"Наварила вареничків"
Наварила вареничків
смачний день
Бібліотекар:
Тільки в хаті українській
Покоштуєш диво з див:
Ось півмісяці у мисці,
А над ними в’ється дим,
Бо гарячі, масло тане…
Чи ж ви знаєте, що це?
(використано Інтернет-ресурси)
Чуприна С.:
Це вареники в сметані,
Найсмачніше над усе!
Українці, пригадаймо,
З чим вареники в нас є?
(використано Інтернет-ресурси)
Бібліотекар:
Знає кожна господиня,
Що до столу подає.
З сиром ось жовтіють в мисці,
Із картоплею киплять…
(використано Інтернет-ресурси)
Чуприна С.:
Полюбляють українці
За столом поласувати.
Ще з капустою наварим,
Та з грибами – пахнуть як!
Поласуємо ми з вами, поласуємо – ще й як!
(використано Інтернет-ресурси)
Бібліотекар:
Ще ж і з вишнями не їли,
З полуницямі беріть!
Ми вареників зварили – оце диво-на весь світ!
(використано Інтернет-ресурси)
Чуприна С.:
З м’ясом, з рибою, з горохом,
Ось ще з маком та пшоном,
Ще посидьте з нами трохи
В нашій хаті за столом.
(використано Інтернет-ресурси)
Бібліотекар:
Є вареники у хаті – в Україні все гаразд:
Всі щасливі і багаті, щедре сонце світить в нас!
Слава хаті українській, слава нашій всій землі,
І вареникам у мисці, що на нашому столі.
(використано Інтернет-ресурси)
Бібліотекар: Кожна країна світу може похизуватися переліком оригінальних страв, які складають її національну кухню. Серед розмаїття традиційних українських смаколиків особливе місце займають вареники.
В Україні дуже полюбляють вареники. Ця справа з борошна та начинки вважається, нарівні з борщем, найтиповішою в українській національній кухні. Слово “вареники” походить від дієслова “варити”. Вареник має вигляд маленького конвертика з тіста, в який загортається найрізноманітніша начинка.
У давнину ця страва наділялася певними магічними властивостями. Оскільки вареник за формою нагадує Місяць, йому в народі приписували відповідні функції Місяця – сприяти добробуту і зміцненню здоров’я людини.
Чуприна С.: В меню українського селянина вареники трапляються не часто, вони були окрасою недільного і святкового столу. Їх подавали також на весіллях, хрестинах, поминках, на гостинах, присвячених храмовим святам, варили на толоку й обжинки.
Ці вироби з тіста з начинкою з м’яса, овочів, фруктів та ягід також популярні в інших слов’янських країнах. Конвертики з тіста з м’ясом називають ще пельменями.
Вушка та манти − це також різновид виробів з тіста. Подібні до них страви є і в китайській кухні. А італійці називають свої вироби з тіста з начинкою − равіолі. Щодо традиційних українських вареників, то готують їх за давніми рецептами, які мало чим відрізняються від сучасних.
Бібліотекар: Найпопулярнішими вважають вареники з картоплею, сиром, вишнею, чорницями та іншими ягодами. Та є у кулінарному доробку українських пращурів доволі дивні поєднання, як-то вареники з начинкою із папороті або редьки. А на Полтавщині та півдні Чернігівщини начинку для вареників готують … з борошна. Рецепт доволі простий: треба підсмажити сало, в отриманий смалець додати борошна і розмішати до однорідної маси. Засмажка у холодному вигляді слугує начинкою для вареників з піском.
А зараз Козлова Тетяна Миколаївна розповість нам як приготувати вареники щоб вони були смачні.
Козлова Т.М.: Тісто для вареників готують з пшеничної муки, додають молоко або воду, яйця, цукор і сіль. Воду слід брати холодну, навіть крижану, тоді тісто довго не висихає і добре склеюється при виготовленні вареників. Смак тіста значно покращується з додаванням в нього розтопленого вершкового масла.
Вареники можна формувати різними способами: перший спосіб такий. Тісто розкачують завтовшки 1-1,5 мм, ріжуть на смужки, потім на квадратики розміром 5 х 5 см. Начинку кладуть посередині квадратика і зліплюють два протилежні кінці у трикутник.
Другий спосіб ліплення вареників такий. Тісто розкачують завтовшки 1-1,5 мм, потім з нього вирізують за допомогою виїмки, посередині варениці кладуть начинку, краї зліплюють. При цьому способі залишається багато тіста, яке швидко висихає і його знову треба перероблювати.
Третій спосіб ліплення вареників такий. Тісто розробляють на валик діаметром 2-3 см, ріжуть його на шматочки, кожен обкачують у борошні і розкачують варениці до товщини 1-1,5 мм, потім формують вареники.
Підготовлені вареники кладуть у велику кількість підсоленого окропу, щоб вони могли вільно варитися. Варять вареники 5-6 хвилин, поки не спливуть на поверхню.
Бібліотекар: Для цієї страви не існує визначених розмірів. Традиційний український вареник удвічі більший за російський пельмень і чи не вчетверо об’ємніший, аніж італійський равіолі. А у знаменитому творі М. Гоголя “Вій” оповідається про вареники діаметром 30-40 см, розміром з капелюх. Письменник у своїй творчості неодноразово згадував про традиційну страву з тіста з начинкою. А єврейський поет Саул Черніхівський, якій тривалий час жив на Україні, настільки уподобав традиційні наїдки, що присвятив їм музичну ідилію “Вареники”.
Чуприна С.: Неймовірний факт про вареники: у камені вареник увічнили у канадському Глендоні. На центральній площі міста височіє пам’ятник варенику, який вважається … офіційним символом міста! Кулінарне диво з каменю заввишки у 9 метрів важить майже три тони. Не дивно, що канадці у такий спосіб виразили свою любов до українських вареників. Не забуваймо, що у країні кленового листа проживає найчисленніша у світі українська діаспора.
Шанують традиційні наїдки і в самій Україні. У 2006 році у місті Черкаси також встановили двометровий пам’ятник варенику. До дня відкриття монумента черкаські господині зліпили вареник з печінкою і зі шкварками вагою у 72 кг і пригостили гігантом усіх охочих. Не залишили вареники байдужим і Білла Клінтона. У статусі президента США політик приїхав з візитом до України. Особливо до смаку йому прийшлися вареники з вишнею.
Ще один цікавий факт про вареники полягає у тому, що дотепер в Україні, а ще сусідніх країнах, таких як Росія та Білорусь, вареники готують на так званий Старий Новий рік (у ніч на 14 січня за новим стилем). Оздоблюють страву сюрпризом, підкладаючи у начинку різні предмети як-то ґудзик, квасолину, цукор та інші.
Вважається, що кожний предмет уособлює майбутнє тієї людини, яка, розкусивши вареника, натрапить на нього. Таким чином наші предки наділяли символ національної кухні вмінням передбачати майбутнє. А сучасні господині помітили, що вареники − це не тільки смачно, але й зручно. У сирому вигляді вони можуть тривалий час зберігатись у морозильній камері. Втім, довго відмовляти собі у бажанні покуштувати смачних вареників з картоплею у сметані або із сиром у маслі майже неможливо!
Бібліотекар:
Ой, вставали раненько, картоплю варили
До вечора вареників з нею наліпили
Наварили вареників для гостей хороших
Їжте, їжте вареники, гості наші любі,
Вони трохи гаряченькі не попечіть губи.
А вже ж в ті вареники картоплі напхали
Ще й перчиком притрусили, там його немало.
В череп’яну макітерку ми їх положили
Олійкою з цибулькою добре помастили.
Їжте, їжте гості любі, рахувать не станем
Може, кому буде мало – ми іще добавим
(використано Інтернет-ресурси)
Чуприна С.:
Милі гості, просим сісти
Вареники будем їсти.
Вареники непогані,
Вареники у сметані.
В кожній хаті на Вкраїні
Вареники варять нині.
Це вареники знаменні
Їхні родичі - пельмені.
Вас чекають у макітрі
Вареники дуже ситні.
Білощокі, круглолиці,
Із рум'яної пшениці.
Їжте, їжте просим щиро,
Вареники наші з сиром.
Вареники непогані,
Вареники у сметані.
(використано Інтернет-ресурси)
Бібліотекар:
Їжте вареники бульб’яні, щоб ваші щічки були рум’яні.
Їжте вареники з капусти, щоб животи у вас були тлусті.
Їжте вареники з гречки – не буде між вами суперечки.
Їжте вареники з ревеню – не будете биті ремінем.
Їжте вареники з вишень – будете мати багато грошей.
Їжте вареники з грибами, щоб були ви багаті кумами.
Їжте вареники з маком – усі їжте зі смаком.
Їжте вареники з сиром – з добром вас і з миром.
(використано Інтернет-ресурси)
(діти сідають за стіл, жінки пригощають їх варениками)
Бібліотекар: А зараз, коли ви вже поїли, ми з вами трошки розважимося і повідгадуємо загадки про їжу.
Загадки:
Морква, біб і цибулина, бурячок і капустина, ще й картопля – шусть у горщик. Ну й смачний ми зварим … (борщик).
Довго з тіста їх ліпили, у окропі поварили. Потім дружно ласували, ще й сметанки додавали (вареники).
Місили, місили, Ліпили, ліпили, А тоді – хіп Та в окріп! А вже на останку – Масло та сметанку, Хто зуміє відгадати Того будем частувати (вареники).
І поживне, і смачне, Біле, пінне, запашне. Залюбки малята п’ють, Здоровенькими ростуть (молоко).
Влітку ягід так багато. Їх спочатку буду рвати, Потім з цукром перетрем Ось смачний і вийде (варення).
У воду цукор, з продуктів Сиплем тільки сухофрукти, Варимо в каструлі й от Вийшов в нас смачний… (компот).
Був зерном він у землі, Став із сіллю на столі. З ним їсти ми сідаємо, І гостей стрічаємо (хліб).
До дітей на кожне свято Просять в гості завітати, Бо солодкий і смачний. Здогадались, хто такий? (торт).
Загадки про млинці Що на сковорідку наливають, Так вчетверо згинають? (млинці).
В одній діжці два тіста. Можу я його розбити, Можу на обід зварити, Курка нам його знесе, Що це діти? (яйце).
Є перлова, є гречана, Рисова, а ще пшоняна. Заливаєм молоком, А немає – кип’ятком. (каша).
Я росла в темній темниці, як зросла – взяли в світлиці, з мене шкуру всі деруть, мене варять, мене труть, пироги з мене печуть. Відгадайте, хто ж я є, і назвіть ім’я моє (картопля).
На яблуньці ми зріли, на сонці боки гріли. (яблука).
Є вареники у хаті
В Україні все гаразд:
Всі – щасливі і багаті,
Щедре сонце світить в нас!
Слава хаті українській,
Слава нашій всій землі,
І вареникам у мисці,
Що на нашому столі!
(використано Інтернет-ресурси)
Мітяєва Н.В., бібліотекар
Роздольненської бібліотеки КУ “КРОБ”.
