Екологічне просвітництво: нові підходи, нові можливості

Екологічне просвітництво: нові підходи, нові можливості

Екологічне просвітництво: нові підходи, нові можливості

У статті відображено різнопланову діяльність центру еко­логічної інформації та ініціативи бібліотеки у природоохоронній сфері.

Проблема взаємодії людського суспільства та біосфери стала од­нією з головних проблем сучас­ності. Останнім часом Херсон­щина відзначається складним комплексом екологічних проб­лем. Технологічне навантаження на природне середовище вже досягло рівня, загрозливого для здоров'я людини та існування безпечного довкілля.

В умовах складної екологіч­ної ситуації питання екологіч­ної освіти на Херсонщині стоїть дуже актуально. Адже еколо­гічне неблагополуччя в регіоні в значній мірі пов'язано саме з низьким рівнем екологічної культури. Тому так необхідно для кожного бути у всеозброєн­ні екологічними знаннями.

Розуміючи важливість еко­логічного виховання, Херсон­ська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара одним із головних своїх завдань визначила екологічну просвіту.

Бібліотека усвідомлює необ­хідність своєї безпосередньої участі в екологічній просвіт­ницькій діяльності ще й тому, що система екологічної освіти в Україні знаходиться в стадії становлення. Спостерігається деяка розрізненість установ та організацій, що займаються формуванням екологічної куль­тури населення регіону. Методи та інструменти екопросвітництва дещо застарілі та заштамповані, і як наслідок, неефектив­ні. Все це спонукало бібліотеку переосмислити свою роль у сис­темі екологічної освіти на Херсонщині. Була визначена мета - створити нову сучасну модель бібліотечно-інформаційного обслуговування з екологічних питань та популяризації еколо­гічних знань з урахуванням си­туації в регіоні.

Саме для реалізації цих зав­дань у листопаді 2009 р. за під­тримки Посольства Королівства Норвегії в Україні було створено Центр екологічної інформації. Місія центру - надання доступу населенню регіону до всеукраїн­ських та світових екологічних ресурсів. Основними напрям­ками роботи центру визначе­но: акумуляція інформації про екологічну політику держави та області;

організаціями, еколога­ми, фахівцями природоохорон­них установ регіону; оновлення екопросвітницької діяльності та створення інформаційного продукту з екологічних питань з краєзнавчою складовою.

З метою забезпечення вільного доступу громадськос­ті до екологічної інформації центр було оснащено двома комп'ютерами з підключенням до Інтернету. В центрі створено комфортні умови для залучен­ня широкого кола населення до екологічної діяльності та просві­ти. Спеціально були замовлені сучасні меблі: виставкові стела­жі та столи, що трансформують­ся в один великий «круглий стіл» у зоні ділового спілкування; для дозвіллєвої зони придбані зручні крісла та LED-телевізор. Спеціалізований фонд центру комплектується  виданнями  як на традиційних, так і електрон­них носіях.

Однією із перших у роботі центру постала проблема спіль­них дій всіх зацікавлених уста­нов та організацій, екологічної спільноти. Тому бібліотека взяла на себе роль координатора всієї екопросвітницької діяльності в області. Для об'єднання зусиль, використання певних напрацювань та обміну інформацією, що стосується загальнодержавних, регіональних проблем соціаль­но-екологічного характеру біб­ліотека уклала Угоду про спів­працю та взаємодію з Орхуським інформаційним центром при Державному управлінні охоро­ни навколишнього природного середовища в Херсонській об­ласті та Громадською екологіч­ною радою при Державному управлінні охорони навколиш­нього природного середовища в Херсонській області. Партне­рами центру стали державні установи: Департамент екології та природних ресурсів Херсон­ської обласної державної адмі­ністрації; Державна екологічна інспекція в Херсонській облас­ті; природоохоронні організа­ції - Національний природний парк (НПП) «Олешківські піски», біосферний заповідник «Асканія-Нова». Центр також тісно співпрацює з громадськими організаціями та ініціативними групами: такими, як Херсонська обласна організація Всеукраїн­ської екологічної Ліги; Херсон­ське обласне товариство Со­борного козацтва України «Січ»; Херсонська молодіжна ініціа­тивна група (ХМІГ) «Кип'яток», Молодіжна рада при міському голові м. Херсон, молодіжна ор­ганізація «Нова генерація», що обумовлено потребами грома­ди у сфері екологічної безпеки регіону.

Цільові групи впливу центру: широкі верстви насе­лення регіону, зокрема, сту­денти, учні, школярі, вчителі та викладачі, працівники закладів культури. Діяльність центру пе­ретворила книгозбірню на базо­вий осередок з питань довкілля та формування екологічної куль­тури населення Херсонського регіону.

Однією з задач центру є популяризація    екологічних знань. Пошук та визначення її ефективних шляхів привели до створення веб-сайту з краєз­навчою складовою. Створений у 2009 р. електронний ресурс центру - сайт (пІІр://есо.к5.иа/), став одним із інноваційних ме­тодів використання інформа­ційно-комунікаційних техноло­гій в екологічній просвіті. Саме використання інформаційних технологій дало новий поштовх та підвищило якість діяльності центру, забезпечило доступ­ність краєзнавчої екологічної інформації та освітніх ресурсів. Сайт налічує 14 розділів. Осо­бливою популярністю користу­ються сторінки «Екологія Хер­сонщини», «Екологічна освіта» (сценарії інтерактивних уроків та позакласних заходів з еколо­гії), «Екологічна творчість».

Електронний ресурс роз­ширив аудиторію центру до глобальних масштабів, це орієн­тація не тільки на реальних ко­ристувачів, а й на віртуальних. У 2014-2015 роках кількість від­відувачів сайту склала 34000-37000 осіб. Географія відві­дувань досить широка: 76 країн, хоча, звичайно, переважають саме українські користувачі - 91,74%. Віртуальних користува­чів центру (тобто сайту) наразі значно більше, ніж реальних, це ще раз підтверджує потребу в екологічній інформації та необ­хідність існування сайту, систе­матичної роботи, орієнтованої на онлайнового користувача. Цього року планується значне оновлення структури сайту. Крім сайту центр екологічної інформації має сторінку в соцмережі Facebook – https:/goo.gl/6dmDC8

З самого початку свого іс­нування центр взяв курс на ак­туальні для місцевої громади екологічні проблеми. Він став головним екологічним осеред­ком регіону. На його платформі вже традиційно проходять засі­дання громадської екологічної ради. Центр є співорганізатором щорічного Міжнародного еко­логічного форуму «Чисте міс­то. Чиста ріка. Чиста планета», який ініційовано Херсонською Торгово-промисловою пала­тою. Основною місією форуму є сприяння конструктивному діалогу та  формуванню  партнерських відносин між суспіль­ством і владою, підвищення рівня участі громадськості у ви­рішенні актуальних задач ста­лого розвитку регіонів і захисту навколишнього середовища.

Зазвичай саме центр еколо­гічної інформації ініціює проек­ти, що пов'язані з найгострішими екологічними проблемами, які потребують консолідовано­го рішення. Так, у 2011-2012 рр. на базі центру було реалізовано проект «Бібліотека - центр гро­мадського руху «Допоможемо Дніпру», направлений на інфор­маційне забезпечення екологіч­ного захисту природи Дніпра, на формування зацікавленості кожного жителя області та міста в необхідності дотримання норм екологічно грамотної поведінки задля захисту ріки. Провідною метою проекту було також під­вищення обізнаності населення краю про унікальність і цінність Дніпра. Адже від Каховської ГЕС до Дніпро-Бузького лиману річка Дніпро зберегла свій від­носно природний стан. Саме тут збереглися рідкісні угрупування заплавних лісів, боліт, луків, піщаних степів, степових схилів Дніпра та балок, відшарування гірських порід. Проект дійсно став громадським рухом, до його реалізації залучилося аж 18 партнерів, серед них: 7 держав­них установ, 5 учбових закладів, 6 громадських організацій. Та­кож проект було підтримано По­сольством Королівства Норвегії в Україні.

В рамках проекту започат­кований День Дніпра. Захід мав різні формати, хоча і був при­свячений одній темі. Так, науко­вий День Дніпра пройшов під час 3-го Міжнародного еколо­гічного форуму. На базі центру відбулося засідання секції за темою «Питання збереження та оздоровлення Дніпровського басейну - міжнародний погляд». У роботі секції взяли участь нау­ковці з Канади, Норвегії, України, Росії, Швеції. Серед них: академі­ки НАНУ та НААНУ, 29 професо­рів і докторів наук, 31 кандидат наук, молоді науковці. Зокрема були розглянуті питання еколо­гічного стану водних об'єктів та водотоків Дніпрово-Бузької гир­лової області, обговорені шляхи екологічного оздоровлення заплавних водойм Пониззя Дніпра. Всі матеріали роботи форуму та секцій надходять до фонду та знаходяться у вільному доступі для користувачів центру.

Під час реалізації проекту проведено апробацію вико­ристання новітніх електронних технологій популяризації еко­логічних знань. З метою вивчен­ня громадської думки на сайті центру започатковано голосу­вання «Які екологічні та санітар­но-епідеміологічні проблеми Дніпра вас хвилюють?» та вір­туальне опитування «Як допо­могти Дніпру?». Тому ряд заходів у центрі екологічної інформа­ції проведено саме на ті гострі теми, що визначені в результа­ті опитування. Зокрема, День Дніпра під назвою «Збережемо Дніпро-Славуту для нащадків» об'єднав і спеціалістів-екологів і широку громадськість. Бо ніко­го не залишили байдужими такі теми доповідей, як: «Критичний стан Дніпра та шляхи його ви­рішення» та «Фосфатна загро­за здоров'ю українців, чистоті питної води та рибним запасам Дніпра». На зустрічі були навіть проведені досліди, що допома­гають визначити вміст фосфатів у миючих засобах/Закінчилося засідання підготовкою допов­нень до законодавчих актів, що регулюють використання фос­фатовмісних миючих засобів та зверненням до державних орга­нів з цього питання.

День Дніпра під назвою «Рибний день або Херсон на понтах» пройшов у форматі арт-паті. Його метою було при­вернення уваги громадськості та влади до водних екологічних проблем Херсона, адже риба не просто продукт харчування, а бренд міста та ще й показник рівня екології. Всі заходи в рам­ках арт-паті були присвячені Дніпру та рибі. Це і презентації книг віршів херсонських поетів, і художня виставка учнів Хер­сонського учбово-художнього комплексу, фотовиставки, кон­цертна програма за участю хер­сонських творчих колективів та рок-груп. Арт-паті в бібліотеці відвідало понад 200 херсонців.

У 2013-2014 рр. однією з провідних у діяльності центру була тема екологічного туриз­му, адже вона дуже актуальна для Херсонщини. Проблемам екологічного туризму були при­свячені засідання за круглим столом «Зелений та екологічний туризм Херсонщини: перспекти­ви розвитку», вечір запитань та відповідей «Екологічний туризм: подорожі без ризику для приро­ди». Для студентів Херсонського інституту Міжрегіональної ака­демії управління персоналом, майбутніх менеджерів туристич­ної галузі, в центрі підготували екологічну екскурсію «Заповід­ними стежками Херсонщини». За одну годину студенти здійснили подорож вздовж усієї області з Заходу на Схід, відвідавши два біосферних заповідника, три на­ціональних природних парки та плавні. Інтерактивна екскурсія не тільки проінформувала про заповідні місця області, а й розк­рила їх екологічну унікальність та важливість для збереження біорізноманіття не лише на рів­ні регіону, а й країни. В травні 2013 р. центр взяв участь у ІІІ-му Міжнародному туристичному форумі «Херсонщина: відпо­чинок, лікування, подорожі в екологічних умовах Таврії». На засіданні секції «Міжнародне співробітництво в галузі раціо­нального використання турис­тичних ресурсів та збереження об'єктів культурно-історичної спадщини і природно-заповід­ного фонду» керівник центру презентувала «Віртуальну екс­курсію Херсонщиною» та роз­повіла про новаційні форми по­пуляризації унікальних об'єктів природно-заповідного фонду області.

Ресурси землі не безмежні, вони потребують відповідаль­ного використання, а не марно­тратства. Тому восени 2015 р. центром екологічної інформації започатковано дуже актуальний проект «Курс відповідально­го споживача», в рамках якого проходять тренінги з ресурсоз­береження для учнівської та студентської молоді. Тренінги проводять як у книгозбірні, так і в навчальних закладах міс­та. Основною метою проекту є формування в молоді екологіч­ної культури, відповідального і свідомого ставлення до навко­лишнього середовища та вико­ристання природних ресурсів шляхом поширення інформації про необхідність ресурсозбе­реження та його користь. Під час тренінгу молодь отримує актуальну інформацію про ви­користання енергії, води, тепла в світі та в Україні. В ході обгово­рення можливостей участі кож­ної людини в глобальному русі ресурсозбереження, учасники проходять тест «Калькулятор впливу людини на навколиш­нє середовище» на визначення власного рівня такого впливу. Тренінг формує модель еколо­гічної поведінки в повсякденно­му житті: в інтерактивній формі прищеплюються нові стереоти­пи поведінки відповідального споживача - елементарні дії в кожній оселі, що допоможуть зберегти ресурси, заощадити власні кошти. В кінці тренінгу кожен учасник отримує листівку з адресами пунктів збору вто­ринної сировини в місті. Вчаться бути відповідальними спожива­чами юні жителі не тільки Хер­сону, а й області. На канікулах саме на «Курс відповідального споживача» до центру завітали учні Новокаховської школи № 1. Тренінг користується значним успіхом серед молоді, його від­відало вже близько 400 корис­тувачів. У березні 2016 р. проект було презентовано та схвалено на підсумковій конференції про­грами «Активні громадяни» Бри­танської Ради в Україні.

Наявність центру еколо­гічної інформації в книгозбірні надає більш широкі можливос­ті для участі громади у процесі прийняття стратегічних рішень органів влади щодо навко­лишнього середовища. В січні 2016 р. на базі центру за ініціа­тиви Українського товариства охорони птахів та підтримки Незалежної громадської еколо­гічної ради Херсонської області і Херсонської Гідробіологічної станції НАНУ відбулася робоча зустріч в рамках проекту «Збе­режемо річку Каланчак для при­роди і майбутніх поколінь», який спрямований на відновлення гідрологічного режиму річки та створення екологічно сприят­ливих умов для водоплавних птахів відповідно до вимог Рамсарської конвенції. Зустріч мала високий представницький рівень, були присутні: дирек­тор   Українського   товариства охорони птахів (ТОП); фахівець ТОП зі зв'язків із громадськістю; головний науковий співробіт­ник Інституту телекомунікацій та глобального інформаційного простору НАНУ, консультант На­ціонального інституту страте­гічних досліджень Адміністрації Президента України; начальник відділу прогнозування надзви­чайних ситуацій Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту ДержСНС; директор Херсонської Гідро­біологічної станції; начальник головного управління ДСНС в Херсонській області; начальник Південно-Української гідрогео­логічної експедиції ДП «Чорноморгеологія»; в. о. директора КП «Керуюча компанія по ство­ренню індустріальних парків у Херсонській області» Херсон­ської обласної ради; керівник наукової лабораторії моніто­рингу земель зрошення Херсон­ського державного аграрного університету, керівник експерт­ної робочої групи Незалежної громадської екологічної ради Херсонської області; в. о. на­чальника Каховської гідромелі­оративної експедиції; головний гідрогеолог Каховської гідро­меліоративної експедиції; го­лова Незалежної громадської екологічної ради Херсонської області, член Національної еко­логічної ради України та широка громадськість. Першу зустріч у рамках проекту було присвя­чено визначенню шляхів подо­лання критичної екологічної ситуації в басейні р. Каланчак. Надалі проект передбачає де­тальне вивчення експертами стану річки і причин, які призво­дять до її обміління. Робоча на­рада визначила певні пріорите­ти щодо дій в найближчому часі, напрацюванні відповідної резо­люції. На основі цієї резолюції було підготовлено звернення до вищих органів виконавчої вла­ди в Україні та до громадських вітчизняних і міжнародних ор­ганізацій природоохоронного спрямування з пропозиціями взяти активну і дієву участь у реалізації зазначеного проекту. Також у центрі екологічної інформації відбулася зустріч екологічної громадськості з Яковлєвим І. О., після призначення його в. о. директора На­ціонального природного парку (НПП) «Нижньодніпровський». Площа парку - більше 80 000 гектар. Він охоплює територію кількох районів Херсонської області. Діяльність парку є важ­ливим елементом збережен­ня, відтворення та ефективно­го використання природних комплексів та об'єктів дельти річки Дніпро. Зустріч розпоча­лась зі вступного слова Яковлєва І. О. Він визначив принци­пи діяльності парку та основні напрямки його розвитку на найближче майбутнє. Потім роз­почалася прес-конференція, питання до в. о. директора НПП «Нижньодніпровський» ставили журналісти, небайдужі мешкан­ці м. Херсона, екологічні акти­вісти. Зустріч виявилася дуже плідною. Відразу виникли ідеї співпраці та реалізації спільних проектів національного парку з іншими організаціями екологіч­ного спрямування.

Завдяки поглибленню взає­модії з організаціями та устано­вами екологічного спрямування, залученню фахівців до еколо­гічного просвітництва покра­щилась його якість. З нагоди 6-ї річниці НПП «Олешківські піски» центр організував ЕКОзустріч спеціалістів парку «Олешківські піски» зі студентами Херсон­ського гідрометеорологічного технікуму під назвою: «Найбіль­ша пустеля України». Учасники зустрічі дізнались багато ново­го про Олешківську пустелю. Наприклад те, що Олешківські піски нагороджені спеціальною відзнакою в конкурсі «7 при­родних чудес України». Фахів­ці представили студентам світ природи парку, розповіли про його природоохоронну діяль­ність та перспективи розвитку. Також увагу студентів звернули на основні фактори впливу пар­ку на екологічну ситуацію в ре­гіоні. Штучно насаджені щільні соснові ліси покликані стриму­вати пустелю, але їх вирубка та часті пожежі можуть призвести до розширення піщаного ма­сиву. В той же час, відбувається неконтрольований вивіз піску. Створення Національного при­родного парку мало на меті збе­реження унікальної природної зони, якою є Олешківські піски. Саме тому його діяльність є та­кою важливою. Відеоекскурсія парком подарувала всім чудову можливість побувати в справж­ній пустелі!

Спільно з Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної держав­ної адміністрації було органі­зовано інформаційний портал «Руйнування озонового шару: міфи чи реальна загроза» з на­годи Міжнародного дня охо­рони озонового шару. На захід завітали учні херсонських шкіл та міського ліцею журналісти­ки, бізнесу та права. Привітала учасників заступник керівника Департаменту екології та при­родних ресурсів Херсонської обласної адміністрації Ковальо­ва Н. М. На зустрічі було висвіт­лено проблему руйнування озо­нового шару з різних точок зору. Значну увагу було присвячено найголовнішій функції озоново­го шару - захисту рослин, тва­рин і людей від шкідливої части­ни УФ-випромінювання Сонця. Захід допоміг учням сформувати уявлення щодо сьогоднішніх ре­алій цієї проблеми та отримати необхідні знання про озоноруйнуючі речовини.

Центр активно співпрацює з організаціями, що займають­ся екологічною освітою молоді. В День водно-болотних угідь у центрі екологічної інформації зі­бралася молодь на екологічний форум «Збережемо водно-бо­лотні угіддя Херсонщини». Вихо­ванці гуртка «Юні охоронці при­роди» презентували свої наукові роботи: «Дослідження флорис­тичного складу водойм дельти Дніпра», «Рослини плавневих лісів», «Сучасний стан річки Вірьовчиної в межах Шуменського мікрорайону м. Херсона», «Краса та біль Нижньодніпров­ських плавнів». На заході були присутні експерти з теми, які ко­ментували виступи учнів. Це: Ро­ман Є. Г, зоолог-дослідник; Під-гайний М. М., старший науковий співробітник науково-природ­ничого відділу краєзнавчого му­зею м. Херсон; Романенко Г. М., голова Незалежної громадської екологічної ради Херсонської області, член Національної еко­логічної ради України.

Водно-болотні угіддя відно­сяться до найбільш продуктив­них, але одночасно і вразливих екосистем планети. Вони є міс­цями біологічного різноманіття, джерелами води та первинної продуктивності, від яких зале­жить існування великої кількос­ті видів рослин, птахів та тварин. Саме тому збереження цих тери­торій є дуже важливим. Дослі­дження, які були представлені в центрі, перш за все, допома­гають у справі збереження вод­но-болотних угідь, а також у по­ширенні інформації про їх стан. Керівник центру екологічної ін­формації входить до складу журі міського етапу Всеукраїнського конкурсу учнівських екологіч­них театрів та агітбригад «Земля, наш спільний дім», що органі­зований Херсонським центром дитячої та юнацької творчості. В 2016 р. у конкурсі взяли участь команди більш ніж 20 загально­освітніх навчальних закладів.

Сьогодні ефективна попу­ляризація екологічних знань не можлива без використання ін­формаційних ресурсів у елект­ронному вигляді, залучення мультимедійних технологій. Тому в основі багатьох заходів центру лежить відеоінформація, що сприяє більш кращому її засвоюванню. Також викорис­тання відео в екологічному про­світництві робить його жвавим та привабливим. Так, завдяки відеоінформації, на медіа-вечорі «Загадки живої природи», учні навчально-виховного комплек­су ім. Т Шевченка познайоми­лися з таємницями природи та найгарнішими куточками нашої планети. Вечір-диспут «Земля 2100» розпочався переглядом однойменного документаль­но-фантастичного фільму. Після цього солдати строкової служ­би військової частини № 3056 Національної гвардії України долучилися до обговорення можливих сценаріїв розвитку людства та усвідомили, що саме сучасна генерація відповідаль­на за долю планети. В рамках Мандрівного фестивалю до­кументального кіно про права людини Docudays UA в центрі екологічної інформації відбувся показ документального фільму «Нульовий вплив». Фільм про сім'ю з Нью-Йорка, яка розпочала річний проект, спрямований на зменшення впливу на навко­лишнє середовище. Подружжя пристосовується до змін свого звичного способу життя задля реалізації проекту. Фільм ніко­го не залишив байдужим. Піс­ля перегляду відбулося цікаве обговорення. Учасники зустрі­чі поділились своїм досвідом зменшення впливу на навко­лишнє середовище, дізналися про діяльність Херсонського клубу природного життя та землеробства. Також очільниця Об'єднання співвласників бага­токвартирного будинку розпові­ла, як вони з мешканцями пере­ходять до енергоефективності у своєму будинку. Використання інформаційно-комунікаційних технологій позитивно впливає на залучення молоді до еколо­гічної освіти, розширює способи отримання екологічної інфор­мації, підвищує наочність еколо­гічного навчання.

Вся екопросвітницька дія­льність центру ведеться ди­ференційовано, враховуються вікові та освітні особливості користувачів. Для екологічно­го виховання школярів часто використовуються ігри, вікто­рини, мультфільми. Так, інтер­активна година екології «Весела екологія» за допомогою ігор та загадок знайомить молодших школярів із рослинним та тва­ринним світом живої природи. А мультфільми екологічної те­матики використовуються для формування етичних настанов щодо бережного відношення до природи.

У центрі постійно ведеться пошук нових ефективних форм екопросвітництва, серед них: екологічні розслідування, еко­логічні тренінги, інтелектуальні екологічні шоу. Широко відо­мі серед школярів посиденьки у фітобарі «Калинки-малинки» шість разів проводилися за за­мовленням. Дещо незвичний формат - фітобар дозволяє зі­брати юних гостей за чашкою запашного цілющого чаю, щоб розповісти про лікарські рос­лини, які здавна цінують україн­ці. Цікаві легенди про рослин, лікувальні властивості калини і верби, дуба і барвінку, яку рос­лину слід використовувати, коли болить голова чи заклало ніс - все це діти дізнаються під час заходу. А ще розгадують за­гадки та кросворди, визначають лікарські рослини за запахом, малюють їх із закритими очима.

Учням та викладачам Хер­сонського загальноосвітнього навчально-виховного комплек­су № 48 сподобався екологічний ерудиціон «Що птахам страшні­ше взимку - голод чи холод?», організований центром еко­логічної інформації. Учні дізна­лися, які саме птахи зимують у Херсоні, як вони виглядають та де їх можна зустріти. Наприк­лад, підкоришник звичайний в Херсоні мешкає на Малому Потьомкінському острові, вільшан­ка - лише на околицях міста, а велика синиця гніздиться в усіх районах міста. Зацікавила учнів і гра «Крук, шпак, синичка». Між собою змагались дві команди, які в кожному раунді мали пред­ставити певного птаха. Після невеликої розминки всі повер­нулись до роботи та з'ясували, як збудувати гарну годівничку та чим саме підгодовувати пта­шок. Також учні з'ясували, що саме полюбляють птахи: насін­ня соняшника чи гарбуза (не смажене) дуже люблять снігу­рі та синиці, добре ледь-ледь розчавити його пляшкою чи качалкою; овес їдять вівсянки, чубаті жайворонки (посмітюхи) та польові горобці; пшоно - най­улюбленіша їжа вівсянок і жай­воронків; горобина і бузина -найкращий подарунок дроздам; насіння бур'янів (лобода, кропи­ва, лопух, кінський щавель) - це найдешевший і дуже корисний корм для всіх зерноїдних пта­хів; сухофрукти, яблука, гриби люблять всі птахи. Захід допо­міг усвідомити, що зима - дуже важкий час для пернатих. Саме тому так важливо підгодовува­ти пташок взимку. Адже той, хто любить і цінує природу, повинен постійно про неї дбати.

Активно використовують­ся в екопросвітництві майстер-класи, їх полюбляють і малі, і дорослі користувачі. Майстер-клас із орігамі «Краб» допоміг п'ятикласникам ЗНЗ № 2 дізнати­ся про життя крабів у морях Хер­сонщини. Під час майстер-класу з орігамі «Таємниці підводного світу» учні спеціалізованої шко­ли № 12 створювали різновиди риб та населяли ними імпрові­зований акваріум. Майстер-клас «Підсніжник із паперу» показав дітям альтернативу живої квіт­ки, а ще діти почули розповідь про необхідність збереження ранньовесняних квітів, зокре­ма на Херсонщині. На майстер-класі «Новорічний декор своїми руками» діти та дорослі виго­товляли новорічні прикраси з місцевих природних матеріалів. Учасниками майстер-класу з ви­готовлення екологічної іграш­ки «Баранець» були представ­ники громадської організації підтримки дітей із синдромом Дауна та їх сімей «Сонячні діти Херсонщини». Мами з сонячни­ми дітьми створювали кумедних баранців.

Центр являється організа­тором художніх виставок еколо­гічної та природничої тематики. Тут проходять презентації виста­вок фахівців-екологів, професій­них художників та фотографів і просто любителів природи. Херсонський обласний центр еколого-натуралістичної твор­чості учнівської молоді теж частий гість у книгозбірні з ви­ставками робіт із природних матеріалів. Фотовиставка «З щоденника змієлова» С. Гаврилюка, керівника відділу науко­вої еколого-освітньої роботи та рекреаційного благоустрою На­ціонального природного парку «Джарилгацький» і аспіранта кафедри екології Херсонського державного аграрного універ­ситету, розповіла про експеди­цію до островів області. «Еко­логія душі» - під такою назвою пройшла презентація виставки художника В. Моругіна. Аматор­ська фотовиставка викладачів Херсонського державного уні­верситету С. Семенка та І. Мойсієнка «Карпатськими стежками» представила красу українських Карпат. На виставці екологіч­них іграшок та оберегів О. Жукової «На добро, на удачу» були представлені ляльки-мотанки, міні-мотанки та нерозлучники, плетені ляльки та пташки, вінки та різдвяні дідухи. Виставки ста­ли не лише засобом залучення користувачів, а й формування їх екологічної культури.

Центр сформував свій кор­пус волонтерів, куди входять студентська молодь, бізнесмени, екологи, письменники - всі небайдужі до проблем довкілля Херсонщини.

Центр активний учасник та інформаційний спонсор еколо­гічних акцій, таких як: «Альтер­нативна ялинка», «Збережемо першоцвіти», «Утилізація бата­рейок у Херсоні» та ін. У співпра­ці з Херсонською «Кур'єрською службою «Адресат» у центрі навіть встановлено контейнер для збору відпрацьованих ба­тарейок. Також цієї весни центр екологічної інформації долу­чився до проведення двох всес­вітніх ініціатив: акції «TRESS OF PEACE» ("Дерева миру"), руху «Let’s do it, world» («Let’s do it, Ukraine»  - «Зробимо Україну чистою разом»). У рамках акції «Дерева миру» центр екологіч­ної інформації спільно з праців­никами НПП «Олешківські піс­ки» та представниками мережі фітнес-центрів «FitCurves» від­відали Цюрупинський дитячий будинок-інтернат, де разом з вихованцями висадили більше десятка дерев. Кожен учасник сфотографувався з деревом, яке посадив, всі фотографії було за­вантажено на сайт інтерактив­ної карти світу, де представлені фото дерев, що висаджені під час акції у різних країнах. Центр є партнером найбільшої соці­ально-екологічної акції в Україні «Зробимо Україну чистою ра­зом» на Херсонщині. В рамках акції проведено різні заходи, в яких центр та бібліотека брали участь: суботники на окремих вулицях містах, танцювально-розважальний флешмоб у цент­рі міста, вулична книжкова вис­тавка з ландшафтного дизайну. Керівник центру безпосередньо була координатором однієї з локацій в місті під час Всеукраїн­ського суботника 23 квітня.

Центр створив широку сис­тему суспільних комунікацій у формі власних екологічних PR-акцій, що сприяє залученню широкого кола населення до покращення природного се­редовища міста, підвищенню іміджу бібліотеки серед місце­вої громади, рекламі діяльності центру, приверненню уваги по­тенційних користувачів та парт­нерів. Так, саме центром було ініційовано акцію «Подаруй де­рево місту», в результаті якої на території Херсонської міської клінічної лікарні ім. А. і О. Тропіних з'явився персиковий сад. Нещодавно центр ініціював та реалізував проект «Будуймо Херсон разом». Його підтрима­ла Британська Рада в Україні в рамках проекту «Активні грома­дяни», фонд «Об'єднання», Хер­сонська молодіжна ініціативна група «Кип'яток» та Молодіжна рада при міському голові. Ме­тою проекту є формування еко­логічної культури та виховання відповідального відношення херсонців до навколишнього середовища. Завдання проек­ту - створення комфортного майданчика для відпочинку та запобігання засміченості парку. Після реалізації проекту в «Ка­зенному саду» (мікрорайон Шуменський) з'явилися нові лави та урни для сміття.

Центр здійснює методичне забезпечення діяльності публіч­них бібліотек регіону з питань екологічної просвіти. Керівник центру бере активну участь у системі підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів з цього пи­тання.

Діяльність центру еколо­гічної інформації яскраво де­монструє співпрацю бібліотеки з місцевою громадою у сфері охорони навколишнього се­редовища. Завдяки центру по­кращилась інформаційна скла­дова книгозбірні, розширився діапазон її діяльності. Наявність центру дозволяє бібліотеці по­зитивно вирішувати проблему задоволення суспільного запиту на інформацію екологічного ха­рактеру, розширити різновиди інформаційних послуг. Центр відкрив нові шляхи та нові мож­ливості для популяризації еко­логічних знань та сприяв підви­щенню ролі бібліотеки в системі екологічної освіти. Різноплано­ва діяльність центру підвищує імідж книгозбірні як універсаль­ного інформаційного центру та сприяє кращому усвідомленню суспільної ролі бібліотек.

Анастасія Климентенко, бібліотекар II категорії відділу обслуговування користувачів, керівник Центру екологічної інформації Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара  // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2016. – №4. – С.20-25.