Онлайн-ігри в бібліотеках: теорія та практика

Онлайн-ігри в бібліотеках: теорія та практика

Стаття пропонує досвід проведення онлайн-ігор у Сумській обласній універ­сальній науковій бібліотеці спільно з Запорізькою обласною бібліотекою для юнац­тва, Херсонською обласною бібліотекою для юнацтва ім. Б. Лавреньова та Хар­ківською гімназією № 178 "Освіта ", які єднають не лише молодих читачів з різних міст, а й бібліотекарів у процесі проведення спільних інноваційних проектів.

Чи справді важливо бути пат­ріотом? Так, патріотом бути треба, бо лише займаючи та­ку позицію, молодь усвідомлює, що слід піклуватися про свою землю, про тих людей, якіїх оточують, що треба постій­но самоудосконалюватися, вчитися, бу­ти корисним своїй державі. З давніх-давен людство розуміло не­обхідність збереження, вивчення та по­пуляризації досягнень історії цивілізації, зокрема історії своєї малоїбатьківщини у її звичаях та традиціях. Видатний пе­дагог К. Ушинський писав: 'Усяка жива історична народність є найпрекраснішим створінням Божим на землі, і вихованню лишається тільки черпати з цьо­го багатого й чистого джерела" (Ушинський К. Д. Про народність у гро­мадянському вихованні // Ушинський К. Д Вибрані педагогічні твори. У 2 т. Т. 1. Тео­ретичні проблеми педагогіки. - Київ : Рад. школа. 1983.-С. 101.). Враховуючи інтерес молоді до ін­формаційних технологій та подорожей, бібліотеки запропонували своїм юним читачам нову форму роботи - онлайн-гру, яка поєднує цей інтерес із самороз­витком особистості. Організація такого роду заходів дозволяє об'єднати не ли­ше зусилля різних бібліотек України, а й ресурси і має на меті популяризацію іс-тори.ко-краєзнавчих пам'яток України. Онлайн-ігри між молодими читача­ми різних міст створюють позитивний образ сучасної бібліотеки, в якій можна не лише взяти книгу, знайти необхідну інформацію, відвідати розмовні курси, але й віртуальне поспілкуватись, цікаво, повчально і змістовно провести свій вільний час. Цикл ігор розпочався з дружби біб­ліотекарів, які проходили навчання в проекті програми "Бібліоміст" по ство­ренню регіонального піар-офісу. Участь у конкурсі надихнула їх на проведення спільних неординарних заходів з вико­ристанням комп'ютерних технологій. Була обрана така форма роботи з моло­дими читачами, як онлайн-гра, яка на­давала їм радість спілкування та забез­печувала інтелектуальний відпочинок. Це була дійсно гра, а не лише пошуки відповідей на запитання про міста. Перший інноваційний проект "Суми - Запоріжжя: єдина країна" реалізували Сумська обласна універсальна наукова бібліотека та Запорізька обласна бібліо­тека для юнацтва. Організаторами і на­тхненниками ідеї були керівники ліар-офісів названих бібліотек - Тетян л і ри-щенко і Лариса Головко. Методика під­готовки заходу передбачала насампе­ред визначення тематики віртуальної зустрічі. Потім були сформовані коман­ди, які готувались кожна у своїй бібліо­теці. Для підготовки читачі мали без­межні ресурси Інтернету і найновіші до­відники про міста-учасники. якими біб­ліотеки обмінялися заздалегідь. Відпо­віді оцінювали журі, в складі якого були краєзнавці, освітяни, культурні діячі, письменники та представники гро­мадських організацій. Бібліотекарі провели пошукову роз­відку про те, що єднає наші міста, і знайшли чимало спільного. Обидва міста - козацькі. У Запоріжжі народилась козацька вольниця, а Сумщина - батьків­щина останнього кошового отамана Петра Калнишевського. Прототипом Івана Сірка для картини Іллі Рєпіна "За­порожці пишуть листа турецькому сул­тану" став генерал Михайло Драгомиров, професійний військовий, активний учасник російсько-турецької війни, На­ціональний герой Болгарії, уродженець м. Конотопа (Сумська область). Щодо видатних особистостей сучас­ності, то в Запоріжжі мешкають і працю­ють Олімпійський чемпіон з важкої ат­летики Леонід Жаботинський, українсь­кий історик, науковець Запорізького на­ціонального університету Федір Турчен-ко. А родом вони із Сумщини. Історична вулиця Соборна є в одно­му і в іншому місті. У Сумах вона найкоротша - 480 метрів, а в Запоріжжі це найдовший проспект в Європі - більше 12 кілометрів. Перед бібліотекарями стояло за­вдання сформулювати такі запитання, щоб молодь завдяки цій грі збагатилась інтелектуально, щоб у неї виникло ба­жання відвідати інше місто. Чому Хортиця так називається? Який подарунок отримало місто Суми до Дня Європи від сумського земляцт­ва в Києві і що він символізує? Що оз­начають таємничі кам'яні кола на Хортиці? Хто такі меноніти і чому вони від­мовлялися служити у війську? Які ві­домі фрази персонажів фільму "Тарас Бульба" не сходять з вуст українців ос­танні 100 років? Будинок резиденцїї посла Великої Британії в Москві - кому із сумчан він належав до революції? На ці та інші не менш складні, а іноді смішні запитання шукали відповіді команди "Сумчанки" та "Міста 2", користуючись електронними та друкованими ресурса­ми. Молоді запорожці відповідали на за­питання про Суми, а сумчани - про міс­то за Дніпровськими порогами. Спілку­вання тривало біля двох годин. Дівчата й хлопці, окрім того, що із захопленням шукали відповіді на запитання, жарту­вали і навіть співали. Компетентне журі "суворо" оцінювало роботу команд. Пе­ремогла дружба! Ось деякі враження учасників он-лайн-гри: "Мені особисто подобається так проводити свій вільний час. Завдяки грі довідалася, якою величною постає на­ша країна, її ніщо і ніхто не може роз'єд­нати, вона - єдина, і тепер ми просто мріємо поїхати до Запоріжжя!" - сказа­ла капітан команди "Сумчанки" Дар'я Сілка. "Я зрозумів, що ми - українці, живе­мо в одній державі, нас єднає культура, традиції, загальна історія, назви вулиць і ті однакові!" - заявив ліцеїст Кирило Головко із Запоріжжя. "Це була класна, дружня атмосфера. Я особисто багато дізналась не лише про Запоріжжя, а й про свої рідні Суми, чого раніше не знала", - додала Віка Суярова. Наостанок учасники обох команд от­римали маленькі подарунки на згадку про онлайн-гру і місто, з яким змагалися. Після широкого висвітлення гри в засобах масової інформаціїта мережі Інтернет до бібліотеки послідували пропо­зиції від інших міст на проведення тако­го роду заходів, зокрема, від славного слобожанського міста Харків, тому сум­чани із задоволенням прийняли пропо­зицію на гру від вчителів та бібліотека­рів Харківської гімназії № 178 "Освіта". А їх у свою чергу спонукала публікація в газеті "День" (Гривінський, Р. Бібліоте­ка як комунікативна платформа // Гривінський Р. // День. - 2014. - 4 верес. -С. 4). Юні сумчанки відповідали на запи­тання про Харків, харків'янки натомість перевіряли власні знання про місто Су­ми. І віднайшли чимало сторінок, які єд­нають Харків і Суми. Обидва міста - сло­божанські. Вулиця Сумська - головна вулиця Харкова. В Сумах є вулиця Харківська - одна з магістральних вулиць міста. В Харківському університеті, ство­реному за ініціативою Василя Каразіна, працював вчений Олександр Потебня, видатний мовознавець, уродженець Роменського району теперішньої Сумської області. Об'єктом досліджень фолькло­риста і етнографа Миколи Сумцова. ви­пускника Харківського університету, бу­ла Сумщина, його родовий маєток зна­ходився у слободі Боромля біля Трос-тянця Сумської області. Впродовж гри учасники змагання намагалися дізнатися, що один із най­старіших університетів Східної Європи був заснований у Харкові, про те, скіль­ки фігур налічує один з найкращих пам'ятників Кобзареві в світі, де в Сумах встановлено меморіальну дошку на честь одного з найвідоміших шевчен­кознавців Павла Зайцева, яким чином пов'язане встановлення пам'ятника ма­монтові (першого і тривалий час єдино­го в світі) в селі Кулішівка Недригайлівського району Сумської області. Гра мала продовження. Наступний майданчик "Суми - Херсон на мапі України" для спілкування молоді відбув­ся завдяки бібліотекарям Сумської об­ласної універсальної наукової бібліоте­ки та Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. Лавреньова. Впродовж гри юні херсонці дізнали­ся, де саме в місті Суми встановлено ме­моріальну дошку на честь одного з най­відоміших футуристів Давида Бурлюка, життя якого пов'язане з Херсонщиною; що було зображено на прапорі Сумсь­кого козацького полку кінця XVII століт­тя; в якому місті на Сумщині поєдналися два фестивалі: фестиваль історичної ре­конструкції "Стара фортеця" та "Схід-Рок". Сумські читачі шукали відповіді на запитання: могила якого видатного ко­зацького ватажка, засновника Олешківської Січі, зберіглася на Херсонщині; про візитівку Херсона - пам'ятник пер­шим корабелам; про всесвітньо відомо­го автора споруд інженерного мистецт­ва, які знаходяться і в Херсоні, і на Сум­щині. Онлайн-гра транслювалася в прямо­му ефірі. (Краєзнавча онлайн гра "Суми - Херсон на мапі України" [Електронний ресурс]: Web-сайт.- Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=qbpKpQhhfIE. - Назва з екрану). Гра активізувала інтерес до країно­знавства, поглибила знання й уміння знайти відповідь у мережі Інтернет, до­помогла кожному учаснику відчути се­бе частиною єдиної нації. Віртуальне побувавши в Запоріжжі. Харкові та Херсоні, тепер по-іншому сприймаються інформаційні новини звідти, на кшталт "о, що там, у наших?". Справді, так важливо розуміти, що всі ми - наші. Ми - наші, і є у нас одне спіль­не - своя країна. Перевага проведення онлайн-ігор полягає в тому, що коли є закацікавлені читачі, креативні бібліотекарі та вчите­лі, безкоштовний Інтернет, не має зна­чення ані відстань між містами, ані ві­домче підпорядкування закладів. Найголовніше - молоді читачі тепер знають, що бібліотека - це місце, де мож­на цікаво провести дозвілля зі своїми друзями, а не лише взяти і прочитати книгу, долучитися до загальнолюдських цінностей завдяки електронним ресур­сам та традиційній друкованій книзі. А бібліотекарі з різних книгозбірень вчи­лися працювати єдиною злагодженою командою.

Ольга Малиш, завідувач відділу краєзнавчої літератури і бібліографії; Тетяна Грищенко, керівник піар-офісу бібліотек Сумщини, головний бібліотекар науково-методичного відділу Сумська обласна універсальна наукова бібліотека // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2015. – №1. – С. 14-15.