім'ї завжди шанували, - розповідає Ірина Олександрівна. - Пригадую, зимовими вечорами вдома влаштовували сімейні читання: мама та сестри Тамара і Людмила по черзі читали в голос для всієї сім'ї популярні на той час романи - «І один у полі воїн» Юрія Дольд-Михайлика, «Замок Броуді» Арчибальда Кроніна, «Вечный зов» Анатолія Іванова, «Тихий Дон» Михайла Шолохова. У такі вечори вмовити мене своєчасно лягти в ліжко було неможливо. Я вмощувалася на тапчанчику, уважно слухала, хоча й не завжди все розуміла, бо була ще малою. Засинала, не дочекавшись закінчення читання, а вранці набридала сестрам проханням розповісти, чим завершилася черговий розділ прочитаної книги. У нас любили читати всі: мама і сестра Людмила, майже не випускала книг з рук найстарша Тамара, котра навіть їла, читаючи, за що їй дорікали батьки. Тож не полюбити книги я просто не могла.
На початку своєї трудової діяльності Ірина заочно закінчила бібліотечний факультет Херсонського культосвітнього училища. А ось свою мрію - отримати вищу освіту - їй вдалося здійснити тільки на 40-му році життя, коли з чоловіком вже й дім побудували, й діти підросли.
Чоловік Володимир Васильович не заперечував проти цього дещо запізнілого навчання, підтримував Ірину морально, брав на себе всі домашні турботи доки здавала сесії, за що вона йому щиро вдячна. Закінчивши навчання на факультеті бібліознавства і бібліографії у Миколаївській філії Київського національного університету культури та мистецтв, не без гордості продемонструвала рідним диплом з відзнакою: «Це ви мені допомогли!».
Сучасна бібліотека суттєво змінилася, нині робота потребує інформаційної й тех-нологічної освіти, тож знання, здобуті в університеті, стали в нагоді. Ірина Олександрівна працює методистом центральної районної бібліотеки. Це одночасно - менеджер і маркетолог, консультант і порадник для сільських бібліотекарів. Вона допомагає їм формувати інформаційну політику бібліотек, відстежує інноваційні процеси, аналізує та впроваджує їх у практичну діяльність, шукає і розповсюджує досвід українських та зарубіжних книгозбірень. Саме за її безпосередньої допомоги бібліотеки району та найактивніші читачі неодноразово ставали призерами обласних, районних і всеукраїнських конкурсів, а у 2013 році виграли міжнародний грант «Бібліоміст» і отримали шість сучасних комп'ютерів. Це дозволило розширити коло відвідувачів, чимало молоді саме завдяки бібліотекам освоїли комп'ютер і тепер черпають інформацію не лише з книг, а й зі всесвітньої мережі-Інтернету.
Роки летять... Нині Ірина Петраковська не лише висококомпетентний спеціаліст, а й бабуся двох чарівних онуків, яких дуже любить. Каже, сучасним дітям прищепити любов до книги значно важче, комп'ютер їм більше до вподоби. Тож доводиться йти в ногу з часом: якщо раніше в арсеналі заходів, які проводять бібліотекарі, були, здебільшого, тематичні вечори та круглі столи, то зараз - творчі лабораторії, флешмоби, консультативні ігри, тренінги-спілкування тощо. Окрім того, бібліотеки в деяких селах залишилися єдиним постійно діючим осередком культури, тому нерідко саме бібліотекарі пишуть сценарії і організовують проведення місцевих свят.
Є своєрідна символічність в тому, що Всеукраїнський день бібліотек відзначають в один день зі святом Віри, Надії, Любові та їх матері Софії (мудрості). Саме вони є своєрідним оберегом бібліотекарів - хранителів безцінних духовних та інтелектуальних скарбів, накопичених людством, культурного, освітнього та наукового потенціалу нації, вважає Ірина Олександрівна.
Віри, надії та мудрості всім бібліотекарям району!

Людмила Зоріна. Фото Віктора Чорного // Трудова слава. – 2015. – №40 (01 жовт.). – С.6.

Україна -рідний край

До Дня Конституції України Новопокровська сільська бібліотека підготувалася особливо ретельно. Так, вихованці ясел-садка «Ивушка» взяли участь у заході «Свої права знай і про обов'язки не забувай», що складався із двох частин: інформаційної та ігрової. Прослухавши бесіду «Права дити­ни», юні відвідувачі брали участь у веселих іграх «Капелюх знайомств», «Назви ласкаво», «Не скажемо, а покажемо», згадували прислів'я та приказки про сім'ю, працю, від­гадували загадки. У казках «Снігова королева», «Пригоди Буратіно», «Попелюшка» та ін., дошкільнята шукали пору­шення різними персонажами прав дитини. Водночас вони «захищали» права маленьких казкових героїв. Для читачів старшого віку відбулася інформаційна година «Ми - громадяни України», працювала книжкова виставка «Конституція - оберіг нашої країни», де була представлена правознавча, історична, довідкова та ху­дожня література. У бібліотеці також оформлена тематична поличка «Україна - рідний край».

Олена Дронова, завідувачка бібліотекою // Трудова слава. – 2015. – №27 (02 лип.). – С.2.

Ознайомилися з Конституцією

Бібліотекар Новомиколаївської сільської бібліотеки Надія Ярцева разом з працівниками місцевих будинку культури та шкільної бібліотеки презентували учням пришкільної оздоровчої зміни «Веселка» патріотичний захід «Це твоя і моя Україна», на якому ознайомили дітей з Основним Законом - Конституцією України.
Звичайно, у дитячому віці неможливо знати всі закони. Але про ті, що їх стосуються безпосередньо, школярі дізнались із години державності «Основа життя - мій закон основний». Учні активно брали участь в інтерактивній грі «Моя держава - Україна» та зацікавлено переглядали відеопрезентацію «Я українець і цим пишаюсь». Після закінчення заходу присутні ознайомились з книжково-ілюстративною виставкою «Прийди до серця, Україно, благослови добром мене».

Ірина Петраковська, методист районної бібліотеки // Трудова слава. – 2015. – №26 (25 черв.). – С.6.

Призові місця -у сивасьців

На базі Новотроїцької бібліотеки для дітей з грудня минулого по травень поточного року проходив перший (відбірковий) етап обласного конкурсу на кращий правовий захід «Світ дитинства захищений правом».
Для проведення його було створено районний організаційний комітет та затверджено склад журі. Мета конкурсу - сприяння вихованню у громадян поваги до закону й і права, норм та правил співжиття людей у суспільстві,  відповідальності за свої вчинки; формування громадянської позиції та розуміння важливості розбудови правової держави, громадянського суспільства; створення умов для ефективної, творчої професійної діяльності педагогічних  працівників, працівників культури, залучення їх до активної  правоосвітницької діяльності для розвитку правової освіти  та правового виховання дітей дошкільного віку.
У конкурсі взяли участь 7 бібліотек-філій, Новотроїцька  дитяча бібліотека та 9 загальноосвітніх навчальних закладів  району. За підсумками його кращими визнано такі заходи: «Правовий аукціон. Позакласний захід для старшокласників» - Сиваська ЗОШ №2 (перше місце); виховна година  «Кожна дитина має право» - Сиваська ЗОШ №1 (друге  місце). Третє місце поділили між собою виховна година «Закон на сторожі дитинства» - Подовська сільська бібліотека та правова мозаїка «Світ дитинства захищений правом» - Новомиколаївська сільська бібліотека. Сама ці роботи візьмуть участь у другому етапі конкурсу.
Організаційний комітет висловлює подяку всім учасникам конкурсу.

Галина Райська, заступник директора Новотроїцької районної бібліотеки // Трудова слава. – 2015. – №20 (14 трав.). – С.2.  

Книги для воїнів

Новотроїцька центральна бібліотека долучилась до всеукраїнської акції «Бібліотека українського воїна», ініційованої Міністерством культури України для підтримки бойового духу та патріотичного виховання українських військовослужбовців. У ході її проведення будуть прийматися та передаватися до бібліотек військових частин Збройних сил України кращі зразки вітчизняної та світової художньої літератури в перекладі українською мовою, науково-популярні видання з історії Української держави, Збройних сил України.
Запрошуємо взяти участь в акції трудові колективи, приватних підприємців, волонтерів, користувачів бібліотек, усіх мешканців району. Просимо керівників підприємств та організацій усіх форм власності провести в трудових колективах роз'яснювальну роботу, сприяти збиранню книжок українською мовою та передачі їх місцевим бібліотекам чи до центральної районної бібліотеки, яка знаходиться в приміщенні центру культури та дозвілля за адресою: Новотроїцьке, вул. Леніна, 90.
Гарантуємо: вони обов'язково надійдуть до військовослужбовців і знайдуть своїх читачів. Завдяки вашій небайдужості військові, що проходять службу на території нашого району, зможуть переглянути та перечитати цікаву літературу, урізноманітнити своє нетривале дозвілля.

Ірина Петраковська, методист центральної районної бібліотеки // Трудова слава. – 2015. – №19 (07 трав.). – С.6.  

Свято поетичного слова

Тематичне бібліокафе «Я на планеті дерево людське» для любителів творчості, Ліни Костенко провели у Громівській сільській бібліотеці.
Взяти участь у заході запрошували всіх читачів бібліотеки, прийшли - щирі шанувальники поетичного слова відомої поетеси, здебільшого люди літні. Може, саме тому бібліокафе проходило в по-домашньому теплій дружній атмосфері, за чаюванням зі смачним пирогом. Учасники заходу зацікавлено переглянули книжкову виставку «Я долю вибрала сама», залюбки подивилися відіозаписи пісень на слова Ліни Костенко у виконанні Ольги Богомолець та віршів відомої поетеси у виконанні Богдана Ступки і Ніни Матвієнко, авторської презентації роману «Записки сумашедшего». Присутні щиро подякували завідувачці громівської сільської бібліотеки Ользі Долгаєвій за подароване свято поетичного слова.

Інформацію зібрала Людмила Григор'єва // Трудова слава. – 2015. – №16 (16 квіт.). – С.2.  

Журнали для дітей

Громівська сільська бібліотека цього року «зробила ставку» на дитячу періодику. Із запровадженням сучасних технологій не лише друковані періодичні видання, а й книжки втрачають свою популярність. На превеликий жаль, діти все частіше безцільно "бродять» теренами Інтернету, ніж захоплено читають літературу. Та багато батьків все ж воліли б передплачувати дитячі газети і журнали в надії, що вони стануть цінним джерелом знань і умінь їхніх діточок. Однак кошти на це має не кожна родина.
Ось тому під час нинішньої передплатної кампанії наша сільська бібліотека вирішила «зробити ставку» на періодику для дітей. На виділені сільрадою 1,5 тисячі гривень були передплачені такі видання, як «Журавлик», «Абетка казок», «Задавака», «Велика дитяча газета», «Кузя», «Веселі саморобки", «Зайчик» тощо. Сьогодні з упевненістю можна сказати, що вчинили ми правильно - зацікавили наших юних читачів. Особливо популярні серед них журнали з поробками, іграми, їх не тільки читають в бібліотеці, а й часто беруть додому. До речі, у минулому році наш книжковий фонд поповнився 98 цікавими дитячими книжками різноманітної тематики.
Сьогодні бібліотеку відвідують 40 юних і 52 дорослих громівчан. Для наших зрілих читачів ми передплатили найбільш популярні видання: «Голос України», «Аргументи і факти в Україні» та районну газету «Трудова слава». Дбаючи про інтереси наших відвідувачів, робимо все для того, щоб їхній інтерес до читання не згасав.

Ольга Долгаєва, громівський сільський бібліотекар // Трудова слава. – 2015. – №7 (13 лют.). – С.12.  

Урок патріотизму

У читальному залі районної бібліотеки для учнів Новотроїцької гімназії проведено історичну годину, присвячену Дню Соборності. Захід назвали «Національна єдність - запорука державності України». На ньому була присутня і головний спеціаліст районного управління юстиції Ірина Нікітіна, яка виступила з довідкою «Історія Соборності України». У доповіді було чимало цікавої інформації й фактів стосовно тодішніх історичних подій.
Учні Каріна Рябоконь, Аліна Шаруділова та Катя Косова читали вірші Володимира Сосюри про Україну. Також у бібліотеці до цього дня працівники оформили книжкову виставку «Соборність - ознака державності». Присутні переглянули документальний фільм «Становлення української державності».

Надія Васильєва, директор центральної бібліотечної системи // Трудова слава. – 2015. – №6 (06 лют.). – С.3.  

Книги в подарунок

Книжковий фонд Новомиколаївської сільської бібліотеки поповнився більш як сотнею екземплярів художньої літератури, її подарувало подружжя Архіпових.
Анатолій і Оксана Архіпові переїхали з Маріуполя до Новомиколаївки лише два місяці тому, влаштувалися на роботу в ТОВ «Дніпро-Білогір'я». За цей час встигли двічі завітати до місцевої бібліотеки (на новорічні свята та у День Соборності України) і не з порожніми руками, а з подарунками - літературою з власної бібліотеки. Книги у відмінному стані, у гарних обкладинках, затребувані читачами: повне зібрання Стівена Кінга, твори Гі де Мопассана, Еміля Золя, Юліана Сємьонова, Ніка Перунова, Антоніна Ладинського, сучасні детективи, фантастика та дитяча література.
Сердечно дякуємо за такий цінний подарунок. А новомиколаївців запрошую до книгозбірні. На вас чекають нові цікаві книжки.

Надія Ярцева, завідувачка бібліотекою // Трудова слава. – 2015. – №5 (30 січ.). – С.6.  

Канікули в бібліотеці

Затишний зал, безліч шаф з книгами і журналами, зазирає не по-зимовому тепле сонце у вікно. Але в цьому ж залі вирують танкові бої, хтось качає новий фільм, а хлопець біля вікна розмовляє з другом, який зараз знаходиться у Києві.
Картинка з майбутнього? Ні. Так проводять свої канікули школярі, відпочиває у святкові дні доросле населення району.
Комп'ютерний зал на 6 місць функціонує вже з 2013 року завдяки гранту, виграному нашими бібліотекарями у IV раунді міжнародної програми «Бібліоміст». Тоді надійшло 15 комп'ютерів з усім необхідним обладнанням, а також 4 МФУ. Одрадівська, Новомиколаївська та Громівська бібліотеки отримали по 3 комп'ютери та 1 багатофункціональному пристрою (принтер, сканер). Надія Васильєва, директор Новотроїцької центральної районної бібліотеки, зазначила, що в районі розуміють, наскільки необхідне таке обладнання в селах, де отримати доступ до Інтернету чи просто роздрукувати документ, реферат - це проблема.
Минулого року за кошти районного бюджету зробили ремонт читального залу майже на 50 тисяч гривень та оновили меблі. Приємно, що в районі регулярно виділяються кошти на поповнення фонду бібліотеки, а також на передплату періодичних видань. Торік на це витрачено 20 тис. і 12 тис. гривень відповідно. Всі бібліотеки району постійно отримують безкоштовну літературу з обмінного фонду Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара. Останнє поповнення - дитячі книжечки, які можуть порадувати ваших дітей, незалежно від того, живете ви в Новотроїцькому чи Громівці.
Але найголовніша новина - провели безкоштовний для всіх відвідувачів бібліотеки Інтернет. Тепер потік відвідувачів бібліотек зріс у рази. Ця послуга затребувана і школярами, які шукають інформацію для рефератів, спілкуються з друзями чи просто розширюють свій кругозір, і дорослими, що не мають можливості провести додому Інтернет. Останні місяці часто приходять вимушені переселенці з Донецької, Луганської областей, а також з Криму. Ольга виїхала з Донецька, разом з двома дітьми знайшла прихисток у старенької мами. Для неї кожне відвідування читальної зали - це можливість дізнатися останні новини про рідне місто чи селище, знайти друзів і рідних, з якими втрачено зв'язок, чи прсто відволіктися від тяжких думок.
Для дітей, які знаються на сучасних технологіях чи не краще за дорослих, за кошти районного бюджету встановлено 2 комп'ютери з доступом до мережі Інтернет у дитячому залі. Тепер діти з більшим задоволенням І частіше відвідують бібліотеки району. Вони мають можливість не тільки взяти необхідну для навчання книгу, а й знайти Інформацію в електронному вигляді, відксерити чи роздрукувати реферати. Олексій, учень Новотроїцької школи,задоволений такою можливістю проводити канікули. «Вдома маю комп'ютер, але самому сумно, а тут я зустрічаюся з друзями, разом цікавіше і завдання виконувати, і відпочити можна».
Бібліотечна мережа стає не просто місцем, де можна взяти книгу чи погортати журнали. Тепер це - центри спілкування, духовного розвитку і відпочинку.

Тетяна Орловська // Трудова слава. – 2015. – №3 (16 січ.). – С.2.  

Є де почитати періодику

Воскресенська сільрада - єдина в районі, на території якої немає будинку культури. А ось місцевій бібліотеці можуть позаздрити чимало сіл: її розмістили в двох світлих просторих кімнатах у приміщенні ФАПу. Постійно поповнюється книжковий фонд, тільки торік, наприклад, сільрада виділила  на придбання нової літератури 1300 гривень, передплатила  18 найменувань періодичних видань. Тож не випадково саме  бібліотека стала центром культурного життя села. Сюди ходять не тільки за книгами, а й почитати газети та журнали, поспілкуватися і подискутувати на політичні теми, а у 2015 році бібліотека отримує 13 найменувань періодичних видань. Це майже на третину менше, ніж торік. Що й поробиш, передплатна ціна на газети та журнали зросла...
Однак і цей показник - один з кращих у районі.

Ірина Петраковська, методист Новотроїцької районної бібліотеки // Трудова слава. – 2015. – №2 (09 січ.). – С.6.  

Привітав Святий Миколай

Новорічне театралізоване дійство «Святий Миколай мандрує Україною» подарували першокласникам Новотроїцької ЗОШ №1 їх старші товариші - учні 8-9 класів Діана Вертей, Поліна Свербілова, Тетяна Хоминська, Юлія Мисько, Олена Степанюк, Настя Лагодич, Стас Буйний і Андрій Ляшко.
Дітлахи слухали розповіді та пісні про Святого Миколая, дивилися мультфільми, ознайомилися з книжковою виставкою, в якій були цікаві і доступні їх віку оповідки про Святого Миколая та історію виникнення цього свята,  взяли участь у конкурсах. І щиро раділи, коли Святий Миколай (його роль майстерно виконав Андрій Ляшко) разом з янголятами обдарував їх солодкими подарунками в нагороду за те, що вони увесь рік поводили себе чемно і гарно вчилися.
Організували свято працівники Новотроїцької районної дитячої бібліотеки (керівник Галина Райська).

Наталя Каранда, бібліотекар дитячої бібліотеки // Трудова слава. – 2015. – №1 (02 січ.). – С.2.  

Різдво - особливе свято, вважає бібліотекар з Подового Галина Лохматова

Мине кілька днів і ми відзначатимемо Різдво. Свято радості й тепла, коли з появою першої зірки на небі всі члени сім'ї збираються разом за одним столом. Особливо полюбляють його діти. Вони ходять від дому до дому, співають колядки і люди пригощають їх солодощами. А ще цього дня до столу подається кутя - традиційна українська різдвяна страва. Як правило, готують її матері.
І кожна має свій рецепт...
Є він і у Галини Іллівни Лохматової. Традиційно до її складу входять мед, рис, горіхи, мак, родзинки - смакота! Начебто й звично все, не перший раз варить і кутю, і узвар, та цього разу, готуючи святковий стіл, сумує. Із думок ніяк не йдуть останні події - її племінник, якого вони з чоловіком дуже люблять, зустрічатиме Різдво у зоні АТО. Тож не зможе разом з усіма відчути теплоту і особливість свята.
На Різдво вони з чоловіком чекатимуть на дорослих уже дітей з онуками. Треба пробігтися по магазинах і купити для них подарунки, їх Галина Іллівна вибирає дуже ретельно: онуки для них з чоловіком, як колись і їхні діти, - понад усе! Щоб дітей поставити на ноги, працювали, не покладаючи рук. Так само тепер стараються й для онуків.
Уродженка Оренбурзької області Росії Галина Лохматова за тридцять чотири роки, що мешкає в Україні, щиро полюбила і людей, і національні традиції. Адже завдяки своїй роботі - працює на півставки у сільській бібліотеці й на півставки у шкільній - перечитала чималу купу української літератури. Тож тепер особливо ретельно готується до новорічно-різдвяних свят, бо вважає, що це Богом благословенний час для того, щоб подякувати тим, хто зробив добро чи просто був поруч протягом року, забути старі образи, перепросити тих, кого колись образила. Хоча ображатися чи когось ображати - для жінки не характерно. Надто відповідальною, доброю, щирою та ніжною виховали Галину Іллівну її батьки...
У Подовому Галина Лохматова знайшла своє щастя - Віктора. До цього часу в родині зберігаються листи, якими вони обмінювалися, коли коханий служив у армії. Вони сповнені словами любові й поваги. Ці почуття подружжя пронесло через усе своє життя. поважають та підтримують один одного багато років.
Більше п'ятнадцяти років Галина Іллівна пропрацювала в автогаражі тодішнього радгоспу «Сиваський борець». За цей час двічі була в декретній відпустці. У 1985 році в сім'ї народився син Сергій, а через два роки - дочка Наталя. Тепер вони уже дорослі. Гордість батьків! Сергій після закінчення Запорізького національного технічного університету і здобуття спеціальності інженера-конструктора авіаційних двигунів залишився там і працює на заводі «Мотор-Січ». Наталя - вчитель іноземної мови, мешкає разом зі своєю сім'єю у райцентрі. Діти завжди навідують батьків, приїжджають на свята, підтримують у хвилини радості й смутку. Мати з батьком прищепили їм почуття шанобливого ставлення до людей, відповідальності. А ще Галина Іллівна виховувала своїх дітей трудівниками, навчала: «Справи, котрі можна зробити сьогодні, не відкладайте на завтра».
Коли почалась реорганізація у сільському господарстві, Галина Лохматова з чоловіком не сіли, склавши руки. Жінка перейшла на іншу роботу: спочатку працювала ваговиком, потім бухгалтером, а згодом й економістом. Вона твердо знала, що тільки вони з чоловіком можуть бути творцями свого щастя та шастя своїх дітей. Для Для цього жили і живуть. У 2002 році їй довелося тимчасово покинути роботу й залишитися доглядати за свекром - інвалідом першої групи. Село Подове - невелике. Усі люди на виду. Тому коли у 2005 році постало питання, кому працювати у місцевій бібліотеці, в сільраді вирішили, що кращої кандидатури, ніж Галина Іллівна Лохматова, не знайти. Вона - поважана у селі. А ще комунікабельна, тактовна і емоційно витримана, тож дуже добре підходить на цю посаду. Ось так  жінка докорінно змінила свою спеціальність - стала бібліотекарем, заочно отримавши професійну освіту.
- Коли я сюди прийшла, - ділиться спогадами, - не мала й гадки, наскільки цікаво тут працювати. Причому цікаво все: спілкуватися з читачами, підбирати їм літературу, готувати виставки, різні тематичні заходи. Саме тут я відкрила для себе світ української літературної творчості, адже до цього навчалася в російській школі. Особливо захоплююся творами Панаса Мирного, Василя Стельмаха. Зараз читаю «Кров людська - не водиця». Я розумію, для того, щоб щось могла порадити своїм читачам, повинна сама багато знати. Ось тому й стараюся...
Галина Іллівна вважає, що тільки та людина, котра знає всю «кухню» бібліотечної справи, може гідно оцінити, якими зусиллями здобуваються гармонія і порядок у книжковому царстві. Як важко у час суцільного безгрошів'я поповнювати книжковий фонд новинками, як оформлювати чергову передплату на періодичні видання таким чином, щоб задовольнити інтереси усіх читачів.
А які чудові заходи придумує вона для них! Про що тільки не розповідає відвідувачам бібліотеки! її так захопила історія України, що вона надумала зібрати матеріали з історії Подового. До цього спонукав нарис «Історія села», підготовлений вчителем історії місцевої школи Валентиною Миколаївною Ребристою та ученицею Юлією Міщенко. Галина Іллівна почала зі збирання фотографій, спілкування з односельцями. «Походи» по хатах старожилів увінчалися успіхом - знайшовся навіть знімок, датований 30-им роком минулого століття...
Дуже люблять і цінують односельчани свого бібліотекаря, і не тільки за її роботу. Вона для кожної людини знайде добре слово, всіх підбадьорить, підтримає.
А ще Галина Іллівна - чудова вишивальниця, її роботи часто можна побачити на виставках у районному центрі культури та дозвілля. Жінка полюбляє «зображувати» нитками на полотні квіти. До речі, їх не менше й у її дворі. Особливо милують око перехожих близько 30 сортів троянд, котрі вправна господиня й квіткарка висадила біля будинку. Різноманітність кольорів на полотні та на подвір'ї Лохматових у теплу пору року просто заворожує.
Свої роботи Галина Іллівна дарує родичам, друзям. Вони кажуть, ціннішого подарунка годі й шукати, адже кожна картина ніби вбирає в себе чисті почуття, думки й добру енергетику вишивальниці. Майстриня ж мріє про українську вишиванку, гаптовану власноруч. Найближчим часом Галина Лохматова реалізує й цю мрію.
Ця проста жінка несе у собі стільки оптимізму, що знайомі й друзі ніби заряджаються від неї позитивним ставленням до життя і, як вона, починають вірити, що у світі більше хорошого, ніж лихого. Галина Іллівна так уміє спланувати свої будні, що на все вистачає і  сил,   і  терпіння,   і  часу.   Мабуть, тому, що у неї не лише добра душа, а й щире серце, завжди відкрите для інших. ... Мерехтять кольорові гірлянди на ялинці, на столі тануть свічки. Незабаром за традиційним різдвяним столом зберуться найрідніші люди й кімната наповниться радістю, приємним теплом і затишком. Таких незабутніх відчуттів у різдвяну ніч Галина Іллівна Лохматова бажає й читачам «Трудової слави». А ще вітає усіх з Новим роком і зичить кожному щастя, здоров'я, добробуту й миру.

Ганна Ковальова. Фото Віктора Чорного // Трудова слава. – 2015. – №1 (02 січ.). – С.4.

Библиотечный скандал

"Мертвые души" завелись в библиотеках отдаленных районов Херсонщины. Опасаясь сокращений или даже ликвидации книгохранилищ под предлогом экономии бюджетных средств, некоторые их руководители стали приписывать лишних посетителей, внося искаженные данные в официальную статистическую отчетность. При ее проверке милиция выявила целый ряд таких фактов, а по одному из них даже успел завершиться судебный процесс. Следствие доказало, что в Новотроицком районе заведующая библиотекой села Сивашского на протяжении трех лет из года в год подправляла ту самую отчетность, внося туда заведомо ложные сведения. Никакого корыстного умысла она не имела - по-видимому, руководствовалась исключительно страхом лишиться работы. Однако заключила сделку с правосудием и в обмен на признание вины отделалась финансовыми санкциями. Районный суд приговорил ее к уплате штрафа в сто необлагаемых минимумов налога - 1700 гривен. Любопытно, а что думают о подобных трюках в работе книгохранилищ, содержащихся на бюджетные средства, областные чиновники?
- Управление культуры не планирует проводить какие-либо сокращения сельских библиотек. Напротив, за счет международных грантов и при содействии областных библиотек - научной, юношеской и детской - стремимся организовать пополнение их фондов, подключение читальных залов к интернету. Словом, стремимся сделать все, чтобы посетителям было комфортнее. И «приписывать» их из опасения сокращений штатов совсем не нужно, - заверила автора этих строк начальник управления культуры облгосадминистрации Светлана Думинская.
Хотелось бы, конечно, всецело разделить оптимизм Светланы Витальевны, но что-то не получается. Ведь у библиотек, особенно в глубинке, хозяева могут быть разные. Какие-то из этих очагов культуры финансируют областной либо районные бюджеты, прочие находятся в ведении сельсоветов. А у органов самоуправления на местах с доходами казны полный швах - на содержание социальной сферы их катастрофически не хватает. И когда сельские головы с депутатами, как в начале 1990-х, оказываются перед выбором, что сохранить - детский сад или библиотеку, выбор однозначно будет в пользу детсада. Хотя саму ситуацию, при которой общины подталкивают к такому выбору в результате непродуманной экономической политики государства, едва ли можно считать нормальной.

Сергей Яновский // Новий день. – 2015. – №12 (19 берез.). – С.18.