Все для користувача: інноваційні послуги зарубіжних бібліотек
7 причин зайти в бібліотеку в Фінляндії – і не за книгами
У Фінляндії добре працюють принципи Герміони Грейнджер: “У будь-якій незрозумілій ситуації йди в бібліотеку”. Навіть в тому випадку, якщо ви не любите читати, в фінських бібліотеках можна знайти саму несподівану для цього місця послугу. Особистим досвідом ділиться кореспондент “Европульса” Марина Міланова.
Районні бібліотеки можуть бути величезнимита займати кілька поверхів – як, наприклад, бібліотека “Селло” (Sello) на станції Леппаваара (Leppavaara) у Великому Хельсінкі. Всі бібліотеки об’єднані в єдину мережу – якщо якоїсь книги або послуги немає в конкретній бібліотеці, її можна замовити з доставкою за онлайн-каталогом.
Бібліотека “Селло”. Фото: HelMet kirjasto / Flickr.
Чим може порадувати відвідувача звичайна фінська бібліотека? Візьмемо для прикладу бібліотеку міста Еспоо, що займає третій поверх торгового центру біля станції Еспоо Кескус (Espoo Keskus). Зрозуміло, тут можна взяти додому книги або журнали, а також скористатися безкоштовним вай-фаєм. А що ще?
Взяти напрокат все – від пилососа до гітари
У фінській бібліотеці можна взяти напрокат різні будівельні інструменти, побутову техніку і найрізноманітніше обладнання для дозвілля та спорту – дрилі, пилососи, лижі, швейні машинки, ракетки для тенісу, гітари, милиці, інвалідні крісла.
Більшість речей бібліотека здає в оренду безкоштовно. Багато з них – наприклад, ті ж милиці – віддають в бібліотечний фонд люди, яким вони більше не потрібні. Фіни дуже активно позбуваються старих речей, отже ці “небібліотечні” фонди бібліотек завжди повні.
Тому і знайти в бібліотеці можна досить дивні речі – як то маскарадний костюм вампіра або плаття нареченої. Правда, резервувати потрібний предмет треба заздалегідь, тому що найчастіше все це знаходиться у фонді в єдиному примірнику.
Іноді навіть просто читати список запропонованих в оренду предметів – вельми цікаве заняття.
Коли моя знайома переїхала до Фінляндії на навчання, університет надав їй порожню кімнату в гуртожитку. Щоб зібрати куплені меблі, потрібен був шуруповерт, і сусіди порадили їй терміново записатися в бібліотеку. Порада звучала досить дивно, але виявилася дієвою – шуруповерт вдалося взяти в бібліотеці напрокат.
Фото: Марина Міланова.
Взяти безкоштовні уроки англійської або фінської
У бібліотеку можна звернутися за безкоштовними уроками англійської або фінської мови: зазвичай в кожній бібліотеці проходять освітні заходи, які часто влаштовуються силами місцевих жителів.
Так, в бібліотеці “Селло” по вівторках в одному із залів з 3-ї до 4-ї години вечора засідає “Англійський дискусійний клуб”, і будь-який бажаючий поліпшити свої мовні навички може прийти і взяти участь в засіданнях. Для тих, хто хоче підтягнути свої знання фінської, подібні зустрічі проходять фінською мовою.
Отримати допомогу в заповненні офіційних паперів або зателефонувати в органи влади
Уявіть, що фінська мова вам не рідна, при цьому ви живете в Фінляндії і вам потрібно заповнити якусь офіційну форму або зателефонувати в офіційну установу з важливого питання. Що робити? Звичайно, йти в бібліотеку! Фінські бібліотеки надають безкоштовних помічників для людей, які погано говорять фінською. Співробітники бібліотеки допоможуть заповнити потрібні документи і поговорять замість вас по телефону з офіційними особами.
Одного разу я думала скористатися цим сервісом, коли мені потрібно було зробити дзвінок в фінську установу. З'ясувалося, що практично всі фіни говорять англійською, так що якщо знаєш англійську, дзвінки легше зробити самій. А ось якби мені треба було заповнити якусь форму або заяву, без допомоги бібліотечних працівників точно б не обійшлося!
Фото: HelMet kirjasto / Flickr.
Попрацювати в коворкінгу
У вас зламався домашній комп’ютер, а треба терміново закінчити роботу? У бібліотеках стоять стаціонарні комп’ютери, за якими може працювати будь-який бажаючий. Поруч з робочими місцями в фінських бібліотеках розташовані кавомашини, а отже за великим рахунком, якщо поряд з вашим будинком є бібліотека, – ні офіс, ні домашній комп’ютер не потрібен.
Сканер і принтер (в тому числі і 3D-принтер) – ними теж можна скористатися в бібліотеці.
Фото: Turku Library Finland / Flickr.
Нанести на футболку свій малюнок
Можна відсканувати бажаний малюнок, а потім надрукувати його на принесеній з дому футболці. І все абсолютно безкоштовно. Чому всі фіни досі не ходять в футболках з написами власного зразка, залишається загадкою, але це факт – подібними послугами відвідувачі бібліотек користуються рідше, ніж могли б.
Зайняти дитину і зіграти в хокей на траві
У бібліотеку можна прийти з дитиною, як на ігровий майданчик. У бібліотеці Еспоо є чотири ігрові зони для дітей різного віку: від однорічних малюків, які вміють тільки повзати, до старших підлітків. Для наймолодших обладнана окрема кімната з м'якими іграшками та диванами, для старших – пін-понг, ігрові приставки з величезним екраном, настільний футбол і шахові дошки.
Майстер-клас по ремонту велосипедів у бібліотеки. Фото: HelMet kirjasto / Flickr.
Влітку бібліотека надає напрокат (безкоштовно) ключки, м’ячі та інше обладнання для волейболу, футболу, баскетболу або хокею на траві. Грати в усі ці ігри в гарну погоду можна ззовні біля бібліотеки – там стоять хокейні ворота і висять баскетбольні кільця.
За малюками стежать самі батьки, а ось в ігровій зоні для підлітків завжди сидить пара працівників. Одного разу в бібліотеці Еспоо компанія підлітків побилася під час гри між собою, і винуватця відразу виставили з бібліотеки через найближчі двері. Через три хвилини на місці події з'явилася жінка-поліцейський і деякий час строго патрулювала місцевість. Але такі події – рідкість, за кілька десятків моїх візитів до бібліотеки бійка між дітьми сталася тільки одного разу.
Фото: Entressen kirjasto / Flickr.
Дізнатися про культуру народів, що живуть в Фінляндії
В бібліотеках можна познайомитися з культурою інших народів. У бібліотеці Еспоо регулярно влаштовуються заходи російською мовою – музичні вечори та театральні вистави для дітей. Тут проходять заходи, що знайомлять місцевих жителів з культурою Сомалі та ряду інших країн з числа тих, звідки до Фінляндії найчастіше приїжджають іммігранти. У бібліотеці є спеціально обладнаний в «сомалійському» стилі дитячий ігровий куточок, який зображає сомалійську хатину.
Фото: Espoon Kirjastoautot / Flickr.
Нарешті, що стосується книг. У фінських бібліотеках стоять на полицях книги на декількох мовах – фінській, англійській, російській, італійській, шведській та інших. У бібліотеці Еспоо є дві шафи, наповнені списаними книгами (теж на різних мовах), які при бажанні можна безкоштовно забрати. Іноді там зустрічаються дуже цікаві книги, і завжди приємно, коли можна читати не піклуючись про дотримання термінів повернення. А якщо потрібної книги немає, її можна замовити по міжбібліотечному абонементу.
джерело: https://euro-pulse.ru/euroexpress/7-prichin-zayti-v-biblioteku-v-finlyandii-i-ne-za-knigami.
Бібліотека як серце громади: як у Британії осучаснили бібліотеки
Під час кризи британці вийшли на мітинг, а потім зрозуміли, що варто самим змінювати ситуацію. Так розпочалась історія про те, як британські бібліотеки пристосувались до нових умов і досягли успіху.
Про це, а також про роль бібліотек у житті спільноти розповіли Зорина О'Доннелл (експертка з питань місцевого самоврядування, розвитку громадянського суспільства) та Астрід Девіс (членкиня професійної асоціації бібліотекарів Великобританії).
Британська система
За створення якісної бібліотечної служби у Великобританії відповідальні місцеві ради.
Рада, котра дбає за розвиток бібліотек, підпорядковується державному секретарю з культури, ЗМІ і спорту. Він наглядає за якістю бібліотечної служби по всій країні та сприяє її розвитку.
Для практичної допомоги створено Раду мистецтв – окрему для кожного регіону: Англії, Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії.
Держава надає їм кошти та визначає основні напрямки розвитку. Тому Ради оголошують конкурси на отримання грантів. Відповідно, бібліотеки отримують кошти на конкурсних засадах для реалізації певного проекту.
“Бібліотеки звикли до такої програми і дуже активно нею користуються”, – розповідає Зорина О’Доннелл.
Фото: Підтримка реформи децентралізації в Україні.
У 1997 році, коли почався активний розвиток технологій, держава запросила організацію “The People¢s Network” (Народна мережа) для аналізу стану бібліотек та розробки нової стратегії. Тоді ж організація оприлюднила нове бачення розвитку в звіті “Народна бібліотека”.
Завдяки цьому до початку ХХІ століття майже всі бібліотеки обладнали комп’ютерами та доступом до Інтернету. Також почався процес сканування книг та створення Національної цифрової бібліотеки.
У 2011 році держава прийняла закон про локалізм. Завдяки якому місцеві громади змогли надавати бібліотечні послуги та створювати громадські бібліотеки.
Однак, коли почалась криза, фінансування зменшилось подекуди до 60 %. Та люди не були готові відмовлятись від бібліотек. Вони вийшли на вулиці з гаслом: “Врятуйте нашу бібліотеку”. Утім, швидко зрозуміли, що треба самим докладати зусиль. Це сприяло збільшенню кількості волонтерів.
Громадські бібліотеки
Тоді держава дозволила створити кілька пілотних проектів громадської бібліотеки.
Після їх успішного розвитку дослідники навіть сформували рекомендовані шляхи для отримання додаткових прибутків: контракти з державними та приватними організаціями (консультації, прийом заявок, допомога людям); торгівля непотрібними книгами та сувенірами; платні послуги (дослідницькі роботи, оренда приміщень, використання принтерів та сканерів).
Зараз така модель взаємодії чітко розмежовує права і можливості обох сторін.
Так, громада орендує і використовує приміщення, сплачує рахунки, організовує роботу бібліотеки, замовляє книги та підтримує національну кампанію підвищення грамотності.
Натомість держава зберігає у своїй власності книжковий фонд; купує книжки, матеріали, диски; навчає волонтерів та підтримує розвиток бібліотек.
Астрід Девіс (кваліфікована бібліотекарка з 20-річним досвідом) зазначає, що волонтерство дозволяє людині досягти максимальної реалізації потенціалу. Окрім того, проект громадської бібліотеки сприяє культурному збагаченню населення, покращується рівень грамотності.
Це створює сильніші та стійкіші громади, що сприяє економічному процвітанню. І в результаті є надія на здоровіше і щасливіше життя.
Центр культури та дозвілля с. Довге. Фото: Підтримка реформи децентралізації в Україні.
Центр культури та дозвілля с. Лошнів. Фото: Підтримка реформи децентралізації в Україні.
Зміни в Україні
Цікаво, що подібний досвід зараз впроваджують на Тернопільщині. Посольство Великої Британії в Україні допомагає Благодійному фонду “Бібліотечна країна” реалізувати проект “Трансформація бібліотек в сучасні центри розвитку громад”.
“Зараз проект реалізований десь на 50 %. В результаті колективної праці учасники вже створили модель ідеальної бібліотеки майбутнього. Окрім того спланували конкретні заходи, які бібліотекарі можуть організовувати: проводити безкоштовні консультації різних спеціалістів, влаштовувати кінопокази, організувати курси іноземних мов та занять з йоги, проводити вуличні книжкові акції, створювати дитячі ігрові зони”, – розповіла Люсьєна Шум, голова Благодійного Фонду “Бібліотечна країна”.
Підготувала Діана Квасневська, спеціально для УП. Культура,
джерело: https://life.pravda.com.ua/culture/2017/10/9/226877/.
Вау, оце бібліотека! Віртуальна подорож до 4 яскравих бібліотек Європи
Гуляють теренами інтернету фотопідбірки яскравих бібліотек світу з надзвичайними інтер’єрами та вражаючим дизайном. Читальні зали, що дихають королівським шиком і багатовіковою історією. Або ж надсучасні, технологічно оснащені з шаленим дизайном. Тоді виникає бажання відвідати бібліотеку і побачити ту красу.
На теперішньому етапі вже замало бути просто установою, яка виключно надає доступ до видань. Постає питання про трансформацію ролі бібліотек у суспільстві, аби не залишатись книгозбірнею, виключно сховищем книжок.
Сховище із книжок.
Делегація від Української бібліотечної асоціації.
“Технологічні примочки” Міська бібліотека м.Кельн, Німеччина
Доповідач: Hannelore Vogt, директор міської бібліотеки м. Кельн, Німеччина
Stadtbibliothek Köln (Міська бібліотека м. Кельн) приймає більше 2 мільйонів користувачів, і є однією з найбільш відвідуваних культурних установ міста. Бібліотека пропонує широкий спектр послуг для різних вікових категорій і є некомерційним, загальнодоступним місцем зустрічі. У 2015 році Міська бібліотека м. Кельн отримала звання Бібліотека року від Німецької бібліотечної асоціації.
Приміщення бібліотеки м.Кельн, Мінібібліотека,
автомат для видачі детективів за читацьким
квитком бібліотеки, Книжкобус.
Бібліотека змішаного типу (hybrid Library) з великою кількістю медіа, електронних книг та читанок, які видаються на абонемент. У бібліотеці є 3D-принтер, який працює тут близько трьох років. Волонтери бібліотеки проводять заняття з використання можливостей 3D-принтера, як і які іграшки і корисні дрібнички можна виготовляти.
3-D принтер у бібліотеці м.Кельн.
Також є окуляри для подорожі віртуальною реальністю Oculus rift 2.
Грати у комп’ютерні ігри у бібліотеці дозволяється, особливо у ті, які дають можливість навчатись граючи. Йшли суперечки про хороші/погані ігри, які перетворились на захід з обговорення та оцінки комп’ютерних ігор. Збираються групи геймерів (ігроманів), тестують ігри, а результати дослідження виставляють на блог.
Наявність технічних новинок, якими можна побалувати свого користувача, то є добре. На жаль, не кожна бібліотека має відповідні ресурси. То ж тепер звернемо увагу на цікаві заходи, які можна відвідати у бібліотеці м. Кельн.
Навчання різним технічним «примочкам», типу використання 3D-принтера, основи аудіотехнологій, блоггерство, 3D-графіка, рок-гітара для початківців, які проводять волонтери бібліотеки - і це не весь список різнопланових заходів у бібліотеці. Як зазначила пані Hannelore, викладачами на таких навчаннях в основному є “молоді експерти”.
Залучення дівчат до науки є ще одним напрямом роботи бібліотеки. У приміщенні бібліотеки проводиться науковий слем, туристичний слем, де за одну годину учасники можуть помандрувати світом.
Науковий слем у приміщенні бібліотеки м. Кельн.
Тож максимальне і креативне використання технічних засобів, співпраця з партнерами дає справді насичену нетрадиційну активність бібліотеки.
“Нове та урбаністичне”, Публічна бібліотека м. Архус Dokk1, Данія
Доповідач: Sidsel Bech-Petersen, фахівець з розробки проекту бібліотеки
Бібліотека Dokk1 є частиною проекту Урбаністичного медіапростору міста Архус. Розташована бібліотека у порту коло води, від цього і назва Dokk1. Велике модернове приміщення у 18 тис. метрів квадратних має простір для творчості та експериментів. Самі користувачі брали безпосередню участь у проектуванні бібліотеки, тестуванні, працювали над назвою та візуальною ідентифікацію.
Бібліотека була відкрита для користування 20 червня 2015 після багатьох років підготовки. Бібліотека умовно поділена на зони-простори: навчання, натхнення, зустрічі, перформанс. Пані Sidsel звертала увагу, що фінансова підтримка міста відчувалась, але все одно залучення партнерів було важливим для досягнення таких результатів.
Відкриття Dokk1 20 червня 2015 року, мешканці Архусу в очікуванні.
Відкриття Dokk1 20 червня 2015 року.
Дитяча площадинка біля DOKK1.
Dokk1 є гнучким і динамічним простором, відкритим для усіх шукачів знань, натхнення і особистого розвитку. Однозначно хочу побувати там! Презентацію про цю бібліотеку дивіться тут.
“Все для Вас” Бібліотека Калліо, Хельсінки, Філяндія
Доповідач: Laura Norris, головний бібліотекар міської Kallio бібліотеки Хельсінки
Як пощастило потрапити у Хельсінки і вже побачили Національну бібліотеку Фінляндії (враження про Національну бібліотеку Фінляндії можна почитати тут), то можна погуляти й іншими міськими бібліотеками. Тож давайте зазирнемо до милої міської бібліотеки в районі Калліо, чия історія налічує понад 100 років.
Міська бібліотека м. Хельсінки району Калліо.
“Горище” бібліотеки Калліо.
А після бібліотеки можна й прогулятись по району Хельсінки Kallio. Цей район зберігає свою індивідуальність і неповторність у мові та архітектурі. Приїхати в Хельсінкі і не прогулятися по Калліо – це як побувати в Лондоні і не заїхати в Хакні. Раніше район вважався для робітників, але в останні роки сюди за дешевим житлом потягнулася молодь з усієї країни, перетворивши його в саму густонаселену частину міста. Сьогодні Калліо – це майже місто в місті: тут діють свої правила і панують свої настрої, відмінні від тих, які легко вловити в центральних районах. Можна сказати, що в Калліо досі бік-о-бік існують два світи, тісто пов'язані один з одним любов'ю до свободи, колективізму і творчості. А один з районів Калліо – Серняйнен, взагалі іноді порівнюють з паризьким Монмартром! Але, це, звичайно ж, перебільшення. :) (Інформація з сайту Visit Helsinki по-русски).
Самі місцеві жителі дуже пишаються своїм районом і при будь-якому зручному випадку нагадають співрозмовнику, що живуть не десь там, а в самому Калліо. Калліо - це не просто район, це бренд і значна частина вільнодумної Хельсінкі. Про цікавинки району, читайте тут.
План відвідування Хельсінки майже складено! :)
“Справді відкрита бібліотека” DOK Delft, м. Делфт, Нідерланди
Доповідач: Marijke Timmerkuis, проектний менеджер бібліотеки DOK Delft
Делфт – місто в провінції Південна Голландія в Нідерландах. DOK Delft є публічною бібліотекою і має дві філії. У 2007 році було відкрито нове головне приміщення, яке стало популярним місцем для відвідувачів з усього світу.
Спочатку сприймаємо очами. Приміщення бібліотеки повністю зі скла, прозоре, справді відкрите для відвідувачів. В дизайні використані теплі та яскраві кольори, аби було затишно відвідувачам. Важливим є наявність зручних сидячих місць.
Бібліотека – це не тільки дивитись і читати, це різнопланова активність, така як досліджувати, працювати, говорити, їсти, пити. Будь як вдома! Звичайно, що красти та псувати майно – то вже перебір.
DOK реалізує різноманітні проекти і програми, спеціальний підрозділ DOK Lab розробляє інноваційні цифрові рішення для бібліотек і музеїв. У найближчі роки бібліотека м. Делфі планує зосередитися на програмах для найменших читачів, на співпрацю з батьками і спільного створення сприятливого середовища для розвитку навичок, необхідних у двадцять першому столітті. Тому заходів і активностей для дітлахів тут безліч!
Головна думка, яка пронизувала всі презентації – бібліотеки мають бути клієнторієнтовними і співпрацювати з громадою, владою, налагоджувати партнерські стосунки. Аксіоми нам всім відомі. Доповідачі продемонстрували справді яскраві результати роботи!
Під час жвавого обговорення наприкінці семінару, торкнулись питання, чи виконують ці сучасні бібліотеками традиційні функції. Так виконують, проте бібліотека має змінюватись, трансформуватись у сучасних умовах і бути саме для користувача.
Обговорення виступів з доповідачами.
Українська бібліотечна асоціація висловлює щиру подяку організаторам, зокрема Польському Інституту книги та IMPART 2016 Festival Centre (Biuro Festiwalowe IMPART 2016), за можливість взяти участь у такому заході і сподіваємось на подальшу плідну співпрацю.
Вікторія Польова, координатор м. Київ у проекті
“Бібліотечний туризм: пізнай Україну та її бібліотеки”,
заступник голови Молодіжної секції УБА,
джерело: http://bibliotourism.blogspot.com/2015/11/4.html.
Бібліотеки стають стартап-інкубаторами
Михайло Бакланов
Щоб не померти, бібліотеки повинні заново винайти себе і придумати собі роль в новому цифровому світі.
У порівнянні з тим, що зараз відбувається зі сховищами книг, загибель Олександрійської бібліотеки, що сприймалася сучасниками як колосальний удар по світовій культурі, може здатися дитячою забавкою.
За однією з версій, знаменита бібліотека Олександрії загинула після пожежі 47 р. до н.е., коли Цезар, щоб не допустити захоплення міста з боку моря, наказав підпалити флот, що знаходився в гавані, і полум'я охопило, в тому числі, і складські приміщення з книгами.
Те, що не знищив вогонь, доробив едикт імператора Феодосія I Великого про заборону язичницьких культів. Так звана “мала” Олександрійська бібліотека була розгромлена християнами в кінці IV століття н.е.
Подібно до того, як велика бібліотека античності стала випадковою жертвою пожежі, сучасні бібліотеки як інститут стали побічної жертвою нових цифрових технологій. Ніякого імператорського едикту не потрібно, щоб вони почали закриватися за непотрібністю. Як каже експерт “Сколково” Антон Тітков, директор міжвузівського студентського бізнес-інкубатора “Дружба” Томського держуніверситету систем управління і радіоелектроніки, “класичний варіант бібліотек, думаю, безперспективний”.
“В існуючому вигляді майбутнього [у бібліотек] немає, – погоджується Сколківській експерт Варлам Кешелава, радник з комерціалізації ведучого НДІ хімічної технології РІД ВНІІХТ. – Читання паперових книг стало долею бабусь, які не пристосувалися до електронних читанок, і розкішшю для пасажирів бізнес – класу”.
В читальній залі Нью-йоркської публічної бібліотеки небагатолюдно.
Або ж бібліотеки сучасному світу все-таки потрібні?
Провінційне американське місто Фейетвілл, штат Арканзас. Населення 73 тисячі чоловік. Дохід на душу населення 18 тисяч доларів, 20% населення живе за межею бідності. Молодь до 18 років – 20%.
У 2011 році бібліотека Фейєтвілль стала першою публічною бібліотекою в США, яка влаштувала в своєму приміщенні maker lab – щось середнє між класною кімнатою і стартап-інкубатором. Замість рядів, зайнятих романами та енциклопедіями, що застаріли, з'явилися 3D-принтери, лазерні різаки, набори слюсарних інструментів і швейні машинки.
Як повідомляє журнал New Scientist, після Фейєтвілль аналогічні інкубатори стали створювати в бібліотеках по всій Америці, включаючи Сакраменто, Піттсбург, Денвер і Детройт. За даними Американської бібліотечної асоціації, кожна шоста бібліотека в країні в тій чи іншій мірі залучена в цей рух. Одна з найбільших в США, Нью-йоркська публічна бібліотека, уважно стежить за тим, що відбувається і має намір впровадити ці підходи в свою практику.
Щоб звільнити місце для лабораторій, бібліотеки переглядають свої фонди. У штаті Теннесі публічна бібліотека Чаттануги продала на аукціоні третину своїх фондів – енциклопедії, наукові журнали і романи, що не користувалися попитом читачів. Звільнився цілий поверх, на якому і була влаштована лабораторія. Академічна бібліотека Університету Невади в місті Ріно відправила більше половини своїх друкованих видань та книг на склад, звільнивши 1700 квадратних метрів площі під майстерню.
Одна справа розчистити площу під майстерні – інша справа їх обладнати. 3D-принтери недешеві, не кожна бібліотека може самостійно придбати їх. На допомогу приходять держінвестиції. Така урядова організація, як Institute of Museum and Library Services фінансово підтримує цей рух. Вона виділила на створення лабораторій в бібліотеках 2,6 млн доларів.
Незважаючи на те, що “бібліотечним інкубаторам” всього кілька років від народження, є вже деякі вражаючі результати. У бібліотеці ім. Гарольда Вашингтона в Чикаго користувачі створили прототип системи стеження за супутниками. Двоє університетських випускників виробили інноваційну модель мозкового каналу в лабораторії бібліотеки Фейєтвілль, яку потім ліцензували в компанії, що виробляє медичне обладнання. Інкубатор в бібліотеці не обов'язково передбачає, що в ньому щодня будуть відбуватися прориви в високих технологіях. У бібліотеці Чаттануги сировар надрукував на 3D-принтері логотип, який він потім наклеював на сирні кола.
Перетворення бібліотеки з храму знань в галасливу лабораторію або майстерню в дійсності можна розглядати як повернення до витоків, говорить Тод Делгров з бібліотеки Університету Невади: “Врешті-решт, прототип першого в світі парового двигуна був створений не де-небудь, а в античній Олександрійській бібліотеці”, – наводить його слова New Scientist.
Таке середовище, зауважує видання, можливо, те, що потрібно для порятунку бібліотек. “Книжкове знання тепер легко придбати в цифровому форматі, але створення інструментів і девайсів та управління ними – те, що характеризує сучасне суспільство, – вимагає спеціалізованих навичок. Єдиний спосіб опанувати їх – це, як то кажуть, потримати ці девайси в руках”.
Sk.ru провів міні-опитування учасників екосистеми “Сколково” з метою зрозуміти, як вони ставляться до стрімко змінюваної ролі бібліотек.
Бібліотека в Америці більше, ніж бібліотека
Директор з науки кластеру біологічних і медичних технологій “Сколково” Юрій Нікольський, який пропрацював багато років в Америці, вважає, що там зараз відбувається революція бібліотечної справи – це “цікава концепція, заснована за давньою американською традицією”.
Юрій Нікольський: бібліотека в Америці завжди була місцем зібрань людей. фото Sk.ru.
За словами Нікольського, деякий час він жив в “справжній одноповерхової Америці”, в невеликому містечку в штаті Індіана. “Традиційно міська бібліотека була місцем зібрань. Люди приходили туди не тільки читати книги, – я там жив до появи електронних книг, – а й, наприклад, здійснювати якісь угоди, припустимо, покупку житла, – розповідає він Sk.ru. – Приходили домогосподарки, збиралися якісь групи пити чай. Це було таке громадське місце зустрічей. Була також церква, але церква – тільки по неділях. А в інші дні таку роль відіграє бібліотека.
У тому, що відбувається зараз, з цієї точки зору, немає нічого нового, оскільки бібліотека в Америці завжди була місцем збору людей. Перетворювати бібліотеки в центри технологічного зростання має певний сенс. Люди тепер знають, куди приходити. Якщо це місце набуває нової функції – це логічно. Та ж історія з університетськими бібліотеками, в них теж перестали ходити. 20 років тому вони були сповнені людьми, які читали журнали. Зараз всі журнали електронні. Так що університетські бібліотеки зараз теж шукають себе”.
У бібліотек “революційне майбутнє”
Доктор біологічних наук Олександр Каплан, професор кафедри фізіології людини та тварин, завідувач лабораторією нейрофізіології і нейроінтерфейсів на біологічному факультеті МДУ, науковий керівник сколківської компанії “Інноваційні технології” (бере участь в проекті ExoAtlet, який отримав головний приз на конференції Startup Village 2014) визнає, що останній раз був в бібліотеці років п'ятнадцять тому. Але він не сумнівається, що у бібліотек є не тільки славне минуле, а й майбутнє.
“Бібліотеки, за визначенням, – це інститути зберігання друкованої продукції та надання її в користування, – говорить професор Каплан в інтерв’ю Sk.ru. – У цьому сенсі у бібліотек не просто є майбутнє, але ще й революційне майбутнє. Переважна кількість бібліотек перебудовує свою роботу в звя’зку з переходом на цифрові носії, створенням мережевих структур планетарного масштабу і залученням в зв’язку з цим хмарних систем зберігання інформації. Те, що зараз роблять десятки тисяч самодіяльних сайтів, правдами і неправдами створюючи комори оцифрованих книг і журналів, має стати основною функцією бібліотек, об'єднаних єдиними системами кодифікації видань і способами надання користувачам. Звичайно, є ще окрема бібліотечна область – дитячі видання. Напевно, паперові дитячі бібліотеки збережуться, але теж на основі цифрових носіїв, з тією лише різницею, що книжки в хорошій обкладинці і з картинками можна буде замовити на папері в тій же бібліотеці. Для цього бібліотеці досить буде мати настільну друкарню з палітурним верстатом”.
Професор Олександр Каплан: “У бібліотек революційне майбутнє”. фото Sk.ru.
3D-принтери в американських бібліотеках не справили на Олександра Каплана враження. “Американський досвід з використанням 3Д-принтерів в бібліотеці – це міф, – вважає він. – Журналісти не розібралися. Надання невикористовуваних приміщень в оренду для 3D-друку прийняли за нове віяння в бібліотечній справі. Не друкувати ж книги на 3D-принтері, хіба що корінці книг для невибагливих користувачів?
Інша справа, що в світі отримують розвиток так звані Фаблаби – невеликі зали, в яких встановлюється високотехнологічне обладнання, кероване, як правило, від комп'ютера. Це і цифрові верстати по металу, і агрегати для створення композитних матеріалів, і, ті ж 3D-принтери. У цих Фаблабах бажаючі можуть втілювати свої задуми в конкретні фізичні форми і пристрої”.
Чи є сенс поєднувати бібліотеки і Фаблаби, це велике питання, вважає вчений.
“Російські бібліотеки, так само, як американські, повинні займатися своєю прямою справою: оцифровувати паперову продукцію, яка не має цифрових копій, зберігати і систематизувати тепер уже цифрові версії книг і журналів, а також – підтримувати зручну для користувача систему доступу до цифрових бібліотечних фондів. Протягом найближчих 10 років в світі не повинно залишитися жодного паперового листка з текстом з фондів бібліотек та інших сховищ, який не мав би свою цифрову копію.
Самостійно повинні розвиватися Фаблаби, своєрідні гуртки науково-технічної творчості для підлітків і дорослих”.
Експерт “Сколково”, керуючий партнер компанії Global Innovation Labs Ігор Балк згоден з Олександром Капланом в тому, що у бібліотек є майбутнє. “Так, таке майбутнє є, – висловив він думку в онлайн-інтерв'ю Sk.ru з Бостона. – Особливо в університетах. Плюс бібліотеки дають доступ до унікальних архівних документів та повинні бути свого роду community-центрами”, – вважає IT-експерт, який не згоден з тим, що бібліотеки і, умовно кажучи, Фаблаби (громадські центри в його термінології) повинні існувати окремо.
“Місцевий клуб для освічених”.
“На мою думку, майбутнє російських бібліотек дуже схоже на те, що, судячи зі статті, чекає американські бібліотеки, – говорить Sk.ru експерт. – Традиційно – це місце, де, не купуючи, можна взяти популярну книгу; плюс місцеві клуби, гуртки та інше, для дорослих (власне, те, чим за ідеєю повинні займатися різні “палаци піонерів”, але в існуючій системі освіти/фінансування вони розраховані виключно на дітей і швидко і впевнено здуваються). Тобто важливі не 3D-принтери. Сьогодні 3D-принтер, завтра, може, знову пластилін і глина – мова про те, що бібліотека залишається місцевим “клубом для освічених”.
Є ще функція архіву, яка нікуди не дінеться, але це, скоріше, – великі міські бібліотеки, а вся історія про районні”, – пояснює свою думку в інтерв’ю Sk.ru Дмитро Артем’єв.
“Буде адекватне фінансування (і розумна звітність) – бібліотекарі самі розберуться, там традиційно захоплені люди працюють, – продовжує він. – Можливо, навіть досить буде декларації, що бібліотека стає таким освітнім майданчиком, і – фінансування на елементарну організацію процесу.
А установка обладнання (3D-принтери, так само, як просто принтери, ксерокси і т.ін.) – це цілком собі комерційний проект. Встановити недорого, а за витратні матеріали відвідувач буде платити”.
Експерт “Сколково”, виконавчий директор некомерційної організації “Фонд передпосівних інвестицій” Михайло Раяк (останній раз був в бібліотеці під час навчання в інституті) вважає, що функції бібліотек повинні зазнати суттєвих змін:
– збільшення кількості послуг, що надаються в електронному вигляді і дистанційно (через Інтернет), в т. ч. розміщення у відкритому доступі в електронному вигляді творів, які перейшли в суспільне надбання;
– об’єднання з державними архівами та іншими аналогічними інформаційними базами, створення єдиної інформаційної системи;
– надання доступу до творів, що охороняються авторським правом, на підставі договору з правовласниками. Доступ до таких творів для кінцевих користувачів може бути як платним, так і безкоштовним”.
При цьому пан Раяк впевнений, що непрофільному обладнанню в бібліотеці не місце: “3D-принтери в бібліотеках – абсолютно протиприродна річ. Основне призначення будь-якої бібліотеки – надавати доступ до певної інформації. Відповідно, розвиток бібліотек повинно бути спрямований на досягнення цього завдання максимально швидкими і комфортними способами”.
Влітку ниткоподібний пульс московських бібліотек майже не прощупується. фото Sk.ru.
Розміри однієї замітки не дозволяють навіть побіжно згадати всі питання, які виникають при спробі оцінити роль бібліотек сьогодні. У Ескоріале, монастирі-замку, побудованому іспанським королем Філіпом II, бібліотека – одна з головних визначних пам’яток, і вона справляє незабутнє враження. Старовинні фоліанти стоять в книжкових шафах, а між ними – справжні глобуси XVI століття, якими користувався схиблений на ідеї світового панування король (це в його правління над іспанською імперією ніколи не заходило сонце). Якщо є матеріальний символ абсолютної влади, то бібліотека Ескоріал – один з кращих прикладів цього.
У бібліотеку Філіпа II в Ескоріале ходять не читачі, а туристи. фото Flickr.
Зрозуміло, що основне призначення бібліотеки Філіпа II – служити музеєм.
Михайло Бакланов,
джерело: http://sk.ru/news/b/articles/archive/2014/08/08/biblioteki-stanovyatsya-startapinkubatorami.aspx.
Список інноваційних послуг зарубіжних бібліотек
Список інноваційних послуг зарубіжних бібліотек [Електронний ресурс] / [укладач Г. Ф. Онуфріенко] // Бібліотека в епоху змін. – 2017. – Вип. 1. – Режим доступу: http://infoculture.rsl.ru/donArch/home/bep/2017/01/2017- 01_bep-5.pdf.
Персоналізована індивідуальна бібліотечна послуга Book-A-Librarian – Замов бібліотекаря
У бібліотеках Sno-Isle (США, Вашингтон) користувач може замовити сеанс (30 хвилин – 1 година) індивідуальної допомоги професійного бібліотекаря в пошуку інформації або використанні інформаційно-комунікаційних технологій, що використовуються і пропонуються в бібліотеці (написати і відправити електронний лист, або створити акаунт, скористатися електронним каталогом, завантажити електронну книгу і т.д.).
Детальніше: http://www.sno-isle.org/book-a-librarian.
Бібліотека-автомат
Автомати з книгами – не новина, однак вони з успіхом можуть служити джерелом просування читання серед людей різного віку. У Пекіні (Китай), наприклад, кількість взятих з автоматів книг становить більше 30% всіх книг, виданих бібліотеками.
Детальніше: http://litreactor.com/columns/the-10-most-unusual-libraries-in-the-world.
Середня загальна освіта для дорослих
Публічна бібліотека Лос-Анджелеса (США) спільно з компанією Gale / Cengage, найбільшою організацією в сфері освіти і видавничої діяльності, пропонує своїм користувачам безкоштовні заняття, що завершуються врученням диплома про закінчення середньої школи, який котується на території всіх Сполучених Штатів. Для цього необхідно заповнити формуляр з самооцінкою, пройти двотижневий підготовчий курс і кваліфікаційну співбесіду. Крім того, треба бути жителем даного міста або співробітником фірми, розташованої на території Лос-Анджелеса, а також мати повних 19 років. Заняття проводяться в режимі реального часу через Інтернет, бібліотека ж надає місце для зустрічей з колегами і спеціалізовану дидактичну допомогу.
Детальніше: http://www.lapl.org/cohs.
Віртуальне навчання та онлайн-курси, відеоконсультації, відеотека навчальних посібників
Детальніше: http://guides.aclibrary.org/classes.
http://www.universalclass.com/myinterests/aboutus.htm.
Допомога у виконанні домашніх завдань (в тому числі онлайн)
Детальніше: http://www.saclibrary.org/Services/Homework-Coaches/.
http://guides.aclibrary.org/homework.
https://login.access-proxy.sno-isle.org/login?qurl=http%3a%2f%2fmain.sno-isle.wa.brainfuse.com.
Навчання мови
Бібліотеки HelMet (Helsinki Metropolitan Area Libraries-єдина мережа муніципальних бібліотек столичного регіону Фінляндії) пропонують користувачам вивчення фінської мови в своїх “мовних” кафе, на мовних курсах, в дискусійних мовних групах.
Освоєння нової техніки
Бібліотеки надають своїм читачам можливість навчитися користуватися технічними новинками, дізнатися їх сильні і слабкі сторони. В Kent Free Library (США, штат Огайо) користувачі можуть випробувати 12 різних пристроїв для читання електронних книг. Skokie Public Library (США, штат Іллінойс) пропонує користувачам зал з новітнім обладнанням, де можна знімати фільми, писати музику, робити фотографії. У Lopez Island Library (США, штат Вашингтон) читачі можуть безкоштовно користуватися музичними інструментами, брати їх додому, як книги, тобто на 28 днів.
Детальніше: http://libraries.pewinternet.org/2013/01/29/innovative-library-services-in-the-wild/.
http://lopezlibrary.org/music/.
Простір для творчості (MakerSpace)
У бібліотеках HelMet (Фінляндія, Хельсінкі), у відділах мейкерспейса (MakerSpace), де можна користуватися обладнанням, наприклад, для технічного або дизайнерської творчості, користувач може здійснювати свої проекти, скориставшись наданими пристроями і програмами. Там же надають послуги для початківців і професійних музикантів (в спеціально обладнаних студіях бібліотек можна репетирувати свої твори будь-якого жанру і напрямку, не боячись перешкодити сусідам), художникам допомагають влаштувати виставку.
Детальніше: http://www.helmet.fi/ru-RU/Bibliotechnye_uslugi/Masterskie.
http://www.helmet.fi/ru-RU/Bibliotechnye_uslugi/Naprokat.
Друк на 3D-принтері (США, Каліфорнія)
Детальніше: http://www.abc10.com/money/consumer/real-money/think - it-make-it-with-free-3d-printing / 271950898.
Прокат речей
Крім книг деякі бібліотеки створюють незвичайний для цього інституту ресурс -коллекції речей, які користувачі беруть напрокат: кулінарне обладнання, інструменти, костюми для різних свят (плаття на випускний бал, костюм Санта-Клауса і т.д.).
Наприклад, в бібліотеках HelMet (Фінляндія, Хельсінкі), крім книг, журналів, газет тощо, можна також безкоштовно взяти напрокат ракетку для тенісу, швейну машинку, лижі, навушники, гітару.
Детальніше: http://blogs.proquest.com/uncategorized/50-things-you-can-borrow-from-libraries-besides-books/.
http://open.ebib.pl/ojs/index.php/ebib/article/view/427.
http://www.helmet.fi/ru-RU/Bibliotechnye_uslugi/Naprokat.
Оренда телескопів в бібліотеці (США, Мен)
Детальніше: http://www.cornerstonesofscience.org/what-we-do/programs-supports-and-services/library-telescope-program/.
Видача нетрадиційних речей в бібліотеці (США, Мічиган)
Детальніше: http://www.aadl.org/catalog/browse/unusual.
Допомога в пошуку роботи
Детальніше: https://www.anythinklibraries.org/job-center.
http://www.saclibrary.org/Services/Job-Seekers/.
Заняття спортом в бібліотеці
Публічна бібліотека Сакраменто (США) пропонує своїм читачам заняття панк-рок-аеробікою. Курс розробила і проводить одна з бібліотекарів, любителька фітнесу. Невеликі групи користувачів 20-30-річного віку раз на місяць займаються спортом серед бібліотечних полиць. Ініціатива користується успіхом у молоді.
Детальніше: http://www.sacbee.com/news/local/article2589955.html.
Танцювальні заняття в бібліотеці: тайцзи, йога, пілатес, зумба бачата, сальса, аргентинське танго (США, Флорида)
Детальніше: http://millie.wpbpl.com/iii/calendar/month/C%26P%3D%7C2.
Для дітей – святкування тематичних днів народження в бібліотеці (Фінляндія, Хельсінкі)
Детальніше: http://keskustakirjasto.fi/en/2013/08/12/throw-a-storybook-birthday-party-at-the-library/#more-660.
Бібліотечна програма для дітей “Почитай собаці”
Детальніше: http://www.tdi-dog.org/OurPrograms.aspx?Page=Children+Reading+to+Dogs.
http://www.tdi-dog.org/OurPrograms.aspx?Page=Libraries.
Селфі в бібліотеці
Публічна бібліотека Нью-Йорка (NYPL) вирішила використовувати соціальні мережі для просування бібліотек. Вона розмістила на своїй території Фотобудку, в яких користувачі можуть сфотографувати себе і помістити на знімку підпис з назвою бібліотеки, наприклад: “@NYPL NYPL visiting”, “@NYPL reading” і т. ін. Такі селфі, потрапляючи на портали Twitter, Pinterest, Facebook, роблять рекламу бібліотеці. Багато з них може відшукувати Google.
Детальніше: http://gothamist.com/2013/08/20/nypl_sets_up_photobooths_for_librar.php.
Бібліотечний сад (США, Нью-Йорк)
Детальніше: http://www.nopl.org/services/spaces/library-farm/.
Послуги велосипедистам і автолюбителям (США, Іллінойс)
Детальніше: https://glenview.il.us/government/Documents/PR%20Bike%20Glenview%202014.pdf.
Магазин уживаних книг в бібліотеці (США, Іллінойс)
Детальніше: http://www.glenviewpl.org/friendsBookStore.html.
Укладач Онуфрієнко Галина Федорівна, провідний науковий співробітник Центру з дослідження
проблем розвитку бібліотек в інформаційному суспільстві Російської державної бібліотеки,
джерело: http://infoculture.rsl.ru/donArch/home/bep/2017/01/2017-01_bep-5.pdf.