Клубні об'єднання при публічних бібліотеках: історико-теоретичні та практичні аспекти
Клубні об'єднання при публічних бібліотеках: історико-теоретичні та практичні аспекти
Розглянуто історико-теоретичні аспекти клубних об'єднань при бібліотеках. Висвітлено досвід діяльності краєзнавчого та розмовного клубів, що діють при Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олеся Гончара.
Клуби та гуртки як соціокультурне явище має глибоке історичне коріння. Клубна діяльність людей, організована на основі спільного проведення дозвілля у вільний від повсякденних турбот час, існує стільки, скільки існує людство.
Появу перших клубів пов'язують з завезенням в Англію у 1652 році кави. Літописець Самюель Пеппіс згадує таверну «Кавовий клуб», до якого збиралися його друзі, щоб обмінюватися новинами. У таких кав'ярнях-клубах пізніше з'явилися постійні відвідувачі: в одній збирались торговці, в іншій – солдати, в третій – брокери тощо. Спочатку вхід до клубів був вільним, але пізніше заклади стали зачиненими для чужих. Жінкам вхід до клубів був суворо заборонений. Найстарші члени клубу приймали рішення про допуск нових, збирались членські внески, вводились різні обмеження. Пізніше клуби почали перебиратися з кав'ярень у спеціально збудовані приміщення. Клуб створюють для того, щоб задовольнити духовні потреби, розвинути природні задатки та здібності, реалізувати різноманітні інтереси та творчий потенціал особистості. Ознаками клубу називають: стабільний склад учасників, наявність спільної діяльності на основі спільного інтересу, вільний вибір занять, оформленість групи, регулярність зустрічей тощо. Клубом вважається тільки таке об'єднання, у якому вільна колективна діяльність людей має суспільно важливий характер, не є асоціальною.
Поряд з поняттям «клуб» у професійній літературі також використовують поняття «клуб за інтересами», «об'єднання любителів», «читацьке об'єднання», «творче об'єднання». «Об'єднання» в сутності означає той же клуб, але з більш складною та функціональною структурою. Додавання слів «любительський» або «за інтересами» свідчить про те, що в основі лежать інтерес особи до будь-чого, його захоплення, покликання, здібності, закладений у ній творчий потенціал.
Клуби при бібліотеках отримали поширення у 20-ті роки XX століття. У 1970–1980-ті роки радянська держава та комуністична партія, спираючись на бібліотеку як на ідеологічний заклад, приділяли велику увагу створенню суспільно-політичних клубів для молоді у стінах бібліотек.
Вагомим стимулом для подальшого розвитку клубів у бібліотеках стало прийняття «Положення про любительські об'єднання, клуби за інтересами» (липень 1986 року). Відповідно до нього, набували поширення об'єднання:
– громадсько-політичного спрямування (клуби політичної інформації, виборців, філософів тощо);
– інтернаціоналістичного, патріотичного та воєнно-патріотичного спрямування;
– виробничого та науково-технічного спрямування (клуби ділових зустрічей, економістів, новаторів, раціоналізаторів та винахідників, технічної творчості -радіолюбителів, технічного моделювання, картингу тощо);
– природничо-наукового спрямування (любителів астрономії, садівництва, квітництва, акваріумістів, собаководів, любителів котів тощо);
– морально-етичного спрямування (дискусійні клуби);
– естетичного спрямування (любителів музики, театру, кіно, літератури, пісні, мистецтва, танцю, фотомистецтва, декоративно-прикладного мистецтва тощо);
– фізкультурно-оздоровчого спрямування.
У згаданому вище Положенні були окреслені основні напрями діяльності клубів, викладені основні принципи формування клубних об'єднань, висвітлені питання організаційно-методичного характеру. Були визначені основні документи, що регламентували діяльність клубів: положення (статут), план роботи, щоденник заходів, список членів клубу.
Загальними зборами членів клубу затверджувалися: назва клубу, ким організований, де і для кого; мета і завдання клубу; права й обов'язки членів клубу; структура клубу й органи самоврядування; атрибути клубу (девіз, емблема, гімн).
Особливою популярністю у даний період користувалися клуби літературно-художнього спрямування. Основною метою їх діяльності був розвиток художнього смаку членів клубу за принципом «Розважаючи, просвітляти і залучати до активної творчої діяльності». Організація літературно-художніх клубів у бібліотеках вносила істотні зміни до комплектування фондів, а іноді – в організаційну структуру бібліотеки. Так, у публічних бібліотеках, де були відкриті літературно-музичні вітальні, салони або літературно-художні клуби, часто створювалися відділи (сектори) мистецької, нотно-музичної літератури, фонотеки, відеотеки тощо.
Роботу літературно-художні клуби здійснювали в тісній координації з іншими творчими організаціями, музичними училищами, художніми школами. Традицією ЛІТО (літературно-творчих об'єднань) стало обговорення на засіданнях клубу ще не опублікованих творів членів об'єднань. Засідання були відкриті для усіх читачів бібліотеки.
Сучасна бібліотека покликана створити умови для самореалізації користувачів, їхнього спілкування, повноцінного проведення дозвілля. Читацькі клуби, як правило, об'єднують певні вікові та соціальні категорії користувачів або групи людей зі сталими інтересами. З урахуванням цих особливостей усі читацькі об'єднання можна класифікувати на дві великі групи: клуби за демографічними характеристиками та клуби за інтересами.
Перша група ділиться на: клуби для людей з обмеженими фізичними можливостями та похилого віку; клуби жіночого спілкування; молодіжні клуби; сімейні клуби; клуби для дітей та підлітків.
Друга група читацьких об'єднань має тематичну спрямованість: клуби літературні та морально-естетичного спрямування; екологічні клуби; клуби краєзнавців тощо.
На діяльності клубів позначаються економічні, соціально-політичні та культурні зміни у державі. Кількість їх при бібліотеках сьогодні зростає, проте змінюється змістовна складова клубної роботи в бібліотеці. Збільшується число об'єднань для спілкування користувачів різних вікових категорій. Саме у спілкуванні багато в чому реалізуються всі інші функції клубної діяльності. Спілкування допомагає компенсувати дефіцит уваги з боку соціуму до особи користувача. Можливість поговорити про наболіле, коли людину готові вислухати, зрозуміти, прийняти, приносить щиру радість, почуття задоволення, почуття солідарності, співпричетності. У клубах спілкування важливий не стільки предмет обговорення, скільки сам процес комунікації.
Типове засідання клубу при бібліотеці відбувається наступним чином. У деяких бібліотеках засідання клубів починаються з обов'язкових оглядів свіжих періодичних видань, нових надходжень до бібліотеки й до особистих колекцій членів клубів. Оприлюднюється найбільш цікава опублікована інформація, переглядаються відеозаписи, прослуховуються фонограми. Наступна частина засідання – «Гість клубу» або «Жива книга» присвячується відомій людині. Готуються дайджести публікацій запрошених або присвячених їм матеріалів (за наявності). Програма засідань складається таким чином, щоб представити гостя не тільки як керівника або спеціаліста, але і як людину. Організовуються і виставки, присвячені хобі запрошеного. Завершують засідання невелика розважальна програма і приємне чаювання.
Любительські об'єднання і клуби за інтересами, організовані в бібліотеках, згуртовують різних людей – за віком, професією, освітнім і культурним рівнем. Тут оптимально поєднуються особисті й суспільні інтереси, контакти будуються на основі захоплення будь-яким видом суспільне корисної діяльності, розвивається творча активність, ініціатива читачів. Успішна діяльність багатьох клубів при Херсонській обласній універсальні науковій бібліотеці імені Олеся Гончара – яскравий тому доказ. Деякі клубні об'єднання тут діють багато років. Це літературні клуби «Ліра», «Кулішева криниця», «Літературна вітальня», «Елінг», «Парус надежды», учасниками яких є місцеві поети та їх шанувальники. На їх засіданнях значна увага приділяється читанню поезій та їх аналізу.
Сьогодні при бібліотеці активно діють і клуби інших напрямів. Серед них – клуб любителів історії «КЛІО», клуб удосконалення навичок спілкування українською мовою «Дивослово», клуб-антистрес «Веселка», аніме-клуб «ХАК», молодіжний клуб «Кип'яток», фотоклуб «Свіжий погляд» тощо.
З 2012 року на базі відділу наукової інформації та бібліографії Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки розпочав діяльність Клуб любителів історії «КЛІО» (http://biblio.lib.kherson.ua/klub-lyubiteliv-istori.htm). Його основною метою є вивчення історії України у контексті світової історії, залучаючи наявні бібліотечні ресурси, та популяризація історії рідного краю серед широких верств населення.
У рамках діяльності клубу постійно проводяться презентації книг історичної тематики за участю авторів. Серед них – «Маршал Жуков і українці у Другій світовій війні: українським ветеранам та жертвам Другої світової війни присвячено» (К., 2013) Левка Лук'яненка, «Мальована історія незалежності України» (К., 2013) братів Капранових, «Формула свободи» (К., 2014) Василя Любарця, «Золота булава» (К., 2012) Василя Хитрука, «Немцы Причерноморья» (О., 2008) Ельвіри Плесської, «Олександр Рябінін-Скляревський: інтелектуальна біографія історика (1878-1942 рр.)» (Херсон, 2014) Юрія Капаруліна, «Виктор Гошкевич и его мир: семья, окружение, древности» (X., 2016) Антона Костенка та Анастасії Шевченко та ін.
Особливою популярністю серед членів клубу «КЛІО» користуються засідання краєзнавчої тематики. Краєзнавці-аматори, наукові співробітники музеїв, археологічної лабораторії, викладачі кафедри історії України та всесвітньої історії Херсонського державного університету на засіданнях клубу діляться своїми дослідженнями, допомагають знайти відповіді на питання, що хвилюють учасників клубу. Серед краєзнавчих тем, які були розглянуті на засіданнях «КЛІО» протягом п'яти років його існування, – «Фотографії – живі свідки минулого» (історія Херсона у фотографіях), «Маловідомі сторінки історії родини Скадовських», «До 500-річчя битви під Оршею», «Дореволюційні видання у фондах Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки», «Бібліотечна справа на Херсонщині: віхи історії», «Історичні пам'ятки литовсько-польської доби на території Херсонщини», «Методика проведення археологічних досліджень на Білозерському поселенні» та ін.
Низка засідань клубу була присвячена темі «Походження свят у світлі історичних джерел». За час існування клубу його учасники за допомогою аналізу матеріалів з енциклопедій, монографій дослідили походження таких свят як Новий рік, Різдво, Великдень, Трійця, День Святого Миколая, 8 Березня, 1 травня.
Етновечірки – ще одна розповсюджена форма проведення засідань клубу. Щороку учасники «КЛІО» влаштовують «козацькі вечірки-караоке», на яких досліджуються особливості козацьких пісень, співають козацькі пісні, влаштовують фітобар «Калинки-малинки», де можуть більше дізнатися про рослини-символи України, дегустуючи при цьому ароматні чаї. Запрошений гість, як правило лікар чи травник, розповідає про цілющі властивості різних рослин. Члени ж клубу готують легенди, перекази, загадки, прислів'я про рослини-символи України, і під час засідання діляться знаннями. Українські вечорниці з традиційними для цього заходу стравами, піснями, розвагами також проводяться щороку для учасників клубу.
Засідання клубу не обмежуються стінами бібліотеки. У весняно-літній період улюбленою формою зустрічей кліовців є виїзні заходи, коли можна ближче доторкнутися до історії рідного міста, пройтися його вулицями, дізнатися більше про архітектурні пам'ятки, історію будинків, у яких жили відомі люди. Такі спільні подорожі у минуле відкривають незнані сторінки історії, дарують безліч приємностей та несподіванок. При цьому керівник клубу популяризує літературу, наявну у бібліотеці з теми, якій присвячена та чи інша екскурсія. Серед цікавих подорожей рідним краєм – екскурсії «Гімназичний сквер: люди, долі, кохання», «Весела подорож у винні володіння князя Трубецького», «Вулиця Католицька» та багато інших. Учасники клубу разом відвідують краєзнавчий та художній музеї. Традицією для членів клубу є щороку влітку брати участь в археологічних розкопках у селі Дніпровське Білозерського району, де в ІV–ІІІ ст. до н. е. розташовувалося грецьке поселення. За час існування клубу його учасники відвідали три місця, які належать до природних чудес України – біосферний заповідник «Асканія-Нова», Актовський каньйон та Олешківську пустелю. Неодноразово кліовці бували в гостях в українського художника Сергія Васильовича Михайленка, який живе в Херсоні, у творчості якого чільне місце займає козацька тематика. Серед робіт С. В. Михайленка, присвячених козацькій тематиці, – славні сторінки переможних битв козаків: Конотопська битва, Хотинська війна, взяття Криму, а також ряд акрилових робіт, присвячених історії козацтва нашого краю, – безцінні полотна, які показують велич нашої історії.
Кількість членів клубу «КЛІО» з кожним роком зростає. Цьому сприяє активна реклама його діяльності через радіо, телебачення, соціальні мережі, інтернет-новини, а також бажання жителів міста краще знати свою історію.
З початку 2013 року при Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці діє розмовний клуб «Дивослово» (http://biblio.lib.kherson.ua/klub-ukrainskoi-movi-divoslovo.htm). Основна мета його діяльності – підвищення загального рівня володіння державною мовою громадянами України, популяризація творів української класичної та сучасної літератури.
Учасники клубу спілкуються українською мовою на визначені теми, слухають та співають українські пісні, переглядають україномовні фільми, мультфільми, досліджують фразеологізми, які збагачують мовлення. Окрема увага на засіданнях клубу приділяється діловому спілкуванню – вмінню правильно вести бесіди, дискутувати, обґрунтовувати свої думки, писати різноманітні документи (автобіографії, заяви, звернення, резюме тощо).
Зазвичай куратор клубу «Дивослово» проводить для учасників огляд книжкових новинок, наприклад: «Сучасна українська література: імена, тенденції, тематика», «Шевченківська премія: як цього досягти (огляд книг лауреатів Шевченківської премії останніх років)», «Короновані словом: книги, відзначені премією «Коронація слова»», «Книги сучасної української художньої літератури у міжнародних рейтингах» тощо. Після огляду літератури учасники клубу жваво обговорюють прочитані книги. Свої рекомендації щодо книг, які варто прочитати, вони оформлюють у письмовому вигляді. Потім ці відгуки подаються на сайті «Віртуальний бібліограф» у розділі «Книжковий майданчик» у рубриці «Наші читачі рекомендують» (http://biblio.lib.kherson.ua/nashi-chitachi-rekomenduyut.htm).
Протягом усього часу існування клубу «Дивослово» його постійними партнерами та помічниками є представники Всеукраїнського проекту «Безкоштовні курси української мови», які часто надсилають до бібліотеки новинки сучасної української літератури. За підтримки керівників цього проекту проводяться зустрічі з сучасними письменниками, на які запрошуються не лише учасники клубу, але й усі охочі. Цікавими були презентація альманаху сучасної української поезії «Знак» за участю співавторів видання Олега Коцарева та Мирослава Лаюка; дівчачо-бешкетницька вечірка «Музи без музчин» за участю поетес Тетяни Шептицької, Антоніни Спірідончевої, Валентини Захабури та Марини Єщенко; зустрічі з Жанною Куявою, Надією Мориквас, Дарою Корній. Частими гостями на засіданнях клубу є поети та письменники Херсонщини, зокрема Анатолій Кичинський (лауреат Шевченківської премії), Людмила Крижанівська, Григорій Задніпровський (Григорій Теременко), В'ячеслав Петренко тощо.
Кожне засідання клубу «Дивослово» відбувається із залученням книг із фондів бібліотеки. Так, словники (тлумачний, паронімів, синонімів, українсько-російський тощо) допомагають виконувати практичні завдання, а твори класиків літератури – читати та аналізувати їх під час засідань клубу. При цьому бібліотека поєднує функції книгозбірні та культурно-просвітницького центру одночасно.
Зручною формою спілкування членів клубів є соціальні мережі. У Фейсбуці для учасників клубу «КЛІО» створена група «Клуб любителів історії», шанувальники української мови мають можливість спілкуватися між собою у групі «Дивослово. Безкоштовні курси української мови у Херсоні». У групах розміщується розклад засідань клубу, анонс найближчого зібрання, новини, пов'язані з діяльністю клубів та бібліотеки. У групі «Дивослово. Безкоштовні курси української мови у Херсоні» можна знайти плани-конспекти попередніх засідань клубу, а також корисні посилання на різноманітні веб-ресурси з вивчення української мови, про новинки української художньої літератури та багато іншої корисної інформації.
Адміністратор групи (як правило, це керівник клубу) має слідкувати за своєчасним наповненням інформацією сторінки клубу. Також необхідно аналізувати пости, які поширюють інші учасники групи: щоб вони не розпалювали релігійної чи політичної ворожнечі, безпідставно не критикували діяльність клубу чи когось з його учасників, тобто націлювати їх на толерантний підхід до усіх дописувачів.
Є підстави сподіватися на подальшу успішну діяльність клубних об'єднань «КЛІО» та «Дивослово», тому що історична тематика, зокрема історія рідного краю є невичерпним потенціалом для змістовних та цікавих зустрічей. Подальший успіх клубу «Дивослово» можна пов'язувати з тим, що на хвилі національно-патріотичного піднесення мешканців міста Херсона, які є переважно російськомовні, стає все більше охочих подолати психологічний бар'єр та почати спілкуватися українською мовою у побуті. Ті ж, хто добре володіє рідною мовою, усвідомлює, що не існує меж вдосконалення знань та навичок спілкування нею, тому роками відвідують цей клуб.
Матеріально-технічна база, комфортне приміщення, яке надає бібліотека, доступність бібліотечних фондів, творчі зустрічі з сучасними письменниками, поетами рідного краю, – усе це переконує у дієвості клубних об'єднань саме при бібліотеках.
Нині саме бібліотечні клуби значною мірою задовольняють потребу у живому спілкуванні однодумців, реалізації творчих ініціатив, допомагають знаходити об'єктивні відповіді на актуальні запитання, створюють сприятливі для цього умови. Тому очевидно, що в цього напряму бібліотечної діяльності є велике майбутнє.
***
Деякі поради з особистого досвіду для тих, хто бажає створити клуб при бібліотеці
Керівник клубу повинен мати чіткий план дій, дотримуватися графіку проведення засідань, не переносити та не скасовувати зустрічі без поважних причин. За декілька днів до засідання клубу слід розмістити його анонс на сайті бібліотеки, у соціальних мережах; зробити смс-розсилку з нагадуванням теми засідання та часу проведення. Але ще краще, як показує досвід, зателефонувати членам клубу, проявити до них особистий інтерес (поцікавитися здоров'ям, роботою тощо) та запросити на засідання. Так керівник клубу відразу розумітиме настрої, обставини членів клубу та більше розумітиме, скільки людей прийде на чергове засідання.
Треба пам'ятати, що успішна клубна діяльність великою мірою залежить від особистісних якостей керівника клубу, серед яких: ерудиція, привітність, тактовність, організаторські здібності тощо. На спілкування значною мірою впливають такі якості бібліотекаря, як люб'язність, доброзичливість, терплячість, вміння орієнтуватися в ситуації, що змінюється тощо. Він повинен бути добрим комунікатором.
Деякі особистісні риси – невпевненість у собі, або, навпаки, надмірна самовпевненість, тривожність або агресивність та нестача професійних якостей –можуть стати причиною психологічних бар'єрів у спілкуванні з учасниками клубу.
Керівник клубу повинен вміти налагоджувати контакти з аудиторією, глибоко і детально знати її соціально-психологічні особливості, систематично вивчати ефективність зробленого.
Варто також пам'ятати, що робота з людьми – це сфера підвищеного ризику та найвищих психологічних навантажень. Працівник, недостатньо підготовлений до постійного контакту з людьми, може нашкодити не тільки навколишнім, але й самому собі. Тож корисно оволодівати навичками психоаналізу, щоб захищати себе від стресових ситуацій. Потрібен самоконтроль, самокритика, самооцінка вчинків, а також вміння перемикатися та керувати своїми емоціями.
Література
1. Бібліотека як центр спілкування : метод.-бібліогр. матеріали / ОУНБ ім. В. Г. Короленка ; підгот. О. Рижаєва ; відп. за вип. О. Сльозка. – Чернігів, 2011. – 55с.
2. Гагин В. А. Интересно ли в вашем клубе? / В. А. Гагин. – М.: Политиздат, 1989. – 240 с.
3. Домаренко Е. В. Культурно-досуговая деятельность библиотеки : науч.-практ. пособие / Е. В. Домаренко. – М.: Либерея-Бибинформ, 2006. – 80 с. –(Библиотекарь и время. XXI век; вып. № 44).
4. Каменец А. В. Деятельность клубных учреждений в современньїх условиях : учеб. пособие по курсу «Теория и методика досуговой деятельности» / А. В. Каменец. – М.: [Б. и.], 1998. – 41 с.
5. Комиссаренко С. С. Клуб как социально-культурное явление : учеб. пособие / С. С. Комиссаренко. – СПб.: СПбГАК, 1997. –158 с.
6. Соціокультурна діяльність: публічні бібліотеки / Національна парламентська бібліотека України ; Укладачі: С. Кравченко, І. Цуріна. – К. 2005. – 67 с.
7. Триодин В. Е. Клуб и свободное время / В. Е. Триодин. – М.: Профиздат, 1982. –136 с.
Лілія Віжічаніна, провідний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2018. – №1(11). – С. 39 –42.