Моє щасливе місце - бібліотека!

Моє щасливе місце - бібліотека!

Пропонуємо Вам своєрідну літературну історію-сповідь молодого бібліотекаря, яка власним прикладом переконує, що професія бібліотекаря є бага­тогранною та найчудовішою в світі. Можливо ця сповідь буде використана вами задля популяризації цієї чудової професії серед молоді.

Кожен студент, вступив­ши на перший курс, іде до найближчої книго­збірні готуватися до семіна­рів. Мені пощастило! Поряд з гуртожитком, де я проживала, знаходився найбільший інфор­маційний та культурний центр - Херсонська обласна універсаль­на наукова бібліотека (ОУНБ) ім. О. Гончара. П'ять років я була її користувачем і насолоджува­лася - привітні бібліотекарі, за­тишні інтер'єри, безкоштовний Інтернет, цікаві художні та фото­виставки.

Ще під час навчання в Хер­сонському державному універ­ситеті на історичному факуль­теті в мене з'явилося бажання знайти роботу. І перша устано­ва, куди я звернулася, була вже рідна мені книгозбірня. Про­йшовши успішно співбесіду на посаду бібліотекаря сектору соціокультурної роботи, через декілька днів я приступила до виконання своїх обов'язків. Усе було не таким як здавалося рані­ше. Переді мною неначе відкри­ли завісу, і я почала вже з іншого боку пізнавати цю «терра інкогніта» - бібліотеку. Це великий злагоджений механізм, де ко­жен гвинтик чітко виконує своє завдання. А головне - це креативний та творчий колектив од­нодумців. Мої старі стереотипи про бібліотеку і бібліотекарів та побоювання, що тут буде нудно, розвіялися як дим після того, як я дізналася, що таке сучасна біб­ліотека...

Навіть мій перший робочий день виявився нестандартним, насиченим та цікавим. Я потра­пила до професійно-технічного училища з виїзним вечором-реквіємом пам'яті Героїв Крут: разом з колегою читали вірші, демонстрували відео, презенту­вали нові книги, спілкувалися з учнями та викладачами.

Я з радістю поринула в бурх­ливе бібліотечне життя, де ко­жен день приносив нові знання та новий розвитрк. Позитивна та креативна бібліотечна атмос­фера надихала, і я змінювалася, дивуючи саму себе. Я зрозуміла, що бібліотека - це безмежний простір для творчості, а сучас­ний бібліотекар - суперпрофесіонал, багатопрофільний фахі­вець, бо володіє незчисленними знаннями, вміннями та навичка­ми. Я не знаю іншої професії, яка б ставила перед її представни­ком такі високі та різнопланові вимоги. Починаю дійсно розу­міти вислів: бібліотекар - це не просто професія, це спосіб жит­тя. Бібліотека поглинає тебе і в результаті цього фагоцитозу ти стаєш іншою людиною, причому незрівнянно кращою.

Я можу відверто сказати, щоб виконувати свої обов'язки, мені доводиться бути універ­сальним фахівцем: психологом та педагогом, літературознав­цем та істориком, актором та сценаристом, режисером та журналістом, оратором та рек­ламістом, медіаспеціалістом та дизайнером, спеціалістом зі зв'язків з громадськістю та ме­неджером, і навіть бібліотека­рем. Відчуваю себе багатоликим Янусом. Можливо, ще не все мені вдається... але я вчуся, розвиваюся і вірю.

Бібліотека - це моє щасли­ве місце, де я в прекрасному бібліотечному братстві намагаю­ся служити своєму єдиному Богу - КОРИСТУВАЧЕВІ. І чого я тільки ради нього не навчилася робити: організовувати не тіль­ки тематичні, літературно-мис­тецькі заходи, а й свята, інтер­активні зустрічі, дискусії, квести, експрес-побачення, зустрічі у форматі «жива бібліотека», майстер-класи, тренінги, читацькі марафони, бенефіси, огляди інтернет-ресурсів, віртуальні по­дорожі, Дні інформації, Дні спе­ціалістів, готувати прес-релізи та прес-анонси. Нещодавно я створила авторський проект із тайм-менеджменту «Мої 24 го­дини» для бібліотечного вікенду. Користувач навіть і не здогаду­ється, як я щоденно відточую інструменти піар-діяльності: флешмоби й постер-сесії, презентаційні й вуличні PR-акції та інші раніше мені незнайомі речі.

Щоб 24 години на добу користувач мав повну уяву, що саме бібліотека для нього про­водить, я подаю інформацію на сайт, до друкованихта електрон­них ЗМІ. І все це для того, щоб піймати його в тенета бібліотеки та показати шлях до читання, а значить - до успіху.

Мені доводиться працювати з різними віковими, соціальни­ми та професійними групами ко­ристувачів, і я повинна бути спе­ціалістом зі спілкування. Це ще одна з граней професії бібліо­текаря. Це спілкування збагачує мене. Я не знаю іншої установи, крім бібліотеки, яка б мала такі можливості для особистісного розвитку... Ніколи не думала, що буду спілкуватися з посла­ми різних країн... А сталося це саме в бібліотеці. Хоча і працюю недавно, а вже неодноразо­во проводила урочистості, які проходили у Херсонській ОУНБ ім. О. Гончара, з нагоди приїзду до нашого міста Надзвичайних і Повноважних Послів Киргизької Республіки, Чеської Республіки, США та Литовської Республіки в Україні.

Саме в бібліотеці мені по­щастило познайомитися з виз­начними особистостями Хер­сонщини: письменниками, поетами, краєзнавцями, літе­ратурними критиками, науков­цями, діячами культури тощо. Завдяки заходам, які проходили в формі «живої книги», я отрима­ла можливість поспілкуватися з людьми, які пройшли складний життєвий шлях. Це й ветерани Чорнобильської АЕС, колишні в'язні фашистських концтаборів, ветерани найбільшої і найжахливішої в історії людства війни - Другої Світової, визволителі міста Херсрна. Я активно роз­виваю соціальне партнерство, тісно співпрацюю з громадськи­ми організаціями, культурними установами, творчими колек­тивами, етнічними та соціаль­ними групами. В результаті моє коло знайомств розширилося до неймовірних масштабів. Я маю можливість завжди бути в центрі подій. У новому проекті «Центр читання» мені довірили вести сторінку «Vip-персона ре­комендує». А значить нові цікаві зустрічі мені гарантовані.

Моя діяльність не обмежу­ється лише стінами книгозбірні. Я побувала в таких місцях, куди б нізащо не потрапила, пра­цюючи в будь-якому іншому міс­ці. Це й військова частина 3056 ВВ МВС України, де ми, завдяки співпраці з місцевим бібліоте­карем, регулярно проводимо різноманітні заходи, це й школа-інтернат для дітей-сиріт, і Хер­сонський Кіш Українського ко­зацтва. А нещодавно бібліотечні шляхи привели мене за грати... Незвичайним був досвід прове­дення вечора-портрету, присвя­ченого Богдану Хмельницькому, в Дар'ївській виправній колонії. Було важко вийти за межі своєї зони комфорту, але я пересилила себе. І недарма! Побувавши в колонії, керівництво якої радо нас прийняло, я подолала деякі особисті стереотипи щодо засу­джених. Нам зробили невеличку екскурсію територією колонії. Ми навіть завітали до бібліоте­ки, якою опікувався ерудований чоловік, позбавлений волі. Це мене дуже вразило! Ми побачили власноруч виготовлені за­судженими ікони з дерева, які знаходилися в місцевій церкві. Я отримала масу незвичних для себе емоцій!

Створити блог або бук-трейлер, написати цікаву та приваблюючу інформацію на веб-сторінці, працювати з аудіо, відео та графічним редактора­ми, користуватися ксероксом, сканером, принтером, відеотехнікою, фототехнікою - цьому, і не тільки, я навчилась у книго­збірні. Це все допомагає мені розвиватися та йти в ногу з ча­сом!

В організації соціокультурної роботи я намагаюся ви­користовувати і краєзнавчі матеріали. Тут я зіштовхнула­ся з проблемою недостатньої кількості видань та інформації. Тому в мене все частіше виника­ли думки написати щось самій, використовуючи архівні мате­ріали. Найбільше у мене було бажання розкрити відносини держави та церкви міста Херсо­на в буремні 20-ті роки минуло­го століття в період формування тоталітарної системи. Саме ро­бота в бібліотеці підштовхнула мене до написання історичного роману. На сьогоднішній день у мене вже є значний його доро­бок.

Саме в книгозбірні на мою долю випали ще й спортивні пе­ремоги, що додало мені більшої впевненості в собі. Я другий рік поспіль займаю призові місця в обласній спартакіаді працівни­ків культури з, так би мовити, інтелектуальнрго виду спор­ту - шахів. Раніше я про таке і не мріяла...

Ще завдяки бібліотеці я змі­нююся не тільки внутрішньо. Я стала більше приділяти уваги своїй зовнішності та стилю, бо мій імідж - це імідж бібліотеки!

Книгозбірня займає все більше мого простору, вона на­віть проникла в моє особисте життя. Мій чоловік став фана­том, але я не ревную, бо він фанат моєї бібліотеки. Олексій активно долучається до різно­манітних креативних заходів, які проходять як у стінах бібліо­теки, так і за її межами. Він брав участь у флешмобі на підтримку читання в торгово-розважаль­ному центрі «Фабрика». Також Олексій виступив у ролі фото­графа та організував фотосесію бібліотечних працівників з ме­тою популяризації нашої книго­збірні. Два тижні неймовірних зусиль і в результаті нам вдалося створити фотопрезентацію, яка була представлена на урочис­тостях з нагоди Всеукраїнсько-го дня бібліотек. З нею можна ознайомитися на бібліотечному каналі Youtube. Олексій залюб­ки погодився знятися зі мною в проморолику «Бронюєш ви­дання - бронюєш майбутнє», який рекламує дистанційну по­слугу бронювання бібліотечних виЬань та змінює уявлення про бібліотечний сервіс. Зараз він уже планує нові проекти разом з моїми колегами.

Вже рік, як я отримала дип­лом історика, але думок, щоб піти з бібліотеки немає, бо я отримую тут повну реаліза­цію та задоволення. Навпаки, з'являються думки про отри­мання бібліотечної освіти. Я за­питую себе, чому я не обрала цю професію раніше? Подумав­ши, даю таку відповідь: уявлен­ня про професію бібліотекаря були у мене дуже приблизні та стереотипні - професія рутинна та нудна, в суспільстві вона теж не вважалася престижною, сама назва професії виглядала яко­юсь архаїчною та несучасною. Зараз уявлення про професію, завдяки впровадженню інфор­маційних технологій, у соціумі дещо змінюється. Але, вважаю, що бренд бібліотечної профе­сії ще не розкручений. Книго­збірням потрібні фахівці, але ж не всі потрапляють до бібліотек і не всім щастить так, як мені... Тепер я знаю, що робота бібліо­текаря - це постійне удоско­налення, це розвиток творчих, комунікативних та інтелектуаль­них здібностей. Я хочу, щоб моя позитивна «скринька Пандори», яку відкрила бібліотека, ніколи не закривалась. Тому тут і зали­шуся. І ви, якщо ще не працюєте в бібліотеці, зважуйтеся та при­ходьте. Не пошкодуєте! Бо кра­щого місця просто не існує.

Леся Ясинецька-Єгорова, бібліотекар 2-ої категорії сектору соціокультурної діяльності відділу обслу­говування користувачів Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2016. – №3. – С.60-61.