Еволюція бібліотек

Організація простору сучасної бібліотеки

Бібліотеки інтегровані у всі сфери життя людини і суспільства: освіту, науку, культуру, виробництво та управління.  Це єдина інституція, що надає безкоштовний доступ до інформації, знань і культурного надбання нації та світу і сприяє просвіті.
Трансформаційні процеси і зміни в державі та суспільстві, Стратегія розвитку бібліотечної справи в Україні до 2025 року «Якісні зміни бібліотек задля забезпечення сталого розвитку України» вимагають перегляду пріоритетів у роботі бібліотек, створення їх гнучкої та динамічної структури, комфортного середовища, впровадження варіативних моделей бібліотек, зонування бібліотечного простору, використання інформаційно-комунікативних технологій, що забезпечить надання широкого спектру традиційних та інноваційних послуг.
Сьогодні все частіше можна почути вираз «Бібліотека – третє місце», «Відкритий простір бібліотеки».
У сучасному світі бібліотека перестає бути місцем, де зберігаються книги, а стає дійсно громадським центром спілкування, комфортним і максимально зручним для відвідувачів з можливістю  реалізувати власні культурно-освітні, дозвільні, інтелектуальні потреби та ідеї.
Територія сучасної бібліотеки має бути багатофункціональною: з «гучними» і «тихими» зонами, з відкритими просторами і відокремленими місцями відпочинку.
У всьому світі і в нашій країні з'являються успішні приклади цікавого дизайну бібліотечного простору, в організації якого використовуються такі принципи зонування, як:

  • відкритість
  • комфортність,
  • креативність,
  • трансформованість (мобільність),
  • багатофункціональність,
  • чіткість (навігація по бібліотеці),
  • безпека.

Заборон в бібліотеці, «табу» має бути якомога менше, а керівництвом до дії слід вибрати гасло «читач завжди правий», вважають німецькі бібліотекарі. Подобається дітям кататися з гірки – будь ласка (міська публічна бібліотека в Ессені), хочеться читачеві влітку почитати на балконі бібліотеки, поміркувати на свіжому повітрі (бібліотека в Штутгарті-Фаейрбахе), а взимку – посидіти з книжкою перед каміном (міська бібліотека в Мюнстері) – і це теж можливо.
Простір сучасної бібліотеки – це фокус-зони, велика частина яких пов'язана з новими IT-технологіями. Адже більшість відвідувачів приходять до бібліотеки не тільки для читання книг, а для отримання доступу до інформації через мобільні пристрої – смартфони, планшети і ноутбуки.  
В кожній бібліотеці Фінляндії можна безкоштовно користуватися Інтернетом. Музика, фільми, ігри, курси з вивчення мов, аудіо-книги... –  і все це безкоштовно і цілком доступно.  
Сучасні бібліотеки Німеччини приваблюють громадян не тільки багатими зібраннями літератури, але й можливістю користування найсучаснішою інформаційною аудіо-продукцією. Завдяки виставковій та музейній діяльності, залученню найвідоміших письменників і діячів культури на масові заходи бібліотеки Німеччини стали улюбленим місцем зустрічей та спілкування людей різного віку. Спеціально для них створюються затишні куточки для відпочинку, де можна обговорити новинки літератури і познайомитися з книгознавцями. 
Найбільш вдалу спробу поєднати основне призначення книгозбірні з функцією популярного місця для зустрічей і спілкування зробили у новому приміщенні Міської бібліотеки м. Штутгарта.  У 2011 р. ця найпопулярніша книгозбірня Німеччини переїхала в сучасний будинок, який за формою нагадує всесвітньо відому іграшку минулого століття – кубик Рубіка. У просторих приміщеннях дев'ятиповерхової споруди встановлені відкриті стелажі з книгами, розташовані вздовж стін.
Реконструкція бібліотеки Австралійського католицького університету стала відповіддю на різке зростання числа студентів в Мельбурні. Ідеєю цього проекту було створення простору, який приваблював би молодь, сприяв не тільки навчанню, але і творчості, та був  придатним для подальшої перебудови.
У деяких бібліотеках коледжів Японії в холах для відпочинку та вестибюлях крім квітів, гілок сакури та інших традиційних елементів прикраси читачів зустрічає неголосна музика, яка знижує втому, напруженість, має в своєму розпорядженні до короткочасного відпочинку.
В дизайні бібліотеки стає присутнім ландшафтний сад, атракціон, тренажерний зал, ігрові кімнати тощо. Такі бібліотеки, наприклад, функціонують в місті Івакі (Японія), в Геркулесові (штат Каліфорнія, США) і ін. місцях.
В Україні все більше з'являється бібліотек нового типу, які поєднують в собі кафе і поліфункціональні культурні комплекси, ігрові і спортивні майданчики, Інтернет-центри і творчі майстерні оснащені за останнім словом техніки. 
Одними з перших принцип вільного доступу почали запроваджувати працівники Луганської ОУНБ. В якості основних векторів модифікації закладу вони обрали зміну внутрішнього простору, структурні перетворення, підвищення якості сервісних бібліотечних послуг. Бібліотекарі повністю відкрили фонди для читачів, по-новому підійшли до схем їх розміщення, прибрали обмежувачі, зруйнували колони – все, що заважало читачам відчути себе вільними у виборі книги. На абонементі – усе нове, цікаве і рейтингове – для вільного доступу, в підсобних приміщеннях – малозапитувана література. У відділі періодики винесено численні столи, організовано диванні куточки, тематичні блоки, забезпечено WiFi-доступ. У читальній залі – візуальна свобода для користувача, реалізація можливості погортати книгу, є столи і диванчики для роботи, точки доступу до Інтернету. Об’єднано функції абонемента і читальної зали: книги, які видаються додому, по особливому марковані. Як зберігається фонд? Були встановлені камери відеоспостереження. Бібліотекарі відмовились від кафедр, замінивши їх автоматизованими бібліотечними стійками з високими стільцями: так можна спілкуватися «віч-на-віч» з користувачами. З метою економії часу відвідувачів організована інформаційно-сервісна служба. Головна її складова – служба «Запитай мене!», автоматизовані місця якої розміщені по всій бібліотеці. Тут можна пройти перереєстрацію, отримати допомогу з пошуку інформації, консультації з навігації, оформити замовлення по МБА, отримати відповідь на будь-яке питання.

Наукова  бібліотека Національного університету "Києво-Могилянська академія" з прагненням зробити чітку навігацію по бібліотеці, ефективне її використання, та комфортнішим перебування в  її  стінах, розподілила   приміщення на кольорові зони.  
Принцип зонування широко використовується у бібліотеці ім. Б. Хмельницького м. Запоріжжя. Втіленню цієї ідеї сприяла архітектура приміщення та неабияка творчість працівників. Тут  можна побувати в зонах ділового читання, періодики, релаксації, буккросингу, здоров’я, краєзнавчій, народознавчій. Усі зони різні за оформленням і характером.  Але найголовніше, що приваблює відвідувачів, особливо маленьких – наявність тренажерів, якими може скористатися будь-хто. Люди у цю бібліотеку приходять із задоволенням, іноді спочатку подивитися та подивуватися, а потім записуються сім’ями.

Прикладом сучасної організації бібліотечного простору може бути і проект «БібліоSmilеSity: інформаційно-пізнавальний центр дозвілля» КЗК «Центральна бібліотека ім. І.С. Тургеннєва ЦБС Комінтернівського району м. Харкова», який передбачає зонування бібліотечного простору, створення комфортних умов для користувачів Центральної дитячої бібліотеки. 
БібліоSmilеSity – це комфортний, привітний й технічно обладнаний інформаційно-пізнавальний центр в бібліотеці, що має безліч ресурсів для навчання, повсякденних справ і дозвілля: Інтернет, книги, музику, відео, цікаві події. Це місце, де можна поспілкуватися з друзями, провести ділову зустріч, взяти участь у культурних заходах і забавах. Користувачі зможуть переглядати та обговорювати фільми, самостійно створювати презентації, відео сюжети проводити презентації свого інформаційного продукту, слухати музику, співати, та ін.
Мета проекту: Створення нового формату бібліотеки, шляхом зонування бібліотечного простору, де діти будуть поєднувати пізнання з дозвіллям та розвитком творчих здібностей, спілкуватися, навчатися, грати, проводити в бібліотеці більше вільного часу, що сприятиме більшій затребуваності бібліотеки у громади.
БібліоSmilSity об’єднує п’ять зон бібліотечного простору «SityBooks», «Sityгра», «Оn-lineSity», «Sityфільм» та «Sityмузика».
«SityBooks», де знаходиться ресепшн (бібліотечна кафедра), ведеться запис нових читачів і видача книг, тут можна буде знайти книги для дорослих і дітей різного віку, твори за шкільною програмою, енциклопедії, кращі твори української та зарубіжної літератури. Батьки, які прийшли в цю зону разом з дітьми, отримають рекомендації бібліотекаря з питань дитячого читання, зможуть дізнатися про останні книжкові новинки, а також підібрати художню та пізнавальну літературу для себе.
«Оn-lineSity» – зона інтернет та вай фай оснащений сучасною комп'ютерною технікою, користувачі зможуть працювати на комп'ютері, створювати документи, користуватися електронною поштою, слухати аудіо книги, спікуватись он-лайн. У цій же зоні буде обладнана спеціальні кімнати з прозорими дверима, в яких можна працювати над будь-яким проектом або просто усамітнитися, щоб зробити електронну презентацію, підготувати реферати, виконати письмову роботу,  що вимагає зосередження і тиші.
«Sityгра» – місце психологічного розвантаження для користувачів, де можна поспілкуватися з друзями,  взяти участь у культурних заходах і забавах, різноманітних інтерактивних навчальних програмах, інтелектуальних та розважальних іграх. Ця зона буде обладнана комфортними м'якими меблями, яскравого забарвлення, м'якими іграшками, настільними іграми, найцікавішими  журналами та книгами.
Наявність такої зони дозволить батькам маленьких дітей скористатися послугами бібліотеки, залишаючись при цьому разом. Батьки зможуть посидіти і відпочити в цій зоні разом зі своїми малюками, а також зможуть залишити свою дитину під наглядом бібліотекаря і знайти собі заняття в будь-якому іншому просторі бібліотеки. Поки батьки будуть вибирати книги, з малюком позаймаються, почитають дитячі книжки, разом з ним намалюють ілюстрацію до прочитаної книги, погортають розвиваючий дитячий журнал або пограють в настільну гру.
«Sityфільм» стане відкритим простором для всіх кіноманів. Тут будуть відбуватися презентації, перегляди та обговорення фільмів. Ви зможете також взяти участь у творчих конкурсах, пов’язаних з кіномистецтвом, відзняти, змонтувати свій відео сюжет, презентувати його в бібліотеці та розповсюдити он-лайн.
«Sityмузика» – місце пов’язане з музикою, ви зможете знайти та послухати записи улюблених музичних творів “скачати” популярні мелодії, взяти участь у музичних іграх, заспівати караоке.
Користувач, що приходить до бібліотеки, має отримувати не тільки інформацію або послугу, а також привітність, добрий гумор, позитив. Наш  проект ми пов’язали з веселим смайликом, який є господарем і провідником в бібліотечному просторі.
Виводи
Таким чином, створювані в бібліотеках «багаторівневі» моделі з зонами роботи і відпочинку максимально відповідатимуть запитам та інтересам користувачів, де кожний займатиме свій рівень – певну зону «розкритого» простору. При цьому зонування не має «жорстких» кордонів і кожен читач, при бажанні, може вільно переходити з рівня на рівень, поки не знайде для себе най зручніше місце. Він буде із задоволенням відвідувати ту бібліотеку, де комфортно, затишно і сучасно не тільки завдяки інноваційним методам роботи, але і завдяки сучасному зовнішньому вигляду, внутрішньому функціональному дизайну, креативному і дружньому середовищу.

Центральна районна бібліотека імені М. В. Гоголя (Санкт-Петербург)

Російська державна бібліотека для молоді

Poplar Kid’s Republic Пекін, Китай

 Бібліотека в Штутгарті, Німеччина

Національна бібліотека Франції

Бібліотека Торнбю в Данії

Сучасна бібліотека в Північній Кароліні, США

Опубліковано Ольга Терещенко

https://libmodern.blogspot.com/2016/10/blog-post.html.


Айдентика бібліотек Києва: як це працюватиме: куратори та дизайнерка про те, як створювали фірмовий стиль київських бібліотек

Автор: Софія Пилипюк

У КМДА затвердили айдентику для київських бібліотек, яку створили студенти Kyiv Academy of Media Arts під кураторством дизайнера Антона Іванова з рекламної агенції Banda. Логотип і фірмовий стиль розробили для трьох книгозбірень, які підпадають під переформатування у 2017-2018 роках.
The Village Україна спілкується з кураторами та дизайнеркою бібліотек щодо нового фірмового стилю книгозбірень. Розповідаємо, які саме бібліотеки першими перейдуть на нову айдентику.

Антон Іванов: куратор проекту, шеф-дизайнер у Banda

Навіщо бібліотекам айдентика?

Єдиний фірмовий стиль потрібний не тільки бібліотекам. У країні є цілий пласт державних установ, у які немає бажання зайти. Мені досі здається, що в державних музеях, галереях, бібліотеках лежить двосантиметровий шар пилу й абсолютно нічого не відбувається. Але щоразу, коли я переборюю себе і приходжу туди – розумію, наскільки вони круті. Думаю, я такий не один.
Останнім часом у бібліотек було багато самостійних спроб нагадати про себе у вигляді розмальованих фасадів.

Люди намагаються показати, що бібліотека не застрягла у часі. Правда, через низький рівень візуальної грамотності це виглядає дуже слабко.
Одна з головних навичок дизайнера – бачити подібні соціальні запити. Багато керівників бібліотек самі усвідомили необхідність змін і були до них готові.
Айдентика – це перше, що вирішує проблему комунікації. Зовнішнє оновлення говорить людям, що не все так погано, всередині теж є життя.

Як це працюватиме?

Першу вивіску та фірмові матеріали отримає бібліотека імені Костомарова. На черзі ще дві книгозбірні, які планують реконструювати наступного року. Зараз у виробництві тестовий варіант вивіски. Ми хочемо зробити її універсальною для всіх бібліотек, у двох варіаціях – чорною та білою, для різних типів фасаду. У кожної бібліотеки з’явиться своя кольорова палітра. Якщо перший політ пройде успішно, айдентика буде запроваджуватися далі.

 

 

Анастасія Петренко:

дизайнерка айдентики бібліотек

Замовник висловив свої побажання: новий стиль не повинен бути занадто суворим і класичним, але водночас не може бути мови про «хіпстерський» настрій. Передивившись наші референси, сформували ціль: прагнення до конструктивізму, чіткість ліній та кольорів, зрозумілість написів для людей різного віку.
Для мене основним поштовхом у роботі був саме стиль конструктивізму 30-х років в архітектурі, а вже потім Tano Veron та Emil Kozole з роботами по типографіці.
Візуалізація бренду починається від логотипу і закінчується навігацією всередині. Ідея та посил нових бібліотек повинен повністю відображатися у візуальній комунікації, бути цілісним і завершеним, зрозумілим для споживача концептом.
Літери в логотипі мають форму лабіринту-«простору», кожна з них має свій «вхід» та «вихід». Бібліотека – це також простір, у якому людина має змогу осмислити свої ідеї. Жовтий колір, як додатковий, теж вибраний не випадково – це колір навчання, розвитку, належить до теплої гами і символізує силу інтелекту. Крім того, жовтому кольору приписують потужний вплив на ухвалення людиною швидких та складних рішень.

Вероніка Селега: кураторка проекту бібліотечних змін Києва

Логотип та фірмовий стиль ухвалювали у два етапи в Департаменті культури Києва, разом з керівниками Центральних бібліотечних систем районів міста.
П’ять бібліотек Києва отримають нову айдентику першими – три книгозбірні для дорослих, дві дитячі.

Ті публічні бібліотеки міста, які переробляють за єдиним стандартом, автоматично отримують фірмовий стиль. Зовнішня і внутрішня комунікація, вивіска, навігація, сувенірна продукція – усе буде оформлено в єдиному стилі. Це певний маркер для жителів міста: нова айдентика – нові простори, однакові за принципами у різних районах міста. Це не означає, що всі бібліотеки будуть однаковими. Але загальні принципи після перетворень – спільні.

Бібліотеки, які запровадять айдентику першими:

 Бібліотека ім. Костомарова

 Бібліотека ім. Тичини

 Бібліотека «Свічадо»

 Бібліотека ім. Валі Котика

 Бібліотека ім. Чуковського

http://www.the-village.com.ua/village/city/city/265705-nova-aydentika-gromadskih-bibliotek​


Районна бібліотека – школа виживання

З березня 2016-го по червень 2017 р., тобто за рік і два місяці, ми відвідали 132 українські бібліотеки, з них – 15 обласних і 117 міських та районних, причому перевагу віддавали райцентрам. Ми бачили багато проблем, з котрими стикаються бібліотеки: децентралізація, виселення, безгрошів’я, інертність, адміністративні неузгодженості між містом та районом, виселення для капремонту, суди з владою, закриття «по факту», – про це можна писати безкінечно.
Але нам поталанило побачити багато прикладів успішного виживання бібліотек, якими варто поділитися і взяти на озброєння колегам. Отже, цей матеріал ми присвячуємо саме тому, як зберігаються, і не лише зберігаються, але й розвиваються бібліотеки сьогодні.
Перша теза, котра спала на думку в Кропивницькому, звучить так: «Захистити бібліотеку можуть лише читачі». Подорожуючи Україною ми багато разів переконувались у правдивості цього твердження. Але традиційні способи залучення читачів сьогодні, на жаль, втрачають ефективність, хоч і використовуються. Тому в цій статті ми звернемо увагу переважно на нові способи життя бібліотек, котрі випало побачити. Отже, про все за пунктами.
1. Бібліотека – соціальний центр
Найяскравіший приклад взаєморозуміння бібліотеки та влади ми зустріли на рідній Миколаївщині, у Вознесенську. Там у філії міської бібліотеки відкрито інформаційний центр адмінпослуг, і місцеві пенсіонери замість того, щоб їхати в центр міста й там штовхатися біля «єдиного вікна», приходять до бібліотеки, де у наявності є всі бланки, анкети, заяви, необхідна документація і т. ін. У спокої та тиші бібліотеки за допомоги бібліотекаря, людини з освітою, пенсіонери можуть заповнити всі папери та передати їх знов-таки через бібліотеку до Центру надання адмінпослуг. А зазвичай разом із бабусею до бібліотеки приходить і онук, або й не один, які проводять час у читальній залі. Тож співпраця – взаємовигідна. Ми запитали бібліотекарів, чия це була ініціатива, і у відповідь почули: «Звісно, наша». «І як у вас нині стосунки з владою?» – запитали ми. «Ну, зрозуміло, добрі. Ми з них зняли такий соціальний тягар. Тому вони нас фінансують і навіть гроші на книжки виділяють».
А в селі, де бібліотекар часто є одним з небагатьох освічених людей? Хто допоможе написати заяву до районних інстанцій? Розібратися з документами? Заповнити заяви? Бібліотекар сьогодні робить усе по-сусідськи, по-дружньому, але владі треба дати зрозуміти, що цю роботу варто організувати правильно, що бібліотекар – не захребетник, а перший помічник влади, який знімає з неї велику частину головного болю. І що за це варто фінансувати бібліотеку і гроші на книжки не гріх давати.
2. Бібліотека – навчальний центр
У багатьох книгозбірнях ми побачили широку освітню діяльність. Саме тут збираються пенсіонери для того, щоб здобути освіту за програмою «третього віку». Саме в бібліотеках працюють курси української мови, бо саме в цих закладах створено найкращі умови для роботи. Скажіть, будь ласка, владі потрібні освітні програми для пенсіонерів? Звісно, це велика соціальна робота. Не кажучи вже про освіту молоді. А де відбуватимуться такі заходи, якщо бібліотеку закрити? Отже, владі треба дати зрозуміти, що бібліотека – це важливий центр з освітньої роботи і фінансуватися має з відповідних статей бюджету.
3. Бібліотека – центр національних громад
У Шепетівці нам розповіли, що в районній бібліотеці збираються національні товариства – єврейське, польське тощо. І якщо місцева влада, як це, на жаль, трапляється, виселятиме районну бібліотеку з міста в село, національним громадам доведеться збиратися у мера в кабінеті.
4. Бібліотека – культурний центр
У багатьох закладах ми бачили виставки художників, народних майстрів, спостерігали за роботою шахових клубів та шкіл, гуртків з рукоділля, не кажучи вже про численні творчі об’єднання, що ведуть дуже активне творче життя, зокрема й за допомоги Скайпу, зустрічаючись з такими само з творчими спілками інших бібліотек. Усі ми розуміємо, що без цього не можуть існувати міста й містечка, а це привід пояснити владі, що бібліотека сьогодні є не складом книжок, а важливим засобом проведення культурної політики, і це має цікавити передусім саму владу.
5. Влада і бібліотека
Іноді нам доводилося бачити альянс влади з бібліотеками, який базувався на особистих контактах – наприклад, коли районною культурою керує колишній бібліотекар. Але бібліотека Тульчина нас вразила тим, що саме в ній міський голова проводить неформальні зустрічі з молоддю за чаєм та цікавими розмовами. Щоправда, це теж базується на особистих зв’язках, бо міський голова колись керував відділом культури. Але хто сказав, що цей досвід не може бути поширений на інші бібліотеки. І скажіть, якщо міська влада проводитиме такі неформальні зустрічі саме в бібліотеці, чи згадає вона про її існування під час складання бюджету? Безперечно!
6. Бібліо-няня
У багатьох бібліотеках ми побачили цікаву форму роботи з дітьми, що має назву «Бібліо-няня». Йдеться про те, що в неділю батьки можуть зранку відвести дитину до бібліотеки, де малеча разом з ровесниками проведе час із книжками, іграшками під наглядом бібліотекаря, у той час коли дорослі зможуть вирішити свої справи – наприклад, піти на базар. Бібліо-няня корисна усім – діти привчаються до книжок, дорослі теж приходять до бібліотеки і стають її читачами. Хіба владі не потрібна така програма, якщо вона справжня влада і справді дбає про мешканців міста, села чи містечка? Наше завдання – лише довести до відома влади цю просту істину, і тоді вона не стане заощаджувати на бібліотеках.
7. Шерінг-бізнес
У Полтаві ми маємо товариша-бізнесмена. Він навчався в Лондоні, довго там працював, потім повернувся до рідного міста і вирішив взяти під опіку бібліотеку, до якої колись сам ходив, – звичайну бібліотеку в мікрорайоні. Ні, він не купував їм комп’ютерів, не робив ремонтів. Але запрошував туди виступати письменників, зокрема з Києва, купував нові книжки, і таким чином сформував потужну читацьку громаду. А коли настали складні часи, сказав: «У мене гроші закінчилися, але давайте всі разом будемо потроху фінансувати закупівлю нових книжок – кожен потроху, а в результаті книжок буде багато і зможуть читати всі».
Наш старший син сказав, що це називається шерінг-бізнес і що це дуже модна річ серед молоді, коли купують один сноуборд на трьох-чотирьох і їздять кататися по черзі, а дівчата так купують красиві сукні – на двох-трьох, щоб кожна могла покрасуватися на якомусь дні народження чи весіллі, і т. д. Шерінг – це дуже вигідно всім. А бібліотека з цієї точки зору – типовий шерінг-бізнес. Якщо ваша дитина активно читає, придбавати книжки для неї – великі витрати. А 10–20 родин можуть купувати книжки разом, і тоді їхні діти матимуть можливість прочитати вдесятеро більше за ті самі гроші. Ну а якщо до цього процесу доєднається районна та міська еліта, і читачі, і бізнесмени, і влада, і вчителі, і кожен дасть стільки, скільки сам збирався витратити на купівлю книжок, бібліотека розквітне. Насправді нічого нового в цьому немає – бібліотеки так і починалися, але зараз існує мода на англійські слова, то давайте її використовувати. Якщо молодь сприйматиме бібліотеку як щось модне, як свій шерінг-бізнес, це буде тільки на користь.
Зрозуміло, що цим переліком не вичерпуються способи виживання і розвитку бібліотек. Зрозуміло, що багато хто з читачів знає свої власні секрети, і це чудово. Головне – ділитися ними, щоб користь мала вся бібліотечна система, адже ми можемо вижити тільки разом.
Ну і наприкінці хочеться зазначити: всі наведені приклади потребували і потребують великої роботи бібліотекарів, зокрема й у вихідні, зокрема й незвичної раніше. Адже якщо сьогодні сидіти, склавши руки, – завтра ми залишимося без бібліотек, без зарплатні, без читачів. Тому вже сьогодні треба змінювати себе, брати владу в оберт, доводити їй потрібність і значущість бібліотек не абстрактно, бо в нових громадах керівниками здебільшого стають бізнесмени, які не схильні до абстракцій, а конкретно, у формі, яка їм буде зрозумілою. Бо владу обирають люди, а значить вона має знати, що саме за допомогою бібліотек може зберегти отриманий на виборах кредит довіри.
Зараз ситуація в бібліотечній Україні критична, і ви, шановні працівники бібліотек, це знаєте краще за нас. Тому не витрачатимемо часу на агітацію, а, усвідомивши, що іншого шансу, можливо, в нас не буде, почнемо діяти.

Брати Капранови.

https://www.facebook.com/KapranovyBraty/photos/rpp.1561157194098357/1979278072286265/?type=3&theater.


У Китаї з'явилася футуристична бібліотека, і вона явно відрізняється від усього того, що ви бачили раніше

Архітектурне бюро MVRDV недавно закінчило будівництво громадської бібліотеки в місті Біньхай (Китай) – захоплюючий дух культурний центр, який якісно відрізняється від інших подібних закладів, які ви бачили раніше. Створена у співпраці з місцевими архітекторами з TUPDI, бібліотека займає площу в 33800 квадратних метрів, де книжкові шафи розміщені від підлоги і до стелі, оточуючи, стоячу  в центрі великого, світлого і просторого приміщення, сферичну аудиторію, що світиться.

Крім того, хвилеподібні книжкові полиці і викладена шарами стеля надають незвичайній бібліотеці футуристичного виду, який доповнюється гігантським ілюзорним оком, який найкраще помітний, коли знаходишся зовні будівлі.

Побудована за рекордний час, всього за три роки, бібліотека Тяньцзінь Біньхай була зведена як частина кластера з п'яти культурних будівель в районі Біньхай, з'єднаних між собою скляним коридором. Дизайн бібліотеки зосереджений на великій кулястій аудиторії, що розташована позаду довідкового столу.

Книжкові полиці розташовані по обидва боки сфери і одночасно виконують функції сходів і місць для сидіння. Хвилеподібні контури полиць йдуть високо вгору до самої стелі, що завдяки правильному підсвічуванню надає скляній конструкції будівлі виду вигнутих жалюзі.

Перші два поверхи бібліотеки складаються з читальних залів та зон відпочинку, в той час як на верхніх поверхах розташувалися конференц-зали, офіси, комп'ютерні та аудіо-кімнати, а також два патіо на даху.

Незважаючи на те, що спочатку MVRDV передбачала відкрити доступ до верхніх книжкових полиць, через стислі терміни будівництва клієнт вирішив спростити дизайн. Замість цього на недоступні верхні місця для книг були встановлені перфоровані алюмінієві пластини, що імітують книги.

Відзначимо, що прибирання всієї внутрішньої начинки бібліотеки здійснюється за допомогою тросів і рухомих будівельних лісів. І незважаючи на те, що верхні рівні будови знаходяться поза досяжністю, відвідувачі, здається, не особливо цим засмучені; бібліотека Тяньцзінь Біньхай стала надзвичайно популярною серед гостей і місцевих жителів, які масово з'їжджаються сюди, щоб помилуватися фантастичною будівлею і її інтер'єром, а також культурно провести час за читанням якогось оповідання чи роману.

http://www.fresher.ru/2017/11/05/v-kitae-poyavilas-novaya-superbiblioteka/.


Як сховища знань змінюються під впливом технологій

Цифрові технології змінили сутність таких усталених суспільних інститутів, як бібліотеки. Під натиском хай-тек ери вони не просто підлаштовуються під нові реалії, а в цілому переосмислюють свою місію в суспільстві.
Сучасні бібліотеки – це набагато більше, ніж сховища знань. По всьому світу вони поступово трансформуються в інтелектуальні центри і технологічні хаби, в яких можна отримати безкоштовний доступ не тільки до інформаційних ресурсів, а й до комп'ютера, Інтернету, зручного робочого простору. А все частіше – і до найостанніших технологічних напрацюваннь, навичкам і можливостям займатися колективним новаторством.
Не тільки книги
Користувач все частіше пов'язує бібліотеки не тільки з книгами. Так, 57 відсотків американців, які брали участь в опитуванні дослідницького центру Pew, переконані, що в бібліотеках необхідно розширювати простір для роботи, наукових експериментів і відпочинку.
80 відсотків вважають, що бібліотеки повинні проводити курси цифрової грамотності: навчати населення користуватися смартфонами, комп'ютерами та іншими гаджетами.
Близько половини опитаних заявили, що кожній бібліотеці потрібен 3D-принтер для демонстрації принципів його роботи. А близько чверті взагалі вважають, що частина книг та інших друкованих ресурсів можна прибрати в архів, щоб звільнити місце для технічних центрів і кімнат для зустрічей і культурних заходів.
Бездротовий Інтернет і комп'ютерні зали є стандартом в більшості бібліотек США та Європи. Більш того, в них цілком звичним явищем стають не тільки смартфони, ноутбуки та планшети, а й, наприклад, лабораторії з 3D-принтерами.
Наприклад, в Клівленді за невелику плату можна надрукувати практично будь-який прототип продукту власного дизайну.
Бібліотеки, особливо районні та міські, стають воротами в світ технологій: там навчають азам програмування і комп'ютерної безпеки. Одна з популярних концепцій – «зоопарк технологій», або Tech Petting Zoo, де можна ближче «познайомитися» з гаджетами, перш ніж зважитися на їх покупку.
А в деяких, наприклад, в публічній бібліотеці Канзасу, діє проект оренди програмного забезпечення.
Інший цікавий тренд – «бібліотека речей». Багато бібліотек більше не обмежуються книгами та дисками в своєму арсеналі. В Окленді можна орендувати робочі інструменти: від лопати до дриля. У цій бібліотеці також проходять регулярні семінари «Зроби сам».
У Коннектикуті надають  кухонне начиння. Бібліотека в Спокане видає обладнання для відеозйомки, а ще телескопи, мікроскопи і компаси.
У деяких бібліотеках Колорадо діє програма по оренді аматорських дронів. У бібліотеці Філадельфії можна взяти краватку перед інтерв'ю з потенційним роботодавцем. А концепція «бібліотека іграшок» існує вже майже сто років. Зараз їх можна знайти по всьому світу: від Індії до Австралії.

 Бібліотека іграшок в Австралії. Фото:сайт бібліотеки.

Інноваційні проекти
Фонд Knight сприяє освітнім і некомерційним організаціям в освоєнні цифрових технологій. Зокрема, щорічно проводить конкурс Knight News Challenge, в рамках якого вручає грошові гранти авторам найбільш інноваційних проектів. У минулому році конкурс був присвячений бібліотекам.
Проект «Телеісторії»
Серед цікавих ініціатив, зазначених Knight, – «телеісторії» Бруклінської публічної бібліотеки в Нью-Йорку. Ініціатива отримала на реалізацію проекту $ 393 000.
У США більш ніж у 2,7 мільйона дітей один або обоє батьків відбувають тюремне покарання. Проект «телеісторії» допомагає їх спілкуванню за допомогою відеоконференцій, під час яких батьки можуть почитати дітям книгу.
Проект Biblio Toyen:

Інший переможець – норвезький проект Biblio Toyen. Ця бібліотека призначена для дітей у віці від 10 до 15 років, для яких в Норвегії не передбачені державні дні «подовженого дня».
У Biblio Toyen є переобладнана в кухню вантажівка, пересувні книжкові полиці, маса простору для ігор і навчальних курсів: від кулінарії до 3D-друку.
Проект «букомати»:

Підтримку Knight отримали і шведські «букомати», що видають книги на вимогу, і проект бібліотеки Далласа, яка проводить курси по журналістці.
Їх мета – відродити громадську журналістику і прищепити людям навички та етичні принципи цієї професії.
Проект Online Computer Library Center:

Володарями найбільшого призу Knight в минулому році стали автори з Online Computer Library Center. Вони планують навчити близько 500 бібліотекарів, з тим щоб вони могли поліпшувати матеріали у Вікіпедії, редагуючи і перевіряючи статті. А також залучати до редактури відвідувачів бібліотеки і навчати їх методам перевірки надійності інформації, що міститься як у Вікіпедії, так і в інших джерелах.
Повний список переможців конкурсу можна знайти на сайті конкурсу.
В академічних колах все частіше звучить думка, що саме бібліотекарі можуть стати нашою головною зброєю в боротьбі з таким новим потужним феноменом, як фальшиві новини.
Джерела з підробленими сенсаціями все більш майстерно замасковані під авторитетні ресурси, і виявити їх непрофесіоналам стає все складніше. Тим часом відсіювання ненадійних джерел інформації – одна з основних навичок і професійних обов'язків бібліотекарів.
Як зазначає Емілія Гор, директор по цифровому контенту Цифрової публічної бібліотеки Америки, в сучасному світі прагнення «осідлати» хвилю інформаційного цунамі – це як намагатися напитися з брандспойта. У зміненому середовищі трансформується і роль бібліотек. Вони перетворюються в навігатори, формують та направляють інформаційний потік. Так, 80 відсотків опитаних Pew відзначають, що консультація співробітників бібліотеки дуже важлива для них послуга, а майже 70 відсотків готові користуватися цим сервісом, якщо він буде запущений онлайн.
Бібліотеки на вістрі прогресу
Бібліотеки, від малої до великої,  дедалі активніше беруть на озброєння нові технології.
Великою популярністю зараз користуються RFID-мітки (RFID – Radio Frequency Identification, або радіочастотна ідентифікація). Транспондери, мітки в формі стікерів, наносяться на матеріали бібліотеки і подають радіосигнали, зчитувальні рідером. Такі мітки значно прискорюють інвентаризацію, пошук і оформлення замовлень, а також дозволяють бібліотекам організувати точки самообслуговування для відвідувачів.
Технологія маяків-міток iBeacon і інших все міцніше входить в ужиток бібліотек. Завдання маяка – транслювати інформацію, коли в поле його дії потрапляє пов'язаний з ним гаджет. Першою в Європі її запустила голландська бібліотека TU Delft в 2015 році. У поєднанні з мобільним додатком був створений інтерактивний тур для людей, які прийшли вперше.
Не за горами прихід в бібліотеки роботів, VR і AR. Додаток librARi – один з наочних прикладів того, як можуть працювати на бібліотеки технології доповненої реальності.

Додаток допомагає виявити потрібну книгу при наведенні камери на стелажі, а також пропонує додаткову літературу. Деякі бібліотеки проводять «тури в віртуальну реальність», наприклад, бібліотека Кітчнера. Там можна заздалегідь зареєструватися на VR-сесію і пограти в міні-гольф або відправитися в космос.
Бібліотека імені Джеймса Ханта-молодшого Університету Північної Кароліни в США вважається однією з найпрогресивніших у світі.

Вона оснащена екранами високого дозволу, хмарним сервісом, цифровими мультимедійними системами, в тому числі величезною стіною-екраном.
Користувачам надається доступ до 3D-принтерів і ігрової лабораторії, що має як наукове, так і чисто розважальне призначення. У цій бібліотеці зібрано понад півтора мільйона друкованих джерел. Вони розфасовані в 15-метрові сталеві бокси, обслуговуванням яких займається робот bookBot.

«Нова бібліотека» – de nieuwe bibliotheek – в голландському Алмере вважається кращою в країні і отримала безліч нагород. Вона обслуговує населення 195 тисяч чоловік. При цьому третина жителів міста – зареєстровані користувачі.
Бібліотека створювалася з урахуванням успішного бізнес-досвіду книгарень. Так, наприклад, в ній відмовилися від стандартної структури каталогів. Джерела групуються за інтересами та темам, наукова і ненаукова література можуть перебувати в одній секції, а книги ставляться обкладинками вперед для більшого залучення уваги.
У «Новій бібліотеці» є кав'ярня, читальний сад і простір для Seats2meet – місця для коворкінгу, в яких користувачі можуть обмінюватися знаннями. Бібліотека також використовує додаток Serendipity Machine, яке полегшує взаємодію між учасниками Seats2meet.
Як вважають експерти, зовсім скоро почнеться процес масової конвертації бібліотек в соціальні майстерні, або fab labs (від англійського fabrication laboratories).
Одна з них вже діє на базі бібліотеки британського Екстера. Вона оснащена широким спектром машин для «виробництва чого завгодно».
Бібліотеки активно оцифровують свої книжкові зібрання, виходячи онлайн, розширюють колекції на електронних носіях і обсяги доступного для скачування контенту.
Бібліотека конгресу США спільно з ЮНЕСКО керує грандіозним проектом - Всесвітня цифрова бібліотека.

Її мета – поміщати у відкритий доступ інформаційні ресурси бібліотек усього світу. Нещодавно сайт заробив в бета-режимі. Зараз там представлені 193 країни.
Національна бібліотека Австралії створила електронні версії понад сто тисяч об'єктів в своїх зібраннях: манускриптів, карт, фотографій.
Доступ до них може отримати будь-який зареєстрований користувач в будь-якій точці світу.
Британська бібліотека, одна з найпрестижніших в світі, розмістила онлайн опис всього свого каталогу, а також понад 4200 годин аудіозаписів, використовувати які можна абсолютно безкоштовно.
Державна бібліотека Баварії визнана бібліотекою року в Німеччині. У співпраці з Google там були відскановані і опубліковані сотні примірників з каталогу.
Як бібліотеки вдаються до останніх техно-трендів в маркетингових цілях
Бібліотека Вашингтона прищеплює любов до читання дітям, розсилаючи їх батькам по п'ять безкоштовних електронних книг в місяць. У бібліотеці канадського Калгарі працює додаток для смартфонів, що заміняє звичайні читацькі квитки. У сусідньому Віндзорі в бібліотеці можна надрукувати свою книгу. В одній з бібліотек Австралії вже два роки працює «Стіна історій».

Це проект цифрового сторітеллінга. На стіни бібліотеки круглий рік проектується зображення і відео.
Бібліотеки як архітектурні шедеври
Інновації стосуються не тільки внутрішнього змісту бібліотек. Провідні бібліотеки світу – це більше не нудні будівлі з застиглим у часі інтер'єром. Все частіше це повністю перекроєний простір, покликаний стимулювати уяву, створювати оптимальні умови для роботи і навчання і просто радувати око.
Як, наприклад, Бібліотека на причалі в китайському Тонліне або бібліотека і навчальний центр Віденського університету економіки – творіння знаменитого британського архітектора іракського походження Захі Хадід.

Бібліотека на причалі в китайському Тонліне. Фото з сайту бібліотеки.

Бібліотеку Спейкеніссе в Голландії називають «книжкової горою». Це скляна будова, в центрі якої тягнуться до стелі стелажі трикутної форми, дійсно нагадуючи гору.

Story Pod в канадському Ньюмаркете – громадська мікробібліотека. Днем стіни цієї невеликої дерев'яною будови розкриваються, як книга, а вночі –змикаються, і бібліотека служить джерелом вуличного освітлення.


 Мікробібліотека в Таман Біме в Індонезії. Фото: ARCHDAILY.COM

Інша мікробібліотека в Таман Біме в Індонезії була надбудована над діючою концертним майданчиком. Бібліотека в Сінгапурі –метафора книжкового дерева в склі і камені.


 Бібліотека Хосе Васконселос в Мехіко. Фото: ARCHDAILY.COM.BR

Деякі проекти споруджені на багатомільйонні бюджети. Наприклад, бібліотека Хосе Васконселоса в Мехіко, будівництво якої обійшлося в 98 мільйонів доларів.


 Бібліотека Муюнгі в Бурунді. Фото: ARCHDAILY.COM

Але є і витончені «бюджетні рішення». Як бібліотека Муюнгі в Бурунді, на яку було витрачено 40 тисяч євро.

    
https://te-st.ru/2017/11/03/evolution-of-libraries/

Calendar

      1
234 5 678
9101112131415
16171819202122
23 24 2526272829
30