Література з питань мистецтва в бібліотеках України

Література з питань мистецтва в бібліотеках України: читацькі запити та склад фонду

Стаття містить результати дослідження "Читацькі запити на літературу з питань мистецтва в бібліотеках України". Наведена інформація допоможе бібліотекарям раціональніше формувати фонд бібліотеки. Ключові слова: література з питань мистецтва, користувач, читацькі запити, склад фонду.

Постановка проблеми. Сьогодні майже кожна наукова бібліотека в Україні має спеціалізований відділ, що надає інформацію з питань мистецтва. Оскільки її споживачем є користувач бібліотеки, важливо володіти актуальними даними про характер читацьких запитів на літературу з питань мистецтва, повноту їхнього задоволення та склад відповідного фонду. Для вирішення цієї проблеми Одеська національна наукова бібліотека спільно з видавництвом "Мистецтво" у 2015-2016 рр. провела всеукраїнське дослідження "Читацькі запити на літературу з питань мистецтва в бібліотеках України".

Мета дослідження - розробка рекомендацій щодо ефективного задоволення читацьких запитів на літературу з питань мистецтва.

Завдання дослідження зумовлено його метою, а саме визначити:

  1. мотиви звернення користувачів до видань з питань мистецтва;
  2. види    видань    і    теми,    найбільше    запитувані користувачами;
  3. назви видань, що мають попит у читачів;
  4. роль Інтернету як засобу задоволення читацьких запитів на літературу мистецтвознавчої тематики;
  5. стан фонду розділу "Мистецтво. Мистецтвознавство" за хронологічними, типологічними та мовними ознаками.

Об'єкт дослідження - користувачі бібліотек, доку­менти фонду розділу "Мистецтво. Мистецтвознавство".

Предмет дослідження - читацькі запити на літера­туру з питань мистецтва, стан їхнього задоволення, стан фонду розділу "Мистецтво. Мистецтвознавство".

Учасники дослідження:

  • Волинська  обласна універсальна наукова бібліо­тека ім. Олени Пчілки;
  • Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Івана Франка;
  • Київська публічна бібліотека ім. Лесі Українки;
  • Полтавська обласна універсальна наукова бібліо­тека ім. І. П. Котляревського;
  • Харківська обласна універсальна наукова бібліотека;
  • Херсонська обласна універсальна наукова бібліо­тека ім. Олеся Гончара;
  • Чернігівська обласна універсальна наукова бібліо­тека ім. В. Г. Короленка.

Методи та порядок проведення дослідження. Длі проведення дослідження було застосовано методи анкету­вання і статистичний. Анкетування тривало з 01.05.2015 де 01.12.2015 р. Використання статистичного методу передба­чало заповнення фахівцями базових бібліотек таблиці "Над­ходження документів з питань мистецтва до бібліотечногс фонду". Документи розділу "Мистецтво. Мистецтвознавство" переглядалися в ручному режимі (de-visu), необхідні дані пс кожному виданню вносилися у робочу таблицю. Крім того у базових бібліотеках було складено списки видань з питань мистецтва, на які користувачі отримали відмову (за 2013- 2015 рр.).

Результати дослідження

Дані анкетування

Усього було розповсюджено 1050 анкет, по 150 у кож­ній із 7 бібліотек. Повернуто заповненими 900 анкет. Було здійснено аналіз анкет по кожній установі окремо, а також зроблено узагальнений аналіз даних усіх бібліотек-учас-ниць, завдяки чому отримано наведені нижче результати.

За категоріями користувачів більшість опитаних стано­вили фахівці - 43%, студенти - 31%, робітники - 12% науковці - 9%, учні - 5%. Розподіл респондентів за віком такий: 17-25 років - 39%, 26-40 років - 26%, 41-60 років - 25%, 61-75 років - 9%, понад 75 років - 1%. Щодо рівня освіти, то серед опитаних 57% мають вищу, 22% - спеціальну, 21% - середню.

Анкета складалася з 7 запитань: 6 - закритих, 1 - відкрите. Узагальнений аналіз відповідей свідчить, що для 44% респондентів мотивами звернення до літератури : питань мистецтва є бажання розширити кругозір та потреба в самоосвіті. 29% звернулися до такої літератури з метою освіти (підготовка до занять у школі, виші тощо); про­фесійний інтерес мали 27% опитаних (діагр. 1).

На нашу думку, у більшості користувачів мотивом звернення до мистецтвознавчої літератури є розширення кругозору і самоосвіта, оскільки саме фахівці становлять найбільший відсоток серед абонентів. Студенти посідають другу сходинку, а отже й "освіті" як мотиву звернення належить друге місце. На останньому місці "професійний інтерес", адже науковців серед користувачів найменше (якщо не брати до уваги учнів).

Відповіді на друге запитання анкети свідчать, що користувачі надають перевагу науково-популярним видан­ням (29%) і альбомам (20%). Навчальні видання мають попит у 19% респондентів, довідкові - у 17%, на частку наукової літератури припадає 15%.

Оскільки більшість користувачів звертається до мис­тецтвознавчих матеріалів через бажання розширити круго­зір, потребу в самоосвіті й освіті, то й перевагу вони віддають науково-популярним, альбомним, навчальним ви­данням. Зауважимо, що аналіз "відмов" на літературу з питань мистецтва підтверджує факт, що користувачі частіше запитують науково-популярну літературу. Зокрема, серед "відмов" на науково-популярну літературу 73% видань; далі йдуть наукові видання - 16%, навчальні - 10%, альбомні - 1%. Виходячи з цих даних, можна стверджувати, що в базових бібліотеках України зафіксовано значний незадоволений попит саме на той вид мистецтвознавчої літератури, який найбільше цікавить користувачів.

Запитання анкети "Які теми з питань мистецтва Вас цікавлять?" передбачало 11 варіантів відповідей. З'ясовано, що користувачі найчастіше запитують видання з образо­творчого мистецтва (29%), музики (29%), видовищного мистецтва (25%)2. Література з архітектури має попит у 17% читачів (діагр. 2).

Опитування виявило, що користувачі не завжди отри­мують потрібну літературу: музика (30%), видовищне мис­тецтво (24%), архітектура (24%), образотворче мистецтво (22%). Зауважимо, що саме за тими темами, до яких користувачі виявляють найбільше зацікавлення ("музика", "видовищне мистецтво"), був зафіксований найвищий рівень незадоволеного попиту (виняток становить лише "образо­творче мистецтво", хоча показник 22% не можна вважати задовільним).

Респондентам також було запропоновано визначити мистецтвознавчі періодичні видання, що їх цікавлять. За­галом опитані виокремили 139 назв, із них 73 — українські видання, 64 — російські, 2 належать Іспанії та США. Часто запитують (понад 10 згадувань) таку періодику: "Образо­творче мистецтво" (100 анкет, Україна), "Музика" (83 анкети, Україна), "Кіно-Театр" (67 анкет, Україна), "Український театр" (36 анкет, Україна), "Музичний керівник" (31 анкета, Украї­на), "Мистецтво і освіта" (28 анкет, Україна), "Архидея: жизнь как искусство" (25 анкет, Україна), "Культура і життя" (24 анкети, Україна), "Мистецтво в школі" (21 анкета, Україна), "Пам'ятки України" (16 анкет, Україна), "Україн­ська культура" (15 анкет, Україна), "Ландшафтний дизайн" (15 анкет, Росія), "Українська культура" (15 анкет, Україна), "Балет" (14 анкет, Росія), "Художники Украйни" (12 анкет, Україна), "VIVA Биография" (12 анкет, Україна).

Найбільший попит серед читачів мають журнали "Об­разотворче мистецтво" і "Музика", що закономірно, адже саме ці теми - найпопулярніші серед респондентів. По­зитивним для бібліотекарів є той факт, що майже всі з на­ведених періодичних видань друкуються в межах України, а отже, розширюються можливості забезпечення доступу до них. Проте варто зважати на велику кількість російських періодичних видань, які популярні серед значної частини читачів, хоч і запитують ці матеріали не так часто. Зро­зуміло, що сьогодні жодна бібліотека не може отримувати цю періодику у друкованому вигляді й потрібно шукати шляхи дистанційного доступу хоча б до найзапитуваніших російських журналів і газет.

Результати дослідження свідчать, що 81% респон­дентів використовують ресурси мережі Інтернет для роботи з мистецтвознавчою літературою. Цей показник зумовлює факт, що більшість опитаних належать до вікової категорії від 17 до 60 років, мають вищу освіту і зазвичай володіють базовими навичками роботи у веб-просторі. Зважаючи на це, зауважимо, що Інтернет має стати для бібліотекарів додатковим засобом розширення зв'язків з користувачами і задоволення їхніх інформаційних потреб.

Розглянемо читацькі запити на літературу з питань мистецтва в аналізованих бібліотеках України. Респонденти всіх установ мотивують звернення до мистецтвознавчих видань бажанням розширити кругозір і потребою в само­освіті. Для представників чотирьох книгозбірень мотивом є освіта, а користувачі Полтавської та Чернігівської ОУНБ на другу позицію віднесли "професійний інтерес".

Респонденти більшості бібліотек віддають перевагу науково-популярній літературі і лише у Чернігівській ОУНБ - навчальним виданням. Другу сходинку в Харківській і Херсонській ОУНБ посідають альбоми, в Івано-Франків­ській і Полтавській ОУНБ - довідкові видання, у Волин­ській ОУНБ - навчальні видання.

У трьох ОУНБ - Луцькій, Полтавській, Чернігівській - серед тем лідирують "образотворче мистецтво" і "музика". В Івано-Франківській, Харківській, Херсонській ОУНБ найпопулярнішими темами є "образотворче мистецтво" і "видо­вищне мистецтво".

Однак, як свідчать дані анкетування, читачі всіх базових бібліотек не завжди отримують літературу за тими темами, що їх цікавлять найбільше.

Дані щодо складу фонду розділу "Мистецтво. Мис­тецтвознавство"

Оскільки рівень задоволення інформаційних потреб ко­ристувачів значною мірою залежить від складу бібліотечного фонду, в межах дослідження, окрім анкегування, передбачалося визначити відповідність фонду розділу "Мистецтво. Мистецтво­знавство" читацьким запитам. Його стан було проаналізовано за типологічними, хронологічними та мовними ознаками.

Узагальнені дані свідчать, що за типами видань (назви) більшу частину фонду розділу "Мистецтво. Мистецтво­знавство" становить науково-популярна література (31%), альбоми (16%) і навчальна література (8%). Значний від­соток належить літературі, що була віднесена до категорії "Інші" (28%) (діагр. 3).

Діагр. 3. Узагальнені дані типологічного складу фонду розділу "Мистецтво. Мистецтвознавство"

Дані окремих бібліотек також демонструють відсотко­ву перевагу цих типів документів у структурі фонду майже всіх базових установ. Виняток - Волинська ОУНБ, де першу сходинку посідають наукові видання.

На перший погляд, така типологічна структура фонду є позитивним показником, бо саме ці типи мистецтвознавчої літератури, як свідчать результати анкетування, мають найбільший попит серед користувачів. Однак хронологічний аналіз складу фонду доводить, що ситуація неоднозначна.

Більшість користувачів найчастіше запитує літературу останніх 3-5 років. Узагальнені статистичні дані свідчать, що за 2011-2015 рр. надходження науково-популярних і альбомних видань з питань мистецтва до бібліотечних фондів суттєво скоротилися порівняно з минулими роками, особливо це стосується науково-популярної літератури. І хоча статистичні дані за 2011-2015 рр. відображають ситуацію за останні п'ять років, тоді як інші відомості охоп­люють десятирічний період, проте очевидна тенденція до зменшення надходжень цих типів документів. До того ж порівняння кількості надходжень літератури з питань мис­тецтва до фондів базових бібліотек за останні п'ять років з даними випуску видавничої продукції в нашій державі, що надає Книжкова палата України, уможливлює висновок, що ситуація з поповненням бібліотечних фондів розділу "Мис­тецтво. Мистецтвознавство" критична. Зокрема, згідно зі статистикою Книжкової палати України, з 2011 до 2015 р. у державі було видано 1672 книги і брошури мистецтвознав­чої тематики [1]. За аналогічний період до фондів базових бібліотек надійшло документів з мистецтва: Волинська ОУНБ - 413, Івано-Франківська ОУНБ - 308, Київська ОУНБ - 270, Полтавська ОУНБ - 801, Харківська ОУНБ - 314, Херсонська ОУНБ - 361. Отже, бібліотеки не отри­мують навіть половини з тих видань, які друкуються в Україні (виняток - Полтавська ОУНБ, хоча "половина отриманих видань" - доволі невтішний показник).

Отже, наведені факти свідчать про неповну відповід­ність складу фонду розділу "Мистецтво. Мистецтвознавство" читацьким вимогам, що може негативно позначитися на його ефективності й бути причиною низького рівня задо­волення читацьких запитів на мистецтвознавчу літературу останніх років.

Узагальнене відсоткове співвідношення кількості при­мірників документів у фонді розділу "Мистецтво. Мистецтво­знавство" за мовами демонструє перевагу російськомовних видань (54%) над україномовними (42%) та виданнями іншими мовами (4%). При цьому в ОУНБ Луцька, Івано-Франківська, Херсона домінують україномовні видання, в інших базових бібліотеках російськомовна література пере­важає над українською. Таку тенденцію не можна вважати позитивною. Окремі дані свідчать, що сьогодні потреба в україномовній літературі зростає в усіх регіонах України і часто перевищує можливості фондів [2, с. 8].

Соціальний портрет читача літератури з питань мистецтва

Результати дослідження дають змогу скласти узагаль­нений середньостатистичний портрет читача літератури з питань мистецтва: це особа віком від 17 до 40 років, з вищою освітою, фахівець. Для такого користувача основним мотивом звернення до мистецтвознавчої літератури є само­освіта й бажання розширити кругозір. Читачів цікавлять переважно такі типи літератури з питань мистецтва, як науково-популярні, навчальні видання, альбоми. Абоненти здебільшого запитують літературу з образотворчого мис­тецтва, музики, видовищного мистецтва, проте не всі ви­дання за цими темами можна отримати в бібліотеці. Серед періодики цей читацький сегмент цікавлять журнали "Образо­творче мистецтво", "Кіно-Театр", "Музика", "Український театр", "Музичний керівник".

Варто зазначити, що у пошуку мистецтвознавчих ма­теріалів читач звертається не лише до бібліотеки, а й активно використовує ресурси всесвітньої мережі. І хоча книгозбірня залишається важливим, а часом і єдиним дже­релом отримання знань з питань мистецтва, її фахівцям по­трібно працювати над тим, щоб Інтернет був не конкурентом, а помічником у процесі обслуговування користувачів.

Висновки. Під час всеукраїнського дослідження "Чи­тацькі запити на літературу з питань мистецтва в бібліотеках України" розв'язано всі завдання, визначені у програмі. Зокрема, отримано такі результати:

1.  Основним мотивом звернення до літератури з питань мистецтва для більшості респондентів є бажання розширити кругозір (44%) та потреба в освіті (29%). Зважаючи на ці показники, пріоритет при комплектуванні фонду бібліотеки виданнями з мистецтва необхідно надавати науково-попу­лярній і навчальній літературі.

2.    Цей   висновок   почасти   підтверджують   відповіді респондентів на друге запитання анкети: більшість з них цікавляться науково-популярною літературою (29%), оскільки саме вона якнайкраще слугує для розширення кругозору. Вартий уваги і той факт, що 20% респондентів  надають перевагу альбомним виданням, а 19% - навчальним. Ці типи видань є важливим джерелом знань, необхідних для здо­буття якісної освіти та самоосвіти. Однак аналіз "відмов" на літературу з питань мистецтва дає підстави стверджувати, що в базових бібліотеках України зафіксовано значний рівень незадоволеного попиту саме на той вид мистецтвознавчої літератури, який найбільше цікавить користувачів (науково-популярні видання).

3. Серед тем, що становлять інтерес для читачів, перше місце посідають образотворче мистецтво (29%) і музика (29%), далі - видовищне мистецтво (25%) і архітектура (17%). Ці дані також потрібно враховувати при комплектуванні біб­ліотечних фондів.

4. У результатах всеукраїнського дослідження наведено списки періодичних видань, що цікавлять користувачів. Серед 139 журналів найчастіше запитують 17 (понад 10 згадувань). Можна припустити, що не всі бібліотеки мають у фондах цю періодику. Фахівцям установ, які не можуть регулярно отри­мувати актуальні періодичні видання з питань мистецтва, доцільно звернутися до їхніх електронних аналогів в Інтернеті, щоб якнайповніше забезпечити запити користувачів.

5. Дослідження свідчить, що для роботи з мистецтво­знавчою літературою більшість респондентів (81%) вико­ристовують Інтернет. Отже, бібліотекарям потрібно актив­ніше залучати мережеві  інформаційні ресурси.  Постійний пошук  в  Інтернеті  видань,  котрих бракує у бібліотечних фондах, має стати обов'язковим складником діяльності устамови. Необхідно формувати списки веб-адрес повнотекстових відкритих електронних бібліотек, здійснювати їхній систематичний моніторинг і надавати читачам для користування.

6.   Порівняльний аналіз тематичних уподобань ауди­торії  свідчить  про   наявність   в  усіх  базових  бібліотеках проблеми незадоволеного читацького попиту на видання з питань мистецтва, причому найвищий рівень зафіксовано за темами, які цікавлять користувачів найбільше.

7.  Результати аналізу складу фонду розділу "Мистецтво. Мистецтвознавство" за типологічними, хронологічними та мовними ознаками свідчать про його неповну відповідність читацьким   вимогам,   що,  зі  свого  боку,   може   негативно позначатися на його ефективності й бути причиною низь­кого  рівня  задоволення  читацьких запитів  на мистецтво­знавчу літературу останніх років. Погіршує ситуацію недо­статнє комплектування бібліотек виданнями з питань мисгецтва.

8.   Порівняльний аналіз кількості надходжень літера­тури з питань мистецтва до  фондів базових бібліотек за останні п'ять років з даними випуску видавничої продукції в нашій державі, що надає Книжкова палата України, свідчить про те,  що  ситуація  з  поповненням  бібліотечних  фондів розділу "Мистецтво. Мистецтвознавство" критична.

Ніна Прибєга, головний редактор Державного спеціалізованого видавництва "Мистецтво", заслужений працівник культури України; Юрій Луговцев, доктор філософії, завідувач науково-дослідного відділу ОННБ // Вісник Книжкової Палати. – 2016. №6. – С.19-22.

Calendar

     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31