Інтерактивне обслуговування користувачів публічних бібліотек України - шлях до самообслуговування

 Інтерактивне обслуговування корситувачів публічних бібліотек України - шлях до самообслуговування

Перенасичення світового простору ін­формацією в останні роки спричинило підвищення планки вимог до відбору ін­формації, її оброблення та своєчасного надання користувачам, що спонукало бібліотеки змінювати технології обслуговування, зокрема впроваджувати інтерактивні (онлайнові) форми роботи для само­стійного пошуку інформації користувачами. Проблему формування знань і навичок, необ­хідних для пошуку інформації, її оцінювання, збе­рігання та опрацювання в традиційному бібліотечному середовищі, вивчали бібліотечні фахівці Н. Гендіна, О. Малевич, О. Матвієнко, Є. Медведєва та ін. Тенденції й перспективи розвитку інформацій­ного обслуговування віддалених користувачів про­аналізовано в працях українських та зарубіжних авторів, таких як В. Бондаренко [6], О. Волохін [8], Т. Гранчак [9], О. Ісаєнко [12], Н. Каліберда [13], Л. Трачук [17], Р. Ахремчук, С. Титович [2] та ін. І це далеко не повний список дослідників цієї про­блематики у вітчизняному науковому сегменті. Мета статті - продовжити дослідження діяль­ності публічних бібліотек України щодо надання користувачам можливості самостійного задово­лення своїх інформаційних потреб в інтерактивному режимі. Джерелами вивчення стали веб-сайти пу­блічних бібліотек України (станом на 2015 p.), до яких застосовувався метод вебометричного аналізу.

З-поміж досить великої кількості сучасних ін­формаційних продуктів (ІП) набули поширення ав­томатизовані бази даних (БД), локальні та віддалені бази даних тощо. Доступ до цих продуктів забезпе­чують спеціальні технічні засоби та пристрої. Бібліотеки надають інтерактивні послуги, тобто інтерактивно обслуговують користувачів, за­безпечуючи їм доступ до власних або придбаних ІП. Також ці заклади є посередниками, що надають своїм користувачам послуги з інформаційного по­шуку потрібного ресурсу. Відносини між виробни­ками БД та бібліотеками будуються на основі укла­деного між ними договору про комерційну експлуа­тацію БД. Надання інтерактивних послуг - відносно новий напрям в інформаційній діяльності, що дедалі більше поширюється в практиці публічних бібліотек Ук­раїни [11]. Доступ до інформації забезпечується виконанням таких вимог: мовної доступності; простоти та швидкості бібліотечного обслуговування шляхом оперативного надання інформації за запитами ко­ристувачів; зрозумілості та зручності для самостій­ного отримання ними потрібної інформації; облаш­тування комфортного бібліотечного простору за допомогою безкоштовного доступу до Інтернету через Wi-Fi, надання в безоплатне користування безкош­товного бібліотечного комп'ютера, можливості під-заряджати ПК та гаджети, а також наявності спеціалізованого комп'ютерного обладнання для людей з вадами зору та слуху тощо. Створення інтерактивних каналів самообслуго­вування користувачів стало невід'ємною складовою діяльності сучасних бібліотек, які стають своєрід­ними навігаторами в інформаційному просторі, на­даючи споживачам інформацію незалежно від часу й місця її розташування [5]. Одним із прикладів такої роботи є перша у світі бібліотека самообслуго­вування в міжнародному аеропорту Schiphol (Ам­стердам), в якій представлено перекладені 30-ма мовами художні твори письменників Нідерландів, колекція мультимедійних матеріалів про культуру країни тощо.                

Технології Near-Field Communication за допо­могою QR-кодів дають змогу організовувати своє­рідні бібліотеки і в метро. Приміром, Нью-Йоркська публічна бібліотека бере участь у цікавому проек­ті Underground Library, головна мета якого - спо­нукати власників смартфонів відвідати численні філії бібліотеки, що розміщуються в різних районах міста. Це завдання вирішується за допомогою вірту­альної книжкової полиці, нещодавно встановленої у вагонах місцевої підземки. Тепер пасажири можуть читати на своїх смартфонах перші 10 сторінок будь-якої книги, представленої на віртуальній полиці, а вийшовши з підземки, орієнтуючись за допомогою навігатора свого мобільного пристрою, відшукати найближчу філію бібліотеки, щоб отримати повний текст обраної ними книги. Така сама акція проводи­лась і в Бухаресті місцевим оператором стільнико­вого зв'язку Vodafone спільно з видавництвом Humanitas. На мобільні телефони або планшети можна було безкоштовно скачати уривки з 49 книг для читання, 10 книг для прослуховування та ін. 

Досягнення публічних бібліотек України щодо впровадження сучасних форм обслуговування від­далених користувачів, з можливістю останніх, само­стійно отримувати необхідну інформацію, на жаль, менш вражаючі, зважаючи на далеко не повні комп'ютеризацію бібліотек і їх забезпеченість до­ступом до Інтернету. Так, за даними статистичного збірника «Бібліотечна Україна в цифрах» (станом на 2014 p.), лише 3 304 публічні бібліотеки мали доступ до Мережі (21 % від загальної кількості кни­гозбірень). Свої веб-сайти були лише в понад 3 тис. публічних бібліотек України різних рівнів. Наявність Інтернету дала змогу книгозбірням -від національних до сільських - використовувати принцип загальнодоступності інформації, задоволь­няти різноманітні соціальні запити населення. Для цього організовано центри правової інформації, пункти доступу громадян до інформації органів дер­жавної влади та ін. У бібліотеках забезпечено до­ступ і до широкого спектра краєзнавчих джерел, у т. ч. електронних аналогів друкованих місцевих пе­ріодичних видань, тощо. Також на бібліотечних сай­тах представлено інформацію як про власні доку­менті ресурси, так і про інформаційні продукти кооперативного співробітництва. На підставі вебометричного аналізу сьогодні в системі бібліотечно-інформаційного обслуговуван­ня користувачів публічних бібліотек України в ре­жимі інтерактивного доступу можна виокремити такі складові:

інформування про бібліотеку за допомогою ресурсів з описом фондів і колекцій, проблемно-орі­єнтованої інформації та документів різних інформа­ційних центрів, посилань на інтернет-ресурси (веб-сайти бібліотек), доступу до корпоративних елект­ронних каталогів;

інформування про документні ресурси, в т. ч. електронні ресурси власної генерації: бібліогра­фічні БД, зокрема електронні каталоги; повнотек-стові ресурси, що включають електронні колекції бібліотеки (електронні бібліотеки, електронні му­зеї); віртуальні книжкові виставки, буктрейлери;

забезпечення доступу до передплачених (ліцензійних) ресурсів;

-    надання бібліотечних послуг за допо­могою дистанційного самообслуговування: запис до бібліотеки on-line; віртуальна довідкова служба (віртуальна довідка) - довідково-бібліогра­ фічне обслуговування; замовлення документів on­line (замовлення та резервування на певний час); електронне доставляння документів (ЕДД); продовження терміну дії абонемента; e-mail-розсилання інформації.

До послуг користувачів - сервіси, що дають змогу самостійно і легко завантажити фото-, відео-та аудіоінформацію з мобільного телефону або ін­шого пристрою: зони Wi-Fi; мобільні техноло­гії; мультимедійні сервіси. Основні завдання, що постають перед бібліотеч­ними працівниками наразі та на майбутнє, - по­стійне вдосконалення структури веб-сайту, актуалі­зація його інформаційного наповнення із застосу­ванням нових технологій. Важливою особливістю багатьох веб-сайтів є наявність активних посилань на інтернет-ресурси (веб-адреси бібліотек, відсилання на періодичні видання, що мають електронний аналог або існують тільки в електронному вигляді, електронні бібліо­теки, книжкові магазини, веб-адреси енциклопедій, довідників, тематичні сайти), лінків до профільних сайтів загального чи галузевого характеру. Посилан­ня на інтернет-ресурси на сайтах розміщуються в рубриках «Ресурси Інтернет» [Одеська національна наукова бібліотека (ОННБ) Вінницька, Дніпро­петровська, Закарпатська, Тернопільська, Херсон­ська, Чернігівська ОУНБ], «Корисні ресурси Інтернет» (Кіровоградська, Миколаївська, Черкаська, Чернівецька ОУНБ), «Корисні сайти» (Рівненська ОУНБ), «Корисні посилання» (Волинська ОУНБ) тощо.

Слід виокремити книгозбірні з об'ємними відсил-ковими сторінками: Вінницька ОУНБ (електронні видання України, Росії, світу, галузеві електронні бібліотеки); Дніпропетровська ОУНБ (повнотек-стові версії журналів і газет); Кіровоградська ОУНБ (електронні бібліотеки, бібліотеки асоціацій, бібліо­графічні бази даних, електронні видання); Мико­лаївська («Корисні ресурси Inet») та Рівненська ОУНБ (сайт «Освітній навігатор») - дають відси­лання на велику кількість освітянських сайтів; Херсонська ОУНБ (веб-адреси віртуальних довід­ників, сайти для студентів); Сумська, Черкаська, Чернігівська ОУНБ (досить широкий спектр поси­лань на регіональні онлайнові ресурси). Доступ до інформаційних продуктів корпоратив­ної каталогізації, а саме до зведених каталогів періо­дичних видань та зведених каталогів бібліотек ре­гіону, є також невід'ємною складовою ефективного дистанційного самообслуговування користувачів. Проте простежується ігнорування чіткої струк-туризації інформаційного ряду за тематикою, наз­вою, рейтингом, датою реєстрації/поновлення то­що. Фактажний матеріал буває візуально перенаси­ченим, нагадує фотогалереї. Якість контенту (розширення спектра сервісних послуг та електронних продуктів) і оперативність його наповнення з наявністю інформації про ос­таннє оновлення, можливість чіткої навігації в інформаційних течіях (простий пошук) значно впли­вають на відвідування сайту. Наведемо кращі приклади представлення вітчиз­няними бібліотеками власних інформаційних про­дуктів, що ефективно розкривають наявні бібліо­течні фонди в інтерактивному режимі.

Інформування про документні ресурси, у т. ч. електронні ресурси власної генерації

Серед власних баз даних провідних бібліотек України - фактографічних, бібліографічних, різно-галузевих повнотекстових - найпоширенішими є краєзнавчі БД [14]. Багато уваги приділяється розкриттю наявних рід­кісних та цінних видань у бібліографічних БД: «Рідкісні видання» - Івано-Франківська ОУНБ (http://lib.if.ua/dbase/rarity.php); «З фонду рідкісних та цінних видань» - Вінницька ОУНБ (http://www.library.vn.ua/includes/starodruki) тощо. Заслуговують на увагу БД Національної парла­ментської бібліотеки України (НПБУ) «Картотека статей із збірників наукових праць», «Політика і політики України в дзеркалі періодичних видань» та «Політематична база даних статей із періодичних видань» - аналітичні, гіпертекстові (част­ково). Вони доступні для користувачів бібліотеки в Мережі (http://www.nplu.org/ article.php?id=2).

Електронні каталоги (ЕК) представлено на багатьох сайтах не тільки ОУНБ, а й численних пу­блічних бібліотек міських та районних населених пунктів. Варто згадати Центрально-український кооперативний каталог (ЦУКК), який створюють 13 учасників - бібліотеки і виші (http://library.kr.ua/cucc/members2013.html); проект «КОРДБА» Національної бібліотеки України (НБУ) для дітей (http://www.chl.kiev.ua/Default.aspx?id=5501); Зведений каталог періодичних видань, передпла­чених провідними бібліотеками м. Івано-Франківсь­ка (http://www.lib.if.ua/dbase/periodical.php), Зведений електронний каталог періодичних ви­дань, передплачених провідними бібліотеками м. Дніпропетровська (http://www.libr.dp.ua/ publications/katalog-2013.doc); проект Дніпропет­ровської ОУНБ «Придніпровський корпоративний каталог (ПКК)» (http://www.libr.dp.ua/pkk/l. htm); Зведений електронний каталог бібліотек Хмельницької області (http://library.tup.km.ua/ asp/php_zk/page_lib.php) та ін.

На жаль, стан багатьох із представлених елек­тронних каталогів публічних бібліотек не відповідає критеріям ефективності та адекватності щодо за­питів користувачів. Так, часто-густо на сайтах май­же відсутня така важлива інформація, як паспорт електронного каталогу, що включає дані, з якого року він ведеться, які представлено види видань, принципи їх відбору, мови; немає інформації про наповнення цього ресурсу тощо. Водночас для користувачів-початківців потрібна відсилка «допомога» з поясненням методики пошу­ку в ЕК (консультації, навчальні матеріали, відеома-теріали, гіперпосилання) та оперативне інформу­вання в разі тимчасової його недієздатності (з яких причин не працює та термін відновлення роботи). Для комфортного користування електронними ка­талогами потрібно передбачити наявність інтуїтив­ного інтерфейсу пошуку (коли замість систематич­ного індексу, прізвища автора або назви користувач бачить інтерактивне гіперпосилання за тематичною рубрикою і автоматично отримує бібліографічну до­бірку за відповідною темою з ЕК бібліотеки) та пред­ставити анотації, реферати, резюме до бібліогра­фічних описів документів в ЕК, щоб користувачі мали уявлення про наявний контент.

Електронні бібліотеки (повнотекстові ре­сурси на сайтах бібліотек)

Знайомлячись із книгозбірнею, якій присвоє­но ім'я певного видатного діяча культури або нау­ки (здебільшого вітчизняного), користувач може зацікавитися цією персоною і виявити бажання дізнатися про неї в бібліотеці. З огляду на це, біб­ліотеки створюють відповідні ресурси, що роз­кривають життя і діяльність зазначених особис­тостей. Наведемо приклади успішної роботи в цьому напрямі: Івано-Франківська ОУНБ ім. І. Франка створила розділ «Іван Франко та Прикарпаття» (http://lib.if.ua/franko/franko_ivan.html); Кіровоградська ОУНБ ім. Д. І. Чижевського -розділ «Архів Д. І. Чижевського» (http://library.kr.ua/kray/chizhevsky/); Чернівецька ОУНБ ім. М. Івасюка - «Світлицю М. Івасюка» (http://www.library.cv.ua/?page_id= 147); Центральна бібліотека ім. М. Л. Кропивницького ЦБС для до­рослих м. Миколаєва - «Сторінку М. Л. Кропивницького» (http://www.niklib.com/krapiv піску/l.ua). Формування таких інформаційних ре­сурсів сприяє поступовому перетворенню бібліотеки на дослідницький центр зі збирання, зберігання, ви­вчення та популяризації документів, що розкривають творчість особи, ім'я якої присвоєно закладу.

З ініціативи НПБУ в 2010 р. було розпочато ство­рення електронної бібліотеки «Культура України». Проект нараховує 87 учасників, його ресурси розмі­щено на окремому сайті (http://elib.nplu.org).

Кіровоградська ОУНБ має інформаційний ресурс у розділі «Цифрова бібліотека» (http://library.kr.ua/elib/). В ній розміщено підрубрики «Електрон­ний музей книги», «Наше дзеркало бібліотеки Мошкова» «Бібліографії», «Краєзнавство». Користува­чі Вінницької ОУНБ в інтерактивному режимі ма­ють змогу скористатися «Цифровою бібліотекою» (http://www.library.vn.ua/), що складається з п'я­ти розділів: «Літературна Вінниччина», «Історико-краєзнавчі дослідження», «Наші видання», «Твори письменників Вінниччини», «З фонду рідкісних та цінних видань». До послуг користувачів Тернопіль­ської ОУНБ - «Електронна бібліотека краєзнавчих видань Тернопільської області», Дніпропетровської ОУНБ - електронна бібліотека «Дніпропетровщи­на» (http://www.libr.dp.ua/fullkr/index.phtml), Чернігівської ОУНБ - «Електронна бібліотека» (http://libkor.com.ua/ index.php?id=4&sid=0). Страховий фонд краєзнавчих документів, вида­них до 1917 р. - «Бібліотечний раритет Хмель­ниччини», створює Хмельницька ОУНБ (http:// www.ounb. km.ua/raritet/index.php).

Можливість скористатись «Електронною біблі­отекою місцевих видань» надає Миколаївська ОУНБ (http://www.reglibrary.mk.ua/index.php/ elektronna-biblioteka-mistsevikh-vidan/elektronna-biblioteka-mistsevikh-vidan-v-flippingbook). Анало­гічний проект «Митці Сіверянського краю» [1] (елек­тронні версії друкованих видань та самостійні електронні видання літераторів Чернігівщини; http://libkor.com.ua/index.phpPid- 4&sid=l 1) реалізує Чернігівська ОУНБ. Цікавим проектом Рівненської ОУНБ є сайт «Бібліотека творів авто­рів Рівненщини» (книги авторів краю, а також міс­цеві періодичні видання; http://www.on-libr.info/ ?page_id=r724), створений на початку 2010 р. На сайті Чернівецької ОУНБ представлено розділ «Електронні книги» (http://www.library.cv.ua/ ?page_id=1071). Цікавим та змістовним є ресурс Житомирської ОУНБ - «Електронний депозитарій ЖОУНБ ім. О. Ольжича (LIBO)» (http://libo.lib. zt.ua/jspui/index.jsp?locale=uk). Наведені при­клади - лише частина доробку публічних книгоз­бірень із цього напряму роботи.

Доступ до передплачених (ліцензійних) ресурсів

Вітчизняні бібліотеки поки що не дуже активно займаються організацією доступу до передплачених та ліцензійних ресурсів. Зрозуміло, що це пов'язано з рядом об'єктивних причин, зокрема відсутністю ко­штів. Проте на сайтах бібліотек є чимало прикладів використання придбаних повнотекстових БД. Так, НПБУ (http://www.nplu.org/article. php?id=27) надає доступ до БД «Ліга. Закон», «Законодавство України», ресурсів інформаційної системи EBSCOhost Research Databases; ХДНБ (http:// korolenko.kharkov.com/bazy-dannyh.html) - до БД «Ліга. Закон», «Винаходи в Україні», «Патентьі Рос-сии», «Патенти СНГ (CISPATENT)», інформацій­но-довідкової системи «Зодчий», БД EBSCO Publishing тощо; ДніпропетровськаОУНБ(http:// www.libr.dp.ua/el/diss.htm#2) - Електронної біблі­отеки дисертацій РДБ, ІПС «Законодавство», ко­лекції патентної документації: БД «Промислова влас­ність», «Описи винаходів в Україні», «Описи вина­ходів в РФ», «Винаходи країн світу» та ін.

Віртуальні виставки. Блоги. Буктрейлери

Для популяризації книги та читання бібліотеки застосовують нові форми роботи, зокрема т. зв. вірту­альні виставки спеціально підібраних і систематизо­ваних творів друку та документів на інших носіях ін­формації, а також загальнодоступних електронних ресурсів, котрі рекомендуються віддаленим користу­вачам бібліотеки для огляду, ознайомлення та вико­ристання. Це дає змогу забезпечити збереження до­кументів при практично необмеженому терміні ек­спонування їх в електронному форматі [15]. Експозиції віртуальних виставок, музеїв і фотогалерей представлено на сайтах Івано-Франківської, Вінницької, Дніпропетровської, Закарпатської, За­порізької, Кіровоградської, Миколаївської, Полтав­ської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Хар­ківської, Хмельницької, Чернівецької ОУНБ, котрі заснували унікальні краєзнавчі сторінки, присвячені видатним подіям, людям, фактам з історії й сього­дення краю. За даними станом на 2015. p., на сайтах усіх ОУНБ, за винятком Волинської та Львівської, було представлено віртуальні виставки. Цікавим прикладом організації віртуальної екс­позиції є добірка виставок на сайті Тернопільської ОУНБ - рейтинги книг, періодичних видань, «Книжка року», виставки найрізноманітнішої тема­тики (http://www.library.te.ua/; http://www. library.te.ua/virtual_exhibition/). Становить ін­терес і розділ «Радимо прочитати» (http://www. niklib.com/recommend/new_book.ua) Центральної бібліотеки ім. М. Л. Кропивницького ЦБС для до­рослих м. Миколаєва. Він має підрозділи: «Увага! Нова книга!», «Книги-лауреати», «Відкриваємо нове ім'я», «Шедеври світової літератури», «Лауреати конкурсу "Коронація слова"», «Читачі рекомен­дують», «Книжковий мікс». Цікавою родзинкою сайту цієї книгозбірні, до речі, є можливість корис­тувачів з вадами зору скористатися спеціальним лінком для змінення розміру шрифту.

Своєрідною медіаплатформою для налагодження в Інтернеті діалогу з віддаленими користувачами ста­ли бібліотечні блоги. Найповніший список з існу­ючих українських блогів щодо просування та під­тримки читання подає «Бібліоміст» (http://www. bibliomist.org/ua/resursi/bibliotechni-blogi).

Яскраво і образно розповісти про книгу, заціка­вити, заінтригувати читача, спонукати до читання можуть буктрейлери, що вперше з'явились у 2002 p., а популярність здобули з розвитком YouTube та його аналогів. В Україні цей спосіб просування книги по­чали використовувати з 2009 р. А широкої популяр­ності він набув після конкурсу бібліотечних буктрей-лерів «Читаємо з Клубом Сімейного Дозвілля», орга­нізованого Українською бібліотечною асоціацією у партнерстві з видавництвом «Клуб Сімейного Доз­вілля» в 2014-му. З цією формою популяризації книг можна ознайо­митися, наприклад, у таких розділах сайтів, як «Бук­трейлери» Херсонської ОУНБ (http://lib.kherson. ua/buktreyleri.htm), «Бібліогід» - Черкаської ОУНБ (http://libraryxk.ua/ index.php/2014-03-17-16-03-15), «Відеогалерея» - Дніпропетровської ОУНБ (http://www.libr.dp.ua/about/video.htm); у блозі «BIBLIO-NIVKI» бібліотеки ім. М. І. Костомарова ЦБС Шевченківського району м. Києва (https:// twitter.com/BiblioNivki) тощо.

Бібліотечні послуги дистанційного самооб­слуговування

Запис до бібліотеки on-line. Інформатизація бі­бліотек уможливлює цілодобовий доступ до їх ре­сурсів віддаленим користувачам. На жаль, онлай-нова реєстрація користувачів у бібліотеках ще не на­була широкого поширення. Така можливість є у від­далених користувачів Національної історичної біблі­отеки України (http://www.nibu.kiev.ua/index. php? option=com_registration&task=register). Серед регіональних книгозбірень інформацію про цю по­слугу вдалося знайти лише на сайті Запорізької ОУНБ («Запис у бібліотеку on-line»; http://www.zounb.zp.ua/ reareg). Сподіваємося, що з прийняттям нової форми державної статистичної звітності пу­блічні книгозбірні України приділятимуть більше уваги цій формі залучення нових користувачів.

Віртуальна бібліографічна довідка. Зазначену послугу спрямовано на оперативне виконання ра­зових пошукових запитів віддалених користувачів. В Україні з 2005 р. здійснюється корпоративний проект «Віртуальна бібліографічна довідка» (http://chl. kiev.ua/cgi-bin/sp/) [7], започаткований НБУ для дітей, до якого приєдналися інші учасники, зокрема спеціальні бібліотеки. В рамках проекту оператори здійснюють пошук інформації про книги, статті, ін-тернет-ресурси, а також укладають списки літера­тури за конкретними темами в каталогах бібліотек-учасниць, а також у ресурсах Інтернету.

Сьогодні в ОУНБ діють 18 служб віртуальної бі­бліографічної довідки (до переліку не включено бі­бліотеки, що перебувають на тимчасово непідконтрольній Україні території).

Зрозумілі, чіткі правила користування віртуаль­ними довідками розроблено ХДНБ, Чернігівською, Вінницькою, Херсонською ОУНБ, Публічною бібліо­текою ім: Лесі Українки (м. Київ). Це є запорукою то­го, що послугою скористається більше користувачів. Прикладами довідкових служб професійного спрямування є створений у 2004 р. методичний сайт НПБУ «Бібліотечному фахівцю» (http://profy. nplu.org/), «Діловий кейс бібліотекаря» ОННБ (http://www.odnb.odessa.ua/view_cat.php?cat=8) та «On-line консультації» у віртуальній методичній службі ХДНБ «Колегам-бібліотекарям» (http:// korolenko. kharkov.com/metod/ index. php?id=5) (2008). 12 сайтів ОУНБ також містять спеціальні розділи на допомогу фахівцям. Своєрідним профе­сійно-комунікаційним інтернет-ресурсом для бібліо­текарів, бібліотекознавців та інших зацікавлених користувачів України та україномовного зарубіжжя є Бібліотечний інформаційно-освітній портал (http://www.librportal.org.ua/) [4].

Замовлення літератури on-line. Запроваджен­ня цієї послуги є логічним кроком уперед у розвитку онлайнових технологій. Щоб зазначена послуга бу­ла ефективною, необхідно враховувати низку важ­ливих аспектів: визначити призначення послуги -для постійних користувачів чи лише для певних ка­тегорій; установити обмеження стосовно кількості документів, котрі можна замовити; визначити чіткі правила щодо надання послуги; передбачити вне­сення в бібліографічний запис в електронному ката­лозі інформації про статус документа (чи видається, якщо це на абонементі, та чи є в наявності - коли його мають здати і чи є на нього черга), а також роз­містити на сайті повідомлення про безкоштовність указаної послуги тощо.  Інформація про цю послугу представлена на сайтах НПБУ (з серпня 2013-го; http://www.nplu.org/ article.php?id=113), Дніпропетровської, Запорізької Сумської ОУНБ. Із 3 жовтня 2011 р. в ХДНБ працює «Служба попереднього замовлення документів» (http://korolenko.kharkov.com/order/index.php).

Електронне доставляння документів (ЕДД). Ця форма обслуговування користувачів нині діє в Дніпропетровській, Житомирській, Запорізькій, Миколаївській, Рівненській, Тернопільській, Хар­ківській, Херсонській та інших ОУНБ. Служби ЕДД функціонують також у ХДНБ, ОННБ, Публічній бі­бліотеці ім. Лесі Українки м. Києва, бібліотеках До­нецької області - ЦМБ ім. В. Г. Короленка (м. Ма­ріуполь), ЦМБ ім. М. Горького (м. Краматорськ) та ін. Зазначені служби пропонують доставляння елек­тронних копій джерел (статті з газет і журналів, фрагментів книг, збірників), що не є об'єктом автор­ського права або перейшли в суспільне надбання. Одержані з книгозбірні електронні копії видань, що надсилаються на електронну пошту користувача, дозволяється використовувати лише з науковою або освітньою метою, їх не можна тиражувати, від­творювати в будь-якій формі, окрім одноразового друку тексту з файлу, передавати іншим особам або організаціям.

Продовження терміну дії абонемента. Прик­ладом цього інформаційного сервісу є досвід роботи Запорізької ОУНБ, на онлайновій сторінці якої за­пропоновано послугу «Продовжити абонемент». Вона дає змогу продовжити термін користування документами з фонду відділу абонемента (http:// zounb.zp.ua/ add_renewal).

Розсилання інформації електронною поштою. Як показало вивчення сайтів, указана послуга ак­тивно впроваджується в бібліотеках: користувач може отримувати на особисту електронну скриньку інформацію про бібліотечні заходи  (презентації, майстер-класи, виставки), нові надходження книг та замовити списки літератури з конкретної теми. Це також є однією з можливостей популяризації читання та засобом формування художніх смаків. Така інформаційна послуга, наприклад, представ­лена на сайтах Дніпропетровської (http://www.libr.dp.ua/subscribe.phtml?register=Yes), Кірово­градської (http://library.kr.ua/subscribe.html), Рівненської (http://libr.rv.ua/ua/read/ 15-e-mail-rozsilka-informacii/) ОУНБ.

Зони Wi-Fi (використання бездротових тех­нологій передавання даних). Інформацію для ко­ристувачів про наявність у бібліотеці зони Wi-Fi на­дано на інтернет-сторінках НПБУ, Дніпропетров­ської, Запорізької, Кіровоградської, Черкаської, Чернігівської ОУНБ, 61-ї публічної бібліотеки м. Києва (http://lukl.kiev.ua). На сайтах інших бі­бліотек такої інформації немає, хоча, за даними елек­тронної системи моніторингу мережі публічних бі­бліотек України (ЕСМаР), усі регіональні книго­збірні одностайно інформують про наявність цієї послуги.  Мобільна телефонія дає змогу користувачам за допомогою Інтернету здійснювати пошук інформа­ційних продуктів книгозбірень у режимі «запит -відповідь» з будь-якого місця свого перебування та отримувати голосову або текстову відповідь. До пе­рерахованого можна додати впровадження в бібліо­теках wap-версій онлайнових каталогів, доступ до wap-баз даних, wap-енциклопедій, сервісу вірту­альної довідки через wap-сайт бібліотеки, wap-чат або комбінації з sms (наприклад, з мобільного теле­фону можна зайти на сайт НПБУ, Запорізької, Кі­ровоградської ОУНБ та здійснити пошук в їх елек­тронних каталогах, ознайомитися з анонсами, нови­нами).

Цікавий проект «Читай - формат не має зна­чення!» представила Дніпропетровська ОУНБ. Він дає змогу всім охочим прочитати на своєму мобіль­ному обладнанні кілька сторінок запропонованих творів і прийняти рішення щодо прочитання всієї книги. Проект засновано на використанні технології розпізнавання графічного зображення - QR-коду (http://www.libr.dp.ua/QR/QR-proect.htm). Публічна бібліотека ім. Лесі Українки м. Києва також успішно представила такий самий проект (генерування QR-кодів) до послуг користувачів, які за допомогою спеціальної програми, встановленої в мобільних телефонах, мають змогу зчитувати веб-адреси бібліотечних ресурсів: сайтів, блогів тощо.

Мультимедійні сервіси. Широко застосову­ються в бібліотечному середовищі й дають змогу користувачам легко завантажити фото- (Fickr.com, foto.Mail.ru), відео- (YouTube.com) та аудіоінформацію (i-Tunes) з мобільного телефону чи іншого пристрою на сайті та поділитися нею з усім світом. Почали активно використовувати відеохостинг За­порізька, Дніпропетровська, Рівненська ОУНБ, Публічна бібліотека ім. Лесі Українки м. Києва, Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юна­цтва, ЦМБ ім. Т. Г. Шевченка м. Дніпродзержинська (Дніпропетровська обл.) та ін.

Віртуальні екскурсії. Є однією з поширених форм роботи бібліотек щодо залучення віддалених користувачів. Представлені в таких візуальних фор­мах, як фотографії, слайдові презентації, відео- і ЗО-тури з різним супроводом - голосовим, тексто­вим, музичним, образотворчим. Цікаві приклади віртуальних екскурсій можна знайти на сайтах НПБУ (http://www.nplu.org/article.php?id=68); ОННБ (http://www.odnb.odessa.ua/Putivnik/ slides.html); Вінницької (http://www.library.vn.ua/includes/virtualna_ekskursia); Дніпропетровсь­кої (http://www.libr.dp.ua/Foto-film/ Main.html), Миколаївської ОУНБ (http:// www. reglibrary. mk.ua/index.php/virtualna-ekskur-siya).

Зворотний зв'язок із користувачами мають майже третина сайтів ОУНБ у таких формах, як «Гостьова книга» (Вінницька, Миколаївська, Рів­ненська, Херсонська), «Ваші враження про наш сайт» (Кіровоградська), «Книга відгуків» (Черні­гівська, Тернопільська).

Своєрідною родзинкою на сайтах книгозбірень є «Консультація on-line» через Skype (Запорізька ОУНБ).

Хотілося б відзначити кілька цікавих, але мало-поширених проектів бібліотек з використанням мас-медіа. Наприклад, Кузнецовською міською пу­блічною бібліотекою (Рівненська обл.) з метою ін­формування користувачів про нові надходження книг, популяризації читання, формування художніх смаків членів громади міста було започатковано те­левізійні літературні огляди (2009). Упроваджуючи таку форму роботи, фахівці бібліотеки враховували, що саме телебачення залишається не тільки го­ловним, а й іноді єдиним для значної частини жи­телів міста засобом задоволення інформаційних та культурних потреб, набуття знань, організації до­звілля. Паралельно на бібліотечних сторінках у со­ціальних мережах ВКонтакте, YouTube тощо публі­кувалися літературні огляди. Було створено відео-ресурси про сучасні послуги бібліотеки для учнів­ської молоді, службовців, безробітних, пенсіонерів, людей похилого віку (відеоролики «Послуга бібліо­теки», «Повідомлення для користувача», «Школа комп'ютерної грамотності», «Публічні бібліотеки -мости до електронного урядування», «У бібліотеці відкрито точку Wi-Fi» (http://kuzneclib.in.ua/).

Велике значення для входження бібліотеки у світовий інформаційний простір, привернення до неї уваги зарубіжних користувачів має наявність у її сайту іншомовних версій. Станом на 2015 р. біль­шість веб-сайтів регіональних книгозбірень Украї­ни були україномовними. На сайті Кіровоградсь­кої ОУНБ контент його головної сторінки подано 46 мовами, Дніпропетровської ОУНБ - вміщено ко­ротку інформацію про бібліотеку 7 мовами. На сай­тах Житомирської, Закарпатської, Рівненської, Херсонської ОУНБ іншомовні версії цих ресурсів являють собою лише скорочені варіанти україно­мовного контенту сайту. Серед названих прикла­дів лише Кіровоградська ОУНБ та Публічна бібліо­тека ім. Лесі Українки м. Києва мають змістовні аналоги англійською мовою.

Сучасні користувачі дедалі більше зацікавлені в доступі до реферативних, повнотекстових доку­ментів, електронних продуктів, що розкривають на­явні бібліотечні фонди на рівні безпосереднього оз­найомлення із змістом видань, всіляких ідей, вис новків, прогнозів. Сьогодення вимагає активнішої роботи з доведення наявних інформаційних ресурсів до віддалених користувачів. Наприклад, бібліотечне спілкування в режимі он-лайн - консультування щодо пошуку та використання електронних доку-ментних ресурсів, ЕК, організація навчання для від­далених користувачів (індивідуальні практичні за­няття через програму Skype, можливість організації конференц-зв'язку, передача повідомлень та файлів через електронну поштову скриньку тощо). Цей напрям діяльності в публічних бібліотеках Украї­ни перебуває ще на початковому етапі. На жаль, недосконалість нормативно-правової бази, брак ко­штів та недостатні технічні ресурси є перепоною у прагненні бібліотек стати активними учасника­ми формування єдиного світового інформаційного простору.

Отже, можна констатувати, що обслуговування користувачів в інтерактивному режимі - перспек­тивний напрям бібліотечного обслуговування, що динамічно розвивається і тісно пов'язаний із забез­печенням вільного доступу до інформації та можли­вістю отримати її самостійно. Саме цей вид інфор­маційно-бібліотечної діяльності є запорукою пер­спективи входження країни в суспільство знань, ін­формаційне суспільство. Публічні бібліотеки Украї­ни поступово долучаються до цього процесу.

Список використаних джерел

Аліференко І. Електронна бібліотека Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка / І. Аліференко // Бібл. планета - 2015. -№ 3. - С. 27-29.

Ахремчик Р. В. Обслуживание удаленньїх пользователей в ЦНБ НАН Белоруссии / Р. В. Ахремчик, С. М. Титович // Бібліятзчньї свет. - 2008. - № 1. - С. 18-22.

Бібліотеки України [Електронний ресурс] / / Бібліотечному фахівцю : [сайт]. -Текст, дані. - Режим доступу: http://profy.nplu. org/ (дата звернення: 22.01.2015). - Назва з екрана.

Білик О. Відображення методичної діяльності публічних біблі­отек в українському сегменті Інтернету / О. Білик / / Бібл. пла­нета. - 2010. - № 4. - С. 12-16.

Библиотеки и молодежь. Зарубежньїй опьіт [Злектронньїй ресурс]. - Текст, дан. - Режим доступа: http://blog.rgub.ru/ libex/ (дата обращения: 21.01.2015). - Загл. с зкрана.

Бондаренко В. Бібліотечне дистантне обслуговування: роз­виток термінологічно-поняттєвого апарату в умовах поширення ін-тернет-технологій / В. Бондаренко / / Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. - 2014. - Вигі. 39. - С. 351-362. - Відомості доступні також з Інтернету: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ npnbuimviv_2014_39_32.pdf.

Віртуальна бібліографічна довідка (об'єднана віртуальна довід­кова служба бібліотек України) [Електронний ресурс]. - Текст, дані. - Режим доступу: http://www.chl.kiev.ua/cgi-bin/sp/ (дата звернення: 09.02.2016). - Назва з екрана.

Волохин О. М. Мобильньїе технологии современной библио­теки: новий сервис, практический опьіт, перспективи / О. М. Во­лохин // Науч. и техн. б-ки. - 2006. - № 1. - С. 79-87.

Гранчак Т. Дистантні форми використання інформаційних ресурсів бібліотеки як фактор демократизації / T. Гранчак // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В.  І. Вернадського. - 2009.- Вип. 23. - С. 233-245. - Відомості доступні також з Інтернету: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/npnbuimviv_2009_23_20.pdf.

Грогуль. О. Аналіз веб-сайтів обласних бібліотек (на прикладі Рівненської державної обласної бібліотеки та Кіровоградської об­ласної універсальної наукової бібліотеки імені Д. І. Чижевського) / О. Грогуль // Вісн. Львів, ун-ту. Серія «Книгознавство, бібліотеко­знавство та інформаційні технології». - Львів, 2012. - Вип. 7. -С. 172-181. - Відомості доступні також з Інтернету: http://library. lnu.edu.ua/bibl/images/Vudanna_WEB_pdf/ lVisnuk_NB/2012_ Vupysk_VII/172-181.pdf.

Знахур С. В. Інформаційний менеджмент та маркетинг : кон­спект лекцій / Сергій Вікторович Знахур; М-во освіти і науки України, Харків, нац. екон. ун-т. - Харків : Вид-во ХНЕУ, 2009. -141с.

Ісаєнко О. Бібліотечне дистанційне обслуговування в Україні на сучасному етапі / О. Ісаєнко / / Наук, пр, Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. - 2010. - Вип. 27. - С. 139-147. - Відомості доступні також з Інтернету: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/npnbuimviv_ 10_27_16.pdf.

Каліберда Н. Ю. Інформаційне обслуговування віддалених користувачів: тенденції та перспективи / Н. Ю. Каліберда // Місце і роль бібліотек у формуванні національного інформаційного простору : матеріали міжнар. наук. конф. (Київ, 21-23 жовт. 2014 р.) / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України, Рада директорів наук, б-к та інформ. центрів акад. наук - членів МААН ; [редкол.: В. І. Попик та ін.]. - Київ: [НБУВ], 2014 - С. 43-44.

Краєзнавча робота в бібліотеках України : інформ. бюл. Вип. 23 / М-во культури України, ДЗ «Нац. іст. б-ка України». - Київ, 2012.-126 с.

Кудря Л. Віртуальна книжкова виставка - нова форма попу­ляризації документів / Л. Кудря // Бібл. планета. - 2009. -№1.-С. 37-39.

Організація торгівлі : [підручник для студентів ВНЗ] / В. В. Апопій [та ін.]; за ред. В. В. Апопія ; М-во освіти і науки України, Львів, комерц. акад. - Вид. 2-ге, перероб. та допов. - Ки­їв : Центр учб. літ, 2008. - 628 с.: іл., табл.

Трачук Л. Електронні бібліографічні ресурси на сайтах бі­бліотек вищих навчальних закладів України / Л. Ткачук / / Вісн. Львів, ун-ту. Серія «Книгознавство, бібліотекознавство та інформа­ційні технології». - Львів, 2009. - Вип. 4. - С. 153-166.

Трачук Л. Сайти обласних універсальних наукових бібліотек як джерело біобібліографічної інформації / Л. Трачук // Вісн. Кн. палати. -2013. - № 9.- С. 16-18.                                               

О. Білик,  доктор філософії, головний бібліотекар Національної парламентської бібліотеки України // Бібліотечна планета. – 2016. – №1. – С.30-36.