за 2018 рік

Відзначення Всеукраїнського дня бібліотек у Гаврилівці

Всеукраїнський день бібліотек - свято, яким держава підкреслює важливість роботи книгозбірень та їх працівників - бібліотекарів. Відзначається воно 30 вересня. В честь цієї події 27 вересня у Гаври­лівці відбувся тематичний захід. Організували його та провели біблі­отекарі сільської бібліотеки та бібліотеки ПТУ №26 - Галина Олійник та Вікторія Жовтоног. Взяв в ньому участь і Гаврилівський будинок культури. А проводилося свято на базі книгозбірні училища.
Тематичний захід виявився на­сищеним, цікавим та... веселим. Перша частина була присвячена ві­домим українським бібліотекам. Ві­кторія Жовтоног підготувала цікаву та насичену розповідь про 6 найвідоміших бібліотек України, у якій за­значені унікальні особливості кожної книгозбірні. А фото допомогли слу­хачам отримати уявлення про ви­гляд цих закладів, більшість з яких є архітектурними пам'ятками. Друга частина заходу - розповідь Галини Олійник про права та обов'язки читачів, яка супроводжувалася наглядністю і у вигляді мемів  сучас­ної одиниці культурної інформації, яку гарно сприймає молодь.
В житті іноді зустрічається надмір­но прискіпливе дотримання правил, а "все, що занадто, то не здорово". Саме це і продемонстрували креативні працівники Гаврилівського будинку культури, які завітали на за­хід із комічним епізодом про будні бібліотеки. Сценка урізноманітнила свято та підкреслила, що сучасні бі­бліотечні заходи - це дійсно цікаво.
І як же без інтерактиву на зустрі­чі з користувачами книгозбірень? Ця частина була присвячена образу бібліотекарів та бібліотек у світо­вому кінематографі. Ведучі проде­монстрували добірку кіно-загадок з тематичними епізодами, а учні ПТУ №26 відгадували фільми. Адже є стереотип, що робота бібліотекаря - це не цікаво. Проте у кінострічках добре показана зворотня сторона цієї професії: доступ до цікавих ма­теріалів, знання таємниць, гострій розум та загадкова атмосфера кни­госховищ. Активні учасники отрима­ли призи у якості першочергового та тривалого використання медіа-зони Гавриліської сільської бібліотеки.

Галина Олійник, бібліотекар Гаврилівської сільської бібліотеки // Вісті. – 2018. – №40 (04 жовт.). – С.6.

Цей мудрий світ - бібліотека

«Я завжди уявляв, що рай буде чимось на зразок бібліотеки», - Хорхе Луїс Боргес.
Цю цитату аргентинського прозаїка, поета і публіциста в одній з бібліотек округу Санта Клара (США) виведено на стіні металевими красивими літерами, і працівники нашої книгозбірні цілком згодні з цією думкою. Ми працюємо над тим, щоб у стінах бібліотеки людям було приємно перебувати у свій вільний час: переглянути новинки літератури чи періодичних видань, скористатись Інтернетом, взяти участь у запропонованих бібліотекарем інтелектуальній грі, дискусії, зустрічі, тренінгу, подивитись цікавий фільм...
Місія КЗ «Нововоронцовська цен­тральна районна бібліотека» як куль­турно-просвітницького закладу по­лягає у створенні для користувачів максимально комфортного простору з метою задоволення їх інтелектуаль­них та духовних потреб, забезпечення рівного доступу громадян до джерел достовірної інформації.
А для цього закладу необхідні додаткові бюджетні та спонсорські кошти для здійснення сучасного ремонту приміщення бібліотеки, придбання мультимедійного обладнання, меблів, кондиціонерів, по­повнення книжкового фонду. Ми готові спонукати користувачів бути партнерами у створенні бібліотеки, яка відповідає їх бажанням і потребам.
Бібліотекарі сільських та районної бі­бліотек проводять різноманітні інформа­ційно-культурні заходи як в стінах книго­збірень, так і за їх межами - у скверах, парках, трудових колективах тощо, до­кладаючи чимало організаційних і креа-тивних зусиль. Конкретно про свою ро­боту постійно інформуємо через блог КЗ «Нововоронцовська центральна районна бібліотека», сайт Нововоронцовської РДА та Фейсбук.
Ми прагнемо допомогти користувачам у виборі ними пріоритетних ціннісних та культурних орієнтацій, зацікавити молодь у вивченні та збереженні української куль­турної спадщини. Бібліотека стає центром спілкування і дозвілля, центром розвитку інтелектуального і творчого потенціалу людей, а також містком громадської ак­тивності. В районній бібліотеці працю­ють досвідчені фахівці - О.В.Мандрика, Н.А.Белінська, Л.П.Зуєнко, Н.В.Сисенко, Л.В.Белінська, гармонійно влилася в ко­лектив і добре себе зарекомендувала як професіонал Л.О.Куковінець. Йдуть в ногу з часом сільські бібліотекарі Т.В.Вереда, К.С.Крамаренко, О.Л.Амбіцька, З.Ю.Загоруля, Р.О.Мачулін, Т.В.Федорнак, О.М.Мільчаковська, А.І.Стрельник, А.Д.Шарафан, Н.В.Рябчук.
Професія бібліотекаря перебуває в точці перетину людського буття, поруч з ним хочеться бути кращим, хочеться читати і думати. Від щирого серця вітаю всіх колег зі святом, зичу міцного здоров'я, благополуччя та злагоди і миру нашій Україні!

Любов Лукіна, директор КЗ «Нововоронцовська центральна районна бібліотека» // Вісті. – 2018. – №39 (27 верес.). – С.3.

Формуємо толерантність, як рису характеру

Бібліотека - центр духовної культури. В ній зароджуються яскраві думки і почут­тя. В тісній співпраці працівники шкільних та сільських бібліотек ведуть просвітниць­ку роботу, залучаючи підростаюче поко­ління до культурної спадщини. На секції шкільних бібліотекарів було розглянуто впровадження у бібліотечну роботу сучас­них технологій, використання інформацій­но-комунікаційних засобів, методика форум - театру та інше. Голова методичного об'єднання Наталя Степаненко акценту­вала увагу колег на основних напрямках діяльності закладів протягом нового на­вчального року. Методист комунального закладу «Нововоронцовська централь­на районна бібліотека» Людмила Зуєнко провела практикум «Формуємо толерант­ність, як рису характеру», базуючись на знанням отриманих на тренінгу ІСКМ «Анімація громадської діяльності». Матеріали, використані при проведені практикуму, були придбані на кошти виділені БО «Бла­годійний фонд Ігоря Колихаєва».
Серед іншого була розглянута пробле­ма насильства, здійснюваного самими дітьми одне до одного. Присутні дійшли висновку, що ефективним методом впли­ву на ситуацію є розкриття талантів та по­тенціалу дітей, залучення їх до активного, змістовного дозвілля. Адже причетність до творчості - це також основа для фор­мування ідеалів і цінностей, поваги до чу­жої праці та прагнення змінювати світ на краще. Завдяки зародженню в юних ду­шах зерен правди, мудрості й добра, пра­цівники бібліотек відкриють дітям можли­вості сучасної бібліотеки.

Нововоронцовська центральна районна бібліотека // Вісті. – 2018. – №36 (06 верес.). – С.6.

Користуйтеся можливостями, змінюйте життя

Реалії сьогодення вимагають від кож­ного свідомого громадянина втручання в події, які відбуваються в країні, адже кожен розуміє, що потрібні зміни.
Для того щоб донести власну дум­ку до загалу, потрібно мати неабияку впевненість в собі. Ця риса характеру набувається людиною протягом життя і потребує постійного тренування. З цією метою 1 серпня 2018 року на прак­тикум «Анімація громадської діяльнос­ті» зібралися активні мешканці сели­ща. Захід відбувся завдяки фінансовій підтримці БО «Благодійний фонд Ігоря Колихаєва» та багаторічній співпраці з керівником волонтерської групи «Серпанок» Лідією Сторожук. Висловлюємо окрему вдячність представнику благо­дійної організації Оксані Палійській, яка переймається проблемою кожного, своєю роботою, підтримкою та добрим словом не дає згаснути надії в душах тих, хто зневірився.
На зустрічі був використаний інстру­ментарій отриманий провідним мето­дистом КЗ «Нововоронцовська цен­тральна районна бібліотека» Л.Зуєнко під час навчання у Києві в рамках про­екту «Участь через залучення», що ре­алізується Інститутом соціокультурного менеджменту.
Учасники створили власну Конституцію, якою керувалися протягом проведення заходу. Кожен присутній презентував свої сильні  сторони. Для конструктивної роботи встановити контракт, виокремити актуальні проблеми місцевої громади та спробувати знайти шляхи їх вирішення.
Окремо було розглянуто застосуван­ня форум-театру як сучасного засобу виховання молоді. Методика форум-театру полягає у тому, що модератор разом із групою не професійних акторів за допомогою різних технік готує ко­ротку виставу про порушення прав лю­дини. Головні герої - агресор, жертва і кілька «нейтральних», розігрують ситу­ації із якими вони зустрічаються у житті.
«Людина може обійтись без багатьох речей, але не без іншої людини», - ска­зав один учений. Людські стосунки не­рідко складаються з непорозуміння, суперечок, конфліктів. Щоб запобіг­ти цьому, треба навчитися знаходити спільну мову з різними людьми, бути толерантними. У суспільстві толерантність - це терпимість до інших думок, поглядів, традицій. Учасники заходу з повагою ставилися до поглядів і пере­конань опонентів, намагалися прийти до єдиної думки, знайти загальне рі­шення завдяки вагомим аргументам, переконуючи спокійно, у дружньому тоні.
Життя часто дає нам шанс, який ми боїмося використати, а варто лише зробити крок. Можливості є у всіх, але не всі їх використовують. Життя зму­шує нас ообити вибір, переоцінювати пріоритети. Як говорив директор ІСКМ Лев Абрамов: "Зміни це ризик, зміни це шанс". Користуйтеся можливостями, які надає доля, змінюйте життя. 

Нововоронцовська центральна районна бібліотека // Вісті. – 2018. – №32 (09 серп.). – С.3.

Ми - українці!

Ми - українці! Це не просто слова. Вони ввібрали аромати квітучого степу, морського прибою, карпатських лісів. Наша земля славиться талановитими і працьовитими людьми, родючими ґрунтами, безліч­чю природних джерел води, чаруючою природою, а ще мужністю українських хлопців, які платять життями і здоров'ям за НАШЕ мирне небо, за посмішки НАШИХ дітей, спокій НАШИХ батьків. Народ пере­живає не найкращий час, в умовах війни, слід замислитися над тим, що кожен, дивлячись в очі захисникам, може сказати про свій внесок у розвиток країни. Адже частіше двигуном змін стають активні та не­байдужі люди. Україна чекає змін, вона вірить, що молоді, енергійні, розумні, патріотично налаштовані люди сприятимуть розвитку, зла­годі, порозумінню.
Працівники комунального закла­ду «Нововоронцовська центральна районна бібліотека» в своїй роботі звеличують людину, як творця до­бра і краси, прививають користувачам справжні людські цінності, патріотичні  почуття до рідної землі, селища, родини. В рамках щорічної обласної  національно-патріотичної акції «Ми - українці», засновниками та організаторами якої є Департамент культури, туризму та курортів Херсонської  облдержадміністрації, Херсонська обласна бібліотека для і юнацтва ім. Б.Лавриньова, Херсонський обласний центр дитячої творчості  були  проведені  різноманітні заходи з метою підвищення культурного рівня молоді, формування шанобливого ставлення до історії, національної спадщини та української мови.
Патріотизм - надійні ліки від байдужості до подій в Україні, до чужих і проблем, екології та збереження національної спадщини. Під час проведення туру щорічного обласного інтелектуального турніру «Ігри патріотів Херсонщини» на історичному краєзнавчому матеріалі, який дає інформацію про визначні події минулого, подвиги предків, діяльність видатних земляків, організатори (працівники КЗ «НЦРБ» Наталя Сисенко, Людмила Куковінець та бібліотекар  Нововоронцовської ЗОШ№2 Наталя Степаненко) надали можливість усвідомити учням морапьно-духовний потенціал українського народу, відчути себе частинкою величного краю з багатою історичною свідомістю та пам'яттю. Бібліотекарі в ході підготовки до масових заходів часто запитують себе: чи варто розповідати юним користувачам про трагічні сторінки в історії країни? Відповіді отримують після проведення. Відгуки свідчать, що розповіді, спогади, відеофрагменти не лишають байдужими молодь, яка розуміє, що найстрашніше і найбезглуздіше у світі - це війна. Вона несе смерть, каліцтво, «вдягає» в журбу тисячі материнських сердець, безжально перекреслює тисячі молодих життів, нівечить тіла, долі. Але, разом з тим, серед страшних небезпек, фізичного та морального болю, нелюдського напруження воїни загартовуються і складають екзамен на зрілість та мужність. До Дня початку АТО на Донбасі Ніна Белінська та Оксана Мандрика створили відеомотиватор «Віримо. Знаємо. Зможемо!». Він розповідає про те, як війна змінює людські долі й дає поштовх для переоцінки цінностей. Ролик доступний для пе­регляду на професійному бібліотеч­ному блозі та в фейсбуці на сторінці бібліотеки. Кількість переглядів ро­лика на Ютубі показує, що він заче­пив людей за живе.
Яким би гірким не було минуле, воно - ланцюжок єднання поколінь...
В міжнародний день визволен­ня в'язнів нацистських концтаборів Україна разом з усім світом віддає данину скорботної пам'яті загиблим жертвам нацизму, вклоняється лю­дям, які пройшли тяжкий шлях через фашистські табори. Війна опалила їхні серця, сивиною побілила голо­ви, але душа жила святою любов'ю. Про це старшокласникам селища розповідав інформаційний куточок на абонементі «Уроки минулого для світлого майбутнього».
Суспільство все-таки має певну владу. Якими б не були диктатори могутніми особистостями, громад­ськість завжди має можливість бо­ротися.
Зараз підтримки потребують укра­їнці, які стали заручниками Кремля. Політв'язень Олег Сенцов - укра­їнський кінорежисер, сценарист, письменник та громадський акти­віст - став першим, хто на весь світ заявив, що голодуватиме доти, доки Росія не звільнить усіх політв'язнів-побратимів. На його підтримку під­нялося усе прогресивне людство. Виставка-хроніка мужності «Сила духу. Олег Сенцов» знайомить мо­лодь з матеріалами, які висвітлюють безліч подробиць про наших співвіт­чизників, що знаходяться за росій­ськими ґратами, причини їх арешту та простежують реакцію світу на факт їх затримання. Окрім цього, для користувачів Інтернет-центру під­готована фільмографія Олега Сенцова та список сайтів, де можна ді­знатись найсвіжішу інформацію про перебіг подій. Абонемент пропонує познайомитись з Сенцовим-письменником, прочитавши його роман «Купите книгу - она смешная». Ко­жен відвідувач отримує до обраної літератури закладинку, що містить заклик щодо звільнення Олега та всіх інших політв'язнів.
Напередодні Дня Конституції України, молоді було презентовано тематичну виставку «До Конституції - з повагою, в майбутнє - з надією!». Яскравий елемент експозиції - дитя­чі побажання рідній країні та фотогалерея дитячих знімків, зроблених під час свята «Я керую своїм майбут­нім!». Переглядаючи емоційні та по­зитивні фото, кожен міг впевнитись: квітуча країна там, де живуть щас­ливі діти. Будуючи гідну, правову та успішну державу, необхідно в першу чергу прислухатися до їх мрій та ду­мок і тоді все у нас буде добре!
Вишита сорочка - оберіг є симво­лом любові, краси, здоров'я, щасли­вої долі та святості. Вона відображає культурні цінності українського на­роду. Створюючи вишиванку, май­стриня вкладає в кожен стібок час­тинку душі, мрії, надії. Тому кожна - витвір мистецтва, тепло рук, не­звідана таємниця. Це підтверджує фотоарт "Вишиванка у сімейних традиціях", успішно проведений в КЗ «Нововоронцовська централь­на районна бібліотека» до Дня вишиванки. В яскравих фотографіях односельців, простежується зв'язок поколінь, відкривається багатогран­ність талановитої, відважної, праце­любної, сповненої любові та праг­нення миру української душі.
На дружнє спілкування «Віра і до­бро Венедикта Комаровського» зі­бралися юні прихильники творчос­ті нашого земляка, талановитого журналіста, поета, патріота України. Учні Нововоронцовської загаль­ноосвітньої школи №2 здійснили мандрівку життєвими стежками по­ета (до речі, один із школярів - Ілля Комаровський, онук Венедикта Гри­горовича). Наприкінці заходу кожен присутній мав відчуття причетності до життя відомого односельця.
Продекламовані старшокласника­ми вірші з нещодавно виданої збірки Комаровського «Я вірю...» перекон­ливо довели: талант автора дійсно яскравий, глибокий і обов'язково знайде своє місце у серці кожної людини, незалежно від віку, статі, чи уподобань. До речі, бібліотекар На­таля Сисенко та директор краєзнав­чого музею Валентина Тартиця бра­ли безпосередню участь у підготовці збірки поета до друку. Найбільш цін­ним, безперечно, стало спілкування з дружиною Комаровського Марією Терентьєвою. її спогади про юність, знайомство з Венедиктом, без­межне кохання, яке спалахнуло між ними, цікавинки зі спільного життя, насиченого подіями та знайомства­ми з відомими людьми, вірність сво­їм переконанням вразили присутніх, змусили повірити: дива трапляють­ся, щирі почуття існують і про це вар­то писати.
Волонтери важливі для кожного суспільства, адже вони своєю без­корисливістю доводять суспільству, що в житті є речі більш цінні, ніж слава чи матеріальна винагорода. В 2015 році в КЗ «НЦРБ» стартував волонтерський марафон «Перемо­жемо разом». Він був започатко­ваний як тимчасова акція, з метою залучення громадськості до благо­дійної діяльності на базі пункту во­лонтерської допомоги «Серпанок». Час вніс свої корективи. Війна в країні триває. Бійцям потрібні під­тримка, маскувальні костюми, сітки. Тісна співпраця із волонтерською групою продовжується. Бібліотекарі власним прикладом переконують, що волонтерство - це поклик душі. Доброчинні справи запалюють у юних душах вогник співчуття, від­чуття власної значущості, доброти. Це головне, адже людина, як сказав К.Ушинський«... не посудина, яку по­трібно наповнити, а факел, який тре­ба запалити". Доброта - це саме та іскра, це те, на чому тримається світ, це надія, довіра, життя.

Л.Зуєнко, методист КЗ «НЦРБ» // Вісті. – 2018. – №30 (26 лип.). – С.6.

Слава людям праці

Нещодавно, неначе у колишньому житті, була дуже поширеною на шпальтах газет рубрика, яка розповіда­ла про трудові досягнення сьогодення та славила людей праці та їх звершення. Відновимо історичну спра­ведливість та розповімо про ювіляра з Любимівки.
19 липня відзначає 80-ту річницю з дня народження і житель Любимівки Муранов Борис Васильович, трудівник, сім'янин, патріот. Так саме Патріот з великої літери. Росіянин за паспортом, народився у сусідній державі, а себе вважає щирим, відданим українцем. Трудився на непростій ниві сільського господарства більше 30 років, навіть після виходу на пенсію. Сільські жителі добре знають роботу коло тварин. І влітку і взимку у кирзових чоботях, у болоті, весь світовий день, а то і довше. На  роботі у тваринництві зустрів теперішній ювіляр жінку  всього свого життя. Виростили Борис Васильович та Галина Василівна Муранови два сина та три доньки. Радують своїми досягненнями сивочолу старість онуки та онучки, підростають правнуки.
Дивиться старечими, але добрими очима на весь світ дід Борис, згадує молоді літа та бажає всім прожити  багато літ та зим на радість собі та людям.
Так само як колись встає та заходить сонце, життя  продовжується та вимагає виконання своїх життєвих законів. В усі часи та будь-де, всяка праця шанована та вельми почесна. Ідуть роки, минають весни та зими, а люди ідуть стежкою своєї долі та ведуть своїх нащадків впевнено, з надією у краще.
Щиро, від усього серця вітаємо Бориса Васильовича з Днем його народження, бажаємо йому усіляких гараздів, поваги дітей та внуків, добрих стосунків з сусідами та односельцями.

Тетяна Миколаївна Федорнак, бібліотекар Любимівської бібліотеки, секретар жіночої ради; Віктор Дмитрович Чернієнко, голова ветеранської ради // Вісті. – 2018. – №29 (19 лип.). – С.6.

Веселе літо з книгою і драйвом розпочалося

З початком літніх шкільних канікул в цен­тральній районній бібліотеці для молодших школярів шкіл райцентру протягом двох тижнів проходили театралізовані екскурсії з цікавинками і розвагами.
Інтелектуальні та рухливі ігри, загадки, захоплюючі вікторини і головоломки, ляль­кові вистави, читання вголос разом з «Ко­ролевою Книг», а ще зустрічі з казковими героями, ролі яких виконували талановиті члени волонтерської команди «Лідер», і водночас учасники бібліотечної театраль­ної студії «БібліоArtProduction», - ось яким насиченим був перший тиждень цього літа.
Та  для  наступного  тижня  відвідувань НЦРБ дітьми з літніх оздоровчих таборів обох шкіл райцентру бібліотекарями дитя­чих відділів Наталією Сисенко і Людмилою Куковінець, а також учасниками бібліотеч­ної театральної студії «БібліоАгт.Ргоо!ист,іоп» були заготовлені сюрпризи - гамірні рухливі квести в парковій зоні райцентру під назвою «Піратські скарби». Спеціально для серії цих квестів був відзнятий при­годницький гостросюжетний міні-фільм «Скарби піратів в Нововоронцовці» (нині його зможуть переглянути всі бажаючі на блозі «Волонтерська команда «Лідер» за посиланням http//volonterlider.blogspot.com), який демонстрували дітям на почат­ку гри в читальному залі бібліотеки.
На декілька днів берегова зона і парк се­лища перетворилися на таємничий острів з «затоками» і «бухтами» (нанесеними на «справжню» піратську карту), де на малю­ків чекали пірати з мудрованими та цікави­ми завданнями. А метою для юних шукачів скарбів була «скриня Джека Горобця та ка­ітана Крюка з дорогоцінним начинням», захована... десь у парку, де блукали «при­види» і було багато інтелектуальних «пас­ток». На щастя, малюкам допомагали як Вільям та Елізабет Тернер, так і сам капітан Джек. Тому всі шукачі скарбів наприкінці квестів отримали свої часточки винагоро­ди - відчуття перемоги та солодощі.
Бібліотека щиро вдячна своїм юним волонтерам за величезну пророблену роботу протягом місяця: репетиції, зйомки відеороликів, виготовлення костюмів, атрибутів, підбір матері­алів з фондів бібліотеки та мережі Інтернет, готовність в будь-якій ситу­ації прийти на допомогу бібліотека­рям та малюкам і вміння працювати однією командою - ми вас дуже любимо.
Шекспір писав: «Найпоширеніше бажання всіх людей - відрізнятися від інших». А ми з захопленням хо­чемо донести до загалу, що Надія Стрижак, Ярослав Гринько, Олексій Зінов'єв, Олеся Бережна, Юля Сівакова, Катя Железньова, Валентина Чешенок, Максим Забуранний, Ва­лерія Білоконь і, звичайно ж, лідер команди Микола Смоляк - імена на­ших волонтерів, імена тих, хто з дитинства знайшов якісний спосіб відрізнятися від інших.
Висловлюємо щиру вдячність батькам та рідним наших юних шанувальників бібліотеки за терпіння і розуміння, за гарних, вихованих, талановитих і завзятих дітей.
Сподіваємося на подальшу співпрацю і підтримку, адже у нас з вами є одна спільна мета - підтримати вищезазначені юні обдарування на шляху до лідерства пожиттю.

Людмила Куковінець, бібліотекар КЗ «Нововоронцовська центральна районна бібліотека»  // Вісті. – 2018. – №27 (05 лип.). – С.3.

Велика подія у маленькому селі

Кожне село варте того, щоб лягти на сторінки книжки. Кожну добру новину варто описати, щоб передати позитивні емоції іншим людям. Така гарна подія, якою я хочу поділитись, сталася нещо­давно в селі Осокорівка, точніше його старій частині. В Міжнародний день захисту дітей 1 червня у нас відбуло­ся прекрасне свято радості та надії. Розпочалося воно з урочистого від­криття новенького ігрового майдан­чика для дітлахів, який придбали на кошти базового господарства - ДСП «Агро-Форум-2». За цей розкішний подарунок ми надзвичайно вдячні всьому колективу підприємства та особисто директору Сергію Івано­вичу Пушкарю. Адже за їх рахунок не лише придбано гойдалки, гірки та інше обладнання, а також завезли дві великі машини піску, а також солодощі і призи для свята. Над облаштуванням майдан­чика з ентузіазмом трудились для своїх дітей їх батьки. Особливо постарались Володимир Вереда, Юрій Бойко, Дмитро Моторикін, Сергій Рибниць­кий, Олександр Ковальський, Борис Дудченко, Сергій Семерня.
Саме свято під символічною назвою «Хай сонце і квіти всміхаються дітям» пройшло в піднесеному настрої. Ми провели з дітками багато цікавих зма­гань, атмосфера була радісною. Діти з великим задоволенням брали участь у розважальній програмі, грали в різно­манітні ігри, і на всіх чекали гостинці: м'ячі, ігрові пісочні набори, різнокольо­рові кульки та солодощі.
Привітали присутніх із світлим та пре­красним святом - Міжнародним Днем захисту дітей - депутати сільської ради О.І.Скорик та І.В.Приймак. Побажали всім міцного здоров'я, добра, радості, щасливого дитинства та сяючих посмі­шок! Завітав з подарунками і представ­ник від «Агро-Форуму-2» В.І.Гомон.
Ось так цього дня весело, змістовно і відпочили, і позмагалися, і погралися наші дітки! Тепер вони мають можли­вість у своєму маленькому селі щодня
проводити вільний час на сучасно­му ігровому майданчи­ку, а поряд ще ж є баскетбольне і футболь­не поле, та й клуб-бібліотека неподалік...
Вдячна всім хто до­лучився до підготовки і проведення свята - Осокорівській сільській раді та особисто сіль­ському голові О.І.Колісниченку, а також моїм помічникам Лізі Рокитянській, Діа­ні Жмельовій, Веронікі Яремко, Данилу Снадику.
У малечі не повинно бути нещас­ливого дитинства, і за це маємо від­повідати ми, дорослі, тому турбота про дітей, захист їхніх прав повинен стати одним з найголовніших наших обов'язків. Добре, що відповідальні люди, кого я назвала у цьому дописі, про це пам'ятають. Ще раз дякую Вам усім, шановні, зичу міцного здоров'я, щедрих здобутків на життєвих шляхах та нивах.

Ольга Амбіцька, завідувач Осокорівського сільського клубу-бібліотеки  // Вісті. – 2018. – №25 (21 черв.). – С.3.

«Ігри патріотів Херсонщини»

Херсонщина... Розлогі степові про­стори, чудові лісові краєвиди, бага­тий тваринний світ, розкішні заповід­ні зони, лагідні морські хвилі, тихий сплеск води у дніпровських заплавах, високе голубе небо, щедре південне сонце - все це прекрасна, смаглява Херсонщина.
23 травня на базі Гаврилівської загальноосвітньоої школи І-III ступенів відбувся перший етап Всеукраїнської краєзнав­чої гри «Ігри патріотів Херсонщини». За­хід проводили бібліотекарі Гаврилівської сільської бібліотеки Марич А.А. та Гаври­лівської ЗОШ Дутчак О.П. У конкурсі взяли участь учні 5-8 кл.
Для п'ятикласників була проведена краєзнавчо-пізнавальна експедиція "У пошуках знайомих незнайомців", метою якої було ознайомлення школярів із різнома­ніттям природи рідного краю.
Змагання учасників проводилося у фор­мі відповідей на питання, визначених в ігрових картах.
Учні 6-7кл. були залучені до захоплюю­чої інтелектуально-розважальної гри «Ли­царі таврійського краю», у ході якої діти поринули у дивовижний світ козацьких пригод - на теренах Херсонщини та і не тільки...
Восьмикласники мали змогу показати свої знання в літературно-краєзнавчій грі «Літературний круїз», де перевірили свої знання пов'язані із біографіями різних письменників на Херсонщині.
Для визначення найактивніших учасни­ків працювало компетентне журі у складі: Марич В.М. - вчителя зарубіжної та укра­їнської літератури;
Мінько Є.В. - вчителя історії та основ правознавства;
Шкварець Т.В. - вчителя географії та біології.
Переможцями гри "Ігри патріотів Херсонщини" стали учні:
Вакуленко Тетяна - учениця 5 класу, Олійник Богдан - учень 6 класу, Грицик Марія - учениця 7 класу, Кіча Сабіна - уче­ниця 8 класу.
Хочеться відзначити активних учасників турніру: Сарана К., Устенко Д., Козлов В., Чепей А., Грицик А., Дємідова О., Надточій С., Таран П., які постійно відвідували бі­бліотеку .цікавилися різними краєзнавчи­ми питаннями, новинками нашого краю.
У вітальному слові до учасників турніру заступник директора з НВР Малета Інна Миколаївна сказала, що всі учасники гри показали добрі знання про Херсонську область, довели, що вони справжні патрі­оти своєї держави і їм творити майбутнє нашої країни.

О.П. Дутчак, шкільний бібліотекар  // Вісті. – 2018. – №22 (31 трав.). – С.3.

Ляльки на сторінках книг і в реальному житті

Видатний письменник минулого століття Віктор Гюго писав: «Ляль­ка - одна з найнагальніших потреб і водночас втілення одного з найчарівніших втілень жіночих інстинктів у дівчинці. Леліяти, плекати, прикрашати, одягати, шити, трохи картати, колисати, уявляти, ніби щось є хтось, - у цьому все майбутнє жінки». З давніх-давен і хлопці, хоча і мали безліч власних, хлоп'ячих іграшок, не гребували бавитися з ляльками сестер чи подруг. Але чомусь соромляться. Особливо, по­дорослішавши. А жаль.
Історія ляльки сягає в доісторичні, печерні часи. Бо іграшка - невід'ємна частина дитинства. Граючись, ди­тина практикується у діях дорослих, пізнає навколишній світ і прогрес, розвивається і набуває практичних навичок.
Мабуть, саме тому в дитячих книж­ках та народних казках так часто зустрічаються персонажі-ляльки. Досить пригадати такі відомі з дитин­ства казки, як «Солом'яний бичок», «Снігуронька», «Буратіно», «Стійкий олов'яний солдатик» Г. X. Андерсена і багато інших.
Дитячий відділ Нововоронцовської ЦРБ пропонує своїм маленьким читачам такі класні і водночас цікаві твори та збірки як А. Мілна «Вінні Пух та його друзі», А. Толстого «Зо­лотий ключик та пригоди Буратіно», К. Коллоді «Пригоди Піноккіо», Зірки Мензатюк «Катрусині скарби» та ба­гато збірок українських, італійських, американських та кримсько-татар­ських народних казок, серед яких чимало пригод саме ляльок та ігра­шок. А для старших читачів, учнів 5-9 класів, бібліотека приготувала, окрім вище згаданих творів, добірку цієї те­матики ще більш цікавого змісту. Се­ред пропонованої літератури надто цікаві твори, щоб прожити насичене життя, не прочитавши їх: Е. Гофмана «Щелкунчик та мишачий король», Ю. Олеши «Три товстуни», Є. Велтістова «Електронік - хлопчик із валізи» та «Пригоди Електроніка», О. Волкова «Чарівник смарагдового міста» та «Урфін Джюс і його дерев'яні солда­ти» та інші.
Ця тема виникла не на рівному міс­ці, а після знайомства волонтерів бі­бліотеки з науково-популярним тво­ром, роботою Марка Грушевського «Дитина у звичаях і віруваннях укра­їнського народу». Після читання та обговорення в пам'яті виринули про­читані статті в бібліотеці про ляльку-мотанку в журналах «Барвінок», «Жасмин», «Смайлик» та «Колобок».
А вже опісля цього з'явилося ба­жання відновити роботу з ляльковим театром. Творча група волонтерської команди відразу ж розпочала роз­робку сценарію лялькової вистави. Сподіваємося, що маленьким гля­дачам сподобаються наші казко­ві вистави. Але спочатку, потрібно оновити самих ляльок. То ж нам не завадять ідеї та допомога в ремонті «іграшкових акторів» (потрібні ма­теріали для відновлення застарілих «костюмчиків» та виготовлення нових ляльок). Волонтери бібліотеки будуть щиро раді будь-якій допомозі.
А наостанок хочеться додати. Ляль­ка не тільки іграшка. Лялька - втілен­ня добра, оберіг, засіб для виховання людяності в дитині, а ще - можли­вість фантазувати як, наприклад, Аліса з країни Чудес Льюіса Керролла.
Заходьте разом зі своїми дітьми до нашої бібліотеки та допомагайте своїм юним даруванням фантазува­ти, мріяти і творити разом з книгою.

Людмила Куковінець, бібліотекар Нововоронцовської ЦРБ  // Вісті. – 2018. – №21 (24 трав.). – С.2.

Із краю-кураю пташок викликаю: зустріч весни-літечка

Не так давно (років зі сто-двісті), го­туючись до приходу весни, і дорослі, і діти співали веснянки, розписували писанки до Великодня, випікали «жайворонків» з тіста та зустрічали пташок з вирію піснями і примовляннями.
Українці, чиє життя було тісно пов'язане з сільськогосподарським циклом, з нетерпінням чекали приходу весни. Залишки продуктів у коморах вичерпувались, засівання зерна і збір нового врожаю ставали все необхід­нішими, а дітям, втомленим сидінням вдома, не терпілось розважитись надворі. В уяві людей зима була старою бабою з подертою торбою, а весна - заквітчаною веселою дівчиною, яка при зустрічі з бабою докоряла їй словами: «Ех, зимо! Все, що я і літо наго­тували, то ти поїла!..».
Ставши традиційною, зустріч весни-літечка відбулася і у Нововоронцовському народному районному краєзнавчому музеї. У тісній співпраці директора музею Валентини Тартиці з бібліотекарем центральної районної бібліотеки Наталею Сисенко та біблі­отечною волонтерською командою «Лідер» (керівник Л. Куковінець) наро­дилося чудове свято. Присутні учні 2-Б класу Нововоронцовської ЗОШ I-III ст. №1, класний керівник Сисенко І О., а згодом - 7 класу Нововоронцовської ЗОШ І-ІІІ ст. №2, класний керівник ЛукомецьС. М., разом з юними аматора­ми сцени брали участь в усіх дійствах: веселилися, відгадуючи загадки, при­гадували прислів'я та приказки, за­кликали весну та водили хоровод, ла­сували спеченими «жайворонками».

Людмила Куковінець, бібліотекар Нововоронцовської ЦРБ // Вісті. – 2018. – №20 (17 трав.). – С.2.

Юні волонтери бібліотеки

Чи любите ви художнє слово так, як люблю його я?
Впевнена, що отримаю, приміром, ось таку відповідь:
- А як можна не любити казки, що тіши­ли нас у дитинстві? Як можна не любити щемливі вірші Т. Шевченка, А. Ахматової, Л. Костенко або захоплюючі прозові тво­ри М. Гоголя, І. Франка, Е. Хемінгуея чи найпопулярнішої дитячої письменниці су­часності Дж. К. Ролінг? І хіба не письмен­ники та поети першими прищеплюють нам з дитинства такі поняття як краса, те­пло душі, любов до людей і рідного краю, патріотизм, вірність і честь?
Дійсно, художнє слово позитивно впли­ває на будь-яку людину, і в будь-якому віці. Питання лише в тому, чи звикли ми читати, адже в сучасному ритмі життя, під впливом інформаційних технологій, лю­дина має вибір, який частіше згубно діє на кругозір і вподобання. Ми радше ввім­кнемо телевізор чи Інтернет, ніж вмос­тимося з книгою під теплою ковдрою. Родинні вечірні читання замінюємо уса­мітненням з гаджетами. А «казку перед сном» для дитини трансформували в пе­регляд мультфільмів.
Агов! Дорослі! Діти потребують вашої уваги, читання разом з вами, вашої влас­ної дорослої думки про світ, людей, про почуття. І ми це доводимо вам своїми ді­ями разом з волонтерською командою «Лідер», яка вже не перший рік активно діє на базі КЗ «Центральна районна бі­бліотека». В її складі учні 5-9 класів Нововоронцовських ЗОШ, які не лише самі долучаються до якісного читання книг, пізнання історії рідного краю і творчих робіт на літературні, краєзнавчі, історич­ні та патріотичні теми, а й прищеплюють любов до книги, літератури та мистецтва одноліткам, молодшим школярам і вихо­ванцям дитячих садочків.
Діти підростають, йдуть у доросле жит­тя і тому щороку волонтерська бригада поповнюється новими, молодшими ак­тивістами. Змінюються і форми роботи, запропоновані бібліотекарями. Та не­змінним залишається одне - любов до книги, художнього слова, мистецтва. Адже неможливо, долучаючись до світу прекрасного утриматися і не розбудити у собі бажання творити і дарувати свій та­лант світові.
В цьому році обдаровані учасники во­лонтерської команди разом з бібліоте­карями Н. Сисенко та Л. Куковінець вже відвідали дитячі садочки райцентру з те­атралізованою постановкою казки «Ріп­ка», долучили своїх молодших братиків і сестричок, а також учнів 1-4 класів до акції «Родинні читання під парасолькою» в приміщенні районної бібліотеки, залу­чили до дидактично-рольової гри «Еко­логічна мафія» молодших школярів, ство­рили списки рекомендованої літератури для малечі та однолітків, розробили та оформили вкладки-рекомендації до книг, які самі залюбки прочитали. Нині в розробці власний блог нашої волонтерської бригади, тож ближчим часом всі доробки, виступи, літературні цікавинки, конкурси і квести будуть доступні широкому загалу Інтернет-користувачів.
А до чого, власне, то все я вела? Щоб звернутись до вас, шановні читачі районки. Любіть літературне слово і книги, людей і країну так, як любимо все це ми - бібліотекарі та волонтерська команда «Лідер».

Людмила Куковінець, бібліотекар КЗ «Нововоронцовська центральна районна бібліотека» // Вісті. – 2018. – №18 (03 трав.). – С.3.

Люди і долі

Є особистості, імена яких назавжди залишаться в наших серцях. Саме до таких людей належав Олесь Терентійович Гончар.
З квітня вся Україна відзнача­ла 100-річчя Великого українця, людини світу і чарівного Дніпра, совісті і світоча української нації, пейзажиста, лірика, письменника і публіциста, критика, громадсько­го та державного діяча, етика та літературознавця, борця за мир і людські права, академіка, секрета­ря правління Спілки письменників, голови Українського державного комітету захисту миру, члена Всес­вітньої Ради Миру, депутата Верхо­вної Ради, Героя України...
З цієї нагоди бібліотекар Любимівської сільської бібліотеки Федорнак Т.М. була запрошена до школи. Цікаві сторінки історії жит­тя письменника- ювіляра зв'язані з нашим краєм, з Любимівкою. Живуть у степовій Любимівці живі свідки спілкування з людиною-легендою. Біюліотекар розповіла про цих людей, представила фото-докази тих подій.
Славній даті українського пись­менника був присвячений урок української літератури «Долі і люди» у 11 класі Любимівської ЗОШ І-ІІІ ст. Учитель Кошур Т. М. Різнопланово відтворила відомі й маловідомі сторінки життя і твор­чості письменника - класика. Для учнів був цікавий той факт, що саме на матеріалах нашого краю він створив не одне оповідання, нове­лу, романи й повісті («Таврія», «Пе­рекоп», «Тронка», «Берег любові», «Бригантина», «Чари-Комиші», «На косі»...). У них майстерно відтворена не лише широка географія Тав­рійського краю, його краса а й наші чудові люди. Відвідуючи Херсон, Цюрупинськ, Каховку, Нову Кахов­ку, Нововоронцовку, Чаплинку, Ка-ланчак, Берислав, Голу Пристань, Велику Олександрівку, Олесь Гон­чар зустрічався з робітниками, колгоспниками, представниками інтелігенції, молоддю, студента­ми, які й ставали прототипами його творів.
Діалоги героїв його творів, їх думки та сподівання такі сучасні та зрозумілі. Письменник був близький народу. Його патріотичний на­стрій та віра у краще майбутнє для рідної України надихають сучасну молодь на найкраще - сформувати правильний світогляд та досягти життєвих вершин.
Олесь Гончар був не тільки визна­ним письменником, а політиком та громадським діячем. Олесь Гончар - був депутатом Верховної ради колишнього Союзу, справжнім слу­гою народу та носієм народної волі.

Т.М. Федорнак  // Вісті. – 2018. – №15 (12 квіт.). – С.6.

Хрещенівка святкує день жінки

Прийшла весна, розквітають перші квіти, зігріті теплим сонячним промінням. Прийшла весна, а разом з нею - жіночий день.
7 березня в Хрещенівському будинку культури відбувся тематичний концерт «Жінка. Мати. Берегиня».
З першим словом пошани ми звернулися до жінок-матерів, сини яких захищали нашу землю у зоні бойових дій. Бібліотекар Хрещенівської сільської бібліотеки Стрельник А.І. кожну матір особисто запросила на свято вітальними листівками. Бо саме їхня материнська любов не знає страху, сумнівів, розрахунку, а материнська молитва охороняла їхніх синів там, на війні. Слава Господу Богу, що наші воїни-односельці повернулися до рідного дому. Гучними оплесками та квітами привітали матерів АТОвців, а дует «Барвінок» у складі Ноженко Т. М. та Осадчої Т. О. подарували їм пісню «Вертаюсь додому».
А усім присутнім бабусям наші наймолодші учасники художньої самодіяльності Лисун  Максим та вокальна група у складі Гончарук Б., Мищенко Г. та Груненко К. підняли настрій гуморескою.
Також ми не оминули увагою вчителів, медичний персонал та робітників бюджетної сфери. Гарними, веселими піснями їх привітав наш соліст, Краковецький Віталій.
Зичили здоров’я, дзвінкої криниці, хліба запашного з української пшениці, рум’янців від калини, щоб ви були щасливі, щоб кожному сонечку привітно світило, щоб діти і внуки завжди любили.
Фольклорний ансамбль Хрещенівського будинку культури під керівництвом Т. Л. Ноженко «Осіння ластівка», подарували усім присутнім ліричні та жартівливі народні пісні: «Три зозулі сиві», «А млин крутиться», «Льон льонок». Кожен художній номер на святі супроводжувався відеороликом.
Не зважаючи на весняну, дощову, холодну погоду, багато односельців зібралося на свято.
Атмосфера у залі була наповнена затишком, оплесками, дзвінким сміхом, музикою, квітами та любов’ю. Висловлюємо подяку Хрещенівській сільській та раді та її голові Ю.О. Карнаухому за надання грошової допомоги для придбання квітів на свято.
Бібліотекар запросила усіх гостей свята відвідвти виставку народного-ужиткового мистецтва майстрів нашого села. По закінченню концерту була зроблена фотографія на згадку матерів, діти яких були учасниками АТО, керівників та учасників худ. самодіяльності цього прекрасного свята.

Т Л. Ноженко, директор СБК, С. Б. Стрельник, бібліотекар // Вісті. – 2018. – №12 (22 берез.). – С.6.

Поезія, настояна терпким часом...

12 березня 2018 року в центральній районній бібліотеці учасники районного етапу IV обласного фес­тивалю виконавської майстерності «Поетичний камертон Ліни Костенко: патріотичні лейтмотиви» відчи­нили двері в дивовижно яскравий світ художнього слова видатного українського Митця - Ліни Василівни Костенко.
Маючи воістину Божий дар слова, Ліна Василівна є ще й лицарем честі, взірцем громадян­ської мужності. В цьому перекона­ли членів журі майже 50 таланови­тих, залюблених в поезію Костенко учасників. Варто наголосити, що виконавська майстерність учасників фестивалю, порівняно з минулим роком, значно виросла. Влучно об­рані твори були виконані емоційно та проникливе, майже половина виступаючих використовувала для підсилення сприйняття відеоряд чи музичний супровід.
Особливим вокальним даром щиро ділилися з присутніми кон­курсанти, заявлені в категорії вока­лісти. Кращим визначено дует - Ко­валь Юлія та Біда Аліна (Дудчанське ЗОСШП). II місце розділили Овчар Анастасія (Нововоронцовська ЗОШ №2), та Шрам Ольга (Осокорівська ЗОШ).
Виняткову можливість почути ав­торські вірші, написані за мотивами творів Ліни Костенко або присвячені поетесі, надали присутнім мешкан­ка села Любимівка Святинюк Оле­на, яка посіла І місце, та Мачуліна Каріна (Новоолександрівська ЗОШ) і Волченська Діана (Нововоронцов­ська ЗОШ №2). Вони розділили дру­гу сходинку почесного п'єдесталу.
Мовою фарб і пензля висловили свої почуття юні художники райо­ну. Захоплення викликали роботи учениці Нововоронцовської ЗОШ №2 Бойко Софії, які виявилися поза конкурсом через не дотримання ви­мог стосовно формату. Перемож­цями стали: учениця Дудчанського ЗОСШП Іванів Катерина (І місце), учениця Осокорівської ЗОШ Лазаренко Катерина (II місце) та учениця Нововоскресенської ЗОШ Герасик Анна (III місце).
Найкраще, на думку журі, вдалося у кожне слово поетеси вкласти свої глибокі душевні почуття Вдовіченко Катерині та Кріпак Олександрі, які розділили перше місце (Новово­ронцовська ЗОШ №1). Друге місце вибороли Кальченко Вікторія (Но­воворонцовська ЗОШ №2) та Вер-тель Вікторія (Дудчанське ЗОСШП ). Третє місце поділили Мандзак Ірина (Любимівська ЗОШ) та Нікітюк Юлія (Нововоронцовська ЗОШ №2).
Ліна Костенко стала символом українства, чесності і сумління для цілого народу. Визначальними у її творчості є величезна сила духу, не­видимий емоційно-ідейний зв'язок епох, особлива шляхетність та пошу­ки виходу з безвиході. «У мене таке передчуття, що мене зараз нічого не стримує, - ні зовнішня ситуація, ні вік, ні пережите. Можу написати все. І навіть коли я прогнозую катастро­фічні речі, то це завжди «подоланий песимізм», - зізналася Л.Костенко в інтерв'ю доньці Оксані Пахльовській. «Моє життя - в скарбницю горя внесок. Заплачено сповна - за все, за все. Душа - як храм з очима древніх фресок. Все бачить. Все мовчить. Все далі понесе.» Коротко, як діагноз. І так мало не у кожному творі. А кожен з нас, хто доторкнувся душею до по­етичного слова Ліни Костенко, бере від неї щось своє.
Щиро дякуємо всім учасникам районного етапу фестивалю. Ви ро­зумні, талановиті, працьовиті - гор­дість нашого краю і майбутнє Укра­їни!

Любов Лукіна, директор КЗ "Нововоронцовська центральна районна бібліотека", голова журі // Вісті. – 2018. – №11 (15 берез.). – С.6.

Жертовний подвиг Педагога

Щастя прийде по слідах
прийдешніх поколінь,
які навчаться не забувати
власне дитинство.
Януш Корчак

З приводу Дня пам'яті жертв Голокосту працівниками КЗ «Нововоронцовська цен­тральна районна бібліотека», районного кра­єзнавчого музею та архівного сектору Нововоронцовської РДА проведено урок-реквієм «Ста тисяч серць предсмертний крик одчасний» для учнів 9-их класів Нововоронцовських ЗОШ №1 та ЗОШ №2.
З офіційними підтвердженнями про ступінь нелюдськості голокосту на теренах України та області виступила Ольга Матвієнко, надавши дітям для перегляду копії документів галузе­вого державного архіву СБУ та державного архіву Херсонської області, які стосуються знищення цілого народу «всього лише за те, що вони євреї». Окрім цього, учні дізналися про можливість отримання більш детальної інформації через електронні ресурси.
Не оминула трагедія голокосту і наш край. Про роль Нововоронцовщини у житті та роз­витку єврейського народу присутніх про­інформувала Валентина Тартиця за допо­могою презентації, підготовленої на основі наявних у районному музеї матеріалів.
Бібліотекарі Оксана Мандрика та Ніна Белінська через художнє та документальне слово донесли до учнівських сердець весь трагізм катастрофи, весь душевний біль при­речених на смерть людей продемонстру­вавши та озвучивши мультимедійну фото­виставку «Голокост: хронологія знищення». Втім, незважаючи на усі згадані жахіття, бі­бліотекарі довели, що навіть під прицілом автомата знайдуться відкриті і небайдужі до чужих страждань люди, які готові до самопо­жертви. А беззаперечним прикладом цього є особистість великого педагога, лікаря, тала­новитого письменника і відданого захисника дитинства та сиріт Януша Корчака (справжнє ім'я Генрик Ґольдшмідт). Як справедливо пи­шуть дослідники, він належить до тих небага­тьох, ім'я яких стало символом, а життя - ле­гендою. Ця людина набула слави і визнання десятків, якщо не сотень, тисяч людей, пройшла через пекло, яке мало хто бачив, всто­яла перед найбільшими спокусами цього світу, і навіть своєю смертю попрала смерть.
Його ім'я стало символом педагогічної му­дрості і сили духу, героїчної та щирої любові до дітей. Свою діяльність Корчак починав лі­карем у дитячих лікарнях. Саме там він поба­чив, «з якою гідністю, по-дорослому і мудро вміє помирати дитина...» і велике серце його сповнилось любов'ю до дитячої душі. Відвід­уючи дитячі притулки по всій Європі, він по­ставив собі за мету забезпечити знедоленим дітям достойні умови життя. У1911 році Януш Корчак створив у Варшаві «Дім сиріт» (своє­рідну дитячу республіку) та керував ним до кінця життя, залишаючись вірним своїм дітям навіть під час гітлерівського голокосту. Він не міг урятувати своїх вихованців, але він і не залишив їх самих перед лицем смерті - так само, як і не залишав їх перед лицем життя.
6 серпня 1942 року 192 дитини із притулку Корчака були спрямовані в табір смерті Тре-блінка. З ними були два їх учителя: Януш Кор­чак і Стефанія Вільчинська та ще 8 дорослих.
Діти з «Будинку сиріт» підійшли до місця збору колоною. В першому ряді йшов Януш Корчак, тримаючи за руки двох найменших дітей. І ось тут у налагодженій фашистській машині відбувся збій: Корчак був настільки відомим, що його знав навіть німецький офі­цер, який керував завантаженням дітей у ва­гон.
- Я читав написані вами книжки. Ви можете лишитися. - звернувся до відомого педагога німецький комендант. Проте відповідь вчите­ля його шокувала. - Ви помиляєтеся. Не можу. Бо діти - по­над усе.
За декілька днів Януш Корчак разом зі сво­їми вихованцями увійде до газової камери концтабору Треблінка. Він заспокоюватиме дітей, розповідаючи їм казки, намагаючись будь-якою ціною полегшити останні хвилини їх надто короткого дитинства... Незадовго до загибелі Корчак писав: «Якби можна було зупинити сонце, то це треба було б зробити саме зараз».
Уявити собі його останні хвилини - немис­лимо, і добре б нам ніколи в житті не пізнати цього на власному досвіді. Притулок знище­ний. Дітей врятувати не вдалося. Все, зара­ди чого жив, виявилося марним. Попереду - тільки смерть, в яку треба увійти разом з дітьми. Це гірше і страшніше, ніж пожертвувати собою. Здається, це було вже повною поразкою. Абсолютно програне життя. І ось звідси - з смерті, з поразки, з слабкості, з трупного смороду виростає раптова, неспо­дівана, небувала перемога: залишитися лю­диною.
Усім своїм життям і навіть героїчною за­гибеллю Януш Корчак доводить: любити, бути поруч - це сильніше газових камер, сильніше найстрашнішої імперії світу з усією її індустрією знищення.
Пам'ять про Голокост необхідна, щоб наші діти не стали жертвами, катами чи байду­жими спостерігачами. А приклад людянос­ті в особі легендарного Януша Корчака має змусити дорослих більше прислухатися до голосу своєї душі, визначаючи для себе жит­тєві пріоритети і пам'ятати: дитина - це та дорогоцінна чаша, яку життя дало нам на зберігання і розвиток в ній творчого вогню. Підтримуйте цей вогонь у дитячих серцях, розділяйте з ними їхні мрії та спробуйте по­глянути на світ їхніми очима. Будьте чесними з собою, щоб бути чесними з дитиною. Лю­біть чужих дітей як своїх. І світ обов'язково зміниться на краще.

Ніна Белінська, бібліотекар КЗ «Нововоронцовська ЦРБ» // Вісті. – 2018. – №6 (08 лют.). – С.3.