Сучасні проекти Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара націлені на популяризацію туризму в регіоні
Сучасні проекти Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара націлені на популяризацію туризму в регіоні
Херсонщина – справжня перлина степового краю України, унікальний природний комплекс, що поєднує в собі піщані пустелі, великі ліси, мальовничі річки, ласкаві теплі хвилі Чорного та Азовського морів. Херсонська область – один з найбільш екологічно чистих регіонів є родзинкою туристичного та рекреаційного комплексу України.
З метою популяризувати туризму в нашому краї, Херсонська ОУНБ імені Олеся Гончара почала відшукувати нестандартні шляхи донесення інформації до нових поколінь туристів та екскурсантів, завдяки створенню та реалізації сучасних проектів, щоб в майбутньому перетворити бібліотеку в значний екскурсійний об‘єкт на Херсонщині.
Маючи на меті вищесказане в 2012 році працівники Регіонально-інформаційного центру бібліотеки почали працювати над проектом екскурсій нового покоління «Міфи та бувальщини міста «Річкової зірки»: на Бельведері бібліотеки (бельведер – «чудовий вид на щось»). Запропонований бренд – «Херсон – місто Річкової зірки» цілком відштовхується від реальності, адже «Річковою зіркою» можна називати Херсонську фортецю через характерну променисту форму її равелінів. Оскільки бібліотека знаходиться на високому березі Дніпра саме на території колишньої Херсонської фортеці, то з‘явилася можливість представити саму будівлю бібліотеки у вигляді цікавого екскурсійного об‘єкта з бельведером. Кращої публічної споруди для чудового кругового огляду з дніпровських круч у місті просто немає, а більшість цікавих історичних об‘єктів старовинного Херсона дуже добре видно з четвертого поверху книгозбірні.
Створений проект дає можливість побачити кращий бельведер у місті під час екскурсій нового покоління, у супроводі екскурсоводів-аніматорів з бібліотеки та партнерських громадських організацій. У зв‘язку з цим був розроблений пакет «бельведерних» екскурсій, під час яких використовується технологія «змішаної реальності», тобто після споглядання, наприклад, залишків пивзаводу ХІХ століття, що нагадують старовинний замок, пропонуємо переглянути уривки з фільму «Америкен бой», який знімали саме на цьому місці. Причому, час перебування біля екранів не перевищує кожного разу 5 хвилин. За час перегляду, екскурсанти долають майже 1 км коридорів та сходів книгозбірні.
Розроблено більше десяти видів «бельведерних» екскурсій – «Олександр Суворов і Таврія», «Література і мистецтво в Таврії», «Сліди європейських героїв у Таврії», «Таврія в об‘єктиві», «Херсон спортивних героїв і чемпіонів» та ін.
Однак, найбільш популярними на сьогоднішній день є:
«Адміралтейство»
Адміралтейство в Херсоні? Навіть для багатьох молодих херсонців таке твердження здається незвичайним. Однак місто в дельті Дніпра недарма називають колискою Чорноморського флоту – перше Чорноморське Адміралтейство було саме в Херсоні, причому всередині фортеці. І з Херсоном пов‘язано чимало імен адміралів: від знаменитих Федора Ушакова та Дмитра Сенявіна до напівзабутих – Марка Войновича і Карла Генріха Нассау-Зігена. З Бельведера, зокрема, можна побачити навіть місце, де в Адміралтействі стояв шляховий палац Катерини II.
«Українське козацтво в Таврії»
Власне, у Таврії українське козацтво і зародилося. Екскурсія, зокрема, пояснює, чому 500-річчя українського козацтва святкувалося саме в одному з сіл Херсонської області, скільки було в Таврії паланок Війська Запорізького, скільки Січей збереглися і багато іншого. З Бельведера можна побачити місце, яке прояснює той факт, чому першим гербом Херсона був герб козацького полку. Під час екскурсії проводиться тестування на схильність до козацького способу життя.
«Херсонська Фортеця»
Бельведер знаходиться в найкрасивішому місці Херсонській Фортеці, на високому березі Дніпра. І весь Херсон, до порівняно недавнього часу, групувався своїми передмістями навколо величезної (100 га) фортеці. Чому виникла ця єдина Катерининська фортеця на півдні України, про її унікальні особливості, непросту долю в бувальщинах і міфах розповідає ця екскурсія.
«Херсон фестивальний»
Екскурсія знайомить з численними фестивалями, які є культурним різноманіттям життя Таврії в останні роки. Спектр їх досить широкий: музичні, театральні, фольклорні, є навіть фестивалі кіно, художнього текстилю, сучасного мистецтва. Один із екзотичних фестивалів на Херсонщині присвячений смугастому символу південного краю – кавуну.
«Чумацтво в Таврії»
Феномен чумаків залишив настільки глибокий слід в українській історії, що навіть Галактика в нашій країні називається Чумацьким Шляхом. Але тільки в Таврії Чумацький шлях можна спостерігати не тільки на небі, на землі. Де і які можна побачити сліди чумацьких подорожей, дізнаються ті, що відправляться за обозом чумаків по Бельведеру. Але на цей раз не за сіллю, а за враженнями.
Отже, Херсонська ОУНБ імені Олеся Гончара – це не стандартний типовий «заклад культури», місце, де працюють дійсно творчі, захоплені своєю справою люди, яких цікавить усе нове й незвичайне і тому з жовтня 2012 року було розроблено мистецький молодіжний проект «Арт-Підвал», що згуртовує творчу молодь не лише Херсону, а й з інших міст України, і навіть за її межами завдяки організації сучасних заходів. Особливістю даного проекту є місце, де проходять арт-паті – «катакомби бібліотеки». Саме в цьому дивному і загадковому підвальному приміщенні збирається нестандартна молодь, частенько гучноголоса, з метою показати свій талант, або подивитись на талант інших, поспілкуватись, поділитись враженням від побаченого та просто весело провести свій час.
Гучними заходами «Арт-Підвалу» були:
Виставки сучасного мистецтва – «От мала до велика», «Чотири стихії», «Вимикач свідомості», «Творчість з‘єднує», «Територія Samoвираження», «Формула горизонту», «Космос далей та близький». Ці виставки викликали неабиякий інтерес у молоді Півдня України (учасники були з Херсону, Одеси, Миколаєва). Тут представили свої роботи декоратори, дизайнери, юні художники, графітісти, художники стріт-арту та боді-арту, керамісти, фотографи, які своїми витворами показали, як вони бачать світ сьогодні і в якому образі його можна уявити завтра. Найбільш вражаючими для відвідувачів були інсталяції fluoro-дизайну, зроблені з використанням різних матеріалів (нитки, тканини, пінопласт, прядиво, флуоресцентні фарби та ін.), що мають властивості світитися при світлі ультрафіолетових ламп. Окрім того, виставки сучасного мистецтва супроводжуються чайними церемоніями та серіями майстер-класів від професіоналів, де бажаючі можуть навчитися робити те, що зацікавило їх на виставці.
Літературно-мистецькі фестивалі – «Ніч в бібліотеці» та «Хроніка часу».
Ми об‘єднали сучасне мистецтво та поезію молодих авторів, які приїхали до нас з різних міст України, Росії, навіть з Німеччини. Ці заходи не тільки сподобалися відвідувачам книгозбірні, а й надихнули до творчості інших.
Рок-концерти
На нашій рок-сцені виступали як музиканти-початківці, так і вже відомі рок-гурти Херсонщини та Криму. Ці виконавці просто запалювали зал своєю енергією, музикою, піснями. Доповненням рок-концертів були книжково-ілюстративні виставки, виставки звукозаписів рок-музики, завдяки яким можна було дізнатися про цікаві факти цього музичного жанру та історію його зародження.
На майбутнє плануємо проводити «Арт-Підвалі» – рок-концерт «Rokoманія в бібліотеці», танцювальний батл «My life break dance» та виставку сучасного мистецтва «Дракон Сходу» разом з вечіркою «Япона-паті».
Таким чином, аналізуючи вищесказане, зазначимо, що діючі сучасні проекти бібліотеки, дійсно націлені на популяризацію туризму в регіоні і нашзаклад вже є екскурсійним об‘єктом з 2012 року. Нам потрібно й далі розвиватись і працювати над цим напрямом, адже з 2015 року бібліотечний туризм, тобто розробка та обслуговування екскурсійних маршрутів по містах України, стає одним із трендів інноваційної діяльності українських бібліотек. Українська бібліотечна асоціація (УБА) теж запустила в Києві турпроект «Як тебе не любити, Києве мій!». Молодіжна секція УБА проводить проект «Бібліотечний туризм: Пізнай Україну та її бібліотеки», який охоплює столицю і дев'ять обласних центрів.
В умовах, коли пріоритетами розвитку Херсонського регіону до 2020 року названі аграрний сектор і туризм, перспективи розвитку туристично-екскурсійних проектів не підлягають сумнівам. Звичайно, за відповідності пропонованого екскурсійного продукту вимогам сучасного туристичного ринку.
Список використаних джерел:
1. План масової роботи відділу документів з мистецтва на 2012 рік Херсонської ОУНБ ім. О. Гончара [Текст] /відповід. Т. Л. Краснолуцка. – Херсон : ОУНБ, 2011. – 7 с.
2. План масової роботи регіонального інформаційного центру на 2012 рік Херсонської ОУНБ ім. О. Гончара [Текст] /відповід. М. С. Кошелюк. – Херсон, 2011. – 5 с.
3. Руденко, Л. В. Встречи в библиотечных катакомбах. Современный формат [Текст] : стаття /Л. В. Руденко. – Библиотечное дело. – 2015. – № 10. – С. 34-35.
Руденко Л. В., студентка; Науковий керівник: Г. Г. Бородіна, к.і.н., доц.ВП «МФ КНУКіМ», м. Миколаїв // Матеріали ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасні тенденції розвитку туризму» : Збірник тез доповідей (ІІ частина). – Миколаїв : ВП «МФ КНУКІМ», 2016. – С. 117-121.
Режим доступу : http://mfknukim.mk.ua/nayka/naukova-robota/naukova-robota
